2.3.1 НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ НА ТРАНСПОРТІ (АВТОБУС, ТРОЛЕЙБУС, ТРАМВАЙ)

Дотримуйтесь правильної поведінки у міському транспорті.

На зупинці, коли під'їжджає автобус, тролейбус або трамвай, не слід поспішати і виходити на дорогу, де рухається автотранспорт. Можна оступитися і впасти, а під'їжджаючий транспорт миттєво не зупиниться. Він обов'язково проїде за інерцією ще кілька метрів. Що станеться далі, легко спрогнозувати.

При виході з автотранспорту, щоб перейти на другий бік вулиці, треба обійти автобус ззаду, а трамвай — спереду, щоб бачити зустрічні рейки.

Що робити при пожежі в транспорті?

* Негайно повідомити про це водія (він слідкує за дорогою).

* Відчинити двері кнопкою аварійного відчинення дверей. Якщо це не вдалося, а салон наповнюється димом, треба розбити бокові вікна чи відкрити їх як аварійні виходи згідно з інструкцією (за допомогою спеціально вмонтованого шнура).

По можливості гасити вогонь за допомогою вогнегасника, який повинен бути у салоні.

Дуже небезпечна в цій ситуації паніка біля дверей (пробка), краще вибиратися через вікна. Треба захистити рот і ніс хусткою, шарфом, рукавом.

АВАРІЯ АВТОМОБІЛЯ

Безпечною вважається швидкість до 90 км/год. При ній водій встигає загальмувати, вивернути руль у будь-якій ситуації. Це повинні пам'ятати водій і пасажири. Останнім, щоб уберегти своє здоров'я і життя, потрібно стримувати водіїв —любителів швидкої їзди, нагадуючи їм про небезпеку.

Найважливіше у будь-якій аварії — це перешкодити переміщенню свого тіла вперед і захистити голову. Пасажир повинен закрити голову руками і завалитися набік, напружити всі м'язи і не розслаблятися до цілковитої зупинки машини. Найнебезпечніше місце для пасажира — переднє сидіння. Необхідно користуватися ременем безпеки. Без ременів безпеки зіткнення автомобіля при швидкості 50 км/год, з нерухомою перешкодою можна порівняти зі стрибком обличчям униз з четвертого поверху. Після удару, в першу чергу, потрібно зорієнтуватися, де ти перебуваєш (в якому місці автомобіля). Усвідомивши ситуацію, потрібно рухатися до виходу через двері чи вікно. Машину слід покинути якомога швидше, тому що є небезпека її загорання (особливо, коли вона перекинулася). Якщо двері відразу не відкрилися (заклинили), треба відчинити чи розбити вікна.

Основні причини дорожньо-транспортних пригод:

— порушення Правил дорожнього руху;

— перевищення швидкості;

— перебування за кермом у стані алкогольного сп'яніння;

— збільшення кількості автотранспорту;

— несправність транспортного засобу.

АВАРІЯ ПОЇЗДА І ПОЖЕЖА

Аварії на залізничному транспорті трапляються не часто. За рік в Україні при аваріях на всіх залізничних дорогах гине в середньому від 20 до 30 чоловік. Залізничний транспорт вважається найбезпечнішим, він у 10 разів безпечніший за автомобільний.

Можливість залишитися живим при аварії залежить від дій самого пасажира. По-перше, важливо закріпитися, щоб не рухатись уперед і в сторони. Потрібно триматися за поручні, а також упертись у щось ногами (сидіння, стіну). Безпечніше бути на нижній полиці і спиною до напрямку руху поїзду. Як вибиратися з вагона, залежить від обставин. Головне — не метушитися і не боятися. Звичайний шлях евакуації — це через два виходи в бік, де немає рейок зустрічного руху. Можна використовувати вікна — аварійні виходи. Найчастіше це вікна 3-го та 6-го купе. Перш ніж вийти в коридор, треба захистити органи дихання щільною тканиною, головним убором. Трапляється, що й сам пасажир може стати причиною екстремальної ситуації.

