Глава 6

ЗБЕРІГАННЯ ІРШПОВДЩЕННЯ ТОВАРАМИ ТА ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД МИТНИМ КОНТРОЛЕМ

6.1. ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТОВАРІВ ТА ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ МІЖ МИТНИЦЯМИ

Товари та інші предмети, відносно яких митне оформлення не за­вершено, в тому числі ті, що переміщуються транзитом через терито­рію України, можуть перевозитися з однієї митниці в іншу за відпов­ідальністю підприємства або громадянина, які прийняли такі товари та інші предмети до перевезення (ст. 81 МКУ). Якщо товари та інші предмети були прийняті до перевезення, підприємство або громадя­нин зобов'язані доставити їх, а також документи на них у митницю місця призначення (ст. 82 МКУ) у термін, визначений митницею місця відправлення (ст. 83 МКУ).

Митні вантажі між митницями України переміщуються під мит­ним чи іншим забезпеченням, про що робляться відповідні відмітки у провізних документах.

Великовагові та громіздкі вантажі, а також вантажі, що перево­зяться насипом чи навалом, можуть перевозитися між митницями на відкритих транспортних засобах. У таких випадках необхідно вжи­вати заходів, що не дозволяють здійснити підміну таких вантажів (детальний опис їх у вантажних чи інших документах, нанесення на вантажі розпізнавальних знаків і т. ін.).

Зараз митні органи керуються двома системами контролю за до­ставкою вантажів у митницю призначення згідно з:

• «Положенням про порядок митного оформлення товарів та інших предметів, що перевозяться між митницями на території України», затвердженим наказом ДМК України 27.09.93 р. № 246;

• «Положенням про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення», затвердженим наказом ДМСУ від 08-12.98 р. № 771.

 

6.1.1. Порядок митного оформлення товарів, що переміщуються між митницями на території України, та порядок здійснення контролю за доставкою цих вантажів згідно з наказом ДМКУ від 27.09.93 р. № 246

Виходячи з положень наказу № 246/93, якщо інше не передбаче­но діючим законодавством, термін доставки митних вантажів до мит­ниць установлюється, керуючись можливостями виду транспортного засобу, маршруту перевезення та інших умов перевезення, але в ме­жах терміну, що визначається з розрахунку 80 км за одну добу.

З метою впорядкування митного оформлення товарів та інших пред­метів, що знаходяться під митним контролем, наказом ДМК України від 27.09.93 р. № 246 було затверджено «Положення про порядок митного оформлення товарів та інших предметів, що перевозяться між митницями на території України». Ним передбачені такі ос­новні напрямки діяльності митних органів при оформленні та конт­ролю доставки вантажів.

Імпорт. При направленні митного вантажу в митницю призначен­ня складається внутрішній транзитний документ на партію товару митницею відправлення, декларантом чи перевізником на бланку «Провізної відомості» Ф-МД5 у трьох примірниках (рис. 6.1). На всіх екземплярах проставляється штамп «Під митним контролем — імпорт». Відомості, внесені у внутрішній транзитний документ, заві­ряються особистою номерною печаткою співробітника митниці відправ­лення. Перший екземпляр «Провізної відомості» направляється по­штою у митницю призначення, другий — видається перевізнику для доставки разом із митним вантажем у митницю призначення, третій — залишається на контролі в митниці відправлення. Контроль за ви­конанням перевізником зобов'язання з доставки митного вантажу і митних документів у митницю призначення здійснюється митниця­ми відправлення. При надходженні вантажу до митниці призначен­ня другий екземпляр «Провізної відомості» з відмітками про надхо­дження вантажу та відтиском особистої номерної печатки інспекто­ра надсилається до митниці відправлення для зняття вантажу з контролю. У разі коли підтвердження про доставку вантажу на мит­ницю відправлення не надійшло в установлений термін, вона пере­віряє інформацію про недоставку митного вантажу і вирішує питання про притягнення перевізника до відповідальності за порушення мит­них правил згідно з діючим законодавством.

Експорт. Митний вантаж, що вивозяться за межі митної території України після його оформлення в митному відношенні митницею, в зоні діяльності якої знаходиться його власник (відправник), направляється в митницю призначення, яка розташована на митному кордоні.

