§ 18. Довідки

Довідка — це документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя й діяльності окремих громадян і різні обставини діяльності установ, організацій, підприємств.

Довідки можуть бути особисті й службові.

Особисті довідки підтверджують той чи інший юридичний факт. Оскільки текст довідки особистого характеру типовий, то слід використовувати бланки установи чи підприємства, на яких від руки заповнюються тільки індивідуальні реквізити (кому, про що, для подання куди).

Довідки службового характеру складають на запит або за вка­зівкою вищої організації чи службової особи.

Довідка містить такі обов'язкові реквізити:

1) назву організації, що видає довідку;

2) дату видачі й номер довідки;

3) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій видається довідка;

4) текст довідки;

5) призначення довідки (куди подається);

6) підписи службових осіб, печатка, без якої довідка не має юридичної сили.

Зразки довідок:

Київська середня шкала №25 |

Довідка

17.03.95 №86

м. Київ

Коваленку Юрію Леонтійовичу в тому, що він працює вчи­телем фізкультури. Його посадовий оклад 120 грн. на місяць. Ви­дано для подання до Інституту фізкультури.

Директор школи Секретар

(підпис) (підпис)

О. С. Самітенко К. Г. Моторна

Жек№ 601 м.Києва

Довідка

15.07.95 №7

Журавльовій Олені Сидорівні в тому, що вона мешкає в м. Киє­ві з 5 травня 1975 року за адресою: вул. Обсерваторий, буд. 10, кв. 13. Займає загальну житлову площу 20 м2.

Видано для подання до Шевченківськоїрайдержадміністрації.

Головний інженер

житлово-експлуатаційної контори Ф. С. Захарін

 

§ 19. Правопис префіксів

Більшість префіксів, що вживаються в українській мові, мають правописні особливості, їх пишуть за певними орфографічними правилами, й вони є орфограмами.

1. Перед буквами, що позначають голосні та дзвінкі й сонорні приголосні звуки, пишеться префікс з-: згаяти, зорати, зв'язати, зробити.

2. У словах, корінь яких починається звуками [к], [я], [»], [ж], [ф], вимовляється і пишеться префікс с-; сказати, спитати, стер­піти, схвалити, сфотографувати.

3. Якщо корінь слова починається двома чи трьома приголос­ними, то вживається префікс зі- (варіант префікса з-): зібраний, зітхнути, зізнання, зірвати.

4. Префікси роз-, без-, воз-, через- завжди пишуться з буквою з: розвиднілось, безсистемний, возвеличити, черезсідельник.

5. Префікси пре-, при-, прі- різняться значенням:

а) префікс пре- в українській мові виражає збільшену міру ознаки, якості й своїм значенням близький до слова дуже: пре­добрий, премудро, пречудова;

б) префікс при- має значення приєднання, наближення: при­писати, прилетіти, приклеїти; частковості дії: присісти, причи­нити; результату дії: приборкати, прив'язати,

в) префікс прі- вживається у кількох словах: прізвище, прі­звисько, прірва.

6. У префіксах від-, під-, над-, об-, між- кінцевий приголосний не змінюється: відзначати, обстеження, міжрайонний, підходити, надрізати.

§ 20. Розділові знаки при відокремлених обставинах

Відокремлені обставини можуть бути виражені одиничними і дієприслівниками, дієприслівниковими зворотами, а також іменниками з прийменниками. Вони бувають поширеними й непоширеними.

І. Обставини, виражені дієприслівниковими зворотами та діє- прислівниками.

Виділяються комами:

а) обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалеж-I но від його місця в реченні: Жовте листя, тремтячи і колива­ючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим накриттям (Грін.); Заплющивши очі, він під-| дався сумові, що колисає душу (Підм.).

Примітки 1. Два чи більше дієприслівникових зворотів, з'єднаних між І собою Інтонацією або повторюваними сполучниками, на письмі один від одного І відділяються комою: Хустину кинувши на плечі, надівши плаття весняне, бе-I різка вибігла надвечір і жде чи вітру, чи мене (Буд ); Він несподівано з 'являвся в ] степу на шляху, чи відійшовши з-за могили, чи випроставшися з яру, високий, І кремезний (Підм).

