ЗМІСТ
Вступ......................................................................................................................5
Розділ 1. Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів -- важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві (теоретична частина).....................................................................7
1.1. Ефективність як економічна категорія..............................................7
1.2. Класифікація основних фондів..........................................................8
1.3. Показники використання основних виробничих фондів ..............10
1.4. Шляхи підвищення ефективності використання основних
виробничих фондів.....................................................................................12
Розділ 2. Визначення ефективності використання основних виробних фондів підприємства (розрахункова частина)...................................................14
2.1. Показники наявності та стану основних виробничих фондів
підприємства...............................................................................................14
2.2. Показники, що характеризують рух основних виробничих фондів підприємства...............................................................................................15
2.3. Показники, що характеризують забезпеченість підприємства основними виробничими фондами...........................................................17
2.4. Показники, що характеризують озброєність працівників основними
виробничими фондами...............................................................................18
2.5. Показники, що характеризують використання основних виробничих фондів підприємства в часі................................................ ..19
2.6. Узагальнюючі показники....................................................................20
Розділ 3. Заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробних фондів підприємства в часі.................................................................23
3.1. Методичні рекомендації з економічного обгрунтування заходів щодо поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі.....................................................................................23
3.1.1. Підвищення ефективності використання річного робочого часу.....................................................................................................23
3.1.2. Підвищення ефективності використання внутрішньозмінного часу.................................................................26
3.1.3. Підвищення ефективності збільшення змінності використання ОВФ...........................................................................28
3.1.4. Підвищення ефективності використання календарного часу.....................................................................................................32
3.2. Аналіз одержаних результатів............................................................35
3.3. Вплив підвищення ефективності використання основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства..............36
Висновок................................................................................................................38
Список літератури.................................................................................................39
Вступ
Перехід до ринкових відносин, на даний час, в Україні потребує глибоких зрушень в усіх сферах економіки – одній з найважливіших сфер людської діяльності. Ринкова економіка по своїй суті є засобом, що стимулює ріст продуктивності праці і збільшення ефективності виробництва. Підвищення ефективності суспільного виробництва означає ефективніше використання наявних трудових ресурсів для збільшення випуску якісної і потрібної країні продукції, а також постійно порівнювати затрати з отриманими результатами і вносити певні корективи для того, щоб вкладені кошти принесли максимальну віддачу.
Підприємство – це основна народногосподарська ланка країни, від результатів функціонування якої залежить економічний розвиток держави. В умовах ринкових відносин підприємство функціонує самостійно на засадах самоокупності і самофінансування і тому воно саме, в першу чергу, зацікавлене в підвищенні ефективності виробництва та збільшенні прибутковості.
Велика роль відводиться проблемі підвищення ефективності використання ОВФ, які визначають рівень його матеріально-технічної бази, яка в значній мірі визначає обсяг виробництва продукції. Проте, ефективність виробництва на підприємстві залежить не тільки від забезпеченості підприємства основними фондами, але й ступеня їх використання у часі.
Задоволення потреб населення на ринку у тій чи іншій продукції залежить від обсягу виробництва продукції на підприємстві, тобто від пропозиції. Проте, обсяг виробництва продукції на підприємстві залежить від того наскільки ОВФ повно використовуються.
Таким чином, підвищення ефективності використання ОВФ підприємства знаходять свій вираз у збільшенні обсягу виробництва продукції, підвищення продуктивності праці та фондовіддачі.
Крім того, поліпшення використання ОВФ підприємства є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. Це обумовлено тим, що значна частка витрат виробництва, які утворюють собівартість продукції, пов’язана із використанням ОВФ на підприємстві. Так, у собівартості продукції витрати по утриманню і експлуатації ОВФ становлять близько 25%. Поліпшення використання ОВФ зменшує витрати на їх утримання і експлуатацію у собівартості одиниці продукції.
Таким чином, в умовах ринкової економіки, коли відтворення ОВФ підприємства здійснюється за рахунок власних або позичених коштів, поліпшення використання цих фондів є важливим фактором росту ефективності виробництва на підприємстві і на цій основі забезпечення стабілізації виробництва.
Мета даної курсової роботи – ознайомитися з методикою впровадження заходів по підвищенню ефективності використання ОВФ на підприємстві. За допомогою розрахунків обгрунтувати доцільність впровадження цих заходів, а також розрахувати величину ефекту від здійснення необхідних господарських операцій.
Робота складається з вступу, трьох розділів та висновків.
Перший розділ знайомить з такими поняттями як економічна ефективність, основні фонди. Дає їх характеристику, допомагає зрозуміти роль ОВФ у діяльності підприємства, а також проводить коротке ознайомлення з основними показниками ефективності використання ОВФ на підприємстві.
У другому розділі обраховуються показники, пов’язані з використанням ОВФ на підприємстві.
Третій розділ складається з чотирьох підрозділів. У ньому проводимо заходи по підвищенню ефективності використання ОВФ на підприємстві, а також проводимо загальну порівняльну характеристику стану підприємства до і після впровадження запропонованих заходів.



Розділ 1. Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів – важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві (теоретична частина).
1.1. Ефективність як економічна категорія
Згідно з діючим в Україні законодавством, підприємство – це самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює на умовах господарського розрахунку виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.[3,11]
Для отримання максимального прибутку чи не найважливіше значення має ефективність використання ресурсів. Наведені положення дозволяють розкрити поняття трьох різних видів ефективності.
Ефективність господарської діяльності підприємства визначається одержаними результатами (в процесі цієї діяльності), які відображають досягнення цілей розвитку (підвищення частки на ринку у вигляді досягнутого об’єму реалізованої продукції або отримання прибутку як ефекту і т. п.) і конкурентним успіхом на ринку (вираженому в якості продукції і ціні, за якою стала можлива реалізація) представленим у вигляді об’єму реалізованої продукції або ефекту і відповідним з величиною сукупних, застосованих і спожитих ресурсів.
Ефективність використання окремих видів ресурсів характеризується співвідношенням об’єму випуску продукції або прибутку від господарсько-фінансової діяльності з відповідною величиною ресурсів (окремих видів або окремими видами затрат, пов’язаних з робочою силою, з використанням основних фондів або оборотних засобів). Кінцеві результати діяльності підприємства являють собою об’єм випуску або об’єм реалізованої продукції і ефект у вигляді прибутку.
Ефективність виробництва товарів полягає у використанні мінімальної кількості ресурсів для виробництва даного об’єму товарів і надання послуг і у зниженні витрат всіх резервів.[2,120]
Таким чином, в умовах ринкових відносин, коли відтворення ОВФ здійснюється за рахунок власних або позичкових коштів, поліпшення використання ОВФ є важливим фактором росту ефективності виробництва на підприємстві.
Підвищення ефективності використання ОВФ ( активної частини ) забезпечується двома шляхами:
збільшення тривалості роботи ОВФ протягом року – екстенсивний шлях;
підвищення продуктивності ОВФ в одиницю часу – інтенсивний шлях.
