“Правове регулювання договору підряду”

Вступ
Актуальність даної теми полягає в тому, що саме тепер, коли бурними темпами розвиваються ринкові умови, розширюється приватний сектор, постала необхідність чіткого законодавчого врегулювання договору підряду, адже більшість компаній виступають підрядчиками в тих чи інших відносинах.
Метою написання роботи є дослідження всіх правових аспектів, що стосуються поняття договору підряду, змісту та інших юридичних умов.
Для того, щоб визначити всі аспекти, які стосуються договору підряду, необхідно перш за все з’ясувати, що ж взагалі таке поняття „договір”.
Отже, відповідно до цивільного законодавства України, будь-який договір – це певна угода між суб’єктами певної діяльності, про надання певних послуг, купівлю-продаж певних речей, майна, транспорту, передання в користування, тощо.
Розпочинаючи розгляд курсової роботи, я хотіла би підкреслити, що договір підряду, регламентований цивільним кодексом України, є традиційним цивільно-правовим договором, регулювання якого за останній час не зазнало істотних змін.
Потрібно звернути увагу на істотну новелу нового ЦК України, що полягає у виділенні окремого виду договорів на надання послуг, які раніше охоплювалися нормами договору підряду. Слід зазначити, що традиційно договір підряду розглядався як договір, спрямований на досягнення (виготовлення, перетворення, відновлення, навіть знищення та ін.) конкретного матеріалізованого результату (об'єкта), однак за відсутності окремого виду договору відносини з виконання робіт і надання послуг (туристичних, медичних, аудиторських тощо), навіть якщо вони і не мали на меті створення матеріалізованого об'єкта, регулювалися нормами договору підряду.
Процес обміну матеріальними цінностями у цивільному обігу опосередковується з правової точки зору двома групами угод:
1) обмін речами незалежно від того, діяльністю кого вони створені, — такі угоди опосередковуються зобов'язаннями з оплатної реалізації майна (договори купівлі-продажу, міни, поставки тощо);
2) обмін результатів праці — такі відносини опосередковуються окремим видом зобов'язань — з проведення робіт, до яких і належить договір підряду.
Характерні ознаки договору підряду та його розмежування з іншими видами договорів. За договором підряду відповідно до ст. 837 ЦК України підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Законодавство та підприємницька практика розрізняють декілька різновидів договору підряду. До них, зокрема, належить як власне підряд, так і побутове замовлення, підряд на капітальне будівництво, підряд на виконання проектних та пошукових робіт, підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт тощо. Доречно підкреслити, що договір на виконання науково-дослідних чи дослідно-конструкторських та технологічних робіт має певні особливості, пов'язані з необхідністю обумовлення питань надання прав на використання результатів робіт, авторськими правами виконавців, подальшим наданням ліцензій, а також з можливою конфіденційністю результатів тощо.
До підрядних договорів можна віднести і виготовлення майнових цінностей за толлінговими схемами (з давальницької сировини), регулювання яких, особливо в галузі зовнішньоекономічних відносин, здійснюється спеціальним законодавством. Серед норм такого законодавства основним є Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 p., згідно з яким до операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки складає на менше 20 відсотків загальної вартості продукції.
Договір підряду, враховуючи його характерні ознаки (підрядник виконує обумовлену сторонами роботу для замовника), має певні схожі риси з іншими договорами, зокрема трудовим договором та договором купівлі-продажу.
Розділ І. Поняття договору підряду
1.1. Поняття договору підряду
Регулюванню відносин у сфері виконання робіт присвячено главу 61 ЦК (статті 837-891), що складається з чотирьох параграфів, перший з яких (статті 837 -864 ЦК) містить загальні положення про підряд, а наступні - положення про окремі його види, такі, як: договір побутового підряду; договір будівельного підряду; договір підряду на проектні та пошукові роботи.
Загальні положення застосовуються до окремих видів договору підряду, якщо інше не встановлено нормами ЦК про ці види договорів. Тобто норми, що складають загальні положення про підряд, застосовуються в субсидіарному порядку, співвідносячись з нормами, присвяченими окремим видам договору підряду, за правилами співвідношення загальних та спеціальних норм. Наявність спеціальної норми, яка регулює конкретний вид договору підряду, є перешкодою для застосування до цього виду відповідної норми, що міститься в загальних положеннях про підряд.
В основу поділу підрядних договорів на певні види покладено два критерії - предмет договору та суб'єктний склад учасників договору. Так, за договором побутового підряду виконується робота, яка призначена для задоволення побутових та інших особистих потреб замовника, що не пов'язані з здійсненням ним підприємницької діяльності. Якщо ж замовником укладається договір з метою подальшого використання результату виконаної роботи з підприємницькою метою, то на такий договір поширюються загальні положення про підряд. Підрядником у договорі побутового підряду завжди виступає юридична або фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, а замовником - тільки фізична особа. Що ж стосується договору будівельного підряду або договору на проектні та пошукові роботи, то замовником у них можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи [2].
Слід зазначити, що договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт не віднесено до видів договору підряду, а виділено як самостійний тип договору. Це обумовлюється тим, що науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи на відміну від робіт, що виконуються за договорами підряду, мають творчий характер, а це пов'язано з ризиком досягнення саме того результату, на який розраховує замовник. Тому, якщо вказані роботи будуть виконані з досягненням іншого результату або виконавець стикнеться з неможливістю вирішення того завдання, що ставить перед ним замовник, ризик виконання робіт лягає не на підрядника, як це передбачено договором підряду, а на замовника.
Відповідно до легального визначення, яке містить ч. 1 ст.837 ЦК, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується па свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 ст.837 ЦК доповнює характеристику договору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Аналіз легального визначення приводить до наступних висновків. По-перше, змінилося визначення договору підряду, бо воно вже не містить такої конститутивної ознаки, яка вказує на те, що робота здійснюється або з матеріалів підрядника, або з матеріалів замовника. Інакше кажучи, законодавець відносить до підрядного типу не тільки договори, предметом яких є виконання роботи за завданням замовника із застосуванням матеріалів, обладнання сторін, а й договори, предметом котрих є виконання роботи за завданням замовника без застосування матеріалів, обладнання сторін (наприклад, переміщення вантажу тощо, але з передачею результату такої роботи замовникові).
По-друге, чітко визначена мета договору підряду - виконання певної роботи. Це дозволило провести розмежування між договорами підрядного типу та іншими типами цивільно-правових договорів, зокрема, договорами на надання послуг та договорами на оплатну передачу майна у власність.
Договір підряду відрізняється від договорів на надання послуг своїм предметом. Послугам притаманні ознаки, які відрізняють їх від результату робіт. А саме послуга хоча і тісно пов'язана з особою виконавця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення певної діяльності), але не збігається з самими діями (здійсненням діяльності) виконавця, існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, не набуваючи матеріалізованого вигляду (ч.1 ст. 901 ЦК) [2].
Результат виконаної підрядником роботи - це матеріалізований об'єкт, що знаходить своє втілення в індивідуально визначених речах, бо робота виконується за завданням замовника, який має право у будь-який час перевіряти її хід і якість, не втручаючись у діяльність підрядника (ч.1 ст. 849 ЦК). Матеріалізований результат знаходить своє відбиття і у створенні нової речі, і у поліпшенні якості або інших споживчих властивостей вже існуючої речі.
Правова характеристика договору підряду. Договір підряду -консенсуальний договір, він вступає в силу з моменту його укладення, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами. Це оплатний договір, бо виконаній роботі підрядника відповідає зустрічне грошове задоволення з боку замовника. Хоча не можна не відмітити, що законодавство знає і винятки з цього правила, а саме безвідплатне виконання робіт, до яких, наприклад, слід віднести обов'язок наймача проводити поточний ремонт речі, переданої у найм, або капітальний ремонт речі, переданої у найм наймодавцем, якщо інше не буде встановлено договором або законом (ст. 776 ЦК). Однак на законодавчому рівні договір безоплатного виконання робіт не знайшов закріплення.
