Т Е М А 14

АКЦІОНЕРНИЙ КАПІТАЛ

 

1. АКЦІОНЕРНИЙ КАПІТАЛ І АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА

 

Природа акціонер­них товариств

На основі руху позичкового капіталу й розвитку   кредиту   виникають   акціонерні

______________ товариства й акціонерний капітал. Що вони собою являють? На певному етапі свого розвитку (19 століт­тя) суспільство зіткнулося з проблемою, суть якої полягала в тому, що індивідуальні капітали, якими б великими вони не були, виявилися недостатніми для організації великих підприємств, а саме: спорудження залізниць, будівництва велетенських фабрик і заводів, заснування великих банків тощо. В той же час дрібне будівництво, основане на індивідуальній приватній власності, задовольнити зростаючі потреби людей вже не могло. Окрім того, приватна індивідуальна власність, відокремлюючи безпосереднього

товаровиробника від засобів виробництва, стає гальмом у розвитку продуктивних сил суспільства. Виникає об'єктивна необхідність у персоніфікації власності.

Щоб подолати цю суперечність (між зростаючими потребами суспільства й можливостями дрібного виробництва), необхідно було шукати таку форму організації суспільного виробництва, яка б, з одного боку, дала можливість об'єднати невеликі індивідуальні капітали в єдиний великий капітал, а з іншого, - зацікавити безпосередніх робітників і власників індивідуальних капіталів у ефективному функціонуванні підприємства, основаного на таких засадах. Такою формою організації виробництва й мобілізації капіталу стало акціонерне товариство.

Акціонерне товариство - це підприємство, капітал якого утворюється за рахунок внесків його учасників (акціонерів) шля­хом придбання ними акцій. Капітал, утворений таким чином, називається акціонерним капіталом. Див. схему 106.

Схема 106

 Формування акціонерного товариства

 

капітал

капітал

Акціонерне товариство

капітал

акції

 

Отже, акціонерне товариство - це підприємство, основане на колективному капіталі. Частка кожного учасника товариства в цьому капіталі визначається кількістю акцій, якими він володіє. Випуск і функціонування акцій - головна, але не єдина ознака, яка відрізняє акціонерне підприємство від одноосібного. Друга ознака - демократична організація управління справами акціо­нерного підприємства, про що мова піде далі. Третьою ознакою є потенційна можливість акціонерного підприємства бути більш ефективним порівняно з одноосібним підприємством. У од­ноосібних підприємствах аж нижньою межею ефективності госпо­дарської діяльності є нульовий прибуток. Якщо власник одноосіб­ного підприємства не отримує необхідного прибутку, але й не матиме збитків, він може ще існувати. В акціонерному товаристві

ситуація інша. Відсутність прибутку буде означати для нього загибель. Чому? Тзму, що прибуток потрібен для розрахунків з акціонерами, виплати їм дивідендів по акціях. Невиплата дивіден­дів породжує масовий продаж акцій, які катастрофічно починають падати в ціні. За цим неминуче наступає банкрутство товариства. Таким чином, акціонерна форма підприємства пред'являє більш високі вимоги до ефективності господарської діяльності.

Що  спонукає  громадян,  як фізичних  осіб,  під­приємства (юридичні особи) купувати акції, вкладати

Дивіденди

свої грошові кошти в акціонерні товариства? Таким спонукальним матеріальним мотивом є можливість отримати прибуток на свій капітал у формі дивіденду. Дивіденд - це та частина прибутку акціонерного товариства, яка виплачується власникам акцій згідно з розмірами вкладеного капіталу. Дивіденди розраховуються так: спочатку із загальної суми прибутку акціонерного товариства вираховують видатки на розвиток, модернізацію виробництва; виплати процентів за кредити, премії керівникам за успішну діяльність. Потім сума прибутку, що залишилась, ділится на кількість акцій даного випуску. Дивіденди можуть перевищувати розміри, оголошені при випуску акцій, а можуть і зовсім не виплачуватись. Все залежить від ефективності діяльності акціоне­рного товариства.

Акціонерні

товариства в

Україні

Акціонерні товариства в капіталістичних країнах почали виникати ще в 19 ст. В сучас­них умовах практично весь великий капітал

світу є акціонерним. В Україні акціонерна форма господарювання почала формуватися недавно, з моменту проголошення самостійності. Поштовхом для цього стало: а)необхідність мобілізації і концентрації індивідуальних капіталів для розбудови економіки й створення власного виробничого потенціалу; б)необхідність створення умов для тісного поєднання безпосереднього виробника з засобами виробництва шляхом перетворення його на співвласника підприємства; в)роздержавлення й приватизація власності, яка має за мету створити багатоукладну економіку й ефективного власника.

