За останні роки у Рівненській області та в Сарненському районі спостерігається суттєве зменшення чисельності зайнятого населення загалом і молоді зокрема. Це спричинене, насамперед, зменшенням чисельності усього населення, в тому числі і молоді.
Місце молодіжної політики у системі пріоритетів суспільного розвитку та стан, у якому перебуває молодь країни, - один з основних показників рівня розвитку держави і суспільства.
Молодь, головна рушійна сила сучасного світу. Вона перебуває в центрі міжнародних, соціальних, економічних і політичних подій. Завдяки високому інтелектуальному потенціалу, мобільності та гнучкості молоді люди мають можливість впливати на суспільний прогрес, визначати майбутнє суспільства та держави. Багато в чому це залежить від того наскільки активно молодь залучена в суспільні процеси. Однак, у більшості, молоді люди зазнають істотних труднощів у процесі входження в суспільне й соціальне життя і здебільшого потребують допомоги з боку держави.
Тенденції постійного зростання чисельності незайнятої молоді підкреслює необхідність активізації уваги органів державної влади до організаційно-економічних та соціально-психологічних аспектів стабільного функціонування молодіжного сектора на ринку праці, неефективність якого вповільнює процес відновлення робочої сили і знижує якість інтелектуального потенціалу трудових ресурсів. Відтак, проблема зайнятості молоді стає сьогодні особливо гострою і потребує особливого підходу та вирішення.
Особливо актуальна проблема зайнятості молоді у трудонадлишкових рейонах, до яких належить Сарненський район. Саме він і був обраний нами за об’єкт дослідження.
Предметом дослідження був обраний молодіжний ринок праці району та механізми державної підтримки зайнятості молоді.
Метою роботи є:
обґрунтування соціальної вразливості молоді на ринку праці;
аналіз тенденцій розвитку молодіжного ринку праці Сарненського району;
прогнозування основних кон’юнктурних складових молодіжного ринку праці Сарненщини на основі проведеного аналізу;
розробка програми сприяння зайнятості та подолання безробіття молоді в районі;
обґрунтування її соціально – економічної ефективності.
Розвиток цивілізації забезпечується прискіпливою увагою до молоді, проведенням науково обґрунтованих заходів щодо вирішення проблем, що стоять на шляхах її становлення як основної продуктивної суспільства, а на рівні індивіда – формування гармонійної особистості.
Молоддю, молодими особами в Україні визнаються громадяни віком від 14 до 35 років, неповнолітніми – громадяни віком до 18 років. Якщо розглянути попередній досвід України щодо визначення вікових меж молодіжного контингенту, то до 2004 року в законодавчому порядку молоддю визнавалися громадяни у віці від 14 до 28 років. Такий стан справ щодо зміни вікових меж молодіжного контингенту призведе до певних труднощів при статистичному аналізі позицій молоді на ринку праці, оскільки вся статистична інформація до 2004 року кількісно відносить до молоді усіх громадян до 28 років. Це призведе до неспівставності статистичних даних щодо молодіжного контингенту за минулі роки та за 2005 рік.
Молодь – це така соціально-демографічна група, яка переживає період становлення, соціальної зрілості та адаптації до ринкових механізмів регулювання зайнятості. Це найбільш чутлива та уразлива частина населення країни. Вона потребує постійного захисту, допомоги і підтримки з боку держави та суспільства. Саме тому багато хто роботу з молоддю пов’язує лише із забезпеченням її матеріального добробуту, не враховуючи, що головне полягає у вихованні правової, громадянської, економічної, культурної, моральної свідомості молоді, реалізації її багатого творчого потенціалу.[Черниш. Україна: аспекти праці]
В ході проведеного аналізу ми можемо визначити наступні проблеми зайнятості молоді Сарненського району:
- Сарненський район й на далі залишається депресивним в плані проблеми зайнятості населення й досі займає одне з провідних місць. Про це свідчить хоча б той факт, що в 2005 році на обліку служби зайнятості перебувало 11505 незайнятих громадян, що становить 102,9% до 2004 року , і більше 56% яких, а це 6453 – молоді люди. Службою зайнятості було працевлаштовано 2529 чоловік, серед яких 1610 тисяч молодих людей, з них 642 особи проходили професійне навчання за направленням центрів зайнятості, в тому числі 99 - молоді громадяни. Центрами зайнятості надавалися консультації з питань зайнятості та законодавства. Крім того, 1079 молодих людей брали участь у громадських роботах, що складає понад 45% загальної чисельності всіх незайнятих громадян.
