Методи пошуку і локалізації джерел небезпечних радіосигналів
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Загальні відомості
Радіоканал (високочастотне випромінювання) витоку інформації виникає електромагнітне поле, пов'язане з проходженням електричного струму в технічних засобах АС. Канали витоку інформації в радіочастотному діапазоні можуть бути створені штучно (навмисно), за рахунок використання "зацікавленими" органами і організаціями спеціальних технічних засобів (радіомікрофони, телефонні радіоретранслятори, несанкціоновано включені радіостанції, радіомаяки і т. п.). Вони можуть виникнути і природно, за рахунок побічних електромагнітних випромінювань (ПЕМВ) технічних засобів обробки інформації (ЕОМ, телекси, факси і тому подібне).
Загальні методи пошуку радіоканалів витоку інформації
Підготовчі заходи, проводять в два етапи: етап попередньої підготовки,та безпосередньої підготовки.
Етап попередньої підготовки передусім полягає, в завчасному детальному вивченні об'єкту майбутньої контрольно-пошукової роботи. При цьому вивчаються умови розташування об'єкту (характер зовнішньої території, наявність і призначення суміжних, вище і нижче розташованих приміщень), а також його конструктивні особливості (розміри, висота стель, матеріал і технологія зведення стін і перегородок). Крім того, важливе на цьому етапі, значення мають оформлення інтер'єру приміщення (розміщення меблів) і насиченість технічними засобами (ПЕВН, ксерокси, факси, телефонні апарати, побутова техніка і т. п.). Вважається за доцільне отримані дані в тому або іншому вигляді протоколювати (аж до фотографування). На цьому етапі слід виявити наявність і траси проходження електро і інших комунікацій.
Безумовно необхідною вважається їх паспортизація або, принаймні, наявність виконаних в масштабі схем мережі електроживлення, абонентської мережі телефонного зв'язку, систем пожежної і охоронної сигналізації, трас тепло- і водопостачання, вентиляція.
Порядок проведення безпосередньої підготовки багато в чому залежить від цілей і конкретних завдань контрольно-пошукових робіт, від міри передбачуваного задіювання режимів і можливостей приладу. Тому зміст безпосередніх підготовчих заходів, як і основні правила (прийоми) виконання операцій контролю, найзручніше розглядати стосовно кожного виду контрольно-пошукових робіт і режиму використання приладу.
В той же час, існує загальне, перевірене практикою, правило. Воно полягає в тому, що у всіх випадках необхідно виключити присутність на контрольованому об’єкті (у приміщенні, що перевіряється) осіб, що не мають відношення до підготовки і проведенняперевірки.
Якщо приміщення, що перевіряється, або суміжні обладнані системами активного радіотехнічного маскування (радіочастотні генератори шуму тощо), їх необхідно вимкнути на час проведення перевірки. Слід відключити радіотелефони і інші радіопередавальні засоби.
Для активації радіозакладок із акустопуском і забезпеченнями класифікації радіосигналів, що виявляються, в контрольованому приміщенні і включають ідентифікаційне джерело звуку, як який можна використовувати магнітофон або CD-плеер в режимі відтворення музики або мовної фонограми. Не рекомендується використовувати в цих цілях радіоприймач або телевізор, оскільки звуковий сигнал, що створюється ними може корелювати із відповідним радіосигналом, на якому ведеться дана передача, прийнятим пошуковим приладом.
Режим високочастотного детектора
