§ 7. Накладна

Накладна — це обліковий документ, який дає право на отримання, відправлення вантажів чи матеріальних цінностей. У накладній повинні бути такі реквізити:

1) назва: угорі посередині великими літерами НАКЛАДНА , № від... (дата);

2) підстава, на основі якої видано накладну;

3) кому видано (назва установи або прізвище, ім'я, по батькові приватної особи);

4) від кого (назва установи або штамп установи, адреса її, те­лефон, поточний рахунок);

5) позначення кожної графи:

 а) назва предметів;

 б) сорт;

 в) роз­мір;

 г) одиниця виміру;

г) номенклатурний номер;

д) кількість (за вимогою, видано);

 е) вартість;

є) сума вартості;

6) підпис керівника установи й бухгалтера;

7) дата;

   8) хто видав

9) хто одержав;

10) печатка або штамп установи.                  

 

§ 8. Правопис прийменників

1. Прийменники як службова частина мови, що вживаються при повнозначних словах, пишуться окремо від них; з міста, на сонці, перед нами, на полі.

2. До простих прийменників, що закінчуються на приголосний, перед словами, які починаються кількома приголосними, іноді при­єднуються голосні І або о (для милозвучності): наді(о) мною, зі скла.

3. Складні прийменники пишуться разом: поміж, понад, заради.

Примітка. Складні прийменники із початковим з- (зі-; із-) пишуться через дефіс: із-за, з-над, з-посеред, з-під

4. Похідні прийменники прислівникового походження, як пра­вило, пишуться разом: попереду тролейбуса, обабіч шляху, на­перекір долі, назустріч долі, їх треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з іменником: назустріч сонцю — на зу­стріч із вчителем, стояти скраю — з краю лісу.

5. Окремо пишуться складні похідні прийменники, утворені поєднанням іменників та прислівників з прийменниками: у зв 'язку, згідно з, відповідно до, на чолі, але: внаслідок.РозділГ

6. Особово-вказівні займенники в непрямих відмінках пишуть­ся з н на початку слова, якщо перед ними стоять прийменники: зустрів її — зустрівся з нею; побачив його — підійшов до нього.

 

§ 9. Розділові знаки в складнопідрядних реченнях

Складнопідрядним реченням називається таке речення, синтаксично нерівноправні предикативні частини (головна й підрядна) якого поєднуються між собою за допомогою сполуч­ників відрядності та сполучних слів.

1. Підрядні частини речення завжди відокремлюються від го­ловних комами: Таке це літо золоте, що забуваються жалі (Чу-бач); Як хочеш від людей шаноби, любов і гнів бери у путь (Рил.); Людина, яка втрачає корінь, подібна до підточеного дерева (Цюпа).

2. Якщо підрядна частина стоїть після головної й поєднується з нею складним сполучником підрядності тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, в міру того як, з тих пір як, після того як, перед тим як, то кома ста­виться або перед усім складеним сполучником, або в середині його, але тільки один раз. Пор.:

Вони наважились покину- Вони наважились покинути ти небезпечне місце, незеа-     небезпечне місце незважаючи на жаючи на те що Остапові    те, що Остапові трудно було трудно було пускатися в да-     пускатися в далеку дорогу. леку дорогу (Коц.).

3. Якщо підрядна частина зі складеним сполучником підряд­ності стоїть на першому місці (перед головною), то сполучник комою не розділяється! Перед тим як одхилити ляду, вона закриває ліхтар, прислухається (Укр.).

4. Якщо підрядна частина з'єднується з головною складеними сполучниками в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, тим-часом як, то кома ставиться лише перед складеним сполучникове: Несподівано почулися постріли, в той час як його підрозділ про­ходив через населений пункт (З газ.).

5. При збігові сполучних засобів у підрядних частинах (двох підрядних сполучників, підрядного сполучника і сполучного сло­ва, сурядного і підрядного сполучників або сполучних слів кома ставиться між ними тільки в тому разі, якщо при опущенні другої підрядної частини складне речення не потребуватиме перебудови: Я з друзями прийшов у ті місця, де ще стоять глибокі озерця, що, як дівчата, заглядають в очі (Мал.). Але: Голова йому видалась неймовірно важною, бо коли захотів озирнутися, то йому було несила її повернути (Рибак).