Декілька правил безпеки:

   не відкривайте при русі поїзда зовнішні двері, не стійте на підніжці;

   не висувайтесь з вікон;

  стійко розташовуйте багаж на верхніх полицях;

  не возіть зі собою вибухові і легкозаймисті речовини;

   не зривайте без необхідності стоп-кран. Пам'ятайте, що навіть при пожежі поїзд не можна зупиняти на мосту, в тунелі та інших місцях, де ускладнюється евакуація;

  відчуваючи запах горілої гуми чи при появі диму, терміново повідомте про це провідника.

АВАРІЯ ЛІТАКА

Найчастіше трапляються аварії при зльоту та посадці літака. Повідомити про них заздалегідь немає часу та можливості. Ось чому потрібно вжити попередніх заходів особистої безпеки. По-перше, старанно підігнати ремені безпеки. Вони можуть бути щільно закріплені біля стегон. По-друге, при аварії треба прийняти безпечну фіксовану позу, зігнутися і щільно зчепити руки під колінами; ногами впертися у підлогу. В момент удару слід максимально напружитись і підготуватися до значних перевантажень. Якщо сталася пожежа? Найчастіше після аварійної посадки вона починається ззовні літака. Але за 2-3 хвилини може спалахнути в салоні. Тому перш за все необхідно захиститися від диму та отруйних газів (токсинів, які утворюються при горінні декору салона, матеріалу крісел тощо). Для цього необхідно прикласти до рота, носа вологу серветку чи носовичок. Захист від температури забезпе­чується щільним одягом та головним убором. Після зупинки літака слід негайно покинути його через найближчий вихід (див. рис. 3 і 4). Опинившись за бортом, допоможіть іншим, хто намагається вийти. Після Цього не залишайтесь поблизу аварійного літака. Безпечною за правилами авіації вважається відстань від 100 метрів.

1-2 Для відкриття дверей на лівому і правому бортах поверніть ручку у напрямку, вказаному стрілкою.

3-4 Взяти кришку люка за ручку і захоплювач, потягти до себе і відкрити люк. Викинути кришку люка назовні.

5 Сядьте на поріг надувного трапа і спустіться вниз.

Рис. 3. Інструкція з безпеки

Рис. 4. Спосіб евакуації з літака

2.4. ЕКСТРЕМАЛЬНІ СИТУАЦІЇ КРИМІНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ І СПОСОБИ ЇХ УНИКНЕННЯ

Боротьба із злочинністю органічно входить до загальної системи соціальної діяльності нашої держави, спрямованої на вдосконалення способу життя українського народу. В умовах економічної кризи, нерівномірності суспільного розвитку, значних прогалин у законодавстві та інших негативних чинників спостерігається збільшення осіб, які схильні до скоєння злочинів. За цих умов виникає необхідність у поінформованості громадян про події криміногенної ситуації у державі, в певному регіоні, області, місті. Ця інформація передається електронними та друкованими засобами інформації. З неї можна довідатись про юридично-правові норми життя у нашій країні, а також про заходи, які застосовуються у боротьбі зі злочинністю, поради щодо самозахисту та ін.

Що стосується причин зростання злочинності, то вони загалом випливають:

По-перше — з економічної кризи у країні і, як наслідок, різкого спаду рівня життя, що спонукає певну частину населення, особливо молодь, поліпшити рівень особистого життя будь-якою ціною.

По-друге — з недосконалості законодавчої і правової бази, що дає можливість окремим особам використовувати незаконні шляхи власного забезпечення (тіньова економіка та ін.)

По-третє — «зовнішнього фактора», котрий полягає в тому, що сучасне покоління в силу історичних обставин не має високого рівня національної культури і християнських цінностей, які виховували б людей на засадах заповідей Божих.

По-четверте — негативного впливу на свідомість окремих людей масової культури Заходу, перегляд кінофільмів, відеозаписів, що пропагують насильство, розбій, секс.

В умовах криміногенної ситуації, що склалася в нашій країні, питання особистої безпеки хвилює кожного громадянина, адже кожен може стати жертвою злочину. Дійовим засобом проти посягань на особистість є самозахист.

Що ж таке самозахист?

