На сайте toptutors.ru хороший выбор репетиторов испанского по скайпу.

3.2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСЕРЕДКА ЯДЕРНОГО, ХІМІЧНОГО ТА БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО УРАЖЕННЯ

ОСЕРЕДОК ЯДЕРНОГО УРАЖЕННЯ

Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої внаслідок ядерного вибуху відбувається масова загибель людей, сільськогосподарських тварин, рослин та руйнування споруд.

Осередок ядерного ураження характеризується:

    кількістю уражених;

    розмірами площі ураження;

    зонами ураженості з різними потужностями доз та дозами випромінювання;

   зонами пожеж, затоплення, руйнування та пошкоджень будинків і споруд;

   частковим пошкодженням та руйнуванням захисних споруд.

Ураження людей та тварин виникає внаслідок дій ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації та радіоактивного ураження місцевості, тобто від комбінованого ураження.

Розміри осередка ядерного ураження залежать від потужності, виду вибуху та рельєфу місцевості.

Для виявлення характеру ураження від ядерного вибуху його осередок умовно поділяють на чотири зони: повних, сильних, середніх та слабких руйнувань.

Зона повних руйнувань виникає там, де надмірний тиск у фронті хвилі 50 кПа (0,5 кгс/см) і більше. Ця зона в осередку становить близько 12%. У цій зоні повністю зруйновані будинки, промислові споруди, протирадіаційні сховища та утворюються суцільні завали.

Зона сильних руйнувань виникає при надмірному тиску від 50 до ЗО кПа (0,5—0,3 кгс/см) і становить 10% усієї площі осередка. Будинки та споруди будуть сильно зруйновані, сховища вціліють. Для цієї зони характерна масова загибель людей, а люди, які залишилися в будинках, будуть завалені й отримають травми та опіки. Крім цього, можливе ураження людей уламками скла, камінням та іншими предметами. В цій зоні, утвореній наземним та підземним ядерними вибухами, населення буде під впливом радіації.

Зона середніх руйнувань характеризується надмірним тиском у фронті ударної хвилі від ЗО до 20 кПа (0,3—0,2 кгс/см) і займає 18% осередка. Дерев'яні будинки будуть повністю зруйновані, кам'яні отримають середні та слабкі пошкодження. Сховища та підвальні приміщення будинків уціліють.На вулицях утворяться завали, від світлового випромінювання виникнуть масові пожежі. Для зони характерні масові санітарні ураження.

Зона слабких руйнувань утворюється при надмірному тиску від 20 до 18 кПа (0,2—0,1 кгс/см), і становить 60% осередка. В межах цієї зони будинки зазнають слабких руйнувань (тріщини, зруйновані перекриття дверних та віконних заповнень). Від світлового випромінювання виникнуть пожежі дерев'яних споруд. При наземному ядерному вибуху в цій зоні утвориться радіоактивне зараження місцевості.

За межами зон руйнувань осередка ядерного вибуху можуть виникати небезпечні руйнування різних споруд та в напрямку поширення вітру — зони радіоактивного зараження.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСЕРЕДКА ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ

Масштаб, тривалість та небезпека — основні характеристики хімічного ураження. Масштаб хімічного ураження характеризує просторові межі виявлених наслідків застосування хімічної зброї (див. рис. 11). Визначається він зоною — площею, в межах якої існує небезпека ураження незахищеного населення і включає район застосування хімічної зброї та зону поширення отруйних речовин.

Тривалість дії хімічного ураження — елемент, що характеризує межі виявлених уражуючих факторів отруйних речовин; зумовлюється тривалістю ОР на різних поверхнях і зберігає свої уражуючі дії на незахищене населення.

\

Рис. 11. Зона хімічного ураження Г^ — глибина поширення первинної хмари; Г2 — глибина поширення вторинної хмари; Ра — радіус аварії; ері - (р2 — кути сектора.Тривалість дії ОР на місцевості залежить від типу ОР, швидкості вітру, температури, вологості, структури ґрунту та наявності на ньому рослинності.

