Викладання гри на скрипці
І. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ.
Професійне володіння скрипкою розкриває перед учителем музики, музичним вихователем широкі можливості для музично-естетичного виховання дітей.
Скрипка, як ніякий інший інструмент, впливає на почуття людини. З іншої сторони – людське вухо гостріше реагує на нетемперований стрій, яким наділена скрипка. Неабиякий і той факт, що учень – скрипаль під час навчання у коледжі отримує навики володіння фортепіано, а за бажанням – баяном чи акордеоном, що у подальшому відіграє позитивну роль у педагогічній діяльності.
Організовуючи роботу з учнями, педагогів потрібно враховувати різний рівень підготовки при вступі в коледж та чітко визначити індивідуальні напрямки їх професійного розвитку.
Важливим фактором успішного розвитку музично-виконавської майстерності учня є виховання у нього правильної постановки як правої так і лівої рук, при належній свободі та відсутності надмірних затиснень у всіх її ланках – плече, передпліччя, кисть, пальці; оволодіння рухами, викликаними художньо-виконавськими намірами, розвиток відчуття пластичної організованості рухів.
Велику увагу потрібно приділяти роботі над інтонацією, звуковидобуванню, різноманітність динаміки.
Робота над розвитком техніки гри повинна бути систематичною і постійно контролюватися педагогом. Важливим засобом зростання зацікавленості до праці над техніко є зв‘язок вправ і етюдів з художнім музичним матеріалом, а також є теоретичними знаннями. Але в цій роботі не можна обмежуватися вузькотехнічними завданнями. Не можна забувати, що робота над засобами виразності (звук, динаміка, фразування, ритм, вібрація тощо) зв‘язана не тільки з звуковим контролем, але і з відповідними рухами.
У повсякденній роботі педагогу слід виходити х індивідуальних даних учня, уникати форсового розвитку, оскільки такий метод роботи приводить до перенапруги сил учня, повної його безпорадності, невміння працювати самостійно, байдужості до суті музики та інше.
Дуже корисною формою розвитку в учнів виконавської майстерності є звітні концерти, де беруть участь кращі виконавці – солісти, ансамблі.
Велику користь приносить гра в ансамблі скрипалів, організація якого можлива в рамках гурткової роботи.
ІІ. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.
ГАММИ І АРПЕДЖІО. Вивчають протягом семи семестрів.
Сюди включено вивчення трьох і чотирьох – октавних гам, різноманітних штрихів, арпеджіо та його видів. Рекомендується за семестр вивчити дві гами – мажорну і мінорну. Обов‘язково для всіх учнів – скрипалів, є гра гам терціями, секстами та октавами, починаючи з другого курсу.
ЕТЮДИ. Також вивчаються протягом семи семестрів.
Слід планувати вивчення одного етюда протягом місяця. Таким чином учень оволодіє різноманітними видами техніки на базі чотирьох – п‘яти етюдів за семестр. Доцільно вивчити штрихи на етюдах Р. Крецера №1 та 2.
Наприкінці учбового семестру на заліку або екзамену учень виконує напам‘ять один етюд або каприз.
ВПРАВИ. Слід вивчати протягом чотирьох семестрів. Особливу увагу слід звернути на техніку смичка (Г. Шрадік. Вправи, т.1). у процесі вивчення художніх творів технічні труднощі можуть бути використані як вправи.

ІІІ. ЗАЛІКОВІ ВИМОГИ.
РОБОТА НАД ШКІЛЬНИМ І ДОШКІЛЬНИМ РЕПЕРТУАРОМ.
Робота над шкільним репертуаром – особливість професійного навчання на музичному відділі педагогічного училища. Учні скрипалі вивчають та нагромаджують репертуар на основі визначеного плану на кожного учня.
Важливою частиною праці майбутнього вчителя є образний показ музичного твору. Учень – скрипаль використовує скрипку під ознайомлення з новою піснею , розучує пісню, інтонуючи найважчі місця на інструменті, ілюструє музику для слухання.
Викладачеві необхідно поставити штрихи, які відповідають артикуляції ( в даному випадку підпорядкувати їх тексту), аплікатуру. Слід загострити увагу на особливо важких щодо інтонації місцях, на характерних інтервалах, хроматизмах.
Індивідуальний план – мінімум на I-IV семестри для учнів з базою восьмирічної школи (курс навчання чотири роки), включає чотири твори дошкільного репертуару, два твори шкільного репертуару.
З V-го семестру починається практика в дитячому садку. В скрипкових класах на оцінку грають матеріал, потрібний для проведення чергового уроку чи музичного навчання.
Індивідуальний план – мінімум на семестр для учнів з базою середньої школи включає 6 творів дошкільного репертуару та три з шкільного.
Примітка: нотний матеріал для слухання музики слід використовувати з хрестоматії для скрипки, випуски 2, 3,4, 5, 6 вид “Музика”, збірник видавництва “Музична Україна”, взірці обрядово-пісенного та танцювального фольклору українського народу та інших народів, що проживають на Україні.

