ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ
Вітаміни, їх роль в обміні речовин.
Значення вітамінів для росту й розвитку дитини.
Авітаміноз, гіповітамінози.
Вітаміни, їх роль в обміні речовин.
Для підтримання нормальної життєдіяльності організму крім білків, жирів, вуглеводі, мінеральних речовин і води потрібні вітаміни.
Вітаміни (від латинського vita – життя та аміни, тобто речовини, що містять аміногрупу) – біологічно активні речовини різної хімічної природи, що необхідні для забезпечення важливих фізіологічних і біологічних процесів в організмі. На добу організмові людини необхідно кілька міліграмів вітамінів, але незважаючи на невеликий вміст вітамінів в організмі, вони відіграють значну роль в обміні речовин та енергії.
До організму вітаміни надходять з продуктами харчування. В тканинах організму людини вони засвоюються, утворюючи більш складні речовини. Їх значення полягає в тому, що вони є складною частиною молекул багатьох ферментів та деяких фізіологічно активних речовин, які беруть участь в обміні речовин.
Отже, якщо вітаміни не надходять з їжею, то організм не отримує необхідних речовин, що згубно позначається на здоров’ї людини.
Як правило, під час дослідження будь-якого вітаміну його вводять піддослідним тваринам в очищеному вигляді або навпаки, вилучають його з продукту харчування і вивчають фізіологію та біохімію піддослідних організмів. Таким чином було з’ясовано роль вітамінів в обміні речовин, їх різноманітні функції. Стало відомо, що вони беруть участь у синтезі й розщепленні амінокислот, жирів, азотних основ нуклеїнових кислот, деяких гормонів, медіатора ацетилхоміну, який забезпечує передавання імпульсів у нервовій системі.
Нині відомо понад 20 вітамінів, які мають безпосереднє значення для здоров’я людини. Усі вони розподілені на дві групи: жиророзчинні (кальцифероли – віт. D, каротиноїди – провітаміни А, ретинол – віт. А, токофероли – віт. Е, філохінони – віт К) і водорозширенні (аскорбінова клелота – віт. С, біотин – віт. Н, нікотинова килоста – віт. РР, пантотенова кислота – віт В5, піридоксин – віт. В6, рибофлавіт – віт. В2, Фолієва кислота – віт В9, ціанокобаламін – віт. В12.
За нормального раціону і здорового способу життя потреба у вітамінах задовольняється природним шляхом. Проте навіть за цих умов узимку й навесні доцільно вживати додатково аскорбінову кислоту (віт. С). Тому що у разі одноманітного харчування збіднілого на натуральні рослинні продукти спостерігається порушення обміну вітамінів. Добова потреба людини у вітамінах значною мірою залежить від її віку, роду занять, маси талі, статі, загального стану здоров’я тощо.
Аскорбінова кислота (віт. С) не синтезується в організмі людини і потреба в ній задовольняється тільки з продуктами харчування. Тому в умовах голодного або напівголодного існування нестача аскорбінової кислоти найбільше позначається на здоров’ї.
Потреба людини в аскорбіновій кислоті велика –63-105 мг. на добу. Багато його міститься в перці, хріні, горобині, смородині, суницях, капусті (особливо квашеній).
А нестача тіаміну (віт. В1) призводить до захворювання бері-бері. Значна кількість (віт. В1) міститься в дріжджах (пивних), а також в органах тварин – печінці, нирках, мозку. Людина має споживати 2-3 мг цього вітаміну в день.
При відсутності в їжі ретинолу (віт. А) супроводжується змінами в шкірі й слизових оболонках. Джерелом ретинолу є тільки тваринні продукти, особливо риб’ячий жир, вершкове масло, печінка. Потреба в ретинолі становить 1-2 мг на добу.
До кальциферолів (віт. D) належить ергокальциферол (віт. D2), холекальциферол (віт. D3). Їх називають анти рахітичними, оскільки в разі їх дефіциту розвивається рахіт.