6. Між значно поширеними підрядними реченнями, які вже мають інші розділові знаки, може ставитися крапка з комою: Я люблю їхати на поле тоді, коли ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані волошками та червоними маків­ками (Н.-Лев.).

7. Між частинами складнопідрядного речення може ставити­ся тире для сильнішого їх інтонаційного виділення: Щоб глибоко збагнути душу народу — треба знати його літературу (Март.).

8. Якщо підрядна з'ясувальна частина відноситься до слова в головній частині, яке вимагає роз'яснення, перед нею ставиться двокрапка: Серпень вінчає літечко красне. У народі говорять: що в цей час збереш, з тим і зиму проведеш (Ткач.).

9. Якщо підрядна частина передує головній, а в головній міс­титься висновок з того, про що йдеться у попередній, то перед головною частиною ставиться кома й тире: Хто сіє хліб, хто ста­вить дім, хто створює поему, — той буде предком дорогим на­родові своєму (Рил.).

Кома не ставиться між частинами складнопідрядного речення, якщо:

а) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть сурядний сполучник: Ми не знали і коли розпочнеться зустріч;

б) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть частка не: Хотілось би знати не що він сказав, а як він сказав;

в) підрядна частина складається з одного сполучного слова: Він обіцяв прийти, але не сказав коли;

г) перед сполучниками як, ніби стоять слова майже, зовсім: Через місяць він став працювати майже як фахівець.

Кома не ставиться у суцільних виразах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або обставини способу дії, а також у порівняннях фразеологічного типу: упав як підкошений,380

Розділ?

білий як сніг, пролетів як стріла, все йде як по маслу, свіжий як огірочок, зробити як слід, робіть як хочете, невідомо скільки, зро­бив скільки міг, зробили хто коли зміг, їли що було, сиділи де попало, все одно який, байдуже кто і под.

Вправа 182. Перепишіть речення, розкриваючи дужки; запишіть слова разом, окремо або через дефіс. Поясніть правопис прийменників і префіксів.

1. Хіба не вірите, що скоро день засвіте, що сонце наше вже (з)за обрію встає, що хід його спинить ніщо не зможе (в)світі і щвіту нашого ніщо вже не уб'є (Олесь). 2. Лебединий ключ (по-надо)мною, як парусами, крилами дзвенить (Рил.). 3. (З)ранку (до)вечора Кравчина (в)роботі (Довж.). 4. (На)перекір вогню й залізу ми наступаєм (на)село (Сос,). 5. Тільки вогонь горить (з)під гранітного обеліска Невідомого солдата, та ще тихо звучись музи­ка (з)глибини землі, мов (з)велетенського органа (Цюпа). 6. (По)між небом і землею рухались два живі вогники (Стельм.). 1. Шле день ;(у)слід хмаркам патлатим проміння сонця з верховин (Сос.). ї8. І ще довго потім було чуть музики та співи (між)вербами та по(між) хатами (Н.-Лев.). 9. Коли вже діти йшли (у)шкоду (по)між казкових сніжних див, кремезний Якуб встав (з)за столу і ліжко<гостк> постелив (Рил.). 10. Безсмертні всі: цей вихевав дитину, той пісню написав, хоч і єдину, а той, що не зумів цього зробити, (коло)дороги посадив ялину (Павл.). 11. Рідна мати моя, ти ночей не доспала. І водила мене (у)поля (край)села, і (в)дорогу далеку ти мене (на)зорі проводжала, і рушник вишиваний (на)щастя дала (Мол.). 12. І верби, і тополі, і вітряки (на)полі, і долом геть собі село (понад)водою простяглось (Шевч). 13. Я щаслива. Моя сво­бода завжди (при)мені (Кост). 14. Соломія сиділа (не)подалік від Оксани (Цюпа). 15. (По)під лісом бездоріжжям прямує чоловік (Стельм.).

