Тема 2.1. Поняття структури потенціалу підприємства та концепції її побудови.
Виділяють дві головні складові потенціалу підприємства : Об’єктивні складові: виробничий потенціал, потенціал землі, основні і оборотні фонди, технологічний потенціал, персонал, фінансовий потенціал з якого випливає ще один потенціал відтворення, вони пов’язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства. Споживаються і відтворюються в тій чи іншій формі в процесі функціонування інноваційного, виробничого, фінансового потенціалу та потенціалу відтворення
Суб’єктивні складові: логістичний потенціал, управлінський потенціал, маркетинговий потенціал, потенціал організаційної структури науково технічний потенціал., пов’язані із суспільною формою їх виявлення. Вони не споживаються, а виступають як передумова, як загальноекономічний, загальногосподарський, соціальний чинник раціонального споживання об’єктивних складових потенціалу підприємства.
Тема 2. 3.Змістова характеристика суб’єктивних складових в структурі потенціалу підприємства.
ССПП: 1) науково технічний потенціал; 2) управлінський потенціал; 3) потенціал організаційної структури управління; 4) маркетинговий потенціал.
Науково-технічний потенціал – узагальнююча хар-ка рівня наукового забезпечення вир-ва, а саме науки, техніки, технології, інженерної справи, вир. досвіду, можливостей і ресурсів, наук.-тех. кадрів які є у розпорядженні підприємства для вирішення наук.-тех. проблем. Управлінський потенціал –навички та здібності керівників усіх рівнів упр-ня, щодо формування, організації, створення належних умов для функ-я і розвитку соц.-ек. сист. під-ва. Потенціал ОСУ - загальнокорпоративний, управлінський (формальний чи неформальний) механізм функціонування підприємства який включає в себе рівень організацій функц. елементів системи та характер взаємозв’язків між ними. Маркетинговий потенціал – max можливість під-ва щодо систематичного і планомірного спрямування всіх його функцій (визначення обсягу, попиту, організації виробництва, продажу, післяпродажний сервіс) на задоволення потреб споживачів і використання потенціалу ринків збуту. Маркетинговий потенціал включає логістичний потенціал.
Логістичний потенціал – max продуктивність, а саме функціональна спроможність системно інтегрованих підрозділів, які охоплюють всі види діяльності, щодо переміщення в просторі та руху в часі персоналу, матеріалів, готових виробів, енергії та інформаційних потоків.
Трудовий потенціал – це персоніфікована робоча сила яка розглядається в сукупності своїх якісних характеристик. Інфраструктурний потенціал –збалансований з вимогами вир-ва можливості цехів, господарств які забезпечують необхідні умови для діяльності основних підрозділів під-ва та задовольняють соц. потреби його персоналу. Інформаційний потенціал – єдність орг.-тех. та інфо можливостей, що забезпечують підготовку і прийняття упр. рішень і впливають на характер і специфіку вир-ва через збір, зберігання (накопичення), обробку та розповсюдження інфо ресурсів.
Інформаційно-обчислюваний потенціал (є головною складовою інформаційного потенціалу) - комплекс тех, програмно-математичних, орг.-ек. заходів і спеціальних кадрів призначених для автоматизації процесу вирішення задач управління підприємств у різних галузях людської діяльності.
Тема 2.2. Змістова характеристика об’єктивних складових в структурі потенціалу підприємства.
Інноваційний потенціал - сукупні можливості під-ва щодо генерації сприйняття та впровадження нових радикальних і модифікаційних ідей для його системного, технічного, орг. та упр. оновлення.
Виробничий потенціал – наявні і приховані можливості під-ва щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску max можливого обсягу продукції (послуг). Виробничий потенціал підприємства включає: потенціал землі і природньо-кліматичні умови, потенціал основних фондів, потенціал оборотних фондів, потенціал нематеріальних активів, потенціал технологічного переліку. Потенціал землі і природньо-кліматичні умови –можливості під-ва щодо використання сукупних природних багатств в господарській діяльності.
Потенціал основних фондів – це наявні і скриті можливості основних фондів, що формулюють техніко-технологічний базис виробничої потужності під-ва. Потенціал оборотних фондів – це частина виробничого капіталу під-ва у вигляді певної сукупності предметів праці, що перебувають в виробничих запасах, НЗВ, напівфабрикатах власного використання, витрати майбутніх періодів.
Потенціал нематеріальних активів –сукупність можливостей під-ва використовувати права на нові чи існуючі продукти інтелектуальної праці у госп. процесі з метою реалізації корпоративних інтересів на основі задоволення суспільних потреб.
Потенціал технологічного потенціалу – це здатність робітників виробляти різні продукти (послуги).
Фінансовий потенціал – це обсяг власних, позичкових та залучених фінансових ресурсів під-ва, що знаходиться у його розпорядженні для здійснення поточних і перспективних витрат. І
Інвестиційний потенціал – являє собою наявні приховані можливості підприємства щодо простого і розширеного відтворення і є головною складовою фінансового потенціалу підприємства.
Потенціал відтворення – сукупність матеріальних, технічних, нематеріальних, фінансових та інших ресурсів капіталу, які знаходяться у розпорядженні під-ва, можуть бути вигідно залучені та використанні для простого і розширеного відтворення факторів виробництва та інших складових потенціалу підприємства.
Тема 2.5.Алгоритм графічного методу оцінки потенціалу підприємства “Квадрат потенціалу”.
