“Війна США в Іраці.
Причини та розв’язання проблеми”

Можна по-різному підходити до війни в Іраці. Однак реалістичний погляд на теперішній світ зобов'язує нас зробити висновок, що видима війна, яка почалася 19 березня, є вимушеним продовженням невидимої війни, яку вже довший час веде проти Америки розгалужена міжнародна терористична мережа, підтримувана певними країнами, до кола котрих в першу чергу належить Ірак. Не тільки треба було сказати: „Досить!", але це треба було сказати раніше, не тримаючи ніяких ілюзій щодо безпорадної, слабовольної ООН і не боячись звинувачень у присвоєнні Америкою функцій „світового жандарма". У світі так само, як на вулиці великого міста: коли нас б'ють по голові чи висмикують з кишені гаманець, ми просимо Бога, щоб десь поблизу виявився поліціянт, і щоб він, підбігши, не роздумував на тему - „що краще - мир чи війна?", а скоро й вправно застосував до кривдника свого кийка. То ж сьогодні подякуймо Богові, що в світі є така країна, котра може захистити від наруги і сваволі інші народи, яка в наш непевний вік зберегла і моральні критерії, і політичну волю, без якої міжнародне життя загрожує перетворитися в кривавий і безконечний хаос. Це не війна проти Іраку, це війна за Ірак, де люди десятки літ існують напівголодні і безправні, і де їх було фізично винищувано сотнями тисяч. Це не війна загарбника. Загарбник услід за своїми танками не посилає безконечні колони авт з харчами, ліками і одежею, як це чинить Америка.
Так само реалістично ми повинні поставитися до антиамериканського пропагандистського міту, нібито „переважна більшість країн - проти США, проти війни в Іраку". Незабаром ми довідаємося, чому вони проти. Наприклад, Росія проти, бо має багатомільярдні нафтові контракти з Іраком і була один з найбільших поставників зброї для Садама Гусейна, вмочивши пальці і в „кольчужну" українську історію. Франція проти, бо теж залежить від іракської нафти і, як і Росія, продавала Іракові зброю в обхід санкцій 00Н. Неозброєним оком видно, що Франція, Німеччина і Росія протистоячи США, розраховують послабити НАТО зісередини перетягнути Центральну і Східню Европу та азіятські республіки на свій бік і цим збільшити своє значення та вплив. Ця політика може дорого їм обійтися, зокрема Росії, яку м'якотіла Европа аж ніяк не захистить від східньої загрози, як не захистила від кровопролиття Балкани. Крім того, Москва ще раз засвідчила, яким ненадійним „стратегічним партнером" вона є для Америки. Китай проти війни, бо на його долю припадало 18 відсотків військових контрактів Іраку. Також відома нафтова, технологічна і військова заангажованість Німеччини в іракських справах. Те, що ці країни проти війни, зовсім не означає, що мир є їхньою заслугою. Вони торгують ним, ще більше розпалюючи апетити терористів і їхніх покровителів.
Мир кращий, ніж війна, але не такий мир, який дозволяє схибленим розумом тиранам тихенько, підступно готувати для всього світу чорну ніч ненависти і терору.
Як починалась війна в Іраці?
20 березня
02.00 (за київським часом): минає термін ультиматуму президента США Саддаму Хусейну і його сім’ї, відповідно до якого іракський лідер повинен залишити країну, щоб уникнути війни.
04.35: сили протиповітряної оборони атакують літаки ВПС США і Великобританії. У Багдаді і передмісті чути вибухи внаслідок влучення в цілі ракет.
05.00: друга хвиля повітряної атаки США на Багдад. За попередніми даними, загинуло не менше десяти людей.
05.15: президент Буш виступає з телезверненням до нації, у якому говорить про початок першої стадії воєнної операції в Іраку й попереджає, що війна може бути не такою короткою і легкою, як здавалося раніше. За словами Буша, операція проводиться для роззброєння Іраку і визволення народу країни.
05.36: третя хвиля повітряних нальотів американських і британських ВПС на Ірак. Знищено будинок Саддама Хусейна у Багдаді, проте ніхто не постраждав.
07.35: президент Іраку виступає по національному телебаченню зі телезверненням до нації і закликає усіх об’єднатися і протистояти США. “Хай живе джихад та Ірак, смерть агресорам!” — заявив він, виступаючи зі зверненням до нації.
07.46: авіаудари завдаються по місту Мосул — найбільшому на півночі країни (400 км від Багдада).
