План
1. Об’єкти страхування відповідальності.
2. Права і обов’язки партнерів у страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
3. Припинення дії договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.







1. Специфічним об’єктом страхування є відповідальність, під яким розуміється відповідальність перед третіми (юридичними або фізичними) особами, яким може бути завдано матеріального збитку чи іншої шкоди внаслідок деяких дій (бездіяльності) страхувальника.
Страхування відповідальності передбачає можливість заподіяння шкоди як здоров’ю, так і майну третіх осіб. Саме треті особи мають право на відповідні виплати, покликані компенсувати завдану шкоду. Особливістю цієї галузі страхування є те, що поряд з страховиком та страхувальником, тут партнером відносин можуть бути будь-які визначені раніше сторони (треті фізичні або юридичні особи). Крім того, при виплаті страхувальником належного партнеру страхового платежу не передбачається встановлення величини страхової суми застрахованого, тобто особи, якій в разі настання страхового випадку виплачується відшкодування. Названі обставини конкретно встановлюються лише під час заподіяння шкоди третім особам.
2. Страхове зобов’язання страховика за договором обов’язкового страхування – це максимальна сума відшкодування збитків потерпілому, яку сплачує страховик після настання страхового випадку. Таке страхування має проводитись у повному обсязі за рахунок коштів страхувальників, а якщо вони юридичні особи, то страхові платежі відносяться на рахунок собівартості продукції (робіт, послуг), що встановлюються (виконуються, надаються) цими особами.
Суми, сплачені страхувальником – фізичною особою, за умовами цього страхування зменшують сукупний оподатковуваний дохід громадян за поточний рік.
Страхувальник з моменту придбання транспортного засобу зобов’язаний укласти договір обов’язкового страхування, а в разі користування ним за межами території України – це й додатковий договір обов’язкового спростування відповідно до вимог міжнародної системи моторного страхування “Зелена карта”.
Страхова сума в обов’язковому страхуванні, яку страховик сплачує у разі, коли дорожньо-транспортна подія (ДТП) призвела до смерті, каліцтва або іншої шкоди здоров’ю та втрати, пошкодження чи знищення майна третьої особи, становить 1000 мінімальних заробітних плат на день заяви про її виплату. Якщо сума майнових збитків менша величина 5 мінімальних заробітних плат, то страховиком вона не відшкодовується.
Страховик здійснює одноразову страхову виплату в разі встановлення потенціалу інвалідності: І групи – 100 відсотків; ІІ групи – 75 і ІІІ – 50% страхової суми. При тимчасовій втраті працездатності за кожну добу виплачується 0,2 відсотка страхової суми, але не більше 50 відсотків її загальної величини.
Страховик здійснює одноразову виплату спадщини померлої внаслідок ДТП третьої особи в межах обсягу страхової відповідальності. Якщо винуватцями її є кілька чоловік, страховики відшкодовують збитки потерпілим пропорційно вині страхувальників, встановлений згідно із законодавством. При цьому потерпілий має право звернутися до будь-якого із страховиків, який зобов’язаний здійснити страхову виплату. В подальшому страховик, котрий здійснив таку виплату, має право одержати відповідну компенсацію від інших страховиків.
Виплата страхового відшкодування проводиться не пізніше 10 діб з часу подання документів, що підтверджують розмір заподіяної шкоди.
Страхувальник має право вибору страховика для укладання договору обов’язкового страхування. Страховик не може відмовити в укладенні договору обов’язкового страхування будь-якому страхувальнику.
Водій транспортного засобу під час його експлуатації зобов’язаний мати страхове свідоцтво (поліс, сертифікат) і надавати його для перевірки службовим особам, котрі мають таке право згідно із законодавством.
Страховики і страхувальники мають право за взаємною згодою укладати договори обов’язкового страхування на більшу страхову суму, ніж та, що встановлена Положенням про порядок і умови обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Договір обов’язкового страхування укладається на один рік або інший термін, кратний місяцю. Можливе укладання договору на термін 15 діб.
Для укладання договору обов’язкового страхування подається заява, в якій зазначається тип транспортного засобу. Дія договору поширюється на водіїв, котрі керують ним на законних підставах. Договір обов’язкового страхування дійсний з дня, зазначеного в договорі, як дата страхування, але не раніше сплати страхового платежу.
Після його сплати страхувальник одержує від страховика поліс. У ньому вказуються назва і адреса страховика, марка транспортного засобу, державний номерний знак, номери двигуна, шасі (кузова), початок та закінчення дії договору обов’язкового страхування, для страхувальника – громадянина – прізвище, ім’я та по батькові власника транспортного засобу, домашня адреса, для страхувальника – юридичної особи – її назва, юридична адреса, величина страхового платежу і страхової суми.
Поліс складається з розділів, що передбачають можливість добровільного страхування транспортного засобу, життя і здоров’я водія і пасажирів. У разі зміни власника застрахованого транспортного засобу дія договору страхування поширюється на нового власника за умови переоформлення на нього полісу. Законодавством передбачено і обставини припинення договору обов’язкового страхування.
Договір може бути достроково припинений за бажанням страхувальника протягом 10 днів з дня подання відповідної заяви страховику. У цьому разі коли немає виплат страхового відшкодування за цим договором, страховик повертає страхувальнику частку страхового платежу, яка обчислюється пропорційно періоду страхування, що залишився до терміну закінчення договору, з утриманням страховиком 25 відсотків цієї частки страхового платежу на ведення справи. До зайняття діяльністю з обов’язкового страхування допускається страховик за умови наявності у нього практичного досвіду не менше року із часу майнового страхування засобів наземного транспорту, особистого страхування від нещасних випадків і страхування всіх видів відповідальності. Страховики, котрі одержали ліцензію на цей вид страхування, зобов’язані ввійти до Моторного (транспортного) страхового бюро як повні асоційовані члени. Право укладання додаткових договорів обов’язкового страхування надається тільки повним членам Бюро.
Основні завдання Бюро:
? Міжнародне співробітництво в галузі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
? Розгляд претензій іноземних громадян, що мають відповідний договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності, укладений в країнах – членах міжнародної системи моторного страхування “Зелена карта”;
? Управління центральними страховими фондами;
? Збір статистичної звітності, необхідної для аналізу й обліку страхових випадків.
Для забезпечення виконання зобов’язань членів Бюро перед страхувальниками й потерпілими при Бюро створюється:
- Фонд страхових гарантій;
- Фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних подіях.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ:
V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ:
На лекції студенти ознайомилися з об’єктами страхування відповідальності, правами і обов’язками партнерів у страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів. _____________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Вивчити тему. ___________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Викладач ________________________________________

