Вступ
В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщeється до основної ланки всієї економіки – до підприємства. Саме на цьому рівні створюється вся необхідна суспільству продукція, створюються різні послуги. На підприємстві зосереджені найбільш кваліфіковані кадри. Тут вирішуються питання ощадливої витрати ресурсів, застосування високопродуктивної техніки, технології. На підприємстві домагаються зниження до мінімуму витрат виробництва і реалізації продукції. Розробляються бізнес-плани, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне управління – менеджмент.
Все це вимагає глибоких економічних знань. Адже в умовах ринкової економіки виживе лише той, хто найбільше грамотно і компетентно визначить вимоги ринку, створить і організує виробництво продукції, що користується попитом, забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників.
Вивчення ж попиту на ринку зараз стає першочерговою задачею при функціонуванні підприємства. Постійне відстеження попиту і здатність моментально реагувати на найменші його зміни (тобто гнучкість виробництва) – все це визначає виживання й успішну роботу підприємства. Зараз для будь-якої фірми важливіше навіть не зробити яку-небудь продукцію, а збути її, знайти конкретну нішу на ринку для свого товару. Тому-то на перші ролі виходять у даний час числені відділи маркетингу, що безпосередньо займаються питаннями збуту і реалізації продукції. І там добре знають, що таке попит і як він змінюється з часом. “Клієнт завжди правий” – цей принцип, прийнятий на озброєння багатьма ведучими виробниками, зайвий раз доводить першорядне значення такого економічного поняття, як ринковий попит.
Цілью даної курсової роботи є розкриття суті понять попиту й еластичності.
1. Поняття і закон попиту
1.1. Теорія попиту
Попит – це узагальнюючий термін, що описує поведінку фактичних і потенційних покупців товару. Попит – це потреба, виражена в грошовій формі. Обсяг попиту – це кількість товару, що покупці бажають придбати за деякий період часу (день, місяць, рік і т.д.). «Бажання придбати» тут означає, що покупці дійсно мали би бажання і можливість заплатити за необхідну кількість товару, якби така малася в наявності. Важливо розрізняти обсяг попиту й обсяг фактичної покупки. Обсяг попиту визначається тільки поведінкою покупців, тоді як обсяг покупки визначається і покупцями, і продавцями спільно. Обсяг попиту залежить від ціни даного товару, ціни інших товарів, нецінових детермінант, що включають доходи покупців і їхні смаки, накопичене майно, інфляційні і дефляційні сподівання покупців, ціни на взаємозамінні і взаємодоповндюючі товари. Тому попит дуже рухливий і мінливий. Є й інші нецінові фактори (вік покупців, національні особливості і т.д.), що здатні впливати на обсяг попиту. Їх необхідно виявляти, перш ніж починати впроваджувати на ринок той або інший товар.
У залежності від рівня економіки, на якому формується попит, виділяють:
Сукупний попит.
Він формується на рівні макроекономіки.
Галузевий попит.
Він формується на мезорівні і являє собою попит з боку інших галузей і домогосподарств на продукцію даної галузі.
Ринковий попит.
Це попит на деякий визначений вид продукції.
Попит індивідуального покупця.
Залежить від розмірів коштів, що знаходяться на руках населення, в ощадкасах, від різних виплат і спадщини, розмірів ринку, ціни, корисності і якості товарів, суб'єктивних смаків і переваг.
1.2. Способи зображення попиту (графіки)
Зворотню залежність між ціною продукту і величиною попиту можна зобразити у виді простого двомірного графіка, що показує величину попиту на горизонтальній осі, а ціну на вертикальній осі.
Приміщення ціни на вертикальній осі і величини попиту на горизонтальній — це економічна традиція (див. рис. 1). Математик помістив би ціни на горизонтальній осі, а величину попиту на вертикальної, тому що ціна — це незалежна змінна, а величина попиту — залежна змінна.