Кальцифероли містіть в жовтках яєць вершковому маслі, найбільше їх у риб’ячому жирі. Потреба в цьому вітаміні становить 2,5-125 мкг.
Вітамін В6 бере участь в обміні білків, жирів, холестерина і вуглеводів, впливає на функцію печінки. Він необхідний для освоєння організмом амінокислот і незамінних жирних кислот.
Вітамін В12 є необхідним для нормального кровотворення, участі в жировім обміні і засвоєння амінокислот.
Слід сказати про вітамін Е. Він відіграє важливу роль у відновлюючій функції організмі. Вітамін Е, бере участь в обміні білків, вуглеводів, жирів. Позволяє підтримувати життєвий тонус на відповідному рівні. Міститься цей вітамін в рослинних маслах, гречаній крупі, молочних продуктах.
Отже, для організму людини вітаміни необхідні.
Але слід пам’ятати, що надлишок вітамінів їхніх препаратів також негативно позначається на здоров’ї.

Значення вітамінів для росту й розвитку дитини.
Слова, вітаміни – джерело здоров’я, знайомі нам з дитинства. І без вітамінів забезпечити повноцінне здоров’я зовсім не можливо. Вітаміни відіграють велику роль в розвитку і рості дитини, а саме тому, що ріст дитини цього потребує. До організму дитини вітаміни в основному надходять з їжею. Тому для дитини є головне правильне і збалансоване харчування. Дитина повинна споживати їжу як рослинного так і тваринного походження. Так, як вона є насищена різними вітамінами. Наприклад, в продуктах таких, як масло, сметана, сир, молоко є багато вітаміну А. Цей вітамін потрібний дитячому організму. Бо при відсутності цього вітаміну може виникнути хвороба, яка називається куряча сліпота. Це коли хворі не можуть бачити в темноті. Також може зупинитися ріст, організм стає вразливий до інфекцій.
Ще для дитини є важливі вітаміни групи В, вітаміни С, Р, D, К, Е і т.д. Цих вітамінів найбільше в фруктах, овочах, рибі, м’ясі, яйцях, хлібі, молоці, дріжджі.
А при відсутності того чи іншого вітаміну в організму можуть траплятися різні хвороби. Такі наприклад, як відома хвороба бері-бері (порушення кишкового тракту, водного і вуглеводного обміну), арибофлавіноз (падає зір, на шкірі обличчя, в області носа, вух, навколо очей сушиться шкіра. Буває, що запалюється слизові оболонки губ і ротової порожнини) анемія (мала кількість еритроцитів в крові), цинга (запалення десен), рахіт (викривлення кісток).
Так, що вітаміни мають велике значення для організму дитини його росту і розвитку.

Авітаміноз, гіповітамінози.
Авітамінозом називається відсутність в організмі будь-якого важного для життя вітаміну. Однак в більше випадках у дітей трапляється не повна відсутність вітамінів, а нестача їх. І цей стан пов’язаний з нестачею вітамінів, - гіповітаміноз. Для дитячого організму характерним є значна енергія росту, напруження процесів обміну і тому потреба у вітамінах у нього значно вища, ніж у дорослих.
У період посиленого росту (перші 2 роки життя, 6-8 років і період, що передує статевому дозріванню, 12-14 років) дитина потребує підвищеної кількості вітамінів.
Елементарний гіповітаміноз розвивається при недостатньому знаходженні вітамінів з їжею (недостатня кількість фруктів, овочів, соків).
Ендогенний гіповітаміноз розвивається у разі порушення всмоктування вітамінів у травному каналі або при частковому руйнуванні їх (захворювання шлунка, кишок).
Гіповітамінози можуть також виникати при тривалих і тяжких інфекційних захворюваннях, нестачі білків, і надлишку вуглеводів в організмі.
