§ 10. Накази щодо особового складу

Наказ — це розпорядчий документ, що видається керів­ником установи. Накази з особового складу регламентують прий­няття на роботу, звільнення, переміщення працівників, відряджен­ня, відпустки, різні заохочення. У заголовку такого наказу зазна­чають: «Щодо особового складу».

Реквізити наказу такі:

1) назва підприємства або установи, що видає наказ, або назва посади керівника;

2) назва виду документа;

3) назва місця видання наказу;

4) номер;

5) дата підписання;

6) короткий зміст наказу (заголовок);

7) текст наказу;

8) підстава для складання;

9) підпис керівника підприємства (установи).

Наказ повинен також мати позначення про безпосереднього виконавця (прізвище та ініціали, посада, номер телефону), а також візи посадових осіб, з якими погоджено проект наказу.

Кожний пункт наказу починається з дієслова в наказовій формі (призначити, перевести, звільнити, оголосити), яке пишеться вели­кими літерами. Наприкінці кожного пункту зазначається підстава для його складання.

Накази з особового складу, за винятком окремих випадків, мають лише розпорядчу частину, починати яку рекомендують з прізвища, імені та по батькові працівника. Потім зазначається посада (вчений ступінь, звання, спеціальність, розряд), найменування струк­турного підрозділу, дія, що оголошується наказом.

Після тексту розпорядчої частини зазначається підстава підготовки наказу (розпорядження).

Проект наказу (розпорядження), у разі потреби, погоджується з відповідними посадовими особами, коло яких встановлює керівник підприємства, установи, організації.

Завізований проект наказу (розпорядження) подається на підпис керівникові. Після підписання наказ (розпорядження) реєструється у книзі реєстрації наказів, що має таку форму:

    номер наказу;

• дата реєстрації;

• короткий зміст;

• ким підписано (прізвище, ініціали);

• кому направлено (оголошено під розписку). У груповому наказі (розпорядженні), який передбачає декілька питань, рекомендується розміщувати їх у такій послідовності:

• прийняття на роботу (призначення на посаду);

• переведення на іншу постійну роботу (на даному підприємстві, в установі, організації);

• звільнення з роботи;

• надання відпусток;

•заохочення;

• стягнення.

У кожній групі питань прізвища працівників розміщують в алфавітному порядку.

Зразок наказу (груповий)

(найменування підприємства, установи, організації)

22.11.1995р.

НАКАЗ м. Козятин

ЧІР

№ 46-к

1. ПРИЗНАЧИТИ:

1.1. Зайцеву Ірину Борисівну на посаду провідного економіста відділу економічного аналізу з 25 листопада 1995 р. з посадовим окладом ____ грн. на місяць.

Підстава: заява Зайцевої І.Б.

 

 

надати

 

Керівник:

 Візи:

 

 

ПІДПИС

 

 

інші документи (характеристику, довідку про стан здоров'я, декларацію про доходи тощо), якщо їх подання передбачено законодавством, статутом або положенням про підприємство, установу, організацію.

На основі угоди між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом укладається трудовий договір, як правило, у письмовій формі.

Додержання письмової форми є обов'язковим під час укладення трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними й геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; під час укладення контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі; під час укладення трудового договору з неповнолітнім; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Зміст та умови трудового договору визначаються власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом і погоджуються з особою, яка влаштовується на роботу.

Особливою формою трудового договору є контракт. Сфера його застосування визначається законодавством України, а також постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 р. № 170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору". Порядок укладання контрактів регулюється Положенням, затвердженим зазначеною постановою.

Прийняття працівників на роботу за сумісництвом регулюється Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінфіну від 28.06.1993 р. №43 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 р. №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».