На такий вантаж оформлюється вантажна митна декларація, чет­вертий аркуш її разом з іншими товаросупровідними документами направляється до пункту пропуску на кордоні, де вилучається мит­ницею призначення (залишається у справах митниці), яка здійснює пропуск вантажу за межі митної території України. У випадках, коли згідно з діючими правилами на митний вантаж, ще вивозиться за межі митної території України, вантажна митна декларація не оформлюється митницею відправлення, при направленні такого вантажу в митницю призначення складається внутрішній транзитний документ на бланку «Провізної відомості». На всіх примірниках проставляється штамп «Під митним контролем — експорт». Відомості, внесені у внутрішній транзитний документ, завіряються особистою номерною печаткою співробітника митниці відправлення. Другий примірник провізної відомості при надходженні вантажу до митниці призначен­ня вилучається та з відміткою про надходження, завіреною особис­тою номерною печаткою, пересилається до митниці відправлення.

Крім цього, митниці призначення засобами електронного зв'язку інформують митниці відправлення про фактичне вивезення за межі митної території України товарів, оформлених ними.

При неодержанні митницею відправлення в установлений термін інформації про надходження вантажу до митниці призначення вона вирішує питання заведення справи про порушення митних правил.

Транзит. Митні вантажі, що перетинають транзитом територію України і декларуються в митниці з заповненням вантажної митної декларації, направляються митницею, що здійснила пропуск таких вантажів на територію України (митницею відправлення), у митниці на митному кордоні України, які здійснюють пропуск за межі митної території України (митниці призначення), разом із примірником ван­тажної митної декларації на транзитні вантажі, на які вантажна митна декларація при транзиті через територію України не оформ­ляється, заповнюється внутрішній транзитний документ на бланку «Провізної відомості».

Механізм контролю доставки вантажів аналогічний тому, який застосовується при вивезенні товарів.

Контроль за виконанням підприємствами, організаціями і грома­дянами, що здійснюють перевезення транзитних вантажів між мит­ницями, зобов'язання щодо доставки таких вантажів у митницю при­значення здійснюється митницями відправлення.

При неодержанні митницею відправлення в установлений термін інформації про надходження вантажу до митниці призначення вона вирішує питання заведення справи про порушення митних правил.

6.1.2. Порядок митного оформлення товарів, що переміщуються між митницями на території України, та здійснення контролю за доставкою цих вантажів згідно з наказом ДМСУ від 08.12.98 р. № 771

З метою встановлення надійного контролю за переміщенням то­варів та інших предметів між митницями України, оперативного реа­гування в разі виникнення ускладнень чи непередбачених ситуацій під час такого переміщення, підвищення рівня відповідальності осіб, що здійснюють перевезення вантажів, з метою ведення статистичної обробки та аналізу інформації про переміщувані вантажі було введе­но в дію положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, яке затверджено наказом ДМС України від 08.12.98 р. № 771. Воно вводиться поетапно і зараз поширюється на товари:

• що ввозяться на територію України автомобільним транспор­том на адресу суб'єктів ЗЕД;

• що вивозяться з території України автомобільним транспор­том суб'єктами ЗЕД;

• на транзит товарів автомобільним транспортом через митну територію України;

• на транзит товарів залізничним транспортом через митну те­риторію України".

Решта видів перевезень підпадають під дію наказу ДМК України від 27.09.93 р. № 246.

Згідно з наказом № 771/98 для здійснення контролю за достав­кою та виявлення фактів недоставки товарів у митницю призначен­ня використовується програмно-інформаційний комплекс, що базується на відомчій системі зв'язку митних органів України.

Контроль за доставкою товарів у митниці призначення здійснює митниця відправлення цих товарів. У разі виявлення фактів недо­ставки вантажу в митницю призначення справу про порушення мит­них правил заводить митниця, якій було надане відповідне зобов'я­зання про доставку вантажу в митницю призначення.

В окремих випадках допускається заведення митницею, що безпосе­редньо виявила правопорушення, справи про порушення митних правил.

Якщо чинним законодавством України не встановлено інше, на­каз № 771/98 передбачає такі терміни доставки товарів у митницю призначення при здійсненні перевезень:

1) залізничним транспортом— 10 діб;   

2) автомобільним транспортом — 5 діб;

3) повітряним транспортом — 3 доби;

4) морським і річковим транспортом у період навігації — 10 діб.