2. Якщо дієприслівникові звороти з'єднані між собою неповторюваними єд-I нальнимн чи розділовими сполучниками, то кома між ними не .ставиться: Вт устав і разом Із сонцем, довго кашляв, сидячи в солом'яній постелі і туго обіпнувшись І рябою плащ-палаткою (Тют.).

3. Якщо дієприслівниковий зворот стоїть після сполучника, то він відокрем-| люється комою. Він наближався й, кинувши гострий погляд з-під навислих рудих брм, підносив над землею кийок   (Підм.).

б) обставини, виражені одиничним дієприслівником: Щохвилі творим ми нове, йдучи, співаючи і мислячи (Бич.).

Примітка. Якщо одиничний дієприслівник означає спосіб дії, своїм значенням близький до прислівника й стоїть після дієслова-присудка, то він не відокремлюється: Людина! Це ж яке слово! Його треба завжди говорити стоячи і кашкета скидати (Зар.)

Не відокремлюються:

а) обставина, виражена дієприслівниковим зворотом фразео­логічного типу: Працювати не покладаючи рук; Сидіти склавши руки; Бігти не чуючи ніг; Говорити не переводячи духу; б) об­ставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку якого стоїть підсилювальна частка І (я): Можна переказати зміст стат­ті і не перечитуючи її вдруге;Інформаційні документу

в) дієприслівниковий зворот, що за змістом тісно пов'язаний з дієсловом-присудком: Вона читала лежачи на піску;

г) дієприслівниковий зворот, однорідний з іншим невідокрем-леним членом речення: Оксана стояла непорушна й не зводячи з Андрія очей;

д) дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і спо­лучним словом який, у складі підрядного речення: Це книга, про­читавши яку одержиш насолоду.

II. Відокремлені обставини, виражені сполученням іменників з прийменниками.

1. Завжди відокремлюються обставини допусту, виражені імен­ником з прийменником незважаючи на: Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня (Гонч.).

2. Обставини, виражені іменниками та прислівниками з прий­менниками у зв 'язку з, залежно від, на відміну від, завдяки, вна­слідок, з причин, за браком, згідно з, за згодою, відповідно до, на випадок, можуть відокремлюватися і не відокремлюватися. Від­окремлення залежить від того, наскільки зворот поширений, близь­кий за змістом до основної частини речення, яка його стилістична функція, залежно від наміру автора: Усі мовні органи, залежно від їх участі у процесі мовлення, поділяються на активні і пасивні; Залежно від положення язика голосні характеризуються за міс­цем артикуляції та ступенем підняття язика (3 підручника); Всу­переч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла збе­рігати таємниці (Гонч,); Всупереч тим віщуванням проходили грози (Рил.).

 

§ 21. Розділові знаки при відокремлених додатках

Відокремлюються додатки, виражені зворотами зі значенням включення, виключення або заміщення, що починаються словами крім, замість, за винятком, опріч, окрім, наприклад, навіть, вклю­чаючи, зокрема, особливо: Я не знав нічого ніжного, окрім берези (Укр.); Замість хати, лежала лише купа головешок, вугілля і сміт­тя (Смол.); Особливе місце в літературі для дітей займає поезія, зокрема для наймолодших читачів (Бич.).

Вправа 94. Заповніть бланк довідки про те, що ви навчаєтеся у вузі.

Реквізити установи

Довідка 200

(прізвище, ім'я, по батькові)

вчиться

Його стипендія на місяць_____

(назва посади із зазначенням підрозділу)

_грн.

Видано для подання до_

(цифрами і літерами)

Декан Секретар

(назва організації) (розшифрування  підпису)

Вправа 95. Прочитайте довідку, допишіть пропущені реквізити.

Жек № 405  Довідка

Ткаченку Іллі Миколайовичу в тому, що він народився 17 ве­ресня 1970 року в м. Києві. Мешкає за адресою: Київ-54, вул. Го-голівська, 27, кв. 20.

