РОЛЬ УЧИТЕЛЯ В ПІДГОТОВЦІ ДО КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ
1. Мета
Групові уроки завжди мають дві мети: спочатку треба визначити академічний рівень знань і виховну мету; визначити взаємовідносини, потребу вироблення певних умінь і розвитку мислення. Друга мета, виховна,— спілкування.
2. Визначення кількості учнів у групі
Кількість учнів у групі впливає на досягнення мети. Вирішуючи це питання, враховуйте такі фактори:
а) радимо починати парами або з трійки, в яких мусить працювати кожен;
б) заняття, які вимагають ширших умінь і спеціалізацій, краще організовувати в більших групах (три-чотири особи);
в) чим більша група, тим більше вимог до взаємин учасників групи;
г) часто завдання саме вимагає певної кількості учнів у групі;
д) кількість людей у групі залежить також від часу: короткий час — менша група і менший обсяг завдань.
3. Склад групи
Щоб досягти мети, важливо правильно організувати групи. Враховуйте такі обставини:
а) диференційовані групи переважно кращі. Бажано включати в одну групу і слабших, і кращих учнів;
б) створені вчителем групи набагато кращі. Вчитель може виробити специфічні умови для учнів, які не вміють працювати з іншими або роблять це з труднощами;
в) учні повинні разом працювати в групі до завершення завдання. Навіть якщо з'являються проблеми, групи не можна розбивати, бо учні ніколи не навчаться, як вирішувати проблеми. Групи, які мають труднощі, потребують більше уваги й допомоги вчителя, але краще, коли вони самі подолають ці труднощі.
4. Підготовка класу
Перед заняттям разом розмістити парти таким чином, щоб учні сиділи один навпроти іншого і між групами був перехід, це полегшить можливість співпраці. Бажано виробити систему, щоб учні швидко й тихенько організувалися в групи.
5. Підготовка матеріалів
Друга частина
1. Пояснити, якими повинні бути взаємини між учнями
Учні краще працюватимуть, коли знатимуть, що успіх залежить від того, як кожний виконає свої обов'язки. Вони мають одну спільну мету та несуть взаємну відповідальність. Кожен знає, що повинен робити. Діляться матеріалами.
Мета всього класу — разом одночасно завершити роботу в групах.
2. З'ясувати, які знання вимагаються
Пояснити, як треба моделювати дослідження. Обговорити з учнями важливість поєднання матеріалу з минулим, теперішнім і майбутнім. Перевірити, чи всі зрозуміли завдання.
3. Пояснити критерії успіху
Учні разом з учителем можуть виробити критерії оцінювання, потрібні для доброї оцінки дослідницької роботи:
а) закінчити вчасно — необхідно зазначити тривалість роботи (ЗО хв.);
б) вказати на правильну відповідь;
в) задати певну кількість ідей, наприклад п'ять ідей, які підтримують думку групи;
г) виховна мета — підкреслити необхідність позитивного ставлення в групі один до одного (навести приклади).
4. Організувати індивідуальну відповідальність кожного в групі
Кожен мусить самостійно виконати певні завдання. Учні тоді знають, що треба робити кожному; можна вимагати відповіді, присвоїти кожному члену групи номер. Заповнити форму самооцінки та зазначити, хто що зробив у групі.
5. Пояснити, що треба дотримуватися певного правопорядку, вислухати всіх, підбадьорити один одного, чергувати в дискусії
Пояснити, як треба поводитися одному з одним. Треба допомогти учням зрозуміти, чому вміння спілкуватися таке важливе та як саме його слід застосовувати. Таким чином виробляються соціальні вміння спілкування.
Груповий метод, або кооперативне навчання,—це спосіб спільного вирішення проблем.
Існує п'ять складових кооперативного навчання (групового методу), які стають знаряддям при вирішенні завдань цього методу.
1. Позитивне взаємовідношення
Учні працюють разом у групі. Вся група має одну мету. Всі мусять разом досягти мети, покладаючись один на одного.
2. Індивідуальна відповідальність
Кожен мусить допомогти іншим досягти мети.
3. Взаємне спілкування
Кожен член групи мусить з повагою вислухати інших.