Небезпека хімічного ураження — елемент ураження, що характе­ризується масштабом негативних наслідків нанесеного збитку в результаті застосування хімічної зброї.

ОСЕРЕДОК БІОЛОГІЧНОГО УРАЖЕННЯ

Унаслідок застосування ворогом біологічної зброї утворюється зона біологічного ураження. Зоною біологічного ураження називається територія, що потрапила під дію біологічної зброї, і територія, на яку поширюється біологічна рецептура (переносників інфекції).

Територія, в межах якої внаслідок застосування біологічної зброї виникли масові зараження людей та тварин, називається осередком біологічного ураження.

Для попередження поширення інфекції захворювання в осередку біологічного ураження встановлюється карантин. У прилеглих районах вводиться режим обсервації. Карантин вводиться тоді, коли встановлено факт застосування біологічної зброї і головним чином у таких випадках, коли збудники хвороби відносяться до особливо небезпечних (чума, холера та інше). Карантинний режим передбачає повну ізоляцію осередка ураження від оточуючого населення. На зовнішній межі зони карантину встановлюють озброєну охорону, організовують комендантські служби Вихід людей, виведення тварин і майна забороняється. Населенню забороняється виходити зі своїх квартир. Продукти харчування, питна вода та предмети широкого вжитку населенню постачаються. Припиняється робота усіх підприємств і закладів, крім тих, що мають особливе значення

ПуСО

КПП

кпп

ПуСО

Рис. 12. Зона біологічного ураженнядля народного господарства (для оборони). Об'єкти народного господарства, які продовжують свою роботу, переходять на особливий режим праці, робітники та службовці — на казарменне становище з суворим виконанням протиепідемічних вимог. Контакт між робочими змінами забороняється. Харчування і відпочинок організується у спеціальних приміщеннях. У зоні карантину припиняють роботу усі навчальні заклади, заклади культури, ринки тощо.

Режим обсервації вводиться, коли збудник інфекційної хвороби не відноситься до особливо небезпечного, ізоляційне обмежені заходи стосуються в'їзду й виїзду, вивезення майна (тільки після дезінфекції), посилення медичного контролю за харчуванням і водопостачанням тощо.

Строк карантину й обсервації встановлюється залежно від інкубаційного періоду захворювання, з моменту госпіталізації останнього хворого і закінчення дезінфекції.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ

В ОСЕРЕДКУ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО УРАЖЕННЯ

Перебуваючи в осередку, необхідно:

*   надягнути ватно-марлеву пов'язку. Обов'язково проводити що­денне вологе прибирання з використанням дезінфікуючих розчинів. Сміття відразу спалювати;

Ф  суворо дотримуватись правил особистої і громадської гігієни. Ретельно, особливо перед вживанням їжі, мити руки з милом. Воду використовувати з перевірених джерел і пити тільки кип'ячену. Сирі овочі і фрукти після миття обливати окропом;

4  доглядаючи хворого, надягнути халат, хустинку і ватно-марлеву пов'язку. Робітників, які захворіли інфекційним захворюванням, необхідно ізолювати. У приміщенні, де перебуває хворий, двічі на день робити вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих засобів;

*  людям, які спілкуються з хворим, категорично забороняється вихо­дити на роботу, відвідувати інші квартири. У разі якщо не знатимете, чим хворіє член вашої сім'ї, дійте так, як при зараз­ному захворюванні;

4  у разі госпіталізації хворого зробити у квартирі дезінфекцію, по­стільну білизну і посуд прокип'ятити протягом 15 хв. у 2%-му розчині соди і замочити на 2 год. у 2%-му розчині дезінфікуючого засобу. Згодом посуд помити гарячою водою, білизну випрасувати, кімнату провітрити.