РЕКОМЕНДОВАНИЙ РЕПЕРТУАР.
І – ІІ курси
П‘єси.
Державні екзамени.
На державному екзамені зі спецінструменту виявляються професійні(виконавські і акомпаніаторські навики і уміння випускників)
Підготовка до державного екзамену передбачає обговорення екзаменаційних програм випускників предметною комісією на початку останнього року навчання, часткове прослуховування програм в кінці 7-го семестру та слухання всієї випускної програми за місяць до державного екзамену всіма членами предметної комісії.
Необхідно диференційовано підходити до складання випускних програм для студентів з різним рівнем музичної підготовки. Різниця в програмах може стосуватись тільки обсягу виконуваних творів, в усьому іншому – вимоги до виконуваних програм державного екзамену єдині. Програма для державного екзамену повинна бути складена із різних творів різних за змістом, стилем, фактурою і формою, максимально відображати рівень виконавський його навиків і умінь випускника, рівень його музичної культури. У програму державного екзамену повинні бути:
Твір великої форми (концерт, соната, варіації)
Поліфонічний твір
П‘єса українського композитора акомпанемент – пісня з дитячого репертуару під власний супровід, або супровід соліста (ансамблю) за вибором студента.
РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ.
Заняття у класі спеціального інструменту – скрипки за спеціальністю 5.020207 на базі неповної середньої освіти проводиться індивідуально впродовж всього періоду навчання. Кількість годин за навчальним планом розподіляються за схемою:
Опанування спецінструментом скрипкою необхідно поєднувати з активною навчально-педагогічною практикою: на 3-му курсі – музичні заняття у дитячому садку, на 4-му курсі – практичні заняття у школі. Викладачам слід періодично відвідувати своїх студентів під час заняття у садках і школах і надавати їм необхідну методичну допомогу

ЗРАЗКИ ПРОГРАМ ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ
ЗІ СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “СКРИПКА”.
IV. Основна і додаткова література.
Значна роль скрипки у відродженні сучасної національної школи. скрипкове мистецтво є складовою частиною комплексного виховання в учнівської молоді морально-етичних принципів та культурно-освітнього набутку.
Джерелом повинен стати фольклор. Сучасний учитель музики і музичний вихователь покликані донести до широких прошарків народних мас кращі взірці народної музики, виховувати почуття глибокої поваги до традицій свого народу.
З цією метою доцільно внести в індивідуальний план учня, як п‘єсу для слухання, один із взірців обрядово-пісенного або танцювального фольклору українського народу та інших народів, що проживають в Україні. Нотним матеріалом для складання програми можуть служити такі книги, як наприклад:
“Українські танці”. К., “Наукова думка” 1969р. (упор. А.І. Гуменюк )
“Інструментальна музика” К., “Наукова думка” (упор. А.І. Гуменюк )
С. Мерчинський “Музика Гуцульщини”. Польське видавництво музичне, 1965р.
“Веснянки” К., “Музична Україна” 1988р.
“Весняночки”. Ігри з піснями для дітей дошкільного віку та молодших школярів. (упор. В. Верховинець). К., “Музична Україна” 1979
“Думи”. К., “Музична україна”1974р.
“Коломийки”, Наукова думка. 1969р.
“Колядки та щедрівки”. К. наукова думка. 1965р.
Сто українських пісень. К. “Муз. Україна”1967р.
Пісні з Волині. К. “Муз. Україна” 1970р.
Пісні з лбвівщини. К. “Муз. Україна”1988р.
Пісні з Поділля.К., “Нукова думка”1976р.
Фольклорна веселка. К., “Муз. Україна”1984р.
Фольклорна веселка. К., “Муз. Україна”1984р.
ЧЯервона калинонька. Пісеник. К. “Муз. Україна” 1988р.
МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА.
Ауер Л. Моя школа игры на скрипке. – М. «Музыка». 1965г.
Вопросы скрипичного испольнительства и педагогики. Сост. С. Сапожников. «Музыка»1968г.
Вопросы музыкальной педагогики. Сост.В. Руденко. М. «Музыка»1980г. вып. 2.
Вопросы музыкальной педагогики. Сост.В. Руденко. М. «Музыка»1986г. вып. 7.
Либерман М., Берлянчик М. Культура звука скрипача. М. “Музгиз”1964г.
Агарков О. Вибрато в игре на скрипке. М. “Музгиз”1956г.
Музыкальное воспитание в СССр. Вып.2. М.”Советский композитор”1985г.
Мострас . Интоанция на скрипке. М. “Музгиз”1962г.
Мострас К. Система домашних занятий скрипача. М. “Музгиз”1956г.
Очерки по методике обучения игры на скрипке: вопросы техгники левой руки скрипача. М. “Музгиз”1960г.
Раабен Л. истрия руского и советского скрипичного искуства. М., “Советский композитор” 1978г.
Стеценко В. Закономірності інтонування на скрипці. К. “Муз. Україна”1977р.
Стеценко В. Методика навчання гри на скрипці Ч.І-ІІ. К., “Муз. Україна
Стеценко В. Джереле скрипкового концерту. К., 1980р.
Гутников Б. Об искустве скрипичной игры. Л., «Музыка» 1988г.
Гинзбург Л., Григоръев В. История скрипичного искуства. М., «Музыка» 1990г.
Юр‘єв виражальні можливості скрипкових штрихів. К., “Муз. Україна” 1974р.
Яимпольский И. Основы скрипической апликатуры. М., «Музыка»1977г.
Янкелевич Ю. Педагогическое наследие. М., «Музыка» 1983г.