Вправа 183. Користуючись російсько-українським словником, перекладіть подані словосполучення українською мовою. З'ясуйте особливості прийменнико­вих конструкцій в обох мовах.

Тетрадь по украинскому языку, по отношению к кому, комиссия по составлению резолюции, я к вам по делу, во время беседы, в течение года, с помощью депутатов, учитель по профессии, ра­ботать по выходным дням, идти по берегу, по направлению к го­роду, по предложению, по истечении срока, родственник по матери, по поводу болезни, по ее зову, подарок ко дню рождения, обучать на родном языке, к моему стыду, к вечеру, к вашему сведению, к началу года, с общего согласия, на худой конец, говорить на рус­ском языке, быть к десяти часам, на наличные деньги, изо дня в день, готовиться к экзаменам, работа ему по силе, товарищ по школе, прибегать к хитростям.

Вправа 184. Складіть речення з похідними прийменниками.

Відповідно до, в міру, на шляху, у зв'язку з, за умови, з метою, незважаючи на, слідом за, в інтересах, в ім'я, у справі.

Вправа 185. Подані слова введіть у речення так, щоб в одному випадку вони вживалися як прийменники, а в другому — як прислівники абб іменники з прийменниками.

Збоку, попереду, зсередини, навпроти, поблизу, близько, вна­слідок, навколо.

Вправа 186. Перепишіть, розставте розділові знаки, поясніть Тх уживання. Визначте типи складнопідрядних речень.

1. Змалку кохайтесь в освіті, змалку розширюйте ум бо до­ведеться у світі всяких назнатися дум (Граб,). 2. Хто з пітьми вийшов у пітьму й кане бо коли сходить світло дня тьмяніють світила ночі (Голяк). 3. Якщо восени рано нанесе снігу то і весна буде рання (Нар. календар). 4. Уже зоря золоторога де полинами зацві­ло кладе на огненні пороги своє сивіюче крило (Сос.). 5. Навколо нас радості райдужні кола... А серце питає коли це було? (Кршц.). 6. Якщо в листопаді з'являються комахи зима буде теплою (Нар. календар). 7. Коли вже народився ти поетом за все відповідай у цім житті (0л.). 8. Люблю я тих хто вміє дивуватись (Крищ.). 9. Вірно казав тут доповідач що як за ними піти то не минути нам невіль­ницького життя (Гонч.). 10. Добре що зараз сіножаті тільки-но починаються і він обов'язково візьме до рук косу, пройде якусь ручку щоб відчути ні з чим не зрівнянну радість косаря який живе у ньому в крові (Цюпа). 11. Мені, мабуть, не докучить нагадувати що хто не знає свого минулого той не вартий свого майбутнього (Рил.). 12. Я тим уже боржник що українець зроду бо доля, певне, в гуморі була коли у посаг нам давала землю, й воду, і голубого неба в два крила (0л.). 13. Ніхто не має більшої любові як той хто душу покладе за друзів (Укр.). 14. А де нема любові і страждання там не живе, не б'ється і життя (Олесь). 15. В колгоспі клопоту немало, та додалась морока й ця: три дні правління засідало гадало як зустріть співця (Біл.). 16. В материне відтале серце сіялись і сіялись Маркові слова як під новий рік сіється в хаті жито-пшениця і всяка пашниця (Стельм.).

Запитання і завдання для самоконтролю

1.     Що таке накладна?

          2. Які реквізити містить накладна?

3. У чому особливості правопису прийменників? ,

1.     Як відрізняти прийменники від однозвучних з ними повнозначних слів?

 5. Які розділові знаки ставляться у складнопідрядних реченнях?

6. Коли у складнопідрядних реченнях ставиться крапка з комою?

7. Коли у складнопідрядних реченнях ставиться тире?

8. Перекладіть українською мовою прийменникові конструкції ділового мовлення; запам'ятайте переклад прийменника по. Під час перекладу користуйтесь «Російсько-українським словником ділового мовлення» (с. 92 — 93).