Найважливішими чинниками та напрямками підвищення економічної ефективності є: науково-технічний прогрес, режим економії, підвищення рівня використання ОВФ, удосконалювання структури економіки, оптимальна інвестиційна політика та ін.[9,129]
1.2. Класифікація основних фондів

Процес виробництва на підприємстві здійснюється при наявності факторів виробництва, серед яких важливе місце займають засоби праці та предмети праці або ж це засоби виробництва. Виражені у грошовій (вартісній) формі вони утворюють виробничі засоби підприємства. У процесі виробництва здійснюється їх споживання (кругооборот), в результаті чого створюються матеріальні блага. В залежності від характеру їх споживання, тобто перенесення своєї вартості на готову продукцію, у процесі виробництва виробничі засоби поділяються на основні і оборотні.
Основні фонди (засоби) на підприємстві представленні засобами праці. Характер їх споживання у процесі виробництва такий, що вони приймають участь у процесі виробництва протягом тривалого часу (більше одного року), зберігаючи при цьому свою натуральну (речову) форму, не входять до складу новоствореної продукції, свою вартість переносять на готову продукцію частинами по мірі їх зносу, створюючи елементи витрат виробництва (собівартості) підприємства. Речовим змістом основних фондів є будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструмент, багаторічні насадження.
Різниця у призначенні окремих видів основних фондів та їх ролі у виробничому процесі обумовлюється необхідністю їх поділу на окремі групи. За своїм призначенням та натурально-речовим характером основні фонди поділяються на такі групи:
Земельна ділянка.
Витрати на корінне поліпшення земельної ділянки (капітальні витрати).
Будівлі, споруди, передавальні пристрої.
Машини та обладнання
в тому числі:
силові машини та обладнання;
робочі машини та обладнання;
вимірювальні і регулюючі прилади та обладнання;
обчислювальна техніка;
інші машини та обладнання.
Транспортні засоби.
Інструмент та інвентар.
Робоча та продуктивна худоба.
Багаторічні насадження.
Інші основні фонди.
В залежності від цільового призначення основні фонди підприємств поділяються на такі групи:
основні виробничі фонди певного виду, призначення (галузі), що використовуються для здійснення господарської діяльності підприємства;
основні виробничі фонди інших галузей (промисловості, будівництва, торгівлі тощо);
основні невиробничі фонди (фонди житлово-комунального господарства, культури, спорту тощо.
В залежності від ступеню участі у виробничих процесах основні виробничі фонди поділяються на активну і пасивну частину.
Активна частина ОВФ безпосередньо приймає участь у створенні продукції (виконанні робіт), тобто вони безпосередньо діють на предмет праці.
Пасивна частина ОВФ безпосередньо не діє на предмети праці, а створює сприятливі умови для процесу виробництва.
Економічне значення основних фондів заключається в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне і якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних фондів збільшується економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці тощо.
Головними ознаками основних фондів є термін їх експлуатації (більше одного календарного року), вартість і спосіб її перенесення. Основні фонди поділяються на основні виробничі (ОВФ) і основні невиробничі фонди.[3,33]
До основних виробничих фондів відносять засоби праці, які беруть участь в процесі виробництва упродовж тривалого періоду, при цьому на змінюють своєї натурально-речової форми і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами.
Основні невиробничі фонди за тривалістю функціонування і втратою споживної вартості подібні до основних виробничих фондів, але між ними існує різниця. Основні невиробничі фонди не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва. Джерелом відтворення їх є прибуток підприємства, тоді як джерелом простого відтворення основних виробничих фондів є амортизаційні відрахування.[9,148]


1.3. Показники використання основних виробничих фондів.
На практиці планово-економічної діяльності підприємств широко використовуються різноманітні показники, які характеризують: об’єм і вартість, структуру і стан, формування, використання і оновлення виробничих фондів. Підвищуються значення показників, які безпосередньо характеризують стан і організаційно-технічний рівень виробничих фондів, від яких залежать об’єм і якість виготовленої продукції, норми споживання ресурсів, умови праці працюючих та інше
Для оцінки стану і змін кількісних та якісних показників, виявлення екстенсивних та інтенсивних резервів кращого використання виробничих фондів в практиці планово-економічній і аналітичній роботі на підприємствах широко використовують методи розрахунку середньорічної їх вартості (Бв.сер.) за формулою:
EMBED Equation.3
де Бв.поч. – балансова вартість діючих виробничих фондів початок періоду;
Бв.к.– балансова вартість діючих виробничих фондів на кінець періоду;
Зростання вартості і запровадження прогресивних видів машин, обладнання, пристроїв, транспортних засобів в структурі виробничих фондів характеризують рівень фондоозброєності праці, зростання науково-технічного прогресу, прогресивні зрушення в якісному складі виробничого потенціалу промисловості.[1,68]
EMBED Equation.3
Прогресивність структури виробничих фондів галузі, підприємства визначається зростанням питомої ваги їх активної частини і розраховуються за формулою:
де Бва – приріст балансової вартості активної частини виробничих фондів;
Бв – повна балансова вартість виробничих фондів.[8,114]
Резерви зростання ефективності виробничих фондів і підвищення її віддачі пов’язані перш за все з необхідністю удосконалення системи поновлення машин і обладнання, з прискоренням їх оборотності у виробничому процесі. Для визначення якісного складу підприємства слід розраховувати коефіцієнти оновлення, вибуття та середнього віку. Коефіцієнт оновлення(як економічна категорія характеризує долю оновлених ОФ у структурі ОФ підприємства) визначається за формулою EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ,де Бвпн- величина нових ОФ, що введені в експлуатацію за звітний період;
Бвпк- балансова (первісна) вартість ОФ на кінець року
Коефіцієнт вибуття -- як економічна категорія характеризує долю ОФ підприємства, які вибули із-за зносу або інших причин: EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ,де EMBED Equation.3 Бвв- сума ОФ, що вибула;
Бвп- балансова (первісна) вартість ОФ на початок року;
На підприємстві також важливо знати коефіцієнт інтенсивності оновлення, що характеризує співвідношення між коефіцієнтом оновлення і коефіцієнтом вибуття:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 , де
Кон- коефіцієнт оновлення ОФ;
Кв- коефіцієнт вибуття ОФ;
Для впорядкування структури і якісного складу виробничих фондів на підприємстві необхідно вести їх облік по віковим групам, визначити питому вагу різних вікових груп (однотипних) виробничих фондів: до 5 років включно; від 5 до 10, від 10 до 20 і більше 20 років.