Начальник житлово-експлуатаційної контори

(підпис)

Вправа 96. Прочитайте. Утворіть від поданих слів нові слова з префіксами з- (зі-), с-. Поясніть вживання префіксів.

Мліти, робити, казати, будити, орієнтуватися, сунути, їхати, єднатися, жарити, гріти, скочити, формувати, фотографувати, ко­сити, копіювати, темніти, хилитися, творити, фантазувати, рвати.

Вправа 97. До поданих слів доберіть антоніми. З'ясуйте правила написання префіксів.

Промовчати, виправити, виправданий, вилазити, виникнення, віддалення, вкінці, доводити, знизу, заперечувати, збільшувати, здалека, зменшувати, присипляти, розширювати, розсувати.

Вправа 98. Перекладіть українською мовою. Виділіть префікси, зіставте Тх написання в обох мовах.

Свивать гнездо, сбавить скорость, сбегать в школу, сбрасывать костюм, сваливать дрова в кучу, созывать собрание, связное из­ложение, создавать кружок, сфотографироваться во весь рост, со­поставлять факты, сдавать вещи в багаж, составлять коллекцию, соскочить с коня, сорвать цветок, сомкнуть глаза.

Вправа 99. Перепишіть речення. Вставте пропущені літери, поясніть пра­вопис і вимову префіксів.

1. Оксамитове поле бе..крає переливами синіми грає (Луп.). 2. Безпощадній зброї сміху я боюся пі..даватись (Укр.). 3. Я був сту­дентом, бажав науки і знання і кожним дорожив моментом, щоб здобувати їх, щодня їх обсяг пильно розширяти (Фр.). 4. Тричі крига замерзала, тричі ро..тавала (Шевч.). 5. Уляна так замерзла, що не могла ро..в'язати Шалі (Тют.). 6. На Україні густі садки, повноводний Дніпро, бе..межні лани і степи простягаються аж до Чорного моря (Панч).

Вправа 100. Утворіть від поданих слів нові слова з префіксами пре-, при- Поясніть вживання префіксів.

Білий, тихий, везти, берегти, малий, гіркий, варити, шити, місь­кий, бігти, хороший, писати, єднати, думати, добрий, морський, міський, вокзальний.

Вправа 101. З'ясуйте значення, вимову й правопис префіксів у поданих словах.

Предобрий — придобрити; прйихий — притихлий; прехо­роший — прихорошений; прегіркий — пригірклий; премалий — применшений.

Вправа 102.   Перепишіть. Вставте пропущені літери, поясніть Тх правопис.

1. Довідка, що її ..керовано службовій особі всередині уста­нови, ..писується укладачем, а та, що ..керована до вищої орга­нізації, — керівником установи (3 підручника). 2. Зростай, пр.лу-довий світе! (Гич.). 3. А яка то була радість, коли орач виймав кусок пр..черствілого хліба й казав, що він од зайця (Стеаьм.). 4. Наказ комбата: поховать усіх загиблих побратимів, над кожним чітко написать ім'я і пр..звише (Дрнч.). 5. Промайнула темна ніч, зорі ..сипала за тин (Дід.). 6. ..молов батько невіяне, ..пекла мати несі-яне (Нар. те.). 7. Легко ..псувати, тяжко направити (Нар. те.). 8. В зеленім вінку молодіє село придніпровське (Дот.). 9. Як пе­редать журбу бе..краю, що закувала серце в лід (Сос.). 10. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли ро..стилає (Шевч.). 11. Бувають темні дні ро..пуки: нічого серце не бажа (Граб.). 12. Зорі мигтіли, тріпотіли по обрію, мов живі, нарівні з вікном тьмяно біліли пр..порошені пилом ро..квітлі акації (Гонч.). 13. Робота мене ..гор­била, а не ро..кіш (Нар. те.).

Вправа 103. Поставте пропущені розділові знаки при відокремлених, обставинах, обгрунтуйте Тх вживання. Визначте тип обставин.

