1.До нецінових детермінант попиту відносяться: смаки і уподобання споживачів; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; кількість споживачів на ринку; очікування споживачів відносно майбутніх цін.До цінових детермінант відноситься ціна.
2.Нецінові детермінанти спричиняють зміни у пропонуванні,
До нецінових детермінант пропонування належать: ціни ресурсів; технології виробництва; кількість продавців на ринку; податки та дотації; зміни цін інших товарів; очікування зміни цін.
3. Еластичність – це міра чутливості функціонально пов’язаних величин. Вона визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних. Цінова еластичність попиту- це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару. Ed=%(Q/ %(Р.
4.Еластичність попиту за доходом – це процентна зміна обсягу попиту, викликана,однопроцентною зміною доходу.Коли доход споживачів змінюється, то крива попиту зміщується.Показує граничну величину зміщення кривої попиту .в %.Е1=%(Q/%(І.
Перехресна еластичність попиту- це процентна зміна обсягу попиту на один товар,при зміні на 1% ціни іншого товару.Вона показує на скільки % змістилася крива попиту. Еху=%(Qх / %(Ру.
5.Застосовують два способи обчислення показника еластичності.
Показник лінійної еластичності визначає процентну зміну обсягу попиту у точці. Він обчислюється для випадку лінійної кривої попиту, заданої рівнянням ,
Показник дугової еластичності застосовується для вимірювання еластичності попиту в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту і розраховується за середніми величинами ціни. Ед=(Q/(Р*Р/Q.
6. Факторами цінової еластичності попиту виступають:
наявність товарів – замінників: чим більше близьких і досконалих замінників має товар, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки;
питома вага товару у видатках споживача: чим більшу частку займає товар у видатках споживача, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки;
фактор часу у споживанні: у короткостроковому періоді попит менш еластичний, ніж у довгостроковому, оскільки для зміни смаків, уподобань і структури споживання потрібен час;
важливість товару для споживача: попит на товари першої необхідності є нееластичним, на предмети розкоші – еластичним за ціною.
7.Гранична корисність (MU) – це додаткова корисність, отримана від споживання додаткової одиниці блага, або приріст сукупної корисності при зміні кількості блага на одиницю: .
Сукупна корисність-(TU)- це загальна сума задоволення від споживання благ.TU=f (X Y)
8. Кількість одного блага, від якої змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого, називається граничною нормою заміни (MRS).
Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності.
9.Бюджетне обмеження споживача формують його доход і ціни товарів і послуг. Мікроекономічна модель бюджетного обмеження визначає множину наборів товарів, доступних споживачу,
рівнянням бюджетного обмеження: I=Px*X+Py*Y
10.Правило максимізації корисності: корисність максимізується вибором такого кошика в границях бюджетного обмеження, для якого відношення граничних корисностей останніх одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ:

11. Ефект езаміни – полягає у міні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незміного реального доходу споживача.
Ефект доходу – полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу за незміності відносних цін товарів.
12.Споживчий надлишок – це різниця між максимальною сумою, яку споживач був готовий заплатити за кількість товару, на яку він пред’являє попит, і фактично заплаченою сумою.
13.Зовнішні (явні, бухгалтерські) витрати – це грошові платежі фірми стороннім постачальникам ресурсів. До них відносять витрати на сировину, матеріали, комплектуючі вироби, паливо, заробітну плату, орендну плату, амортизаційні відрахування на власне устаткування та ін.
Внутрішні (неявні) витрати – це витрати на власні ресурси підприємця
Неявні витрати – фактично це мінімальний доход, який дозволяє утримати ресурси власника в межах даного виду діяльності.
14.Нормальним прибутком фактично це мінімальний доход, який дозволяє утримати ресурси власника в межах даного виду діяльності. (NP).
Бухгалтерський прибуток обчислюється як різниця між сукупним виторгом і явними витратами: .
Економічний прибуток обчислюється як різниця між сукупним виторгом та явними і неявними витратами: .
15.Виробнича функція задає максимальний обсяг випуску , який може виробити фірма для кожної специфічної комбінації вхідних ресурсів. В моделі поведінки.Вона показує ефект маштабу,тобто співвідношення між зростанням затрат ресурсів і зростанням обсягів виробництва.
Види: якщо зростання обсягів виробництва перевищують темпи зростання обсягів ресурсів,має місце зростаючий ефект масштабу, якщо обсяги виробн зростають тимиж темпами що і обсяги використованих ресурсів, має місце постійний ефект масштабу, якщо зростання обсягів виробн відбувається в менш смірі, ніж зростають обсяги залучених ресурсів, має місцє спадний ефект масштабу.
16. Сукупний фізичний продукт або сумарна продуктивність змінного фактора – це загальна кількість продукції, виробленої всіма одиницями змінного фактора в умовах незмінності інших факторів.
Граничний фізичний продукт або гранична продуктивність змінного фактора – це приріст сукупного продукту, або додатковий продукт, одержаний від застосування додаткової одиниці змінного фактора: .
Середній фізичний продукт або середня продуктивність змінного фактора – це кількість продукції, виробленої на одиницю затрат змінного фактора: ..
17.Витрати на весь обсяг продукції називаються сукупними витратами . Вони включають постійні і змінні витрати: .
середні сукупні витрати: АТС=ТС/ Q.