 

3.3. ПРИЛАДИ РАДІАЦІЙНОГО, ДОЗИМЕТРИЧНОГО  КОНТРОЛЮ ТА ХІМІЧНОЇ РОЗВІДКИ

РАДІОАКТИВНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ

При ядерному вибуху, крім ударної хвилі, світлового випромінювання та проникаючої радіації, утворюється велика кількість радіоактивних речовин (РР), тобто речовин, ядра атомів яких можуть самовільно розпадатися і перетворюватися на ядра атомів інших елементів, випускаючи при цьому невидиме випромінювання. Вони уражають місцевість і людей, що перебувають на ній, об'єкти, майно та різні предмети. Випромінювання РР можуть бути трьох видів: гама (у), бета (Р), альфа (а).

Гама-випромінювання (у) — це електромагнітні хвилі, аналогічні рентгенівським променям та промінням світла, розповсюджуються у повітрі зі швидкістю 300000 км/сек. Вони здатні до проникнення через товщу різних матеріалів. Випромінювання — основна небезпека для людей, оскільки іонізує клітини організму.

Бета-випромінювання (Р) — це потік електронів, що називаються р-частками. Швидкість їх руху може сягати у деяких випадках швидкості світла, їх проникаюча здатність менша, ніж гама-випромінювання, але іонізуюча дія у сотні разів сильніша.

Альфа-випромінювання (а) — це потік ядер атомів гелію, які називаються а-частками. Вони мають високу іонізуючу здатність. Довжина пробігу а-частки у повітрі становить усього близько 10 см, а в твердих і рідких середовищах ще менше. Одяг, засоби індивідуального захисту повністю затримають а-частки. Через високу іонізуючу здібність а-частки дуже небезпечні при потраплянні в організм.

Нейтрони утворюються тільки в зоні ядерного вибуху, їх іонізуюче випромінювання може викликати ураження людей як при внутрішньому, так і при зовнішньому опромінюванні. Внутрішнє виникає при потраплянні РР усередину організму з повітрям, що вдихається, питною водою та їжею. Зовнішнє — при перебуванні людей на зараженій місцевості, потраплянні РР на шкіру та одяг людей, а також при дії проникаючої радіації. Іонізуюче випромінювання не має кольору, запаху —людина його не відчуває.

Прилади, що призначені для виявлення та вимірювання радіо­активних випромінювань, називаються дозиметричними.

Дозиметричні прилади призначені для:

— радіаційної розвідки — визначення рівнів радіації на місцевості,

— контролю за ступенем зараження радіоактивними речовинами техніки, продуктів харчування, води та ін.;— контролю за опромінюванням — вимірювання поглинаючих доз опромінювання людей,

— визначення наведеної радіоактивності в ґрунті, техніці, предметах, які опромінювались нейтронними потоками.

Радіометр-рентгенометр ДП-5В (рис. 13, 14) призначений для визначення виміру потужності гама-радіації та радіаційне ураженої поверхні різних предметів гама-випромінюванням, а також для визначення потужності дози випромінювання та ступеня радіації об'єктів. Крім того, є можливість виявлення бета-випромінювання. Діапазон виміру гама-випромінювання — від 0,05 мР/ч до 200 Р/ч. Прилад має шість піддіапазонів, наведених у табл. 24.

Прилад працює при температурі від -50 до +50°С, при відносній вологості 65+ 15%. Можливе заглиблення блоку детектора на глибину 0,5 м. Живлення приладу здійснюється від трьох елементів типу А 336. Комплект живлення забезпечує тривалість роботи не менше 55 год. Маса приладу з елементами живлення не перевищує 3,2 кг. Потужність гама-випромінювання визначається у рентгенах за годину.

У комплект приладу входять:

— прилад у футлярі;

— подовжувальна штанга;

— розподільник напруги для підключення приладу до зовнішнього джерела передачі постійного струму напругою 12 В, 24 В;

— головні телефони та комплект запасного майна;

— технічний опис та інструкція;

— формуляр;

— ящик для зберігання приладу.