Графік попиту P D 5
4
3
Ц і н 2 а
1
0 q 10 20 30 40 50 60 70 80 Величина попиту
Рис. 1. Графік попиту
Кожна точка графіка являє собою конкретну ціну і відповідну кількість продукту, що споживач вирішив купити за даною ціною. Графік відбиває всі можливі варіанти співвідношення ціни і величини попиту у своїх границях. Графік дозволяє чітко представити визначений зв'язок ціни і попиту, а також маніпулювати різними її комбінаціями.
1.3. Закон попиту
Як уже говорилося вище, обсяг попиту залежить від багатьох факторів. Одним з основних є ціна на даний товар. Стійкий, повторюваний взаємозв'язок між обсягом попиту і ціною, що має обернено пропорційний характер, називається законом попиту.
Причина цього криється в тому, що при зростанні ціни люди роблять вибір, які продукти їм споживати. Із закону попиту можна зробити висновок, що при рівноцінності інших складових величин результатом підвищення ціни завжди буде зменшення кількості товару, що купується.
Цей закон вперше сформулював французький математик Антуан Огюстен Курно в роботі «Дослідження математичних принципів теорії багатства». Відповідно до його формулювання закону, попит на товар є деякою функцію ціни, причому, як правило, спадаючою. Таке положення цілком обґрунтоване і не суперечить ринку.
Формула закону спадаючого попиту А.Курно така:
D = f(P),
де f(P)<0; D – попит; f – функція; P – ціна.
Даний закон виражає наступну залежність:
ціни мають тенденцію до зниження;
при цьому кількість товарів, на яку пред'явлений попит, навпаки, підвищується;
але підвищення кількості товарів, на яке пред'являється попит, відбувається в меншому ступені, ніж зниження ціни;
звідси крива попиту – спадна.
Закон спадаючого попиту під впливом численних факторів діє як тенденція.
Таким чином, під попитом варто розуміти всю криву попиту, а позначення окремої крапки на кривій попиту означає «куплена кількість товару» за визначеною ціною. Рух по кривій попиту являє собою зміна обсягу покупок у результаті зрушень у цінах, але зовсім не означає зміни самої кривої попиту.
Величини попиту повинні мати визначене значення і відноситися до визначеного відрізку часу. Корінна властивість попиту полягає в наступному: при незмінності всіх інших параметрів зниження ціни веде до відповідного зростання величини попиту. Бувають випадки, коли практичні дані суперечать закону попиту, але це не означає його порушення, а тільки лише порушення допущення за інших рівних умов.
Існування закону попиту підтверджують деякі факти:
1. Звичайно люди дійсно купують даного продукту більше за низькою ціною, ніж за високою. Вже той факт, що фірми влаштовують “розпродаж“, служить наочним свідченням їхньої віри в закон попиту. Підприємства скорочують свої товарні запаси не шляхом підвищення цін, а шляхом їхнього зниження.
2. У будь-який даний період часу кожен покупець продукту одержує менше задоволення, або вигоди, або корисності від кожної наступної одиниці продукту. Оскільки споживання піддається дії принципу спадної граничної корисності — тобто принципу, відповідно до якого наступна одиниця даного продукту приносить все менше і менше задоволення, — споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що ціна його знижується.
3. На трохи більш високому рівні аналізу закон попиту можна пояснити ефектами доходу і заміщення. Ефект доходу вказує на те, що при більш низькій ціні, людина може дозволити собі купити більше даного продукту, не відмовляючи собі в придбанні яких-небудь альтернативних товарів. Тобто, зниження ціни продукту збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача, а тому він у стані купити більшу кількість даного продукту, ніж колись. Більш висока ціна призводить до протилежного результату. Ефект заміщення виражається в тому, що при більш низькій ціні в людини з'являється стимул придбати дешевий товар замість аналогічних товарів, що тепер відносно дорожчі. Споживачі схильні заміняти дорогі продукти більш дешевими. Ефект доходу і заміщення сполучаються і призводять до того, що в споживача виникає здатність і бажання купувати більшу кількість продукту по більш низькій ціні.