09.30: могутній вибух пролунав у Кувейті. Пізніше міністр оборони Кувейту підтверджує, що дві ракети були випущені з території Іраку й уразили цілі на півночі Кувейту.
18.15: воєнна операція в Іраку одержує кодову назву — “Іракська Свобода” (“Iraqi Freedom”).
19.00: 25 іракських солдатів здалися у полон.
20.00: новий обстріл столиці Іраку. Американські війська перетнули південний кордон Іраку і зайняли місто Умм-Каср. Ірак підпалив 15 нафтових свердловин у Басрі.
21 березня
— Вночі американські солдати вступили в бій з іракськими вояками.
— На територію західного Іраку з боку йорданського кордону висадився британський спецназ, котрий захопив плацдарм, звідки свого часу проводився ракетний обстріл Ізраїлю.
— Колона 7-ого розвідувально-ударного бронетанкового полку армії США просунулася на 150 км від кордону.
— З британських підводних човнів випущено кілька ракет по цілях в Багдаді. Англійські морські піхотинці висадилися на південному узбережжі Іраку.
— Ірак випустив вже десяту ракету на територію Кувейту.
— Війська коаліції бомблять місто Басра. Піхота рухається на Багдад, майже не зустрічаючи опору. Увечері їм залишиться лише 350 кілометрів до столиці.
— 12 британських моряків і 4 американські солдати загинули, коли розбився американський вертоліт на території Кувейту дорогою до Іраку. Причиною катастрофи попередньо вважають потрапляння піску в двигун вертольота.
— В Іраку горять 30 нафтових свердловин родовища Румейла і ще кілька неподалік Басри.
— В Багдаді зруйновано будинок Кусея Хусейна (молодшого сина Саддама).
— Британські війська захопило стратегічно важливий півострів ель-Фао. Американці тим часом захопили іракські аеродроми на заході країни.
— Підрозділи армії США виявили завод з виробництва хімічної зброї.
— Увечері біля міста Насирія третя піхотна дивізія США зустріла запеклий опір іракців.
22 березня
— Четверо йорданських студентів вбито вибухом ракети, коли вони поверталися з Іраку додому.
— У полоні у коаліції перебувають приблизно 1-2 тисячі іракських солдатів.
— Війська Іраку підтягують підкріплення до Басри. Цієї ночі місто бомбили щонайменше сім разів.
23 березня
— Вночі наземні сили союзників повністю розгромили іракську танкову колону, яка захищала підступи до столиці.
— Іракські сили, що обороняють Багдад, підпалили кілька великих басейнів з нафтою, влаштувавши димову завісу над містом.
— Американські і британські військові вранці здійснили наліт на місто Тікріт, що за 175 кілометрів на північ від столиці.
— У той же час під час боїв поблизу іракського міста Насирія американці зазнали істотних втрат. Загинуло 6 солдатів, поранено 14, ще 12 вважаються зниклими безвісти.
— Війська антиіракської коаліції взяли під свій контроль 1074 свердловин біля Басри для того, щоб не допустити їхнього підпалу іракцями.
— Відновлено бомбардування Басри. Цього ж дня місто взяли під контроль війська союзників.
— Іракське командування отримує “добро” Хусейна на застосування хімічної та біологічної зброї.
— Катарський телеканал “Аль-Джазіра” продемонстрував тіла шістьох вбитих американців під Насирією. Іракське телебачення показало п’ятьох захоплених там же полонених, серед яких є одна жінка.
— Хусейн наказав затопити північ Іраку, підірвавши Дарбандиканську дамбу.
24 березня
— Американські війська розпочали обстріл цілей у великому іракському місті Ес-Самаву та місті Мосул.
— Війська союзників почали завдавати ударів по трьох елітних дивізіях національної республіканської гвардії, які захищають підходи до Багдада з півдня і сходу.
— По Багдаду завдано потужного ракетно-бомбового удару сил союзників. Швидше за все, постраждала будівля університету.
— Саддам Хусейн вранці виступив в прямому ефірі катарського супутникового телеканалу “Аль-Джазіра” зі зверненням до нації. Він знову заявив, що в Іраку немає зброї масового знищення.
— Урядові війська залишили позиції біля міста Мосул і були змушені відступити.
— Станом на цей день в боях в Іраку загинули 40 і зникли безвісти 14 військовослужбовців США і союзників. З боку Іраку тільки в неділю загинули 62 солдати і понад 400 отримали поранення.