4. Комунікативні вміння
У кожного учня важливо виробити вміння слухати інших, допомагати, з'ясовувати, перевіряти, розуміти, розпитувати. Ці вміння допомагають розв'язувати конфлікти та вирішувати проблеми, посилюють комунікабельність, довір'я, вчать керувати.
5. Поступове вироблення вмінь, процедування
Спільне вирішення того, як можна поліпшити процес кооперативного навчання.
Завдання вчителя в кооперативному навчанні
1. Підготувати навчальні матеріали та виробити підходи до навчання.
2. Коротко викласти основний зміст уроку.
3. Створити та організувати групи.
4. Ознайомити учнів з тим, як потрібно працювати в групі.
5. Пояснити правила поведінки в групі:
• що вимагається від учнів;
• повага один до одного;
• толерантність до іншої думки;
• уміння слухати один одного;
• навести приклад робочої атмосфери в класі.
6. Дати вказівки, слідкувати за тим, чи всі члени груп виконують свої обов'язки.
7. Слухати дискусії, ставити запитання, де потрібно, допомагати.
8. Допомагати зрозуміти навчальний матеріал.
9. Допомагати учням в оцінці ними самими їхньої роботи, з'ясувати, чи досягли вони мети, підказати, як можна поліпшити результати своєї праці.
10. Оцінити результати роботи групи та внесок кожного в реалізацію проекту чи виконання завдання.
Як можна виробити навички співпраці
Щоб досягти успіху в групі, необхідно:
1) визначити спільну мету всієї групи;
2) групі працювати на одну загальну оцінку, а не на індивідуальні;
3) групі отримувати один навчальний матеріал, щоб навчити учнів співпрацювати;
4) кожному виконувати певну функцію / певне завдання (провідник, писар, представник, спостерігач);
5) визначити підпорядкованість y групі;
6) вмотивувати стимуляцію — всі мусять виконати свою роботу, щоб досягти успіху групою;
7) прагнучи успіху, не конкурувати між собою в групі; конкуренція може існувати тільки між різними групами;
8) визначити вплив середовища: члени фізично пов'язані, разом сидять, разом працюють;
9) бути причетними до спільного вирішення єдиної мети, теми.
Під час уроку вчитель:
1. Стежить за діяльністю учня. Учитель постійно переходить від групи до групи й бачить, хто що робить у групі. Це вимагає відповідальності від учнів і дає вчителеві нагоду в разі необхідності втручатися в групові дії. Один учень може бути спостерігачем групи та робити свої специфічні зауваження.
2. Допомагає у поясненні вимог, вмінь, запитань, відповідей на запитання. Коли треба, старається знайти розв'язок у групі. Учні повинні передусім покладатися один на одного, виробляти вміння співпраці.
Як поводитися, коли група не вміє цього робити?
Один не хоче нічого робити. Як можна його заохотити?
Спробуйте дати групі нагоду вирішити цю проблему під проводом учителя. Не втручайтеся, бо учні почнуть надіятися на вчителя, а не на себе у розв'язанні проблем.
3. Оцінює результати дослідження й сам процес кооперативного навчання; учитель оцінює учнів, учень — сам себе, та учні — один одного в групі. Оцінюють увесь процес дослідження роботи в групі.
4. Формулює висновки. Учнів треба об'єднувати й давати нагоду поміркувати про своє навчання в групі. Вчитель у цьому допомагає їм, дає нагоду учням узагальнювати діяльність. Треба оцінити знання та вміння співпраці в групі.
5. Підбиває підсумки. Треба оцінити, наскільки старанно виконане завдання:
Результат може бути оцінений учителем або учнем. Один учень групи може представити дослідження.
Група може разом розглянути незрозумілі питання.
6. З'ясовує результати співпраці: що вдалося групі, що можна поліпшити.
Наприклад:
• члени групи допомогли іншим досягти мети;
• радили один одному, як поліпшити взаємовідносини в групі.
Робота в парах
(Один проти одного, один — вдвох — всі разом,
«Думати, працювати в парі, обмінятися думками»)
Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах, її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.
Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу. Серед них можна назвати такі:
• Обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ.
• Узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до заданого читання, лекції, відео чи іншої навчальної діяльності.
• Зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного.
