Завдання - намічена робота, серія робіт або частина роботи, яка повинна бути виконана наперед визначеним способом і в наперед обумовлений термін.
Змінні внутрішні - ситуаційні фактори всередині організації, до яких відносяться цілі, структура, завдання, технологія і люди.
Імітація - використання моделі для імітації реальної системи, щоб дослідити і зрозуміти її властивості, поведінку та риси.
Інтеграція - процес досягнення єдності зусиль всіх підсистем (підрозділів) організації для реалізації їхніх завдань і цілей.
Інформаційно — управляюча система (ІУС) - формальна система для подання адміністрації інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.
Комітет постійний — постійно діюча в організації група, яка має конкретну ціль
Комітет спеціальний - тимчасова група, сформована для виконання певної цілі.
Комітети - групи в організації, яким делеговані повноваження для виконання якогось завдання.
Комунікації - обмін інформацією.
Комунікаційний процес - обмін інформацією між двома і більше людьми.
Контролі, - процес забезпечення досягнення організацією своїх цілей.
Контроль оперативний - процес забезпечення ефективного і кваліфікованого виконання конкретних завдань.
Контроль управлінський - процес, завдяки якому управляючі забезпечують отримання ресурсів і їхнє ефективне використання для досягнення загальних цілей організації.
Конфлікт - відсутність згоди між двома або більше сторонами, якими можуть бути окремі особи чи групи.
Конфлікти дисфункціональні - конфлікти, що ведуть до зниження ефективності організації.
Конфлікти функціональні - ті, які ведуть до підвищення ефективності організації.
Лідерство - вміння і здатність впливати на окремих людей, групи, направляючи їхні зусилля на досягнення цілей організації.
Місія (основна загальна ціль) організації - чітко визначена причина її існування.
Модель лінійного програмування - та, що використовується для визначення оптимального розподілу дефіцитних ресурсів при наявності конкуруючих потреб.
Модель теорії черг, або модель оптимального обслуговування - та, що використовується для визначення оптимальної кількості каналів обслуговування стосовно потреби в них.
Модель управління запасами - та, що використовується для визначення часу розміщення замовлень на ресурси і їхню кількість, а також кількість готової продукції на складах.
Мотивація - процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистих цілей і цілей організації.
Неформальні організації (групи) - колективи, що створюються не з волі керівника. Вони є могутньою силою, яка за певних умов може стати домінуючою в організації і зводити всі зусилля керівника нанівець.
Організації - соціотехнічні системи, які складаються Із п'яти основних елементів: структури, завдань, технології, людей, цілей.
Організації неформальні - групи, які виникають спонтанно, але їхні члени вступають у взаємовідносини досить часто.
Організація - група людей, діяльність якої свідомо координується для досягнення загальної цілі або цілей.
Організація — процес створення структури організації, яка дає можливість працівникам ефективно діяти разом для досягнення їхніх цілей.
Організація децентралізована - організація, в якій повноваження розподілені за нижчими рівнями управління.
Організація матрична - організація, в якій члени групи підпорядковуються як керівнику проекту, так і керівникам функціональних відділів, в яких вони працюють.
Організація неформальна - спонтанно створені групи людей, які постійно взаємодіють для досягнення певних цілей.
Організація проектна - тимчасова структура, яка створюється для вирішення конкретного завдання.
Організація централізована — така, в якій керівництво вищої ланки залишає за собою більшу частину повноважень необхідних для прийняття найважливіших рішень.
Підприємець - людина, яка бере на себе ризик, пов'язаний з організацією нового підприємства або із розробкою ідеї виробництва нової продукції чи надання нового виду послуг, які пропонуються споживачеві.
Повноваження з обов'язковими погодженнями - рішення (дії) керівника нижчої ланки, які мають погоджуватися з апаратом.
Повноваження лінійні - ті, які передаються безпосередньо від начальника до підлеглого і далі до інших підлеглих.
Повноваження паралельні: вище керівництво розширює повноваження апарату, надаючи йому право відхилення рішень лінійного керівника.
Повноваження - обмежене право використовувати ресурси організації і направляти зусилля окремих працівників на виконання поставлених завдань.
Повноваження рекомендаційні: лінійний керівник звертається до консультативного апарату, але не зобов'язаний діяти так, як йому рекомендують.
