“Фондова біржа як організаційно

оформлений ринок цінних паперів”

 

 

План лекції:

 

1.             Функції фондової біржі на ринку цінних паперів.

2.             Організаційно-правова форма та структура фондової біржі.

3.             Українська фондова біржа в процесах реформування економіки країни.

 

1. Перше питання лекції почнемо з невеликого екскурсу в історію.

Що означає саме слово “біржа”?

Тут існує декілька версій. За однією – це переклад з пізньолатинської (або середньовічної німецької) мови слова “гаманець”.

Інша версія: у ХШ столітті у бельгійському місті Брюгге жив багатий тор­говець Ван дер Бурсе. На своєму будинку він зробив надпис “Допоможу усім, хто повідомить, що він бажає купити чи продати”. Незабаром господар був вже невзмозі приймати у себе вдома усіх бажаючих, тому призначив певний час для збору купців перед будинком і ввів певний фінасовий внесок за передачу торгової інформації. Це зібрання і отримало назву “біржа”.

Вже в першій половині ХVI століття біржі виникають у Нідерландах, Італії, Франції. Відкриваються біржі: 1531 р. – в Брюгге і Антверпені, 1549 р. – в Ліоні та Тулузі, 1558 р. – у Гамбурзі, 1560 р. – у Франкфурті-на-Майні і Лейпцігу. Спочатку біржі працюють як універсальні – на них торгують різними товарами, у тому числі і цінними паперами. Згодом біржі спеціалізуються на продажу певного виду товару (хлібні, вугільні та інші).

  У 1602 р. утворилася біржа в Амстердамі, яка незабаром посіла провідне місце у міжнародній торгівлі. Тут продавалися акції Голландської і Британської Ост-Індських, а потім і Вест-Індської торгових компаній. Вважається, що це була перша у світі фондова біржа.

Інші фондові біржі (ФБ) створюються:

Лондонська – 1773 рік;

Філадельфійська – 1791 рік;

Нью-Йоркська – 1792 рік.

В Російській імперії перша біржа була створена Петром Першим у Санкт-Петербурзі у 1703 році; на ній торгували й цінними паперами (ЦП).

У 1865 році був затверджений статут Київської біржі, яка пройшла дуже цікавий шлях до 1914 р. і з 1921 по 1930 р. Для біржі був споруджений будинок по вул. Інститутській (нині клуб Кабінету Міністрів України), а згодом – на розі Інститутської та Хрещатика. На біржі проходили торги державними облігаціями, паями та акціями цукрових заводів, заставними листами банків. З’явилися суто київські цінні папери – права на вивіз цукру до Персії та Фінляндії. Це були ЦП на зразок нинішніх фінансових ф’ючерсів, які з’явилися лише через 70 років.

Правонаступником Київської біржі є Українська фондова біржа, створена у 1991 році.

Як і будь-яка біржа, ФБ має такі відзначальні риси:

·           на біржі здійснюється торгівля замінними родовими цінностями (а не наявним товаром);

·           організація усіх операцій з купівлі-продажу та укладання угод за певними правилами і під контролем відповідних органів управління біржі;

·           офіційне і справедливе встановлення ціни шляхом співставлення попиту і пропозиції.

Згідно з Законом України “Про цінні папери і фондову біржу” (ст.ст. 32,33):

Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Це акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”, інших актів законодавства України, статуту і правил фондової біржі.

ФБ може бути створена не менш як 20 засновниками – торговцями ЦП, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності по цінних паперах.

Статутний фонд ФБ як акціонерного товариства має бути не меншим 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Частка статутного фонду, що належить одному акціонеру, не може перевищувати 5 відсотків.

Раніше ФБ реєструвалася Кабінетом Міністрів України, зараз – ДКЦПФР, яка видає біржі Свідоцтво про реєстрацію. Термін дії Свідоцтва – 2 роки.

ФБ є некомерційним та безприбутковим товариством. Перевищення доходу над видатками спрямовується на розвиток та удосконалення біржової торгівлі.

Які ж функції виконує фондова біржа?

