Eкологічне правопорушення.
Юридична відповідальність
за екологічні правопорушення

















Екологічне правопорушення — це винна, протиправна, екологічно небезпечна дія, яка посягає на встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та порушує екологічні і пов’язані з ними ін. права людини і вимоги екологічної безпеки Екологічне правопорушення (екологічний делікт або екологічний злочин) може бути адміністративним або дисциплінарним.
Суб’єктами екологічного правопорушення є право- і дієздатні, осудні фізичні і юридичні (посадові особи) особи. Суб’єктивними ознаками є вина, необережність чи навмисність та екологічний ризик власників джерел підвищеної екологічної небезпеки.
До складу екологічного правопорушення входить предмет (об’єкт) посягання і екологічні правовідносини. Об’єктами посягання є навколишнє природне середовище (природні, умови життєдіяльності) та життя і здоров’я людини.
Об’єктивними ознаками екологічного правопорушення є дія чи бездіяльність, які призводять до протиправного порушення екологічних вимог. Дані порушення мають екологічну спрямованість і призводять до екологічної небезпеки та майнової і моральної шкоди природним ресурсам належним власнику чи користувачу, навколишньому природному середовищу, життю і здоров’ю людини.
Види екологічних правопорушень — це визначені чинним екологічним законодавством категорії незаконних дій (бездіяльність), за які в залежності від характеру і ступеню екологічної небезпеки, об’єкта, предмета посягання та ін. ознак можуть застосовуватись заходи державно-правового примусу.
Екологічні правопорушення в залежності від предмета і об’єкта посягання можуть бути в галузі
— використання природних ресурсів : земельні, водні, лісові, гірничі, фауністичні, в сфері використання і охорони атмосфери;
— охорони навколишнього природного середовища : порушення природоохоронних вимог на стадії прийняття рішень і в процесі здійснення господарської та ін. діяльності, порушення вимог охорони територій і об’єктів природно-заповідного фонду, курортних, лікувально-оздоровчих рекреаційних зон та ін. територій, що підлягають особливій охороні;
— екологічної безпеки : невиконання заходів щодо попередження виникнення та ліквідації наслідків надзвичайних екологічних ситуацій, порушення вимог екологічної безпеки у процесі здійснення видів діяльності.
Правопорушення по окремих галузях і інститутах екологічного законодавства поділяються на :
1) порушення у сфері права власності на природні ресурси;
2) порушення у сфері права природокористування;
3) правопорушення у сфері відтворення природних ресурсів;
4) правопорушення у сфері екологічної експертизи;
5) екологічні правопорушення у сфері застосовування економічних важелів щодо використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища;
6) порушення прав громадян на екологічно безпечне навколишні природне середовище;
7) порушення норм екологічної безпеки;
8) порушення екологічних прав громадян (на повну і достовірну інформацію та ін.);
9) екологічні правопорушення у сфері управління і контролю.
Екологічне правопорушення за ступенем екологічної небезпеки і заходами державно-правового примусу може бути :
— еколого-правовим проступком, що тягне за собою дисциплінарну відповідальність;
— еколого-майновим деліктом, що тягне за собою майнову відповідальність;
— еколого-адміністративним правопорушенням, що тягне за собою адміністративну відповідальність;
— екологічним злочином, що тягне за собою кримінальну відповідальність.
Порушення лімітів використання природних ресурсів, екологічних нормативів, стандартів, вимог екологічної безпеки призводить до виникнення еколого-правової (превентивної) відповідальності. Проти юридичних осіб — суб’єктів еколого-правової (превентивної) відповідальності — застосовуються такі санкції :
1) обмеження діяльності;
2) зупинення діяльності;
3) припинення діяльності.
Органами по застосуванню санкції є
— органи місцевого самоврядування;
— органи Мінекобезпеки України;
— органи місцевої державної виконавчої влади.
Припинення діяльності здійснюють :
— Кабінет Міністрів України;
— органи місцевого самоврядування стосовно підпорядкування юридичних осіб;
— Суд за позовом Прокуратури у разі систематичних правопорушень;
— органи місцевої виконавчої влади.
Юридична відповідальність за екологічні правопорушення — це специфічна форма суспільних відносин, в яких за допомогою правових норм та ін. юридичних засобів забезпечується добровільне чи примусове виконання винними особами вимог екологічної безпеки, ефективне використання природних ресурсів, охорона навколишнього природного середовища або покладається обов’язкове виконання ін. обов’язків за допущене екологічне правопорушення.
Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення — це різновид юридичної відповідальності, яка застосовується до винних осіб за протиправні дії, що порушують екологічні вимоги у процесі невиконання функціональних обов’язків та ін. вимог дисципліни праці, пов’язаних з використанням природних ресурсів, охороною навколишнього природного середовища, забезпеченням екологічної безпеки.
Умовами настання дисциплінарної відповідальності є
— протиправність;
— наявність вини суб’єкта;
— професійна правосуб’єктність у галузі екології;
— невиконання чи неналежне виконання екологічних вимог, які складають коло службових професійних обов’язків.
Види дисциплінарних стягнень :
1) догана; 2)звільнення з посади.
Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення — це різновид суспільних відносин, у яких застосовуються заходи адміністративного впливу (стягнення) за винні і протиправні діяння, що порушують встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки та екологічні права громадян.
Види адміністративно-правових стягнень є
1) штраф;
2) вилучення об’єктів правопорушення;
3) позбавлення права заняття спеціальною діяльністю;
4) конфіскація знарядь правопорушення;
5) обмеження, зупинення, припинення діяльності чи експлуатації об’єктів.
Кримінальна відповідальність за екологічні злочини — це стан розвитку суспільних відносин, в якому реалізуються засоби кримінально-правового покарання осіб, винних у здійсненні екологічного правопорушення з високим рівнем екологічного ризику і екологічної небезпеки для навколишнього природного середовища, природних ресурсів, життя і здоров’я людей.
Види покарання за екологічні злочини є
1) виправні роботи;
2) кримінальний штраф;
3) позбавлення волі;
4) конфіскація незаконно добутого, знарядь злочину
5) позбавлення права займати відповідні посади
Майнова відповідальність за екологічні злочини — це різновид юридичної відповідальності, яка передбачає виконання обов’язку фізичних чи юридичних осіб щодо компенсації майнової чи моральної шкоди, заподіяної власником чи користувачем природних ресурсів, порушенням екологічного законодавства або порушенням екологічних та ін. прав громадян.
Умовами майнової відповідальності є
— протиправність;
— причинний зв’язок між заподіяною шкодою і протиправністю;
— наявність вини заподіячів шкоди;
— підвищений екологічний ризик та небезпечна діяльність.
Майнова відповідальність може наставати за :
— земельні правопорушення;
— лісоправопорушення;
— водні правопорушення;
— гірничі правопорушення;
— фауністичні правопорушення;
— порушення законодавства про атмосферне повітря;
— порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
— порушення законодавства про природно-заповідний фонд;
— порушення законодавства про Червону книгу;
— порушення вимог і нормативів екологічної безпеки;
— порушення прав громадян на екологічну безпеку;
— порушення вимог радіаційної і ядерної безпеки;
— порушення екологічних прав громадян.
Способами (методами) обчислення шкоди, заподіяної екологічними правопорушеннями є
1) нормативний;
2) витратний;
3) таксовий;
4) розрахунковий.
Порядок відшкодування шкоди може бути добровільним чи судовим.