ТЕМА 8: ЦІНОВА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ
Поняття цінової еластичності попиту.
Формула цінової еластичності.
Взаємозв'язок між ціною та валовим виторгом за різної еластичності.
Фактори еластичності.
1. Згідно із законом попиту, споживачі при зниженні ціни будуть купувати більше продукції. Однак ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно варіюватись від продукту до іншого продукту. Більше того, реакція споживачів стосовно однієї і тієї ж продукції варіюється при зміні цін в різних межах.
Економісти вимірюють ступінь чуткості, чи чутливості, споживачів до зміни ціни продукції, використовуючи концепцію цінової еластичності попиту.
Еластичність - це чутливість однієї економічної змінної до зміни іншої економічної змінної, її здатність реагувати на цю зміну
Для попиту на деякі продукти характерна відносна чутливість споживачів до зміни цін; невеликі зміни в ціні спонукають до значних змін в кількості купуємої продукції. Попит на такі продукти називають еластичним. Що стосується інших продуктів, споживачі відносно нечутливі до зміни ціни на них, тобто суттєва зміна в ціні веде лише до невеликої зміни в кількості покупок. В таких випадках попит нееластичний.
2. Ступінь цінової еластичності чи нееластичності попиту економісти вимірюють при допомозі коефіцієнта Еd , який вираховується:
Еd =процентна зміна кількості питаємої продукції / процентна зміна ціни.
Процентні зміни вираховується шляхом ділення величини зміни в ціні на першопочаткову ціну і, слід за цим, зміни в кількості питаємої продукції на ту кількість продукції, на яку попит був спочатку. Тому формулу можна представити так:
Еd =(зміна кількості питаємої продукції / першопочаткова кількість продукції) / (зміна ціни / першопочаткова ціна)
Чому вирівнюється еластичність в процентах? Падіння ціни з 3 до 2 дол. Привело до того що споживачі підняли свої покупки з 60 до 100 одиниць, тобто споживачі дуже чутливі до зміни ціни, і попит таким чином є еластичним. І дійсно, зміна ціни на 1 одиницю привела до зміни кількості продукції в 40 одиниць. Якщо ж долари перевести в центи то зміна ціни на 100 центів привели б до зростання попиту на ті ж 40 одиниць, що породжує уяву про нееластичність. Тому і використовують процентне вимірювання, щоб запобігти подібних проблем. В даному випадку падіння ціни склало 33%, чи ми вимірюємо його в дол. (1 дол. / 3 дол.), чи в центах (100 центів / 300 центів).
В зв’язку з тим, що крива попиту, яка має спадний характер, демонструє зворотну залежність між ціною і кількістю продукції ціновий коефіцієнт еластичності попиту завжди буде мати негативне значення. Наприклад, коли ціна падає, то кількість продукції зростає. Це означає, що чисельник в нашій формулі буде позитивним, а знаменник – негативним, даючи в результаті негативний (від’ємний) коефіцієнт. І навпаки, при збільшенні ціни чисельник буде негативним, але знаменник – позитивним, що знову нам дає негативний коефіцієнт.
Економісти взяли за правило ігнорувати від’ємний знак.
Інтерпретація формули. Попит являється еластичним, якщо дана процентна зміна ціни веде до більшої процентної зміни кількості питаємої продукції. Отже, при еластичному попиті коефіцієнт еластичності більше 1. Наприклад, при зниженні ціни на 2% ріст попиту змінився на 4%. В результаті отримаємо 2. (4 / 2).
При нееластичному попиті коефіцієнт буде нижчим 1. Наприклад, зниження ціни на 3% привело до росту кількості питаємої продукції на 1%, попит нееластичний, тому що в результаті маємо 1/3. Також слід розрізняти одиничну еластичність, коли коефіцієнт еластичності дорівнює 1.
Еластичний попит – невеликі зміни в ціні призводять до великих змін в об’ємі покупки.
Нееластичний – зміна ціни веде лише до невеликої зміни кількості покупок.
Абсолютно нееластичний попит – зміни ціни не приводять до жодної зміни в кількості питаємої продукції - тільки певна кількість продукції незалежно від ціни (графік 1).
1 2
Абсолютно еластичний попит – споживачі абсолютно чутливі до зміни ціни (графік 2).

ОСОБЛИВІСТЬ: в процесі застосування формули цінової еластичності виникає затруднення. Розглянемо його на прикладі: при вирахуванні коефіцієнта еластичності попиту на зерно, в ціновому інтервалі від 5 до 4 дол., згідно даних таблиці 1, ми опиняємося перед проблемою – яку ж із двох комбінацій характеристик ціни і кількості продукції (5дол. – 2000ц, чи 4 дол. – 4000ц) взяти за базову для підрахунку процентних змін, які використовуються в формулі.