В економічній сфері:

·           Прискорення обігу надлишкового капіталу у вигляді ЦП, його акумуляція для інвестицій у виробничу та соціальну сфери.

·           Переміщення капіталу із однієї галузі в інші, що сприяє структурній перебудові економіки.

·           Акумуляція вільних грошових коштів населення, їх зв’язування та вилучення із вільного обігу, що стримує інфляційні процеси, сприяє фінансовій стабілізації.

·           Відтворення дійсної вартості основних виробничих фондів та рента­бельності підприємства шляхом встановлення ринкової ціни його акцій.

·           Регулювання обігу цінних паперів шляхом їх котирування, зміни їх курсу, ринкової вартості. Реалізація цієї функції виступає як регулятор ринкових відносин та економіки в цілому.

·           Відтворення суспільного багатства. Фондова біржа – це дзеркало економіки. Показники тут – біржові фондові індекси та ступінь капіталізації ринку.

У політичній сфері:

·           Сприяння становленню економічної самостійності, яка виступає головною підвалиною політичної незалежності держави. В той же час економічна суверенність не повинна означати економічної самоізоляції.

·           Сприяння створенню дійсної ринкової економічної системи, що є необхідною передумовою для розбудови демократичного суспільства.

·           Прискорення інтеграційних процесів, входження України до європейського та світового співтовариства. А воно прийме до себе лише країну по-справжньому політично незалежну, з розвинутою демократією.

·           Вихід через фондову біржу національного капіталу на світові ринки, що має не тільки економічне, а й політичне значення.

·           Розвиток взаємовигідних зв’язків із зарубіжними національними та міжнародними фінансовими і біржовими структурами, вступ до міжнародних організацій, що утверджує Україну як незалежну державу.

Все це – відтворення діалектичного зв’язку економіки і політики. Наприклад, економічна криза у Росії у серпні 1988 року була тісно пов’язана з політичною – урядовою кризою.

У соціальній сфері:

·           Позитивний вплив на динаміку соціальної структури суспільства: сприяння формуванню численного прошарку власників – прообразу майбутнього “середнього класу”.

·           Підвищення добробуту людей завдяки володінню цінними паперами: людина стає співвласником підприємства чи компанії, отримує дивіденди, може продати свої ЦП у разі зростання їх курсової вартості.

·           Отримання людиною більшого числа ступенів соціальної свободи. Якщо людина володіє власністю – нерухомістю, акціями, облігаціями, то вона отримує додатковий прибуток і стає менш залежною від основного місця роботи. А економічна незалежність означає і соціальну незалежність у самому широкому плані.

·           Сприяння акумуляції капіталу для його інвестування у соціальну сферу, інфраструктура якої сьогодні зовсім не розвинута.

·           Шляхом залучення інвестицій в економіку створення додаткових та нових робочих місць, що важливо при зростаючому безробітті.

У морально-психологічній сфері:

·           Формування у населення ринкової психології, нового економічного мислення та поведінки, бажання займатися операціями з цінними паперами.

·           Створення у суспільстві відповідної морально-психологічної атмосфери, формування довіри до ЦП та операцій з ними, яка підірвана діяльністю багатьох трастів та інвесткомпаній.

·           Формування нового, цивілізованого типу підприємця, ведення чесного бізнесу, оскільки на фондовій біржі він повинний працювати за певними правилами та етичними нормами.

·           Запобігання виникненню на ринку цінних паперів зловживань, шахрай­ства, кримінального середовища. Чому в Україні більшість угод з ЦП здійснюються на позабіржовому неорганізованому ринку, який є продов­женням і розвитком тіньової економіки? Перш за все тому, що біржовий ринок прозорий і справедливий, створює абсолютно рівні умови для його учасників.

Економічні, політичні, соціальні та морально-психологічні функції фондової біржі знаходяться у тісному діалектичному взаємозв’язку і кожна з них має значну суспільну та державну вагу.

 

2. Друге питання лекції.

Київська біржа була закрита у 1930 році. Біржова справа в Україні відроджується на початку 90-х років. У 1991 році була створена Українська фондова біржа.

Які ж головні передумови створення УФБ?

