Відповідь на задачу.
1)Отже, щоб почати проведення інвентаризації на ВАТ «Швейна фабрика «ВОРСКЛЯНКА», то насамперед потрібно розпочати із організаційних питань. Перед початком проведення інвентаризації всі операції, що пов’язані з рухом готової продукції припиняються.
Перед початком інвентаризації матеріально відповідальна особа надає розписку, яка має приблизний вигляд: “до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на товарно-матеріальні цінності здано до бухгалтерії та всі товарно-матеріальні цінності, що надійшли під мою (нашу) відповідальність, оприбутковано, а ті, що вибули, списано до витрат”, після цього потрібно визначити залишки готової продукції, що інвентаризуються за даними обліку. Очолює інвентаризаційну комісію керівник товариства або його заступник.
При великій кількості найменувань готової продукції, що перебуває під матеріальною відповідальністю МВО, не завжди вдається швидко скласти матеріальний звіт і одержати дані про залишки продукції на дату інвентаризації. Відсутність такого матеріального звіту і даних про залишки готової продукції, що інвентаризується, на момент початку інвентаризації не може служити причиною для перенесення початку інвентаризації на іншій, пізніший строк. Інвентаризація може починатися і без цих даних. Але при цьому дуже важливо, щоб МВО:
1) передала за реєстром в бухгалтерію всі прибуткові та видаткові документи за готовою продукцією, що перебувають під її матеріальною відповідальністю, оформлені з дати останнього складеного і поданого нею матеріального звіту і до дати початку інвентаризації. Якщо МВО все-таки встигла на дату початку інвентаризації скласти і подати до бухгалтерії матеріальний звіт, то в оформленні такого реєстру немає необхідності;
2) склала і здала розписку, в якій вона має зазначити, що вся продукція, що перебуває під її матеріальною відповідальністю, перебуває на відповідних місцях (складах) їхнього зберігання. Якщо яка не будь готова продукція на початок інвентаризації переміщена без оформлення документів в інші місця зберігання або передана іншим особам, то це має бути зазначене в розписці.
Після цього можна приступати до інвентаризації. При цьому, повторюся, присутність МВО обов’язкова.
2) Проводячи інвентаризацію, аудитор водночас виявляє не тільки наявність, але і якість готової продукції, умови зберігання, що береться до уваги для розробки заходів із забезпечення збереження основних і оборотних засобів, коштів. Проте, оскільки інвентаризація є складовим елементом методу бухгалтерського обліку, її здебільшого розуміють значно ширше – як засіб, за допомогою якого виявляють все те, що не підлягає щоденному обліку.
При проведенні інвентаризації готової продукції застосовуються наступні аналітичні процедури: порівняння фактичних показників з нормативними, плановими, прогнозними значеннями; перевірка відповідності синтетичного і аналітичного обліку.
Також у процесі проведення внутрішнього аудиту готової продукції аудитор може застосовувати аудиторські процедури по суті: запит, спостереження; перерахунок, інспектування.
Для використання процедур, аудиторові необхідно мати чітку методику проведення аудиту, яка розробляється на стадії планування та спрямована на збір аудиторських доказів з метою проведення аналізу та впровадження заходів щодо підвищення ефективності управління готовою продукцією.
Завданнями інвентаризації готової продукції є:
1. Виявлення фактичної наявності готової продукції.
2. Встановлення надлишків чи недостач цінностей і коштів через порівняння фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.
3. Виявлення ТМЦ, які частково втратили свою первісну якість чи застаріли, а також матеріальних цінностей та нематеріальних, що не використовуються.
4. Перевірка дотримання умов і порядку зберігання матеріальних цінностей та коштів, а також правил утримання і використання основних засобів.
5. Перевірка реальної вартості зарахованих на баланс основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, фінансових вкладень, цінних паперів, дебіторської та кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів, фондів, наступних витрат і платежів.
На час, коли аудитор залишає об'єкт інвентаризації (приміщення), матеріально відповідальна особа в присутності аудитора зачиняє і відчиняє приміщення, що інвентаризується, а керівник підприємства опечатує його контрольним пломбіратором, який видається йому перед початком проведення інвентаризації.
Під час перерв у роботі аудитора інвентаризаційні описи не можуть ним виноситись; вони повинні зберігатися в зачиненому приміщенні в якому проводиться інвентаризація.
Після закінчення інвентаризації описи підписуються всіма членами комісії.
Оформлені інвентаризаційні описи аудитором передаються до бухгалтерії, де фактичні залишки готової продукції, зафіксовані в описах, порівнюють з даними бухгалтерського обліку і виявляють лишки або нестачі цінностей (якщо вони мали місце).
Процедури проведення інвентаризацій і особливо їх оформлення можна полегшити, використовуючи інвентаризаційні ярлики. Суть такої інвентаризації полягає в тому, що кожне найменування продукції записують у раніше підготовлені бланки – інвентаризаційні ярлики, де відображають кількість, одиниці виміру, ціну. Ці ярлики підбираються і періодично здаються для таксування і підрахунку на відповідних засобах обчислювальної техніки. Для попередження зловживань ярлики завчасно нумеруються і записи у них суворо контролюються. Після одержання інвентаризаційних ярликів і розпорядження про проведення інвентаризації на конкретному об’єкті на комп’ютері проводиться інвентаризаційний опис фактичних залишків готової продукції на складі. Для цього на кожній сторінці інвентаризаційного опису у порядковій послідовності записуються дані кожного інвентаризаційного ярлика.