EMBED Equation.3
Наприклад, питома вага виробничих фондів одного призначення (класу) віком до 5 років включно визначається за формулою:
де Бв5 – середньорічна вартість встановлених і невстановлених, але таких, що знаходяться на балансі підприємства виробничих фондів одного призначення, які мають вік до 5 років включно. Рахунок віку починається з дати виготовлення обладнання.[7,65]
Не менш важливими є показники забезпеченості підприємства ОВФ:
фондозабезпеченість виробництва характеризує наявність або потребу підприємства в ОВФ для виробництва одиниці продукції:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 , де
Бвп- балансова (первісна) вартість ОВФ;
О-обсяг реалізації продукції;
механозабезпеченість виробництва характеризує наявність або потребу підприємства в активній частині ОВФ:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 , де
Бв.а.- балансова (первісна) вартість активної частини ОВФ;
О-обсяг реалізації продукції;
Проте ефективність виробництва на підприємстві залежить не тільки від забезпеченості підприємства ОВФ, але і від ступеня їх використання у часі. На підприємстві, зазвичай, визначають: коефіцієнт використання календарного часу, коефіцієнт використання робочого часу, коефіцієнт змінності і коефіцієнт використання внутрізмінного часу (детальніше у 2 розділі).
1.4. Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів.

Однією з найбільш важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно раціонально використовувати основні фонди і виробничі потужності.
Збільшення обсягів виробництва промислової продукції досягається за рахунок:
1) запровадження в дію основних фондів і виробничих потужностей;
2) поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей.
Приріст основних фондів і виробничих потужностей промисловості, її галузей і підприємств досягається завдяки новому будівництву, а також реконструкції і розширенню діючих підприємств.
Підвищення економічної ефективності використання основних фондів знаходить свій вираз у збільшенні обсягів виробництва продукції, підвищенні продуктивності праці і фондовіддачі. Крім того, значна частина витрат, які утворюють собівартість продукції, пов’язана з використанням основних фондів (амортизація, витрати на ремонт, транспортні витрати тощо). Тому підвищення ефективності основних засобів є резервом підвищення ефективності в цілому.
При збільшенні змінності роботи основних фондів знижується собівартість продукції за рахунок умовно-постійної частини витрат, тобто амортизаційних відрахувань.
Як я вже зазначала розрізняють такі шляхи підвищення ефективності використання основних фондів:
екстенсивний – передбачає збільшення тривалості роботи основних фондів на протязі року. Здійснюється за рахунок:
а) збільшення змінності роботи
б) зменшення тривалості ремонтів
в) ліквідації сезонності виробництва
г) скорочення часу на перебазування машини з об’єкта на об’єкт
інтенсивний – передбачає підвищення продуктивності основних фондів за одиницю робочого часу. Здійснюється за рахунок:
а) підвищення кваліфікації кадрів
б) впровадження нових технологій
в) впровадження нових форм організації та оплати праці
г) матеріальне стимулювання за ефективне використання основних фондів
Вирішальну частину приросту продукції в цілому по промисловості одержують з діючих основних фондів і виробничих потужностей, що у кілька разів перевищують нові фонди, що вводяться щорічно, і по потужності.
Однією з найважливіших задач підвищення ефективності використання капітальних вкладень і основних фондів є своєчасне введення в експлуатацію нових основних фондів і виробничих потужностей, швидке їхнє освоєння. Скорочення термінів введення в експлуатацію нових фабрик і заводів дозволяє швидше одержати потрібну для народного господарства продукцію з технічно більш зроблених основних фондів, прискорити їхній оборот і тим самим сповільнити настання морального зносу основних фондів підприємств, підвищити ефективність суспільного виробництва в цілому.
Відомо, що на підприємствах крім діючих верстатів, машин і агрегатів частина устаткування знаходиться в ремонті і резерві, а частина — на складі. Своєчасний монтаж невстановленого устаткування, а також запровадження в дію усього встановленого устаткування за винятком частини, що знаходиться в плановому резерві і ремонті, значно поліпшує використання основних фондів.[6,77]
На успішне рішення проблеми поліпшення використання основних фондів, виробничих потужностей і росту продуктивності праці значно впливає створення великих виробничих об'єднань. Разом з цим необхідно більше уваги звернути на розвиток спеціалізації виробництва і технічного переозброєння діючих підприємств, висновок з цих підприємств невластивої їх профілю продукції, створення спеціалізованих промислових об'єктів у невеликих і середніх містах, де маються резерви робочої сили.
Важливий резерв підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей діючих підприємств укладений у скороченні часу внутрізмінних простоїв устаткування, що на ряді промислових підприємств досягають 15—20% усього робочого часу.[4,83]
Поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей залежить значною мірою від кваліфікації кадрів, особливо від майстерності робітників, що обслуговують машини, механізми, агрегати й інші види виробничого устаткування.
Творче і сумлінне відношення працівників до праці є важливою умовою поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей. Відомо, що від досконалості системи морального і матеріального стимулювання в значній мірі залежить рівень використання виробничих потужностей і основних фондів. Аналіз техніко-економічних показників промислових підприємств, що працюють у нових умовах планування й економічного стимулювання, свідчить, що новий економічний механізм, у тому числі введення плати за виробничі фонди, перегляд оптових цін, застосування нового показника для визначення рівня рентабельності, створення на підприємствах заохочувальних фондів, сприяють поліпшенню використання основних виробничих фондів.[2,54]
Розділ 2. Визначення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства
2.1. Показники наявності та стану основних виробничих фондів підприємства
Показник наявності основних виробничих фондів: на балансі підприємства знаходиться основних виробничих фондів на суму 4900 тис.грн. Вартість ОВФ на кінець року визначається за формулою:
Бвк = Бвп + Бвпос - Бвв , (2.1)
де Бвк – балансова вартість ОВФ на кінець періоду,
Бвп – балансова вартість ОВФ на початок періоду,
Бвпос – балансова вартість ОВФ, що поступили на підприємство,
Бвв – балансова вартість ОВФ, що вибули з підприємства.
Тоді, Бвк = 4900+420-410=4910(тис. грн.)
Середня вартість основних виробничих фондів на підприємстві складатиме: EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 =4905 (тис. грн.)
Показник технологічної структури основних виробничих фондів:
Активна частина: 3000 тис. грн. Пасивна частина: 4900 – 3000=1900 тис. грн., або активна частина – 61,2%, пасивна частина – 38,8%.
Отже, аналізуючи дану технологічну структуру основних виробничих фондів, з впевненістю можна зазначити, що дане підприємство промислового призначення, адже активна частина його основних виробничих фондів (61,2%) значно переважає пасивну (38,8%). Судячи з цього технологічна структура основних виробничих фондів досить досконала, що і забезпечує їх ефективне використання.
Коефіцієнт зносу: як економічна категорія характеризує ступінь зносу ОФ:
EMBED Equation.3 , де (2.2)
EMBED Equation.3 н- сума зносу ОФ;
Бвп- балансова (первісна) вартість ОФ на початок року;
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 =0,38
Даний коефіцієнт свідчить про те, що основні засоби вже зносилися на 38% (тобто вони вже перенесли 38% своєї вартості на новостворену продукцію). Судячи з розрахунку, основні виробничі фонди повинні знаходитись ще в стані використання своєї повної потужності.