Юридичною базою акціонування в Україні став Закон України "Про господарські товариства", прийнятий Верховною Радою України в 1991р. Згідно з цим Законом акціонерне товариство функціонує як товариство з обмеженою відповідальнісю, яке має такі основі характерні риси. Див. схему 107.

ч Схема 107

 

Характерні риси акціонерного товариства

Статутний фонд розділений на певне число акцій рівної номінальної вартості

 

Акції розміщені між заснов­никами й учасниками

 

 

                    Риси       

 

 

Відповідальність за зо­бов'язаннями лише майном товариства

 

Акціонери відповідають лише в межах акцій

 

Види акціонер­них товариств

Акціонерні товариства бувають двох видів: закриті й відкриті. Закриті - це такі товарист­ва, акції яких розподіляються між засновника­ми й не можуть розповсюджуватися за підпис­кою, вільно купуватися й продаватися на ринку цінних паперів. Відкриті  -  акції  таких  товариств  вільно  розповсюджуються  за підпискою, купуються й продаються на фондовій біржі.

В Україні на сучасному етапі формуються переважно акціонер­ні товариства закритого типу. Зумовлено це принаймні двома обставиними. По-перше, чинне законодавство з роздержавлення і приватизації державного майна на першому етапі приватизації передбачало передачу цього майна переважно трудовим колекти­вам. Закриті акціонерні товариства найбільше відповідають цій вимозі. По-друге, такий вид акціонерних товариств зумовлювався й відсутністю ринку цінних паперів (фондової біржі), що утрудню­вало процес розповсюдження й вільного функціонування акцій. Цей фактор діє й зараз. Тому акціонери більшості навіть відкритих акціонерних товариств не мають справжніх акцій. В обороті їх заміняють тимчасові свідоцтва про внесений пай, свідоцтва депози­тарію, протоколи угод по акціях та інші сурогати. Все це істотно утруднює досягнення високої ефективності вже діючих акціонер­них товариств.

 

2. АКЦІЇ. ЗАСНОВНИЦЬКИЙ ПРИБУТОК. КОНТРОЛЬНИЙ ПАКЕТ АКЦІЙ

 

Акції та їх функції

Головною   ознакою   акціонерного   товариства, як було визначено в першому питанні, є те, що його    капітал    формується   шляхом    випуску   й продажу акцій. Що вони собою являють? Акція - цінний папір, який свідчить про внесення певного паю в  капітал  акціонерного  товариства  й  дає право  її  власнику  на отримання доходу в формі дивіденду. Розмір дивіденду залежить від рівня доходності підприємства.

Але акція - не лише свідоцтво на отримання доходу на вкладе­ний капітал.  Це документ який дає її власнику певні права по відношенню до акціонерного підприємства. Комплекс таких прав формує соціально-економічні функції акцій. Першою функцією є та, що акція є свідоцтво про внесення паю до сукупного капіталу акціонерного товариства. Друга функція: акції є титулом власнос­ті й безпосередньо самою власністю.  Власник акіцї користується нею як власністю - він може отримувати на неї дивіденди, продати, подарувати,  закласти  в банку.   Третя функція акції  - вона дає право на отримання дивіденду (доходу) пропорційно вартості акції й   величині   отриманого   акціонерним   товариством   прибутку.   В четвертій   функції   акції   виступають   як   джерело   здійснення інвестиційного        процесу,        фінансування        капіталовкладень, пов'язаних з технічним розвитком підприємств.  Грошові кошти, отримані з допомогою випуску акцій, стають фінансовими ресурса­ми й через банківську систему інвестуються в народне господарст­во. Нарешті, п'ята - контрольна функція акції, її суть полягає в тому, що людина, яка володіє акціями, прямо чи безпосередньо має право контролю й участі в справах акціонерного підприємства. Про форми цього контролю мова буде далі.

Будь-яка акція має певні обов'язкові реквізити. Див. схе­му 108.

Є два основних види акцій: привілейовані й прості. Привілейовані акції своїм власникам гарантують першочергову виплату дивідендів у фіксованих процентах до номінальної вартості акції. Вони забезпечують також пріоритетну участь у розподілі майна на випадок ліквідації акціонерного товариства.