1.4. Зміна попиту і його величини
Правіша лінія на рис. 2, позначена як Qd2, відбиває зміну попиту і свідчить про те, що на ринку з'явився новий фактор, що викликає значні зміни у взаєминах між цінами і кількістю продукту, що користується попитом. Зміна в попиті може бути викликана збільшенням доходу покупців, впровадженням екзогенного (зовнішнього) попиту в економіку або зміною цін на альтернативні продукти. Іншими причинами зміни попиту можуть бути зміни смаків на користь даного продукту, новий приплив споживачів на ринку. Підвищення або зниження цін на елементи виробництва продукту змінюють собівартість і ціну всього продукту. Зменшення кількості продукту високого попиту призводить до підвищення ціни на продукт-замінник.
Лінія попиту на мал.1 має на увазі тільки один продукт. Зміна цін і наявність альтернативних продуктів за різними цінами, що несуть у собі таку ж або подібну корисність, будуть впливати на рух цієї лінії. Зобразивши на мал.1 сукупну лінію попиту, ми покажемо сукупні виробничі можливості країни в цілому. Але такий малюнок звичайно використовується для вираження змін у попиті на прикладі ціни одного якого-небудь товару або послуги. Зміна попиту звичайно буває викликана значною зміною в ринковій структурі, що знаходить своє вираження в реальному зниженні або підвищенні ціни. Підвищення попиту може наступити в результаті серйозного відкриття в області технології, що значно знизить вартість продуктивних витрат при випуску продукту. У цьому випадку більша кількість продукту стає доступним по більш низьких цінах і, отже, у людей підвищується на нього попит.
Р
P2
P1
Qd2
Qd1
Q2 Q1 Q
Рис.2 Зміна кривої попиту
На рис. 2 горизонтальні лінії Р1 і Р2 вийшли за лінію Qd1. Нова лінія, позначена Qd2, означає, що в споживача мається більше грошей на покупки й у результаті буде збільшена кількість продукту, що він придбає на ринку. Припустимо, що ці лінії попиту позначають тільки одиничні продукти. У дійсності ж ми маємо справу з взаємодією пропозиції та попиту на прикладі нескінченної множини продуктів, що можуть бути в продажі в будь-якому місці й у будь-який час.
Пересування лінії попиту може відбутися при впровадженні в економіку екзогенного попиту – попиту, зміна якого викликано втручанням уряду або впровадженням яких-небудь сил ззовні вільного ринку.
На рис. 2 видно, що ціна піднялася й встановила нові співвідношення між необхідною кількістю продукту і пропонованою ціною. Механізм цін – це кращий шлях регулювання, ніж втручання уряду. У системі ринку споживачі продукту мають можливість самі визначити, у якій кількості їм споживати продукт і скільки за нього платити. Якщо цьому механізмові не дати працювати самостійно, результатом, швидше за все, буде скорочення обсягу корисності, виробленої і споживаної суспільством.
Ендогенний або внутрішній попит – це той попит, що генерується всередині суспільства завдяки факторам, що існують у даному суспільстві.
Таким чином, ринок може регулюватися за допомогою свого власного механізму (попиту, пропозиції, цін і ін.) і державою прямо або побічно через держзамовлення, податки і т.д.
Ціна служить найважливішим детермінантом кількості будь-якого продукту, що купується, але існують і інші фактори, що впливають на покупки. Вони називаються неціновими детермінантами. Коли вони дійсно змінюються, відбувається зрушення кривої попиту. Тому їх також називають факторами зміни попиту. Зміна однієї з детермінант змінює положення кривої попиту. Зменшення попиту відбувається тоді, коли через зміну в одній його детермінанті (або більш) споживачі купують меншу кількість продукту по кожнійій з можливих цін, це веде до скорочення попиту і до зсуву кривої попиту вліво.
Розглянемо вплив нецінових детермінант:
1. Споживчі смаки. Сприятлива для даного продукту зміна споживчих смаків або переваг, викликана рекламою або зміною моди, буде означати, що попит зріс за кожною ціною. Несприятливі зміни в перевагах споживачів викликають зменшення попиту і зсув кривої попиту вліво. Технологічні зміни у виді прояву нового продукту здатні привести до зміни споживчих смаків. Приклад: фізичне здоров'я стає все більш популярним, а це підвищує попит на кросівки і велосипеди.
