Внутрішні джерела фінансування малого бізнесу в Україні
У досить великому переліку перешкод, з якими стикається малий бізнес, практично усіма дослідниками й самими бізнесменами відзначається проблема дефіциту фінансових ресурсів. Основна причина такого становища дрібних підприємців - обмежений доступ до традиційних для зрілого ринкового господарства каналів зовнішнього фінансування - кредитно-банківської системи та фондового ринку. Банки, як правило, ухиляються від кредитування ризикованого клієнта, котрим є малий бізнес.
Залишається покладатись лише на власні джерела фінансових ресурсів (самофінансування), найважливіші з котрих - прибуток та амортизаційні відрахування. Значимість цих практично безальтернативних грошових каналів ще більше підсилюється тим, що внаслідок особливої чутливості до впливу деструктивних макроекономічних факторів (низький сукупний попит, інфляція, падіння сукупного виробництва і т. п.) та коливань ринкової кон'юнктури, малі фірми змушені значно частіше змінювати технології та напрями діяльності, здійснювати ротацію, модернізацію та нарощування обладнання, щоб вижити в конкурентному протистоянні з крупним і середнім виробництвом. Тому при уніфікації ставок податку на прибуток (дохід) для усіх господарських суб'єктів, однакових нормах амортизації за наявності, як правило, слабшої бази для таких нарахувань (невелика вартість основних виробничих фондів) дрібний бізнес опиняється в найгіршій ситуації, підвищується ймовірність його банкрутства. Коли доступ до зовнішнього фінансування обмежений чи фактично неможливий, ефективне оподаткування малого підприємництва повинно відповідати критерію особливого сприяння збільшенню (нагромадженню) внутрішніх фінансових ресурсів і найбільш доцільному їх використанню (на виробничий розвиток та інновації).
У світовій і вітчизняній фіскальній практиці, зокрема, відомі такі форми податкового заохочення, що дозволяють втілити сформульовану вимогу:
надання податкових канікул у перші роки фінансово-господарської діяльності з корпоративного податку та прибуткового податку для індивідуальних підприємців за умови цільового використання вивільнених коштів;
диференційований (прогресивний) підхід до прибуткового оподаткування юридичних і фізичних осіб - підприємців та встановлення неоподатковуваного мінімуму;
прибуткове оподаткування за зниженими ставками;
повне (часткове) звільнення від оподаткування реінвестованого прибутку;
створення за рахунок прибутку неоподатковуваних фондів (резервів) спеціального призначення;
надання з вищезгаданих податків податкового кредиту (відстрочення сплати) та встановлення меншої періодичності (частоти) платежів;
застосування вищих норм амортвідрахувань на початкових етапах експлуатації основних фондів за рахунок наступних періодів або застосування методу прискореної амортизації і т. п.
І, нарешті, вважаємо за доцільне доповнити перелік розроблених положень ще однією вимогою, яка напряму не стосується оподаткування малого бізнесу, але в разі потреби дозволяє підсилити податкове стимулювання. Суть її полягає у створенні механізму податкового заохочення і зацікавленості інвестиційна-фінансової інфраструктури в наданні своїх послуг та розширенні обслуговування дрібного підприємництва та не перешкоджанні переходу приватного (сімейного) капіталу з рук у руки для підвищення ефективності його використання. Для цього проводять такі заходи податкової політики:
пільгове оподаткування (повне або часткове звільнення) доходів, отриманих спеціалізованими кредитно-банківськими установами, іншими інвестиційними інститутами та страховими організаціями від надання кредитів (страхових послуг) дрібним бізнесменам;
зниження ставок податку на прибуток (дохід) вищезгаданих установ за умови досягнення значної питомої ваги кредитних проектів (послуг із страхування) у сфері малого бізнесу;
звільнення від оподаткування, як безприбуткових, різного роду кооперативних заощаджувальних формувань, кредитних спілок, що створені силами самих підприємців і застосовуються винятково для взаємної фінансової допомоги в межах цих об'єднань;
помірне оподаткування спадщини та дарування, встановлення неоподатковуваних мінімумів на перехід капіталу таким способом. Для кращого розуміння авторського бачення спеціальних критеріїв ефективного оподаткування суб'єктів малого підприємництва пропонуємо їх схематичне
узагальнення (рис. 1).

Рис. 1. Спеціальні принципи оптимального оподаткування малого бізнесу в перехідний період