Схема 108

Інформативна база акції

Повна назва АТ і його міс­це знаходження

 

 

 

Вид акції (проста, привілейована)

 

 

 

Прізвище власника (якщо акція іменна)

 

 

 

Термін і порядок виплати дивідендів

 

                                                Акція

Найменування "Акції" та її порядковий номер

 

 

 

Номінальна вартість

 

 

 

Розмір статутного фонду АТ на день випуску акцій

 

 

 

Підпис керівника АТ

 

Водночас власники привілейованих акцій не мають права голосу на зборах акціонерів, а отже, не мають формального права брати участь в управлінні акціонерним товариством. Але це не означає, що власники привілейованих акцій зовсім не можуть впливати на діяльність акціонерних товариств. Акціонер, який володіє "безголосими" акціями, голосує тим, що може раптово продати їх на біржі. Масовий продаж таких акцій веде до падіння їх ринко­вого курсу. А падіння ринкового курсу може привести до банк­рутства акціонерного підприємства. Тому його керівництво змушене вживати захисні заходи у вигляді підвищення розмірів дивідендів, скуповування знецінених акцій тощо. Таким чином, контроль за діяльністю акціонерного товариства виявляється досить сильним.

Згідно з Законом України "Про господарські товариства" ак­ціонерне товариство може випустити до 10% привілейованих акцій від загальної їх кількості або, що одне й те ж, від вартості статутного фонду товариства.

Прості або звичайні акції дають право участі їх власнику в справах акціонерного підприємства: брати участь у загальних зборах акціонерів, бути обраним до складу правління, спостережницької ради або ревізійної комісії. Так здійснюється формуван­ня з акціонерів всього апарату управління акціонерного товариства. В якомусь сторонньому зовнішньому механізмі управління підбо­ром, просуванням керівних кадрів акціонерне товариство не має потреби, так само як воно не потребує зовнішнього контролю за

своєю діяльністю.

Міра участі акціонера в роботі акціонерного товариства визна­чається кількістю акцій, якими він володіє. Кожна акція дає своєму власнику право на один голос. Отже, хоча формально кожен акціонер має право бути обраним на керівні посади в товаристві, реально ці посади займають лише ті, хто має більшу кількість акцій, а політику акціонерного товариства визначають власники контрольного пакету акцій. Мова про нього далі.

Окрім права участі в управлінні акціонерним товариством про­сті акції дають своєму власнику також право на отримання^дивіде­нду, але після виплати його по привілейованих акціях ^здійснення різних першочергових платежів, тобто, коли є чистий прибуток. Тому  сподівання   на  великі  доходи  або  збагачення   за  рахунок дивідендів для власників невеликих пакетів акцій є ілюзорними черговим міфом, який створюється засобами масової Інформації з рекламною метою. Збагачуються лише ті акціонери, які володіють великими пакетами акцій, знаходяться в керівництві акціонерних товариств, або ті, хто займається спекуляцією на фондовій біржі, купуючи й перепродаючи цінні папери. Різниця в цінах є джере­лом збагачення або ж банкрутства. При ліквідації акціонерного товариства   претензії   власника   простих   акцій   задовольняються останніми.

Акції  можуть бути іменними або на пред'явника. Громадяни (як фізичні особи) мають право бути, як правило, власниками іменних акцій, їх обіг фіксується в книзі реєстрації, до якої вносяться відомості про придбання акцій, їх кількість на руках кожного акціонера. Акції на пред'явника реєструються лише за загальною кількістю.

Засновники   акціонерного  товариства  частину  акцій залишають у себе (згідно з Законом України не менше 25%), а решту реалізують за відкритою підпискою всім бажаючим   (відкрите   акціонерне   товариство).   Це   так званий первинний ринок цінних паперів, де вони продаються за номінальною   вартістю.   Подальший   рух   акцій   (їх   купівля-продаж) здійснюється на фондовій біржі, яка виступає як вторин­ний ринок цінних паперів. Тут реалізація акцій здійснюється за ринковими цінами.

 

Ціпа, за якою акції продаються й купуються на біржі, нази­ваються курсом акцій.

Від чого залежить біржова ціна акції або її курс? Курс акцій залежить від двох факторів: величини дивіденда й норми позичко­вого процента (ставки процента, яку банк виплачує по депозитах). Він прямопропорційний дивіденду й оберненопропорційний нормі позичкового процента. Чому? Тому, що будь-який власник вільних грошей стоїть перед альтернативою: вкласти їх до банку чи купити на них акції. Вибір визначається вигодою,яку принесе той чи інший варіант. Отже, необхідно зівставляти величину дивіденду, що виплачує щорічно акціонерне товариство по акціях, з величи­ною процента, який щорічно виплачує банк по депозитах. Розра­ховується курс акцій за такою формулою:

                                               дивіденд

Курс акції = ——————————————————— х 100

                           позичковий        процент

Приклад. Припустимо, що номінальна ціна акції дорівнює 100 грн.

