5.Оподаткування підприємств.

 

1.     Сутність податків. Підсистема оподаткування підприємств України та її функції.

2.     Податок на прибуток, як головний прямий податок.

3.     Непряме оподаткування та непрямі податки.

 

1.Сутність податків.

Підсистема оподаткування підприємств України та її функції.

 

         Податки — це обов'язкові платежі, які встановлюються державою для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, що забезпечують фінансування державних витрат. Обов'язкові платежі перераховуються в бюджет і можуть здійснюватися в таких формах: податки, збори, цільові відрахування, плата за ресурси (рентні платежі).

         Всі обов'язкові платежі формують систему оподаткування України. Система оподаткування — це сукупність податків і зборів у бюджети різних рівнів, а також у державні цільові фонди. Податкова підсистема України для юридичних осіб має двохрівневу структуру.

Перший рівень — загальнодержавні податки та збори. Сюди входять:

·        прямі податки — на прибуток, на землю, на нерухоме майно, з власників транспортних засобів;

·        непрямі податки — податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір (АЗ), мито;

·        збори — відрахування на пенсійне та соціальне страхування, відрахування в іноваційний фонд, рентні збори, відрахування на фінансування дорожнього господарства і т.і.

Другий рівень — місцеві податки:

·        податки — комунальний податок, податок на рекламу;

·        збори — за використання місцевої символіки, за проїзд по прикордонним областям, за проведення аукціонів, лотерей, конкурсних розпродаж, за парковку автотранспорту, за право проведення теле- і кінозйомок і т.і.

         Основні функції податкової системи.

1.     Мобілізація коштів у розпорядження держави.

2.     Формування централізованих фінансових ресурсів.

3.     Регулювання підприємницької діяльності.

Двома головними групами податків є прямі і непрямі. Непряме оподаткування відрізняється від прямого тим, що базою для нього є не безпосередній результат господарської діяльності — прибуток, а те, за рахунок чого цей прибуток формується. Крім того, непрямий характер податків міститься і в тому, що підприємство де-факто не сплачує такий податок. Оскільки він входить в ціну товару, то його сплачує кінцевий споживач.

 

2.Податок на прибуток, як головний прямий податок.

 

         Головним прямим податком є податок на прибуток. Об'єктом оподаткування є фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування. Знаходиться як валові доходи за мінусом ПДВ – валові витрати за мінусом ПДВ – амортизація. Загальна ставка оподаткування 30%, але є виключення в її тотальному використанні. В страховій діяльності:

·        3% валового доходу (крім доходу від страхування і перестрахування життя);

·        6% валового доходу за довгострокового розторгнення договору про страхування життя;

·        15% валового доходу нерезидентів від перестрахування ризиків на території України.

         В інших видах діяльності:

·        50% від 30%-ної ставки при реалізації іноваційного продукту, заявленого в іноваційних центрах;

·        15% прибутку нерезидентів, що не мають представництв на території України;

·        6% прибутку нерезидентів, що виплачуються резидентами, як оплата вартості фрахту транспортних засобів.

Декларація про сплату податку на прибуток подається до 25 числа місяця наступного за звітним, а сплата здійснюється — до 20 числа. Нерезиденти обчислюють і сплачують податок на прибуток щоквартально.

 

3.Непряме оподаткування та непрямі податки.

 

         Головним непрямим податком є податок на додану вартість. Доданою вартістю є виручка від реалізації за мінусом матеріальних витрат або заробітна плата плюс прибуток. Реальна сума ПДВ, що перераховується в бюджет визначається як різниця між сумою ПДВ з реалізації і накопиченними сумами ПДВ по запасам і витратам.

Об'єктом оподаткування ПДВ є реалізація українських та імпортних товарів, а також вивезеня товарів за митну територію України для споживання. Такі товари роботи та послуги оподатковуються по ставці 20%. 0% -на ставка застосовується до:

·        експортних товарів;

·        продажу товарів в зонах митного контролю;

·        надання транспортних послуг за межами України;

·        продажу вугілля та продуктів його збагачення;

·        продажу вугільних і торфяних брикетів;

·        продажу електроенергії.