Якщо стосовно окремих видів товарів або перевезень відсутній установлений чинними нормативно-правовими актами України гра­ничний термін доставки, то він визначається самою митницею відправ­лення з урахуванням можливостей транспортного засобу, маршруту перевезення, відстані до митниці призначення, властивостей товарів та інших умов.

При цьому максимальний термін доставки таких товарів у митни­цю призначення не може перевищувати 20 діб.

В окремих випадках, коли вантаж не може прибути в митницю призначення в термін, установлений митницею відправлення, внаслідок Дії надзвичайних або невідворотних обставин чи подій, що перешко­джають руху транспортного засобу, термін доставки товарів у митни­цю призначення може бути продовжений на час дії зазначених обста­вин чи подій. Такими обставинами чи подіями можуть бути:

1) стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема таке, як замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів);

3)воєнні дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який пролягає транспортного засобу, що перевозить вантаж; страйк;

4) злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти перевізника, транс­портного засобу чи вантажу, що перевозиться цим транспортним засобом;

5) пригода за участю транспортного засобу, що перевозить вантаж яка спричинила повне чи часткове пошкодження транспортного за­собу або повну чи часткову втрату вантажу;

6) неможливість подальшого руху транспортного засобу, коли зсув, пошкодження або розпакування вантажу створює небезпеку чи за­грозу дорожньому рухові, життю чи здоров'ю громадян або навко­лишньому середовищу;

7) інші схожі за характером обставини чи події.

При цьому власник товарів або транспортного засобу (або особа, яка безпосередньо здійснює перевезення товарів, що перебувають під митним контролем) повинен звернутися з письмовою заявою до най­ближчої митниці (або митного поста), в зоні діяльності якої сталася дія надзвичайних або невідворотних обставин чи подій, для продов­ження терміну доставки товарів.

До письмової заяви можуть додаватися належним чином засвідчені відповідними органами документи, що підтверджують дію надзвичай­них або невідворотних обставин чи подій.

Залежно від виду надзвичайних або невідворотних обставин чи подій документи, що підтверджують їх дію, можуть видаватися місце­вими органами виконавчої влади або органами місцевого самовряду­вання, власником підприємства, на якому відбувається страйк, або уповноваженим ним органом (представником), об'єднаннями, торго­во-промисловими палатами, відповідним державним органом з безпе­ки дорожнього руху, органами Міністерства внутрішніх справ України, іншими спеціально уповноваженими на це державними органами, а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади тощо.

Виходячи з положень наказу № 771/98 при здійсненні контролю за доставкою товарів, що переміщуються між митницями, проводять­ся такі дії.

Експорт. При вивозі товарів з митної території України викорис­товується вантажна митна декларація типу «ЕКСПОРТ» та її елект­ронна копія, до графи 50 якої вносяться відомості про особу, що приймає задекларовані товари до перевезення та бере зобов'язання щодо доставки їх у митницю призначення.

Митниця відправлення після завершення митного оформлення екс­порту товарів повинна протягом чотирьох годин передати інформа­цію за цією ВМД до центральної бази даних ІАМУ для постановки на контроль. Четвертий основний аркуш ВМД («примірник для мит­ниці») видається на руки уповноваженій особі перевізника чи відправ­ника товарів для доставки у прикордонний пункт пропуску митниці призначення. При надходженні експортного вантажу у прикордон­ний пункт пропуску митниці призначення інспектор цієї митниці робить оперативний запит до ЦБД ІАМУ щодо експортних ВМД, за якими в цю митницю направлено вантажі, та перевіряє відповідність вантажу відомостям про нього, зазначеним в електронній копії екстренної ВМД. Після цього цей аркуш ВМД вилучається і передається по відділу контролю за доставкою вантажів митниці призначення. Пропуск експортного вантажу за межі митної території України здійснюється після перевірки (за рішенням митниці) фактичної наявнос­ті, кількості, номенклатури і стану товарів. Одразу ж після пропуску вантажу інспектор митниці для зняття цього експортного відправлення з контролю передає до ЦБДІАМУ інформацію про пропуск вантажу.