Політичні: проголошення Україною політичної незалежності, прийняття Декларації та Акта проголошення незалежності України, які у грудні 1991 року були закріплені результатами всенародного референдуму.

Економічні: становлення України на шлях ринкових перетворень, прий­няття Верховною Радою економічної незалежності України, створення певної законодавчої бази для проведення економічних реформ, зокрема прийняття Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” ( червень 1991 р.)

Соціальні: поява і розширення недержавного сектора господарювання, комерційних структур, насамперед недержавних акціонерних комерційних банків.

Психологічні: наявність фахівців, які розуміли необхідність формування національного ринку цінних паперів, створення фондової біржі і були готові приступити до її створення.

Через три місяці після прийняття Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” – 21 вересня 1991 р. Відбулася установча конференція УФБ.

А 29 жовтня 1991 р. Українська фондова біржа була зареєстрована постановою Кабінету Міністрів України № 292. Ця дата й вважається днем народження УФБ, хоча безпосередню практичну діяльність вона розпочала 2 січня 1992 р., оскільки Закон України “Про ЦП і ФБ” вступив в дію з 1 січня 1992 року.

У червні 1997 р. УФБ отримала в ДКЦПФР Свідоцтво про реєстрацію, а у червні 1998 р. – Свідоцтво про реєстрацію Української фондової біржі як саморегулівної організації ринку цінних паперів України (СРО).

УФБ створена у формі закритого акціонерного товариства (ЗАТ), членами (акціонерами) якого є виключно юридичні особи – торговці ЦП, комерційні банки, інвестфонди та інвесткомпанії. Має статус безприбуткового, некомерційного товариства.

Статутний фонд ЗАТ “УФБ” складає 202.020 грн., він розподілений на 222 прості іменні акції номінальною вартістю 910 гривень. Курсова (ринкова) вартість однієї акції на даний час становить 33 тис. гривень. Акції випущені у документарній формі з необхідними ступенями захисту. Усі акції розподілені між акціонерами. Засновники УФБ мали право викупати до 8 акцій, що складає до 5% від статутного фонду біржі.

 

Органи управління УФБ

 

Вищим органом управління біржі є Загальні збори членів ЗАТ “Українська фондова біржа”.

У роботі Загальних зборів беруть участь всі акціонери біржі. Принцип голосування на зборах: одна акція – один голос. Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають більше 60 % голосів.

Загальні збори скликаються Правлінням УФБ по необхідності, але не рідше одного разу на рік.

Загальні збори:

·           розглядають і затверджують зміни до Статуту, Правил УФБ, а також зміни до основних документів;

·           затверджують основні напрями діяльності біржі та розглядають звіти Правління УФБ про їх виконання;

·           обирають членів Біржової ради, ревізійної та арбітражної комісій, Голову Правління УФБ, погоджують склад Ради старійшин біржі;

·           затверджують звіти про результати діяльності біржі за рік, звіти ревізійної комісії;

·           розглядають питання про створення і ліквідацію філій, дочірніх підприємств УФБ та затверджують їх положення і статути.

Загальні збори можуть делегувати частину своїх повноважень Правлінню УФБ.

Біржова рада УФБ      створюється для здійснення нагляду за діяльністю біржі в період між Загальними зборами.

Біржова рада обирається Загальними зборами з числа представників (як правило, керівників) акціонерів терміном на 5 років у кількості, що визначається зборами. Зараз до Біржової ради обрано 7 осіб (Загальні збори 24 січня 1997 р.).

Біржова рада має право розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності біржі, що не входять виключно до компетенції Загальних зборів.

Біржову раду збирає її Голова по необхідності, але не рідше одного разу на квартал.

Ревізійна комісія є контрольним органом фондової біржі. Вона здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі.

Обрана Загальними зборами на 5 років з представників акціонерів біржі у складі трьох осіб.

До ревізійної комісії не можуть входити члени Правління та посадові особи біржі.

Комісія проводить ревізії за затвердженим нею планом, але не рідше одного разу на рік.

Арбітражна комісія є органом біржового самоврядування для розгляду спірних питань між членами біржі, питань додержання Правил УФБ та біржової етики.