Договір підряду - двосторонньо взаємний договір, бо і на стороні замовника, і на стороні підрядника є права та обов'язки, причому праву однієї сторони кореспондує обов'язок іншої і, навпаки.
Сторонами в даному договорі можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Відповідно до ч. З ст. 837 ЦК для виконання окремих видів робіт у випадках, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл, що свідчить, по-перше, про можливість виконання цих робіт лише особисто тим підрядником, який має на це дозвіл. Вказане стосується, наприклад, виконання авіаційно-хімічних робіт, виготовлення, монтажу несучих конструкцій, монтажу конструкцій в будівельній, ремонтно-будівельній діяльності тощо; по-друге, що підрядником в окремих видах договорів підряду, зокрема побутовому, будівельному тощо може бути суб'єкт підприємницької діяльності.
Законодавчим урегулюванням будь-якого договору є встановлення спеціального режиму для конкретної моделі суспільних відносин.
Важливе значення договір підряду має для задоволення різних потреб громадян і організацій. Так, за допомогою цього договору громадянам здійснюються такі послуги, як ремонт житлових будинків і квартир, пошив і ремонт одягу і взуття тощо. Організації укладають договори підряду в зв'язку з необхідністю, на приклад, ремонту виробничих будинків і споруджень, транспортних засобів, устаткування й інших випадків [8].
Договір підряду має спільні риси з договором купівлі-продажу і трудовим договором. Особливу увагу необхідно приділити відмінностям договору підряду від трудового договору. Такими насамперед, є:
- предметом договору підряду є кінцевий результат, а для трудового договору основним є сам факт трудової діяльності. Наприклад, не можна укласти договір підряду з фізичною особою на виконання нею функцій бухгалтера підприємства, оскільки в такому випадку предметі договору є виконання робітником певних трудових обов'язків, а не досягнення конкретного матеріального результату;
- роботу за договором підряду особа виконує на свій ризик з використанням власних матеріалів, або матеріалів замовника, між тим, як трудовій договір передбачає, що робітник не несе відповідальності за загибель предмета його праці, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та забезпечується всім необхідним для діяльності;
- сторонами договору підряду можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, а трудовій договір може укладатися лише з фізичною особою.
До договору купівлі-продажу договір підряду подібний тим, що ці договори спрямовані на оплатну передачу визначеного об'єктну власність, окрім того, їх правова кваліфікація збіг гається: і перший, і другий договори є двосторонніми, оплатними та консенсуальними. Однак відмінності між ними, полягають у тому, що предметом договору підряду в цих випадках є індивідуально-визначена річ, яку підрядник ще повинен виготовити, а предмет договору купівлі-продажу при укладенні договору вже наявним (за винятком, наприклад, купівлі-продажу за зразками), причому вів: може бути як індивідуально-визначеним, так і визначеним родовими ознаками. Хто є суб’єктом його виготовлення, значення не має. Крім того, у договорі підряду обумовлені права та обов'язки сторін, пов'язані з виготовленням предмета, а не тільки з його передачею й оплатою. Моменти укладення і виконання договору підряду ніколи не збігаються, тоді як у договорі купівлі-продажу вони можуть збігатися.
На момент складання будь-якого підрядного договору об'єкт, фактично не існує. Він буде і створений у процесі реалізації правовідносин. Інакше кажучи, у момент обговорення сторонами істотних умов угоди, здійснення дій (виконання робіт) є метою майбутнього договору, а їх реалізація приводить до створення результату (об'єкта). При цьому матеріалізований результат цілком відокремлений від самих дій, у силу чого характеризується як самостійний об'єкт цивільних правовідносин.
Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми, оскільки робота виконується з матеріалів сторін і здається у вигляді, придатному для оцінки (наприклад, ремонт годинника, радіоприймача, телевізора без використання запасних деталей чи інструментів, риття траншеї, переміщення вантажу тощо). Такі роботи можуть бути визнані підрядними, оскільки їхня дія спрямована на відповідні зміни матеріальних об'єктів. Отже, за ЦК, предметом договору підряду є матеріалізовані результати створення, перетворення, поновлення і навіть ліквідації речей виробничого, споживчого та науково-культурного призначення. У зміст статті, що коментується, не включені численні послуги, для яких характерна відсутність матеріалізованого результату. їх регулювання здійснюється відповідно до гл. 63 ЦК [2].
Сторонами у договорі підряду є підрядник (виконавець роботи) і замовник (кому передається готовий результат). Законодавче визнання фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності (гл. 5, книга 1 ЦК), в тому числі з правом використання найманої праці, виключило попередні обмеження щодо можливості громадян виступати в якості підрядників. Що стосується юридичних осіб, то вони пов'язані обмеженнями, встановленими законодавством щодо певних видів господарської діяльності. Йдеться, насамперед, про необхідність одержання ліцензій на види діяльності, визначені Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. Таким чином, як громадяни, так і організації можуть виступати як будь-яка сторона в даному договорі.
Підрядні відносини безпосередньо врегульовано гл. 61, 62 ЦК України. Норми цих статей мають загальний характер. Тому щодо окремих видів договору підряду, яким властива певна специфіка, можуть прийматися спеціальні нормативні акти.
Генеральний підрядник і субпідрядник.
Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником свого обов’язку.
Диспозитивна норма, що міститься в ЦК, надає підряднику право залучити за власною ініціативою до виконання його обов'язків третю особу — субпідрядника.
Генеральним підрядником є організація з правами юридичної особи, що взяла на себе виконання робіт за договором підряду, і яка залучила до їхнього виконання інших осіб (субпідрядників); Закон не виключає можливості передачі субпідрядникам всього обсягу робіт зі збереженням за генпідрядником загальних функцій керівництва й організації виконуваних робіт. На великих будівництвах, особливо на так званому лінійному будівництві (магістралі, трубопроводи, транспортні магістралі) практикуються підрядні договори з двома чи більше підрядниками.
Субпідрядний договір — різновид договору підряду і до нього застосовуються загальні норми цивільного законодавства про договір підряду і загальні положення про підряд, що містяться в гл. 61 ЦК.
1.2. Права та обов’язки сторін
Головним обов'язком підрядника за цим договором є якісне відповідно до умов договору виконання роботи і передача її результату замовникові, за правило, у встановлений строк. Причому, якщо це передбачено договором або, якщо без певної інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим, результат підрядник зобов'язаний передати разом з інформацією щодо експлуатації чи Іншого його використання.
ЦК зберіг традиційний підхід до конструювання договору підряду, вказавши на те, що роботи виконуються на ризик підрядника статті 837,855 ЦК та інші), який полягає у тому, що у випадку випадкового знищення предмета договору підряду до здачі його замовникові або у разі, коли закінчення роботи стане неможливим без вини сторін, підрядник немає права вимагати плати за роботу, а якщо оплата була здійснена частково, зокрема сплачено аванс, він зобов'язаний повернути ці виплати замовнику [3].
Між тим, якщо знищення предмета договору або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи Дерево власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника У момент, коли мало відбутися її передання - ч. 6 ст. 853 ЦК, підрядник має право на оплату роботи - ч. 1 ст. 855 ЦК).
ЦК зберігає розподіл ризику між сторонами на випадок знищення або випадкового пошкодження матеріалу (ст, 842), покладаючи його до настання строку здачі підрядником роботи на сторону, яка надана матеріал, а після настання цього строку - на ту, котра його пропустила. Але новелою є те, що інший розподіл ризику може бути встановлено договором або законом.