2. Число покупців. Збільшення на ринку числа покупців обумовлює підвищення попиту. А зменшення числа споживачів знаходить висвітлення в скороченні попиту.
3. Доход. Вплив на попит зміни грошового доходу більш складний. У відношенні більшості товарів підвищення доходу приводить до збільшення попиту.
Товари, попит на які змінюється в прямій залежності зі зміною грошового доходу, називаються товарами вищої категорії, або нормальними товарами.
Товари, попит на які змінюється в протилежному напрямку, тобто зростає при зниженні доходів, називаються товарами нижчої категорії.
Приклади: збільшення доходів підвищує попит на такі нормальні товари, як вершкова олія, омари, філе, і знижує попит на такі товари нижчої категорії, як капуста, ріпа, відновлені шини і ношений одяг.
4. Ціни на сполучені товари. Чи приведе зміна ціни на сполучений товар до підвищення або зниження попиту на розглянутий продукт, залежить від того, чи є цей родинний товар замінником нашого продукту (взаємозамінним товаром) або супутнім йому (взаємодоповнюючим товаром). Коли два продукти взаємозамінні, між ціною на один з них і попитом на іншій існує прямий зв'язок. Коли два товари є взаємодоповнюючими, між ціною на один з них і попитом на іншій існує зворотний зв'язок. Багато пар товарів є незалежними, самостійними товарами, зміна ціни на один дуже мало вплине або зовсім не вплине на попит на іншій. Приклади: зниження тарифів на пасажирські авіаперевезення скорочує попит на поїздки автобусним транспортом (взаємозамінні товари); скорочення ціни на відеомагнітофони підвищує попит на відеокасети.
5. Сподівання. Споживчі сподівання щодо майбутніх цін на товари, наявність товарів і майбутнього доходу здатні змінити попит. Сподівання падіння цін і зниження доходів веде до скорочення поточного попиту на товари. Зворотне твердження також вірне. Приклад: несприятлива погода в Південній Америці породжує сподівання в майбутньому більш високих цін на каву і тим самим підвищує поточний попит на нього.
Збільшення попиту, за інших рівних умов (незмінності пропозиції), породжує ефект підвищення ціни й ефект збільшення кількості продукту. Зменшення попиту виявляє як ефект зниження ціни, так і ефект скорочення кількості продукту.
Парадокс Гіфена
При зростанні цін на визначені товари спостерігалося зростання попиту, замість очікуваного зменшення. Вперше на цю групу товарів звернув увагу англійський економіст Роберт Гіфен (1837-1910). Ці товари одержали назва благ нижчого порядку.
Парадокс Гіфена. P
D
P1
P2 D1 D2
Q1 Q2 Q3 Q
Рис. 3. Парадокс Гіфена
Кількість блага повинна було б скоротитися з Q1 до Q2, але попит зріс з Q1 до Q3 (див. рис. 3).
2. Ринковий попит і еластичність
2.1. Поняття ринкового попиту
На будь-якому ринку виступає багато покупців, тому доцільно говорити про ринковий попит. Перехід від шкали індивідуального попиту до шкали ринкового попиту може бути легко здійснено за допомогою підсумування величин попиту, пропонованій кожним споживачем при різних можливих цінах. Ми просто сполучаємо криві індивідуального попиту по горизонталі, щоб вивести загальну криву попиту (див. рис. 4).
2.2. Цінова еластичність попиту і її графічна інтерпретація
Відповідно до закону попиту, споживачі при зниженні ціни будуть купувати більшу кількість продукції. Однак ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно варіюватися від продукту до продукту.
Економісти використовують концепцію цінової еластичності для визначення чутливості споживачів до зміни ціни продукції. Якщо невеликі зміни в ціні приводять до значних змін у кількості продукції, що купується, то такий попит називають відносно еластичним або просто еластичним (див. рис. 5).
Еластичний попит Ціна P
?P
D Кількість Q ?Q Рис. 5. Еластичний попит
Якщо істотна зміна в ціні веде до невеликої зміни в кількості покупок, то такий попит відносно нееластичний або просто нееластичний (див. рис. 6).
