Еластичність попиту та пропозиції.
План
1. Еластичність попиту по ціні, її вид, фактори вплив типу еластичності на виторг від продажу. Точкова і дугова еластичність.
2. Еластичність попиту за доходами. Перехресна еластичність попиту.
3. Еластичність пропозиції і її фактори.
1.До цього часу йшлося лише про спрямованість впливу того чи іншого фактора на попит. Однак практичне використання набутих знань вимагає й уміння виміряти силу, з якою певний фактор впливає на обсяг бажаних закупок споживача. Ця проблема вирішується за допомогою оцінки еластичності попиту.
Як відомо, на попит впливає ціна. Еластичність попиту за ціною — це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% ціни на товар уздовж даної кривої попиту на нього. Вона показує чутливість обсягу (величини) попиту до змін ціни товару за умови, що всі інші фактори, які виливають на попит, залишаються незмінними:
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image001.gif" \* MERGEFORMATINET
Еластичність тісно пов'язана з показниками нахилу кривої попиту. Однак, якщо крива попиту дає співвідношення між зменшенням чи збільшенням обсягу закуплених товарів у натуральних показниках залежно від зміни цін на 1 долар, гривню чи марку, то еластичність демонструє більш універсальну залежність — відсоткову зміну.
Оскільки крива попиту має від'ємний нахил, то еластичність попиту за ціною змінюється від нуля до мінус нескінченності. Для практичного використання еластичність попиту за ціною беруть, як правило, по модулю: |Ed|. Чим більше значення цього показника, тим більша цінова еластичність. Якщо: 0 < |Ed|< 1 — попит нееластичний; |Ed| =1 — попит з одиничною еластичністю; 1 <|Ed|< ? — попит еластичний.
Еластичність попиту за ціною залежить від цілого ряду факторів , зокрема:
— наявності товарів-субститутів. Чим більше існує товарів, здатних досить ефективно замінити один одного, тим активніше реагує попит на зміну цін на них (наприклад, автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв). Навпаки, якщо на ринку немає товару, що міг би вдало замінити існуючий, то зміна цін на нього майже не спричинить відповідних коливань обсягів продажу. Це може бути, скажімо, інсулін для хворих на цукровий діабет;
— часу пристосування до зміни цін. У короткотерміновому періоді попит менш еластичний, ніж у довготерміновому, адже для пошуку товарів-субститутів та зміни структури споживання потрібен час;
— частки споживацького бюджету, що витрачається на продукт. Тут залежність зворотна: чим більша частка, тим менша еластичність і навпаки.
Розрахунки еластичності попиту за ціною мають досить широке практичне використання як для прогнозування споживацьких витрат, так і для проведення цінової політики фірми. Для продавця важливо знати скільки грошей споживач готовий витратити на придбання даного товару при різному рівні цін на нього, адже витрати споживача є ні чим іншим, як валовим доходом продавця : загальні витрати покупця  = PQ = валовий дохід продавця.
На рис. 4.3 показано виграш продавця від збільшення ціни на товар та його програш від спричиненого цим зростанням ціни зменшення обсягу продажу. Якщо площа фігури Р1P2N2V (виграш від зростання цін) більша, ніж площа фігури Q2Q1N1V (програш від зменшення обсягу продажу), то загальні доходи продавця зростуть. Якщо більшою є площа фігури Q2Q1N1V, то при зростанні ціни загальні доходи продавця зменшаться. Результат залежатиме від еластичності попиту за ціною: при |Ed| > 1 — продавець програє; при |Ed| < 1 — виграє.
В узагальненому вигляді вплив еластичності попиту на реакцію загальних витрат споживача на придбання товару залежно від зміни ціни подано в табл. 4.2. Якщо еластичність дорівнює нулю, тобто попит не реагує на зміну ціни, будучи абсолютно нееластичним, то збільшення чи зменшення доходу продавця буде прямо пропорційним зміні ціни.