Обрана Загальними зборами на 5 років з представників акціонерів біржі у складі трьох осіб.

Збирається по необхідності. Роботи у неї поки що практично не було.

Рада старійшин Української фондової біржі створена у 1997 році як консультативно-дорадчий орган акціонерного товариства. Склад Ради старійшин погоджується Загальними зборами за поданням Біржової ради. Нараховує 35 осіб – керівників організацій – акціонерів УФБ.

Правління Української фондової біржі є виконавчим органом, що здійснює керівництво її поточною діяльністю.

Роботою Правління керує Голова Правління, який обирається Загальними зборами терміном на 5 років. Голова Правління без доручення діє від імені біржі.

Правління вирішує всі питання діяльності біржі, крім тих, що входять виключно до компетенції Загальних зборів та Біржової ради.

Правління УФБ складається з Голови Правління, його заступників та інших посадових осіб біржі. Кількісний і персональний склад Правління визначається та затверджується Головою правління.

Організаційна структура УФБ (схема).

В обласних центрах та АР Крим створені і діють філії УФБ. Зареєстровано 212 брокерських контор біржі, які мають виключне право проводити бір­жові операції з продажу/купівлі цінних паперів (якщо інше не передбачено законодавством – наприклад, купувати державні пакети акцій (ДПА) приватизованих підприємств можуть будь-які юридичні та фізичні особи, оскільки це участь у приватизації).

Кожна брокерська контора може проводити операції як на УФБ, так і на кожній з філій біржі.

 

3. Третє питання лекції

З самого початку своєї практичної діяльності, тобто з 2 січня 1992 р., Українська фондова біржа брала активну участь в реформуванні економіки країни.

Вже 6 лютого 1992 р. на УФБ відбулися перші торги цінними паперами. А їм передувала робота по розробці основних нормативних документів біржової діяльності, навчання брокерів акціонерів біржі, вихід біржової газети “Гермес”. З того часу не було жодного тижня, щоб на УФБ не проходили торги чи аукціони.

Поряд з торгами ЦП на УФБ проводилися й торги іншими фондовими цінностями:

·           1992-1993 р.р. ( роки гіперінфляції) – торги кредитними ресурсами;

·           1993-1994 р.р. – аукціони з продажу квот на експорт продукції, які проводило Міністерство зовнішніх економічних зв’язків України;

·           1993-1995 р.р. – аукціони з продажу об’єктів нерухомості – участь у малій приватизації.

З 1996 року УФБ займається суто справою, притаманною фондовій біржі, – організацією торгів цінними паперами.

У червні 1992 р. під час офіційного візиту Президента України до Франції у Парижі був підписаний міжурядовий Фінансовий Протокол між урядами Французької Республіки та України про допомогу Франції у формуванні українського біржового фондового ринку. У липні у Києві була підписана угода між УФБ і Товариством французьких бірж і Національним депозитарієм Франції про комп’ютеризацію біржової торгівлі на УФБ. Вартість проекту – 25 млн. французьких франків ( 20 млн. – SBF/SICOVAM, 5 млн. – уряд Франції).

Організаційна структура УФБ

Виконання проекту було завершено у 1993 році. Введені в дію система електронного обігу цінних паперів (CEОЦП) або, як сьогодні прийнято називати, електронна торговельно-інформаційна мережа (ЕТІМ) та Центральний депозитарій цінних паперів. Перші електронні торги цінними паперами на УФБ відбулися 13 грудня 1993року. Торги проводилися на ЕОМ ІВМ AS-400, яку біржа придбала самостійно. AS-400 може обслуговувати 730 робочих місць, у тому числі віддалених, котирувати цінні папери 1,5 тис. емітентів та виконувати до 15 тис. операцій щоденно. У 1996 р. в СЕОЦП було продано 165 млн. цінних паперів, що склало більше 85% від їх загального річного продажу.

У 1993 р. УФБ виступила піонером проведення в Україні грошової приватизації при перетворенні державного підприємства “Укррічфлот” в акціонерну судноплавну компанію (АСК). Акціонування Укррічфлоту проводилося за допомогою консультантів Європейського банку реконструкції та розвитку. Однією з умов ЄБРР було обов’язкове котирування акцій АСК “Укррічфлот” на УФБ.

