“Життєвий і творчий шлях
Нестора Чира”





А зважаючи на болісно швидку проминальність часу, чи не кожним нервом відчуваючи її шалений темп у різнобійному ритмі життя, — поет напружує силу волі:
Тому твори себе сьогодні подихом,
Люби Вкраїну ту, що нині є.
Слід особливо відзначити, що у творах Нестора Чира сильно відчутний духовний стрижень. Він виструнчується, розпрямляється із самого дна таїни і глибини внутрішнього світу, виступає як потужна складова поетового художнього мислення.
І хоча Нестор Чир на своєму життєвому полі віддалився далеко від в'юнистих стежок дитинства, навіть свою першу поетичну книжку назвав справді метафорично — "Пізнє яблуко мого саду", зливаючи ознаки явищ у яскравий образ із виразним підтекстом, і зрілої, сказати б, осінньої сповіді у віршах не бракує, але, відсвіжуючи свої "Долоні в крапельках дощу" (таку назву дав своїй другій збірці поезій), поет сповнений внутрішньої сили, наснаги, прагнення до життя під "дзвони надій...". Тож у "Філософському сонеті" не лише зберігає творчий оптимізм, а й піднесено виражає віру в свої майбутні плодотворні часи, у художні здобутки: "Бо ще могутній .крил моїх розмах".
Нестор Чир відкрився читачам як прозаїк, нарисовець-документаліст, публіцист (а своїм краянам загалом — як сумлінний і наполегливий виконавець найрізноманітніших звернень виборців, адже важко повірити: Нестор Чир — депутат обласної ради першого, другого, третього і четвертого демократичних скликань).
Все ж визначальним жанром для його невтомного пера у безмежному видноколі творення слова є поезія. Вона дає змогу лаконічно розкривати себе, свої естетичні уподобання, пристрасть інтимних почувань, нерозривність минулого й сучасного, а головне - не забувати давнину, художньо осмислювати становище теперішнє, нераз маловтішне, соціально складне, духовно збіднене:
Той кепкує з матері або поколінь,
Той наводить, тішачись, на сусіда тінь,
Тому не до роздумів — серцем він зачах...
Хто ж тримати воленьку буде на плечах?
У сонетах "Молитва", скажімо, один лише терцет передає сконденсоване благання, яке містить у собі і відгомін колишніх трагічних моментів у долі народу, і моління про недопустимість повторення подібних ситуацій на нинішньому етапі нашого історичного розвитку:
Лиш ворогам Вкраїни не віддай,
Її пісні, красу і небокрай
Не дай промарнувати і пропити.
Якраз із ініціативи, старань Нестора Чира було приведено в стан цілковитої готовності художні здобутки літстудійців, а також залагоджено справу щодо добродійної фінансової підтримки, — і в результаті побачив світ альманах (уже другий) творів учасників літстудії "Бистрінь" під оригінальною назвою "Купальська злива".