У цьому режимі прилад забезпечує прийом радіосигналів в діапазоні від 30 до 2500 Мгц в ближній зоні (в межах об'єкту спецробіт), їх детектування і вивід для слухового контролю і аналізу у вигляді тональних посилок (клацань), що чергуються, або у вигляді явних фонограм при їх прослухуванні як на вбудований гучномовець, так і на навушники.
Прилад використовує дві шкали:
верхня шкала відображає усереднене значення продетектованого сигналу
нижня шкала відображає пікові значення.
Відповідно, у верхньому рядку переважатимуть сигнали із постійною несучою частотою (без модуляції, частотнамодуляція), а в нижній близькі до імпульсних сигналів (наприклад сигнали із амплітудною і імпульсною модуляцією). Наявність індикації на двох шкалах говорить про змішаний вигляд сигналу на вході детектора (наприклад, телевізійний сигнал).
В разі впевненого прийому сигналу, з відомими параметрами, відображається напис ідентифікації сигналу під цифровою шкалою рівня сигналу. Можлива індикація сигналів таких стандартів: GSM (напис «GSM»), DECT (напис «DECT»).
Залежно від умов і цілей проведення контрольно-пошукових робіт є можливість вибору і установки необхідного (найбільш раціонального) порогу детектора.
Одночасно здійснюється вимірювання поточних значень частоти прийнятого радіосигналу і визначення найбільш стійкого її значення (для сигналів із постійною несучою частотою). І ті, і інші значення у явному вигляді відображуються на екрані дисплея.
Перевірка працездатності тракту високочастотного
детектора-частотоміра
Після включення приладу і індикації режиму написом на екрані дисплея «RADIO-FREQUENCY CHANNEL» необхідно перевірити працездатність:
Радіотракту широкосмугового приймача прямого посилення, для цього:
а). підключити високочастотну антену до роз'єму «RF ANT»;
б). на відстані не менше 30см включити тестовий радіомікрофон з відомою потужністю і частотою випромінювання;
в). переконатися, що із зміною відстані до джерела радіовипромінювання і просторової орієнтації антени змінюється кількість забарвлених сегментів індикаторів і збільшення частоти клацань у вбудованому гучномовці або в головних телефонах (включений режим звукової індикації «TONE»);
г). Повторити перераховані операції із телескопічною антеною.
Системи автоматичної і ручної установки так званого «нульового» порогу детектора:
Автоматична установка «нульового» порогу працездатна, якщо:
а). після включення приладу і індикації напису «RADIO-FREQUENCY CHANNEL» у верхньому рядку екрану дисплея короткочасно з'являється напис «AUTOTUNING LEVEL ZERO».
б). при натисненні кнопки «(» у верхньому рядку екрану дисплея короткочасно з'являється напис «AUTOTUNING LEVEL ZERO».
Ручна установка «нульового» порогу працездатна, якщо:
а). при натисненні будь-якій з кнопок «(» або «(» на екран дисплея безпосередньо під нижньою шкалою індикатора рівня виводиться додаткова шкала «min - - -(- - -max» з вертикальним маркером.
б). При натисненні кнопки «(» маркер додаткової шкали переміщається управо, збільшується кількість забарвлених сегментів верхньої шкали індикатора рівня і зростає частота клацань у вбудованому гучномовці або в головних телефонах.
в). При натисненні кнопки «(» досягається зворотний ефект.
г). Досягши верхньої (max) і нижньої (min) меж регулювання короткочасно з'являється запобігання «RANGE OUT!», супроводжуване специфічним звуковим сигналом.
Управління зміною динамічного діапазону вимірювань:
Переглянути числові значень, що виводяться безпосередньо під нижньою шкалою індикатора. Передбачено три варіанти фіксованих меж динамічного діапазону: -8.+16dB, -8.+32dB і -8.+48dB вибір будь-який з яких здійснюється кнопкою «SET».
Амплітудного детектора і його виходу для слухового і візуального контролю сигналу:
а). Підключити амплітудний детектор до виходу радіотракту натисненням кнопки «ENTER». Переконатися, що при цьому в правому верхньому кутку екрану дисплея напис «TONE» змінится написом «AUD», а у вбудованому гучномовці або в головних телефонах прослухується сигнал, що демодулюється.
б). Натискувати кнопку «OSC» і переконатися, що до виходу амплітудного детектора підключився вбудований низькочастотний осцилограф. Про це свідчить поява на екрані дисплея зображення деякої осцилограми з вказівкою супутніх реквізитів.
в). Натискувати кнопку «SA» і переконатися, що до виходу амплітудного детектора підключився вбудований низькочастотний аналізатор спектру. Про це свідчить поява на екрані дисплея зображення деякої спектрограми з вказівкою супутніх реквізитів.
Частотоміра:
Частотомір працездатний, якщо в останньому рядку екрану дисплея відображається результат динамічного вимірювання значень частоти радіосигналу «Freq = Хххх.Хх Мнz», безпосередньо над цим написом виводиться тонка горизонтальна лінія, що графічно відображає стабільність частоти вхідного сигналу (чим вища стабільність – тим коротша довжина лінії). При збігу результатів декількох вимірів в останньому рядку екрану з'являється напис «Capt = XXXX.XX MHz», що фіксує факт захоплення частоти.
Зупинки і запуску динамічних вимірювань:
а). Перевірка зупинки і запуску динамічних вимірів частоти. Для цього натискувати кнопку «RUN/STOP» і переконатися, що в написі «Freq. = Хххх.Хх Мнz» стійко зафіксувався результат останнього виміру, а в правому верхньому кутку екрану з'явився напис «STOP». Повторно натискувати кнопку «RUN/STOP» і переконатися, що динамічні виміри оновилися (напис «STOP» з екрану дисплея зникає, швидко змінюються цифри в поточному значення частоти, переважно в розрядах після коми).
б). Перевірка зупинки і запуску динамічних вимірів параметрів сигналу в режимах осцилографа і аналізатора спектру. Для цього кнопкою «OSC» («SA») включити осцилограф (аналізатор спектру), натискувати кнопку «RUN/STOP» і переконатися, що напис «AUTO» в правому верхньому кутку екрану замінюється написом «STOP», а зображення осцилограми (спектрограми) із значеннями супутніх параметрів «завмирає». Повторно натискувати кнопку «RUN/STOP» і переконатися, що динамічні виміри поновлюються (на екрані відновлюється напис «AUTO», зображення осцилограми і спектрограми «оживають»).
Ідентифікації сигналів стандарту DECT і GSM:
а). включити на відстані не більш 0.5м (при підключеній телескопічній антені) телефон стандарту DECT. Переконатися в наявності напису «DECT» під нижньою шкалою індикатора рівня;
б). Включити на відстані не більш 0.5м (при підключеній телескопічній антені) телефон стандарту GSM. Переконатися в наявності напису «GSM» під нижньою шкалою індикатора рівня;
При позитивних підсумках перевірки за всіма перерахованими пунктами прилад можна вважати працездатним в режимі високочастотного детектора-частотоміра.
Один з практичних підходів до класифікації радіосигналів
З точки зору вирішення задач контролю захисту інформації з використання при цьому приладу ST 031 «Піранія», всі радіосигнали, що потрапляють в його робочий діапазон, можна досить об'єктивно поділити на НЕБЕЗПЕЧНІ і БЕЗПЕЧНІ.