Коли процентна зміна ціни і наступна зміна кількості продукції, що користуується попиту, рівні по величині, то такий випадок називають одиничною еластичністю (див. рис. 7).
Нееластичний попит Ціна P D
?P
Кількість Q ?Q
Рис. 6. Еластичний попит
Попит з одиничною еластичністю Ціна P
?P= ?Q
?P D
Кількість Q ?Q
Рис. 7. Попит з одиничною еластичністю
Якщо зміна ціни не призводить ні до якої зміни кількості запитуваної продукції, то такий попит є зовсім нееластичним (див. рис. 8).
Якщо найменше зниження ціни спонукує покупців збільшувати покупки від нуля до межі своїх можливостей, то такий попит є зовсім еластичним (див. рис. 9).
Зовсім нееластичний попит Ціна P D
Кількість Q
Рис. 8. Зовсім нееластичний попит
Зовсім еластичний попит Ціна P
D
Кількість Q
Рис. 8. Зовсім еластичний попит
Формула ценовой эластичности
Ступінь цінової еластичності або нееластичності визначають за допомогою коефіцієнта еластичності (Ed).
процентна зміна кіл-сті продукции
процентна зміна ціны
Ed=
Процентні зміни обчислюються шляхом розподілу величини зміни в ціні на первісну ціну, і наступного за цим зміни в кількості запитуваної продукції на та кількість продукції, на яке попит пред'являвся спочатку.
зміна кіл-ста продукции зміна ціни початкова кіл-сть продукции початкова ціна
Ed=
Використання процентних змін дозволяє уникнути помилок у розрахунках при використанні довільних одиниць виміру.
Ціновий коефіцієнт еластичності завжди буде мати негативний знак (тому що закон попиту являє собою зворотну залежність кількості продукту від ціни), тому розглядається тільки абсолютна величина коефіцієнта еластичності.
Оцінка еластичності по показнику загального виторгу
1. Еластичний попит (Ed>1). Якщо попит еластичний, зменшення ціни призведе до збільшення загального виторгу. Тому що навіть при меншій ціні, що сплачується за одиницю продукції, приріст продажів виявляється більш ніж достатнім для компенсації втрат від зниження ціни. Вірно і зворотне: при еластичному попиті збільшення ціни призведе до зменшення загального виторгу.
Якщо попит еластичний, зміна ціни викликає зміну загального виторгу в протилежному напрямку.
2. Нееластичний попит (Ed<1). Якщо попит нееластичний, зменшення ціни призведе до зменшення загального виторгу. Розширення продажів виявляється недостатнім для компенсації зниження виторгу, одержуваної з одиниці продукції, і в результаті загальний виторг зменшується. Зворотне твердження теж вірне.
Якщо попит нееластичний, зменшення ціни викликає зміну загального виторгу в тому ж напрямку.
3. Одинична еластичність (Ed=1). Збільшення або зменшення ціни залишить загальний виторг незмінним.
2.3. Властивості і види еластичності попиту
Властивості еластичності
1. Еластичність і цінові інтервали. Еластичність варіюється в залежності від обраного цінового інтервалу. Для кривих попиту звичайно еластичність виявляється більш значною у верхньому лівому куті графіку в порівнянні з правим нижнім. Це арифметична властивість одиниць виміру еластичності. Це пов'язано з початковою кількістю і ціною, від яких ведеться відлік.
2. Еластичність і нахил кривої попиту. Зовнішній вигляд графіку не може служити надійною підставою для судження про еластичність попиту. Нахил кривої попиту залежить від абсолютних змін ціни і кількості продукції, тоді як теорія еластичності має справу з процентними змінами ціни і кількості продукції.
Мінливі і постійні еластичні криві попиту
Еластичність визначається на заданому інтервалі. Визначення її на деякому іншому інтервалі може бути таким же або змінитися в залежності від формули попиту.
- Лінійна крива попиту. Еластичність інтервалів цін і кількості попиту неоднакова на всій прямій, що відображає попит. Еластичність змінюється в міру руху вниз по кривій попиту.
- Крива попиту постійної еластичності. Крива попиту може бути представлена нелінійно. Крива може мати таку форму, що еластичність може бути постійною на будь-якому довільно взятому інтервалі.