Коефіцієнт придатності: економічна категорія характеризує долю незношеної (придатної для використання) частини ОФ у структурі ОФ підприємства (яку долю складає їх залишкова вартість від первісної):
EMBED Equation.3 ,де (2.3)
Бвз- залишкова (балансова) вартість ОФ;
Бвп.- балансова (первісна) вартість ОФ на початок року;
EMBED Equation.3 0,65
Даний коефіцієнт свідчить про те, що залишкова балансова вартість основних виробничих фондів складає 65% від первісної. А отже на новостворену продукцію ще треба перенести вартість основних засобів на 65%.
2.2. Показники, що характеризують рух основних виробничих фондів підприємства:
Коефіцієнт вибуття: як економічна категорія характеризує долю ОФ підприємства, які вибули із-за зносу або інших причин: EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ,де (2.4) EMBED Equation.3
Бвв- сума ОФ, що вибула;
Бвп- балансова (первісна) вартість ОФ на початок року;
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 =0,083
Цей результат свідчить про те, що 8,3% основних виробничих фондів (що були на балансі підприємства) вибули внаслідок їх фізичного, морального чи екологічного зносу, або в результаті інших дій.
Коефіцієнт надходження: як економічна категорія характеризує долю ОФ, що надійшли у структурі ОФ підприємства: EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ,де (2.5)
Бвпос- величина ОФ, що введені в експлуатацію за звітний період;
Бвпк- балансова (первісна) вартість ОФ на кінець року
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 =0,086
Отож, в результаті господарської діяльності на баланс підприємства, для заміни вибувших ОФ та збільшення оснащеності підприємства основними фондами, поступило 8,6% ОВФ(від загальної кількості).
Коефіцієнт оновлення: як економічна категорія характеризує долю оновлених ОФ у структурі ОФ підприємства: EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ,де (2.6)
Бвпн- величина нових ОФ, що введені в експлуатацію за звітний період;
Бвпк- балансова (первісна) вартість ОФ на кінець року;
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 =0,081
Цей коефіцієнт показує, що на баланс підприємства поступило 8,1% нових ОВФ.
Період оновлення: час, необхідний для повного оновлення ОВФ:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ,де (2.7)
Бвп- балансова (первісна) вартість ОФ на початок року;
Бвпн- величина нових ОФ, що введені в експлуатацію за звітний період;
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 =12,25 (років)
Отож, для повного оновлення ОВФ необхідно 12,25 років.
Коефіцієнт інтенсивності оновлення: як економічна категорія характеризує співвідношення між коефіцієнтом оновлення і коефіцієнтом вибуття:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 , де (2.8)
Кон- коефіцієнт оновлення ОФ;
Кв- коефіцієнт вибуття ОФ;
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 =0,975
З розрахунку видно, що інтенсивність оновлення основних фондів досить висока хоча і не досягає 100% (97,5%).
Тривалість обороту: як економічна категорія характеризує тривалість періоду, необхідного для здійснення одного обороту:
EMBED Equation.3 , де (2.9)
Бвп- балансова вартість ОВФ;
Ар- річні амортизаційні відрахування;
EMBED Equation.3 11,8 років
Отже, тривалість одного обороту ОВФ становить 11,8 років.
Коефіцієнт оборотності: як економічна категорія характеризує долю вартості ОВФ, яка переноситься на новостворену продукцію, по відношенню до балансової вартості ОВФ:
EMBED Equation.3 , де (2.10)
Бвп- балансова вартість ОВФ;
Ар- річні амортизаційні відрахування;
EMBED Equation.3 =0,085
Отже, у процесі виробництва буде відшкодовуватись 8,5% вартості ОВФ.
2.3. Показники, що характеризують забезпеченість підприємства основними виробничими фондами:
Фондозабезпеченість виробництва: як економічна категорія характеризує наявність або потребу підприємства в ОВФ для виробництва одиниці продукції:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 , де (2.11)
Бвп- балансова (первісна) вартість ОВФ;
О-обсяг реалізації продукції;
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 =0,63 грн./грн.
В результаті ми отримали, що для виробництва продукції на 1 грн. підприємство має ОВФ на 0,63 грн. Можна було б збільшити обсяг ОВФ, але слід пам’ятати, що для ефективного виробництва збільшення обсягу продукції повинно відбуватися швидшими темпами ніж зростання фондозабезпеченості виробництва.
Механозабезпеченість виробництва: як економічна категорія характеризує наявність або потребу підприємства в активній частині ОВФ:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 , де (2.12)
Бв.а.- балансова (первісна) вартість активної частини ОВФ;
О-обсяг реалізації продукції;
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 0,38 грн./грн.
В результаті ми отримали, що на виробництво продукції на 1 грн. припадає активної частини ОФ(станків, обладнання тощо) на 0,38 грн.
2.4. Показники, що характеризують озброєність працівників основними виробничими фондами:
Фондоозброєність праці : як економічна категорія характеризує величину (обсяг) ОВФ, яка приводиться в дію одним працівником:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 , де (2.13)
Бвп- балансова (первісна) вартість ОВФ;
Чр- середньорічна чисельність робітників;
Для того, щоб визначити фондоозброєність праці необхідно спочатку визначити середньоспискову чисельність робітників, що працюють в найбільш чисельну зміну. В даному випадку найбільш чисельна перша зміна.
Визначимо скільки в загальному припадає робітників на одного працівника:
290/330=0,88. Тоді робітників в першу зміну буде: 180 • 0,88 = 158(роб).
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 =31013 грн./чол.
Даний показник показує оснащеність працівників основними фондами. Отже, на одного працівника припадає 31013 грн. Чим більше буде даний показник тим більше зможе виготовляти продукції робітник, а тим самим буде підвищуватись продуктивність праці. Але ефективним виробництво буде вважатися за умов, що продуктивність праці буде рости швидше за фондоозброєність праці.
Механоозброєність праці: як економічна категорія характеризує величину (обсяг) активної частини ОВФ, яка приводиться в дію одним працівником:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ,де (2.14)
Бв.а.- балансова (первісна) вартість активної частини ОВФ; Чр- середньорічна чисельність робітників;
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 =18988 грн./чол.
На одного робітника припадає активної частини ОВФ (верстатів, обладнання, екскаваторів, бульдозерів, транспортних засобів тощо) на 18988грн. Ефективність виробництва буде відбуватися за умов, що ріст механозабезпеченості буде забезпечувати зростання продуктивності праці, але темпами які випереджають зростання рівня механозабезпеченості.

2.5. Показники, що характеризують використання основних виробничих фондів підприємства в часі.
Коефіцієнт використання календарного часу: як економічна категорія характеризує питому вагу числа робочих днів в році:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ,де (2.15)
Чф.д.- число фактично відпрацьованих днів в році;
Чкд- число календарних днів в році;
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3
За отриманими результатами можна стверджувати, що основні виробничі фонди використовуються на 0,3 календарного часу протягом року (коли ефективним вважається використання робочого часу в межах 0,65 - 0,70). Даний показник не є високим, необхідно запровадити заходи його підвищення. При цьому треба взяти до уваги неробочі дні (вихідні та святкові дні), а також простої основних фондів пов'язані з їх ремонтом, у зв'язку з природними явищами, у зв'язку із сезонністю робіт та з інших об'єктивних причин.