По закону, по приказу, по постановлению, по предложению, по приглашению, по требованию, по списку, по специальности, по непригодности, по настоянию, по несостоятельности, по поручению, по программе, по расценке, по небрежности, по недомыслию, по усмотрению, по вопросу, по делам, по долгу, по праздничным дням, по имеющимся сведениям, по истечении срока, по непред­виденным обстоятельствам, по обоюдному согласию, по причине.

Уваго! Культуро мовлення .Запам'ятайте значення термінів

 Рентабельність — узагальнювальний показник економічної  ефективності роботи підприємств, галузей за певний період, що характеризує їхню прибутковість.

Репліка — коротке заперечення, відповідь, зауваження, вигук : з місця на зборах.

Репбрт — спекулятивна угода-продаж цінних паперів з од­ночасним зворотним їх викупом на певний строк за підвищеним курсом.

Референт—службова особа, що є консультантом, доповідачем з певних питань.

Ритбрика — наука красномовства.

Рубрикація — система заголовків таблиці, книги.

Саботаж — навмисний зрив роботи шляхом прямої відмови від неї або свідомо недбалого її виконання.

Серія — розряд, категорія цінних паперів, документів, по­значених цифрами або літерами.

Сертифікат — 1) посвідчення, письмове свідоцтво; 2) назва облігації спеціальних державних позик; 3) документ, що засвідчує асортимент, кількість і якість експортного товару.

Сортамент, сортимент — склад продукції за марками, роз­мірами і профілями.

Стандйрт — норма, зразок, мірило.

Статус — правовий стан осіб або організацій, установ.

Статут — збірник основних положень, засад про що-небудь, зведення правил.

Стенографія — спосіб швидкого записування за допомогою системи скорочень і умовних знаків.

Стбрно — спосіб виправлення помилок у бухгалтерському обліку, допущених під час запису господарських операцій.

Суборенда — угода, договір, за яким орендар передає орен­доване ним майно або його частину в тимчасове користування іншій особі за винагороду.

Субсидія — грошова або натуральна допомога.

Суверенітет — незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв'язувати свої внутрішні й зовнішні справи без втручання в них будь-якої іншої держави.

Супермаркет — одна з форм великого сучасного універсаль­ного торговельного підприємства.

Табель — 1) таблиця, список будь-чого у певному порядку; 2) відомість про успішність.

Табу — заборона певних дій.

Талон — 1) контрольний документ, що дає право на одержан-•ня чого-небудь; 2) дублікат документа, що залишається як корінець чекової книжки; 3) основна частина цінних паперів (акцій, об­лігацій).

Тантьєма — одна з форм додаткової винагороди членів ак­ціонерних товариств, страхових компаній, банків.

Тара — товарне упакування.

Тариф — система ставок, за якими оплачують виробничі й невиробничі послуги, працю.

§ 10. Акт

Акт — це офіційний документ, який підтверджує факти, події, вчинки, пов'язані з діяльністю установ, підприємств, організацій та окремих осіб. Його складають у разі приймання-здавання справ, після переобліку, під час проведення випробувань нової техніки, при нещасних випадках, коли здають об'єкти.

Акти — це документація постійних експертних комісій, спе­ціально уповноважених осіб або представників організацій. Вони оформляються комісією, що її ствврює керівник установи, орга­нізації чи підприємства.

Текст акта мусить мати дві частини: вступну і констатуючу,

У вступній частині вказують підстави для складання акта, пе­релічують осіб, що склали акт, а також тих, хто був присутній під час його складання.

Після слова Підстава вказується документ чи усне розпоря­дження службової особи.

Після слова Складений перелічують осіб, які складали акт або були присутні при його складанні, з обов'язковим зазначенням їхніх посад, прізвищ та ініціалів. Якщо акт готувався комісією, то першим друкується прізвище голови, прізвища інших членів комісії розташовуються в алфавітному порядку. Якщо були присутні, то перелічуються їхні прізвища, ініціали та посади.

У констатуючій частині викладають мету й завдання акта, характер проведеної роботи, перелічують встановлені факти, а та­кож висновки.