Підрядник, якщо інше не встановлено договором, зобов'язаний виконувати роботу із свого матеріалу і своїми засобами. При цьому він відповідає за неналежну якість вказаних матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Якщо робота виконується з матеріалу замовника (у цьому випадку в договорі встановлюються норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів) і за його вказівками, підрядник зобов'язаний належним чином прийняти зазначений матеріал; своєчасно попередити замовника про неякісність або непридатність нього матеріалу для виконання роботи; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, але які загрожують якості чи придатності результату роботи. Між тим, якщо використання неякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує житло та здоров'ю людей або приводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків (ч, 2 ст. 848 ЦК).
Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження матеріалу, наданого замовником, надати останньому звіт про використання матеріалу та повернути його залишки, зберігати конфіденційність одержаної від замовника інформації про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, які можуть розглядатися як комерційна таємниця, якщо інше не встановлено договором. Замовник несе такий же обов'язок стосовно інформації, отриманої від підрядника (ст. 862 ЦК).
Підрядник має право: не починати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, яка підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (ст. 851 ЦК), Це положення у повній мірі відповідає змісту ст. 358 ЦК про зустрічне виконання зобов'язань; за згодою замовника на дострокове виконання роботи (ч. 2 ст. 854 ЦК); на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості; на відмову від договору з правом на відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження, у відповідний строк не замінить неякісний або непридатний матеріал, не змінить) вказівок про спосіб виконання роботи чи не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи [8].
Підрядник має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи або підвищенням ціни роботи, які настали внаслідок невиконання замовником свого обов'язку зі сприяння підрядникові у виконанні роботи, якщо обсяг та порядок такого сприяння були обумовлені договором (ч. 1 ст. 850 ЦК). Якщо ж виконання роботи стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.
Підрядник має право продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором, коли замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи за умови дворазового попередження його підрядником про виконання роботи (ч. 5 ст. 853 ЦК); вимагати виплати авансу у випадку та в розмірі, передбаченим договором; притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, якщо останній не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду.
Виходячи з того, що договір підряду - двосторонній договір, права та обов'язки покладаються також на замовника.
До обов'язків замовника закон відносить наступні: видати завдання підряднику, тобто чітко обумовити предмет договору; якщо це передбачено договором, надати матеріал підряднику; замінити на вимогу підрядника у відповідний строк неякісний або непридатний матеріал, змінити вказівки про спосіб виконання роботи або усунути інші обставини, що загрожують якості або придатності результату роботи; сприяти останньому у виконанні роботи у випадках, в обсязі та у порядку, встановлених договором; прийняти роботу, виконану підрядником.
Порядок прийняття роботи врегульований ст. 853 ЦК, бо є важливим для обох сторін - як для замовника, так і для підрядника. Замовник зобов'язаний разом з підрядником оглянути роботу і прийняти її, а у разі виявлення допущених підрядником відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це підряднику. Якщо цього не буде зроблено, замовник втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору чи недоліки у виконаній роботі. Маються на увазі тільки ті недоліки, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття, тобто явні.
Якщо ж після прийняття роботи будуть виявлені відступи від умов договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані), у тому числі й такі, що були умисно приховані підрядником, замовник зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків на вимогу будь-кого із сторін має бути призначена експертиза. Витрати на її проведення несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін - обидві сторони.
Якщо замовник виявить явні недоліки, він має право за своїм вибором вимагати безоплатного їх виправлення у розумний строк або ви-| правити останні за свій рахунок, отримавши право на відшкодування , своїх витрат на виправлення цих недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 852 ЦК). До речі, підрядник має право замість усунення недоліків роботи безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе (ч. 2 ст. 858 ЦК).
Якщо будуть виявлені істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2 ст. 852 ЦК) [2].
Стаття 863 ЦК містить спеціальну норму про позовну давність, яка застосовується до вимог щодо неналежної якості робіт за договором. Вона дорівнює одному року, а щодо будівель і споруд — трьом рокам від дня прийняття замовником. Початок перебігу позовної давності залежить від певних обставин. Так, якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у його межах, перебіг позовної давності починається від для заявлення про недоліки. Якщо відповідно до договору підряду роботу прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.
Замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Права замовника під час виконання роботи
Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Виділення в легальному визначенні підряду як обов'язкової ознаки виконання робіт за завданням замовника надає останньому можливість перевіряти в будь-який час хід та якість виконання, звіряючи його з завданням. В інтересах підрядника встановлено, що така перевірка не повинна призводити до втручання в його діяльність. Мається на увазі, що здійснення контролю з боку замовника не повинно конкурувати з іншою ознакою підряду: самостійним вибором підрядником способу виконання завдання замовника.
Вказана норма носить імперативний характер. Підрядник не має права відмовитися надати замовнику можливість контролювати хід робіт, посилаючись на відсутність таких вказівок у договорі. Якщо сторони включають таку умову в договір, вона буде визнана недійсною.
Окрім того, дана норма не підлягає розширювальному тлумаченню. Тобто предметом перевірки можуть бути лише тільки хід та якість робіт. При цьому завдання замовника повинні бути адресовані лише підряднику, а не іншим особам, що залучені підрядником до виконання роботи.
Сприяння замовника.
Замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.
У разі невиконання замовником цього обов’язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищенням ціни роботи.
Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати в зв’язку з невиконанням замовником договору [4].
Невиконання замовником обов'язків за договором підряду
Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Права замовника у разі порушення підрядником договору підряду
1. Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
2. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Стаття, що коментується вміщує перелік прав замовника у випадку відступу підрядника від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допущення інших недоліків в роботі: вимагати безоплатного виправлення цих недоліків, виправити ці недоліки за власний рахунок, але з подальшим правом на відшкодування своїх витрат, зменшення плати за роботу, розірвання договору та відшкодування збитків у випадку істотних відступі від умов договору. Цій перелік не є вичерпним, тобто сторони мають право у договорі передбачити інші наслідки порушення підрядником умов договору підряду. Вказані правила застосовуються в тому разі, якщо наявні недоліки можуть бути виправлені, або носять незначний характер. Якщо ж відступ від умов договору та допущені недоліки мають суттєве значення, замовник вправі розірвати договір та вимагати відшкодування збитків. Загальні правові наслідки зміни або розірвання договору передбачені ст. 653 ЦК, ч. 5 якої передбачає, що коли договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Тому відповідне право надається і замовнику в договорі підряду.
Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником
1. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові [8].
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
2. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
3. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
4. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, — обидві сторони порівну.
5. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.
6. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.
Насамперед, закріпивши у легальному визначенні договору підряду обов'язок замовника прийняти результат роботи, законодавець отримав можливість встановити несприятливі для замовника наслідки порушення встановленого обов'язку.
Відповідно до ч.1 статті, що коментується, замовник зобов'язаний прийняти виконану за договором підряду роботу з посвідченням такого приймання актом або іншим документом, який фіксує можливі недоліки виконаної роботи. Таким іншим документом можуть бути письмова претензія замовника, його оцінка про наявність недоліків у прикладених до виконаної роботи документах та інші письмові матеріали [5].
Підряднику, у випадку неприйняття роботи замовником і направленням йому дворазового попередження, надане право продати результат виконаної роботи, оскільки інше не передбачено договором. Цей захід не виключає права підрядника вимагати від замовника погодженої в договорі неустойки за неприймання робіт.
Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи
1. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.
Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.
У разі неякісного виконання роботи замовник наділяється колом альтернативних вимог ї до підрядника, застосування яких залежить від вибору замовника. У випадку неусунення підрядником недоліків робіт у розумний строк замовник у силу ч. З вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.
Умовами договору може бути передбачене звільнення підрядника за деякі недоліки.
Право підрядника на притримування.
При тримання – один зі способів забезпечення зобов’язань. Право підрядника на при тримання виникає при несплаті замовником не тільки встановленої ціни підряду, а й іншої суми, що приєднується у зв'язку з виконанням договору. Ці інші суми повинні розумітися широко і включати різноманітні платежі замовника, у тому числі збитки, а також заборгованість за взаємними розрахунками, погоджений авансовий платіж, що приєднується підряднику, неустойку і т.д.
