О р ф о е п і я — це розділ науки про мову, що вивчає систему норм літературної
вимови.
Предметом вивчення
орфоепії є:
звукові особливості
мовлення (усне мовлення розглядається не взагалі, а тільки з погляду його
відповідності сучасним , літературним
нормам);
• правильна вимова звуків мовлення (голосних і щжголосних);
• правильна вимова звукосполучень;
• правильна вимова окремих слів і їх форм.
Сучасні норми української
орфоепії склалися історично на ос-:йові вимови,
властивої середньонаддніпрянським говорам. '
Практичне значення орфоепії винятково важливе, оскільки дотримання орфоепічних
норм, як й інших літературних норм, удосконалює мову як засіб спілкування,
полегшує обмін думками. Унормована вимова є однією з ознак культури мовлення.
• Вивчення правильної
вимови спрямовується на подолання по-'•«илок, серед яких насампред
виділяються фонематичні та фонологічні.
Фонематичні помилка — це порушення правильної вимови звуків, заміна однієї
фонеми іншою, наприклад: вимова [с] замість [з] везти — вести. Такі помилки спотворюють зміст слова.
Фонетичні помилки — це суто вимовні недогляди, що виявляються у вимові
різних варіантів звуків: вимова [ш'] замість [с] у
словах усюди, сяду.
Вимова голосних звуків.
Усі голосні звуки під наголосом вимовляються чітко й виразно: постанова, план, жити. В інших
позиціях вимова голосних має такі особливості:
1. Голосні [а],
[і], [у] —
в усіх
позиціях вимовляються виразно:
2. Звук [о] вимовляється
виразно й здебільшого не змінюється; лише перед складом з постійно наголошеним [у] вимовляється з наближенням до \у]
3. Звуки [е], [й] в ненаголошеній позиції вимовляються нечітко: [е] — з наближенням до [й], [й] — з
наближенням до [е]: [ме^а], [жи'т'-.а].
Пам'ятайте: Українській
літературній мові невластива вимова [а]
на місці ненаголошеного [о]:
[мажоритарна]. Грубо порушує вимовну норму той, хто говорить: [директор], [харавий].
Вимова
приголосних звуків.
1. Дзвінкі приголосні в кінці слова й перед глухими в
середині слова вимовляються дзвінко: [народ],
[хліб], [тридцат].
2. Оглушуються прийменник і префікс з- перед глухими приголосними: [с тобо'йу], [стґса'ти].
3. Префікси роз-, без- можуть вимовлятися дзвінко й глухо (залежно від темпу вимови): [розписка} і [расписка], [розказа'ти] і [росказати].
4. Губні, шиплячі (крім подовжених) та задньоязикові в кінці
«лова та складу вимовляються твердо: [зное], [велич],
[сім]
Лише перед [г] ці
приголосні вимовляються як напівм'які: [б'іл], [ш'іс'т'], [к' іно']. Подовжені
шиплячі вимовляються як напівм'які: [зб' їж':а]
5. Африкати [оз], [6ж] вимовляються
як неподільні зауки: прису[дк]увати, відря[дк]ення,
нагоро[дк]ення.
Звукосполучення [д] і [з], [д] і [ж] вимовляються як два
окремі звуки: ві[дз]ивати, пі[дз]вітний,
пере[дз]'їздівський, підж\ену.
6. Передньоязикові [д], [т], [з\, [с], [ц], [л], [н] перед м'якими приголосними та
перед [і] вимовляються м'яко: [майбутн є], [нат'ак], [сіл].
7. Звук [ґ] слід
вимовляти у словах: ґатунок, ґвалт, ґречний,
ґрунт, ґанок, ґрунтовний, ґрати (рос.
решетка), ґрасувати (розчищати) та ін.
Вимова
звукосполучень
1. Сполучення -шся і -ться у дієслівних формах вимовляються як [с':а], [ц':а]\ [звЧтуйес:а], [у'чи'ц'ш], [листу'йец':а] (орфографічно:
звішуєшся, учиться, листується).
2. Сполучення -жся, -чся у дієсловах наказового способу вимовляються як
[з'с'а], [ц'са]: не [ур'їз'са], не [моро'ц'с'а] (орфографічне: не вріжся, не морочся).