Таблиця 24 Піддіапазони ДП-5В

Піддіапазони

 

Положення ручки перемикача

 

Шкала

 

Одиниці виміру

 

Межа виміру

 

1

 

200

 

0-200

 

Р/ч

 

5—200

 

2

 

хЮОО

 

0-5

 

мР/ч

 

500-5000

 

3

 

хЮО

 

0-5

 

мР/ч

 

50-500

 

4

 

хЮ

 

0-5

 

мР/ч

 

5-50

 

5

 

х1

 

0-5

 

мР/ч

 

0,5—5

 

6

 

хО, 1

 

0-5

 

мР/ч

 

0,05—0,5

 

14

13

Рис. 13. Прилад ДП-5В

1 — вимірювальний пульт, 2 — кабель з'єднання, 3 — кнопка скиду показників, 4 — перемикач ПІддІапазонІв, 5 — мікроамперметр (рис 14), 6 — кришка футляра приладу, 7 — таблиця норм зараження, 8 — блок детектора, 9 — поворотний екран, 10 — контрольне джерело, 11 — тумблер підсвіту шкали 12 — штанга подовження, 13 — головні телефони, 14 — футляр

200 - вимірювання за нижньою 2       ^-—~—^ шкалою

хЮОО

хЮО

хЮ    вимірювання за верхньою

х1       шкалою

хО,1

200 Р/г 5 мР/г

Рис. 14 МікроамперметрПідготовка ДП-5В до роботи

1  Зробити зовнішній огляд

2 Підключити джерело живлення

3 Встановити стрілку на темний сектор

4 Перевірити роботу приладу поставивши вимикач у порядку послідовності положення хЮОО, хЮО, хЮ, хі хО 1 І за допомогою контрольного джерела (екран у положенні «К» з підключеними телефонами) звірити показники шкали згідно з Інструкцією

Проведення вимірювання (див рис   15)

Вимірювання потужності експозиційної дози (ПЕД)

1  Встановити екран у положення «Г»

2 Встановити перемикач у положення «200» міряти по нижній шкалі (якщо показники незначні, то перемикач послідовно перевести у положення хЮОО, хЮО, хЮ, хі, хО 1 І дивитись показники по верхній шкалі помножити значення шкали на цифру піддіапазону)

Вимірювання радіоактивного зараження '

1 Встановити екран у положення «Г»

2 Перемикач поставити в положення хЮОО

3 Приблизити зонд до предмета виміру на вщстань 1—1,5см, зверхньої шкали зняти показники Якщо вони незначні, переходити на Інші пдпіапазони (х100, хЮ, х1, хО,1)

Виявлення бета-випромінювання

1   Поставити екран у положення «Б»

2  Приблизити зонд на відстань 1 —1,5 см від поверхні предмета

3 Ручку перемикача послідовно поставити в положення хЮО, хЮ, х1, хО,1, провести відлік показників Збільшення показників порівняно з гама вимірюванням вказує на присутність бета-випромінювання

\ \ ^-2

^•\ЛІ т

Рис. 15. Проведення вимірювання а — визначення ступеня зараження, б — визначення рівня радіаціїКомплект дозиметрів ДП-22В (ДП-24) призначений для контролю доз радіаційного випромінювання людей, що перебувають на зараженій території. Діапазон виміру від 2 до 50 рентгенів. Похибка відліку не перевищує + 10%. Саморозряд дозиметра до 4 рентгенів за добу.

Комплект працює при температурі від -40 до +50°С.

Маса комплекту — 5,5 кг. Маса вимірника — 50 г.

Джерело живлення — елемент 1,6 ПМЦГ-У-8.

Комплект дозиметрів ДП-22В складається із зарядного пристрою і 50 індивідуальних кишенькових дозиметрів типу ДКП-50А. На відміну від ДП-22В, комплект дозиметрів ДП-24 має п'ять дозиметрів ДКП-50.