Самозахист — це законні дії громадян при умові, якщо при цьому було дотримано певних вимог, основною з яких є глибоке розуміння таких важливих положень у кримінальному праві, як необхідна оборона. Під необхідною обороною розуміють правомірний захист від суспільне небезпечних посягань на інтереси держави, суспільні чи особисті інтереси шляхом заподіяння шкоди тому, хто посягає. Суть особистої оборони полягає в її моральному змісті та соціальній спрямованості. Тобто необхідною визнається оборона лише тоді, коли вона була направлена на відбиття суспільне небезпечного нападу, на захист прав та інтересів людини, котра обороняється від загрози заподіяння шкоди. Закон встановлює, що особа, яка заподіяла в момент необхідної оборони шкоду нападаючому, не несе за це відповідальності, оскільки її дії присікають чи запобігають нападу. Право на самозахист може використовувати кожна людина. Законодавством України передбачено, що при захисті особистих інтересів можливе заподіяння шкоди тому, хто на них посягає.

Для свого захисту необхідна як фізична, так і психологічна готовність до надзвичайної ситуації. Це значно підвищить шанси дати відсіч зловмисникові. Бажано, та й в інтересах кожної особи чоловічої і жіночої статі, оволодіти хоча б елементарними прийомами самбо, боксу чи інших аналогічних видів спорту. Для цього існує достатньо різних спортивних секцій, гуртків, де можна в короткий час навчитися навичкам самозахисту. Добре б мати при собі газову зброю, придбану в установленому порядку. В жодному разі не рекомендується озброюватись холодною зброєю, бо лише її зберігання призводить до порушення правових норм.

Слід зауважити, що у життєвих ситуаціях криміногенного характеру дуже багато умов щодо використання необхідної оборони, які треба знати і враховувати перед тим, як прийняти рішення про самозахист.

У відповідній літературі зазначено, що такими умовами, зокрема, є:

— суспільна небезпека посягання (нападу) і його дійовість;

— можливість захисту державних, громадянських, особистих (своїх власних та інших осіб) інтересів;

— заподіяння шкоди тільки нападаючому;

— захист не повинен перевищувати меж необхідності.

Іншими словами, щоб необхідна оборона була правомірною дією, потрібно, щоб ці умови були в сукупності.

ШЛЯХИ, ФОРМИ ТА МЕТОДИ САМОЗАХИСТУ

Форма самозахисту є крайньою необхідністю. Вона може здійснюватися шляхом нанесення певної шкоди нападаючому, якщо небезпека від його дій не могла бути усунута іншими засобами. Це можливо здійснити різними шляхами:

— застосуванням фізичної сили (найпоширеніша форма), тобто рукопашного бою;

— застосуванням спеціальних засобів (газовий пістолет, газовий балончик);

— застосуванням спеціально тренованої собаки.

Рукопашний бій складається з різноманітних способів і прийомів самозахисту. Розглянемо деякі з них. Несподіваний напад починається завжди з близької відстані. У першу чергу необхідно негайно звільнитися від нападника, а потім не підпускати його близько до себе та не підпадати під його удари. Однією з реакцій того, хто захищається, стає нанесення ударів ногами, оскільки вони втричі сильніші від рук. Ногами можна наносити удари, перебуваючи на порівняно великій дистанції (2-3 кроки) від нападника. Особі, яка захищається, невідомі фізичні можливості злочинця, тому сильні удари чоботами будуть у цій ситуації найефективнішим прийомом самозахисту.

Але у поєдинку на короткій дистанції домінуюче місце, без сумніву, належить ударам руками, головою, а також колінами. Переважно кулачний бій закінчується обхватом один одного. Тут виграє той, хто краще володіє прийомами боротьби. Така боротьба нерідко продовжується і на землі. У такому випадку вирішальну роль у досягненні перемоги відіграє уміле використання бойових прийомів самбо. Слід зазначити, що прийоми самбо мають перевагу навіть перед озброєним злочинцем, оскільки вони є невидимою зброєю. Вибір силового прийому залежить від обставин, ступеня небезпеки й агресивності осіб, до яких він застосовується. Так, при відбитті нападу слід діяти відповідно до небезпеки, яку являє нападник. Якщо нападає одна людина без зброї, то мусять бути певні прийоми. Більш рішучих заходів слід вживати, коли нападник дуже сильний фізично чи озброєний або не один. Тут наслідки застосування прийому можуть бути різні. При груповому нападі слід використовувати прийоми та удари, які вивели б з ладу першого нападника (зачинщика), а потім діяти залежно від ситуації.