3. Групи приголосних, що з'являються у словах внаслідок словотворення,
спрощуються: проїзд + н(ий)
+[пройізни'й]. Таку вимову приголосних закріплює український
правопис: злісний, тижневий, якісно. Проте
написання окремих слів, зокрема числівників шістнадцять, шістсот, шістдесят, не відповідає вимові: [ш'існадц'ат'}, [ш'іс:от], [ш'іздеис'а'т]. Така
ж невідповідність спостерігається і в багатьох словах, утворених від іншомовних
твірних основ: президентський {преизиеде'нс'кий\, агентський [оге'нс'кш].
Примітка. Ніколи не
спрощуються звукосполучення [зир], {спр}, [стр\: [здр\игатчся,
зу[стр\Іч, [спр]ава,
Вимова
слів іншомовного походження
Іншомовні слова в
українській мові фонетично й граматично адаптуються, проте деякі з них
характеризуються орфоепічними особливостями: І
1. Голосні [і] та
[й] слід завжди вимовляти
відповідно до їх написання. Після приголосних [д], [т], [з], [с], [ц],
[р], [ж], [ч], [ш\ постійно вимовляється [й], а не [і]: тираж, режим, шифр.
Початковий [і]
вимовляється чітко, а наближена до [й]
вимова [/'] є орфоепічною помилкою,
2. В іншомовних словах ненаголошений [о] ніколи не переходить в [у]: документ, корупція, доручення (навіть перед складом з постійно
наголошеним [у]).
3. Ненаголошені [е],
[й] після приголосних вимовляються з наближенням до [и], [е]:
[темноенц та].
Вправа
207. Прочитайте вголос текст з правилами української літературної
вимови, Проаналізуйте вимову голосних та приголосних звуків.
Бесіда
На початку бесіди слід
передусім заручитися прихильністю свого співбесідника: якщо ви зустрічаєтеся
вперше, треба принаймні познайомитись, викликати до себе симпатію, а вже
потім, добившись його уваги, можна викладати свої думки, аргументи, наміри,
міркування. Читач, певно, пам'ятає, що бесіда як форма спілкування складається
зі вступної, основної й завершальної частин. Так-от, саме початок розмови
відіграє особливу роль у створенні сприятливої атмосфери спілкування, істотно
позначається на подальшому перебігу розмови і, безумовно, на її результатах.
Проте найсильніший аргумент не варто оприлюднювати на початку розмови, бо ж
ідеться не про письмове повідомлення, де найпереконливіші докази традиційно
розміщують спочатку, щоб викликати інтерес у читача і бажання довідатися, що
там далі. У бесіді віч-на-віч краще приберегти переконливі докази на кінець
розмови, щоб «приголомшити» ними партнера зненацька, коли він трохи втратить
пильність і буде переконаний, що нічого цікавого вже не буде. А ось про
надзвичайну важливість невербальних форм взаємодії саме на початку бесіди не
треба забувати, бо з виразу обличчя, пози, вітального жесту можна скласти
певне враження про свого партнера — приязне, байдуже чи
вороже — довідатись про рівень його
культури і навіть про ставлення до мети зустрічі. Більшість дослідників
погоджується, що словами передається в основному інформація, а ставлення до неї
висловлюється за допомогою жестів, міміки тощо» до того ж вербальний компонент
розмови займає 35 %, а невербальний — 65 % часу. Іще одне: коли почнете бесіду з докладного викладу
позиції свого співрозмовника, твердить Андре Моруа, тим самим виб'єте ґрунт у
нього з-під ніг.
Щоб досягти мети бесіди,
ви маєте з першого до останнього слова підтримувати психологічний контакт зі
своїм співрозмовником, викликаючи й постійно стимулюючи в нього зацікавленість
розмовою. Слід впливати на нього не тільки за допомогою логіки, розумових міркувань,
а й зачіпати його почуття. Адже сильні емоції завжди позначаються на думках,
надовго залишаються в пам'яті. Та ви не повинні виходити за межі тактовної
поведінки під час розмови — не слід влаштовув|ри
своєрідного міні-шоу з голосними вигуками, зайвими запевненнями чи, навпаки, з
гіркими сльозами.
(Ольга
Корніяка)
Запитання і завдання для самоконтролю
1. Що
таке доповідь?
2. Яку
інформацію має знати доповідач заздалегідь?
3. З яких
основних частин складається доповідь?