Гіповітаміноз А.Ретинол надходить в організм у готовому вигляді з м’ясною та молочною їжею, з рослинною їжею, з яких він синтезується в клітинах слизової оболонки кишок і печінки. При гіповітамінозі спостерігається схильність до гнійничкових уражень шкіри, сухість та тьмяність волосся, ламкість нігтів. Якщо в дітей дефіцит ретинолу вони відстають у масі та зрості. Профілактика полягає в правильному годуванні дітей. Профілактична доза ретинолу для дитини – 3300 МО/1МО = 0,93 мкг віт. А.
Гіповітаміноз виникає при недостатньому вмісті аскорбінової кислоти в їжі. Основні джерела аскорбінової кислоти такі: солодкий перець, петрушка, кріп, зелене цибуля, помідори.
При гіповітамінозі С: діти стають малорухливими, на шкірі з’являються дуже дрібні петехії. При травмі, уколі виникає крововилив. Профілактика полягає у своєчасному призначенні настою шипшини, соків (смородинного, яблучного). Профілактична доза аскорбінової кислоти становить 50-200 мг.
Гіповітаміноз Р. Вітамін Р (рутин, цитрин) має виражену дію на стінки судин. Основні джерела його ті самі, що й аскорбінової кислоти.
Гіповітаміноз рутину тісно пов’язаний з С – вітамінною недостатністю. Потреба дитини на добу – 10 –25 мг. У зв’язку з біофункціональною близькістю у поєднанні з аскорбінової кислотою; він дістав назву аскорутин.
Гіповітаміноз зумовлений недостатністю вітамінів групи В. До цієї групи входять фолієва кислота, тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота, піридоксин, ціанокобаламін, кальцію пангамат, біотин і пантотенова кислота. Вітаміни групи В беруть участь у забезпеченні нормальної функції серцево-судинної, м’язової, кровотворної систем мозку, регулюють обмінні процеси в організмі.
Джерелом вітамінів групи В є шпинат, горіхи, риба, гриби. Вітаміни групи В синтезуються мікрофлорою кишок, нестача їх має комплексний характер.
Гіповітаміноз В2. Рибофлавін бере участь у процесах росту і відновлення тканин. При його дефіциті знижується засвоєння білків, знижується імунітет. Основним джерелом рибофлавіну є злакової і бобові культури, печінка, субпродукти, яйця. Добова потреба до 1 року – 1 мг, до 3 років – 1,5 мг, старше 3 років – до 3 мг.
Гіповітаміноз РР. Нестача нікотинової кислоти в організмі веде до виникнення пеларги (шершава шкіра). Розгорнута клініка нестачі нікотинової кислоти характеризується наявністю тріади Д: дерматит, діарея, деменція. Профілактика, повноцінне харчування з продуктів введенням до раціону що містять нікотинову кислоту (м’ясо, яйця, крупа, риба).
Потреба організму дитини в нікотиновій кислоті становить 5-20 мг на рік життя.
Гіповітаміноз Вс. Фолієва кислота синтезується мікрофлорою кишок. При нестачі її в організмі гальмується еритроноез, виникають розлади травлення, гастрит, паралічні та судороги, розвивається анемія. Добова потреба дитини – 1 мг.
Гіповітаміноз В6. Основні джерела піридоксину: зернові та бобові культури. Свинина, печінка, телятина, свинина, баранина, сир, риба (тріска, тунець, лосось). Добова потреб для дітей 1 мг.
Гіповітаміноз В12. Джерела ціанокабаламіну – печінка, риба, яйця. Добова потреба становить 0,5- 2мг.
Гіповітаміноз Е. Зустрічаєть рідко. Добова норма становить – 100 мг. Багато віт. Е в м’ясі, жирі, пшениці, молоці й маслі.
Гіповітаміноз К. Філохінони – вітаміни коагуляції, підвищують здатність крові зсідатися, синтезуються мікрофлорою кишок, всмоктуються тільки при наявності жовчі.
Джерела філохінонів – капуста, шпинат, помідори, горох, печінка.