А) дивіденд = 10 грн., позичковий процент =5%. Тоді 10 х 100

курс акції = ————————— = 200 грн., 5

Б) Дивіденд = 5 грн., позичковий процент = 5%. Курс акцій у такому випадку буде дорівнювати

        5 х 100

————————— = 100 грн.

           5

Відповідні зміни курсу акцій будуть при змінах норми позич­кового процента.

Звідси видно, що курс акцій - це капіталізований дивіденд. Тобто, це така сума грошей, яка , якщо її покласти в банк, прине­се доход, рівновеликий тому дивіденду, який виплачується по акціях.

На курс акцій впливають й інші фактори. Зокрема, економічна й політична стабільність, інфляційні процеси, ступінь ризику капіталовкладень, можливість вкладення грошових коштів (у нерухомість, товари), розміри грошових нагромаджень, міра їх концентрації у кредитних закладах тощо.

Курс акцій формується на кожній біржі або самостійно, або, якщо вони входять у міжбіржову систему, на основі як власних угод, так і угод на інших біржах світу. Наприклад, на Нью-Йоркській фондовій біржі за орієнтир беруться дані про угоди на Лондонській фондовій біржі. В зв'язку з тим, що на великих біржах світу котується велика кількість акцій (Нью-Йоркська - 2 тис., Лондонська - 550, Токійська - понад 300), ціни яких руха­ються в різних напрямках, для оцінки середньої зміни цін застосо­вуються узагальнюючі індекси курсів акцій. Найвідомішим є індекс Доу-Джонса9, який розраховується на Нью-Йоркській фондовій біржі. Він відображає ціни на акції ЗО найбільших американських компаній. Застосовуються й інші узагальнюючі індекси. У Великобританії - індекс "Рейтера", у ФРН - "Франкфуртер Агемайне Цайтунг", на Токійській біржі - "Ніккей", у Гонконзі - "Хенгсенг". Рух курсів акацій певною мірою є індикатором ділової активності у виробництві й обігу, тому розрахункові індекси застосовуються в маркетингових дослідженнях, при аналізі біржової торгівлі, оцінці стану й перспектив розвитку різних галузей економіки.

Поруч з акціями акціонерні товариства можуть випускати й такий вид цінного паперу, як облігації. Чим вони відрізняються від акцій? 1. Акції не підлягають викупу. Облігації після закінчен­ня певного строку викупляються. 2. По акції виплачується диві­денд, величина якого залежить від прибутку підприємства. По облігації виплачується певний, заздалегідь встановлений процент. 3. Власник акцій є спвівласником акціонерного товариства, має право брати участь у зборах акціонерного товариства, бути обраним до його керівних органів. Власник облігацій такого права не має, бо він не є співвласником підприємства, а лише його кредитором.

З курсовою ціною акцій пов'язаний засновницький прибуток, який привласнюється засновниками акціонерного товариства. Він являє собою різницю між курсовою ціною акцій і сумою капіталу, реально вкладеного в акціонерне товариство.

Приклад. Припустимо, що при організації акціонерного това-риста засновники вклали в нього капітал у 100 млн.грн., чистий прибуток на які складає 10 млн.грн. на рік. Якщо буде випущено 1 млн. акцій з номінальною вартістю по 100 грн. кожна, то диві­денд на акцію складе 10 грн. на рік. Припустимо, що норма процента дорівнює 5% , у такому випадку курс акції складе:

 

10грн.(дивіденд)

------------------------------------------------- х100=200грн.

5 (позичковий   процент)

 

 

9 Вперше розрахований в кінці минулого століття головним редактором газети "Уолл стріт джорнал" Чарльзон Доу як сума 12-ти курсів різнх акцій, поділена на 12 3 часом індекс модифікували й почали розраховувати по ЗО акціях найбільших американських компаній, на які припадаї до 30% денного обороту Нью-Йоркської фондової біржі

Отже, при продажу 1 млн. акцій за ринковим курсом за них буде виручено 200 млн.грн. У той же час дійсно вкладений капітал у підприємство складає лише 100 млн. грн. Таким чином, засновни­цький прибуток складає в даному випадку 200 млн.грн.-100 млн.грн.=100 млн. грн.