Коефіцієнт використання робочого часу: як економічна категорія характеризує ступінь використання робочого часу в році:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ,де (2.16)
Чф.д.- число фактично відпрацьованих днів в році;
Чрд- число робочих днів в році;
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3
Даний показник показує ступінь використання робочого часу на протязі року, на даному підприємстві він складає 0,52, за умов коли ефективне використання основних виробничих фондів забезпечується при коефіцієнті використання робочого часу 0,75 - 0,80. Отже, дії підприємства повинні бути спрямовані на підвищення цього показника.
Коефіцієнт змінності: як економічна категорія характеризує кількість змін роботи ОВФ в добу:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ,де (2.17)
Бві- балансова (первісна) вартість ОВФ, що використовувались в і-ті зміни;
Бвп- балансова (первісна) вартість ОВФ;
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 зміни
Цей показник характеризує кількість змін роботи основних виробничих фондів в добу. На даному підприємстві він складає 2 зміни протягом доби. При підвищенні цього показника підвищується використання основних фондів протягом доби.
Коефіцієнт використання внутрішньозмінного часу: як економічна категорія характеризує ступінь використання робочого часу протягом зміни:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ,де (2.18)
Чфг- число фактично відпрацьованих годин в зміну;
Чгз- число годин в зміні;
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3
Цей показник на даному підприємстві становить 0,78. Можна стверджувати, що ефективність використання основних фондів в даних умовах забезпечується досить успішно.
Інтегральний коефіцієнт використання часу: як економічна категорія характеризує ступінь використання ОВФ за часом.
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 • EMBED Equation.3 • EMBED Equation.3 • EMBED Equation.3 ,де (2.19)
Кк.ч.- коефіцієнт використання календарного часу;
Кр.ч.- коефіцієнт використання робочого часу;
Кв.зм.- коефіцієнт використання внутрішньозмінного часу;
Кзм- коефіцієнт змінності;
EMBED Equation.3 = 0,6 • 0,53 • 0,8 • 2 = 0,51
Цифра даного показника (0,51) показує, що ступінь використання основних виробничих фондів в часі досить висока. Забезпечується певна ефективність використання основних виробничих фондів в часі.
2.6. Узагальнюючі показники.
Фондовіддача (усього обсягу основних виробничих фондів підприємства): як економічна категорія характеризує обсяг продукції, що виробляється на одну гривню ОВФ:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ,де (2.20)
О- обсяг реалізації продукції;
Бвп- балансова (первісна) вартість ОВФ;

EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3
З цього слідує, що 1,60 грн. виготовленої продукції припадає на 1грн. ОФ. Але даний показник має значні недоліки, бо він враховує матеріалоємкість продукції. Таким чином, чим вище буде вартість матеріалів та сировини, з яких виготовляється продукція, тим вище буде обсяг виробництва і тим самим вище фондовіддача.
Фондовіддача ( по активній частині основних виробничих фондів): як економічна категорія характеризує обсяг продукції, що виробляється на одну гривню активної частини ОВФ:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ,де (2.21)
О- обсяг реалізації продукції;
Бв.а.- балансова (первісна) вартість активної частини ОВФ;
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3
Даний показник показує, що 2,6 грн. виготовленої продукції припадає на 1 грн. активної частини основних виробничих фондів (верстатів, обладнання екскаваторів, бульдозерів, транспортних засобів тощо). Даний показник має недоліки попереднього.
Коефіцієнт віддачі спожитих основних виробничих фондів: як економічна категорія характеризує ефективність використання ОФ з врахуванняям їх оборотності:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ,де (2.22)
О-обсяг реалізації продукції;
Ар- річні амортизаційні відрахування;
Для того щоб визначити коефіцієнт віддачі спожитих основних виробничих фондів необхідно спочатку визначити суму річних амортизаційних відрахувань:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 • а; (2.23)
а =8,5%
Звідси EMBED Equation.3 = 4900 • 0,085 = 416(тис. грн.), тоді
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3
За результатами обрахунку можна сказати, що на 1 грн. зношених основних фондів припадає 18,57 грн. виготовленої продукції.
Коефіцієнт фондозйому: як економічна категорія характеризує обсяг продукції яку отримують на одиницю витрат з експлуатації:
КФЗ. EMBED Equation.3 ,де (2.24)
О-обсяг реалізації продукції;
Вт- витрати на утримання і експлуатацію ОВФ;
КФЗ. EMBED Equation.3
Отже, розрахований показник характеризує, що на одиницю витрат з експлуатації отримують 7,7% обсягу продукції.

Розділ 3. Заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства в часі
3.1. Методичні рекомендації з економічного обгрунтування заходів щодо поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі
3.1.1. Підвищення ефективності використання річного робочого часу.
Величина робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства залежить від їх технічного стану протягом року, забезпеченості підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо.
Ефективність використання робочого часу основних виробничих фондів характеризує коефіцієнт використання річного робочого часу. Щоб підвищити його рівень і, відповідно, забезпечити підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їх технічного стану, особливо активної частини (технічне обслуговування, ремонт тощо) та поліпшити забезпеченість підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами за умови, що буде забезпечуватися збут продукції підприємства. Ці заходи дозволяють збільшити тривалість використання основних виробничих фондів в межах 5-30 %, що вплине на рівень ефективності виробництва.
На основі запроектованих заходів, збільшення робочого часувикористання основних виробничих фондів становить 5%.
Визначається загальна величина збільшення робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 • EMBED Equation.3 (3.1.)
де EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - приріст часу використання основних виробничих фондів, днів;
EMBED Equation.3 - фактичний робочий час використання основних виробничих фондів у базовому році, днів;
EMBED Equation.3 - величина збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році, відсотків від величини базового року.
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = 113 • 0,05 = 6 днів
Визначається коефіціент використання робочого часу у плановому році:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 (3.2)
де EMBED Equation.3 - плановий (можливий) робочий час використання основних виробничих фондів.
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 =0,54
Визначається збільшення числа змін використання ОВФ підприємства у плановому році за рахунок збільшення робочого часу:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 • EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 (3.3)
де EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - приріст числа змін використання основних виробничих фондів, змін;
EMBED Equation.3 - коефіцієнт змінності використання основних виробничих фондів у базовому році.
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = 2 • 6 = 12 змін
Визначаємо загальне число змін використання основних виробничих фондів при базовому рівні змінності їх використання:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 • EMBED Equation.3 + EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 (3.4)
де EMBED Equation.3 - величина змін використання основних виробничих фондів у плановому році.
EMBED Equation.3 = 113 EMBED Equation.3 2 + 12 = 238 змін
Визначається приріст обсягу виробництва продукції підприємства за рахунок збільшення річного робочого часу використанняОВФ:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 • EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 (3.5)
де EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів;
EMBED Equation.3 - обсяг виробництва продукції у базовому році;
EMBED Equation.3 - число змін використання основних виробничих фондів у базовому році.