Підготовка ДП-22В (ДП-24) до роботи

1. Відкрутити нижній наконечник дозиметра.

2. Відкрутити пробку із зарядного гнізда пристрою.

3. Ручку зарядного пристрою повернути проти годинникової стрілки.

4. Встановити перемикач у положення «Вкл» (включено).

5. Вставити дозиметр у зарядне гніздо і легенько натиснути дно.

6. Спостерігати в окуляр, повертаючи ручку потенціометра за годинниковою стрілкою доти, доки тінь нитки дозиметра не співпаде з нулем шкали.

7. Перевірити положення тіні на даному рівні.

8. Завернути нижній наконечник дозиметра.

Загальний вигляд дозиметра ДКП-50А подано на рис. 16.

Рис. 16. Дозиметр ДКП-50А

1 — окуляр, 2 — шкала, 3 — корпус, 4 — іонізаційна камера, 5 — рухомий елемент, 6 — зігнутий стержень, 7 — конденсатор, 8 — зарядний контакт, 9 — обойма, 10 — наконечник, 11 — пружина, 12 — кріплення кварцової нитки, 13 — об'єктив, 14 — утримувач.ПОБУТОВІ ДОЗИМЕТРИЧНІ ПРИЛАДИ

Індикатор радіоактивності УДРБГ-Б призначений тільки для виявлення радіоактивних речовин на місцевості, предметах тощо.

Устрій приладу:

корпус з кришкою; кнопка «Включення»; кнопка «Контроль живлення»; гніздо «Заряд»; ручка «Гнучкість»; індикаторна лампочка.

Індикатор працює на основі газорозрядного лічильника СБМ-20, який фіксує присутність радіоактивних речовин. За спалахом індикаторної лампочки та частотою піску в динаміку визначають кількість радіоактивних речовин на місцевості (потужність радіації).

Дозиметр «Юпітер» призначений для оцінки потужності експозиційної дози гама-випромінювання за допомогою звукового сигналу, відображення показників її на цифровому табло та повідомлення про великі дози установленої межі за ПЕД.

Діапазон вимірювання 0,05—99,99 мкЗв/год. Час установлення та зміни показників на табло до 25 сек. Пороги сигналізації — 0,6, 1,2, 4,0 мкЗв/год. Час безперервної роботи — 500 годин. Маса дозиметра — 0,25 кг. Підготовка дозиметра до роботи

Здійснити зовнішній огляд.

Підключити джерела живлення («Корунд» або «Крона»).

Включити дозиметр переведенням тумблера «Вкл», при цьому засвітиться табло.

Для контролю ПЕД необхідно помістити дозиметр нижньою кришкою до

поверхні і після сигналу дозиметра рахувати числове значення гама-фону.

Для більшої точності провести не менше трьох замірів.

Для роботи дозиметра як індикатора радіоактивності ручку «ПОРОГ»І

поставити за годинниковою стрілкою в одне з положень: 0,6; 1,2; 4,0.

При перевищенні порогового значення ПЕД дозиметр видає довгий звуковий

сигнал.

Радіометр «Прип'ять» призначений для індивідуального та колективного користування при вимірах потужності експозиційної дози (ПЕД) гама-випромінювання, густоти потоку бета-випромінювання, питомої (об'ємної) активності в рідинних та сипучих речовинах.

Діапазон вимірювання — від 0,1 до 1999,9 мкЗв/ год.

Похибка виміру + 25%.

Діапазон вимірювання питомої активності — від 1,10 до 1,10 Кі/кг.

Час встановлення робочого режиму — 20 та 200 сек. при вимірюванні ПЕД, 10 та 100 хв. — при вимірюванні питомої активності бета-випромінювання.

Джерело живлення — елемент «Корунд», а також від зовнішнього Джерела живлення від 4 до 12 В.