Вище ми розглядали віріанти, коли засновни­ки акціонерних товариств продають усі випущені акції. Насправді певну частину акцій засновники

Контрольний пакет акцій

залишають у себе для того, щоб здійснювати контроль над акціо­нерним підприємством і забезпечувати собі максимум прибутку від його діяльності. Яка ж кількість акцій забезпечує в акціонерному товаристві безроздільний вплив на прийняття рішень?

Теоретично - це 50% всіх випущених акцій і плюс ще одна. Тобто, це найбільша кількість акцій, яка зосереджується в руках одного акціонера. Більшої кількості ні в кого немає. Тому дри голосуванні (кожна акція дає один голос) з тих чи інших питань діяльності акціонерного товариства власник такого пакету акцій, який отримав назву контрольного пакету, завжди має можли­вість нав'язати акціонерам рішення вигідне саме йому. В реально­му ж житті контрольний пакет акцій набагато менший, ніж його теоретична величина. Достатньо мати іноді 5-10% від загальної кількості акцій, щоб заправляти справами акціонерного товарист­ва, бо акціонерний капітал, як правило, роззосереджується серед маси акціонерів, які мають невеликі суми акцій і практично в загальних зборах акціонерів участі не беруть.

Окрім того, засновники намагаються всіляко протидіяти кон­центрації вже проданих акцій у великих кількостях в одних руках, але це не означає, що в умовах жорстокої конкуренції, яка проходить між власниками великих пакетів акцій, не відбувається переходу контрольного пакету акцій від одного підприємця до іншого,

З розвитком акціонерної форми організації під­приємств   і  формування  так  званої  системи  участі, виникли й отримали широке розповсюдження холди­нги. Що вони собою являють і що це за система участі?

Холдинг (від англ. володіючий) - це компанія, яка створюється з метою скуповування контрольних пакетів акцій інших, дрібні­ших акціонерних компаній. Концентрація контрольних пакетів дає можливість холдингу контролювати ці компанії й використовувати їх діяльність у своїх інтересах.

Система участі - це володіння одними акціонерними компа­ніями контрольними пакетами акцій інших акціонерних компаній. На її основі складається багатоступенева залежність великої

кількості підприємств від фінансових груп або окремих фінансових магнатів, які отримують можливість розпоряджатися великими сумами чужого капіталу й викачувати з підконтрольних підпри­ємств великі прибутки, формально не несучи відповідальності за їхню діяльність. Суть системи участі полягає в тому, що головна компанія "мати" (холдинг) скуповує контрольні пакети акцій інших компаній "дочірніх", які в свою чергу підпорядковують собі ще дрібніші товариства "онуків". Так створюється розгалужена система фінансової залежності, при якій, володіючи власним відносно невеликим капіталом, можна контролювати в декілька разів більший капітал, скеровуючи його діяльність у русло своїх

інтересів.

Виникнення акціонерних товариств і випуск цінних паперів10 ведуть до утворення фіктивного капіталу. Що це таке? Реальний капітал - це промисловий капітал у всіх його формах (грошовий, продуктивний, товарний)., Тобто капітал, який безпосередньо опосередковує процес виробництва й реалізації вартості й додатко­вої вартості. Фіктивний капітал - це капітал, який існує у вигляді цінних паперів. Чому він фіктивний? Річ у тім, що цінні папери хоча для свого власника й виступають капіталом, бо приносять йому доход, насправді реальної власнсті не мають. Вони є лише титулами власності, які дають право на отримання доходу (дивіденду, процента), самі ж у процесі створення цього доходу (у виробництві) участі не беруть. Виникнувши на основі реального капіталу, фіктивний капітал відривається від нього, потрапляє на фондову біржу й стає там об'єктом купівлі-продажу.

У сучасних умовах фіктивний капітал зростає значно швидше, ніж капітал реальний(дійсний). Зумовлено це рядом факторів. По-перше, загальною тенденцією норми прибутку до пониження. Чим нижча норма банківського процента, тим вищий курс акцій і облігацій, отже, тим більший фіктивний капітал. По-друге, перетворенням все більшої кількості підприємств на акціонерні, що означає випуск нових акцій і збільшення фіктивного капіталу без збільшення дійсного капіталу. По-третє, зростанням державних

10 Цінний папір - грошовий документ, який підтверджує факт внесення паю в капітал акціонерного товариства або надання позики і дає право на одержання регулярного доходу у вигляді дивідендів або процентів. Найбільш поширеними видами цінних паперів є акції, облігації, сертифікати, векселі, казначейські зобов'язання держави. Коло цінних паперів постійно поширюється, і останнім часом практично на всіх біржах світу котируються також, фінансові ф'ючерси, опціони, варанти.