Імпорт. Митне оформлення товарів, що ввозяться в Україну відпо­відно до заявленого митного режиму, здійснюється в митниці за місцем державної реєстрації або проживання юридичної чи фізичної особи, на адресу якої ввозяться товари.

Для здійснення контролю за доставкою окремих видів товарів, зазначених у додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.97 р. № 52 «Про порядок внесення обов'язкових платежів у разі імпорту окремих видів товарів» зі змінами та доповненнями, викорис­товується попередня акцизна вантажна митна декларація (далі — АД).

Для здійснення контролю за доставкою окремих видів товарів, перелік яких установлюється і змінюється Держмитслужбою залеж­но від виду транспорту (крім залізничного), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.98 р. № 419 «Про заходи щодо посилення контролю за ввезенням в Україну окремих видів товарів, що імпортуються суб'єктами підприємницької діяльності» викорис­товується попередня вантажна митна декларація (далі — ПД).

АД і ПД оформляються в порядку, встановленому Положенням про порядок контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів, затвердженим наказом Держмитслужби від 04.05.98 р. № 267, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.98 р. за № 339/2779, зі змінами і доповненнями.

Для здійснення контролю за доставкою товарів, що ввозяться на митну територію України (напрямок переміщення — ЇМ) та пере­міщуються з будь-якою метою, крім транзиту, та на які не складають­ся АД або ПД, використовуються попереднє повідомлення (далі — ПП) та його електронна копія.

Заповнені згідно з установленим порядком АД, ПД чи ПП та їхні електронні копії до моменту ввезення товарів подаються митниці призначення, де інспектор у межах своєї компетенції перевіряє:

• відомості про особу, на адресу якої ввозяться товари;

• правильність заповнення АД, ПД чи 1111 та його електронної копії.

Митниця призначення, якою було оформлено АД, ПД чи ПП, пере­дає інформацію до ЦБД ІАМУ засобами електронного зв'язку.

Митниця відправлення дає дозвіл на переміщення через митний кордон товарів, що ввозяться в Україну, тільки за умови позитивного Результату перевірки (шляхом здійснення оперативного запиту до ЦБД ІАМУ за номером АД, ПД чи ПП, зазначеним у товаросупровід­них документах) інспектором пункту пропуску наявності в ЦБД ІАМУ відповідного АД, ПД чи ПП та відповідності характеру і кількості вантажу та відомостей, зазначених у товаросупровідних до­кументах на переміщувані товари, відомостям, зазначеним у даній електронній копії.

Інспектор митниці відправлення, використовуючи дані ЦБДІАМУ роздруковує два примірники витягу з електронної копії АД, ПД чи ПІЇ на переміщувані товари, ознайомлює під розпис особу, що приймає товари та документи на них до перевезення у митницю призначення й бере зобов'язання щодо доставлення цих товарів у митницю призна­чення згідно зі статтями 109, 110, 111 і 112 Митного кодексу України.

Перший примірник витягу з електронної копії АД, ПД чи ПІЇ зберігається у митниці відправлення разом із примірниками всіх то­варосупровідних документів. Другий — передається особі, що прий­має заявлені товари до перевезення. Цей примірник використовуєть­ся як довідковий документ упродовж усього терміну переміщення товарів, а по завершенні його засвідчується печаткою митниці при­значення та залишається у зазначеної особи як свідчення здійснено­го переміщення.

При надходженні товарів у митницю призначення у визначений митницею відправлення термін доставки (або раніше) інспектор пе­ревіряє відповідність вантажу відомостям про нього, зазначеним в електронній копії АД, ПД чи ПП, та проставляє в усіх товаросупро­відних документах штамп «Під митним контролем». Другий при­мірник витягу з електронної копії АД, ПД чи ПП засвідчується відбит­ком особистої номерної печатки інспектора митниці призначення та записом «Вантаж надійшов». В електронній копії АД, ПД чи ПП, що міститься в ЦБД ІАМУ, інспектор митниці робить відмітку про надходження вантажу в митницю призначення.

Транзит. Для здійснення контролю за доставкою товарів, що пере­міщуються транзитом через митну територію України (напрямок пе­реміщення — ТР), використовується ВМД типу «транзит» та її електронна копія. Після в'їзду до зони митного контролю на пункті пропуску митниці відправлення інспекторові митниці подається ВМД типу «транзит» разом з усіма товаросупровідними документами. До графи 50 усіх основних аркушів транзитної ВМД декларантом вносяться відомості про особу, що приймає задекларовані товари до пере­везення.