Повноваження функціональні—надання можливості апарату як запропонувати, так і заборонити певну дію лінійного керівника в межах своєї компетенції.
Показник результативності - конкретний критерій оцінки діяльності в процесі контролю за певний період часу.
Політика—загальне керівництво для дій і прийняття рішень, яке полегшує досягнути поставлені цілі.
Правило-точно визначає, як потрібно діяти в конкретній ситуації.
Прийняття рішень - інтегральна частина управління організацією будь-якого роду. Вміння приймати оптимальні рішення найвиразніше відрізняє менеджера від не менеджера, ефективно працюючого менеджера від неефективно працюючого колеги.
Процедура — опис дії, яку необхідно вжити в конкретній ситуації.
Рішення - вибір альтернативи.
Рішення запрограмоване - результат реалізації визначеної послідовності кроків або дій, схожих на ті, що застосовуються при розв'язанні математичного рівняння.
Рішення інтуїтивне - вибір, який зроблений тільки на основі відчуття того, що він правильний.
Рішення незапрограмоване —те, що приймається в нових ситуаціях, або коли ситуації пов'язані з невідомими факторами.
Рішення організаційне - вибір який повинен зробити керівник, щоб виконати обов'язки, передбачені займаною ним посадою.
Рішення раціональне-вибір, який здійснюється з допомогою об'єктивного аналітичного процесу,
Рішення, яке будується на судженнях— вибір, зумовлений знаннями і набутим досвідом.
Середовище непрямого впливу: включає в себе фактори, які не мають прямої негативної дії на операції, але певним чином впливають на них.
Середовище прямого впливу: включає в себе фактори, які безпосередньо впливають на операції в організації і випробовують на собі прямий вплив цих операцій.
Система - деяка цілісність, яка складається із взаємозв'язаних частин, кожна з яких вносить свій вклад в характеристики цілого.
Стандарти - цілі, просування до яких піддається виміру. Стиль управління - манера поведінки керівника стосовно підлеглих з метою здійснення на них впливу і спонукання їх на досягнення цілей організації.
Стратегічне планування - процес прийняття рішень відносно цілей організації, змін цих цілей, використання ресурсів для досягнення цих цілей і відносно стратегій, які обумовлюють отримання, використання і розміщення цих ресурсів.
Стратегічне планування - дії та рішення, які використовує керівник в розробці спеціальних стратегій, завдяки яким організація може досягнути поставленої мети.
Стратегія — "мистецтво генерала " (з грецької) — детальний усесторонній комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії організації та досягнення її цілей.
Структура організації - логічне взаємовідношення рівнів управління і функціональних ділянок, побудованих в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягнути намічені цілі організації.
Сфера контролю - кількість осіб підлеглих одному керівнику. Тактика — короткотермінові стратегії, які забезпечують досягнення основних цілей.
Теорії мотивації змістовні: ґрунтуються на ідентифікації внутрішніх спонукань (потреб), які заставляють людей діяти так, а не Інакше
Теорія ігор - метод моделювання оцінки впливу прийнятою рішення на конкурентів.
Теорія очікувань: ґрунтується на положенні про те, що наявність активної потреби не с єдиною необхідною умовою мотивації людини на досягнення визначеної цілі.
Технологія - поєднання кваліфікаційних навичок, обладнання, Інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень в матеріалах, інформації або людях
Управління - особливий вид діяльності, який перетворює неорганізований натовп в ефективну цілеспрямовану І продуктивну групу.
Управління - процес планування, організації, мотивації І контролю, необхідний для того, щоб сформувати і забезпечити досягнення цілей організації.
Управління за цілями - поєднання планування І контролю в сфері людських ресурсів.
Управлінське дослідження - процес проведення оцінки функціональних зон організації, який призначений для виявлення стратегічно сильних і слабких її сторін.
Функціональна департаменталізація - процес поділу організації на окремі елементи, кожний з яких мас свої чітко визначені конкретні завдання і обов'язки.
Хоторнський ефект - умови, за яких новизна, інтерес до експерименту чи підвищення уваги до даного питання приводили до неочікуваного, часто дуже сприятливого, результату.
Цілі - конкретний кінцевий стан або бажаний результат, якого намагається досягнути група людей, що працюють разом.