боргів,   інтенсивним   випуском   облігацій   державних   позик,   які утворюють значну частину фіктивного капіталу.

Наявність і збільшення фіктивного капіталу породжує ілюзію зростання народного добробуту. Створюється враження, що все більша маса людей багатіє, бо купуючи цінні папери, може отри­мувати на них доходи. Реальна ж ситуація навіть у розвинутих країнах світу дещо інакша. По-перше, тому, що розміщення акцій йде вкрай нерівномірно серед різних верств населення. Так, у США, де акціонерний капітал найбільш розвинутий, у 70-х роках число акціонерів серед робітників складало 2,7% від їх загальної кількості, а серед фермерів - лише 0,3%. Весь же .акціонерний капітал розподілявся в такій пропорції: 48% знаходилося в руках 97,5% дорослого населення країни, а 2,5% багатих володіли 52% цьго капіталу. По-друге, зростання фіктивного капіталу й збіль­шення чисельності людей, що живуть на доходи від цінних папе­рів, не займаючись ніякою продуктивною працею, - яскравий показник посилення паразитизму економіки. Підтримувати цей паразитизм стає все важче за рахунок власної економіки, що неминуче штовхає такі країни на шлях економічної експансії інших країн світу, слаборозвинутих у першу чергу. Це одна з причин досить пильної уваги США до України.

Бурхливий процес акціонування, який тепер проходть в Украї­ні на основі приватизації державної власності, а також невпинне зростання державного як внутрішнього, так і зовнішнього боргу, породили початок формування вітчизняного фіктивного капіталу. В першу чергу титулами такого капіталу стали майнові й компен­саційні сертифікати, видані населенню під державне майно. Але, на відміну від країн Заходу, ці титули власності доходу людям не приносять, або цей доход настільки мізерний, що ніякої економіч­ної ваги не має. Тому наявність і подальше зростання фіктивного капіталу в Україні, по-перше, буде головною перешкодою стабілі­зації економіки, по-друге стане найважливішим факторм загост­рення соціальної ситуації в країні.

 

3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ УМОВИ ФУНКЦІО­НУВАННЯ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ В УКРАЇНІ

Як зазначалося вище, правовою підставою утворення   акціонерних  товариств   в   Україні став   Закон   "Про   господарські   товариства". Згідно з цим Законом засновниками акціонер­ного товариства можуть бути як юридичні особи, так і громадя-

Етапи створення

акціонерного

товариства

ни. Засновники укладають договір, який визначає порядок здійс­нення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товари­ства, відповідальність перед акціонерами.

Процес створення акціонерного товариства включає певні ета­пи. Див. схему 109.

Схема 109

 Етапи створення акціонерного товариства

Оголошення про намір створити акціонерне товари­ство

Проведення підписки на акції

Проведення установ­чих зборів

Державна реєстрація товариства

 

Акціонерне товариство має право випускати цінні папери (облі­гації, сертифікати, акції і т.д.). Акції можна придбати: при заснуванні товариства за підпискою; при додатковому випуску акцій у зв'язку з збільшенням статутного фонду; в попереднього власника за цінами домовленості або на фондовій біржі; в спадщи­ну, у випадку правонаслідування юридичних осіб.

Як здійснюється відкрита підписка? Засновники акціонерного товариства повідомляють (в пресі, по радіо, телебаченню) про відкриту підписку. В повідомленні повинні бути вказані: а)фірменна назва акціонерного товариства; б)предмет, мета й строки діяльності товариства; в)склад засновників; г)дата прове­дення установчих зборів; д)розмір статутного фонду, що передбача­ється; є)номінальна вартість акцій, їх кількість і види; ж)переваги й пільги засновників; з)місце проведення, початок і закінчення підписки; і)склад майна,яке вноситься засновниками в натуральній формі; к)назва банківського закладу й номер розрахункового рахунку, на який повинні бути внесенні початкові внески; інші необхідні реквізити. Термін відкритої підписки не може перевищу­вати б місяців. Якщо за цей.час не буде покрито підпискою 60% акцій, акціонерне товариство вважається незаснованим. У випад­ку, коли підписка на акції перевищує розмір статутного фонду,

засновники або установчі збори відхиляють зайву підписку. Статутний фонд збільшувати в даному випадку не дозволяється. Внесені гроші або майно повертаються підписникам не пізніше, як через ЗО днів. До дня скликання установчих зборів особи, що підписалися на акції, повинні внести не менше 30% номінальної вартості акції. Навіть при відкритій підписці на акції засновники зобов'язані залишати в себе акцій на суму не менше 25% статутно­го фонду й строком не менше 2 років. У випадку, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50% номінальної вартості акцій.