Фактори цінової еластичності попиту
1. Заменяємість. Чим більше гарних замінників даного продукту пропонується споживачеві, тим еластичніше буде попит на нього. Еластичність попиту на продукт залежить від того, наскільки вузько визначені границі цього продукту.
2. Питома вага в доході споживача. Чим більше місця займає товар у бюджеті споживача, за інших рівних умов, тим вище еластичність попиту на нього.
3. Предмети розкоші і предмети необхідності. Попит на предмети необхідності звичайно є нееластичним, попит на предмети розкоші звичайно еластичний.
4. Фактор часу. Попит на продукт більш еластичний, чим довше час для прийняття рішень. Це залежить від звичок споживача, довговічності продукту.
Крім цінової еластичності попиту розглядають також такі види еластичності:
Дугова еластичність попиту
Перекресна еластиність попиту
Еластичність попиту за доходом
2.4. Концепція дугової еластичності
У теоретичному аналізі звичайно використовується поняття точкової еластичності як саме коректне. Однак на практиці його застосування не завжди можливе, тому що вимагає знання функції попиту. Тому в маркетингу при невеликих цінових змінах частіше використовується формула процентних змін. Якщо ж ціна збільшується або зменшується значною мірою, маркетологи застосовують коефіцієнт дугової еластичності, що оцінює еластичність попиту не в початковій, а в серединній точці:
EMBED Equation.DSMT4
де EMBED Equation.DSMT4 початкова ціна;
EMBED Equation.DSMT4 кінцева ціна;
EMBED Equation.DSMT4 початковий обсяг попиту;
EMBED Equation.DSMT4 кінцевий обсяг попиту.
2.5. Еластичність попиту за доходами
Еластичність попиту по доходу показує, на скількох відсотків зміниться кількість запитуваного товару в результаті 1%-ного зміни величини доходу. Вона може бути обчислена по наступній формулі:
EMBED Equation.DSMT4
де EMBED Equation.DSMT4 коефіцієнт еластичності попиту по доходу, що є безрозмірною величиною;
EMBED Equation.DSMT4 первісна кількість товару, що купується;
EMBED Equation.DSMT4 первісна величина доходу;
EMBED Equation.DSMT4 збільшення кількості товару, що купується, викликаною зміною доходу EMBED Equation.DSMT4 ( величина попиту після зміни доходу);
EMBED Equation.DSMT4 збільшення доходу ( EMBED Equation.DSMT4 кінцеве значення доходу).
Легко бачити, що EMBED Equation.DSMT4 є зміну доходу, виражена у відсотках до його первісного значення, а EMBED Equation.DSMT4 ця процентна зміна величини попиту, викликана зазначеним вище процентною зміною доходу.
Дану формулу зручно використовувати при досить незначних коливаннях попиту і доходу, коли збільшення лежать в околиці деякої крапки на кривій Энгеля. При значних змінах доходу і кількості запитуваного товару використовують показник дугової еластичності, що розраховується по наступній формулі:
EMBED Equation.DSMT4 або
EMBED Equation.DSMT4
В економічній теорії найчастіше використовується коефіцієнт крапкової еластичності попиту по доходу:
EMBED Equation.DSMT4
Коефіцієнт еластичності може бути позитивною, негативною величиною або дорівнювати нулеві. Для нормальних благ показник еластичності попиту по доходу завжди більше нуля. Це зв'язано з тим, що збільшення доходу (за інших рівних умов) супроводжується збільшенням обсягу покупок товару вищої категорії. Математично даний факт можна представити в такий спосіб: EMBED Equation.DSMT4 і EMBED Equation.DSMT4 виходить, EMBED Equation.DSMT4 А значення EMBED Equation.DSMT4 по визначенню: величини доходу і попиту не можуть бути негативними. Виходить, EMBED Equation.DSMT4 Якщо ж доход зменшується EMBED Equation.DSMT4 те падає і попит на нормальне благо EMBED Equation.DSMT4 Звідси випливає, що EMBED Equation.DSMT4