Слід звернути увагу на те, що для застосування фізичної сили до злочинця потрібно володіти певною силою, швидкістю, спритністю та координацією рухів. Важливим є не потрапляти під необгрунтований ризик свого життя чи здоров'я. Для цього слід задуматися: варто чинити фізичний опір чи ні.

Але у будь-якому разі потрібно бути націленим на перемогу, діяти безпомилково, впевнено. У цій ситуації на допомогу приходить уміння володіти своїм психічним станом, уміння сконцентрувати психологічний пресинг на злочинця з пригніченням його волі. Тактика захисту від злочинця не містить готових штампів та готових рецептів на всі випадки. Слід діяти залежно від ситуації.

ПРАВИЛА ПРИДБАННЯ ТА КОРИСТУВАННЯ ГАЗОВИМ ПІСТОЛЕТОМ

Згідно з положенням про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку та застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовин сльозоточивої та дратівливої дії, затвердженого постановою № 706 Кабінету Міністрів України від 07.09.1993 р., дозвіл на придбання і зберігання газових пістолетів та патронів до них видають органи внутрішніх справ громадянам, які досягли 18-річного віку, за умови наявності висновку (довідки) медичного закладу (ЛКК) установленої форми про те, що за станом здоров'я вони можуть володіти (користуватися) спеціальними засобами самооборони та ознайомлені з порядком їх зберігання і застосування. Такий дозвіл видають за місцем проживання.

Для отримання дозволу потрібно: подати до органів внутрішніх справ заповнену картку-заяву, дві фотокартки розміром 3x4, висновок медзакладу. Орган внутрішніх справ у місячний термін розглядає подані документи і видає дозвіл на придбання газового пістолета або мотивовано відмовляє в цьому. Придбаний газовий пістолет протягом 10 днів з дня придбання подається до органів внутрішніх справ для реєстрації та оформлення дозволу на його збереження у дерев'яних або металевих ящиках за місцем роботи або проживання. До нього не повинні мати доступ сторонні особи.

В яких випадках власник може застосовувати газовий пістолет, заряджений речовинами сльозоточивої та дратівливої дії?

1. Для захисту від злочинних посягань на життя і здоров'я, житло та майно особисте чи інших громадян.

2. Для захисту від нападу на приміщення організації, установи та суб'єкта підприємницької діяльності за місцем праці.

3. Для затримання особи, яка скоїла злочин і намагається вчиняти опір чи втекти. Перед застосуванням газового пістолета громадянин, якщо є можливість, зобов'язаний попередити нападника про свій намір застосувати зброю. Якщо внаслідок застосування зброї нападникові заподіяно тілесні ушкодження або він помер, громадянин, що застосував зброю, зобов'язаний негайно викликати медичну допомогу та сповістити про це органи внутрішніх справ.

Забороняється застосовувати спеціальні засоби самооборони у разі значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи. Аналогічні вимоги існують і щодо порядку продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування вогнепальної (мисливської) зброї.

ПОРАДИ ЩОДО ЗАХИСТУ ОСОБИСТОЇ ВЛАСНОСТІ (ПОГРАБУВАННЯ КВАРТИР, ВИКРАДЕННЯ АВТОМОБІЛІВ, КИШЕНЬКОВИХ КРАДІЖОК)

Крадіжки — один із способів забезпечення паразитичного способу життя злочинних елементів у будь-якому суспільстві. Потерпілі громадяни при цьому зазнають великої матеріальної шкоди. Що ж викрадають із квартир злодії? Декілька років тому це —дорогий одяг, гроші, дорогоцінні вироби з кришталю та фарфору, відео- та радіоапаратура тощо. Уданий час забирають усе, навіть продукти харчування. Але, в першу чергу, їх цікавість викликають особи, які мають значну суму іноземної валюти, імпортні речі. Як правило, квартирні злодії діють невеликими групами, в основному у складі 2-3 чоловік. Час скоювання квартирних крадіжок — в основному перша половина дня, коли більшість громадян перебуває на роботі, учні та студенти — у навчальних закладах.