Вимоги підрядника, що притримує річ, задовольняються з її вартості та в тому ж порядку, що передбачений для вимог, забезпечених заставою.
При безпідставному застосуванні притримання підрядник зобов'язаний відповідно до загальних норм цивільного права відшкодувати замовнику заподіяні йому, збитки [8].
Якість роботи.
Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Якість роботи повинна визначатися в договорі підряду. Якщо такі вимоги в ньому відсутні, або відповідні договірні умови є неповними та з цього приводу виникають розбіжності між сторонами, необхідно керуватися лише вимогами, які звичайно ставляться до робіт такого роду. Залежно від предмета підряду якість роботи може бути визначена в самому договорі, додатку до нього (опис, креслення і т.д.) чи сформульоване у вигляді посилання на інший документ (стандарт, керівництво і т.д.). Можливе також виконання підряду за зразком (малюнка).
У ч. 1, статті, що коментується, названі деякі загальні критерії, яким повинна відповідати якість роботи: звичайно пропоновані вимоги до робіт відповідного роду, придатність у межах розумного терміну, звичайне використання. Для правильного застосування цих критеріїв необхідно їхнє належне тлумачення з урахуванням предмета підряду, умов договору і статусу його учасників. Вирішальним критерієм є умови самого договору підряду. При цьому звичайно пропоновані вимоги і звичайне використання повинні розумітися на основі вітчизняних критеріїв і практики; звертання до закордонного досвіду може призвести до неправильних і несправедливих кінцевих висновків. Необхідно, щоб результат роботи був придатний для встановленого договором використання, а в разі відсутності вказівок про це у договорі – для звичайного для такого роду результату робіт, при цьому протягом розумного терміну.
Конфіденційність одержаної сторонами інформації
Якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.
Загальний правовий режим інформації встановлений ст. 200 ЦК. Стаття, що коментується, конкретизує стосовно підряду загальні правила про службову і комерційну таємницю (див. ст. 505 ЦК та коментар до неї).
Службова чи комерційна таємниця — це інформація, що має дійсну або потенційну комерційну цінність в силу невідомості третім особам, до неї відсутній доступ на законних підставах, а власник інформації прийняв заходи щодо охорони її конфіденційності. При цьому є такі відомості, що хоча й задовольняють вказані вимоги, але не складають службової чи комерційної таємниці, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993р.
На сторону, що отримала інформацію про нові рішення та технічні знання, незалежно від того, чи підпадає така інформація під ознаки інформації, що захищена законом, а рівно, що й та, що містить відомості, що становлять службову чи комерційну таємницю, покладається обов'язок не повідомляти її третім особам без згоди іншої сторони.
При порушенні вимог конфіденційності учасники договору підряду можуть захищати свої права всіма способами, передбаченими ст. 16 ЦК і іншими законами. Основними способами захисту є в цих випадках вимоги про припинення неправомірних дій і відшкодуванні заподіяних збитків [2].
1.3. Кошторис
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік витрат щодо виконання робіт» додається до договору і є його частиною. Оскільки ціна є результатом угоди сторін, то не буде мати значення кошторис, складений тільки однією зі сторін. Частина 1 статті 844 ЦК спеціально підкреслює, що кошторис, складений підрядником, буде мати юридичну силу та стане частиною договору лише з моменту затвердження його замовником.
На виконання робіт може бути складений твердий чи приблизний кошторис. Якщо наявні всі вихідні дані, визначені всі необхідні види" .робіт, то складається твердий кошторис, відступ від якого не дозволяється. За загальним правилом кошторис, передбачений договором підряду, є твердим. Кошторис вважається приблизним лише при наявності спеціальної вказівки про це в договорі. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесеш лише за погодженням сторін. Витрати, пов'язані з перевищенням кошторису за загальним правилом, несе підрядник. Приблизний кошторис складається в тому разі, якщо заздалегідь неможливо визначити перелік робіт, що потребуються. В міру виконання робіт приблизний кошторис уточнюється й розрахунки провадяться за фактично проведеними підрядником витратами, але якщо немає значного перевищення приблизного кошторису. Можливість збільшення ціни припускається лише в разі виникнення необхідності в проведенні додаткових робіт, не передбачених приблизним кошторисом. Збільшення ціни з інших підстав не дозволяється. Так, зростання витрат підрядника внаслідок зміни цін на матеріали, зміни кон'юнктури ринку, правил оподаткування не можуть розглядатися як обставини, що викликають необхідність перевищення ціни, визначеної приблизно.
Законом не встановлений будь-який кількісний показник, який свідчить про значне перевищення приблизного кошторису. В кожному конкретному випадку це визначається на підставі ряду факторів, у тому числі вартості робіт, розміру витрат та ін. Юридичне значення перевищення приблизного кошторису полягає в тому, що при значному перевищенні замовник вправі відмовитися від договору, сплативши при цьому підряднику ціну за виконану частину робіт. Здійсненню цього права замовника передує обов'язок підрядника своєчасно попередити замовника про необхідність значного перевищення кошторису. Невиконання вказаного обов'язку позбавляє підрядника права на відшкодування надкошторисних витрат.
У кошторисі виконуваних робіт потрібно враховувати вартість матеріалів, терміновість виконання замовлення та інші можливі обставини. Вартість замовлення може бути сплачена повністю чи частково до початку його виконання або після завершення робіт. Оплата вартості виконаних побутовими підприємствами робіт проводиться, як правило, після виконання замовлення, а вартість матеріалів, яка не входить до вартості послуг, сплачується повністю під час оформлення замовлення.
У разі істотного зростання вартості матеріалу або устаткування, а також вартості послуг підрядник має право вимагати збільшення кошторису (див. коментар до ст. 843 ЦК).
Ощадливість підрядника.
Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлено строки виконання роботи, підрядник зобов’язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
1.4. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
Настання тих чи інших правових наслідків залежить від характеру недоліків у виконаному замовленні. Так, відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК УРСР, коли підрядник допустив відступи від умов договору, що погіршили роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатно виправити зазначені недоліки у відповідний строк або відшкодувати йому необхідні витрати з виправлення своїми засобами недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу. Відповідно до п. 1 ст. 871 нового ЦК за таких порушень замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків, або відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. Наведена стаття має кілька новел. По-перше, вона надає замовникові право встановити "розумний" строк для виправлення недоліків, по-друге, наведене в ній правило діє в усіх випадках, якщо інше не встановлено договором. Однак в обох кодексах законодавець поділяє недоліки на ті, які виявилися у вигляді відступів від умов договору, що погіршили роботу, та інші недоліки в роботі. Цілком очевидно, що під категорію "інших недоліків у роботі" підпадають ті з них, які у принципі не знижують якості роботи, але є відступом від умов договору (наприклад, підрядник виконав ремонт квартири шпалерами іншого кольору, ніж це було обумовлено договором). Наявність таких недоліків, однак, не дає замовникові права вимагати розірвання договору й відшкодування збитків, він може лише зажадати відшкодування витрат на виправлення недоліків [6].
За наявності у роботі істотних відступів від договору або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків (ч. 2 ст. 344 ЦК УРСР, п. 2 ст. 871 ЦК України). Визнають недоліки істотними або незначними самі сторони, а у разі спору — суд. Стосовно побутового замовлення у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 липня 1979 р. № 4 (із змінами, внесеними постановами від 29 червня 1984 p., від 30 червня 1989 р. та від 25 грудня 1992 р.) було дано роз'яснення, що до істотних належать недоліки, які унеможливлюють використання речі відповідно до її цільового призначення або які не можуть бути усунені відносно даного замовника, або для усунення яких потрібні великі затрати праці та часу, або які роблять предмет іншим, ніж передбачено договором. Проте зазначена Постанова Пленуму втратила чинність у зв'язку з прийняттям Пленумом Верховного Суду України постанови "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" від 12 квітня 1996 р. № 5, в якій немає вищезгаданого роз'яснення щодо істотних недоліків, очевидно у зв'язку з тим, що в Законі України "Про захист прав споживачів" є майже таке саме законодавче визначення поняття істотних недоліків.