Підготовка та оформлення наказів (розпоряджень) про переведення (переміщення)

Накази про переведення (переміщення) працівників на іншу роботу (посаду) на тому самому підприємстві, в установі, організації готуються і оформлюються на підставі розпорядження власника (уповноваженого ним органу) або заяви працівника.Документація щодо особового складу

У розпорядчій частиш наказу, крім прізвища, імені та по батькові працівника, його попередньої посади (роботи), повинні бути зазначені:

1) посада (спеціальність, кваліфікація);

2) структурний підрозділ (місце роботи), до якого він переводиться;

3) дата і строк переведення (постійно чи тимчасово);

4) причини переведення (на іншу посаду, роботу; у зв'язку з виробничою потребою; за станом здоров'я; вагітністю або немож­ливістю виконувати попередню роботу жінкою, яка має дитину віком до трьох років; для заміни відсутнього працівника);

5) умови оплати праці, пільги і компенсації, передбачені чинним законодавством;

6) підстави видання наказу. ;

Організаційні та правові аспекти

У тому випадку, коли ініціатором переведення працівника на іншу роботу є власник або уповноважений ним орган, у наказі обов'язково зазначається мотивація переведення (констатуюча частина), а працівник, ознайомившись з наказом, повинен, крім під­пису, зазначити «з переведенням згодний».

Перед тим, як видати наказ про переведення, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний докладно ознайомити працівника з умовами його праці на тій посаді (роботі), куди передбачається його перевести.

Працівник, який переводиться до іншого структурного під­розділу, звітує там, де працював, про повернення інструменту, спец­одягу тощо, знімається з табельного обліку, проходить, за потребою, медичний огляд, повторний інструктаж з техніки безпеки.

Після видання наказу про переведення працівника на іншу посаду або роботу (постійно), до його особової картки, трудової книжки, а також до інших облікових документів заносяться відповідні записи.

Переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, а також переведення в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком, коли працівник переводиться тимчасово на іншу роботу в разі виробничої потреби, заміни відсутнього працівника (ст. 32 КЗпП України).

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому самому підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій самій місцевості, доручення працювати на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, якщо ця робота не протипоказана йому за станом здоров'я, а також зміни істотних умов праці під час продовження роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою (ст. 32 КЗпП України).

Про наступну зміну істотних умов праці — систем і розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад — працівник повинен бути повідомлений не пізніше, ніж за два місяці.

Підготовка та оформлення наказів про звільнення

Накази про розірвання трудових договорів (звільнення з роботи) готуються за розпорядженням керівника підприємства, установи, організації на підставі заяв працівників, подання керівників відповідних структурних підрозділів, третьої особи, яка не є стороною трудового договору (суд, профспілковий або інший уповноважений на представництво трудовим колективом орган, військкомат).

Підготовка й видання наказу (розпорядження) про розірвання трудового договору (звільнення з роботи) правомірне тільки тоді, коли:

•  є підстави, викладені в законі;

•   додержано певного порядку звільнення працівника за конкретною підставою.

Накази про розірвання трудового договору (звільнення з роботи) складаються, як правило, з двох частин: констатуючої (зазначають­ся коротко мотиви та причини щодо припинення трудового договору) та розпорядчої (зазначаються: 1) прізвище, ім'я, по батькові працівника; 2) посада; 3) структурний підрозділ (місце роботи); 4) дата і причина (підстава) розірвання трудового договору (звільнення з роботи); 5) відповідна стаття Кодексу законів про працю України, інші акти законодавства; 6) пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством; 7) підстава видання наказу.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, розрахуватися з ним, видати копію наказу про звільнення з роботи (у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу). Якщо працівник у день звільнення не працював, зазначені суми слід виплатити не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. ст. 47, 116 КЗпП України).

Якшо затримано видачу трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу, працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, •організаціях, п.4.1).

Підготовка та оформлення наказів про надання відпусток

Наказ видається на підставі затвердженого графіка відпусток або заяви працівника.

У наказі слід зазначити: 1) прізвище, ім'я, по батькові праців­ника; 2) посаду (місце роботи) працівника; 3) вид; 4) дату початку і строк відпустки; 5) період, за який надається щорічна відпустка.

Після підписання наказу про надання відпустки в особову картку працівника й журнал обліку відпусток заносять відповідні записи.