25 березня
— Колона морської піхоти США перетнула Євфрат і канал Хусейна в Насирії.
— Під час бомбування Насирії загинув місцевий лідер правлячої іракської партії Баас Аттієх Шахін і кілька членів партії.
— Коаліційні війська зайняли залізничний вокзал Насирії, який є важливою стратегічною позицією на шляху до Багдада.
— ВПС США почали атакувати з повітря південні оборонні рубежі Багдада, які захищають частини республіканської гвардії і, зокрема, Медінської дивізії, котра вважається одним із найбоєздатніших підрозділів армії Саддама.
— Передові частини американських військ перебувають на відстані 100 кілометрів від Багдада.
— Британські війська увійшли до Басри.
— У Насирії розгорівся запеклий бій між частинами морської піхоти США та підрозділами іракської армії.
— Іракське телебачення показало ще двох полонених американців. Як заявила іракська влада, це екіпаж вертольоту “Апач”, що був змушений приземлитися у центральних районах країни.
— Портове місто Умм-Каср перейшло під повний контроль сил коаліції. Найближчими днями сюди надішлють гуманітарну допомогу.
Війна в Іраку не залишила байдужими людей в усьому світі. Як у самих Сполучених Штатах, так і в інших країнах громадськість і політики поділилися на противників і прихильників воєнного вирішення проблеми довкола дотеперішнього режиму Саддама Гуссейна.
Нинішня війна в Іраку, очевидно, змусила багатьох замислитися на тим, а що таке війна взагалі? Чому, заради чого гинуть людини?
Задумуються над тим і науковці, перш за все, соціологи, психологи та історики. І дехто з них доходить висновку, що не дивлячись на те, що війни є невід’ємною частиною людської історії, справжні причини виникнення війни невідомі.
Війни були притаманні для усіх людських цивілізацій і усіх форм економічних стосунків, що існували та існують на землі. За підрахунками дослідників Weslean College (Веслін коледжу), починаючи з 3600 року до нашої ери у світі відбулося приблизно 14600 воєн, в результаті яких загинуло понад 3 мільярди осіб. (Для порівняння, у 2001 році чисельність населення земної кулі сягала трохи більше 6-ти мільярдів). А уся людська історія знала лише 292 роки без війни, і то є серйозні підозри, що деякі збройні конфлікти не були зафіксовані істориками.
Серед усіх живих істот лише три види воюють із подібними до себе. Це: мурашки, шимпанзе і люди. Деякі фахівці навіть припускають, що можливо існує якийсь «ген чи гормон війни», який передається від одного покоління людей до іншого. На думку американської дослідниці Барбари Еренрейн, яку цитує інформаційне агентство «Washington ProFile», для того, щоб вести війну, жива істота повинна мати дві важливі психологічні складові. По-перше, бути здатною до агресії, а по-друге, готуватися до війни.
Однак змусити воювати людину – досить нелегке завдання. Пацифістський рух, найімовірніше, розпочався водночас зі створенням перших армій. Прославлення миру зафіксоване у письмових пам’ятках практично усіх відомих культур. Та й у всіх арміях були дезертири.
Війни і сьогодні залишаються повсякденним життям людства. За підрахунками дослідників Weslean College (Веслін коледжу), щороку відбувається 40-100 збройних конфліктів, здебільшого, це партизанські війни.
А на початок 2003 року, за даними міжнародного Центру Оборонної Інформації, у світі тривало 30 великих збройних конфліктів. Йдеться, перш за все, про багаторічні конфлікти. Великим називають той конфлікт, у якому загинуло понад одну тисячу людей, як військових так і цивільних осіб. Сюди ж зараховане і збройне протистояння у Чеченській Республіці.
Але повернімося до нинішньої війни в Іраку. Хоча вона і наближається до свого фіналу, але й досі тривають акції протесту пацифістів у різних країнах світу, у тому числі і Сполучених Штатах. Щоправда, акції протесту менш чисельні ніж у період розпалу бойових дій. За різними опитуваннями, проти війни в Іраку виступало і виступає 25-30 відсотків американців, тоді як більша частина американських громадян підтримала воєнну операцію.
Очевидно, людство у своєму розвитку має прагнути, щоб якомога менше виникала потреба вирішувати ту чи іншу проблему силовим методом. І як тут не згадати слова американського публіциста 20 століття Макса Ескалі: «Цивілізація – це безперервний пошук мирних шляхів вирішення конфліктів, загальне прагнення до миру».