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image002.gif" \* MERGEFORMATINET
Виграш  та програш продавця при підвищенні ціни
Таблиця. Влив еластичності попиту на ціною за загальний доход продавця.
Практика господарювання багата на приклади використання показників еластичності попиту за ціною для прийняття економічно обгрунтованих рішень. Досить часто здійснення якихось економічних дій вимагає постійних витрат. Тоді прибуток підприємця буде залежати тільки від обсягу виручки, тобто від тієї кількості грошей, яку погодяться сплатити покупці за запропонований товар. Класичним прикладом такої ситуації є проведення концерту на стадіоні. Витрати організаторів на оренду арени, гонорар артистам, рекламу тощо практично не залежать від кількості глядачів, що прийдуть на концерт, тому можуть розглядатися як постійні. З іншого боку, кількість глядачів, а отже, і виручка, залежать від цін на квитки. Чим мають керуватися організатори, встановлюючи ціни на вхідні квитки?
Можна виходити з того, що ціни мають бути такими , щоб максимально заповнити стадіон , не залишаючи жодного вільного місця. Однак при цьому не обов’язково буде досягнуто максимальної виручки. Якщо попит на квитки нееластичний , то через підвищення ціни зменшиться кількість глядачів меншою мірою, ніж зростуть ціни, а тому загальна виручка зростатиме. Це продовжуватиметься доти, доки не буде досягнуто одиничної еластичності. Подальше підвищення ціни призведе до зменшення  кількості глядачів  і , як результат , - до зменшення виручки. Таким  чином, виручка досягає свого максимального значення при цінах , що відповідають одиничному значенню еластичності  попиту. Ось чому ми не можемо спостерігати незаповнені зали на концертах знаменитих співаків, напівпорожні салони літаків та вагони потягів тощо. У даному випадку недовикористовуються потужності того чи іншого капіталу , але максимізується виручка підприємця.
Зауважимо, що еластичність попиту завжди мас, від’ємне значення. Знак «мінус» підкреслює обернену залежність між ціною і величиною попиту. Економісти зазвичай опускають знак "мінус" і звертають увагу лише на абсолютне значення еластичності попиту за ціною. Отже, за нашими прикладами, 1% зміни ціни на квіти викликав зміну величини попиту на них на 2%, а 1% зміни ціни на хліб — лише 0,2% зміни величини попиту на хліб.
Для вимірювання еластичності попиту за ціною найчастіше застосовується концепція дугової еластичності попиту.
Дугова еластичність попиту характеризує відносну зміну величини попиту, зумовлену відносною зміною ціни на певній частині кривої попиту, тобто на дузі.
Візьмемо на кривій попиту дві точки А і В, які відповідають підвищенню ціни від P1 до P2 та зменшенню величини попиту від Q1  до Q2.
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image003.gif" \* MERGEFORMATINET
Дугова еластичність попиту.
P1  — початкова ціна (до зміни); P2 — фактична ціна (після зміни); Q1 - початкове значення величини попиту (до зміни ціни); Q2 — фактичне значення величини попиту (після зміни ціни).
Відносна зміна у величині попиту визначається діленням (Фактичної різниці у величинах попиту, що спостерігається на відрізку між точками А і В — (Q2- Q1)середнє значення між двома величинами попиту, що відповідають цим точкам –  (Q2 + Q1)/2 .  Аналогічно відносна зміна в ціні визначається діленням фактичної різниці в цінах, що спостерігається на відрізку між двома точками А і в - ( P2 -  P1), на середнє значення ціни. шо відповідає цим точкам. —  (P2 - P1)/2.
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image004.jpg" \* MERGEFORMATINET
або відповідно до прийнятих позначень:
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image005.gif" \* MERGEFORMATINET
Залежно від абсолютного значення розрізняють п'ять видів еластичності попиту.
1.¦Ed¦ > 1, попит еластичний.