4. Як
подолати страх перед аудиторією?
5. Назвіть
невербальні засоби інформування.
6. Які
специфічні ознаки телефонної розмови?
7. Яких
правил треба дотримуватися під час телефонної розмови?
8. Назвіть
етапи службової розмови.
9. Який
розділ мовознавчої науки називається орфоепією?
10. Назвіть
основні правила вимови голосних та приголосних звуків.
11. Які
вимовні особливості мають слова іншомовного походження?
Уваго! Культура мовлення.
Запам'ятайте акцентуаційні норми
беремо нести (внести)
була, було, були новий
валовий ознака
везти (ввезти) пеня
вести (ввести) порядковий
випадок предмет
виразний приятель
вісімдесят ринковий
гостей сердити
державницький середина
ідемо сімдесят
кидати старий
кінчити текстовий
контрактовий
котрий
легкий
ненавидіти
ненависть
той, того, до того
фаховий
феномен
час, р-відм.
часу
чотирнадцять
Подвійний наголос
алфавіт
весняний
договір
завжди
прбстий
ясний
помилка
алфавіт
весняний
договір
завжди
простий
ясний
помилка
1. Розкрийте
поняття літературної мови та літературної норми. Наведіть приклади літературних
норм.
2. До
якого стилю належить поданий нижче текст? Чому?
Особа
— це людина, з одного боку, як істота біологічна, як індивід з його природними
благами (життя, фізичне і психічне здоров'я, воля, честь та гідність), а з
другого — як найвища соціальна цінність, як носій суспільних відносин, як
виробник матеріальних цінностей, як громадянин у відносинах з державою.
Під правами та свободами
громадян слід розуміти ті, які закріплені в Конституції України (економічні,
політичні, соціальні, культурні, релігійні та особисті), а також ті, які
передбачені в інших законах України (право на приватну власність та її
недоторканність, на підприємницьку діяльність, на страйки, на екологічно
безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище, на свободу думки, свободу
переконання, свободу совісті, свободу листування і вибір місця проживання) (Науково-практичний коментар Кримінального
кодексу України).
3. Напишіть
автобіографію. Назвіть основні реквізити автобіографії.
4. Поясніть
значення поданих слів.
Акциз, валюта,
кон'юнктура, маркетинг.
1. Дайте
визначення офіційно-ділового стилю та назвіть його головні ознаки.
2. Оформть документ, у якому йдеться про
те, що Поліщук Павло Опана-сович отримав у магазині
«Канцтовари» приладдя на суму 150 гривень 18 квітня 1999 р.
Назвіть реквізити цього документа.
3. Прочитайте
вислови і пригадайте ситуацію, коли ви вчинили несправедливо у ставленні до
своїх знайомих, родичів. Напишіть текст вибачення.
Вибачте мені. Даруйте, що
я завдав Вам стільки клопоту. Забудьте про ту подію. Я повинен просити
вибачення. Перепрошую. Мені дуже шкода, що я засмутив Вас. Пробач, я був
несправедливий до тебе. Я розумію, що помилився. Прошу пробачення.
4. Розкрийте
значення поданих слів. Депозит, акціонер, баланс, консенсус.
1. Дайте
визначення документа. Які основні види документів виділяються: а) за
найменуванням; 6)
за походженням; в) за місцем виникнення; г) за
призначенням; г) за напрямком; д) за формою; е) за строками виконання; є) за
ступенем гласності; ж) за стадіями створення: з) за складністю; й) за строками
зберігання, і) за технікою відтворення.
2. Напишіть
характеристику на учня 11-го класу. Назвіть реквізити характеристики та їх
розміщення.
3. Наведіть
приклади стійких (трафаретних) сполучень, що найчастіше'
вживаються в діловодстві.
4. Поясніть
значення поданих слів.
Банко, дилер, інсайдер,
матрикул.
1. Назвіть
основні реквізити документів за державним стандартом.
2. Напишіть
лист-запит до офіційної установи. Назвіть реквізити службових листів.
3. Запишіть
прийменникові сполучення українською мовою.
Прийти по делу; по закону; но
указанию; по заказу; по всем правилам; врач по
призванию; по моим сведениям; работать по схеме; речь по вопросу; по
возможности; добрый по природе; по истечении времени; по причине. Поясніть значення поданих
слів.