.Організаційні та правові аспекти:

Відповідно до чинного законодавства відпустка за перший рік роботи надається працівникам після закінчення одинадцяти місяців безперервної роботи на підприємстві, в установі, організації. До закінчення зазначеного строку відпустка може надаватися: працівникам, переведеним на роботу з одного підприємства, установи, організації на інше, жінкам, які виявили бажання приєднати щорічну відпустку до відпустки у зв'язку з вагітністю і родами; працівникам молодше вісімнадцяти років; працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах на вечірній і заочній формах навчання; в інших випадках, передбачених чинним законодавством (ст. ст, 79,180,195,212 КЗпЛ України).

Допускається, за проханням працівника, поділ відпустки на частини за умови, щоб основна її частина була не менше шести Днів для дорослих і дванадцяти—для осіб молодших вісімнаддяти років (ст. 79 КЗпП України), а також перенесення у виняткових випадках, за згодою працівника та за погодженням з профспілковим органом, відпустки на наступний робочий рік (ст. 80 КЗпП України)1.

Працівникові може бути надана короткочасна відпустка без збереження заробітної плати, як правило, до двох тижнів за сімей­ними обставинами та з інших поважних причин. В необхідних випадках за згодою сторін ця відпустка може бути відпрацьована у наступний період, виходячи з умов і можливостей виробництва (ст. 84 КЗпП України).

Накази (розпорядження) про надання інших відпусток (відпустки у зв'язку з навчанням, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та ін., передбачені чинним законо­давством) оформляються на підставі заяв працівників та документів, що підтверджують право на відпустку за зазначеними мотивами.

Підготовка та оформлення наказів про заохочення і стягнення

Накази (розпорядження) про заохочення і стягнення працівників оформляються і видаються.на підставі пропорцій, подання керів­ників відповідних структурних підрозділів, інших посадових осіб. Питання погоджуються в установленому порядку з профспілковим органом.

Заохочення

До працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватися будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовим колективом правилах внутрішнього трудового розпорядку (ст. 143 КЗпП України).

Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників відповідно до правил їх ведення (ст. 144 КЗпП України).

Стягнення

Стягнення за порушення трудової дисципліни, передбачені законодавством про працю: догана, звільнення.

 Щорічна відпустка в календарних днях може надаватися частинами, кратни­ми 7, за винятком її залишкової частини. Якщо така відпустка поділяється на частини, які не є кратними 7, то невикористана частина відпустки надається з дня тижня, ІДО є наступним за днем закінчення попередньої використаної її частини. ,щооо осооового складу

Законодавством, статутами І положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (ст. 147 КЗпП України).

За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).

Зразок наказу:

ХАРКІВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

НАКАЗ

18.06.95 №209

Щодо особового складу

ПРИЗНАЧИТИ:

1. Григоренко Наталію Юхимівну на посаду асистента ка­федри органічної хімії з 1 липня 1995р., встановити посадовий оклад 120 гривень.

Підстава: заява Н. Ю. Григоренко з візами завідуючого ка­федрою органічної хімії і декана природничо-географічного фа­культету.

ЗВІЛЬНИТИ:

2. Ковальчук Олену Василівну, лаборанта кафедри історії Укра­їни, з посади з 1 липня 1995 р. у зв 'язку з виходом на пенсію.

Підстава: заява О. В. Ковальчук.

НАДАТИ:

3. Олефіренку Ігореві Миколайовичу, доценту кафедри пси­хології, чергову відпустку з 1.07.1995 р. по 28.07.1995 р. на 24 робочі дні, за період роботи.

Підстава: графік відпусток і заява І. М. Олефіренка.         

Ректор

Ф. М. Васильєв   

§ 11. Вживання апострофа

Апостроф — орфограма небуквена. Це графічний знак, який не позначає звука.

І. Апостроф ставиться перед я,ю,є,ї:

1. Після.літер, що позначають губні тверді приголосні звуки, якщо перед ними немає приголосного (крім р), який належав би до кореня: солов'їний, сім'я, м'ята, п'ятниця, зв'язати, верб'я, торф'яний.