Інспектор митниці відправлення при оформленні ВМД типу «тран­зит» здійснює операції, аналогічні операціям при оформленні експортної ВМД, дає дозвіл на транзит товарів через митну територію України.

Митниця відправлення після оформлення транзитної ВМД упро­довж чотирьох годин передає інформацію за цією ВМД до ЦБД ІАМУ засобами електронного зв'язку та ставить на контроль її електронну копію.

Четвертий основний аркуш ВМД («примірник для митниці») разом з іншими товаросупровідними документами видається на руки перевізнику чи відправнику товарів або уповноваженій ним особі для доставки у прикордонний пункт пропуску митниці призначення.

     При надходженні транзитного вантажу у прикордонний пункт пропуску митниця призначення в оперативному режимі перевіряє на­явність транзитної ВМД у ЦБД ІАМУ, відповідність відомостей, за­значених у товаросупровідних документах,  самого вантажу перевезення, зберігання і розпорядження товарами.

За відсутності заува­жень здійснює пропуск за межі митної території України, про що робить відповідну відмітку в ЦБД ІАМУ.

В окремих випадках за письмовою заявою власника цих товарів митницею призначення згідно з установленим порядком може бути здійснена зміна митного режиму, в якому переміщуються ці товари.

Вантаж перебуває під митним контролем митниці призначення до моменту фактичного вивезення за межі митної території України.

Пропуск товарів через митний кордон України здійснюється в кількості, що не перевищує кількості товарів, зазначеної у ВМД.

6.1.3. Відповідальність осіб, що порушили зобов'язання про доставку вантажу в митницю призначення

Згідно зі ст. 109 Митного кодексу України недоставка в митні органи України у визначений термін предметів, що знаходяться під митним контролем та переміщуються з одного митного органу України в інший, а також прийнятих для вручення митному органу України митних та інших документів на ці предмети, тягне попередження або накладення штрафу на громадян у розмірі до одного офіційно вста­новленого на день здійснення порушення митних правил мінімаль­ного розміру заробітної плати, а на посадових осіб — від двох з половиною до десяти мінімальних розмірів заробітної плати, з конфіс­кацією цих предметів або без такої.

За поданням ДМСУ до перевізників, що не доставили вантажі у митницю призначення, може застосовуватися режим індивідуального ліцензування. Також митниці в разі виявлення випадків порушення транспортно-експедиційними організаціями митних правил можуть позбавляти їх Свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення вантажів під митними печатками та пломбами.

6.2. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ТОВАРАМИ ТА ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ

6.2.1. Митні органи України згідно з чинним законодавством, Митним кодексом України уповноважені здійснювати розпорядження:

— майном, конфіскованим на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом;

— транспортними засобами та іншими видами майна, що зберігаються під митним контролем виключно митницею як не пропущені на митну територію України внаслідок установлених заборон, обме­жень на їх ввезення або транзит через територію України, якщо сума складських митних зборів дорівнює їх вартості;

— майном, термін зберігання якого під митним контролем закін­чився, а власник не звернувся з ним в установлений Митним кодек­сом України термін (шість місяців);

— товарами з обмеженим терміном зберігання, затриманими мит­ними органами як предмети порушення митних правил, у тому числі товари, затримані у справах про контрабанду;

— майном, яке визнане безхазяйним відповідно до законодавства;

— майном, від якого відмовився власник на користь держави;

— неврученими міжнародними поштовими відправленнями після закінчення термінів їх зберігання під митним контролем у разі не­можливості видачі їх отримувачу або коли отримувач за ними не звернувся;

— валютними цінностями, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях з порушенням нормативних актів Всесвітнього поштового союзу та норм законодавства України.