На кінець звітного періоду на обліку перебувало 3733 безробітних осіб, з яких 1961 (52% до загальної чисельності безробітних) - складає молодь. Як бачимо частка безробітної молоді серед загальної чисельності всіх незайнятих громадян є дуже великою та навіть перевищує половину всіх безробітних (52,5%)
- проблема зайнятості молоді, зокрема випускників всіх типів навчальних закладів, нині є надзвичайно актуальною і потребує системного підходу до її вирішення. З одного боку, молоде покоління за своєю суттю є мобільнішим, здатним швидше, ніж інші верстви населення, реагувати на зміни в суспільстві. Та самостійно правильно зорієнтуватись, зробити належний вибір з урахуванням потреб ринку праці вдається далеко не всім. Про це свідчить хоча б те, що частка безробітної молоді серед загальної чисельності всіх незайнятих громадян досить вагома (52,5%).
- особливо складною є проблема працевлаштування випускників професійно-технічних училищ та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації, які вперше виходять на ринок праці. Найменш конкурентоспроможна на ринку праці молодь віком 15-19 років, яка здебільшого не має професійної освіти і досвіду роботи.
Оскільки молодь є головною рушійною силою сучасного світу, проблеми її зайнятості необхідно вирішувати негайно, не відкладаючи на завтра.
За отриманими результатами можемо зробити висновки, що на протязі прогнозованого періоду такий фактор, як середньомісячна заробітна плата зростає (2007 рік – 652,62; 2008 – 727,69), а чисельність населення на протязі прогнозованого періоду, навпаки, скорочується(2007 рік – 98,30 тис. ; 2008 рік – 98,22 тис.).
В усіх країнах світу управління зайнятістю населення займає одне з провідних місць у механізмах реалізації державної політики. Це не випадково, оскільки стан ринку праці, забезпечення достатнього для конкретних демосоціальних умов рівня зайнятості населення характеризують загальний соціально-економічний стан країни, спроможність державної політики вирішувати найбільш гострі проблеми свого розвитку та соціальної безпеки.
В умовах соціально-орієнтованої економіки особливого значення набуває забезпечення соціальних гарантій зайнятості, яке полягає у своєчасному створенні у відповідних регіонах необхідної кількості робочих місць, наданні кожному бажаючому можливості отримати професію, підвищити свій професійно-кваліфікаційний рівень, у наданні матеріальної допомоги безробітним тощо. При цьому особливої уваги потребує переоцінка ролі та функцій регіонального управління.
Розширення сфери прикладання праці, формування сприятливого підприємницького середовища, підвищення соціальної захищеності населення є стратегічними цілями державної політики. Забезпечення зайнятості залежатиме від зростання обсягів виробництва та інвестицій, спрямованих на створення нових робочих місць, тому важливим напрямком державної політики у сфері зайнятості стає забезпечення взаємозв’язку заходів економічного розвитку, бюджетної та податкової політики.