Закон, однак, не передбачає можливості примусового виправлення підрядником істотних недоліків у роботі на вимогу замовника. І це правильно, оскільки за іншого підходу можливі подальші невиправдані матеріальні витрати. Якщо стає очевидним, що підрядник професійно і технічно не в змозі усунути істотні недоліки, то економічно недоцільно і безперспективно примушувати його виправляти заздалегідь невиправні недоліки в роботі. У ст. 344 ЦК УРСР та ст. 871 ЦК України не встановлюються штрафні санкції (неустойка, штраф) за неякісне виконання роботи. Проте сторони не позбавлені права передбачати їх у договорі. Штрафні санкції можуть також встановлюватися в окремих законодавчих актах.
У ЦК України введено нову ст. 877 "Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи", яка за своїм змістом багато в чому схожа на проаналізовану вище ст. 871, що свідчить про певну їх неузгодженість. Водночас у ній містяться окремі новели. Таким, наприклад, є положення про те, що підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. Новим тут є також правило про те, що підрядник відповідає за якість наданого ним матеріалу відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.
Правові наслідки неякісного виконання роботи, передбачені законодавством, застосовуються й тоді, коли недоліки сталися через несвоєчасне застереження або незастереження підрядником замовника про обставини, перелічені у ст. 340 ЦК УРСР, ст. 866 ЦК України, та через неякісні матеріали підрядника.
Підрядник відповідає за неправильне використання матеріалів, наданих замовником (ст. 334 ЦК УРСР, ст. 859 ЦК України). Більше того, підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу замовника, якщо не доведе неможливість їх виявлення при належному прийманні матеріалу (п. 3 ст. 859 ЦК України). Він також несе відповідальність за будь-яке упущення, що спричинило втрату або пошкодження ввіреного йому замовником майна (ст. 337 ЦК УРСР, ст. 860 ЦК України). Зміст відповідальності підрядника за вказані упущення у разі потреби визначають, виходячи також із загальних норм зобов'язального права.
Відповідні правові наслідки для сторін договору підряду настають у разі перевищення складеного кошторису (ст. 334 ЦК УРСР, ст. 863 ЦК України). Зокрема, якщо виникла необхідність значного (істотного) перевищення кошторису (у новому ЦК — приблизного) підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника, який у разі незгоди має право відмовитися від договору, відшкодувавши підряднику витрати щодо виконаної частини роботи. У разі невиконання підрядником такого інформаційного обов'язку він зобов'язаний виконати договір підряду за встановленою ціною.
Відповідно до п. 5 ст. 863 ЦК України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник — його зменшення, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.
Певні невигідні правові наслідки передбачені і щодо замовника. Так, якщо замовник, незважаючи на своєчасне і обґрунтоване попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісні або непридатні матеріали, не змінить вказівки щодо способу виконання роботи або не усуне інші обставини, які загрожують міцності чи придатності виконуваної роботи, підрядник має право, а за договором між соціалістичними організаціями зобов'язаний відмовитися від договору і стягнути збитки, заподіяні з вини замовника (ст. 341 ЦК УРСР). Відсутність у замовника можливості замінити неякісні матеріали не є підставою для незастосування до нього зазначених санкцій [2].
Не досить чітким уявляється зміст ст. 341 ЦК УРСР у тій частині, де встановлюється обов'язок лише підрядника-організації відмовитися від виконання договору, якщо замовник не усуне обставин, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи. Тому дане питання краще вирішено в ст. 867 нового ЦК, яка встановлює майже такі ж правові наслідки, як і ст. 341 ЦК УРСР і водночас зобов'язує будь-якого підрядника відмовитися від договору, якщо використання неякісного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення економічних, санітарних правил, правил безпеки тощо.
З невиконанням або неналежним виконанням замовником своїх обов'язків, що полягають у прийнятті та оплаті виконаної підрядником роботи (статті 342 і 345 ЦК УРСР), також пов'язується настання тих чи інших правових наслідків, хоч законодавством спеціально вони не визначаються. Цілком очевидно, що підрядник має право вимагати відшкодування збитків, завданих такими діями (бездіяльністю) замовника. Не виключається також застосування санкцій у вигляді неустойки (пені). Ризик випадкової загибелі чи випадкового пошкодження предмета підряду, що сталися після прострочення його прийняття, покладається на замовника.
ЦК УРСР не встановлює якогось єдиного порядку приймання виконаної роботи і оформлення її результатів. Тому ці дії мають виконуватися з додержанням загальних або спеціальних правил про договір підряду. У ст. 342 ЦК УРСР лише визначається обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них підрядникові без зволікання. Значно докладніше такі відносини врегульовані новим ЦК України (ст. 872). За цим Кодексом замовник зобов'язаний прийняти виконану підрядником роботу, оглянути її та негайно заявити йому про виявлені недоліки. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає у подальшому право посилатися на ці недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, втрачає право посилатися на ті недоліки, які могли бути встановлені при звичайному способі прийняття роботи (явні недоліки). Замовник зобов'язаний також негайно повідомити підрядника про виявлені після прийняття роботи приховані недоліки.
Надзвичайно важливим є правило п. 5 ст. 872 ЦК України про те, що у разі ухилення замовника від прийняття виконаної роботи протягом одного місяця, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, за вирахуванням належних йому платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.
На захист прав підрядника спрямована норма ст. 875 ЦК України, яка надає йому право притримати результат роботи та майно замовника, яке є у нього, якщо замовник не оплатив необхідних платежів. Сторони можуть оформити здачу-приймання результату виконаної роботи відповідним актом або іншим документом. Окремими нормативними актами може бути передбачений обов'язок сторін відповідним чином оформляти приймання замовником виконаної роботи. Як правило, це стосується виконання складних будівельно-монтажних, радіотехнічних та інших робіт [8].
Закон встановлює строки пред'явлення позовів щодо виявлених у роботі недоліків. За ст. 343 ЦК УРСР такі позови можуть бути пред'явлені замовником з приводу:
1) недоліків у будинках і спорудах, які не могли бути помічені при звичайному прийнятті роботи (приховані недоліки), якщо однією із сторін є громадянин, — протягом трьох, років;
2) прихованих недоліків в іншому майні – протягом одного року;
3) явних недоліків – протягом 6 місяців.
Законом України від 6 квітня 2000 року „Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контрактну), „Про виконання робіт на будівництві об’єктів” окремо визначені правові засади майнової відповідальності за порушення умов договору.
Розділ ІІ. Договір побутового підряду.
2.1 Поняття договору побутового підряду
За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових чи інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботу (ч. 1 ст. 865 ЦК).
Правовому регулюванню договору побутового підряду в ЦК присвячено окремий параграф, що пов’язано, перш за все, з необхідністю законодавчого забезпечення інтересів замовника як споживача результату підрядних робіт за даним договором.
Згідно зі ст. 865 ЦК до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих ЦК, застосовується законодавство про захист прав споживачів, а також інші акти цивільного законодавства. Ними, зокрема є: Закон України «Про захист прав споживачів» (далі Закон); Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Правила побутового обслуговування населення? затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313 (далі - Правила); низка інструкцій щодо надання окремих видів побутових послуг, затверджених наказом Українського союзу об'єднань підприємств та організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) від 27 серпня 2000 р. №/20, зокрема: Інструкція щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування (перефарбування) виробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та пошиття швейних і хутряних виробів, виробів із шкіри, головних уборів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутових машин і приладів, ремонту та виготовлення металовиробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та виготовлення ювелірних виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, Інструкція щодо надання послуг з ремонту і пошиття взуття, Інструкція щодо надання послуг з ремонту, пошиття та в'язання трикотажних виробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутової радіоелектронної апаратури тощо [2].