Граничні витрати – це приріст сукупних витрат в результаті приросту обсягу випуску на одиницю, або додаткові витрати, пов’язані з виробництвом ще однієї додаткової одиниці продукції: .
18.Ізокванта – це крива однакової кількості продукту, яка відображає множину комбінацій вхідних ресурсів, що забезпечують певний фіксований рівень випуску.
Гранична норма технологічної заміни показує, від якої кількості одного фактора треба відмовитись, щоб залучити у виробництво додаткову одиницю іншого факора.
Показник, що визначає пропорції заміни факторів виробництва назив. граничною нормою технологічної заміни МRTS.
Динаміка граничної норми технологічної заміни при зміні технологічного способу виробництва зазнає впливу закону спадної віддачі: в міру насичення виробництва будь-яким фактором його гранична продуктивність спадає. Ця тенденція отримала назву закону зниження граничної норми технологічно иї заміни: зі збільшенням застосування у виробництві будь-якого фактора гранична норма технологічної заміни одиниці цього фактора іншим знижується, і навпаки.
19. Ізокоста – це лінія незмінних витрат, що показує всі можливі комбінації праці і капіталу, які фірма може придбати за даного рівня витрат.
20.Мінімільний ефективний розмір пп.- це той найменший обсяг виробн за якого фірма можемінімізувати свої довгострокові середні витрати.Визначається за кривою довго строкових серед витрат.
21.Надлишок виробника – це різниця між ринковою ціною та граничними витратами фірми утворює виробничий надлишок фірми.
Додавши величини виробнич надлишків всіх фірм можна визначити величину вироб надлишку для ринку.
22. Сукупний виторг – це сума грошей, отриманих від продажу продукції на ринку. Оскільки на досконало конкурентному ринку ціна є сталою, то сукупний виторг є лінійною функцією відносно обсягу проданої продукції (рис. 8.1):
Середній виторг – це виторг від реалізації одиниці продукції: . Середній виторг дорівнює ринковій ціні, а крива середнього виторгу співпадає з кривою попиту на продукцію фірми (рис. 8.1).
Граничний виторг – це зміна сукупного виторгу в результаті продажу додаткової одиниці продукції : .
23.Якщо фірма прийме рішення виробляти продукцію, то вона повинна вибрати оптимальний обсяг випуску: у разі прибутковості фірмі потрібно знайти такий рівень випуску, який максимізує прибуток, а у разі збитковості – такий рівень, який дозволить мінімізувати збитки.
Існують два підходи до визначення оптимального обсягу:
співставлення сукупного виторгу і сукупних витрат (модель );
співставлення граничного виторгу і граничних витрат (модель ).
Прибуток максиміз на обсязі ,для якого гран виторг = гран витратам МR=MC це правило справедливе для всіх фірм..
24.Показник Лернера – це показник відносної націнки що слугує для вимірювання монопольної влади L=(P-MC)/P=-1/Ed
Оскільки максимізація прибутку вимагає рівності МR=MC/, то P+P(1/Ed)=MC
Перегрупувавши члени р-н ми одержимо співвідношення, яке назив приблизн правилом ціноутворення: (Р-МС)/ = -1/Ед.
25.Цінова дискримінація – це продаж одного і того самого товару різним покупцям за різними цінами.
Дискримінація першого ступення - виникає коли фірма призначає для кожного покупця резервну ціну
Цінова дискримінація другого ступення- передбачає блокове призначення цін в залежності від обсягів продажу.
Цінова дискримінація третього ступення- запроваджується тоді коли можна визначити кілька окремих груп, покупців з різною еластичністю попиту.
26. Гранична доходність ресурсу – це грошовий вираз граничної продуктивності змінного фактора виробництва: або ,МRP=MP*P*X.
27 .МРк / Рк =МРл / Рл; р-н одержимо умову рывноваги выдому пыд назвою Еквімаржинальний принцип.
І геометричний і аналітичний методи розв задачі мінімізаціївитрат для фіксованого обсягу випуску продукції дають одну і туж умову рівноваги: мінімум витрат для заданого рівня виробництва досягається, якщо фірма використовує таку комбінацію ресурсів, для якої граничні продуктивності ресурсів пропорційні їхнім цінам, або відношення граничного продукту фактора до його ціни для всіх вхідних ресурсів.
28.Правило оптимального співвідношення ресурсів – фірма досягає оптимального співвідношення ресурсів, яке максимізує прибуток, якщо кожен вхідний ресурс використовується доти, доки його гранична ціність стане рівною граничним видаткам на ресурс: MRPл / МЕл=МRPк/ MEк= .. =1
29. Поточна дисконтована вартість-PV=FV1 / (1+і).
Сума PV – НАЗИВАЄТЬСЯ поточною дисконтованою ціністю бажаної суми FV. Або PV=FV t / (1+i)t вираз1/(1+і)t показує дисконтовану ціність грошової одиниці через t років. Процедура з допомогою якої обчислюється сьогоднішнє значення суми , яка може бути одержана в майбутньому назив дискунтуванням.
30. Ресурси розподілені оптимально або ефективно,якщо ніхто не може покращити свого стану, не погіршуючи стану іншого. З того часу економісти користуються визначенням ефективності за Парето або Парето оптимуму. Основним критерієм ефективності за Парето є наявність або відсутність розтрати ресурсів.
Загальна умова ефективності конкурентної ринкової системи MRSxy=Px/Py=MCx/MCy=MRTxy.