Виходячи з основних напрямків регулювання зайнятості населення Сарненського району, та виявлених проблем в аналітичній частині проблем працевлаштування молоді, можна запропонувати такі заходи сприяння зайнятості населення в Сарненському районі:
1) Оскільки, ми маємо наявність такої проблеми, як надлишковість робочої сили на ринку праці, то для її вирішення потрібно забезпечити збереження старих і створення нових робочих місць, сприяння підприємництву та самостійній зайнятості населення. А саме:
* забезпечити розширення сфери прикладання праці шляхом створення нових робочих місць, сприяння модернізації застарілих робочих місць;
* направляти безробітних на навчання за професіями народних промислів (виробних художніх виробів із лози, бляхар, коваль, квіткарка, вишивальниця трикотажних виробів) на базі навчального центру державної служби зайнятості;
* з метою забезпечення ефективної зайнятості працівників та їх соціального захисту забезпечити:
- попередню професійну підготовку працівників, які підлягають вивільненню, з метою їх подальшого використання на інших ділянках виробництв як діючих так і новостворених;
- перепрофілювання окремих виробничих дільниць з метою створення на них нових робочих місць для працівників;
2) Проблему працевлаштування молоді, жінок, та інших громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці можливо вирішити за допомогою застосування таких заходів:
для соціального захисту громадян, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, нарощувати обсяги бронювання робочих місць (а особливо для молоді, яка закінчила загальноосвітні школи та професійні навчально – виховні заклади)
* проводити масові інформаційні заходи для молоді з метою правильного вибору професії. Забезпечити потребу в цих послугах учнів загальноосвітніх шкіл та дітей з багатодітних та неповних сімей, дітей – сиріт, а також молоді, яка вперше шукає роботу.
* направити першочергово безробітних, які потребують соціального захисту на тимчасові оплачувані громадські роботи;
* проводити масові інформаційні заходи для молоді з метою правильного вибору професії.
Також можна стверджувати, що для того, щоб збільшити чисельність зайнятості молоді, спочатку необхідно зосередити увагу та зусилля на збільшенні чисельності населення загалом .
Для цього необхідно створити такі умови життя, які б стимулювали сім’ї до народження дітей. Адже, основною є репродуктивна функція сім’ї , біологічна, функція дітонародження, відтворення населення. Саме тому напрямком соціальної політики має бути створення всебічних умов для реалізації сім’єю репродуктивної функції, що виявляється у зваженій демографічній політиці. Важливим складовим демографічної політики є сукупність заходів які здійснюють її різноманітні суб’єкти і насамперед держава: створює умови для повноцінного процесу відтворення населення, досягнення бажаного в довгостроковій перспективі оптимального для країни розширеного типу відтворення; стимулювання народження в сім’ї другої та третьої дитини; надання різнобічної допомоги молодим сім’ям. Народжуваність залежить від чисельності такої ососбливої категорії молодіжного сегменту ринку праці, як жінки репродуктивного віку, їхнього бажання та фінансових можливостей для народження , тому усі мотивуючі заходи держави мають спрямовуватись саме на цю верству населення. Усіх молодих жінок можна розподілити за статусом на:
зайняті;
безробітні;
особи без статусу.
Зайнятим жінкам при народженні дитини виплачується допомога по догляду за дитиною. Така допомога здійснюється за рахунок фонду соціального страхування на випадок безробіття.
Жінкам, зареєстрованими у державній службі зайнятості як безробітні не менше 10 місяців, допомога по вагітності та пологах призначається і виплачується органами соціального захисту на підставі довідки, виданої державною службою зайнятості за місцем проживання і листка непрацездатності. Тобто дана допомога здійснюється за кошти державного бюджету.
Усі державні виплати здійснюються поступово, спочатку виплачується частина суми при народженні дитини, інша частина виплачується на протязі 3-х років [7. c.36-37]. Однак, нинішня практика свідчить, що хоча виплати при вагітності та пологах, одноразова допомога при народженні дитини здійснюються за рахунок коштів Фонду, однак, роботодавці, все таки не бажають працевлаштовувати молодих жінок (внаслідок існування заборгованості по поверненню даних виплат роботодавцю з Фонду). Тому як захід, який би стимулював роботодавців саме до працевлаштування молодих жінок репродуктивного віку, є подолання заборгованості по виплаті даних соціальних допомог.
Така послідовність спричинена тим, що кошти у державному бюджеті є обмеженими. Згідно статті 5 ЗУ «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» фінансування заходів щодо соціального становлення та розвитку молоді здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством. Верховна Рада України, в свою чергу, при затвердженні Державного бюджету України передбачає в ньому кошти на соціальне становлення та розвиток молоді. Органи місцевого самоврядування при затвердженні місцевих бюджетів передбачають видатки на здійснення заходів щодо соціального становлення та розвитку молоді. У державному та місцевих бюджетах згідно з законодавством передбачаються цільові кошти на реалізацію молодіжних і дитячих програм, які сприяють соціальному становленню та розвитку молоді [14.].