2. Після р в кінці складу: довір 'я, сузір 'я, матір 'ю, пір "їна.

3. Після префіксів, що закінчуються буквою на позначення приголосного звука: без'ядерний, об'єднаний, з'єднати, під'їжджа­ти, раз 'яснити.

4. Після к у словах Лук 'ян, Лук 'янівка, Лук 'яненко, Лук 'янчук.

5. У складних словах, перша частина яких закінчується на при­голосний: двох 'ярусний, чотирьох'ярусний, дит 'ясла. Н. Апостроф не ставиться:

1. Після б, п, в, м, ф, що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїть інша, крім р, літера на позначення кореневого приголосного звука: Святослав, святковий, тьмяний, морквяний, медвяний (але: черв'як, верб'я).

2. Після букви р, що позначає м'який приголосний на початку слова чи в середині скнару: порятунок, рясний, гарячий, буряк.

§ 12. Розділові знаки при однорідних членах речення

Однорідними називаються члени речення, тотожні за своєю семантико-синтаксичною функцією: вони пояснюють один і той самий член речення і виконують однакову синтаксичну функ­цію: Щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі (Збан.); Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх про­сторах (Дояж.); Глибока, тиха, нерозважлива туга вникає в сер­це, каменем лягає (Укр.); Моє щастя — Вітчизни простори, опо-виті і сонцем, і хмелем, й зерном.(Стеяьм.).

Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення: Ліси й садки укрились цвітом запашним (Заб.); Зазо­лотились, засиніли, Заграли в семибарвній грі гранітних сходівЛпкументація щодо особового складу мокрі схили (Баж.); Сніг укривав землю, стріхи, дерева (Гол.); Гари востаннє засвітилися легким, ажурним золотом (Гонч.); Розцві­тай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі... (Тич.).

Однорідні члени речення пов'язуються між собою або тільки інтонацією, або інтонацією і сполучниками сурядності: / мене в сім'ї великій, сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим тихим словом; На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає (Шевч.).

При однорідних членах речення можуть бути узагальнюваль-ні слова, які виступають тим самим членом речення, що й однорід­ні члени. Роль узагальнювальних слів найчастіше виконують зай­менники всі, все, ніхто, ніщо та прислівники скрізь, всюди, завжди, ніде: Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі (Ол.). Узагальнення є стилістичним прийомом увиразнення змісту.

Однорідні й неоднорідні означення

Однорідні означення відрізняються від неоднорідних за такими ознаками:

1. Семантика. Однорідними є означення, які характеризують предмети за однією ознакою (кольором, розміром тощо), а неод­норідними — означення, що характеризують предмети з різних боків: Маяли над нами жовті, голубі, червоні, сині метелики (З журн.); Відчуває щирість сонця голубий прозорий день (Фом.).

2. Спосіб зв'язку означень з означуваним словом. Якщо кожне означення безпосередньо пояснює означуване слово, то означення однорідні; якщо одне з означень безпосередньо залежить від озна­чуваного слова й утворює з ним просте словосполучення, а друге залежить від усього цього словосполучення, то означення неод­норідні: Купили зручний, широкий стіл— однорідні означення; Купили зручний письмовий стіл — неоднорідні означення.

3. Можливість вставити сполучник І. Між неоднорідними означеннями його вставити не можна.

4. Стилістична роль означень. Означення-епітети завжди од­норідні: Збирають світлі, золоті меди веселокрші і прозорі бджо-ли(Рил.).

5. Позиція щодо означуваного слова. Якщо означення стоять після означуваного слова, вони однорідні: Ліс стояв тихий, спо­кійний, зажурений (Збан.).

6. Уточнення попереднього означення наступним. Означен­ня вважають однорідними, якщо друге й наступне означення кон-кретизують, уточнюють попереднє: Високо серед неба стояв ясний, лискучий, повний місяць (Н.-Лев.),

Однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками

Між однорідними членами речення, не з'єднаними сполуч­никами, ставиться кома: Мить спогадів, відрад, ясного супокою, як рідко ми в житті зливаємось з тобою (Фом.); Учіть дітей бачити, мислити, відкривати, дивуватися (Сух.).