Корисною для практики є також класифікація радіосигналів за найбільш вірогідним місцем їх виникнення (ВНУТРІШНІ і ЗОВНІШНІ), відносно об'єкту, що перевіряється.
НЕБЕЗПЕЧНІ радіосигнали можуть бути створені як внутрішніми, так і зовнішніми джерелами. Більш того, на практиці зустрічається досить велике число їх найрізноманітніших поєднань.
Звичайно до чистий ВНУТРІШНІХ НЕБЕЗПЕЧНИХ радіосигналів відносять:
сигнали «радіозакладок» (радіомікрофони, телефонні радіотранслятори і тощо).
сигнали радіомаяків;
сигнали несанкціоновано включених в приміщенні радіостанцій і радіотелефонів;
побічні електромагнітні випромінювання ПЕВН і інших технічних засобів обробки інформації.
До категорії НЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОВНІШНІХ, прийнято відносити радіосигнали, джерелами яких можуть бути:
радіомікрофони з виносним акустичним мікрофоном;
телефонні радіоретранслятори, встановлені на лінії зв'язку за межами приміщення (але поблизу нього);
радіостетоскопи, встановлені із зовнішнього боку поверхонь, що захищають приміщення;
винесені передавачі прихованих відеокамер;
пристрої зовнішнього високочастотного опромінення.
Чисто ЗОВНІШНІ джерела радіовипромінювання, як правило, прямої НЕБЕЗПЕКИ, з точки зору витоку інформації, не представляють. До їх числа можна віднести широкомовні радіостанції, станції телевізійного мовлення, засоби радіозв'язку, тощо.
Як джерела ВНУТРІШНІХ БЕЗПЕЧНИХ радіосигналів можуть розглядатися, перш за все, електроприлади, оргтехніка, побутові засоби, а також їх блоки живлення.
Враховуючи різноманіття джерел потенційно небезпечних сигналів при роботі з приладом
Методи пошуку і локалізації джерел небезпечних радіосигналів
На практиці при роботі із приладом ST 031 «Піранія» є два основні методи пошуку і локалізації джерел небезпечних радіосигналів: «Амплітудний метод» і метод «Акустичної зав'язки».
«Амплітудний метод» заснований на різкому зростанні рівня сигналу, що приймається, при наближенні приймальної антени приладу до місця розташування його джерела. Радіус зони виявлення джерела залежить від потужності випромінюваного ним сигналу, спрямованості його антени і рівня фону електричного поля в точці розташування приймальної антени приладу.
Метод «Акустичної зав'язки» заснований на виникненні позитивного зворотного акустичного зв'язку між мікрофоном «радіозакладки» і динаміком приладу ST – 031 «Піранія». Обов'язкове включення звукової сигналізації приладу в режим «AUD» для виводу на динамік сигналу, що демодулюється.
Ефект «акустичної зав'язки» виникає лише відносно «радіозакладки», в якій застосовані звичайні види модуляції, – амплітудна і частотна. Причому в разі частотної модуляції ефект заснований на наявності «паразитної» амплітудної модуляції в частотномодульованому сигналі (в разі якісно виконаної «радіозакладки» ефект «акустозавязки» буде досить слабким, аж до повної відсутності).
Ознакою виникнення «акустозавязки» є поява характерного «писку», тон і інтенсивність якого змінюються при наближенні динаміка приладу до мікрофону «радіозакладки».
Слід враховувати, що наявність характерного звуку при використанні даного методу демаскує проведення робіт. В разі застосовування «радіозакладок» з дистанційним управлінням вони можуть бути вимкнені на час перевірки.
Раціональний вибір того або іншого методу багато в чому залежить від особливостей, властивих потенційно небезпечним радіосигналам і їх джерелам.
Радіомікрофони
Табл. 1
Тип радіомікрофона
Особливість радіомікрофона
Найбільш доцільний метод для локалізації