Відносна зміна у величині попиту є більшою за відносну зміну ціни
%?Qd>%?P.   
2.¦Ed¦ < 1, попит нееластичний.
Відносна зміна у величині попиту є меншою за відносну зміну ціни
%?Qd>%?P.
3.¦Ed¦ = 1, попит одинично-еластичний.
Відносна зміна у величині попиту дорівнює відносній зміні ціни
%?Qd=%?P.
4.¦Ed¦ = 0, попит абсолютно нееластичний.
Величина попиту абсолютно не залежить від відносної зміни ціни. Крива попиту набирає вигляду вертикальної прямої. Це можливо в тому випадку, коли покупці вирішують: "Купуватимемо цей товар за будь-якої ціни". Однак
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image006.jpg" \* MERGEFORMATINET
Еластичний попит
  INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image007.gif" \* MERGEFORMATINET
 Нееластичний попит
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image008.gif" \* MERGEFORMATINET
Одинично-еластичний попит
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image009.gif" \* MERGEFORMATINET
Абсолютно нееластичний попит
наші фінансові ресурси обмежені, тому абсолютно нееластичний попит теоретичним випадком.
%?Р = 0%?Qd
5. ¦Ed¦ = ?, попит безмежно еластичний.
Відносна зміна ціни зумовлює відносно безмежну зміну величини попиту. Крива попиту набирає вигляду горизонтальної прямої. Величина попиту за цін, що вищі за Р1, дорівнює нулю. Водночас покупці готові купити необмежену величину товару за ціною, нижчою за Р1, що також практично неможливо через фінансові обмеження. Тому випадок безмежно еластичного попиту є також теоретичним.
%?Р = ?%?Qd.
Дугова еластичність попиту дає змогу визначити "середню" еластичність на дузі кривої попиту. Однак крива попиту має різну еластичність у кожній своїй частині. Тому для точного визначення використовують концепцію точкової стичності попиту.
Точкова еластичність попиту характеризує відносну зміну величини попиту обумовлену відносною зміною ціни в характерній точці кривої попиту. Для визначення точкової еластичності попиту застосовують формулу:
Еd в точці А = ОР / РТ
де О – початок координат; Р – ціна в характерній точці; Т –  точка перетину кривої попиту з віссю ціни.
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image010.gif" \* MERGEFORMATINET
безмежно еластичний попит
Точкова еластичність попиту демонструє всі види еластичності попиту. Для аналізу використаємо криву попиту у вигляді прямої лінії. Припустимо, що точка А розташована вище середини кривої попиту Еd в точці А = ОР2 / Р2Т. оскільки ОР2 > Р2Т, то Еd в точці А більша за одиницю. Отже, попит у точці А є еластичним, як і у всіх точках, що знаходяться вище від середини кривої попиту аж до перетину її з віссю ціни.
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image011.gif" \* MERGEFORMATINET
точкова еластичність попиту.
Якщо точка А розташована посередині кривої попиту, оо попит у цій точці є одинично-еластичним. Еd в точці А = ОР1 / Р1Т. Оскільки ОР1 = Р1Т, то Еd в точці А дорівнює одиниці.
Якщо точка А розташована нижче середини кривої попиту, то Еd в точці А = ОР3 / Р3Т. Оскільки ОР3 < Р3Т, то Еd в точці А менша за одиницю. Отже попит у точці А є нееластичним, як і в усіх точках, що знаходяться нижче від середини кривої попиту аж до перетину її з віссю величини попиту.
2.
Іншим важливим поняттям є поняття перехресної еластичності  попиту. Перехресна еластичність попиту за ціною характеризує відносну зміну обсягу попиту на один товар від зміни ціни іншого. Вона вимірює відсоткову зміну в кількості купленого товару Х у відповідь на кожний 1% зміни в ціні якого-небудь іншого товару. Формула коефіцієнта перехресної еластичності попиту така:
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image012.gif" \* MERGEFORMATINET
                Величина перехресної еластичності попиту може бути позитивною, негативною і нульовою.