Час безперервної роботи — 24 год. Маса — 0,25 кг.Підготовка приладу до роботи Зовнішній огляд

Підключити джерело живлення («Корунд» або зовнішнє джерело живлення 4— 12 В)

Перевірити джерело живлення, натиснувши кнопку КР (контроль) На цифровому табло з'явиться число з комою після другої цифри, показуючи значення (у вольтах) Воно мусить бути не меншим 6 В

Вимірювання потужності експозиційної дози (ПЕД) Перемикач «Режим» перевести у положення гама Перемикач «Н-Х» у положення «X» Перемикач «Межа» в положення 2 Перемикач «Час» у положення 20 сек

Включити прилад І через 20 сек рахувати ПЕД

/

Вимірювання густоти потоку бета-випромінювання

Перемикач «Режим» перевести у положення бета

Перемикач «Межа» у положення 2

Перемикач «Час» у положення 20 сек

Перемикач «Ат» у «Перемикач «Н» — «X» в «X»

Зняти кришку в нижній частині корпусу приладу

Включити прилад, піднести його на відстань 1—2 см від поверхні пр

І через 20 сек рахувати показники на світловому табло в одиницях тисячі

бета частинок на см2/хв   Увага1 3 цього показника потрібно віднімати

значення гама фону

Вимірювання питомої активності

Підготувати пробу їжі у кюветі

Перемикач «Режим» поставити у положення бета

Перемикач АМ в АМ

Перемикач «Межа» в 1

Перемикач «Час» у 10 хв

Зняти нижню кришку

Включити прилад І заміряти гама-фон за 10 хв

Поставити прилад на кювету з їжею І провести замір питомої активності її

за 10 хв

Провести підрахунок питомої активності Із другого виміру відняти гама

фон та помножити на показник підціапазону)

Виключити прилад Помити кювету, в якій була їжа

Радіометр-дозиметр гама-/ бета-випромінювань РКС-01 «Стора» (рис   17) призначений для Індивідуального та колективного користування при вимірюванні потужності експозиційної дози гама-випро мінювання, а також щільності потоку бета-частинок Радіометр призна чений для вимірювання радіаційного фону в місцях проживання І праці населення, контролю радіаційної чистоти житлових І виробничих приміщень, будівель та споруд, предметів побуту одягу, поверхні ґрунту на присадибних ділянках, транспортних засобів тощо

Порядок роботи з радіометром Для вимірювання ПЕД різних рівнів використовуються п'ять режимів роботи Для вимірювання значень ПЕД з рівнями від 10 мкР/ год до 9 000 мР/год використовується під-діапазон «х/» У піддіапазож «х7» можна вибрати один з трьох Інтервалів вимірювання

а) для точного вимірювання значень ПЕД з рівнями від 10 мкР/год до 500 мкР/год використовується Інтервал «7005»

б) для точного вимірювання значень ПЕД з рівнями від 500 мкР/год до 5 мР/год використовується Інтервал «705»,

в) для оперативного вимірювання значень ПЕД з рівнями від 5 мР/год до 9,999 мР/год використовується Інтервал «75»,

г) для вимірювання значень ПЕД з рівнями від 9,999 мР/год до 99,99 мР/ год використовується під-діапазон «х70» при Інтервалі «75»

д) для вимірювання значень ПЕД з

рівнями від 99,99 мР/год вико­ристовується піддіапазон «х700» при Інтервалі «75»

Зазначені вище режими роботи дозволяють точно, а при потребі й оперативно з достатньою точністю визначити ПЕД з різними рівнями І є обов'язковими у застосуванні

Для вимірювання ПЕД необхідно повзунками перемикачів ІМТЕРЛ/АІ. І РАМОЄ встановити Інтервал вимірювання І підціапазон відповідно до обра­ного режиму роботи Потім натиснути кнопку 5ТАРТ Про закінчення Інтервалу вимірювання свідчить поява коми після першого зліва розряду в режимах «а» «б», «в» І після другого чи третього в режимах «г», «д» відповідно