Важливим чинником, який також має значний вплив на демографічний і соціальний розвиток суспільства є задоволення потреб у житлі та поліпшення житлових умов життя населення. Показник забезпеченості житлом внесено до мінімального набору соціальних індикаторів для визначення нормального рівня життя. За типом розселення розрізняють: житловий фонд в окремих будинках, окремих квартирах та колективних житлах (комунальні квартири, гуртожитки, та ін.). В наш час, молода в сім’я, яка щойно вийшла на ринок праці, виходячи власних доходів, може собі дозволити, в кращому випадку, винаймання житла, в гіршому – проживання в гуртожитку. А значна частина молодих сімей взагалі не має можливості проживати самостійно і тому вимушені проживати з батьками. Це спричинено надто високою вартістю житла у порівнянні з доходами населення. Через відсутність житла зникає бажання створення нових сімей, а особливо народження дітей.
Виконавши курсову роботу, ми можемо зробити висновок, що Сарненський район й на далі залишається депресивним в плані проблеми зайнятості населення й досі займає одне з провідних місць. Про це свідчить хоча б той факт, що в 2005 році на обліку служби зайнятості перебувало 11505 незайнятих громадян, що становить 102,9% до 2004 року , і більше 56% яких, а це 6453 – молоді люди. Службою зайнятості було працевлаштовано 2529 чоловік, серед яких 1610 тисяч молодих людей, з них 642 особи проходили професійне навчання за направленням центрів зайнятості, в тому числі 99 - молоді громадяни. Центрами зайнятості надавалися консультації з питань зайнятості та законодавства. Крім того, 1079 молодих людей брали участь у громадських роботах, що складає понад 45% загальної чисельності всіх незайнятих громадян.
На кінець звітного періоду на обліку перебувало 3733 безробітних осіб, з яких 1961 (52% до загальної чисельності безробітних) - складає молодь. Як бачимо частка безробітної молоді серед загальної чисельності всіх незайнятих громадян є дуже великою та навіть перевищує половину всіх безробітних (52,5%)
Отже, можна сказати, що на сьогодні державне регулювання зайнятості молоді має багато недоліків і потребує удосконалення. Про наявність недоліків в існуючому механізмі державного впливу на процеси працевлаштування молоді свідчить хоча б те, що особи у віці 14-35 років , більш за інші вікові групи потерпають через відсутність роботи. Хоч чинним законодавством України передбачено широкі правові гарантії працевлаштування населення загалом і молоді зокрема, однак вирішити проблему зайнятості соціально незахищених верств населення у повній мірі не вдається. Як бачимо частка безробітної молоді серед загальної чисельності всіх незайнятих громадян досить вагома (52,5%).
За результатами проведених досліджень було виявлено, що особливо складною є проблема працевлаштування випускників професійно-технічних училищ та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації, які вперше виходять на ринок праці. Найменш конкурентоспроможна на ринку праці сьогодні молодь віком 15-19 років, яка здебільшого не має професійної освіти і досвіду роботи, з поміж цієї категорії майже кожен третій – безробітний. Оскільки молодь є головною рушійною силою сучасного світу, проблеми її зайнятості необхідно вирішувати негайно, не відкладаючи власний добробут на завтра.
Побудувавши економетричну модель та визначивши коефіцієнт кореляції можемо зробити висновок, що особливий вплив на зайнятість молоді має середньомісячна заробітна плата та загальна чисельність населення загалом. Так, можемо спостерігати пряму залежність зайнятості молоді від цих факторів. За останні роки показники середньомісячної з/п. зросли, що є позитивним показником, але нажаль показники чисельності населення скорочуються, що є негативним як для держави, так і для суспільства. Тому спочатку держава має зосередити власну увагу та зусилля на збільшенні чисельності населення загалом, що призведе до зростання чисельності молоді, в тому числі і її зайнятості. Для цього необхідно створити умови для повноцінного процесу відтворення населення. На цей процес впливає багато факторів, зокрема: наявність житла та нормальних житлових умов, рівень життя та виплата і розмір матеріальної допомоги, які б стимулювали до виконання жінками репродуктивної функції.