Договір побутового підряду належить до двостороннє зобов’язуючих, консенсуальних і оплатних договорів. Як прямо вказано в ч. 2 цієї статті, договір побутового підряду є публічним договором. Таким чином, договір побутового підряду буде відповідати тій діяльності, що здійснюється відповідною організацією стосовно кожного, хто до неї звернеться. Крім того, підрядник повинен надати замовнику до укладення договору інформацію про себе, про роботу, що пропонується, про ціни та форми оплати, права замовника та інші відомості, що стосуються договору побутового підряду. Якщо буде надана неналежна чи неповна інформація, замовник має право розірвати договір та вимагати відшкодування збитків. Комерційна організація в силу того, що договір побутового підряду є публічним не має права надавати переваги одним замовникам перед іншими, а також забороняється відмова від укладення договору.
Форма договору побутового підряду.
Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.
Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.
Оскільки стаття, що коментуються, не містить суворих обмежень, то договір побутового підряду може бути укладений як в усній, так і в письмовій формі й оформлений договором, квитанцією, розпискою чи іншим документом, у якому мають зазначатися необхідні реквізити, або ж шляхом видачі жетона, талона чи касового чека. Якщо замовник втратив документ, яким був оформлений договір, йому видається на вимогу дублікат.
У документі, що підтверджує укладення договору побутового підряду, повинні міститися: юридичний адрес підрядника; дата приймання замовлення; строки початку та закінчення виконання замовлення; сума авансу (повна сума); підписи того, хто здав замовлення, та того, хто прийняв; вид послуги; заводський номер виробу, що здається в ремонт та інші реквізити.
Виконання працівниками служби побуту замовлень без належного їх оформлення не створює для підприємства побутового обслуговування правових наслідків.
Оскільки письмова форма договору не є умовою дійсності договору побутового підряду, відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права на випадок спору наводити на підтвердження правочину та її умов будь-які докази та залучати свідків, що прямо передбачено статтею, яка коментується [2].
Стаття, 867 ЦК передбачає гарантію захисту інтересів замовника. Ця гарантія є наслідком загального правила про те, що робота виконується тільки за завданням замовника. Так, наприклад, якщо замовник уклав договір на ремонт машини, а підрядник у ході виконання робот за власною ініціативою пофарбував її, то замовник має право не сплачувати роботу, що не була замовлена. Крім того, трапляються випадки, коли підрядник нав'язує замовнику виконання додаткових робіт та послуг. Наприклад, громадянин бажав замовити пошив піджака, а йому пропонують тільки пошив костюму в цілому.
Стаття, що коментується, також надає замовникові право на відмову від договору побутового підряду в будь-який час до здачі йому роботи, але він повинен оплатити підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Замовник має право відмовитися незалежно від її підстав, що є виключенням із загального правила про неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань. Однак слід мати на увазі, що правом відмови замовник може скористатися лише стосовно роботи, що не завершена підрядником. Якщо ж робота вже виконана, то замовник не може відмовитися від прийняття її результату, незважаючи на те, що він втратив інтерес до нього. Все виконане за договором побутового підряду до припинення (відмови) залишається у сторін і ніхто з них не може вимагати повернення, якщо інше не передбачене законом або договором. Таким чином, частина роботи, що виконана підрядником до відмови замовника від договору, залишається у замовника. Будь-яке обмеження права замовника на відмову від договору побутового підряду не допускається. Якщо договір буде містити умови, що позбавляють замовника цього права, то вони є нікчемними.
Стаття 868 ЦК встановлює обов’язок підрядника й тим самим право замовника на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про роботи (послуги), що забезпечує можливість їх свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана замовнику до укладення ним договору побутового підряду чи замовлення роботи (послуги). Так необхідні відомості, що повинні бути повідомлені замовнику, мають містити інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну(тариф), форму оплати роботи, умови та правила виконання робіт (надання послуг), нормативні документи, вимогам яких повинні відповідати роботи, гарантійні зобов’язання підрядника, тощо.
Відповідно до статті 870 робота за договором побутового підряду може бути виконана підрядником як із власних матеріалів, так і з матеріалів замовника. Підрядник не вправі наполягати на передачі йому матеріалу замовником. Види, кількість і якість матеріалів, необхідних для надання послуг, визначаються підрядником відповідно до нормативно-технічних документів за погодженням із замовником [2].
Якщо підрядник надав матеріали для виконання замовлення, то він несе відповідальність за їх якість. Так, при виконанні підрядником роботи зі своео матеріалу, його оплата повинна здійснюватися замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи. У разі відсутності матеріалів або неможливості під час оформлення замовлення визначити необхідний для надання побутової послуги обсяг матеріалів, використання їх попередньо погоджується із замовником, а вартість оплачується ним після виконання послуг за цінами, що діяли на день надходження матеріалів.
Договір побутового підряду може містити умови, за якими підрядник може надати замовнику матеріали в кредит (із розстроченням платежу). Порядок надання кредиту на матеріал, термін і порядок його погашення визначаються договором побутового підряду або додатковою угодою сторін.
Зміна ціни на матеріали підрядника, зазначеної в договорі побутового підряду, не допускається. Тому подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 871 ЦК спрямована на захист прав замовника у разі виконання роботи з його матеріалу, тому в квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору побутового підряду, вказуються точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін.
Вартість речей і матеріалів замовника визначається та оформлюється документально за погодженням сторін або на основі поданих документів, що засвідчують їх ціну.
У разі невідповідності ціни матеріалу дійсності, замовник має право оспорити проведену оцінку матеріалу.
Якщо підрядник під час прийому матеріалів виявить неналежну якість або непридатність матеріалів для виконання роботи чи інші недоліки, він повинен повідомити про це замовника, що зніме з підрядника відповідальність за наслідки втрати чи пошкодження матеріалів на вказаній підставі.
Підрядник несе відповідальність за збереження та правильне використання наданих йому замовником матеріалів. Якщо з вини підрядника матеріали були втрачені чи пошкоджені, підрядник повинен при погодженні з замовником замінити матеріали на аналогічні та виконати роботу з цього матеріалу в розумний строк.
2.2 Права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду
На випадок якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, такі як порушення строків виконання замовлення, втрата чи пошкодження матеріалів, результат роботи не відповідає якості, в роботі є певні недоліки чи інше, стаття, що коментується, передбачає право замовника вимагати від підрядника: 1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості; 2) розірвання договору та відшкодування збитків. Гроші, сплачені за роботу провертаються замовникові у день розірвання договору, а у разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший термін за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом 7 днів.
За кожний день усунення недоліків понад установлений строк (14 днів) замовникові виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості результату робіт.
Розмір плати за договором побутового підряду.
Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо.
Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядникові. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.
Стаття, що коментується, надає право сторонам договору побутового підряду визначати вартість виконаних робіт самостійно за своїм погодженням, окрім випадків якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо. Таким чином, за договором підряду можуть застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. У випадку регулювання вартості конкретної роботи державними тарифами, вона не може перевищувати встановлені державою тарифи [8].
Як правило, робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. Але ця вимога не є безумовною. Так, за бажанням сторін замовник може виплатити аванс підряднику чи оплатити роботи повністю при укладенні договору. Підрядник не має права самостійно вимагати від замовника внесення будь-яких сум у рахунок оплати робіт. Однак при укладенні договору побутового підряду замовником оплачуються у повному обсязі: всі види послуг, робіт, які виконуються в присутності замовника, а також засобом самообслуговування; кінофотолабораторій і фотографій, підприємств із надання послуг урочистих подій та ритуальних послуг; із придбання, доставки чи пересилці подарунків, сувенірів та інших виробів тощо. Крім того, за послуги із виготовлення та ремонту меблів, ремонту та будівництва житлових та не житлових приміщень, виготовлення, крупного ремонту та обновлення взуття, швейних і трикотажних виробів замовник видає аванс у розмірі 50 відсотків вартості роботи, що виконує підрядник.