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 = 414 тис. грн.
Визначаються додаткові витрати підприємства, пов’язані із збільшенням величини річного робочого часу, виходячи із нормативу додаткових витрат на 1 тис.грн. активної частини ОВФ – 0,1 грн. у додаткову зміну:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 • EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 • EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 (3.6)
де EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - додаткові витрати, пов'язані із збільшенням річного робочого часу використання основних виробничих фондів;
EMBED Equation.3 - балансова (первісна) вартість активної частини основних виробничих фондів;
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - додаткові витрати, в грн. на 1 тис.грн. балансової вартості активної частини основних виробничих фондів у додаткову зміну.
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 =3,00 EMBED Equation.3 0,1 EMBED Equation.3 12 = 3,6 тис.грн.
Визначається зниження собівартості продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості (вартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції.
Доля цих витрат визначається за формулою:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 (3.7)
де EMBED Equation.3 - доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції і-го року;
EMBED Equation.3 - балансова вартість основних виробничих фондів в і-му році; а -норма річних амортизаційних відрахувань;
EMBED Equation.3 - обсяг виробництва продукції в і-му році.
Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції становить:
а) у базовому році
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 = 0,053грн./грн.
б) у плановому році
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 = 0,051 грн./грн.
Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань буде становити:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = ( EMBED Equation.3 - EMBED Equation.3 ) • EMBED Equation.3 (3.8)
де EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції;
EMBED Equation.3 - річний обсяг виробництва продукції у плановому році.
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = (0,053-0,051) • (7800+414) = 16,43 тис.грн.
Економія собівартості продукції підприємства у плановому році становитиме:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 (3.9)
де EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - зниження собівартості продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів.
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = 16,43 – 3,6 = 12,83 тис.грн.
3.1.2. Підвищення ефективності використання внутрішньозмінного часу.
В процесі виробництва продукції на підприємстві можливі втрати робочого часу протягом зміни використання ОВФ. Основними причинами втрат цього часу є простій обладнання через його технічний стан, що можна характеризувати коефіцієнтом технічної готовності, та через інші організаційно-господарські причини. Внутрішньозмінні втрати робочого часу використання ОВФ призводять до зменшення обсягу виробництва продукції – пропорційно втратам внутрішньозмінного часу.
Щоб зменшити внутрішньозмінні втрати робочого часу використання ОВФ на підприємстві, а відповідно, підвищити коефіцієнт використання внутрішньозмінного робочого часу, необхідно здійснювати додаткове їх технічне обслуговування, поточний ремонт обладнання та інші організаційно-господарські заходи. Проведення комплексу заходів щодо підвищення коефіцієнта використання внутрішньозмінного часу дозволяє зменшити втрати внутрішньозмінного робочого часу в межах 5-20%. Проте проведення комплексу заходів щодо підвищення ефективності використання внутрішньозмінного робочого часу потребує додаткових витрат підприємства.
На основі запроектованих заходів величина зменшення внутрізмінних втрат робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства становить 5%.
Визначаємо загальну величину зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства у плановому році:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = ( EMBED Equation.3 • EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 пл EMBED Equation.3 ) • EMBED Equation.3 • EMBED Equation.3 (3.10)
де EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - загальна величина зменшення втрат внутрізмінного часу;
EMBED Equation.3 - втрати внутрізмінного часу використання основних виробничих фондів у базовому році, год;
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 пл - величина зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році, відсотків;
EMBED Equation.3 - річний робочий час використання основних виробничих фондів;
EMBED Equation.3 - коефіцієнт змінності.
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = (1,8 EMBED Equation.3 0,05) EMBED Equation.3 119 EMBED Equation.3 2 = 22 години
По відношенню до робочого часу в годинах зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу у відсотках становитиме:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 =1,2%

Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрізмінного часу використання основних виробничих фондів підприємства. Це збільшення відбувається, як свідчить виробничий досвід, прямо пропорційно зменшенню втрат внутрізмінного часу:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 • EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 (3.11)
де EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання ОВФ;
EMBED Equation.3 - обсяг виробництва продукції у базовому році;
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - величина зменшення втрат внутрізмінного часу у плановому році, відсотків.
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 =(7800+414) EMBED Equation.3 0,012= 98,56 тис.грн.
Визначаються додаткові витрати підприємства, пов’язані із зменшенням втрат внутрізмінного робочого часу використання ОВФ. Розрахунок ведеться виходячи із нормативу витрат на 1 тис. грн. активної частини ОВФ на кожен відсоток зменшення втрат внутрізмінного робочого часу – 0,4 гривні:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 • EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 • EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 (3.12)
де EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - додаткові витрати підприємства, пов'язані із зменшенням втрат внутрізмінного робочого часу;
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - додаткові втрати з розрахунку на 1 тис.грн. активної частини основних виробничих фондів на один відсоток зменшення втрат внутрізмінного робочого часу.
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = 3000 • 0,4 • 1,2 = 1,44 тис.грн.
Визначається зниження витрат виробництва продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартість одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції. Доля цих витрат визначається за формулою:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 (3.13)
де EMBED Equation.3 - доля амортизаційних відрахувань собівартості у одиниці обсягу продукції і-го року;
EMBED Equation.3 - балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році;
а - норма річних амортизаційних відрахувань;
EMBED Equation.3 - обсяг виробництва продукції в і-му році.
Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:
а) у базовому році
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 = 0,053грн./грн.
б) у плановому році
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 = 0,052грн./грн.
Економія амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = ( EMBED Equation.3 - EMBED Equation.3 ) • EMBED Equation.3 (3.14)
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = (0,053 – 0,052) • 7895,28 = 7,89 тис.грн.
Зниження собівартості продукції підприємства за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного часу буде становити:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 (3.15)
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - величина зниження собівартості продукції за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ.
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = 7,89 – 1,44 = 6,45 тис.грн.
Визначається коефіціент використання внутрішньозмінного часу у плановому році:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 (3.16)
де EMBED Equation.3 - тривалість зміни, год;
EMBED Equation.3 - втрати внутрізмінного часу, але так як втрати внутрізмінного часу зменшились на 5% , то EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 1,71год
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 =0,79
3.1.3 Підвищення ефективності збільшення змінності використання ОВФ.
Змінність використання ОВФ характеризується коефіціентом змінності. Підвищення коефіцієнта змінності використання ОВФ забезпечує збільшення тривалості роботи цих фондів, особливо їх активної частини, що впливає на збільшення обсягу виробництва продукції підприємством.
Досягти збільшення коефіцієнта змінності використання ОВФ можливо на основі впровадження комплексу технічних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на підвищення рівня технічного стану ОВФ, забезпечення процесу виробництва матеріально-технічними та трудовими ресурсами, поліпшення організації виробництва і праці тощо. Як свідчить виробничий досвід, запроектовані заходи дозволяють збільшити змінність використання ОВФ на 5-30%. На практиці збільшення змінності використання ОВФ відбувається в першу, другу та третю зміни роботи підприємства. Проте впровадження запроектованих заходів щодо збільшення змінності використання ОВФ потребує додаткових витрат, які необхідно врахувати при визначенні ефективності використання цих фондів.