У кінці акта (перед підписами) повідомляється кількість при­мірників акта й вказується місце їх зберігання.

Акт підписують усі особи, які брали участь у його складанні.

Отже, до формуляра акта входять такі реквізити:

1) автор документа (назва відомства і організації);

2) дата, номер і місце складання;

3) гриф затвердження;

4) заголовок;

5) підстава (наказ керівника організації);

6) склад комісії, присутні;

7) текст;

8) відомості про кількість примірників акта, їх місцезнахо­дження;

9) перелік додатків до акта;

10) підписи членів комісії і присутніх.

Акти прийому-передання, обстеження чи ревізії набувають юридичної сили лише після затвердження вищою інстанцією або відповідальним керівником установи чи організації.

Зразок акта:

Національний педагогічний університеті \ о . імені М. П. Драгоманова                                       

Педагогічно-індустріальний факультет

Акт

10.07.96 № 17 м. Київ

Переданих матеріальних цінностей

однією матеріально відповідальною особою іншій

 Підстава: наказ по університету N° 9 від б червня 1996р. Складений комісією: голова комісії завідувач кафедра Каюк С. 15 Члени комісії: старший лаборант кафедри Мартиненко Л. С,, доцент Мороз С. І,, асистент Петров М. І.

Присутні: декан педагогічно-індустріального факультету Кравченко М. В.

10.07.96р. комісія перевірила наявність матеріальних ціннос­тей у кабінеті й вирішила передати Петрову М. І. такі мате­ріальні цінності:

1. Магнітофон «Ят-5»:

2. Діапроектор «Альфа»;

3.Кодоскш. Л1Щ

Складений у трьох примірниках:

1-й примірник — бухгалтерії;

2-й примірник — кафедрі;

3-й примірник — факультету.

                                                                         

Голова комісії С. П. Козак Члени комісії:                                                  Л. С. Марнтненкр

(підписи) С.І. Мороз

М. І. Петров Присутні. М. В. Кравченко

§11. Правопис сполучників

1. Складні сполучники, утворені від інших частин мови, пи­шуться разом: адже, зате, начебто, отож, ніж, аніж, якщо, як­би, мовбито, немовби, наче, начеб, начебто, ніби, нібито, тобто, притому.

Примітка. Сполучнки проте, зате, притому, причому, тож, теж, щоб, якби, таке, якщо, які пишуться разом, слід відрізняти від однозвучного поєднаная повнозначного слова з часткою або прийменником.

2. Сполучник як службова частина мови виконує синтаксичну функцію поєднання членів речення або окремих речень, однозвучні сполучення слів виступають членами речення, і до них можна по­ставити питання. Пор.: Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить —я всі кайдани розірву (Тич.), -—Неба тут було так багато, що очі тонули в нім, як в морі, та шукали, за що б то зачепитись (Коц,); Якби я турбувавсь завжди про себе, вже б онімів давно від самоти (Павл.) — Як би йому, Данилові, хотілося зараз із веслом у руці сісти за свій вербовий човен (Сгельм.).

3. Якщо частки би(б), же(ж) зберігають підсилювальне зна­чення, то вони пишуться окремо: або ж, адже ж, але ж, коли б, Хоча б, хоч би.

4. У складених сполучниках усі компоненти пишуться окреме: так що, через те що, замість того щоб, з тим щоб, незважаючи на те що, дарма що, задля того щоб. після того як, еміру того як.

§ 12. Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

Безсполучникові складні речения—це такі речення, предикативні частини яких об'єднуються в одне ціле тільки іігто-націею, без сполучників і сполучних елів.

Залежно від змістових відношень, які встановлюються між предикативними частинами, у безсполучникових складних речен­иях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тере.

1. Кома ставиться між однотипними частинами безсполуч­никового речення, які тісно пов'язані між собою за змістом і ви­ражають одночасність, послідовність чи сумісність дій; Засвітить місяць, засяють зорі, земля потоне в сріблястім морі (Олесь).