Сплачується ПДВ не пізніше 20 числа наступного місяця після звітного періоду.

         Акцизний збір — це непрямий податок, що встановлюється на високорентабельні і монопольні товари та включається в їх ціну. Платниками є виробники товару і імпортери. Об'єктами оподаткування є обороти від реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів, митна вартість імпортних товарів придбаних за іноземну валюту та обороти з реалізації конфіскованого, безгоспного, чи заставленого майна.

АЗ визначається в твердих ставках з одиниці реалізованого товару в ЕКЮ або у відсотках до обороту. Сплачується АЗ в гривнях по курсу Національного банку України, що діяв на перший день кварталу, в якому відбулася реалізація товару, якщо товари вироблені і реалізовані в Україні. Для імпортних товарів АЗ сплачується в гривнях за курсом Нацбанку на день подання митної декларації. АЗ сплачується в основному до 15 числа кожного місяця після звітного. Якщо обороти в минулому році більше 25 тис.грн., то 15, 25 і 5 числа. По продажу спирту і алкогольних виробів — не пізніше трьох днів від реалізації. По тютюновим товарам — до 16 числа наступного місяця.

         Мито — непрямий податок, що справляється з товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний контроль України.

 

Термінологія, яку має засвоїти студент:

 

Податок, збір, прямий податок, непрямий податок, податкова система, мито, акцизний збір, додана вартість.

 

Контрольні питання:

 

1.Розкрийте сутність податків та функції, що вони виконують.

2.Окресліть основні принципи побудови системи оподаткування в державі. Як ви їх розумієте?

3.Охарактеризуйте підсистему оподаткування підприємств України. Назвіть основні види податків та зборів, що входять до кожної групи.

4.Визначте схему обчислення податку на прибуток.

5.Визначте схему обчислення податку на добавлену вартість.

6.Які використовуються ставки оподаткування прибутку?

7.В які строки сплачуються податки на прибуток та на додану вартість?

8.Розкрийте сутнісні особливості непрямого оподаткування підприємств.

9.Назвіть і охарактеризуйте основні види непрямих податків.

10.Як і за якими ставками обчислюється акцизний збір?

11.Які ви знаєте місцеві податки і збори?

12.Назвіть збори в основні державні фонди.

 

Література: [1, 3, 8, 13, 14, 17, 19, 21, 24, 31, 36].

 

Задача

 

Здійснити розрахунок суми акцизного збору та вартості партії підакцизного товару разом з ним по наступним данним:

1.Митна вартість товару по декларації в доларах США 100 тис.

2.Курс НБУ 5,5 грн.

3.Митні та комісійні збори 20 тис.грн..

4.Ставка ввізного мита 20%.

5.Ставка акцизного збору 10%.

 

Вирішення задачі

 

1.     Митна вартість товару в гривнях = 100 * 5,5 = 550 тис.грн.

2.     Сума ввізного мита = (550 + 20) * 0,2 = 114 тис.грн.

3.     Митна вартість з податками і зборами = (550 + 20 + 114) / (1 – 0,1) = 760 тис.грн.

4.     Акцизний збір = 760 – 550 – 20 – 114 = 76  тис.грн.

 

Відповідь: Митна вартість імпортного підакцизного товару складає 760 тис.грн., а акцизний збір по ньому — 76 тис.грн.

 

6.Оборотні кошти та їх організація на підприємстві.

 

1.     Сутність та структура оборотних коштів.

2.     Способи визначення потреби в оборотних коштах.

3.     Джерела формування оборотних коштів.

4.     Показники стану і ефективності використання оборотних коштів.

 

1.Сутність та структура оборотних коштів.

 

         Обортні кошти (капітал) — це кошти, що авансовані в оборотні активи. Таким чином вони є грошовим наповненням конкретних видів активів. Розрізняють склад і структуру оборотних активів. Склад оборотних активів — це сукупність окремих їх елементів. Структура оборотних активів — це питома вага вартості окремих статей оборотних активів у їх загальній сумі.