Для товарів нижчої категорії коефіцієнт еластичності, навпроти, буде величиною негативної. Це зв'язано з тим, що зміни величин доходу і попиту відбуваються тут у протилежному напрямку. Збільшення доходу EMBED Equation.DSMT4 приведе до скорочення попиту EMBED Equation.DSMT4 отже, EMBED Equation.DSMT4 і EMBED Equation.DSMT4 Показник еластичності попиту за доходом буде дорівнює нулеві для товарів, споживання яких не відчутно до зміни доходу (випадок, що відповідає вертикальній кривій Енгеля). Дійсно, у цій ситуації EMBED Equation.DSMT4 або EMBED Equation.DSMT4 але EMBED Equation.DSMT4 тому що споживання цього типу благ не зміниться зі зміною доходу споживача. Виходить, EMBED Equation.DSMT4
Поняття еластичності попиту по доходу є корисним для проведення ще одного істотного розходження – між предметам розкоші і предметам першої необхідності. Помітимо, що і ті й інші належать до категорії нормальних благ. Ці товари були розглянуті в третьому розділі. Як ви пам'ятаєте, частка споживчих витрат, що приходяться на предмети розкоші, збільшується з ростом доходу. Відповідно, частка споживчих витрат, що приходиться на предмети першої необхідності, з ростом доходу зменшується. Це відбиває той факт, що багаті люди витрачають більше своїх доходів на предмети розкоші, чим бідні; а бідні витрачають велику частину своїх доходів на предмети першої необхідності, чим багаті.
2.6. Перехресна еластичність
Як відомо, попит на багато товарів залежить від того, за якими цінами будуть продаватися на рику інші товари. Товари, між якими установлюється відношення такого роду, іноді називають сполученими благами. Ці останні підрозділяються на два види: товари, що заміняють один одного в споживанні (товари-субститути), і товари, що доповнюють один одного в споживанні (товари-комплементи). Перехресна еластичність попиту дозволяє оцінити, на скількох відсотків зміниться запитувана кількість товару EMBED Equation.DSMT4 в результаті однопроцентної зміни ціни товару EMBED Equation.DSMT4
EMBED Equation.DSMT4
де EMBED Equation.DSMT4 коефіцієнт перехресної еластичності, що є безрозмірною величиною;
EMBED Equation.DSMT4 кількість товару, що купується спочатку EMBED Equation.DSMT4
EMBED Equation.DSMT4 первісна ціна товару EMBED Equation.DSMT4
EMBED Equation.DSMT4 збільшення запитуваної кількості товару EMBED Equation.DSMT4 викликане зміною ціни товару EMBED Equation.DSMT4 EMBED Equation.DSMT4 величина попиту на товар EMBED Equation.DSMT4 після зміни ціни товару EMBED Equation.DSMT4
EMBED Equation.DSMT4 величина зміни ціни товару EMBED Equation.DSMT4 EMBED Equation.DSMT4 кінцеве значення ціни).
Ця формула відбиває економічний зміст перехресної еластичності. Однак більш коректним є показник крапкової еластичності, що легко одержати з даного вираження при граничному переході:
EMBED Equation.DSMT4
Коефіцієнт точкової перехресної еластичності можна застосувати тільки в тому випадку, якщо відомо функціональну залежність величини попиту на товар EMBED Equation.DSMT4 від ціни товару EMBED Equation.DSMT4 Якщо ж функція попиту не відома, то при малих збільшеннях ціни і кількості використовують процентну формулу. При їхніх значних змінах застосовують показник дугової еластичності, який розраховується в такий спосіб:
EMBED Equation.DSMT4
Якщо два товари здатні заміняти один одного в споживанні, то EMBED Equation.DSMT4 Дійсно, якщо EMBED Equation.DSMT4 і EMBED Equation.DSMT4 є взаємозамінними благами (наприклад, кулькова і гелієва авторучки), те при збільшенні ціни товару EMBED Equation.DSMT4 і незмінній ціні товару EMBED Equation.DSMT4 (крива попиту на товар EMBED Equation.DSMT4 зрушиться вправо). Якщо ж ціна товару EMBED Equation.DSMT4 понизиться за інших рівних умов, то крива попиту на товар EMBED Equation.DSMT4 зрушиться вліво, що буде означати зменшення кількості покупок блага EMBED Equation.DSMT4 при кожній можливій ціні на нього. Отже, як би ні мінялася ціна одного товару, попит на іншій змінюється в тім же напрямку.