2. Якщо частини безсполучникового складного речення збе­рігають певну самостійність у змістовому відношенні або значно поширені й мають у своєму складі розділові знаки, то між ними ставиться крапка з комою: В грудях жвавість росте; думка кличе вперед; знов я повен надії і віри (Граб.); Од зеленого берега ніби повіяло холодком; холодок ніби лащився до лиця, милував його, вжив в тіло розкіш життя, почування радісне, безклопітне й безжурне, як сама молодість (Н.-Лев.).

3. Двокрапка у безсполучникових складних реченнях ставиться;

а) якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої: Знаю я: моє їм 'я не згасне на прийдешнім сонячнім путі (Сос.); Ідеш: волошки у житах, березка в'ється по стеблині (Олесь);

б) якщо друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій (між частинами можна вставити сполучник тому що); Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило (Мак.),

2.     Тире в безсполучникових складних реченнях ставиться:   

 а) якщо зміст предикативних частин безсполучникового чення зіставляється або протиставляється: Думав, доля зустрінеть ся — спіткалося горе (Шевч.);

б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Лише, бувало, розплющиш очі—ласкавий світ б'є в вікно, в шибку зазирає веселий поранок, озивається лагідний материн голос (Горд.);

в) якщо у першій частині вказується на час або умову, за якої відбувається дія у другій частині: Я входжу в ліс — трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Кост.); У товаристві лад —усяк тому радіє (Гл.);

г) якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говорилося у першій: Вдаримо гучно ми в дзвони — всесвіт обійде луна (Чум.);

д) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно -*• заспівали скрипки (Тич.).

Вправа 187. Напишіть акт списання (зняття з балансу) такого малоцінного інвентаря: 1) шашок 5 (п'ять) комплектів; 2) шахів 2 (два) комплекти; 3) доміно 4 (чотири) комплекти; 4) м'яч баскетбольний 1 (один); 5) м'яч футбольний 1 (один); 6) настільний теніс 1 (один) комплект.

Вправа 188. Відредагуйте поданий акт; напишіть його за всіма правилами складання актів.

Акт

Дев'ятнадцятого березня тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятого року складено цей акт комісією в складі вчителя трудового навчан­ня С. К. Маруди, старости 10-Б класу О. В. Васильченко й учня 10-Б класу С, Ф. Зеленка в тому, що цього числа одержано від завгоспа середньої школи № 25 У, О. Кулик 0,5 м2 дощок та 500 г цвяхів на виготовлення ящиків для теплиці, 5 молотків і 10 десять лопат.

Комісія.

Вправа 189. Визначте будову сполучників, поясніть Тх написання.

1. Наша мова — найважливіша частина не лише нашої по­ведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, нашої здатнос­ті не піддаватися впливам середовища, якщо воно затягує (Лих.)." 2. Не обов'язково бути великим знавцем, щоб відчути глибину маминої пісні (Скурат). 3. Чи чуєте, скільки вогню в нашій мові, в жаркому, гарячому гарному слові? Як грає воно, наче в горні бушує, яким воно дужим глаголом вирує... (Пере.). 4. Що б не ро­бив, осяйну й молоду мою зводячи землю з руїн, скрізь і завжди неминуче я думаю: як би зробив він? (Гол.). 5. День видався гар­ний і теплий, дарма що осінній (Міщ.). 6. А за вікном щасливі лю­ди про те, що є, і те, що буде, поміж собою гомонять (Сос.). 7. Щоб добре жити, треба працю любити (Нар. те.). 8. В криницю старостІ не заглядай, про те, яким ти будеш, не гадай (Павл). 9. Якби мені дістати струн живих, якби той хист мені, щоб грать на них, я тужну б пісню я на струнах грала (Укр.). 10. Ну що б, здавалося, іслова (Шевч.). 11. Щоб між нами не вгасало проміння величне, ти  поставив «на сторожі» Слово твоє вічне (Укр.).

Вправа 190. Розкрийте дужки, напишіть слова разом або окремо. Поясніть, якими частинами мови вони виступають.