Розрахунки із замовниками за виконані роботи здійснюються у готівковій, безготівковій чи іншій формі відповідно до законодавства.
Порядок оплати вартості робіт визначається підрядником за погодженням із замовником. Як уже було вказано, він може передбачати повний розрахунок під час оформлення замовлення або часткову оплату з остаточним розрахунком під час отримання замовлення. В останньому випадку після кожної завершеної і сплаченої операції за виконані роботи замовнику видається розрахунковий документ.
Вартість роботи і матеріалів підрядника оплачується замовником за цінами, що діяли на день оформлення замовлення, якщо інше не передбачено умовами договору.
У разі надання підрядником на прохання замовника додаткових робіт, не передбачених замовленням, їх вартість оплачується замовником за цінами, що діяли на час оформлення замовлення на ці роботи.
Розділ ІІІ. Договір будівельного підряду
3.1. Поняття договору будівельного підряду
Будівництво - процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів.
Серед способів здійснення будівництва таких, як: підрядний, господарський та змішаний, основним є підрядний, при якому будівельні роботи, по-перше, проводяться спеціалізованими професійними організаціями, наслідком чого є скорочення строків будівництва; по-друге, цей спосіб має раціональну систему побудови відносин між замовником і підрядником, які пов'язані один з одним, починаючи з першої до останньої стадії - здачі об’єкта будівництва.
Виходячи з того, що усі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового регулювання, до будівельного підряду застосовуються загальні положення ЦК про підряд, якщо спеціальні норми не містять особливостей стосовно того чи іншого положення, зокрема це стосується положень про структуру договірних зв'язків (ст. 838 ЦК), ощадливості підрядника (ст. 845 ЦК), зобов'язань сторін стосовно інформації (ст. 862 ЦК) тощо.
Між тим будівельний підряд, крім .родових ознак договору підряду, має свої кваліфікаційні ознаки: специфічний предмет — будівельні роботи; характер здійснення цих робіт, які нерозривно пов'язані з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 8 75 ЦК); організацію виконання будівельних робіт, що дає можливість розглядати його як самостійний вид договору підряду [7].
Норми, що регулюють відносини будівельного підряду, містяться .у нормативно-правових актах, які утворюють законодавство в галузі будівництва, що за своєю суттю є комплексним, включаючи не тільки норми цивільного права, а й адміністративного, земельного, фінансового тощо.
В умовах ринкової економіки будівельне законодавство суттєво оновилося, хоча цей процес триватиме і надалі. До нормативно-правових актів в галузі будівництва належать закони України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. № 1560-ХІ, «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р. № 2780-ХІІ, «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 p. № 687-XIV, «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 p. .№ 1490-II, «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) при виконанні робіт на будівництві об'єктів» від 6. квітня 2000 р; № 1641-Ш; Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р., Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. Порядок здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов'язань за договором підряду про виконання робіт на будівництві об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004р. № 609, Порядок державного фінансування капітального будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1764, тощо.
Характерною особливістю законодавства в галузі будівництва є те, що воно включає нормативно-технічні акти, до яких відносять будівельні норми та правила, державні стандарти, що регламентують техніко-економічні основи будівництва з урахуванням особливостей будівельних робіт.
Рекомендаційний характер мають відомчі нормативні акти, зокрема Положення про підрядні контракти в будівництві України, затверджене науково-технічною радою Міністерства у справах будівництва і архітектури (протокол від 15 грудня 1993р. № 9), Положення про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників з супідрядними організаціями, затверджене науково-технічною радою Державного комітету України у справах містобудування і архітектури (протокол від 14 грудня 1994р. № 4).
Поняття та значення договору будівельного підряду. Поняття договору будівельного підряду дається у ч. 1 ст. 875 ЦК. Відповідно до неї за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи згідно з проектно-кошторисною документацією, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи й оплатити їх.
Відносини, що складаються в процесі капітального будівництва, мають специфічний механізм правового регулювання, зумовлений насамперед особливостями капітального будівництва як діяльності, спрямованої на створення нових і реконструкцію старих основних фондів виробничого і невиробничого призначення.
Головними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядник. Замовник – це юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов’язаних з капітальним керівництвом, організовує проведення торгів, укладає договори, тощо.
Підрядник – особа, яка укладає договір підряду (контракт) на будівництво (проектування) об’єктів відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором підряду.
Взаємовідносини організацій – генеральних підрядників (генпідрядників) з субпідрядниками організаціями (субпідрядниками), їхні права, обов'язки і відповідальність при укладанні та виконанні контрактів субпідряду на виконання окремих видів робіт для забезпечення введення в дію виробничих потужностей і споруд, а також житлових будинків та інших об'єктів соціального призначення можуть бути врегульовані відповідно до Положення про взаємовідносини організацій — генеральних підрядників з субпідрядними організаціями, затвердженого Науково-технічною радою Державного Комітету України у справах містобудування й архітектури 14 грудня 1994р., яке має рекомендаційний характер [2].
Предметом договору будівельного підряду є проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцем знаходження об'єкта.
Нове будівництво (новобудова) — це будівництво підприємств, будівель і споруд, яке здійснюється на нових майданчиках на підставі знов затвердженої проектно-кошторисної документації. Розширення — це здійснюване за новим проектом будівництво других і наступних черг діючих підприємств, додаткових виробничих комплексів і виробів, а також нових або розширення діючих цехів. Реконструкція (технічне переоснащення) — проведення відповідно до плану технічного розвитку об'єднань (підприємств) комплексу заходів (без розширення виробничих площ) щодо підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, агрегатів, установок шляхом запровадження нової техніки, технології, заміни устаткування тощо.
У 1993 р. Науково-технічна Рада Міністерства України у справах будівництва й архітектури розробила Положення «Про підрядні контракти в будівництві», яке розроблено з урахуванням вітчизняного і закордонного досвіду й особливостей ринкових відносин у цій галузі. Воно має рекомендаційний характер, але оскільки воно детально регламентує відносини підряду в будівництві, доцільність його врахування не викликає сумнівів.
3.2. Проектно-кошторисна документація
У зв'язку з тим, що за договором будівельного підряду підрядник повинен виконати, як правило, великий обсяг будівельних робіт, параметри яких задані технічною документацією, закон надає великого значення, тому як повинні будуватися взаємини сторін, у зв’язку з підготовкою, уточненням і зміною технічної документації. Питання про підготовку технічної документації виникає тоді, коли при укладенні договору будівельного підряду малося лише техніко-економічне обґрунтування будівництва.
Розробка ТЕО (техніко-економічне обґрунтування) виконується найчастіше організацією, що проектує будівництво, і є підставою для укладання робочої документації, що залежно від умов договору готується однією зі сторін договору, але в усіх випадках підлягає узгодженню з замовником.
Виявивши необхідність проведення додаткових робіт, не врахованих у технічній документації підрядник повинен негайно інформувати замовника і чекати від нього вказівок.
Технічна документація і кошторис повинні відповідати вимогам нормативних документів, що регулюють будівництво, і договору будівельного підряду, який укладається. У систему нормативних документів входять Закони України „Про основи містобудування”, „Про архітектурну діяльність”, Державні будівельні норми України та інші положенні із проектування.