Кома не ставиться:

1. Якщо два дієслова в однаковій формі вказують на дію і ї мету. Піди купи хліба.

2. Якщо між двома однаковими словами стоїть заперечна часте не: Ти гукай не гукай, а літа не почують (Ол.).

Однорідні члени речення, з'єднані одиничними сполучникам»

Кома ставиться завжди перед протиставними сполучниками: З світі є не тільки добро, а й зло (Сух.); Тече вода в синє море, ті не витікає (Шевч.).

Кома не ставиться перед єднальними й розділовими сполуч .никами, вжитими один раз: Коли між батьком і між сином сто їть невидима стіна, на очі тоскна і полинна сльоза накочує сумн< (Крищ.); Він мав років десять чи дванадцять.

Однорідні члени речення, з'єднані . повторюваними сполучниками

Кома ставиться:

1. Між однорідними членами речення, з'єднаними повтори ваними сполучниками: В промінні місячнім, як в морі, втонул ниви, і луги, і темні праліси, і гори; Безмежна тиша навкруги -ні голосу, ні шуму... На все навіяли сніги якусь глибоку думу (3 т О. Олеся).

2. Між усіма однорідними членами речення, якщо частина них з'єднана інтонаційно, а частина — за допомогою повтор» ваних сполучників: В підземній глибині, в морях, і під водою, і І вершинах гір, і в хащах лісових, уранці, вніч, удень, вечірньо порою, і в селах, і в містах звучить мені твій сміх (Сос.).

3. Між кожною парою однорідних членів речення, якщо воі з'єднані сполучниками попарно: Народність і патріотизм, і манізм і правдолюбство, краса і велич поезії Шевченка глибо у  увійшли в наше сьогоднішнє життя (3 журналу).

Кома не ставиться: ;

1. Перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік: Моє щастя—Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном .(Стельм,).

2. Якщо повторюваний сполучник І з'єднує різні однорідні, члени речення: Курінь пах землею і мохом і видавався підземель-нитві горою, що зникає десь високо в тумані (Тют.).

3. Якщо однорідні члени речення з'єднані повторюваними спо­лучниками і становлять тісну смислову єдність: ні те ні се, ні туди ні сюди, ні риба ні м 'ясо, ні світ ні зоря, ні кінця ні краю, ні вдень ні вночі, ні пуху ні пера, ні живий ні мертвий; Попідтинню сірома-ха і днює й ночує (Шевч.). Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучниками

При однорідних членах речення, з'єднаних парними сполуч­никами типу як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не стільки... скільки, не так...як, кома ставиться лише перед другою частиною: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною (Сух.).

Тире і крапка з комою між однорідними членами речення

Тире між однорідними членами речення ставиться:

1. Якщо однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками, різко протиставляються: Ми засіваємо житейське море і не на день минущий — на віки (Оа.).

2. Якщо наступний однорідний член речення (присудок) ви­ражає швидку зміну дій, уточнення, наслідок, причину дії, пояс­нення: Зміцнів Київ, оновилася й Софія — одягла тільки нову оде­жу, яка відповідала смакам та уподобанням нового часу (Шевчук).

Крапка з комою між однорідними членами речення ставиться тоді, коли однорідні члени поширені, особливо коли я їх складі вже є розділові знаки: Віє вітер з поля на долину, над «одою гне з вербою червону калину; на калині одиноке гніздечко гойдає (Шевч.)

Розділові знаки при узагальнювальних словах

Д в о к р а п к а ставиться:

1. Після узагальнювальнрго слова перед однорідними члена-Ми Речення: Я з тобою навпіл все життя поділю: хліб і сіль, і краплину щастя (Мал.).

2. Перед однорідними членами речення, коли узагальнюваль-ного слова немає, а слово, яке характеризують однорідні члени, має на собі логічний наголос: Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах (Довж.).