Квартирні крадіжки можуть бути скоєні такими способами: шляхом підбирання ключів, проникненням через вікно, виламуванням дверей, шляхом обдурення господарів тощо.

Як зберегти своє майно від злочинних посягань? Звичайно, готових рецептів на всі випадки життя дати неможливо, але до основних порад бажано прислухатись.

  Важливо, щоб у відсутність, а навіть у присутності мешканців квартири, всі вікна і двері були надійно зачиненими. Причому двері повинні бути добре обладнані надійними замками та засувами.

—  Для посилення міцності дверей добре використовувати металеві листи, подвійні вхідні двері.

— Варто вмонтувати кілька замків, наприклад — внизу, посередині, вгорі. Але міцність дверей та надійність замків будуть тоді, коли добре будуть укріплені рами дверей.

  Не слід забувати і про вмонтування у двері спеціального оглядового отвору (зорового вічка). Це допоможе захистити житло від непрошених гостей.

  Найбільш надійним охоронцем квартири є спеціально вмонтована сигналізація, яка виведена на пульт централізованої охорони найближчого відділення міліції.

Однак слід пам'ятати, що для крадія замків не існує. Тому треба завжди дбати про те, щоб за квартирою був постійний нагляд зі сторони сусідів та знайомих. Це стосується тих випадків, коли господарі покидають житло на довгий час. Нерідко квартирні крадіжки здійснюються з вини самих мешканців. Йдеться про сам факт проникнення в житло. Так, щоб здійснити пограбування квартири, злочинці, обманюючи господарів, називають себе працівниками ЖЕКу, газової служби і т. д.

Слід пам'ятати, що чужих осіб до помешкання пускати на варто. Для оборони житла непогано мати собаку. Пам'ятайте, для проникнення у квартиру і викрадення цінних речей досвідченим злодіям достатньо 20— 30 хв. Рідко буває, що крадії перебувають у квартирі довше. Хоч на практиці були курйозні випадки, коли злодій полюбляв приймати теплу ванну після того, як усі бажані речі були підготовлені до виносу.

Що ж робити під час квартирної крадіжки?

1. Якщо один вдома, то не потрібно відчиняти двері невідомим людям.

2. Якщо злочинці намагаються відкрити двері в квартиру, а вони міцні і добре закриті, спершу подзвонити у відділення міліції або дати знати про це сусідам. Якщо ж є сумніви, то спочатку треба двері закріпити будь-яким важким предметом.

3. Якщо двері до помешкання відкриті, коли ви прийшли, то в квартиру входити не можна. Треба звернутися до сусідів, викликати міліцію і спостерігати за квартирою до їх приїзду. Якщо в квартирі хтось є, потрібно закрити двері на ключ і залишити його в замку. Якщо в обкраденій квартирі нікого немає, все лишити на місці так до прибуття міліції.

4. Не залишайте ключ від квартири в «надійному місці», у кишені пальта. У разі загублення ключа — негайно міняйте замок.

5. У житті людей часто трапляються випадки крадіжок особистих речей на робочому місці, у місцях побутового і культурного обслу­говування, в гостях, у місцях відпочинку тощо. Радимо усі цінні реч' тримати завжди при собі. Перебуваючи на заняттях спортом, у місцях відпочинку, потрібно брати зі собою, як правило, малоцінні, навіть поношені речі, а документи, гроші і ключі здавати на зберігання відповідальній особі. Аналогічних порад потрібно дотримуватись тим, хто проживає у гуртожитках, готелях та ін.

Певні проблеми завдають так звані кишенькові злодії, крадучи гроші та інші цінні речі. У більшості випадків цей злочин відбувається там, де збирається багато людей: переповнений громадський транспорт, ринки, черги тощо.