6.2.2. Розпорядження майном

Залежить від випадків, коли:

а) майно, від якого відмовився власник або яке визнане безхазяй­ним, конфісковано за рішенням суду;

б) майно, від якого відмовився власник або яке визнане безхазяй­ним, конфісковане за рішенням суду, але за висновком створеної комісії відповідних установ підлягає знищенню;

в) майно, яке за рішенням суду підлягає поверненю власнику. У випадку а майно, що згідно із законодавством перейшло у власність держави, підлягає реалізації за таким порядком:

— податкова інспекція разом із митним органом визначають на конкурсній основі торговельні підприємства, яким доручатиметься реалізація майна;

— митні органи з підприємствами, яким доручатиметься реаліза­ція майна, укладають відповідні угоди на проведення реалізації;

— на підставі укладеної угоди про реалізацію майна направляєть­ся заява на організацію торгів майном, що згідно із законодавством перейшло у власність держави;

— митним органом створюється комісія з опису, оцінювання та передачі майна в реалізацію, до складу якої входять представники:

• митного органу;

• податкової інспекції;

• фінансових органів;

• торговельного підприємства, яке здійснюватиме реалізацію майна (у разі розбіжності в оцінці майна представниками комісії оцінювання провадиться спеціалістами-експертами);

— за результатами роботи комісії складається акт опису, оцінки та передачі майна в реалізацію;

— усі примірники акта підписуються членами комісії та за­тверджуються керівником чи заступником керівника митного органу.

Після затвердження акта опису й оцінки майно направляється на реалізацію через торговельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені відповідні угоди, з дотриманням таких вимог:

— товарно-матеріальні цінності з групи товарів широкого вжитку і продукція виробничо-технічного призначення, продаж яких на аукціоні економічно невигідний, а також розкомплектовані транспортні засоби передаються на реалізацію підприємствам роздрібної торгівлі за цінами згідно з актом опису й оцінки;

_ частини будівель, споруд, житлових приміщень, транспортні засо­би предмети антикваріату, високохудожні авторські роботи, ювелірні вироби з діамантами чи іншим дорогоцінним камінням, товарно-мате­ріальні цінності за умови наявності оптової партії реалізуються через біржові торги, аукціони. При цьому стартова ціна не повинна бути нижчою, ніж ціна, зазначена в акті опису й оцінки (транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, спеціальна техніка, обладнання, пристрої, будівельні матеріали можуть бути передані міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади на підставі окремого розпорядження Кабінету Міністрів України);

— облігації державних позик блокуються в уповноважених бан­ках у порядку, встановленому нормативними актами Національного банку;

— культурні цінності після проведення спеціальної експертизи на підставі рішення Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей безкоштовно передаються на довічне зберігання до державних музеїв, архівів, бібліотек і наукових установ (зарахування цінностей до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каменю здійснюється за окремим рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства фінансів згідно з експертними висновками);

— культурні цінності, які за рішенням Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей, не передані до державних музеїв, архівів та ін., підлягають реалізації через аукціони або торговельні підприємства;

— предмети релігійного культу після проведення спеціальної екс­пертизи передаються релігійним організаціям за плату або безкош­товно;

— товарно-матеріальні цінності, які були в користуванні та знос яких становить понад 50 %, можуть передаватися безкоштовно за­кладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населен­ня та на доброчинні цілі;

— продукти харчування, насамперед ті, що швидко псуються, за умови проведення належної експертизи санепідстанцією можуть пе­редаватися безкоштовно закладам охорони здоров'я, освіти, соціаль­ного забезпечення населення, військовим формуванням та на добро­чинні цілі;

— алкогольні напої вітчизняного виробництва і тютюнові вироби вітчизняного та імпортного виробництва, якість яких відповідає стан­дартам, передаються на реалізацію в роздрібну торгівлю, а за наявності оптової партії — на реалізацію через аукціони;

—   тютюнові вироби 5-го класу за наявності дозволу органів санепідслужби підлягають передачі підрозділам Міністерства оборони, Установам кримінально-виконавчої системи за цінами не вище опто­во-відпускних, що склалися на товарному ринку на даний вид тютю­нових виробів, з подальшим проведенням розрахунків бездискотними векселями Державного казначейства

—   Розпорядження валютними цінностями, дорогоцінними металами камінням здійснюється у порядку, встановленому Міністерством фінансів разом із Національним банком, а готівкова іноземна валю­та, вилучена з міжнародних поштових відправлень, перераховується митними органами до державного бюджету.

Кошти, одержані від реалізації майна, перераховуються до державно­го бюджету в термін не пізніше семи банківських днів від дня продажу.