3. Після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після уза-гальнювального слова: Вчителі-словесники використовують різні технічні засоби, а саме: кодоскоп, програвач, магнітофон, кі­нопроектор (З підручника).

Тире ставиться:

1. Перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення: Луки, гори, пишні сади — все зелене й принишкле (Гонч.).

Перед тире може стояти також кома, якщо вона зумовлена в-контексті іншим правилом: Перериває його перепелячий крик, зір­вавшись угору; заглушає докучливе сюрчання трав 'яних коників, що як не розірвуться, — і все те зливається докупи у якийсь чудний гомін, вривається в душу... (Мирн.).

2. Після однорідних членів речення, які стоять після узагаль-нювального слова і не закінчують речення, а перед ними ставиться двокрапка: Тут все: і повітря, і тиша, і дерева — сповнене такої сили, що й сам мимоволі стаєш сильнішим (3 газ.).

Іноді замість двокрапки після узагальнювального слова може стояти тире. У таких випадках однорідні члени речення мають характер побіжного зауваження, пояснення: / яке це щастя, що сьогодні ми можемо в будь-який час — уранці, опівдні, увечері — зайти до магазину і вибрати на свій смак високу білу паляницю чи духмяний «бородинський», апетитний «український» або при­правлену ізюмом пухку здобу (3 журн.).

Вправа 37. Напишіть проект наказу по інституту, в якому ви навчаєтесь, про призначення студентам Шевченківської стипендії та про відрахування студентів з інституту.

Вправа 38. Прочитайте слова; поділіть їх на групи за наявністю чи від­сутністю апострофа: апостроф після букв, що позначають губні приголосні зву­ки; після рг, після Іг, після префікса; немає апострофа після букв, що позна­чають губні звуки; немає апострофа після р.

Суб'єктивний, роз'ятрений, об'єктивний, святковий, мавпячий, тім'я, подвір'я, тьмяний, роз'їзд, бур'ян, в'їзд, зав'язка, в'юнкий, вітряк, довір'я, ряд, дріб'язковий, взаємопов'язаний, сап'янці, бя-зевий, рутвяний, Лук'ян, торф'яний, нев'янучий, рюкзак, з'їздити, об'явити, Лук'янівка, роз'єднати, Лук'янович, дзвякнути.

Вправа 39. Перепишіть слова, ставлячи, де потрібно, апостроф; поясніть його вживання.

Полум/яний, возз/єднання, здоров/я, св/ятковий, духм/яний, узгір/я, надвечір/я, нев/янучий, дев/яносто, п/ятірка, безхмар/я, роз-м/якнути, зор/яно, перед/ювілейний, рутв/яний, солом/яний, зЛзд, тьм/яно, цв/ях, зв/язковий, моркв/яний, пів/ящика.

Вправа 40. Перепишіть речення; де треба, замість крапок поставте апо­строф.

1.1 сьогодні, вшановуючи Тараса Шевченка, ми з любов, .ю й шаною схиляємося також перед тими, хто продовжував його под­виг, хто йшов по цій тяжкій і прекрасній дорозі... (Гонч.). 2. Укра­їно! Україно! Ти розквітла солов.лно (Рил.). 3. Е.ятуймо наймен­ше слово від мародерства брехні, р..ятуймо вкраїнську мову, коли ми ще гідні її (Ряб.). 4. В квітневім надвечір..! висне тиша, і ніби чути, як росте трава (Донч.). 5. Як довго ждали ми своєї волі слова, і ось воно співа, бринить. Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п..янить (Олесь). 6. Духм..янить медуниця й рута, і сонце міниться від млості (Павл.). 7. Могила велико го Кобзар..я стала нашою національною св..ятинею (Цюпа). 8. Колись без..язикі, німі, забиті і уярмлені народи піднімаються на повний зріст, заявляючи про свої людські права (Чаб.). 9. Ти зрікся мови рідної. Тобі твоя земля родити перестане, зелена гілка в лузі на вербі від доторку твого зіе..янє (Павл.). 10. Найвища честь — довір..я народу (Нар. те.).