• Сформулювати підсумок уроку чи серії уроків з теми.
• Розробити разом питання до викладача або до інших учнів.
• Проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент .
• Протестувати та оцінити один одного.
• Дати відповіді на запитання вчителя.
• Порівняти записи, зроблені в класі.
Як організувати роботу
1. Запропонуйте учням завдання, поставте запитання для невеличкої дискусії чи аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у завданні, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.
2. Об'єднайте учнів у пари, визначте, хто з них буде висловлюватись першим, і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої організації роботи в парах. Вони мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.
3. По закінченні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потребою це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.
Ротаційні (змінювані) трійки
Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.
Як організувати роботу
1. Розробіть різноманітні питання, щоб допомогти учням почати обговорення нового або роз'ясненого матеріалу. Використовуйте переважно питання, що потребують неоднозначної відповіді.
2. Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа й трійку зліва. Разом усі трійки мають утворити коло.
3. Дайте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі.
4. Після короткого обговорення попросіть учасників роз рахуватися від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступне трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 0 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом буде повністю нова трійка.
5. Ви можете рухати трійками стільки разів, скільки з вас є питань. Так, наприклад, коли проходить три ротації, кожен учень зустрічається із шістьма іншими учнями.
Два — чотири — всі разом
Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідний від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.
Як організувати роботу
1. Поставте учням запитання для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.
2. Об'єднайте учнів у пари попросіть обговорити свої іде один з одним. Визначте час в висловлення кожного в парі спільне обговорення. Попередьте, що пари обов'язково мають дійти згоди (консенсусу щодо відповіді або рішення.
3. Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягнені рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове.
4. Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми.
Карусель
Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:
• для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;
• для збирання інформації з якої-небудь теми;
• для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад, термінів);
• для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.
Як організувати роботу
1. Розставте стільці для учнів у два кола.
2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому — обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.
3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє — рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один Стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета — пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.
У першому варіанті організації такої діяльності учасники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору, а зовнішнього — протилежної. Спочатку йде обмін точками зору У перших парах, подаються необхідні відомості (аргументи, оригінальний поворот проблеми тощо). Учні фіксують у себе в записничках усе, що подає протилежна сторона. За сигналом ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія продовжується однак учні намагаються підібрати нові контраргументи. До кінця кола учні, як правило, уже відточують свою систему аргументів, а також здобувають досвід спілкування з різними партнерами.
У другому варіанті використання «Каруселі» кожен учень, який сидить у зовнішньому колі, має листок із конкретним питанням (темою) і під час переміщення збирає максимум інформації, аспектів, поглядів із зазначеної проблеми. Наприкінці відбувається заслуховування окремих відповідей, обговорення того, які питання виявилися особливо складними, продуктивними чи, навпаки, швидко вичерпалися і чому, як працювали партнери тощо. У цьому випадку застосування методу досягається узагальненням наявних в учнів знань, активізацією їх і перетворенням у загальногрупове надбання.
У третьому варіанті застосування «Каруселі» учні заздалегідь готують запитання або поняття й записують його на маленьких аркушах, а на звороті пишуть своє ім'я. Під час роботи партнери ставлять один одному запитання, і у разі правильної відповіді учень одержує від автора запитання цю картку. Наприкінці вправи підраховують кількість зароблених карток і визначається переможець.
Акваріум
Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.
Як організувати роботу
Учитель об'єднує учнів у групи по 4-6 осіб і пропонує їм ознайомитися із завданням.
Одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти). Це необхідно для того, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню.
Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії, сформульоване приблизно так:
— прочитайте завдання вголос;
— обговоріть його в групі;
— за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.
Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель знайомить решту класу з завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Групі пропонується вголос протягом 3-5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення.
По закінченні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а вчитель ставить до класу такі запитання:
— Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
— Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
— Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим? На таку бесіду відводиться не більше 2-3 хв. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група й обговорює наступну ситуацію.
Наприкінці вчитель повинен обговорити з учнями хід групової роботи, прокоментувати ступінь володіння навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність та напрями подальшого вдосконалення таких навичок. У межах «акваріуму» можна підбити підсумки уроку або за браком часу обмежитись обговоренням роботи кожної групи.