Математично:
якщо EMBED Equation.DSMT4 то і EMBED Equation.DSMT4 EMBED Equation.DSMT4 EMBED Equation.DSMT4
якщо EMBED Equation.DSMT4 те і EMBED Equation.DSMT4 EMBED Equation.DSMT4 EMBED Equation.DSMT4
EMBED Equation.DSMT4 за визначенням.
Для взаємодоповнюючих благ коефіцієнт перехресної еластичності попиту – величина негативна, тому що зміни ціни і попиту в даному випадку різнонаправлені. По своєму абсолютному значенню (тобто по модулі) коефіцієнт перехресної еластичності тим більше, чим більше взаємодоповнюваність двох благ. Аналогічно для товарів-субститутів: чим більше взаємозамінність двох благ, тим більше значення перехресної еластичності попиту.
Чи може перехресна еластичність попиту бути рівною нулеві? Так, безумовно. І нульове значення перехресної еластичності має важливий економічний зміст: воно означає, що два розглянутих блага не є сполученими товарами, тобто вони ніяк не пов'язані між собою в споживанні – ні через взаємозамінність, ні через взаємодоповнюваність. Прикладами таких пар благ є: друкарська машинка і морозиво; гамак і лижі; золотий браслет і морква; шоколад і бензин. Дійсно, підвищення ціни на моркву EMBED Equation.DSMT4 ніяк не відіб'ється на ринку золотих браслетів і кількість браслетів, що купуються, за інших рівних умов не зміниться. Отже, EMBED Equation.DSMT4 Тоді EMBED Equation.DSMT4 і EMBED Equation.DSMT4
Чому солідні західні фірми спеціально розраховують перехресну еластичність попиту на товари, що випускаються ними? Яке практичне значення має цей показник?
Великі американські і європейські фірми здійснюють ретельне планування своєї виробничої і ринкової діяльності. Припустимо, що ви є менеджером енергетичної компанії і плануєте обсяги виробництва електроенергії на наступний період (наприклад, квартал). Вам стає відомо, що найближчим часом очікується значне підвищення цін на природний газ. Для опалення квартир і готування їжі в західних країнах електроенергія і газ є взаємодоповнюючими благами, тому зростання цін на природний газ викликає збільшення попиту на електроенергію. Ваша компанія зможе задовольнити цей зростаючий попит, збільшивши виробництво електроенергії. Яким повинне бути це збільшення? Досить точно відповісти на дане запитання допоможе знання коефіцієнта перехресної еластичності попиту на електроенергію за ціною природного газу. Наприклад, якщо він дорівнює 0,5, тоді 20%-не підвищення ціни на газ викликає 10%-не збільшення попиту на електроенергію.
Висновок
Ринковий процес складається з безлічі актів обміну товарами і послугами. У кожнім такому акті бере участь продавець, на стороні якого виступає пропозиція товару, і покупець, що представляється попитом на товари. Попит та пропозиція є тісно пов'язаними і безупинно взаємодіючими категоріями і служать сполучним механізмом між виробництвом і споживанням. На величину попиту, як індивідуального, так і сукупного, впливають цінові і нецінові фактори, що повинні чітко відслідковуватися на постійній основі спеціальними відділами.
Результатом взаємодії попиту та пропозиції виступає ринкова ціна, що також називається рівноважною ціною. Вона характеризує стан ринку, при якому величина попиту дорівнює пропозиції. Для виміру величини зміни попиту та пропозиції використовується поняття еластичності як міри реагування одну перемінної на зміну іншої.
Треба також відзначити, що попит виступає одним із самих найважливіших факторів при формуванні економічної стратегії підприємства, тому що тільки виробництво “потрібних” товарів, що користуються попитом у покупців, доцільно і вигідно з економічної точки зору.