“РЕКОМЕНДУЮ” “ЗАТВЕРДЖУЮ”
на затвердження Заступник директора по
МЕТОДИСТ навчальній роботі
“__”_________ р. “___” __________ р.

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ
Предмет Страхова підприємницька діяльність
Тема Страхування життя та страхування від
втрати працездатності___________________
Відділення економічне____________________
Курс
Викладач

Рекомендовано для затвердження
На засіданні циклової комісії
Протокол № ____
Від “___” __________ р.
Голова ц/к ________________
_________________________



НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА КАРТА
Заняття №______
Предмет Страхова підприємницька діяльність_____________________________
ТЕМА Страхування життя та страхування від втрати працездатності_________
Тип заняття Лекція___________________________________________________
МЕТА ЗАНЯТТЯ:
Навчальна: навчити студентів як здійснюється обчислення тарифів__________ ___________страхування життя, як здійснюється страхові виплати в_________ ___________зв’язку з дожиттям.________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Виховна: активність, допитливість, логічне мислення ______________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
МІЖ ПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ:
План.
1. Змішане страхування життя та страхування від нещасних випадків.
2. Обчислення тарифів страхування життя.
3. Страхові виплати в зв’язку з дожиттям.
4. Страхова відповідальність після настання нещасного випадку.







1. Страхова організація при укладанні договорів цього виду страхування враховує такі обставини: стан здоров’я страхувальника; його вік; громадянство. Враховуються й інші фактори, зокрема умови праці, життєдіяльність, генетична спадковість. Усе це в сукупності визначає рівень смертності страхувальників.
На страхування беруться громадяни від 16 років і до того віку, який вважається середньою тривалістю життя. Застрахуватися тільки не можуть інваліди першої групи.
За змішаним страхуванням життя застосовуються різні страхові відповідальності. Наприклад, при страхуванні на дожиття до закінчення строку страхування страховим випадком, за наслідками якого передбачається виплата страхової суми, вважається дожиття застрахованого до останнього дня дії договору. Тобто, страховий випадок має бути чинним на день дожиття, тобто бути оплаченим повністю місячними або одноразовими внесками.
За згодою сторін договори змішаного страхування укладаються на будь-яку суму. Укладаються строком на 3,5,10,15,20 років, але за умови вибору застрахованим такого строку, щоб закінчення договору страхування не виходило за межі досягнення ним 70-річного віку.
Тарифні ставки встановлюються з певної частини страхової суми і прямо пов'язуються з віком страхувальника на день укладання договору.
Страхування від нещасних випадків використовує договори на строк у цілих роках від 1 до 5 років, але найбільш поширеним є однорічний період. З метою зацікавлення страхувальників в укладенні договорів на більш тривалий строк передбачено скидки при страхуванні: на 3 роки - 5%, на 4 роки - 10%, на 5 років - 15% з нарахованої суми страхового внеску.
Специфічною формою обов'язкового страхування від нещасних випадків є страхування пасажирів. Обов'язкове страхування пасажирів повністю діє на повітряному транспорті, а також на інших видах транспорту далекого прямування.
Для посилення соціального захисту військовослужбовців під час знаходження на зборах введено обов'язкове страхування їхнього здоров'я і життя. Страхувальникам тут виступають відповідні військові та інші відомства, що мають свої війська й контингенти військовослужбовців.
Певні особливості є в медичному страхуванні на випадок втрати здоров'я з будь-якої причини, в тому числі від хвороби та настання нещасного випадку. В нашій країні таке страхування є частиною державного обов'язкового соціального страхування, яке проводиться за рахунок коштів підприємств та організацій. Страховиками тут є страхові медичні організації, що мають ліцензії на право займатися медичним страхуванням. За обов'язковим медичним страхуванням страхувальниками, котрі виплачують страхові внески, є для непрацюючих громадян - органи влади областей та республіки Крим, а для працюючих - їхні підприємства, організації, установи.

2. У зв'язку із специфічністю страхових випадків у страхуванні життя розрахунок страхових тарифів спирається на інші прикмети, ніж в майновому страхуванні. Найважливіші з них такі: широке використання методів демографічної статистики і теорії ймовірності, застосування довгострокових фінансових обчислень.
Структура нетто - ставок включає декілька елементів, кожен з яких є джерелом формування страхового фонду для конкретного виду страхової відповідальності, що включено в договори страхування.