Оборотні активи складаються з двох основних груп:

         1.Оборотні виробничі фонди:

·        виробничі запаси — матеріали, придбані напівфабрикати, паливо, запчастини, тара, малоцінні і швидкозношувальні предмети;

·        оборотні фонди у виробництві — незавершене виробництво, власні напівфабрикати, витрати майбутніх періодів.

         2.Фонди обігу:

·        готова продукція (товарні запаси) на складі і в дорозі;

·        кошти в розрахунках (дебіторська заборгованість);

·        грошові кошти;

·        короткострокові фінансові інвестиції.

 

2.Способи визначення потреби в оборотних коштах.

 

         При визначенні потреби в оборотних коштах на підприємстві використовують інструменти нормування і планування. Нормування — це процес визначення оптимального розміру певного виду актива, що нормується, у співвідношенні, як правило, з обсягом діяльності, для забезпечення сталої і ефективної роботи підприємства. Нормування є інструментом планування. Тому планування значно ширше поняття. Планування може здійснюватися як на основі нормування, під плановий обсяг продаж, так і виходячи з конкретних потреб, їх оптимізації, розроблених на підприємстві цільових установок або у зв'язку з умовами зовнішнього середовища, що змінилися. По результатам оптимального планування можуть бути переглянуті поточні нормативи. Нормування, як простіший інструмент, ніж оптимальне планування часто використовується як інструмент контролю за ефективністю поточної діяльності підприємства.

         Нормування оборотних коштів передбачає врахування наступних факторів:

1.     Умови поставок товарно-матеріальних цінностей — кількість постачальників,  ритмічність поставок, асортимент однієї партії і кільуість партій, що формують повний асортимент, форми розрахунків з постачальниками; ймовірність затримок в поставках і таке інше.

2.     Особливості організації процесу виробництва — тривалість виробничого циклу, характер розподілу витрат на протязі цього циклу, асортимент продукції, що виробляється і т.і.

3.     Умови реалізації продукції — кількість споживачів і їх віддаленість,  призначення продукції, умови її транспортування, форми розрахунків за відвантажену продукцію.

         Процес нормування здійснюється у такій послідовності:

·        визначаються норми запасів по статтям оборотних активів, що нормуються;

·        встановлюється одноденне витрачання матерівльних цінностей;

·        визначається норматив оборотних коштів по кожній статті в грошовому виразі;

·        розраховується сукупний норматив;

·        визначаються норми і нормативи по окремим статтям оборотних коштів для підрозділів підприємства.

Значення нормування полягає у:

·        забезпеченні неперервності роботи підприємства;

·        забезпеченні ефективності використання оборотних коштів;

·        контролі за виконанням плану виробництва і реалізації продукції;

·        в укріпленні режиму економії;

·        в мінімізації господарського ризику.

 

3.Джерела формування оборотних коштів.

 

         Джерелами фінансування оборотних активів є власний капітал (у формі власних оборотних коштів або чистого робочого капіталу), короткострокові кредити банку, комерційний кредит (кредиторська заборгованість), стійкі пасиви та довгостроковий позиковий капітал.

Існує три принципових підходи до фінансування оборотних активів:

·        консервативний — коли вся постійна частина оборотних активів і половина змінної фінансується за рахунок власного капіталу (ВК) і довгострокового позикового капіталу (ДПК), а друга половина змінної — за рахунок короткострокового позикового капіталу (КПК);

·        помірний — коли постійна частина фінансується за рахунок ВК і ДПК, а змінна — за рахунок КПК;

·        агресивний — коли половина постійної частини фінансується за рахунок ВК і ДПК, а все інше — за рахунок КПК.

Під постійною частиною оборотних активів тут розуміється їх норматив при мінімальному обсязі діяльності, а під змінною — перевищення цього нормативу у зв'язку з циклічністю або сезонністю діяльності.

 

4.Показники стану і ефективності використання оборотних коштів.