Метрика, нетто,
регламент, пай.
1. Назвіть
правила, яких треба дотримуватися під час складання документа.
2. Напишіть
наказ про надання відпустки. Назвіть реквізити цього наказу.
3. Утворіть
словосполучення, додавши необхідні за змістом слова. З кількома з них складіть
речення.
Скористатися,
сподіватися, стосуватися, характеристика,
характерний,
тенденція, тотожний.
4. Поясніть значення поданих слів. Кворум, імміграція,
дебітор, кодекс.
1. Назвіть
основні правила оформлення документів.
2. Напишіть
заяву на ім'я ректора вашого навчального закладу. Як розміщуються реквізити
заяви?
3. До
поданих дієслів доберіть відповідні слова й запишіть їх у формі словосполучень.
Із кількома з них складіть речення.
Затвердити, підписати,
надавати, запобігти, забезпечити, виконати, внести, підкреслити, зазначити,
підтримати, наголосити, внести,
4. Поясніть значення поданих слів. Емісія, контракт, копія,
кур'єр.
1. Назвіть
основні способи засвідчення документів.
2. Які
документи належать до документації щодо особового складу? Напишіть наказ про
переведений на іншу роботу.
3. Поясніть
відмінність у значенні слів, поданих парами.
Мотив — мотивація, криз — криза, корисливий — корисний, місто — місце, особистий — особовий.
4. Поясніть значення поданих слів. Менеджер, ломбард,
ліцензія, куртьє.
1. Назвіть
основні ознаки культури мовлення. Чому правильність і нормативність мовлення
обов'язкові?
2. Напишіть
звіт про виконану роботу під час практики. Які основні реквізити звіту?
3. Поясніть
відмінність у значенні слів, поданих парами. Введіть Тх
у речення.
Виборний — виборчий, виключно —
винятково,
покажчик — показник, монополістичний — монопольний.
4. Поясніть значення поданих слів. Номінал, паритет, рапорт,
ремітент.
1. До
якого стилю належить поданий нижче текст? Обгрунтуйте, чому?
УКРІНБАНК
продовжує передплату
акцій другого випуску. ГАРАНТУЮТЬСЯ:
дивіденди в розмірі не
менше 25 % річних; стабільне зростання
курсової вартості акції; пільги при кредитуванні та обслуговуванні. Номінальна
вартість акцій 500 гривень. Акції реалізуються за
ринковим курсом. Акції Укрінбанку — надійний прибуток та захист від інфляції.
Поспішайте!
Курс акцій невпинно
зростає.
Наша адреса: 252001 МСП, Київ. вул. Інститутська, 12-а Тел. 291-54-78,291-65-72
2. Напишіть
протокол загальних зборів студентів вашого факультету з таким порядком денним:
1. Про успішність та трудову дисципліну.
2. Про рекомендацію студентів для поїздки до США на стажування.
3. Поясніть відмінність у значенні згрупованих слів. Уведіть
Тх у речення. Дипломат — дипломант
— дипломник, додержувати — додержуватися, згодний, згоден — згідний.
4. Поясніть значення поданих слів. Ремітент, статут,
рекомендація, субсидія.
1. із
поданого тексту випишіть орфографічні, пунктуаційні, лексичні та синтаксичні
норми.
Стаття 2. Належність до громадянства України Громадянами України є:
1) особи, які на момент набрання чинності цим Законом проживали
в Україні, незалежно від походження, соціального і майнового
стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, політичних
поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, які не є громадянами
інших держав і які не заперечують проти набуття громадянства України;
2) особи, які працюють за державним направленням, проходять
військову службу, навчаються за межами України або виїхали на законних підставах на постійне проживання до іншої країни за умов,
якщо вони народилися чи довели, що постійно проживали в Україні до моменту
виїзду за кордон, не перебувають у громадянстві інших держав і не пізніш як
через п'ять років після набрання чинності цим Законом виявили бажання стати
громадянами України (Закон України
про громадянство),
2. Напишіть довідку про те, що ви
навчаєтеся на III курсі... факультету
університету й працюєте на 0,25 ставки лаборантом кафедри
...
3. Запишіть подані прізвища українською мовою.