Тарифна ставка використовується для того, щоб визначити обсяг грошової суми, яку кожний із страхувальників зобов'язаний внести в загальний фонд з одиниці страхової суми. Загальна величина зібраних внесків, обчислених на основі тарифної ставки, має бути достатньою для встановлених страхових виплат.
Розрахунок починається із встановлення повної тарифної ставки або брутто-ставки.
Вона складається з двох основних елементів:
1. Нетто-поставки, що є джерелом забезпечення виплат страхових сум, вона гарантує виконання фіксованих зобов'язань.
2. Нагромадження якого має вистачити для компенсації витрат на проведення страхових операцій. Особливе місце в розрахунку тарифних ставок займають так звані таблиці смертності, котрі використовують усі страхові організації.
Тарифні ставки встановлюються:
1) одноразові;
2) річні.
1) Одноразові означають сплату внеску на початку дії договору страхування. Страхові відносини спираються на так званий принцип нуля, відповідно до якого передбачається рівність фінансових зобов'язань страховика й страхувальника один перед одним.
2) При річній ставці відбувається поступове погашення фінансових зобов'язань страхувальника щорічно, на протязі дії договору страхування.
При обчисленні розміру річної нетто - ставки не можна обмежитись лише діленням одноразової ставки на число років дії договору страхування.
Як розраховувати річні ставки. Одноразова нетто - ставка дорівнює сучасній вартості фінансових зобов'язань страхової організації й страхувальника. При застосуванні цієї ставки страхувальник весь обсяг своїх фінансових зобов'язань виконує під час укладання договору. При річних внесках страхувальник виконує свої зобов'язання перед страхувальником поступово.
Нетто - ставка змішаного страхування життя складається з трьох частин:
1. На життя
2. На випадок смерті
3. На випадок втрати здоров'я
Зростання чисельності суб'єктів в особистому страхуванні значною мірою залежить від правильного визначення та вчасної виплати страхової суми.
Найважливішим фактором, без наявності якого в страхувальника чи застрахованого не виникає права на страхову суму, є настання страхового випадку, що відбувся в період діє договору.
Фактором, що впливає на можливість виплати суми, є відповідність страхового випадку, який відбувся, встановленому обсягу страхової відповідальності.
Страхова сума виплачується лише тоді, коли страховий нещасний випадок відбувся в період дії договору.
Одержувачами страхової суми, за правилами страхування, є страхувальник або застрахований, посмертний одержувач, спадкоємці названих фізичних осіб. Щоб одержати суму, їм необхідно подати документальне підтвердження цього права.
Таким чином, нарахування певного розміру страхової суми та одержання її конкретними одержувачами зумовлено поданням деяких документів, що підтверджують умови договору. З цією метою використовується методика аналізу даних, які наводяться в документах, узгодженості їх за часом і за регіонами.
Для підтвердження факту настання страхового випадку, який відбувся із застрахованим, порівнюються дати, причини, обставини та ознаки, котрі стосуються фіксації цього випадку в заяві застрахованого чи його довірених (спадкоємці) в медичній експертизі, документах, виданих іншими установами. Важливо також установити, що нещасний випадок трапився сам із застрахованим.
3. Для того, щ об отримати страхову суму, страхувальник або застрахований мають подати в страхову організацію за місцем сплати останніх внесків страхове свідоцтво. За бажанням одержувача і за його заявою страхова сума може бути перерахована на його рахунок в банк.
У разі виплати страхової суми шляхом застосування чеку на ощадний банк у поданні заяви немає необхідності. При сплаті внесків готівкою страховому агенту або через розрахункову книжку в ощадний банк необхідно подати квитанцію про сплату останнього внеску. При страхуванні додаткової пенсії перевіряється паспорт одержувача для уточнення особи та віку страхувальника.
Особистий рахунок страхувальника є також підставою для виплати страхової суми, але лише в тому разі, коли на рахунку відображено повну сплату належних страхових внесків.
Спеціалісти страхової організації перевіряють повноту сплати всіх внесків, відповідність прізвища, імені, та по батькові застрахованого, дату закінчення строку страхування. Коли виявлено недосплату окремих внесків у межах останніх трьох років, то вони мають бути утримані з належної до виплати страхової суми або пенсії. Внески сплачені надлишково, повертаються разом із страховою сумою. Якщо перевірка встановила законність і правильність оформлення поданих документів, приймається рішення при виплату страхової суми, для якої складається розрахунок встановленої форми.