Якщо EXY> 0, то товари  X та Y називають взаємозамінними, підвищення ціни на товар У зумовлює збільшення попиту на товар Х (наприклад, різні види палива).
Якщо EXY < 0, то товари X та Y називають комплементарними підвищення ціни на товар У зумовлює зниження попиту на товар (наприклад, автомашини і бензин).
Якщо EXY = 0, то такі товари називають незалежними, підвищення ціни одного товару не впливає на обсяг попиту на інший (приклад, хліб і цемент).
З допомогою формули коефіцієнта перехресної еластичності попиту розв'яжемо таку задачу. Дано EXY =2, РY1=10грн.  PY2 = 15 гр. DX1, = 500 од. товару. Потрібно знайти DX2.
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image013.gif" \* MERGEFORMATINET
Корисну інформацію про попит дає еластичність попиту за доходом. Еластичність попиту за доходом характеризує відносну зміну попиту на будь-який товар внаслідок зміни доходу споживача. Коефіцієнт еластичності попиту за доходом вимірюється як відношення відсоткової зміни попиту на товар Х до відсоткової зміни грошового доходу споживача:
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image014.gif" \* MERGEFORMATINET
Якщо E1 < 0, то товар є низькоякісним, збільшення доходу супроводжується зниженням попиту на цей товар.
Якщо E1> 0, товар називають нормальним, із зростанням доходу збільшується попит на цей товар.
Серед нормальних товарів можна виділити три групи. Товари першої необхідності, попит на яких зростає повільніше, ніж зростає доход (0< E1<1) і тому має межу насичення. Предмети розкоші, попит на які випереджає зростання доходів (E1> І) і тому не має межі насичення. Товари, попит на які зростає в міру зростання доходів (E1= 1), називають товарами "другої необхідності". Ця класифікація не збігається з часто застосовуваною класифікацією потреб за їх черговістю і ґрунтується на тому, що потреби існують і задовольняються ^омплексно і жодної черговості не мають
3.
Якщо еластичність попиту описує реагування покупців на зміну ціни, то відповідно еластичність пропозиції описує реагування продавців на зміну ціни. Еластичність пропозиції (Еs) за ціною визначається відношенням відсотка зміни величини пропозиції товару до відсотка зміни його ціни:
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image015.gif" \* MERGEFORMATINET
Концепцію еластичності пропозиції за ціною застосовують переважно у формах дугової та точкової еластичності пропозиції.
Дугова та точкова еластичність
Дугова еластичність пропозиції характеризує спричинену зміною Ціни на товар у відсотках відсоткову зміну величини пропозиції на певній частині кривої пропозиції, тобто на дузі. Для визначення дугової еластичності пропозиції застосовуємо таку саму формулу, як для дугової еластичності попиту, з єдиною поправкою, що Q – це величина пропозиції, а не попиту:
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image016.gif" \* MERGEFORMATINET
Залежно від абсолютного значення дугової еластичності пропозиції розрізняють п'ять її видів.
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image017.gif" \* MERGEFORMATINET
Еластична пропозиція
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image018.gif" \* MERGEFORMATINET
нееластична пропозиція,
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image019.gif" \* MERGEFORMATINET
одинично-еластична пропозиція,
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image020.gif" \* MERGEFORMATINET
абсолютно нееластична пропозиція,
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image021.gif" \* MERGEFORMATINET
безмежно еластична пропозиція)
За точкової еластичності пропозиції спостерівгаємо три випадки:
ЕS>1 (крива S перетинає вісь ціни вище початку координат);
ЕS=1 (крива S проходить через початок коордтнат);
ЕS<1 (крива S перетинає вісь ціни нижче початку координат).