Винницкий, Евсеенко,
Житецкий, Ильяш, Зьявин,
Йовенко, Крушельницкий, Лукьяненко,
Лебидь, Матвиенко, Пидьяркив, Пе-трьшгин, Недилько, Басалаев, Арефьев,
Воробьев, Горячев, Блкин, Крученых, Леонтьев,
Мясоедов, Почтарев, Щавелев, Шмелев.
4. Поясніть значення поданих слів. Супермаркет, табель,
статут, тариф, акт.
1. Напишіть оголошення про вечір, присвячений дню народження
Тараса Шевченка.
2. Перепишіть текст, вставляючи замість крапок потрібні
літери.
Д..кларац..я
про державний сув..р..нітет ..країни, при..йнята
..ерховною .дцою ..країни 16 липня 1990 р.
Громадяни ..еспубліки всіх націонал..ностей становлят.. народ ..країни.
Народ ..країни є єдиним
..ерелом державної влади в ..еспубліці.
Повновла..я народу ..країни
реалізується на основі „онституції424 -
Контгюаьні
роботи
..еспубшки
як бе..посередн..о, так і через ..ародних
..епутатів, обраних до „єрховної
і місцевих ..ад ..країни.
Від їм..ні
ВС..ГО народу може виступати виключно ..ерховна ..ада ..країни. Жодна пол..т.лна ..артія, громадська
організація, інше угрупова..я чи окрема особа не можут.. виступати від ім..ні бс..го народу ..країни.
3. Поясніть відмінність у
значенні згрупованих слів. Введіть Тх у речення.
Суспільний — громадський, тепер — зараз — нині — сьогодні, замісник —
заступник.
4. Поясніть
значення поданих слів.
Наказ, фондова біржа,
формуляр, ультиматум, характеристика.
1. Перс Іишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки.
Стаття 21
Трудовий договір є угода
між працівником і власником підприємства установи організації або
уповноваженим ним органом чи фізичною особою за якою працівник зобов'язується
виконувати роботу визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому
розпорядкові а власник підприємства установи організації або уповноважений ним
орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату
і забезпечувати умови праці необхідні для виконання роботи передбачені
законодавством про працю колективним договором і угодою сторін...
Особливою формою
трудового договору є контракт в яшму строк його дії права обов'язки і
відповідальність сторін (в тому числі матеріальна) умови матеріального
забезпечення і організації праці працівника умови розірвання договору в тому
числі дострокового можуть встановлюватися угодою сторін (Кодекс законів про працю України).
2.
Напишіть доручення на одержання вкладу з ощадного банку.
3. Поясніть
відмінність у значенні згрупованих спів. Введіть їх у речення.
Положення — становище — стан, запитання — питання, спиратися —
опиратися.
4. Поясніть
значення поданих слів.
Протокол, Тираж, бланк, фактотум, розписка
1. Поясніть орфограми та пунктограми в поданому тексті.
Стаття 24. Укладення трудового договору
Особі, запрошеній не
роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за
погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути
відмовлено в укладенні трудового договору.
Забороняється укладення
трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована
робота протипоказана за станом здоров'я {Кодекс
законів про працю України).
2. Напишіть накладну на одержання у
магазині комп'ютерів «Пентіум» та «Пошук» для вузу.
3. Поясніть відмінність у значенні слів, поданих парами.
Введіть Тх у речення.
Лікувати — лічити, корисливий —
корисний,
мотив — мотивація, криза — криз.
4. Поясніть значення поданих слів.
Депонент, вексель,
юрисдикція, сертифікат.
Як володіти голосом при
спілкуванні
1. Постійно тренуйте свій голос; найзручніший спосіб для
цього — читання вголос; контролюйте
правильність вимови.
2. Пристосуйте свій голос до тієї обстановки, де відбувається
спілкування (не говоріть голосно в громадських місцях).
3. Не говоріть надто голосно — це
справляє враження агресивності.
4. Хто говорить надто тихо, справляє враження людини, яка тюгано володіє тим матеріалом, про який говорить, або ж не
впевнена в собі.
5. Голос підвищуйте тоді, коли ставите запитання, виявляєте
радість чи здивування.
6. Голос понижуйте тоді, коли хочете когось переконати або
відповісти на запитання.
7. Не говоріть, коли стоїте спиною до слухачів.