Визначаємо величину збільшення змінності використання основних виробничих фондів на підприємстві. Наприклад, розрахунками на основі запроектованих заходів визначено, що додатково буде використовуватися основних виробничих фондів: у першу зміну – 300 тис.грн.; в другу – 200 тис.грн. і в третю зміну – 100 тис.грн., тобто обсяг використання ОВФ буде збільшено на 600 (100+200+300) тис.грн. Виходячи із наведених даних, збільшення коефіціента змінності використання ОВФ становитиме:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 (3.17)

де EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - збільшення коефіцієнта використання основних виробничих фондів;
EMBED Equation.3 ві - балансова вартість приросту основних виробничих фондів, що будуть додатково використовуватися в і-ту зміну;
EMBED Equation.3 - балансова вартість ОВФ підприємства в плановому році:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3
Визначається коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році:
К EMBED Equation.3 = К EMBED Equation.3 + EMBED Equation.3 (3.18)
де К EMBED Equation.3 і EMBED Equation.3 - коефіцієнти змінності використання основних виробничих фондів відповідно у плановому і базовому роках.
К EMBED Equation.3 =2 + 0,1 = 2,1
Коефіцієнт змінності використання ОВФ підприємства можна визначити і за такою залежністю:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 (3.19)
де EMBED Equation.3 ві – балансова вартість ОВФ підприємства, що використовуються у і-ті зміни; n – кількість змін; EMBED Equation.3 - балансова вартість ОВФ підприємства в плановому році.
Визначається число змін використання ОВФ у плановому році у зв’язку із збільшенням коефіціента змінності:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 • EMBED Equation.3 (3.20)
де EMBED Equation.3 - число змін використання основних виробничих фондів у плановому році;
EMBED Equation.3 - робочий час використання основних виробничих фондів у плановому році;
EMBED Equation.3 - коефіцієнт змінності використання основних виробничих фондів у плановому році.
EMBED Equation.3 =119 EMBED Equation.3 2,1 = 250 змін
Визначається збільшення обсягу виробництва продукції у зв’язку із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ підприємства виходячи із обсягу виробництва продукції в одну зміну в базовому році:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 (3.21)
де EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коефіціента змінності;
EMBED Equation.3 пл - обсяг виробництва продукції у плановому році;
EMBED Equation.3 - число змін використання ОВФ у плановому році;
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - приріст числа змін використання ОВФ у плановому році ( EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 - EMBED Equation.3 ).
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 (250-238) = 399 тис.грн.
Визначаються додаткові витрати підприємства, пов’язані із збільшенням коефіціента змінності використання ОВФ. До них відносяться витрати на технічне обслуговування і ремонти обладнання, на організацію робіт при багатозмінній роботі обладнання, організаційно-господарські витрати тощо. Величину цих витрат можна визначити на основі нормативу витрат, які необхідні для організації робіт при багатозмінній роботі підприємства – 1,0 тис.грн. на одну зміну в рік:
EMBED Equation.3 зм = EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 (3.22)
де EMBED Equation.3 зм - додаткові витрати, пов’язані із збільшенням коефіціента змінності використання ОВФ;
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - норма витрат з розрахунку на одну зміну використання ОВФ підприємства в рік.
EMBED Equation.3 зм = 12 EMBED Equation.3 1 = 12 тис.грн.
Визначається величина зниження витрат на виробництво продукції за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань у вартості (собівартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. продукції:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 (3.23)
де EMBED Equation.3 - доля амортизаційних відрахувань у вартості у одиниці продукції і-го року;
EMBED Equation.3 - балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році;
а – середньозважена річна норма амортизаційних відрахувань;
EMBED Equation.3 - обсяг виробництва продукції в і-му році.
Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:
а) у базовому році
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 = 0,053грн./грн.
б) у плановому році
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 = 0,05 грн./грн.
Зменшення річних амортизаційних відрахувань на плановий обсяг виробництва продукції становитиме:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = ( EMBED Equation.3 - EMBED Equation.3 ) • EMBED Equation.3 (3.24)
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = (0,053 – 0,05) • 8312,56 = 24,94 тис.грн.
Економія собівартості річного обсягу виробництва продукції підприємства у плановому році буде становити:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 (3.25)
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 =24,94 – 12 =12,94 тис.грн.
Визначаємо величину додаткових робочих місць в зв'язку із збільшенням змінності використання ОВФ підприємства.
Збільшення змінності використання ОВФ призвело до збільшення робочих місць, а відповідно до збільшення чисельності працівників підприємства. Потребу в додатковій чисельності працівників підприємства в зв'язку із збільшенням коефіцієнта змінності використання основних фондів підприємства можна визначити виходячи із балансової вартості основних виробничих фондів, що будуть додатково залучатися до використання в першу, другу та третю зміни роботи підприємства і фондоозброєності праці працівників:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 (3.26)
де EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - додаткова потреба підприємства у працівниках, чол.;
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 - балансова вартість основних виробничих фондів, що додатково залучаються до використання в і-ту зміну грн.;
EMBED Equation.3 - фондоозброєність праці працівників підприємства, грн.
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 =19 чол.
В тому числі:
в першу зміну EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 = 10 чол.
в другу зміну EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 = 6 чол.
в другу зміну EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 = 3 чол.
Підвищення ефективності використання календарного часу
Тривалість використання ОВФ підприємства на протязі року характеризується коефіцієнтом використання календарного часу. За умови, коли підприємство не в змозі забезпечити необхідний обсяг продукції за рахунок поліпшення використання фонду робочого часу , внутрізмінного часу та змінності використання ОВФ, передбачаються заходи по підвищенню коефіцієнта використання календарного часу, тобто по збільшеннню фонду робочого часу.
Підвищення коефіцієнта використання календарного часу ОВФ на підприємстві може досягнутися за рахунок скорочення тривалості технічного обслуговування та ремонтів; здійснення частини технічного обслуговування та ремонтів у вихідні дні; впровадження системи планово-попереджувального ремонту ОВФ тощо.
За даними виробничої практики, застосування вищенаведених заходів дозволяє збільшити фонд робочого часу на 5-12 відсотків. Проте впровадження заходів по підвищенню коефіцієнта використання календарного часу потребує додаткових витрат підприємства.
Визначаємо величину збільшення фонду робочого часу використання ОВФ:
EMBED Equation.3 (3.27)
де ?Рч — збільшення фонду робочого часу використання ОВФ, днів;
Рчпл — розрахований фонд робочого часу на плановий період, днів;
?Двч — величина збільшення планового фонду робочого часу за рахунок запроектованих заходів, відсотків.