Продаж державних пакетів акцій компанії за грошові кошти здійснювався в СЕОЦП і засвідчив свою ефективність. Курсова вартість акцій постійно зростала. Котирування акцій АСК “Укррічфлот” на УФБ дозволило їм першими з цінних паперів українських емітентів вийти на європейські ринки – з серпня 1998 року акції компанії знаходяться у лістингу Віденської фондової біржі.

Успішне акціонування Укррічфлоту через УФБ стало поштовхом до видання у 1995 р. Указів Президента України “Про участь Української фондової біржі в приватизаційних процесах”. (27.02.95р. № 146) та “Про заходи щодо залучення додаткових коштів для ліквідації наслідків аварії на очисних спорудах міста Харкова” (22.08.95р. № 765).

Указами передбачений аукціонний продаж на УФБ та її філіях державних пакетів акцій (ДПА) відкритих акціонерних товариств (ВАТ), які створені в процесі приватизації. Продавцем ДПА виступає ФДМУ, а покупцями акцій крім брокерських контор УФБ можуть бути будь-які юридичні та фізичні особи.

Перші аукціонні торги ДПА пройшли на УФБ 7 червня 1995 року. В наступні роки ФДМУ поширив продаж ДПА на інші біржі (в Україні 5 ФБ – УФБ, КМФБ, ДФБ, ПФБ, УМВБ) та ПФТС. Тобто і тут УФБ була піонером, торуючи шлях для других.

Обсяги біржових торгів, в тому числі продаж ДПА, можна прослідити по роках (діаграма додається).

Продаж ДПА дозволив значно розширити кількість емітентів, цінні папери яких знаходяться у лістингу УФБ (лістинг – процедура допуску ЦП до обігу і котирування на фондовій біржі).

Якщо у лістингу УФБ у 1992 р. знаходилися ЦП 6 емітентів, у 1995 р. – 122, у 1996 р. – 439, то зараз у лістингу знаходяться цінні папери понад 2 тисяч емітентів. Переважна більшість з них – це акції приватизованих підприємств. А загалом у лістингу біржі знаходяться практично всі види акцій, державні та муніципальні облігації, облігації підприємств, векселі, інвестиційні сертифікати. Більшість ЦП знаходяться у відділені позаофіційного котирування К-3. У відділенні офіційного котирування К-1 знаходяться ЦП 7 емітентів: АСК “Укррічфлот”, АПБ “Україна”, Укрсоцбанку, ВАБанку, Української фінансової групи, ДАЕК “Західенерго” та ОВДП.

З 14 березня 1996 р. на УФБ проходять торги векселями. В основному це векселі Національного диспетчерського центру України, якими розраховуються по заборгованості за спожиту електроенергію, та Пенсійного фонду України – по заборгованості перед Пенсійним фондом. Векселями підприємств покривається взаємозаборгованість.

В цілому у реформуванні економіки, її стабілізації Українська фондова біржа бере безпосередню, активну і різнобічну участь.

Та не тільки торгами живе УФБ.

Це науково-методична, інформаційно-видавнича та просвітницька діяльність, робота по підготовці кадрів для національного ринку цінних паперів.

УФБ є одним із співзасновників Київського Слов’янського університету, у якому патронує над факультетом економіки та менеджменту і кафедрою цінних паперів. Біржа входить до складу засновників Київського інституту інвестиційного менеджменту і Міжнародного інституту фондового ринку (м. Москва).

За участю УФБ створені і працюють курси з підготовки брокерів й аналітиків фондового ринку на базі Асоціації ділового співробітництва “Український міжнародний культурний центр” та Української комерційної школи. УФБ брала участь в роботі багатьох українських та міжнародних конференцій, симпозіумів, нарад, зустрічах. У листопаді 1992 року на базі УФБ проведений Східноєвропейський Форум фондових бірж.