1. Материну пісню колискову вогняними крилами озброїв, вогняними крилами живими, що(б) зорю летіла зустрічати (Рил.). 2. Та пітьма не так уже мучила Соломію, про(те) вогкий холод „проймав її наскрізь (Коц). 3. Міцне коріння у родючім полі ніхто не вирве, як(би) не хотів (Ющ.). 4. То(ж) сіль землі, то(ж) сила молода ішла на смерть, на згубу неминучу (Укр). 5. Я не знаю, як(би) склалася моя доця, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати (Стельм). 6. Від Волги до Ельби, від Заполяр'я до Чорного моря мільйони людей поклали свої голови за(те), щоб :юнак, якого ми готуємо до вступу на самостійний шлях трудового життя, радів сонцю й зорям, насолоджувався багатствами культури (Сух.). 7. Про(те) час не ждав, листя що далі, то більше опадало (Міщ). 8. Як(би) здоров'я, то ще й пожити можна (Гуц). 9. Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так(що) дерева потопали в ньому (Коц). 10. Земля прекрасна, тому(що) на ній живуть дзвінкоголосі малюки (Бедз).

Вправа 191. Напишіть твір на тему «Вмирає все в житті, та не вмирає слово...» (А. Малишко). Підкресліть сполучник.

Вправа 192. Складіть речення із поданими словами й словосполученнями.

Притому — при тому, якже — як же, щоб — що б, якщо — як що, зате — за те, таж—та ж, теж—те ж.

Вправа 193. Перепишіть речення. Поставте потрібні розділові знаки й поясніть їх уживання.

1. Вогонь виходить з темної льодини грім визріває в ложі ти-шини... (Пат). 2. Добрий все бачить лиш добре підлий лиш під­ле у других (Фр.). 3. Життя росте лишень з любові лишень краса людей навчає жить (Паші.). 4. Цвітуть сади біліють хати а на горі стоять палати неначе диво (Шевч.). 5. Кинь ячмінь у болото вбе­ре тебе в золото. 6. Учись на старість буде як знахідка (Нар. те.). 7. Поглянь народ твій — раб з рабів, чужими й рідними забутий, гниє віки в недолі лютій і віру в долю загубив (Олесь). 8. Закон життя злякатися — кінець (Кост.). 9. Законів боротьби нікому не зламати закони материнства не перемінить (Тич.). 10. Історії ж бо пишуть на столі, ми ж пишем кров'ю на своїй землі (/«Гост.). 11. Крізь вікна книг свободи світло ллється майбутнього видніє далина (Пава.). 12. Найогидніші очі порожні найгрізніше мовчить гроза найнікчемніші дурні вельможні найпідліша брехлива сльо­за (Сим.). 13. Ось послухай десь за гаєм соловей заплакав враз (Олесь). 14. Проминуло за весною літо все навколо золотом повите (Заб.). 15. Побачив шпака знай весна біля порога (Нар. календар). 16. Вже темна осінь надійшла зів'ялий лист паде по листю пова­гом до нас грізна зима іде (Вороб.). 17. Був гарячий червневий день сонце палило нестерпно замовкли птахи дерева стомлено спустили листя (Збан.). 18. Стою під кленом біля джерела у серце йдуть пісні привітні (Стельки.). 19. Розкажу тобі думку таємну дивний здогад мене обпік я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік (Кост.). 20. Знаю з попелу сходять квіти. Вірю з каменю б'є джерело (Моя.).

Вправа 194. Утворіть з наведених простих речень усі можливі різновиди безсполучникових складних речень. Визначте смислові відношення між їх частинами й поясніть розділові знаки.

1. Серце забилося радісно. Ми під'їжджали до моря. 2. Про­йшло літо. Настала осінь. 3. Достиглі хліба шумлять повним ко­лосом. Селяни зберуть багатий урожай. 4. Продержало з тиждень морозом. Земля заклякла, як кістка. 5. День обіпяє бути погожий. На небі ні хмариночки, ні плямочки. 6. Кожний повинен усвідо­мити необхідність ставлення до природи. Тоді її можна буде збе­регти для майбутніх поколінь. 7. Несподівано заграв баян. На дру­гому кінці села почулася весела пісня.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке акт?