11. У двох матерів по п..ять синів, у кожного своє ім..я (Загадка).

12. Творчий геній Т. Шевченка вказав українській мові її майбут­нє, мова великого поета об..єднала всіх українців (3 газ.). 13. Над­звичайно актуальні сьогодні думки О. О. Потебні про зв..язок між культурою і мовою народу (3 газ.).

Вправа. 41. Перепишіть речення, розставте потрібні розділові знаки при однорідних членах речення і поясніть їх.

1. Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі в морозні ранки і

час і в свята гомінкі і в дні робочі ми думаємо, правнуки, про вас (Сим.) 2. Моя рука ніколи і нікому ні кривди ні біди не принесе! (Павл.). 3. Грав Музикант про сонце в блакитному небі про біленьку хмаринку про сіреньку пташку-жайворонка і про щас­ливі дитячі очі (Сух.). 4. Чи то жарт напівзабутий чи одна із неби­лиць — тільки чув я, ніби Лютий довгий-довгйй був колись. Він у шапці-невидимці мандрував собі щодня по дорозі по стежині по заметах навмання (Ском.г). 5. Народність і патріотизм гуманізм і правдолюбство краса і велич поезії Шевченка глибою увійшли в наше сьогоднішнє життя в культуру мистецтво та літературу (3 журн.). 6. Теє слово всім давало то розвагу то пораду (Укр.). 7. Як не лю­бить той край, що дав тобі і силу і гострий зір очей і розум молодий і далі, що тобі красу одкрили і моря голубий розгойданий прибій (Сос.). 8. Над далекими горбами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим білим сніговим шаром (Н.-Лев.). 9. Лукаш слухав і мріяв і складав ту незнану синьозору пісню (Цонч.). 10. Усе в дитя­чій бібліотеці і гарно оформлена вітрина і плакати і виставлені новинки захоплює маленького читача (3 газ.). 11. Мово рідна! Ти ж—як море—безконечна могутня глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю. Красо моя! В тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть і зойк матерів у годину лиху і перемож­ний гук лицарів твоїх у днину погідну і пісня серця дівочого в ко­ханні своїм і крик новонародженого; в тобі, мово, неосяжна душа народу — його щирість і безсмертя його (Плач.).

Вправа 42. Складіть речення з поданими словами. Запам'ятайте їх зна­чення.

Відзначати — відмічати, закінчити — завершити, присвячува­ти— приурочувати.

Довідка. Дієслова відзначати і відмічати мають спільне значення «звергати увагу на щось». В офіційних документах вживається дієслово відзначати. В усному мовленні вживається дієслово відмічати. Дієслово закінчити означає кінець різноманітних лій, видів роботи, діяльності, навчання тощо: закінчити школу, інститут. Дієслово завершити означає абсолютний кінець справи й має більш абстрактне значення: завершити навчання. Дієслова присвячувати^ і приурочувати близькі за значенням. Дієслово присвячувати керує безприйменниковим давальним відмінюй: присвятити Дню Незалежності, а дієслово приурочувати — родовим, відмінком з прийменником до; приурочити до ювілею.

 

 

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Який діловий документ називається наказом? .2. Що регламентують накази щодо особового складу?

3. Які реквізити містить наказ?

          4. З якого моменту вступає в силу наказ?

1.     Які основні вимоги до наказів: а) про прийняття на роботу; б) про переведення на іншу роботу; в) про надання відпустки; г) про звільнення працівників?

6.Що таке особовий листок з обліку кадрів?

7. Які реквізити містить особовий листок?

8. Який документ називається трудовою книжкою?

9. Які. відомості заносяться до трудової книжки, і де вона зберігається?

10. Для чого вживається апостроф в українському письмі?

11. Після яких літер і за якими правилами ставиться апостроф?

12. Коли апостроф не вживається?