Випадок 1. Крива S1 перетинає вість ціни вище початку координат у точці Т1. Еластичність пропозиції в будь-якій точці кривої S1, наприклад у точці А1, визначається:
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image022.gif" \* MERGEFORMATINET
Оскільки ОР1>Р1Т1, то ЕS>1. Отже, пропозиція еластична як у точці А1, так і в будь-якій точці кривої S1.
Випадок 2. Крива S2 проходить через початок координат. Точка Т2 збігається з початком координат. Еластичність пропозиції в будь-якій точці кривої S2, наприклад в точці А2, визначається:
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image023.gif" \* MERGEFORMATINET
Оскільки ОР2=Р2Т2, то ЕS>1. Отже, пропозиція одинично-еластична як у точцці А2, так і в бьудь-якій точці кривої S2.
Випадок 3. Крива S3 перетинає вісь ціни нижче початку координат в точці Т3. Еластичність пропозиції в будь-якій точці кривої S3, наприклад у точці А3 визначається:
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image024.gif" \* MERGEFORMATINET
Оскільки ОР3<Р3Т3, то ЕS<1. Отже, пропозиція є нееластичною як у точці А3, так і в будь-якій точці кривої S3. Даний випадок є винятковим: маємо від’ємнн значення ціни. А це означає, що існують виробники, які готові пропонувати деяку кількість товару безплатно з метою привернути до себе споживача і швидше реалізувати товар.
Існує низка факторів еластичності пропозиції.
Фактори еластичності пропозиції
1. Час. Еластичність пропозиції зростає з плином часу Наприклад, коли ціна на товар підвищується, то виробники намагаються продати товару якомога більше. Але для цього потрібно розширити виробництво, що зазвичай вимагає часу. В періоді часу розрізняємо декілька ефектів:
А. Миттєвий ефект.
У перший день зміни ціни пропозиція абсолютно нееластична, бо продавці переважно не можуть за один день завезти на ринок партію готових товарів, що є на складах, не говорячи вже про розширення виробництва. Б. Тимчасовий ефект.
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image025.gif" \* MERGEFORMATINET
Протягом кількох днів чи тижнів пропозиція має низьку еластичність. Виробники враховують зміну ціни і максимально змінюють випуск продукції, використовуючи існуючі потужності.
 В. Довгостроковий ефект.
З плином часу виробники можуть вагомо змінити виробничі потужності: запровадити нові технології, побудувати нові приміщення, установити нове обладнання тощо. Пропозиція стане високоеластичною.
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image026.gif" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "D:\\Vitaliy\\Хмельниць\\dn\\k066\\r03.files\\image027.gif" \* MERGEFORMATINET
2. Вартість розширення виробництва. Чим дорожче обходиться розширення ви-йи'ицтва, тим нижча еластичність пропозиції. Навіть за серйозного підвищення ціни мало фірм погодиться на економічно ризиковане розширення виробництва.
3. Можливості й вартість зберігання товару. Чим кращі можливості і невисока вартість зберігання товару, тим вища еластичність пропозиції. Наприклад, при зниженні ціни на товар фірма вирішує, чи продовжувати продаж товару за низькими цінами, чи забрати продукцію з ринку на склад. Рішення залежить від того, як довго можна зберігати товар, а також від вартості складування товару. Сприятливі умови зберігання підвищують еластичність пропозиції.
4. Взаємозамінюваність ресурсів у виробництві. Якщо фактори виробництва (земля, праця, капітал) можуть бути швидко переведені з виробництва одного товару на виробництво іншого, то еластичність пропозиції такого товару буде високою. Наприклад, еластичність пропозиції всіх злакових є нижчою за еластичність пропозиції пшениці, бо і землю, і працю, і капітал досить легко перевести з виробництва пшениці на виробництво жита, ячменю, гречки тощо. Водночас перевести виробництво злакових загалом на будь-яке інше виробництво (наприклад, овочівництво) значно важче. Отже, чим більша взаємозамінюваність ресурсів, тим вища еластичність пропозиції.