2. Хто його складає?

3. У яких випадках складається акт?

4. Які дві частини має акт?

5. Які основні реквізити містить акт?

6. Які сполучники пишуться разом?

7. Які сполучники пишуться окремо?

8. Які розділові знаки ставляться у безсполучникових реченнях?

9. Коли у безсполучникових реченнях ставиться кома? Крапка з комою?

10. Коли ставиться двокрапка у безсполучникових реченнях? Наведіть приклади.

11. Коли ставиться тире у безсполучникових реченнях? Навеять приклади,

12. Запишіть текст під диктовку, звірте написане з надрукованим і опрацюйте помилки,

У пошуках тронки

Кожен письменник шукає свою тронку — дзвінкоголосе сло­во, яке нерідко, якщо воно витворене у животворних традиціях рідної мови, сприймається як органічно належне їй, немовби віч­но існуюче. Тоді забувається автор новоствореного слова — і во­но повністю переходить у «власність» нарощу.

Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову, на­приклад, без чудового-пречудового слова «мрія»? Усім нам добре відоме це слово. Дехто скаже, що воно знане з давніх-дзвеи, ще з діда-прадіда. Мовляв, це безсумнівне народне слово, видобуте лі­тературною мовою з глибин душі народу-мовотворця.

Але не поспішаймо з таким категоричним висновком. Візьме­мо «Кобзар» основоположника нашої сучасної мови, геніального поета Тараса Григоровича Шевченка. Перегорніть сторінки «Коб­заря» — і ви переконаєтесь, що слова «мрія» нема навіть у Тараса Шевченка, У чому ж річ? Як могло трапитись, що поетично-ніжне слово «мрія» відсутнє в Шевченкових беземертних творіннях? Бо ж мрія — це ж дума про щось прекрасне, про те, яке осонцене в наших сподіваннях. Без мрії, як співається, не можна жити...

А виявляється, що слово «мрія» виникло в пошевченшвську добу. Його вигранив для української мови видатний письменник М. П. Старицький. Звичайно, так майстерно і так філігранне ви­кувати слово можна тільки у злеті поетичного натхнення.

Чудове слово «мрія», витворене за всіма найвищими мірками майстерності, влилося в океан української мови і стало в ньому необхідною і помітною золотою краплиною. Слово стало потріб­ним, украй необхідним. Бо ж без мрії не можна жити... (За І. Вихо­ванцем).

Увага! Культуро мовлення

Запам'ятайте значення термінів!

Тираж — розіграш облігацій державної позики, білетів лотереї або рахунків виграшних вкладів.

Ультиматум — 1) рішуча, категорична вимога, супроводжу­вана погрозами; 2) у міжнародних відносинах дипломатична но­та з категоричною вимогою однієї держави до іншої про виконан­ня в певний строк тих чи інших дій.

Ультимо — у біржовій термінології остання дата виконання Левної угоди.

Фактотум — довірена особа, яка виконує доручені завдання.

Фактура — рахунок на проданий товар із зазначенням його кількості й вартості.

Фермер — орендар або власник землі.

Фірмове ім'я — позначення товарної марки словом, літерою чи групою слів і літер.

Фонд — 1) запаси, ресурси, нагромадження; 2) кошти або ма­теріальні засоби, призначені для якої-небудь мети.

Фондова біржа — ринок цінних паперів.

Фондовий капітал — капітал, вкладений у цінні папери (при­дбання акцій, облігацій).

      Формуляр — бланк, до якого вносять основні відомості про щось.

Франчайзі — дрібний підприємець, який відкриває свою спра­ву під керівництвом великої торговельної або промислової фірми.

Ф'ючерсна угода — термінова угода, яка передбачає купівлю-продаж права на товар з постачанням у майбутньому. При цьому партнери не передають один одному цінності, які купуються або продаються. Мета угоди — одержання різниці в ціні за період між укладенням контракту і його виконанням.