Тема 6 Організаційно-правові форми підприємництва в ринкових умовах 6.1. Розвиток підприємницьких структур в Україні 6.2. Об’єднання підприємств 6.3. Господарські товариства 6.4. Характеристика унітарних підприємств 6.5. Характеристика корпоративних підприємств 6.6. Засновницькі документи і статутний фонд 6.1. Характеристика підприємницьких структур в Україні Підприємницькі структури можуть створюватися як юридичні особи або без створення юридичної особи (підприємці). Підприємницька діяльність без створення юридичної особи характеризується простотою створення та відсутністю установчих документів. Необхідність печатки та відкриття рахунків у банках визначається безпосередньо підприємцем. В обов’язковому порядку вимагається відкриття рахунку і виготовлення печатки якщо підприємець платником ПДВ. Юридична особа — це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа може бути створена шляхом об‘єднання осіб та (або) майна. Підприємство — це самостійний суб‘єкт господарювання, створений компетентним органом місцевого самоврядування, або іншими суб‘єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробництва, науково-дослідницької, торгової та іншої господарської діяльності. Підприємництво є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в банківських установах, печатку з найменуванням та ідентифікаційний код.
Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють корпоративні та унітарні підприємства. Корпоративне підприємство — утворене, як правило, двома або більше засновниками за їх спеціальним рішенням (договором). Діє на основі об‘єднання майна та (або) підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників, їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у т.ч. через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємництва. Корпоративними є: Підприємства, що створені у формі господарського товариства; Кооперативні підприємства; Інші підприємства, і т.ч., заснованих на приватній власності двох або більше осіб. Унітарне підприємство — створене одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує статутний фонд не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є: Державні підприємства; Комунальні підприємства; Підприємства, засновані на власних об‘єднаннях громадян; Релігійні організації; Підприємства, засновані на приватній власності засновника. Об‘єднання підприємств (юридичних осіб) — господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств (юридичних осіб) з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних проблем та соціальних завдань. Асоційовані підприємства (господарські організації) — це група суб‘єктів господарювання юридичних осіб, пов‘язаних між собою відносинами економічної та (або) організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та (або) управлінні. Підприємства мають право на добровільних засадах об’єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України. Підприємства можуть об’єднуватись в: Асоціації – договірні об’єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з учасників; Корпорації – договірні об’єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників; Консорціуми – тимчасові статутні об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети; Концерни – статутні об’єднання підприємства промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств; Інші об’єднання за галузевими, територіальними та іншими принципами. Об’єднання діють на основі договору або статуту, який затверджується їх засновниками або власниками. Підприємства, які входять до складу зазначених організаційних структур, зберігають права юридичної особи. Рішення про створення об’єднання (установчий договір) і статут цього об’єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом. Об’єднання є юридичною особою, може мати самостійний і зведений баланси, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. Об’єднання не відповідає за зобов’язаннями підприємств, які входять до його складу, а підприємства не відповідають за зобов’язаннями об’єднання, якщо інше не передбачено установчими документами. Об’єднання ліквідується за рішенням підприємств, які входять в нього. Майно, яке залишається після ліквідації об’єднання, розподіляється між учасниками згідно з статутом об’єднання. 6.2. Характеристика підприємницьких товариств Організаційно-правова форма господарювання — форма здійснення господарської діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов‘язанням підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування тощо. Об‘єктами організаційно-правової форми господарювання є: підприємства; господарські товариства; кооперативи; організації; об‘єднання підприємств; об‘єднання громадян; відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи; інші. Серед організаційно-правових форм господарювання основну роль відіграють підприємницькі товариства, які включають господарські товариства та виробничі кооперативи. Господарські товариства — підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та (або) громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства; товариства з обмеженою відповідальністю; товариства з додатковою відповідальністю; повні товариства; командитні товариства. Таким чином, підприємницьке товариство складається з: господарських товариств (статутний капітал поділяється на частки між учасниками); виробничі кооперативи (базуються на особистій трудовій участі всіх членів та об’єднанні їх майнових пайових внесків). Таблиця Характеристика підприємницьких товариств Вид товариства Характеристика Кількість засновників Обмеження