13 Поясніть правопис слів зв'язок, об'єднання, пам'ятний, Мураайов. сузір'я, об'ява.

14. Коли між однорідними членами речення ставиться кома?

15. Які розділові знаки ставлять при узагальнювальних словах?

16. Запишіть текст під диктовку,'поясніть'контрольні орфограми й пунктограми.

 

Біля давнього вівтаря

У музеї Павла Тичини нова виставка. Цього разу її тематика сягає трипільської культури — однієї з найдавніших цивілізацій, з якої проростає праукраїнське коріння. А доніс до нас голос предків, перекинувши місток пам'яті з далекої давнини в незалежну Україну кінця XX століття доби Христової, молодий талановитий майстер, випускник художнього інституту скульптор і, графік Руслан Най-Да. Талантом наділений він від природи, він шліфував свою май­стерність в інституті та самотужки, мужнів і гартувався у козацьких походах, археологічних експедиціях, де предки являлися у солод­кому сні, коли ніч заставала просто неба, а кулак здавався м'якшим від подушки.

Отже, ерудиція, глибоке знання історії, свіжий погляд, духовне злиття з природою, вільна орієнтація в художньому просторі, часі, прадавній символіці та міфології — все це і створює той довер­шений мистецький моноліт графіки та скульптури, об'єднаний промовистою назвою «Триглав».

І хоча виставка перша, оцінку вона одразу здобула щонайвищу. В одних роботах — суцільний політ, рух, динаміка, в інших -— неспокій, мудрість, глибока задума. Коментуються сюжети все-скіфським письмом. У скульптурі — нічого зайвого. Лише кілька промовистих ліній-тиснень і тих же, як у малюнках, прадавніх знаків-символів.

Органічно доповнюють виставку пам'ятки трипільської куль­тури, що є власністю Національної академії наук України: статует­ки, глечики, а то й просто черепки (безцінні!), котрі дійшли до нас із п'ятого тисячоліття до нашої ери.

Неповною буде розповідь про художника, якщо не згадати ще одне. Його руками змайстровано бандуру та гуслі, а сам він грає на них та співає. На виставку громаду скликали бандура та ліра, якими вправно оволоділи побратими художника: Олесь Смик, Вадим Шевчук (козак Ярема), Тарас Компаниченко. Одним з по­чесних гостей був духовний батько та однодумець молодого май­стра — художник старшої генерації М. А. Стороженко.

Це було свято відродження, свято презентації молодих талан­тів, у чиї надійні руки переходить мистецтво і святий обов'язок оберігати прадідівське! Отже, причастімося разом з трипільського жбана... (За С. Гловаком).

Уваго! Культуро мовлення!

Згода, підтвердження

Згоден.

Я не заперечую.

Домовилися.

Ви маєте, рацію.

Це справді так (правильно).

Авжеж (звичайно; певна річ, що), можна. •

Чудово.

Так.

Саме так.

Напевно.

Обов'язково.

Безперечно.Документація щодо особового складу

Безсумнівно (певна річ, звичайно).

Безумовно.

Звичайно.

Ми в цьому впевнені.

Будь ласка (прошу).

Гаразд (добре).

З приємністю (із задоволенням).

Ще б пак.

 

Запам'ятайте відповідники стійких виразів!

до того йдеться віч-на-віч між іншим тим часом запобіжні заходи; заходи запобігання безладні думки на тому тижні надолужити прогаяне про всяк випадок, на будь-який випадок довідуватися назвати на прізвище працівники торгівлі на громадських засадах на порядку денному напризволяще впродовж двох років минулого тижня наступного дня на диво

У найгіршому разі не збагну не на часі не спішно не під сйяу

к тому идет лицом к лицу между прочим между тем

мери по предупреждению ммсли без всякой свя'зи на будущей неделе наверстать упущенное

на всякий случай наводить справки назвать по фамйлии работники прилавка на общественньїх началах на повестке дня на произвол судьбй на протяжении двух лет на прошлой неделе на следуюший день на удивление на худой конец не возьму в толк не ко времени не к спеху не по плечу