Військовий прилад хімічної розвідки (ВПРХ) (рис 18) призначений для визначення у повітрі, на місцевості та Інших об'єктах отруйних та сильнодіючих отруйних речовин

До приладу додається Інструкція — пам'ятка з виявлення ОР, СДОР та Інструкція щодо роботи з приладом та Іншого обладнання. Вага приладу — близько 2,3 кг

Ручний насос — поршневий, призначений для прососування повітря крізь Індикаторні трубки

Насадка до насоса призначена для роботи приладу при виявленні ОР, СДОР у диму, на поверхні ґрунту та Інших об'єктах, а також при

Рис. 17. Радюметр-дозииетр РКС-01 «Стора»виявленні ОР, СДОР в ґрунті та сипучих матеріалах. Касета служить для розміщення десяти індикаторних трубок одного маркірування.

Індикаторні трубки призначені для виявлення ОР, СДОР. Це запаяні трубки скла, в яких розміщені наповнювачі, одна чи дві ампули з реактивом.

Протидимні фільтри призначені для виявлення ОР, СДОР у диму, а також допомагає виявленню ОР сипучих речовин.

Захисні ковпачки призначені для захисту насадки від забруднення ОР, СДОР. Пальник призначений для підігріву індикаторних трубок при визначенні ОР при низьких температурах повітря.

Патрони для грілки служать для роботи пальника при низьких температурах повітря. При розбитті скляної ампули з кислотою остання взаємодіє з цинковою тирсою і нагріває пальник.

Принцип визначення отруйних речовин ВПХР заснований на зміні кольору індикаторів при взаємодії з ОР. Залежно від того, який було взято

Рис. 18. Військовий прилад хімічної розвідки

— ручний насос; 2 — корпус; 3 — кришка; 4 — захисні ковпачки;

протидимні фільтри; 6 — патрони; 6 — патрони пальника; 7 — ектроліхтар; 8 — касети з індикаторними трубками; 9 — лопатка;

пальник.індикатор і як він змінив колір, визначають тип ОР, а порівняння інтенсивності отриманого кольору з кольоровим еталоном дозволяє говорити про приблизну концентрацію ОР у повітрі або щільність зараження об'єкта.

Послідовність роботи з приладом

При підготовці до роботи ВПРХ необхідно:

— перевірити комплектність;

— розташувати касети з індикаторними трубками у послідовності роботи з ними;

— зняти з протидимних фільтрів поліетиленовий чохол;

— приготувати Інструкцію щодо роботи з індикаторними трубками.

Визначення отруйних речовин

Визначення отруйних речовин проводиться у такій послідовності;

— трубкою з червоним кільцем та крапкою;

— трубкою з жовтим кільцем;

— трубкою з коричневим кільцем.

Для виявлення зарину (зоману, Ух-газів) у небезпечних концентраціях взяти трубку з червоним кільцем та крапкою, відкрити їх з обох кінців, спеціальним штирем розбити верхні ампули в обох трубках. Через дослідну трубку за допомогою ручного насоса прокачати повітря (5-6 качків).

Розбити інші ампули, спочатку в дослідній трубці, а потім у контрольній І порівняти колір трубок з еталоном. Малиновий колір дослідної трубки свідчить про наявність зарину (зоману, Ух-газів) у повітрі.

Для виявлення зарину в безпечних концентраціях беруть дві трубки з червоним кільцем та крапкою і повторюють дослід так, як було зазначено вище, але роблять 50—60 качків. Інші ампули розбивають не відразу, а через 2-3 хв. Для визначення шкірнонаривних речовин беруть трубку з жовтим кільцем, відкривають її, вставляють у насос і роблять 50—60 качків. Тоді порівнюють колір трубки з еталоном на касеті.

При виявленні ОР у диму потрібно разом з насосом використати насадку та протидимний фільтр, а послідовність виявлення ОР (СДОР) — як описано вище. Усі роботи з ВПХР щодо визначення ОР проводяться в засобах індивідуального захисту органів дихання та шкіри.