Повне Учасники відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов‘язаннями усім майном, що їм належить Два і більше Особа може бути учасником лише 1-го повного товариства
Командитне Товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за обов‘язки товариства усім своїм майном (повні учасники), є один чи кілька учасників (вкладник), які несуть ризик збитків, пов‘язаних з діяльністю товариства у межах сум зроблених ними вкладів і не беруть участь у діяльності товариства Два і більше Особа може бути повним учасником тільки в 1 командитному товаристві. Повний учасник не може бути одночасно вкладником того ж товариства
ТзОВ Статутний капітал такого товариства поділений на частки, розмір яких обумовлюється в статуті. Учасники товариства не відповідають за його зобов‘язання і несуть ризик збитків у межах вартості своїх вкладів Один і більше Заборонено мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є 1 особа. Особа може бути учасником лише одного ТзОВ, яке має 1 учасника
Товариства з додатковою відповідальністю Статутний капітал такого товариства поділяється на частки, розміри яких обумовлюються в статуті. Учасники товариства солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов‘язаннями своїм майном у розмірі, який встановлений статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу Один і більше
Акціонерне товариство Статутний капітал поділяється на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Акціонери не відповідають за зобов‘язання товариства і несуть ризик збитків, пов‘язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать Один і більше Заборонено мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є 1 особа
Виробничий кооператив Добровільне об‘єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та на об‘єднанні його членами майнових пайових внесків. Члени кооперативу несуть субсидіарну відповідальність за зобов‘язаннями кооперативу в розмірах та порядку, встановленому статутом кооперативу Три і більше
6.3. Установчі документи Для створення підприємницьких товариств їх засновники зобов‘язані: розробити установчу документацію; викласти їх у письмовому вигляді українською мовою; підписати, прошити, пронумерувати; звернутися до нотаріуса для посвідчення підписів засновників (учасників)на установочному документі; зареєструвати їх в органі, визначеному законодавством; погодити установочні документи з відповідними органами державної влади. Згідно до вимог Цивільного Кодексу України до установчих документів відносять затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками. Статут. Вказується найменування юридичної особи, її місцезнаходження, адреса, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього. Засновницький договір. Визначає зобов‘язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників. Підприємства є юридичними особами. Основними документами, які підтверджують статус юридичної особи, є статут і засновницький договір. Для створення малих приватних підприємств, які використовують індивідуальну форму організації бізнесу, тобто індивідуальне підприємство, необхідним є лише статут підприємства. Для відкритого, командитного та розширеного командитного товариств необхідний лише засновницький договір. Для всіх інших видів підприємств, необхідні обидва документи. Статут підприємства У статуті підприємства зазначають: а) власника і найменування підприємства, його місцезнаходження; б) предмет і цілі діяльності; в) органи управління, порядок їх формування; г) компетенцію і повноваження трудового колективу та його виборчих органів, які мають право представляти інтереси колективу (ради трудового колективу, профспілковий комітет та ін.); д) порядок утворення майна підприємства; е) умови реорганізації та припинення діяльності підприємств. Основними структурними елементами статуту підприємства є такі розділи: про загальні положення, предмет (вид), основні цілі та напрями діяльності; про зовнішньоекономічну діяльність; про права підприємства (фірми), його майно; про виробничо-господарську діяльність, управління підприємством та його трудовим колективом; про організацію та оплату праці; про розподіл прибутків і компенсацію збитків; про облік, звітність і контроль; про припинення діяльності підприємства. Статут підприємства затверджується власником (або власниками) майна – засновником (або засновниками) підприємства. Засновницький договір Основними структурними елементами засновницького договору є розділи: про предмет і мету діяльності підприємства; про юридичний статус підприємства; про статутний фонд і його частку в загальному обсязі витрат; про владу учасників у речовій та вартісній формах, а також в уставному фонді; про умови і порядок кредитування; про передбачені обсяги виробництва, в тому числі для експорту; про порядок нагромадження і розподіл прибутку, податків на прибуток; про права та обов’язки засновників; про структуру управління; про порядок оплати праці працівників; про систему постачання і збуту продукції; про форми контролю за діяльністю підприємства та якістю продукції; про комерційну таємницю; про відповідальність за порушення договору; про порядок ліквідації підприємства. Статутний фонд – сукупність матеріальних (речових) і грошових коштів та інших нематеріальних цінностей, які є постійним внеском його засновників – учасників у створене ними господарське товариство з метою забезпечення діяльності підприємства й отримання на цій основі прибутку. Внесками засновників у матеріальній формі є будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності; у грошовій формі – грошові ресурси та цінні папери; у формі нематеріальних цінностей – усі види майнових прав – на користування землею та іншими природними ресурсами, у тому числі інтелектуальною власністю. Статутний фонд може поповнюватися за рахунок частини прибутку від господарської діяльності, а також додаткових внесків учасників. Порядок внесення і оцінка вкладів кожного засновника в статутний фонд визначаються установчими документами. Вартість майна при цьому оцінюють за цінами, які склалися на період заснування підприємства або відповідно до угоди між учасниками. Для оцінки товарно-матеріальних цінностей, які вносять до статутного фонду, створюють відповідну комісію з учасників підприємства. При організації спільного підприємства здійснюють у договірних цінах з урахуванням цін світового ринку. Учасники товариства можуть вносити вклади частинами або одноразово. Збільшення його відбувається лише після внесення всіма учасниками своїх вкладів. Зменшення статутного фонду товариства у разі заперечення з боку його кредиторів не допускається. До моменту реєстрації такого товариства кожен з учасників зобов’язаний внести не менше 30% вказаного в установчих документах вкладу, підтверджений банківськими документами, виданими банківськими установою. Учасник товариства зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше одного року після реєстрації товариства. У разі порушення учасник сплачує за час прострочення 10% річних з недонесеної суми. Акціонерне товариство може збільшувати розміри статутного фонду, якщо всі попередньо випущені акції повністю сплачені за вартістю, не нижчою за номінальну вартість. Збільшення статутного фонду здійснюється шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції, а також збільшення номінальної вартості акцій. Зменшення статутного фонду акціонерного товариства здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини їх у власників та анулювання. ЦКУ передбачається, що статутний капітал має утворюватися за рахунок майна, яке передається учасниками у власність товариства як вклад. Таким майном можуть бути гроші, цінні папери, інші речі, майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку. Заборонено використовувати для формування статутного фонду товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. При формуванні статутного фонду страховика або збільшення його зареєстрованого статутного фонду цей фонд повинен бути сплачений виключено в грошовій формі. Дозволяється, проте, формувати статутний фонд страховика державними цінними паперами (але тільки за їх номінальною вартістю і не більше 25 % загального розміру статутного фонду). При цьому забороняється використовувати для формування його статутного фонду векселі, кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в кредит, позику під заставу і відносити нематеріальні активи. Таблиця Особливості установчих документів підприємницьких товариств Вид товариства Установочні документи Особливості установочного документа
Повне Засновницький договір Створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписують всі учасники. Крім загальних відомостей, містяться відомості про розмір та склад складеного капіталу товариства, розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі; розмір, склад та строки внесення учасниками вкладів
Командитне Засновницький договір Створюється і діє на підставі засновницького договору, підписаного усіма повними учасниками. Крім загальних відомостей повинен містити: розмір та склад складеного капіталу товариства; розмір та порядок зміни часток кожного з повних учасників у складеному капіталі; сукупний розмір вкладів вкладників.
ТзОВ Статут Крім загальних відомостей статут містить додатково: розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання часток у статутному фонді.
Засновницький договір не є установчим документом Якщо ТзОВ засноване кількома особами, то у разі необхідності визначення взаємовідносин щодо створення товариства, укладається договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу кожного учасника, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про заснування не установчим документом.
З додатковою відповідаль-ністю Статут Див. ТзОВ
Акціонерне товариство Статут Крім загальних відомостей статут містить додатково: розмір статутного капіталу; категорії акції, що випускаються товариством та їх номінальну вартість та кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та порядок ухвалення ними рішень.
Засновницький договір (не вважається установчим документом) Якщо акціонерне товариство створене кількома особами, вони зобов‘язані укласти договір, який визначає порядок здійснення ними способу діяльності, щодо створення підприємства
Виробничий кооператив Статут Додатково: розмір пайового внеску члену кооперативу; склад і порядок внесення пайових внесків та відповідальність за порушення зобов‘язань щодо внесення пайових внесків; характер і порядок трудової участі його членів та їх відповідальності за порушення трудової участі; порядок розподілу прибутків і збитків кооперативу; розмір і умови субсидарної відповідальності; склад і компетенція органів управління кооперативу та проведення ухвалень ними рішень