З параметричною стабілізацією частоти передавача
великі межі зміни несучої частоти (до декількох мегагерц)
акустозавязки

З кварцевою стабілізацією частоти і вузькосмуговою частотною модуляцією
невеликі межі зміни несучої частоти (до десятка кілогерц), слабкий звуковий сигнал на виході амплітудного детектора приймача приладу
амплітудний

З винесеним передавачем
рознесення місць установки мікрофону і власне радіопередавача (аж до винесення в інше приміщення)
для локалізації мікрофону необхідно використовувати метод «акустозавязки», а радіопередавача (у приміщенні, що перевіряється, або за його межами) – амплітудний метод

Із закритим або маскованим радіоканалом
прийнятий сигнал, що демодулюється, не несе в собі інформації про акустичний фон приміщення
в основі їх виявлення і локалізації повинен лежати амплітудний метод з доповненням його аналізом осцилограм і спектрограм в режимах «OSC» і «SA», відповідно


Телефонні радіоретранслятори
За способом підключення до елементів телефонної лінії виділяють дві групи телефонних радіо ретрансляторів: з гальванічним контактом і без нього. При цьому гальванічне підключення може здійснюватися як послідовно (у розрив один з дротів телефонної лінії), так і паралельно (одночасно до двох проводів телефонної лінії).
Телефонні радіо ретранслятори з гальванічним контактом:
Телефонні радіоретранслятори послідовного включення відрізняються головною особливістю – появою в ефірі модульованого сигналу лише при піднятій трубці телефонного апарату. Локалізацію телефонних ретрансляторів даного типа найдоцільніше здійснювати амплітудним методом.
Телефонні радіоретранслятори паралельного включення можуть мати два різновиди:
Перший – передбачає реалізацію лише функції ретранслятора. При цьому в режимі піднятої трубки на радіочастоті прослуховування сигналів АТС («виклик», «зайнято»), клацання набору номера і розмова абонентів. При покладеній трубці модуляція радіосигналу відсутня, може бути відсутнім і сама несуча частота. Для локалізації закладок такого типу використовують переважно амплітудний метод з їх активізацією шляхом піднімання трубки телефонного апарату.
У другому різновиді часто поєднують функції телефонного радіоретранслятора і радіомікрофону, що живиться від телефонної лінії і забезпечує контроль акустики приміщення в режимі покладеної трубки. Для їх локалізації при покладеній трубці використовується метод «акустозавязки» із застосуванням тестового звукового сигналу. У режимі піднятої трубки для локалізації таких закладок переважно застосовують амплітудний метод.
2. Телефонні радіоретранслятори не гальванічного включення:
Можуть бути встановлені на будь-якій ділянці телефонної лінії, як правило, поза приміщенням, що цікавить, на абонентській проводці без порушення ізоляції. Вони формують модульований радіосигнал лише при підніманні трубки телефонного апарату. При цьому прослухуються сигнали АТС («виклик», «зайнято»), клацання набору номера, розмова абонентів після встановлення з'єднання. Їх локалізація здійснюється амплітудним методом у міру обстеження телефонної лінії на всьому її доступному протязі.
Інші джерела потенційно небезпечних радіовипромінювань
Табл. 2
Назва джерела потенційно небезпечних радіовипромінювань
Особливість роботи
Найбільш доцільний метод для локалізації

радіостетоскопи
вони встановлюються лише із зовнішнього боку поверхонь, що захищають контрольоване приміщення, або на трубах систем опалювання, що виходять за його межі, водопроводу і інших комунікаціях
можна використовувати режим «AUD» і класифікацію «на слух», а для локалізації джерел радіовипромінювання – амплітудний метод з переміщенням приладу в суміжних, вище і нижче розташовані приміщення

відеокамери з радіоканалом передачі інформації
сигнал, що випромінюється в радіодіапазоні, по структурі схожий з сигналом каналу яскравості передавачів телевізійного мовлення
амплітудний метод, доповнюючи цей метод прослухуванням зміни тону продетектованого сигналу в режимі «AUD» і аналізом зміни структури сигналу в режимах «OSC» і «SA»

радіозакладки в ПЕВН
сигнал, передавальний зображення монітора, по структурі схожий на сигнал передавача прихованої відеокамери, а в інших випадках містить всі ознаки цифрової передачі
амплітудний метод, що доповнюється аналізом зображень в режимах «OSC» і «SA»

радіомаяки
їх радіовипромінювання не має модуляції акустичним фоном приміщення (об'єкту), є безперервним або виразно вираженим періодичним. Можлива модуляція тоном
амплітудний метод у поєднанні з прослухуванням сигналу в режимі «AUD», а локалізація – лише амплітудним методом

засоби просторового високочастотного опромінення
зондуючий сигнал є стабільним по частоті, його модуляція відсутня, рівень нерівномірний (вищий в районі вікон, істотно нижчий в коридорі і інших приміщеннях)
амплітудний метод у поєднанні з прослухуванням сигналу в режимі «AUD», а локалізація напряму опромінення – лише амплітудним методом

несанкціоновано включені засоби зв'язку (радіостанції, радіотелефони, телефони із радіоподовжувачами)
значно менша, ніж в радіомікрофонів чутливість вбудованого мікрофону
амплітудний метод