1. До вас, село і рідне поле, приїхав по дитячі сни на мить забувши, що ніколи не повторяються вони. 2. З доріг життя схо­вавши втому я в отчий край вернусь назад. 3. Ми часто похапцем живем все відкладаючи на потім. Життя ж сіяє кожним днем — в красі, в любові, у роботі (3 те. В. Крищенка). 4. Я на гору круту крем'яную буду камінь важкий підіймать і несучи вагу ту страш­ную буду пісню веселу співать (Укр.). 5. Я пишу не згарячу а доб­ре все обдумавши (Гонч.). 6. Пішов Гонта похилившись (Шевч). 1. Якось аж надто загадково висловлювався цей подорожній чем­но уникаючи прямоти і обволікаючи свою особу, у велику якусь тай­ну (Гонч.). 8. Жінка йде поволі і трохи зігнувшись (Довж.). 9.1 ми жартуючи погнали чужі ягнята до води (Шевч.). 10. Об'єднавшись воєдино і згуртувавши розпорошені сили слов'янські племена по­клали початок зародженню могутньої держави східних слов'ян (Цюпа). 11. Часто пан не міг докликатись Тараса, який захопив­шись перемальовуванням картин, що прикрашали стіни панських покоїв, нічого не чув (3 підручника). 12. Незважаючи на напру­женість становища ми з оптимізмом дивимось у майбутнє і впев­нені у своїх силах (3 газ.). 13. Штаби і тилові бази, які в польових умовах згідно з статутом розташувались на певній відстані від фронту, зараз дістали можливість базуватись біля самого перед­нього краю (Гонч.). 14. Гортаючи сторінки одинадцяти томів ви­дання ми вчитуємося в історію народу, відбиту в словах давніх і тих, що засвідчують реалії наших днів (3 підручника).

 Вправа 104. Доберіть із художніх текстів 6 простих речень з відокрем­леними обставинами, вираженими дієприслівниками й дієприслівниковими зво­ротами.

Вправа 105. Складіть речення з обставинами, вираженими іменниками з прийменниками у зв'язку, залежно від, згідно з, завдяки, за згодою. Поясніть розділові знаки при них.

Впргва 106. Напишіть твір «Нічого кращого немає, як тая мати молодая..., використовуючи речення з відокремленими членами.

Вправа 107. Перепишіть речення, поставте пропущені розділові знаки при відокремлених додатках.

1. Усередині книги крім сторінок тексту є титул — перша сто­рінка книги (3 журн). 2. Віднині поряд з батьком і матір'ю най­ближчим другом для тих, перед ким тільки-но відкриваються за­хоплюючі простори світу, буде наш вихователь (3 газ.). 3. За ви­нятком баби Оришки малий Чіпка нікого не любив (Мирн.). 4. Пах­не грибами й медом, вільгістю пахне тією, що опріч назви осінь немає імені їй {Рил.). 5. Як вірну по-другу, любить білу акацію степовик. Та й як її не любити. Наперекір суховіям та чорним бу­рям повсюди йде вона за людиною, заходячи аж сюди, до самого мертвого моря, де крім солі вже ніщо не росте (Гонч.). 6. Замість відповіді мати голосно, сміється (Донч.).

Вправа 108. Складіть 5 речень з відокремленими додатками в сполученні з прийменниками крім, за винятком, замість.

Вправа 109. Складіть речення із поданими словами. Запам'ятайте значення цих слів.

Свідоцтво, диплом, атестат.

Довідка: свідоцтво — документ, що засвідчує біографічні відомості про особу або її стан — фізичний, родинний (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про освіту); атестат — офіційний документ, що видасться дер­жавними органами й засвідчує факт закінчення середнього навчального закладу або присвоєння особі вченого звання; диплом — офіційний документ про закінчення вищого навчального закладу або присвоєння вченого ступени; диплом — почесна нагорода для відзначення окремих осіб та колективів за успіхи на виставках, ху­дожніх конкурсах.

Вправа 110. Перепишіть словосполучення, розкриваючи дужки. Поясніть правопис префіксів і запам'ятайте переклад.