Часто виникає запитання: чи має право товариство викупляти акції (оплачені) в акціонерів? Згідно з Законом таке право акціо­нерному товариству надається, але не за рахунок статутного фонду, а за рахунок сум, які перевищують статутний фонд. Причому цей викуп має за мету: а) наступний перепродаж цих акцій третім особам; б)розповсюдження їх серед своїх працівників; в)анулювання акцій. Термін цих операцій Закон встановлює до 1 року. Для того, щоб не було зловживань, Законом також передба­чено, що протягом всього періоду розподіл прибутку, а також голосування й визначення кворуму на загальних зборах акціонерів відбувається без урахування цих акцій.

Як відбувається оплата акцій акціонерами? Акціонер має право оплатити акцію відразу готівкою або виплатити у строки, встанов­лені установчими зборами. Але в будь-якому випадку повна вартість акцій повинна бути сплачена не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства. У випадку несплати у встанов­лений термін акціонер сплачує за час прострочки 10% річних від суми простроченого платежу. При несплаті протягом трьох місяців після встановленого терміну платежу акціонерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку, встановленому статутом товариства.

Важливим етапом створення акціонерного това­риства є проведення установчих зборів. Законом передбачена певна технологія їх проведення, пору­шення якої породжує певні конфліктні ситуації аж до припинення процесу створення акціонерного товариства.

 

Що передбачає ця технологія?

1. Установчі збори скликаються в термін, зазначений у повід­омленні, але не пізніше двох місяців з моменту завершення підпи­ски на акції.

2. Установчі збори є правомочними, якщо в них беруть участь особи, які підписалися більш як на 50% оголошених до підписки акцій.

3. Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбули­ся, вони скликаються повторно через два тижні. Якщо знову не буде кворуму, акціонерне товариство вважається не створеним.

4. Голосування на зборах відбувається за принципом: одна ак­ція - один голос.

5. Рішення про створення акціонерного товариства, його дочір­ніх підприємств, представництв, про обрання Ради акціонерного товариства, виконавчих і контролюючих органів і про надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства повинні прийматися більшістю у 3/4 голосів присутніх з тих, хто підписав­ся на акції. Інші питання вирішуються простою більшістю голосів.

Установчі збори мають наступні повноваження:

1. Приймають рішення про створення акціонерного товариства й затверджують його статут.

2. Приймають або відхиляють пропозиції про підписку на ак­ції, якщо вона перевищує оголошене число акцій. В разі позитив­ного рішення збільшують статутний фонд.

3. Зменшують розмір статутного фонду,, якщо у встановлений термін підписка не покрила оголошеної суми.

4. Обирають Раду акціонерного товариства, виконавчі й конт­ролюючі органи.

5. Визначають пільги для засновників.

6. Затверджують оцінку внесків, зроблених в натуральній фор­мі та інше.

Вищим органом управління акціонерного това­риства є загальні збори, в яких мають право брати __ участь всі акціонери (власники акцГй). З правом дорадчого голосу можуть брати участь і члени виконавчих органів, які не є акціонерами (в даному випадку мова йде про найманих працівників, що виконують ті чи інші виконавчі функції). Акціо­нери (або їх представники) реєструються, вказуючи кількість голосів, які має кожен учасник зборів.

Що можуть вирішувати загальні збори? До компетенції загаль­них зборів входять практично всі питання життєдіяльності акціо­нерного товариства. Зокрема: визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства; вибори й відкли­кання членів ради товариства, виконавчого органу й ревізійної комісії; затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів та висновків ревізійної комісії, порядок розподілу прибутку;

 

визначення порядку покриття збитків; винесення рішення про притягнення до майнової відповідальності службових осіб товарис­тва, прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії і т.ін.

Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, які мають більше 60% голосів. Рішення загаль­них зборів приймаються більшістю в 3/4 голосів акціонерів, що беруть участь у зборах з таких питань: а)зміни статуту товариства; б)прийняття рішення про припинення діяльності дочірних підпри­ємств, філій та представництв. З інших питань рішення прийма­ються простою більшістю голосів акціонерів, присутніх на зборах.

Загальні збори акціонерів скликаються не менше одного разу на рік, якщо інше не передбачене статутом. Можуть бути й поза­чергові збори. Коли?

1. У випадку неплатоспроможності товариства.

2. На вимогу Ради товариства.