 

         Стан оборотних активів харктеризується наявністю власного оборотного капіталу на певну дату (по балансу). Порівняння його величини з нормативом дозволяє визначити недостачу або надлишок чистого робочого капіталу підприємства.

Ефективність і оптимальність використання оборотних коштів оцінюється показниками рентабельності і ділової активності відповідно. Під діловою активністю розуміють швидкість обороту певних видів оборотних активів в разах, яка розраховується як співвідношення обсягу продаж, собівартості або продаж в кредит до середніх залишків певних груп оборотних активів.

Необхідний обсяг і оптимальність структури оцінюється за допомогою структурних співвідношень між групами оборотних активів і показників ліквідності та платоспроможності. Під ліквідністю розуміють швидість перетворення певного виду оборотних активів у гроші. Розрахунок здійснюється через перевод показників ділової активності в дні обороту, що, по суті, і є ліквідністю. Платоспроможність визначається через співвідношення різних типів певних груп оборотних активів, що сформовані за ступенем ліквідності і поточними пасивами. Кожен коефіцієнт показує рівень негайності розрахунків в залежності від терміновості погашення поточних пасивів і співвідношень між групами оборотних активів за рівнем ліквідності. Грунтовне вивчення самих показників і механізму їх використання в аналізі передбачено курсом «Фінансовий аналіз».

 

Термінологія, яку має засвоїти студент:

 

Обортні кошти, оборотний капітал, оборотні активи, оборотні виробничі фонди, виробничі запаси, малоцінні і швидкозношувальні предмети, оборотні фонди у виробництві, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів фонди обігу, готова продукція, товарні запаси, кошти в розрахунках, дебіторська заборгованість, грошові кошти, короткострокові фінансові інвестиції, нормування, власний оборотний капітал, чистий робочий капітал.

 

Контрольні питання:

 

1.Розкрийте сутність понять «оборотні кошти або засоби», «оборотні активи», «оборотний капітал». В яких випадках кожне з них має застосовуватися?

2.Дайте визначення оборотним коштам та охарактеризуйте їх склад.

3.Які особливості структури оборотних активів можливі на промислових і торговельних підприємствах?

4.Чим по суті і складу відрізняються оборотні фонди і фонди обігу?

5.Які фактори необхідно враховувати при розробці нормативів оборотних коштів?

6.Розкрийте сутність термінів «нормування» і «планування» щодо оборотних коштів. Визначте що є в них спільного і розбіжного.

7.Окресліть послідовність процесу нормування оборотних коштів.

8. За допомогою яких груп показників можливо оцінити стан оборотних коштів?

9.Які вам відомі основні джерела фінансування оборотних активів? У яких головних напрямках вони застосовуються?

10.За допомогою яких показників можливо оцінити ефективність використання оборотних коштів?

 

Література: [5, 6, 8 - 12, 15 - 24, 26, 28, 30 - 33, 36.].

 

Задача №1

 

Здійснити аналіз зміни оборотності оборотних активів підприємства за квартал на основі таких даних (дані приводяться у тис.грн. в такій послідовності — дата на початок періоду (дата на кінець періоду):

1.Оборотні активи на початок першого місяця 65 (91)

2.Оборотні активи на початок другого місяця 78 (91)

3.Оборотні активи на початок третього місяця 78 (117)

4.Оборотні активи на кінець третього місяця 91 (104)

5.Обсяг продаж 260 (364)

 

Вирішення задачі

 

1.     Для визначення змін в оборотності оборотних активів необхідно розрахувати їх середню величину. Вона знаходиться через середню хронологічну. Середня вартість оборотних активів у першому кварталі = (65 / 2 + 78 + 78 +91 / 2) / (4 – 1) = 78 тис.грн., а у другому кварталі — 101,8 тис.грн.

2.     Оборотність обортних активів у першому кварталі = 260 / 78 = 3,3 рази, а у другому кварталі — 3,6 рази.

 

Відповідь: Оборотність оборотних активів зросла з 3,3 рази за квартал до 3,6. Дане явище є позитивним для підприємства. Відбулося воно за рахунок значного зросту обсягу продаж.