В квітні 1994 року та протягом 1995 року на базі УФБ проведена серія українсько-німецьких семінарів з питань розвитку цінних паперів. З лекціями і доповідями виступили фахівці Об’єднання німецьких бірж і Франкфурт­ської фондової біржі. Власними силами проводиться підготовка брокерів для роботи у системі електронного обігу цінних паперів.

Українська фондова біржа постійно працює над розвитком науково-методичним забезпеченням фондового ринку. Керівники та працівники УФБ беруть активну участь у розробці проектів законодавчих актів держави та концептуальних засад подальшого розвитку цінних паперів. Це “Концепція Української фондової біржі”, “Концепція функціонування і розвитку фондового ринку в Україні”, схвалена у квітні 1994 року Кабінетом Міністрів України. Згодом ця Концепція була поглиблена та розширена і невдовзі переросла в “Концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України”, яка була схвалена у вересні 1995 року Верховною Радою України. Розроблені “Концепція розвитку біржової фондової системи України” та “Концепція розвитку Української фондової біржі”.

Методичному забезпеченню ринку цінних паперів сприяє й видавнича діяльність УФБ. Біржею видані такі книги: “Цінні папери: сутність, біржові операції, обіг” (1992 рік); “Український ринок цінних паперів: стан, перспективи і шляхи розвитку” (1992 рік); “Восточноевропейский Форум фондовых бирж. Стенографический отчет” (1993 рік); “Цінні папери в Україні” (1993 рік); “Концепція функціонування і розвитку фондового ринку в Україні” (українською, російською і англійською мовами, 1994 рік); “Міжнародні стандарти фондової торгівлі та український ринок цінних паперів” (україн­ською, російською і англійською мовами, 1994 рік); перший в Україні навчальний посібник “Фондовий ринок України” (1994 рік); монографії Голови Правління “Ринок цінних паперів в Україні: проблеми функціонування і розвитку” (1996 рік) та “Фондовый рынок Республики Корея” (1999 рік). Підготовлена до друку монографія “До цивілізованого фондового ринку”.

З початку своєї практичної діяльності Українська фондова біржа видає біржову газету: з лютого по жовтень 1992 року – “Гермес”, з жовтня 1992 по червень 1994 року – “Факт”, з липня 1994 року – інформаційний випуск УФБ “Гермес” у газеті “Деловая Украина”. Тут публікуються біржові бюлетені як офіційні повідомлення УФБ, висвітлюється діяльність біржі, стан українського та зарубіжних ринків цінних паперів, подаються нормативні, методичні, аналітичні та інформаційні матеріали.

Створені бібліотека та картинна галерея Української фондової біржі. На УФБ систематично проводяться художні виставки творів українських митців.

З часів свого становлення діяльність Української фондової біржі спрямована на створення сприятливих зовнішньоекономічних умов для роз­­вит­ку національного ринку й інтеграції економіки України до європейського та світового економічного простору.

Тісне ділове співробітництво дає змогу вивчати та використовувати кращий зарубіжний досвід в організації функціонування біржового сегменту ринку цінних паперів.

Розвиваються зв’язки з Франкфуртською, Корейською, Стамбульською, Московською, Киргизькою фондовими біржами, Австрійською біржею опціонів та ф’ючерсів. Фахівці УФБ проходять стажування на зарубіжних біржах.

Своєрідним підтвердженням іміджу УФБ на міжнародному рівні стало її одноголосне прийняття на 3-й щорічній Генеральній Асамблеї Федерації Євро-Азіатських фондових бірж у жовтні 1997 року дійсним членом Федерації та обрання Голови Правління УФБ до складу Виконавчого комітету Федерації.

Корисна співпраця поєднує УФБ і Товариство сприяння розвитку фондових бірж і фінансових ринків у Центральній та Східній Європі (ФРН), підтримуються зв’язки з Товариством французьких бірж.

Виходячи на рівень міжнародних стандартів, Українська фондова біржа все більше інтегрується у світову економіку.

Зроблений загальний огляд діяльності УФБ свідчить, що на нинішньому етапі розвитку національного ринку цінних паперів Українська фондова біржа свої функції виконує успішно, є важливою структурою держави у проведенні економічних перетворень.