Відповідно до статті 878 ЦК, вважаючи погоджену сторонами проектно-кошторисну документацію в принципі незмінною до закінчення будівництва, законодавець, однак, враховує, що в період дії договору в сторін може виникнути об'єктивна потреба в її перегляді. Необхідність у цьому може бути зумовлена різними причинами, зокрема удосконаленням окремих проектних рішень, зміною конкретних потреб замовника, вимогами уповноважених державних органів, непередбаченим зростанням цін на будівельні матеріали і конструкції і т.д.
Замовник стосовно цього знаходиться в більш привілейованому стані оскільки йому надається можливість вносити зміни в технічну документацію без будь-яких посилань на незалежні від нього обставини. Він може зробити це і за своїм розсудом, але за умови, що викликані цим додаткові роботи з вартості не перевищують 10% зазначеної в кошторисі загальної вартості будівництва і не змінюють характеру передбачених у договорі будівельного підряду робіт. Якщо зазначену умову замовником дотримано, підрядник не вправі відмовитися від проведення додаткових робіт, викликаних зміною технічної документації. Зрозуміло, всі додаткові роботи повинні бути оплачені замовником у порядку, установленому договором.
Що стосується підрядника, то він вправі вимагати лише зміни кошторису у випадках, передбачених ст. 844 ЦК, але не технічної документації. У технічну документацію підрядник без узгодження з замовником не може вносити ніяких, навіть незначних, змін [8].
У договорі встановлюється порядок і строк узгодження додаткового кошторису у випадку змін, внесених у технічну документацію після прийняття її впровадження робіт виконавцем.
Вимога підрядника про перегляд кошторису повинна бути належним чином мотивована і представлена для узгодження з замовником у письмовій формі в строк, обумовлений договором.
Витрати повинні бути технічно й економічно обґрунтовані, виходячи з оптимальної витрати ресурсів, раціонального використання навколишнього середовища, правильного і достовірного визначення вартості змін і доповнень до раніше виданої технічної документації.
У тому випадку, коли пропоновані замовником зміни технічної документації викликають необхідність виконання великих за обсягом додаткових робіт або змінюють сам характер передбачених договором робіт, дане питання підлягає обов'язковому узгодженню з підрядником. Якщо підрядник готовий узятися за виконання нових робіт, сторони погоджують додатковий кошторис і вносять у договір будівельного підряду інші необхідні зміни.
Однак, якщо ці зміни зумовлюють подовження термінів виконання робіт, замовник зобов'язаний продовжити і строк контракту. Замовник також має право на внесення в процесі будівництва змін і доповнень у проектну документацію та обсяги робіт.
Відповідно до статті 880 ЦК вводиться для будівельного підряду загальне правило: ризик випадкової загибелі (ушкодження) об'єкта будівництва, що настав до здачі об'єкта підрядником замовнику, покладається на підрядника. Це пов'язано з встановленням ст., 876 ЦК загального правила, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник (див. коментар до вказаної статті).
Замовник відшкодовує збиток від ризику тільки у випадках, коли він передав для будівництва неякісні матеріали, устаткування, конструкції, давав помилкові вказівки підряднику, про що його підрядник попереджав (див. коментар до ст. 848 ЦК). Передаючи підрядникові обов'язок із забезпечення будівництва всім необхідним (ст. 837 ЦК), замовник від несення негативних наслідків такого ризику звільняється, крім виняткових випадків — помилкових указівок з його боку в процесі будівництва, оскільки ризик підрядника в цих випадках зростає.
Стаття, 881 ЦК дозволяє сторонам договору визначити обов'язок однієї зі сторін страхувати ризики від випадкових ушкоджень об'єкта будівництва, окремих етапів чи комплексів (які є закінченим будівництвом відповідно до умов договору), шкоди, заподіяної іншим особам, а також умови такого страхування. Якщо така умова не передбачена договором цей обов'язок покладається на підрядника, що цілком природно, оскільки він несе ризик випадкової загибелі предмета підряду до його передачі замовнику (ст. 880 ЦК). Відповідно на стороні, що укладає договір страхування, лежить обов'язок повідомити іншу сторону про укладення останнього та обов'язок ознайомити її з цим договором.
Страхування в будівельному підряді має свої обмеження в часі: воно припиняється разом з припиненням самого договору, що пов'язує замовника та підрядника, оскільки у вказаний момент сторона, на яку покладається обов'язок страхування, втрачає застрахований нею інтерес. Це дає підстави розглядати відповідні зобов'язання як страхування на період будівництва.
У підрядному договорі, в якому передбачена необхідність страхування, звичайно вказуються його види, страхові ризики, страхова сума, строки страхування.
Право замовника здійснювати контроль і нагляд за ходом і якістю виконуваних робіт, дотриманням термінів їх виконання, якістю наданих підрядником матеріалів, а також правильністю використання підрядником матеріалів замовника нерідко виступає одночасно й як його обов'язок. Так, якщо об'єкт будується на основі оригінального архітектурного проекту, замовник зобов'язаний укласти з архітектором договір на здійснення авторського нагляду за будівництвом об'єкта (ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність»). Технічний нагляд за будівництвом здійснюється в усіх випадках, коли будівництво ведеться за рахунок бюджетних коштів і т.д. У такій ситуації замовник повинен виявляти особливу уважність, тому що підрядник, що неналежним чином виконав роботи, може згодом послатися на те, що поява недоліків і їхнє неусунення зумовлені тим, що замовник не здійснював належного контролю і нагляду за виконанням робіт [8].
3.3. Відповідальність підрядника
Відповідно до статті 883 ЦК встановлюється відповідальність підрядника за якість робіт, підкреслюючи значення якісних показників у будівництві. Мається на увазі відповідальність зі виконання робіт із відступом від проекту, прийнятого до виробництва, кошторису, а також будівельних норм і правил, що діють на момент виконання окремих видів робіт.
Стаття також установлює санкції, які повинні стимулювати належне виконання зобов'язані підрядником і які забезпечують майнові інтереси замовника при недотриманні підрядником вимог щодо якості. Неустойка має штрафний характер. Випадки застосування санкцій у кожному конкретному випадку повинні бути передбачені в договорі.
Закон України (дію якого зупинено на 2002 р. згідно із Законом від 20 грудня 2001 р.) «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» визначає загальні правові засади майнової відповідальності за недотримання встановлених умовами договору підряду (контракту) строків завершення виконання робіт на будівництві об'єктів та здійснення розрахунків за них і спрямований на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове та ефективне використання коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій.
Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов, визначених у ст.ст. 4 і 5 вказаного Закону та іншими законами. Законом також передбачені інші особливості відповідальності сторін за договором підряду на капітальне будівництво, якщо воно здійснюється за рахунок коштів держави.
Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня 1994 р. встановлює адміністративно-правову відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій усіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівною та іншою проектною документацією, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.
Підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором/будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.
Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.
Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку [2].
3.4. Відповідальність замовника
За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором підряду на капітальне будівництво відповідальна за це сторона сплачує неустойку (пеню) передбачену договором, а також відшкодовує збитки, у сумі, не покритою неустойкою, що виразилися у зроблених іншою стороною витратах, у втраті чи пошкодженні її майна.
П 3 ст. 2 Закону України „Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів” встановлено, що у разі недотримання зобов’язання щодо стягнення неустойки, сума неустойки, що не була стягнена в установленому порядку з винної сторони за порушення умов договору підряду, стягується за рішенням господарського суду до державного бюджету як зі сторони, яка заявила ці вимоги, так і з сторони, що не виконала договірних зобов’язань.
Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом 30 календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядник має право припинити виконання робіт, але не раніше як через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на 90 календарних днів підрядник має право розірвати договір підряду (контракт) відповідно до умов договору (контракту) і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням договору підряду (контракту) в частині, не покритій неустойкою (пенею).
Висновки
Отже, зараз я хотіла би зробити коротенькі висновки по всій курсовій роботі. Коротко говорячи суть всього договору підряду зводиться до наступного: за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.
Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.
Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.
Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.
Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.
Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.
У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.