3. На вимогу акціонерів, які володіють не менше 20% голосів.

У період між зборами управління товариством здійснюється Радою. Рада акціонерного товариства (спостережницька рада) створюється загальними зборами (може і не створюватися - як вирішать збори). Функції Ради: а)здійснення контролю за діяльні­стю виконавчих органів; б)виконання окремих функцій, які відносяться до компетенції загальних зборів (між ними). Члени Ради не можуть бути членами виконавчих органів.

Виконавчий орган. Виконавчим органом, який здійснює керів­ництво поточною діяльністю, є правління товариства. Роботою правління керує голова. Він обирається або призначається згідно зі статутом. Правління підзвітне загальним зборам і Раді акціонерів.

Ревізійна комісія. Здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного товариства. Обирається з числа акціонерів. Порядок діяльності ревізійної комісії та ЇЇ кількісний склад затверджується загальними зборами відповідно до статуту. Про результати проведених перевірок ревізійна комісія доповідає загальним зборам товариства. Ревізійна комісія робить висновок за річними звітами і балансами, без яких загальні збори акціонерів не мають права затверджувати баланс. Див. схему 110.

 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Що собою являє акціонерне товариство й на основі чого воно утворюється?

2.  Назвіть основні риси акціонерного товариства й прокомен­туйте їх.

3. Які є види акціонерних товариств?

4. Що таке акція та які функції вона виконує?

5. Які ви знаєте види акцій? Чим вони різняться?

Схема 110

Органи управління акціонерного товариства (АТ)

Вищий орган - загальні збори

Контрольно-законодавчий орган - Рада (спо-стерігальна рада)

 

 

 

АТ

 

 

 

Виконавчий орган -правління

 

 

 

 

 

Контролюючий орган - ревізійна комісія

6. Курс акцій, як він розраховується?

7. Хто отримує засновницький прибуток і як він утворюється?

8. Контрольний пакет акцій. Що він дає його власникам?

9. З якою метою утворюються холдинги? Що таке система уча­сті?

10 Фіктивний капітал. Чим він відрізняється від капіталу реа­льного?

11с Акціонерні товариства в Україні, їх матеріально-правова основа.

12. Прокоментуйте етапи створення акціонерного товариства, передбачені Законом України "Про господарські товариства".

13. Яку роль виконують установчі збори акціонерного товарис­тва?

14. Як здійснюється керівництво акціонерним товариством?

ЗАДАЧІ

1. Необхідно розрахувати курс акцій при умові, що номінальна ціна акцій дорівнює 15000грн., банківський процент - 5%, а річний доход акціонерного товариства складає: 2,5% ; 5%; 10%.

2. Як буде змінюватися курс акції, номінальна ціна якої 500 грн., при доході акціонерного товариства 10%, якщо банківський процент буде: 5% ; 10% ; 15% ?

3. Акціонерне товариство "Альфа" шляхом відкритої підписки на акції зібрало капітал в 1000000 гривень і випустило 1000 шт. акцій. Яка буде курсова ціна цих акцій при умові, що банківський процент дорівнює 8%, а прибуток акціонерного товариства 5% ?

4. Акціонерне товариство випустило 1000 акцій на суму в 1,5 млн.грн. 25% акцій залишило в себе. Через рік доход акціонерного товариства склав 15%. Банківський процент на цей час був 10%. Вирахувати засновницький прибуток.

5. При заснуванні акціонерного товариства було випущено 1000 шт. акцій на 750 тис.грн. На момент продажу акцій прибуток товариства складав 10%. Найбільша кількість акцій, зосереджена в одних руках, - 200 шт., залишилася в засновників. Банківський процент дорівнював 5 %. Вирахувати:

а) контрольний пакет акцій;

б) біржову ціну акцій;

в) засновницький прибуток.

6. Акціонерне товариство оголосило відкриту підписку на акції на суму 15 млн.грн. по 1000 грн. за акцію. При цьому повинні бути дотримані такі умови: а)засновники в перші два роки збері­гають за собою 25% пакету акцій; б)акції можуть купувати як організації, так і громадяни; в)10% пакету складають привілейо­вані акції; г)1/3 пакету акцій - іменні; 2/3 - на пред'явника; д)громадяни купують лише іменні акції.

Виходячи з цих умов, розрахувати:

а) скільки буде випущено привілейованих і простих акцій, іменних і на пред'явника;

б) скільки залишиться акцій у засновника;

в) яка кількість акцій буде продана фізичним особам (громадя­нам) і скільки юридичним особам.