Крім цього, Уряд України виявляє особливу увагу щодо питань поліпшення матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавле­них батьківського піклування.

Так, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.98 р. № 909 митні органи безкоштовно передають закладам, у яких вихо­вується ця категорія дітей, таке майно: одяг; білизну, постільні речі; шкарпетки, панчохи; взуття; шкільне приладдя; книги для дітей дошкільного та шкільного віку; іграшки; предмети санітарії та гігієни.

У випадку б майно, якість якого не відповідає вимогам стандартів, небезпечне в санітарно-епідемічному відношенні або не пройшло відпо­відного випробування, карантинної обробки чи не придатне для реал­ізації, підлягає переробці або знищенню.

Знищення проводиться під контролем членів комісії, яка ство­рюється митним органом за участю представників служби екологіч­ної безпеки, а за необхідності і представників санепідемслужби.

Факт знищення або передачі на переробку підтверджується узго­дженням відповідного акта.

Продукти харчування, визнані непридатними для вживання в їжу людям, але безпечні в санітарно-епідемічному відношенні, за відповід­ним рішенням санепідслужби, ветеринарної служби можуть бути без­коштовно передані на корм тваринам.

У випадку в у разі скасування рішення суду про конфіскацію майна або рішення іншого органу про перехід його у власність дер­жави митні органи повертають майно або його вартість власникові в порядку, встановленому законодавством.

Завдання для перевірки знань

1. Вантаж ввозиться на митну територію України автомобільним транс­портом через прикордонний пункт пропуску Магістральної митниці «Гоптівка» та прямує до м. Харків (зона діяльності Східної регіональної мит­ниці) у вантажний відділ для вирішення питання про випуск у вільний обіг:

а) куди і з якою метою одержувач вантажу або особа, уповноважена на декларування, подають документи на вантаж до його ввезення на митну те­риторію України?

б) яка митниця дає дозвіл на переміщення вантажу через митний кордон України та на яких підставах?

в) який документ свідчить про здійснення перевезення вантажу? Ким видається та де залишається?

г) який термін доставки та якою митницею встановлюється в даному випадку?

д) яка митниця контролює доставку вантажу?

2 Вантаж — запчастини до двигунів СМД-60 (вага — 57 кг, кількість — І місце (дерев'яний ящик), вартість 93 долари США), — який належить ТОВ Схід» (м- Київ, вул. Я. Галана, буд. 22, кв. 45, Україна), направляється на адресу ТОВ «СгГМ» (м. Прага, вул. Я. Гашека, буд. 45, кв. 6) згідно з контрак­том від 12.01.99 р. № 2. Вантаж перевозиться водієм ТОВ «Схід» О.О. Сидо­ренком (паспорт серія МК № 204506, виданий Жовтневим РВВС 11.09.91 р.) згідно з СМК від 01.12.99 р. № 12456 автомобілем ГАЗ (державний номер 23-23 КІ), який є власністю ТОВ «Схід». Митне оформлення цього вантажу здійснювалося Київською регіональною митницею 06.12.99 р., після чого він був направлений до Чопської митниці для пропуску за межі митної те­риторії України:

а) який документ контролю доставки застосовується за такого виду пере­везення?

б) заповніть цей документ, виходячи з умов, наведених у прикладі;

в) встановіть термін доставки вантажу у митницю призначення;

г) у разі недоставки вантажу, яка митниця заводить справу про порушен­ня митних правил?

3. За наявності яких умов можлива передача вантажу на відповідальне зберігання?

4. Ким надається дозвіл щодо розміщення товарів на відповідальне збе­рігання?

5. Які документи подаються до митного органу для митного контролю товарів, що видаються підприємству на відповідальне зберігання?

6. Який термін перебування товарів на відповідальному зберіганні?

7. Які операції можуть проводитися з дозволу митниці з товарами, що знаходяться під митним контролем на відповідальному зберіганні?

8. Хто визначає торговельні підприємства, яким доручатиметься реаліза­ція майна?

9. Який документ є підставою для передачі майна на реалізацію?

10. Які товарно-матеріальні цінності можуть безплатно передаватися і

кому?

11. Куди перераховуються кошти, одержані від реалізації майна?

12. Яке майно підлягає переробці або знищенню?

13. Яке майно безкоштовно передається дитячим закладам?