Красномовство — це мистецтво говорити так, щоб ті, до кого ми
звертаємося, слухали не лише без труднощів, а й із задово-^енням,
і щоб захоплені метою і підбурені самолюбством, вони захотіли глибше у неї
проникнути (Б. Паскаль).
Не те добре, коли кричать
великим голосом, але те є велике, коли говорять добре (Демосфен)
Загальний тон промови
слід обирати такий, який найбільшою мірою утримує увагу слухачів і який не
тільки їх усолоджує, а й насолоджує без пересичення ... (Цицерон).
Як
бути приємним співрозмовником
Коли ви перебуваєте в оточенні
малознайомих людей, пам'ятайте:
1) вітайтеся й усміхайтеся перші;
2) виявляйте дружнє ставлення до людей, не чекайте, юли вони виявлять до вас свої симпатії;
3) дотримуйтесь правил спілкування;
4) цікавтесь людьми, які вас оточують, їхніми радощами й турботами;
5) вживайте якомога більше слів,
які підкреслюють шанобливе ставлення до людей: даруйте, перепрошую, дякую, будь ласка, не ображайтеся, чи не змогли б
Ви, на жаль та ін.;
6) у товаристві не намагайтеся переговорити всіх, дайте можливість
висловитися іншим;
7) будьте тактовні: спочатку подумайте, чи
нікого не образить те, що ви хочете сказати, а потім уже говоріть.
Найбільша цінність
оратора — не тільки сказати те, що потрібно,
але й не казати того, чого не треба (Цицерон).
Найкращий оратор є той,
хто своїм словом і повчає слухачів, і дає насолоду, і справляє на них сильне
враження,
Вчити — обов'язок оратора, давати насолоду — честь, яка надається слухачеві, справляти ж сильне
враження — необхідно {Цицерон).
Оратором є лише той, хто
в змозі говорити з кожного питания гарно, вишукано і
переконливо, відповідно до важливості предметів, на користь часові і для
задоволення слухачів (Тацит).
Усе, про що маєш намір ти
сказати, розглянь перше в умі своєму, бо у багатьох язик випереджує й саму
Думку (Ісократ).
Неприйняття до уваги
характеру слухачів зробить безплідними зусилля навіть великого таланту (А. Бен). Корисні поради і
Як
зацікавити людей
Щоб стати цікавим
співрозмовником, необхідно:
мати всебічні знання та
інтереси, які постійно слід розвивати і поглиблювати;
говорити про те, що
цікавить слухачів;
запам'ятовувати й
записувати все цікаве, що ви бачите, чуєте >йі прочитаєте.
Щоб ваша розповідь була
цікавою, потрібно:
підібрати тему розмови
цікаву й нову;
початок розмови має
привернути увагу слухачів;
розповідь повинна бути
стислою, невимушеною й зрозумілою;
думки мають бути логічно
впорядкованими;
наводити захоплюючі
факти;
залучати слухачів до
дискусії.
Оратором, достойним
уваги, є той, хто користується словом для думок, а думкою для істини й
доброчесності (Ф. Фенелон).
Говорити багато й добре є
дар гострого розуму, говорити мало й добре є властивість мудрого, говорити
багато й погано означає дурня, говорити мало й погано є ознакою безумного (Ф. Ла-' рошфуко).
Добре говорити — означає просто добре думати вголос (Е. Ре-нан).
Істинне красномовство —'це вміння сказати все, що треба, і
не більше, ніж треба (Ф. Ларошфуко).
Відомо, що, проголошуючи
промову, я повинен передусім потурбуватися про те, щоб переконати своїх
слухачів ... Найсильніше ж переконання — обіцянка сказати нові й дуже важливі речі, щоб привернути
увагу аудиторії (А. Дайте).
Як
критикувати, не ображаючи
Якщо ви бажаєте навчитися
критикувати так, щоб образити людину, то:
вказуйте на помилки лише
віч-на-віч;
уникайте прямої критики;
робіть це по-дружньому;
похваліть те, шо ваш знайомий виконує як слід;Корисні поради
покажіть чи розкажіть, як
правильно було б виконати те чи інше завдання, здійснити певний вчинок;
переконайте знайомого в
тому, що він зможе повестися як слід за певних обставин, зуміє впоратися з
дорученою справою;
попросіть вибачення за
зроблене зауваження, особливо тоді, коли людина старша від вас за віком або
незнайома.