4. З настанням нещасного випадку із застрахованим виникають підстави виплати повної або часткової страхової суми. Обсяг її, зумовлений втратою здоров'я, визначається фахівцями страхової організації на основі вивчення відповідних документів.
Страхувальнику у разі настання нещасного випадку потрібно звернутися до страхової організації за місцем укладання договору, сплати внесків із страхування життя, а за умовами страхування пасажирів - за місцем їхнього проживання.
В поданій заяві необхідно вказати дату настання нещасного випадку, його обставини й наслідки, лікувальні заклади, що надавали пасажирові першу допомогу, а також ті, в яких він перебував на лікуванні. До заяви додається страхове посвідчення й квитанція про сплату внеску із страхування життя на день нещасного випадку тоді, коли ці внески сплачувались готівкою. Лише при страхуванні робітників і службовців за рахунок підприємств та організацій, а також при обов'язковому страхуванні пасажирів подається акт про нещасний випадок встановленої форми. Якщо після аналізу цих документів фахівцями страхової організації є підстави виплати, що нещасний випадок зумовлено правопорушенням, то звертаються за додатковими даними до органів, котрі проводять розслідування.
У разі заяви про виплату страхової суми до неї додаються страхові документи: заява про взяття на страхування, особистий рахунок застрахованого та інші.
Аналіз документів повинен підтверджувати факти травми. Також встановлюються наявність впливу нестрахових факторів. Зіставляючи дати і інші дані, що наводяться в заяві страхувальника і в наявних страхових документах, встановлюють, чи нещасний випадок стався на протязі дії договору страхування і сам з вказаною застрахованою особою. В разі пошкодження здоров'я потеріплого направляють до лікаря-експерта страхової організації.
Таким чином, розрахунок обсягів та залежності виплати страхових сум за наслідками настання нещасних випадків прямо пов'язаний із ступенем втрати здоров'я застрахованого.
Мета страхування в даному випадку - відшкодування втрат у сімейних доходах, викликаних тимчасовою непрацездатністю члена сім'ї.
У разі смерті страхувальника або його застрахованого виплата страхової суми зумовлена певним обсягом страхової відповідальності та тим чи іншим видом особистого страхування.