EMBED Equation.3днів
Визначаємо число додаткових змін використання ОВФ підприємства:
EMBED Equation.3 (3.28)
EMBED Equation.3 змін
Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коефіцієнта використання календарного часу, тобто збільшення числа змін у плановому році:
EMBED Equation.3 (3.29)
EMBED Equation.3тис.грн
Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов’язані із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу. Їх величина розраховується виходячи із нормативу витрат на ці цілі — 240,0 грн. в кожну зміну за рік.
EMBED Equation.3 (3.30)
де ?Дкч — додаткові витрати, пов’язані із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, грн.;
?Скч — додаткові витрати з розрахунку на одну зміну в рік, грн.
EMBED Equation.3тис. грн.
Визначаємо зниження собівартості продукції за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. продукції.
EMBED Equation.3 (3.31)
де Да/ві — доля амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції ;
Бві — балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році;
а — середньозважена річна норма амортизаційних відрахувань;
Оі — обсяг виробництва продукції в і-му році.
Доля цих витрат визначається за формулою:
а) у базовому році
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 = 0,053 грн./грн.
б) у плановому році
EMBED Equation.3 грн./грн.
Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань буде становити:
EMBED Equation.3 (3.32)
де ?А/впл — економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції;
Опл — річний обсяг виробництва продукції у плановому році.
EMBED Equation.3тис.грн.
Економія собівартості продукції підприємства у плановому році становитиме:
EMBED Equation.3 (3.33)
де ?Срч — зниження собівартості продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ.
EMBED Equation.3тис. грн.
Визначаємо коефіцієнт використання календарного часу ОВФ:
EMBED Equation.3
Визначаємо величину додаткових робочих місць у зв’язку із збільшенням змінності використання ОВФ підприємства.
Збільшення змінності використання ОВФ призводить до збільшення робочих місць, а відповідно до збільшення чисельності працівників підприємства. Потребу в додатковій чисельності працівників підприємства у зв’язку із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ підприємства можна визначити виходячи із балансової вартості ОВФ, що будуть додатково залучатися до використання в першу, другу та третю зміни роботи підприємства і фондоозброєності праці працівників:
EMBED Equation.3 (3.34)
де Бві — балансова вартість ОВФ, що використовуються в і-ту зміну, грн.;
Фп — фондоозброєність праці, грн.;
?Змкч — число додаткових змін використання ОВФ у зв’язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, змін;
Змпл — число змін використання ОВФ у плановому році, змін
EMBED Equation.3чол.
3.2. Аналіз одержаних результатів
На підставі результатів економічного обґрунтування заходів по підвищенню ефективності використання ОВФ підприємства слід зробити аналіз ефективності запроектованих заходів. Для проведення такого аналізу необхідно дані розрахунків звести в таблицю 1, що дозволить зробити аналіз ефективності кожного заходу та в цілому по підприємству.
Таблиця 1.
Ефективність запроектованих заходів по поліпшенню використання
основних виробничих фондів підприємства.
На основі зроблених розрахунків ми бачимо, що без додаткових капітальних вкладень обсяг виробництва продукції збільшився на 1364,56 тис. грн., собівартість продукції знизилась на 59,27 тис. грн., збільшення робочих місць становить 36 чол., що є відрадним для нашого підприємства.
В закінченні необхідно звернути увагу на те, що поліпшення використання ОВФ дозволяє без додаткових капітальних вкладень збільшити обсяг виробництва продукції з тих же наявних ОВФ на підприємстві. Таким чином, поліпшення використання ОВФ забезпечує економію капітальних вкладень підприємства, величину якої можна визначити виходячи із обсягу виробництва додаткової продукції у плановому році і фондовіддачі у базовому році:
EMBED Equation.3 (3.35)
де EMBED Equation.2 К - економія капітальних вкладень;
EMBED Equation.2 Опл - обсяг додаткової продукції у плановому році;
Фвб - фондовіддача у базовому році.
EMBED Equation.3 тис.грн.
3.3. Вплив підвищення ефективності використання ОВФ на господарську діяльність підприємства
ОВФ підприємства складають основу його матеріально-технічної бази, від рівня її використання залежать результати господарської діяльності підприємства.
Насамперед від рівня використання ОВФ підприємства залежить обсяг виробництва продукції, який обумовлює величину інших показників господарської діяльності підприємства, собівартості продукції, продуктивність праці, прибуток тощо.
В курсовій роботі необхідно показати вплив підвищення ефективності використання ОВФ на результати господарської діяльності підприємства. Відповідні розрахунки необхідно зробити в таблиці 2.
На основі даних таблиці необхідно зробити короткий аналіз поліпшення результатів господарської діяльності підприємства у плановому році, на основі якого зробити висновки.
Таблиця 2.
Вплив підвищення ефективності використання ОВФ на господарську діяльність підприємства.
ВИСНОВОК
В сучасних ринкових, умовах поліпшення використання ОВФ є важливим фактором ефективності виробництва на підприємстві. І на цій основі забезпечення стабілізації виробництва.
В цій курсовій роботі ми довели, що обсяг виробництва продукції зростає за рахунок:
1) збільшення річного робочого часу використання ОВФ.
2) зменшення втрат внутрізмінного використання ОВФ.
3) збільшення коефіцієнту змінності, числа змін у плановому році.
Отже, за рахунок впроваджених цих заходів обсяг реалізації продукції зріс на 1363,56 тис.грн. і відповідно в плановому році становить 9164,56 тис.грн.; собівартість продукції збільшилась від 5800 тис.грн. до 6722,5 тис.грн., хоча витрати на 1 грн. реалізованої продукції зменшились з 0,74 грн. до 0,73; зріс прибуток, що відповідно становить 2000 тис.грн. в базовому році і 2442,06тис.грн. в плановому.
Взагалі рентабельність виробництва підвищилась на 5,37%.
Отже можна зробити висновок, що поліпшення використання ОВФ дозволило нам без додаткових капітальних вкладень збільшити обсяг виробництва продукції, а значить отримати більші прибутки після реалізації товару. Своїми діями ми досягли досить добрих результатів.







СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства. – Львів: “Сполом”. – 1998.
2. Экономика предприятия. Под ред. О.И. Волкова. – М.: ИНФРА – М, 1998.
3. Гордійчук А. С., Стахів О. А. Економіка підприємства: Навчальний посібник\ Рівне – РДТУ, -- 2000 р.
4. Экономика предпринимательства. Под. ред.проф. В.Я. Горфинкеля,-- М.,1996.
5. Закон РСФСР про підприємства і підприємницьку діяльність (Економіка і життя, 1991, N 4, с.6,)
6. Кулішов В. В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навчальний посібник,-- К.: Ніка-центр, 2002.
7. Економіка виробничого підприємництва: Навчальний посібник / За ред. Й.М. Петрова – К.: “Знання”, 2001.
8. Протопова В.О., Полянський А.Н. Економіка підприємства. – К.: ЦУЛ, 2002.
9. Економіка підприємства: Навчальний посібник /під ред. Шегди А. В. - К.: „Знання-прес”, 2003.