Людина, яка засуджує і
висміює помилкові думки й погані вчинки інших людей, повинна мати особливу силу
переконання, а для цього, крім гострого ока, необхідно володіти і не менш
цінним мистецтвом ясно викладати думки (М.
Ларра).
Одного неточного, невдало
сказаного або хоча б погано вимовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати усе
враження (А. Міц-кевич).
Немає нічого сильнішого за слово (Менандр).
Андр. — І. Андрощук Баж. — М. Бажан Бедз. — Ю. Бедзик Бич. — В. Бичко Біл.—Д. Білоус Бол.—В. Большак Буд. — С. Будний Буя. -Г.
Булашев Вих. — І. Вихованець | Вільде —
І. Вільде І Вінг. — М. Вінграновський}. Вовч. — Марко
Вовчок | Вор.'— П. Воронько Вороб. — С. Воробкевич
Вороп. —О. Воропай
Галан—Я. Галан Гол. — А. Головко Гонч. —О, Гончар Горд. —К.
Гордієнко Граб. — П. Грабовський Грін. — Б. Грінченко Гуц.
— Є. Гуцало Дем'янч. — Г. Дем'янчук Дзюба — І. Дзюба
Дід. — Л.ДІДЄНЮ Довж. — О. Довженко Дмит. — Л. Дмитренко Донч. — О.
Донченко Ч| Д.-Хм. —М. Драй-Хмара | Жур. — С.
Журахович і Заб.
— Н. Забіла | Забаш. — Л. Забашта Зар.
— М. Зарудний Збан.—Ю.
Збанацький 1 З газ. — 3 газети І З журн. — 3 журналу і ]я:- О. Іваненко | Іван. — Р. Іванчук І Йов. — С. Йовенко Кам. — А. Камінчук 1 Карп. — М. Карплюк | Коз. — В. Козаченко
Кшг. — В. Коломієць
Коп. — О. Копиленко
Кост. — Л. Костенко
Коц. — М. Коцюбинський
Криж. — М. Крижанівська
Кршц. — В. Крищенко
Кул.—П. Куліш
Куч. —В. Кучер
Лаз. —М. Лазорський
Лих.—Д Лихачев
Лук.—М. Луків
Луп. — О. Лупш
Мак. — О. Маковей
Мал. — А. Малишко
Март. — Ю. Мартич
Мас. — Т. Масенко
Мирн. — П. Мирний
Міщ. — Д. Міщенко
Мотр. — К. Мотрич
Нар. тв.
— Народна творчість
Нест. — В. Нестайко
Нех. —І. Нехода
Н.-Лев. —І. Нечуй-Левицький
Олесь — О.Олесь
Ол. — Б. Олійник
Павл. —Д. Павличко
Панч — П. Панч
Парх. —О. Пархоменко
Перв. —Л. Первомайський
Підм. —В. Підмогильний
Піде. — О. Підсуха
Плач. — С. Плачинда
Пози. — М. Познанська
Поп. — М. Попович
Пкбро — П. Ребро
Рил. —М. Рильський
Пуд. — С. Руданський
Рус. — В. Русанівський
Самч. — У. Самчук
Світл. — Г. Світлична
Серд. — С. Сердюк
Сим. — В. Симоненко
Синг. — М. Сингаївський ІСком.— В. Скомаровський і Скурат.—В. Скуратівський і Смог. — Л. Смогоржевський І Смол. — Ю. Смолич І Сокол.
— В. Соколов
І Сос.—В. Сосюра І Стельм.—М. Стельмах ]С.Ол. — С. Олійник ІСух.—В. Сухомяинський
І Тар.—М. Тарнавський І Тел. — О.Теліга І Тесл.—А. Тесленко І Тич. — П. Тичина І Ткач. — В. Ткаченко І Тют. — Григір Тютюнник ІУкр. —
Леся Українка
Фом. — С. Фомін Фр.
— І. Франко Хар. — Б. Харчук Хотк. — Г. Хоткевич. Цюпа—І. Цюпа Чаб. —М. Чабанівський Чем.—В. Чемерис Чуйко—Г. Чуйко Чум.—В. Чумак Шевч. — Т. Шевченко Шевчук—В. Шевчук Шиян — А. Шиян
Шок. — О. Шокало Шум. —М. Шумило
Шут. — Н. Шутенко Ющ. — О. Ющенко