Таблиця 1
Наш вибір вплине на результат. Виходячи із комбінації 5 дол. – 2000ц, ми побачимо, що процентне зменшення ціни складе 20% ((5-4)/5), а процентне збільшення кількості продукції – 100%((4000-2000)/2000). Підставивши ці дані в формулу ми отримаємо результат, який дорівнює 5 (100/20). Проте, виходячи із комбінації 4 – 4000, ми побачимо, що процентне збільшення ціни складе 25%, а процентне зменшення кількості продукції - 50%. Коефіцієнт = 2 (50/25). Хоча і в одному, і в другому випадках попит еластичний, проте ми маємо різну ступінь еластичності. Для запобігання цього затруднення економісти договорились про робочий компроміс, який полягає у використанні в якості вихідної бази вирахувань середніх із аналізуємих рівнів ціни і кількості питаємої продукції. Наприклад, у випадку з ціновим інтервалом від 5 до 4 дол. базовою є ціна 4,5 дол., і кількість, яка дорівнює 3000ц. Тоді процентна зміна ціни складе 22%, а процентна зміна кількості продукції – біля 67%, звідси коефіцієнт еластичності буде дорівнювати 3.
Звідси, з метою зручності в обчисленні відома нам формула змінюється:
Еd= (зміна кількості/(сума кількості/2)) / (зміна ціни/(сума ціни/2)) – формула центральної точки.
Підрахувавши по формулі числові дані, які відповідають інтервалу від 5 до 4 дол., ми отримаємо:
Еd=(2000/(6000/2)) / (1/(9/2))=3,00, що означає, що при коефіцієнті еластичності, який дорівнює 3, збільшення (зменшення) ціни на 1% приведе до зменшення (збільшення) кількості питаємої продукції на 3%.
3. Найпростіший спосіб перевірити чи еластичний, чи нееластичний попит – це визначити що стається із загальною виручкою, чи грошовим надходженнями, в випадку зміни ціни.
На графіку ця ситуація проілюстрована згідно кривої попиту за даними з таблиці 1, для цінового інтервалу від 5 до 4 дол. Загальна виручка – це ціна помножена на загальну кількість проданої продукції. Тому площа прямокутника 0Р1АQ1 показує величину загальної виручки (10 000 дол.), якщо ціна відповідає Р1 (5дол.), а кількість продукції відповідає Q1. (2000 центнерів). Далі, якщо ціна падає Р2 (4дол.), це викликає збільшення кількості питаємої продукції до Q2 (4000ц), загальна виручка дорівнює площі прямокутника 0Р2ВQ2 (16000дол.).
Якщо попит еластичний, то зменшення ціни приведе до збільшення загальної, тому що навіть при меншій ціні, оплаченій за одиницю продукції, приріст продаж стає більш ніж достатнім для компенсації втрат від зниження ціни.
А
Р1
Р2
Р3
Р4
Р5
0
В
С


2 4 7 11 16
Q1Q2 Q3 Q4 Q5
Це пояснюється тим, що втрата виручки, від зниження ціни одиниці продукції (Р2Р1АС), менша приросту виручки, отриманого завдяки розширенню продаж (Q1CBQ2) внаслідок зниження ціни. Наприклад, зниження ціни на 1 дол. щодо першопочаткової кількості проданого зерна в 2000ц веде до втрати 2000 дол., однак зниження ціни збільшує обєм продаж на 2000ц, що дає додаткові 8000 дол. (2000*4). Таким чином, чистий ріст загальної виручки складає 6000 (8000 – 2000) дол.
Слід відмітити, що при еластичному попиті збільшення ціни приведе до зменшення загальної виручки. Тому, що приріст загальної виручки, визваний зростанням ціни одиниці продукції (Р2Р1АС), менший ніж втрата виручки, повязана з паралельним скороченням продаж (Q1CBQ2).
Якщо попит нееластичний, загальна виручка продавця змінюється у тому напрямку, що і ціна товару. Невелике розширення продаж виявиться недостатнім для компенсації зниження виручки, отримуємої з одиниці продукції, так що в кінцевому результаті загальна виручка зменшиться. Відповідно ріст ціни приведе до збільшення загальної виручки (приклад з хлібом).
При одиничній еластичності збільшення чи зменшення ціни ніяк не вплине на загальну виручку. Втрата виручки при зниженні ціни продукції буде компенсована відповідним розширенням продаж, і навпаки, приріст виручки, отриманий завдяки росту ціни одиниці продукції, буде точно компенсований втратою виручки, викликаної відповідним скороченням кількості питаємої продукції.
4. Фактори цінової еластичності попиту:
Важливість товару для споживача (попит на предмети розкоші – еластичний, на предмети першої необхідності – хліб, енергія – без них ми не проживемо – нееластичний (ніхто не відмовиться від операції на апендицит тому, що ціни на операцію подорожчали, а якщо кон’як та ізумруди подорожчають, їх можна не купувати, і, прийнявши таке рішення, ніхто не зіткнеться з великими неприємностями)).
Рівень замінюваності товару (чим більше товарів-замінників, тим еластичніший попит на даний товар (хтось із конкуруючих продавців може збільшити ціну, тоді споживачі перейдуть до іншого продавця, який продає аналогічний товар, чи товар-замінник (пшениця на ячмінь, овес; шкіра на дермантин і т.д.)).
Питома вага товару в доході споживача (чим більше місце займає продукт в бюджеті споживача, при інших рівних умовах, тим більша буде еластичність попиту на товар.) (10%-й ріст ціни на жуйку складе всього кілька центів і визве мінімальну реакцію в плані зміни кількості питаємої продукції, а 10% зміна вартості на авто чи нерухомість буде складати, наприклад 2 тис. дол. чи 20 тис. дол., відповідно. Подібні збільшення цін складуть суттєву частку річного доходу багатьох сімей, так що можна очікувати, що кількість купуємої продукції значно зменшиться).
Фактор часу (попит на товари більш еластичний у довгостроковий період). (якщо говядина зросте на 10% споживачі не зразу перейдуть на рибу, птицю; вони не зразу скоротять свої покупки, а з часом).