Открывать:

открывать фестиваль ві(д,т)кривати фестиваль открывать вход открывать дверь, окно открывать книгу открывать глаза

ві(д,т)кривати вхід ві(д,т)чиняти двері, вікно ро(з,с)гортати книжку ро(з,с)плющувати очі Относиться:

(з,с)тавитися по-дружньому належати до більшості похвально ві(д,т)гукуватися (з,с)тосується мене

относиться дружески относиться к большинству относиться с похвалой относится ко мне

Способный:

способный на подвиг   - (з,с)датний на подвиг быть на все способным   бути до всього (з,с)датним способный ученик      (з,с)дібний учень.

Вправа 111. За допомогою російських відповідників встановіть пропущені префікси. Прочитайте й запам'ятайте сталі сполучення.

Одобрить решение — ..хвалити рішення приобрести по дешевке — придбати за ..цінь потерять напрасно время — ..марнувати час разгар спора — ..пал суперечки на ваше усмотрение — на ваш ..суд заплатить по счету — ..платити рахунок цены нет (кому, чему) — ціни не можна ..класти (кому, чому) отпуск по болезни — ..пустка через хворобу (у ..в'язку з хво­робою)

поднимать крик — ..чиняти галас.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке довідка?

2  Яю можуть бути довідки?

3  Які основні реквізити містить довідка?

4. Якими правилами визначається правопис префіксів пре-1при-?

5 В яких словах пишеться префікс при?

6 За якими правилами пишуться префікси, що закінчуються на приголосний звук? Чи змінюється їх написання?

7. Коли відокремлюються обставини, виражені дієприслівниковими зворотами?

8 За яких умов дієприслівникові звороти не відокремлюються?

9 Коли відокремлюються обставини, виражені Іменниками з прийменниками?

10 Коли відокремлюються додатки?

11. Напишіть пояснювальний диктант.

...Я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні ста­ровини в цілому. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини, посилаючи їм у далеке минуле своє благословення, я роблю ту лише «помилку», яку роблять і роби­тимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари дитинства. Світ одкривається перед ясними очима перших літ пізнання, всі враження буття зли­ваються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну.

Сумно й смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обер­таючись до найдорожчих джерел дитинства та отроцтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить ра­дості ані людяного суму. Безбарвна людина ота, яку посаду не посідала б вона, і труд її, не зігрітий теплим промінням часу, без­барвний.

Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє. Чому ж я мушу зневажати все минуле?

Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя.

Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на пе­рекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах (За О. Довженкам).

Уваго! Культуро мовлення! У гостях

Доброго дня!

Добре, що Ви прийшли

Проходьте, будь ласка Роздягайтеся.

Влаштовуйтесь зручніше, будьте як удома.

— Скільки ми з Вами не бачилися!

—До'вгенъко.

— Я дуже радий бачити Вас.

—Дякую.

Будь ласка, не турбуйтеся.

Будь ласка, сідайте.

Нам уже час іти.

Це була приємна зустріч.

Ми чудово провели час.

Справді було чудово.

Дуже вдячні за все.

Не забувайте нас, заходьте.

Передайте привіт своїм батькам.

Нам треба зібратися ще раз.

Я проведу Вас до зупинки.

Щасливо доїхати додому!

Запам'ятайте відповідники стійких виразів!

через недоумство

через непорозуміння

через непередбачені

обставини

через непридатність

через недбалість

через неспроможність

як на теперішній час

за обопільною згодою

як правило; звичайно

за ухвалою суду

за дорученням

за постановою

у святкові дні

за пропозицією

на запрошення

через що

за програмою

за розцінкою

за сумісництвом

за фахом

за списком

по недомыслию

по недоразумению

по непредвиденным

обстоятельствам

по непригодности

по нерадению

по несостоятельности

по нынешним временам

по обоюдному согласию

по обыкновению

по определению суда

по поручению

по постановлению

по праздничным дням

по предложению

по приглашению

по причине чего

по программе

по расценке

по совместительству

по специальности

по спискуІнформаційні документи