Основна порада: не носіть зі собою великої суми грошей. Однак життєві ситуації різноманітні. Тож треба запам'ятати деякі правила:

— не тримати великі суми грошей в одному місці;

— пам'ятайте і тримайте під контролем ті місця, де зберігаєте гроші,

— якщо гроші у сумочці, то її слід притиснути до грудей і пильнувати, щоб ніхто її не витягнув з-під рук;

— гаманець треба класти у пакет чи господарську сумку на саме дно, зверху покласти різні речі, особливо такі, які створюють шум (шелестять);

— у разі викрадання ключів і документів треба негайно змінити замок у квартирі;

— у будь-якому разі кожна людина повинна бути пильною та обережною.

Перераховані поради — загального характеру. У кожному конкретному разі слід діяти з урахуванням ситуації.

Велика небезпека є у збереженні власного автомобіля, мотоцикла, велосипеда, їх викрадення дуже поширене навіть у цивілізованих розвинутих країнах. Наприклад, у Німеччині за один рік викрадають майже 60 тис. автомобілей. Запобігти викраденню автотранспортних засобів можна таким чином:

— кожен автомобіль має бути обладнаний надійним електронним сторожовим пристроєм — сигналізацією;

— по можливості слід мати надійне пристосування, яке зашкодить викрасти автомобіль, — замок на педалі і кермі;

— оскільки всі замки в машині стандартні, то доцільно їх переробити під індивідуальний ключ;

— залишати автомобіль на довгий час треба на видному місці — впритул до будівель, дерев, тобто в такому положенні, яке б ускладнювало процес виїзду.

ЯК УНИКНУТИ ЗҐВАЛТУВАННЯ?

Кримінальні дані свідчать, що цей злочин має тенденцію до зростання. Потерпілі, як правило, в міліцію не заявляють через страх громадського оголошення.

Нижче наводимо деякі поради щодо захисту від зґвалтування.

1. Поведінка жінки повинна бути виключно моральною, не слід давати щонайменших причин до залицянь з боку незнайомця.

2. Якщо залицяються на вулиці, треба рухатись, не вступаючи у розмову, в гущу людей, до житла чи на дорогу, де проходить транспорт. Можна викрикнути якесь ім'я чи прізвище — буцімто якась знайома людина є поблизу. Якщо ситуація загострюється, потрібно голосно кричати все, що прийде в голову.

3. Якщо ґвалтівник схопив жінку, треба застосувати фізичний опір — удар ногою в пах нападаючого чи двома зігнутими пальцями (вказівним і середнім) затиснути кінчик носа хулігана. Потім підняти їх уверх і різко опустити руку (подібно струшуванню термометра). Створюється враження відірваного носа.

Ще один з відволікаючих прийомів: жінці потрібно носити зі собою сигарети і сірники, незважаючи нате, курить вона чи ні. В тяжкий момент віч-на-віч з ґвалтівником варто запропонувати закурити. Розкурити самій сигарету і засунути її за комір своєму «залицяльникові», після чого притиснути її до тіла щонайсильніше і втікати з цього місця.

Отож найкращий спосіб «охолодити» ґвалтівника — спричинити йому сильний біль у ділянці обличчя, шиї, живота. Можна вкусити його за ніс, губу, вухо, тикнути в очі пальцями. Захищатись треба завжди до кінця — на карту може бути поставлене життя жінки.

4. Рекомендується проявляти хитрість, обман з метою заманити ґвалтівника у місце, де є потенційний захист.

5. Дівчатам-підліткам рекомендується завжди повідомляти батьків — куди, до кого і з ким вони йдуть з дому. На вулиці потрібно перебувати в компанії знайомих друзів. Ідучи в гості, потрібно залишити батькам номер телефону й адресу. Виходячи від гостей, повідомляти про це батьків телефоном. Бажано, щоб хтось з батьків вийшов назустріч.

6. Не рекомендується в сутінках ходити через двори, парки та сквери

7. Звичайно, добре, щоб жінки володіли фізичними прийомами самбо, карате та іншими ефективними засобами, мали при собі газовий балончик. Проте тут небезпека криється у тому, щоб у складній ситуації струмінь сльозоточивого газу не направити на себе.