Перед освітою України, яка стоїть на шляху демократичних перетворень, постають нові завдання. Одне з них – формування особистості громадянина правового демократичного суспільства. З огляду на це активно розробляється новий напрямок – громадянська освіта; з’явилися концепції Громадянського виховання (АПН України) та Громадянської освіти в України (Трансатлантичний проект); напрацьовується науково-методичне забезпечення, створюються програми та підручники для старшої школи.
У вихованні громадянина велика роль належить початковій школі. Але для того, щоб учитель був спроможний свідомо працювати в цій галузі, йому потрібно чутко уявляти, в чому полягає сутність такого складного особистісного феномена, як громадянськість. І, нарешті, як реально може вчитель початкової школи впливати на розвиток у дітей якостей, необхідних свідомому громадянину нової України?
У демократичному суспільстві громадянськість розуміється як сукупність складних багатовимірних особистісних якостей, з-поміж яких вирізняються: громадянські чесноти, громадянські знання та готовність брати участь у соціально-політичному житті країни (громадянська участь).
У сучасному розмінні до громадянських чеснот обов’язкового додається повага до прав і свобод людини, відповідальність, відкритість та критичне мислення, толерантність.
На основі цих якостей може починатися формування такого важливого компонента громадянськості, як готовність брати участь у соціально-політичному житті країни, усвідомлення, що покращення повсякденного життя залежить від самих громадян та їх прагнення впливати на прийняття рішень на різних рівнях влади (від всеукраїнського до місцевого, від локальної громади до школи). Громадянська участь – необхідна умова становлення розвинутої демократії в країні.
Повага до інших людей, їх свобод і прав, здатність захищати свою думку та права, а також повага до законів своєї Батьківщини починаються з поваги до себе. За даними сучасник право дослідників, здатність відстоювати свої права конструктивно базується на почутті власної гідності. На сторінках журналу “Початкова школа” вже неодноразово йшлося про те, що виховання цієї якості має бути об’єктом особливої уваги вчителя початкових класів. У статті І.Беха “Науковий підхід – запорука виховного успіху педагога” наголошується: “Людська гідність має бути зведена до рангу ядра моральної культури... Лише особистість, у якої розвинене почуття власної гідності, може виявляти повагу до гідності інших” (“Початкова школа”, № 11 за 1999 р.).
Можливість формування такої якості як почуття власної гідності, що безпосередньо пов’язане з адекватною самооцінкою учнів, позитивним само сприйняттям, за даними психологів, формується у дітей під впливом навколишнього середовища – в першу чергу, стилю спілкування дорослих. Безумовно, найбільший вплив має сімейне виховання, але стиль взаємин учителя з учнями, особливо в початковій школі, накладає свій відбиток, на ставлення до самого себе, Я - концепцію дитини.
Я – концепцію або Я – образ – це продукт процесу самосвідомості, за допомогою якого людина