Процес проведення інвентаризації готової продукції передбачає:
- переважування, обмір, підрахунок аудитором у порядку розміщення продукції у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу від одного виду продукції до іншого. Якщо вона зберігається в ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями їх зберігання;
- інвентаризаційні описи складаються на товарно-матеріальні цінності, що перебувають в дорозі, на неоплачені в строк покупцями відвантажену продукцію, що перебуває на складах інших підприємств;
- кількість продукції, що зберігається в непошкодженій упаковці постачальника, може визначитися на підставі документів при обов’язковій перевірці в натурі частини визнаних цінностей.
При проведенні інвентаризації продукції одночасно перевіряють наявність тари за видами. Порожня тара (ящики, мішки, балони) також повинна бути занесена в опис і оцінена. Залишки тари записують в окремий опис, де зазначається найменування тари, номенклатурний номер, шифр, одиниця виміру, ознаки, які визначають її призначення і якісний стан, кількість і ціну одиниці. На тару, яка прийшла в непридатність, складається окремий акт, де вказуються причини псування і відповідальні особи.
Продукція, яка з тих чи інших причин зберігається на складах інших підприємств, а також та, що перебуває на інших підприємствах, вноситься до інвентаризаційного опису на підставі підтверджуючих документів із зазначенням назви підприємства, що здійснює її переробку, найменування продукції, кількості, фактичної вартості за даними обліку, дати її передачі в переробку, номер і дати документів.
В окремих описах відображається зіпсована, непотрібна продукція, неліквідна готова продукція, а також готова продукція, яка надійшла або відпущена в ході інвентаризації. Готову продукція, що надійшла на підприємство під час проведення інвентаризації заносять до опису „Товарно-матеріальні цінності, які надійшли під час інвентаризації”, а готову продукцію, яка вибула - „Товарно-матеріальні цінності, які вибули під час інвентаризації”. Продукція, підготовлена до відправки чи відпуску згідно виписаних, але не оплачених документів, включається до загального інвентаризаційного опису як власна (нереалізована).
Отже, готова продукція, по якій були виявлені розходження з даними бухгалтерського обліку, записують в порівняльну відомість. Свої висновки і пропозиції щодо урегулювання інвентаризаційних різниць аудитор оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику господарства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків та списання нестач цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк.
3) Отже, виявлені при інвентаризації залишки готової продукції вплинуть на рахунок 26 «Готова продукція», тобто, прибуткують на дебет рахунка 26 «Готова продукція» в кореспонденції з кредитом рахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності».
Вартість недостачі готової продукції, незалежно від причин виникнення, списується з кредиту рахунка 26 «Готова продукція» на дебет рахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».
Після прийняття рішення керівником підприємства, зафіксованого у протоколі результатів Інвентаризації, вартість недостачі готової продукції з вини матеріально відповідальних осіб відноситься на їх рахунок і відображається записом:
Дт рах. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»
Кт рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Якщо на час виявлення недостачі продукції винні особи не встановлені, то вартість такої недостачі продукції списується на невідшкодовані втрати на забалансовий рахунок 07 «Списані активи», субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
Після встановлення конкретних винуватців зазначеної нестачі готової продукції роблять запис:
Дт рах. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»
Кт рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Одночасно роблять запис по кредиту забалансового рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
Розмір нанесеного підприємству збитку від недостачі і псування готової продукції, який підлягає відшкодуванню матеріально відповідальними особами, визначається згідно із Законом України «Про визначення розміру збитків, нанесених підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей», затвердженим постановою Верховної Ради України від 06.06.95 № 218, та Порядком оцінки збитку від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 (з доповненнями і змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 1009, від 20.01.97 №34, від 15.12.97 № 1402).
Основними причинами виникнення нестач і надлишків готової продукції є такі:
відсутність належного контролю за роботою матеріально відповідальних осіб і, як наслідок, крадіжки з боку персоналу;
недостатній контроль з боку охорони на складах та, як наслідок, крадіжки з боку покупців;
несвоєчасне або неправильне (тобто вибір не тих позицій продукції) проведення в бухгалтерському обліку документів: накладних на прибуття продукції від постачальників, накладних на відпускання в інші точки підприємства або стороннім підприємствам-покупцям; актів на списання продукції;
помилки при відображенні продажу продукції через реєстратор розрахункових операцій (як правило, модуль РРО з'єднано із загальною обліковою системою): касир може набрати неправильний код продукції - таке часто буває, коли штрих-код ушкоджений і не зчитується.
Оскільки в умові задачі зазначено, що сукупна величина розбіжностей між фактичною наявність готової продукції на складі і даними аналітичного обліку в комп’ютерній програмі за рік становила близько 5% всієї виготовленої продукції, тому з точки зору оцінки суттєвості, помилка вважається суттєвою, якщо її величина перевищує 5 % підсумку балансу.