 

 

 

Задача №2

 

Визначити політику фінансування оборотних активів, яку застосовує кожне з трьох підприємств  (дані приводяться у тис.грн.):

1.Оборотні активи на 1-му підприємстві - 1020, на 2-му – 561, на 3-му – 527

2.Позаоборотні активи на 1-му підприємстві – 1088, на 2-му – 731, на 3-му – 391

3.Постійна частина оборотних активів на 1-му підприємстві - 700, на 2-му – 280, на 3-му – 289

4.Змінна частина оборотних активів на 1-му підприємстві - 320, на 2-му – 281, на 3-му – 238

5.Власний капітал на 1-му підприємстві - 1921, на 2-му – 833, на 3-му – 646

6.Довгостроковий позиковий капітал на 1-му підприємстві - 51, на 2-му – 34, на 3-му – 34

7.Короткостроковий позиковий капітал на 1-му підприємстві - 136, на 2-му – 425, на 3-му – 238

 

Вирішення задачі

 

1.     В першу чергу необхідно взнати по кожному підприємству, як співвідноситься чистий робочий капітал з постійною частиною оборотних коштів. Для цього треба врахувати те, що власний і довгостроковий позиковий капітали, в першу чергу, фінансують позаоборотні активи. Залишок від різниці перманентного капіталу і позаоборотних активів і є чистий робочий капітал (ЧРК). Для першого підприємства ЧРК = 1921 + 51 –1088 = 884 тис.грн., для другого 136 тис.грн., а для третього 289 тис.грн.

2.     На першому підприємстві постійна частина оборотних активів 700 тис.грн. повністю фінансується за рахунок ЧРК, а залишок 884 – 700 = 184 складає більше половини змінної їх частини (320 тис.грн.). Отже, це підприємство використовує консервативну політику фінансування оборотних активів.

3.     На другому підприємстві ЧРК (136) не покриває і половини постійної частини оборотних коштів (280). Отже політика фінансування агресивна.

4.     На третьому підприємстві ЧРК (289) повністю покриває постійну частину оборотних коштів (289). Отже політика фінансування помірна.

 

Відповідь: Перше підприємство застосовує консервативну політику фінансування оборотних активів, друге — агресивну і третє — помірну.

 

Задача №3

 

Визначити зміни в чистому робочому капіталі підприємства та дати економічну інтерпретацію цим змінам (дані приводяться у тис.грн. в такій послідовності — дата на початок періоду (дата на кінець періоду):

1.Виробничі запаси 120 (156)

2.Незавершене будівництво 360 (480)

3.Незавершене виробництво 96 (96)

4.Основні засоби за залишковою вартістю 720 (960)

5.Статутний капітал 840 (1080)

6.Товарні запаси 840 (1200)

8.Нематеріальні активи за залишковою вартістю 180 (240)

9.Інші позаоборотні активи 72 (72)

10.Короткостроковий позиковий капітал 480 (720)

11.Дебіторська заборгованість 84 (84)

12.Нерозподілений прибуток 180 (180)

13.Грошові кошти 36 (36)

14.Цільове фінансування 960 (1200)

15.Довгостроковий позиковий капітал 48 (72)

 

Вирішення задачі

 

1.     Для вирішення задачі необхідно вірно згрупувати активні і пасивні статті в оборотні активи і короткострокові зобов'язання, оскільки різниця між ними і є чистий робочий капітал.

2.     Статті, що відносяться до оборотних активів, згідно умов задачі: виробничі запаси, незавершене виробництво, товарні запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти. Короткострокова заборгованість наводиться у задачі безпосередньо.

3.     ЧРК на початок періоду = 120 + 96 + 840 + 84 + 36 – 480 =  696 тис.грн., а на кінець — 852 тис.грн.

 

Відповідь: На підприємстві відбувається зріст власних джерел фінансування оборотних активів. Така зміна може вважатися позитивною, оскільки підвищує маневреність і незалежність господарської діяльності. Причиною таких змін сталося відставання приросту короткострокової заборгованості від приросту оборотних активів.