Алгоритм графічного методу оцінки потенціалу підприємства “Квадрат потенціалу” представлений такими етапами:
1) для підприємства обирається чотири найважливіші напрямки діяльності які включають в себе декілька конкретизованих напрямки, наприклад: 1 вектори – матеріально-технічна складова; 2 вектор – функціонально-структурна; 3 вектор – ринкова складова; 4 вектор – соціально-трудова складова;
2) проводиться оцінка чотирьох векторів діяльності підприємства за шкалою “великий, середній і малий”;
3) проводиться порівняння одержаної графо-аналітичної моделі потенціалу підприємства з типової моделлю потенціалу підприємства тієї галузі до якої воно належить; 4) виходячи з інформації отриманої в попередніх етапах робиться висновок про оптимальність структури потенціалу підприємства та розробляється шляхи її удосконалення.
Тема 4.1. Формування потенціалу підприємства: сутністна характеристика, постулати та загальнотеоретична модель здійснення.
Формування потенціалу п-ва – процес створення потенціалу п-ва, надання йому певної структури, організації і форми шляхом залучення ресурсів для досягнення цілей п-ва.
Загальні підходи щодо формування потенціалу п-ва: Потенціал п-ва не можливо сформувати на базі механічного додавання складових елементів, тому як це динамічне угрупування; При формуванні потенціалу п-ва діє закон синергії його елементів; Потенціал п-ва у більш вищих фомах свогопрояву може самостійно трансформуватися з появою нових складовихелементів; Елементи потенціалу п-ва повинні ф-ти одночасно і в сукупності, так як закономірності розвитку можливостей п-ва не можуть бути розкриті окремо, а тільки в поєднанні їх, що потребує досягнення збалансованого оптимального співвідношення між елементами; Всі елементи потенціалу об'єктивно пов’язані з функціонуванням і розвитком п-ва, тобто з одного боку підлягають фізичному та моральному старінню, а з іншого вони чутливі до досягнень науковатехнічного прогресу. Складові елементи потенціалу п-ва повинні бути адекватними хар-м продукції і послуг, що виробляються на п-ві.
Модель формування потенціалу підприємства:
- серед великої кількості інформації яка перемішається між суб’єктами господарювання підприємець формулює власну бізнес-ідею.
- відповідно до цієї бізнес-ідеї підприємець проводить цільове планування потенціалу підприємства, що включає: маркетинговий потенціал; технічний; фінансовий; техніко-технологічний; трудовий; потенціал немат. Активів; інноваційний.
Тема 10.1. Теоретичні аспекти оцінюв. НА
Нематеріальні активи – принципово новий об'єкт фінансового обліку, що інтегрує в собі всі особливі види вкладення капіталу підприємства, а також характеризує його економічний потенціал і фінансову стабільність. Саме поняття «нематеріальний актив» трактується по-різному. В існуючих на сьогодні визначеннях під нематеріальним активом підприємства розуміють як умовну вартість об'єктів інтелектуальної власності, так і витрати на нематеріальні об'єкти.
Визначимо специфічні риси нематеріальних активів:
1) відсутність матеріальної основи для отримання вигод;
2) умовна невіддільність від суб'єкта господарювання;
3) тривалий термін використання;
4) відсутність корисних відходів;
5) невизначеність усього спектра можливих ефектів від використання;
6) підвищений рівень ризику на стадіях створення та використання.
Зазначені риси нематеріальних активів характеризують їх як об'єкт обліку, як узагальнену оцінку результатів творчої діяльності і засобів індивідуалізації юридичних осіб.
1. Класифікація нематеріальних активів за правовою ознакою:
1.1. Об'єкти авторського права: твори науки— письмові твори наукового, технічного та прикладного характеру (книги, статті, брошури тощо), ескізи, креслення і т. п.
1.2. Об'єкти суміжних прав: виконавців (актори, співаки, музиканти); виробників фонограм; організацій теле-, радіоефіру; гудвіл (ділова репутація).
1.3. Об'єкти науково-технічної інформації: науково-технічна інформація; наукові відкриття.
1.4. Об'єкти промислової власності: винаходи; корисні моделі; промислові зразки; знаки для товарів та послуг; сорт рослин; топології інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції, фірмові найменування; ноу-хау; порода тварин; способи захисту від недобросовісної конкуренції; найменування місця походження товарів; секретні об'єкти промислової власності.
1.5. Об'єкти природного середовища: земельні ділянки; надра; геологічна та інша інформація про навколишнє середовище; інші природні ресурси.
1.6. Об'єкти права користування: монопольне положення на ринку; економічні та інші привілеї.
Тема 10.2. Роль, знач та характер участі НА у д-сті п-ства.
2. Класифікація нематеріальних активів за ознакою цілісності:
2.1. Нематеріальні активи невіддільні від підприємства: системи та методи функціонування; сукупність постійних клієнтів; репутація підприємства; переваги територіального розміщення тощо.
2.2. Нематеріальні активи невіддільні від індивіда: особиста репутація; особисті професійні якості, комерційні здібності; талант, ерудиція, інтелект, комунікаційні якості тощо.
2.3. Нематеріальні активи невіддільні ні від підприємства, ні від індивіда: фірмові найменування; фабричні марки та клейма; товарні знаки; секретні рецепти та технології; технологічно-технічні бібліотеки; авторські права; креслення та шаблони тощо.