Основні правила підготовки і проведення контрольно-пошукових робіт
Підготовка:
Початковий етап підготовки приміщення:
Відключити потенційні джерела підвищення фону (засоби оргтехніки, ПЕОМ, перетворювачі і блоки живлення, базові станції безпровідних телефонів, люмінесцентні освітлювальні лампи і інші електронні пристрої та електроприлади);
Зачинити вікна і двері, опустити штори або жалюзі;
Слід звернути увагу на те, аби були вимкнені радіотелефони і інші радіопередавальні засоби, а також засоби активного радіотехнічного захисту, якщо ними обладнено приміщення, що перевіряється, або суміжні із ними. Не допускається одночасна робота приладу ST 031 «Піранія» з нелінійними локаторами.
Якщо об'єктом перевірки є автомобіль: необхідно правильно вибрати, з точки зору зменшення рівня електромагнітного фону, місце проведення робіт. Так, поблизу нього не повинні знаходитися високовольтні лінії електропередач, трансформаторні підстанції, випромінюючі засоби зв'язку, телерадіомовлення, а також крупні відзеркалювальні (переизлучающие) поверхні – металеві огорожі, стіни будинків, гаражі, інші автомобілі.
Пошук потенційно небезпечних радіосигналів і їх джерел звичано проводять послідовно, по черзі перевіряючи наявність:
автономних радіомікрофонів і телефонних радіоретрансляторів;
замаскованих радіомікрофонів, що живляться від електромережі;
радіостетоскопів;
прихованих відеокамер з радіоканалом;
просторового високочастотного опромінення;
радіозакладок в ПЕВН.
Для створення акустичного фону і для активізації радіозакладок з акустопуском слід підготувати і розмістити в контрольованому приміщенні тестове джерело звуку. Як таке джерело можна використовувати магнітофон з добре відомою музичною або мовною фонограмою. Не рекомендується використовувати в цих цілях радіоприймач або телевізор, оскільки створюваний ними звуковий сигнал, переданий «радіозакладкою», може збігтися із радіосигналом самої мовної станції. Вибір гучності тестового звукового сигналу визначається як розмірами приміщення, так і чутливістю мікрофону «радіозакладки». Зазвичай такі мікрофони упевнено сприймають звук середньої гучності з відстані приблизно 10 метрів.
Підготовка самого приладу ST 031 «Піранія» (після перевірки його працездатності в даному режимі) полягає в установці «нульового» порогу детектора, що є, фактично, визначним для успішного проведення робіт, для цього необхідно обов'язково дотримуватися декількох простих правил:
Не можна проводити установку порогу в приміщенні, що перевіряється, оскільки при функціонуванні в нім вже розміщеної «радіозакладки», рівень її радіовипромінювання буде визначений приладом як «нульовий»;
Під час налаштування порогу недопустимо використання радіостанцій, радіотелефонів і інших радіовипромінюючих засобів;
Не допускати контакту антени приладу з металевими предметами і дротами, як джерелами перевипромінених високочастотних сигналів;
Якщо об'єктом перевірки є автомобіль або інший транспортний засіб, то, налаштування «нульового» порогу слід проводити не ближче 10(20 метрів від нього.
Після встановлення «нульового» порогу прилад переміщають в контрольоване приміщення (до контрольованого об'єкту) БЕЗ ВИКЛЮЧЕННЯ ЖИВЛЕННЯ.
Пошук:
Відключити від розеток електромережі шнури живлення всіх санкціонованих споживачів і вимкнути освітлювальні прилади з лампами розжарювання.
Якщо не накладаються обмеження на секретність проведення робіт, то найкращий ефект дає поєднання амплітудного методу і методу «акустозавязки».
При проведенні секретноого пошуку необхідно орієнтуватися на амплітудний метод з прослухуванням детектованих сигналів через навушники.
Пошук здійснюється шляхом обходу приміщення (об'єкту) рухаючись уздовж стін з обстеженням меблів і інших предметів.
Пошук доцільно починати із застосуванням телескопічної антени.
Антену приладу доцільно тримати на відстані не більше 20(25 см від обстежуваних поверхонь і предметів.
За відсутності обмежень на використання методу «акустозавязки» динамік вбудованого гучномовця приладу слід орієнтувати у бік обстежуваних поверхонь і предметів.
При наближенні антени приладу ST 031 «Піранія» до місця розміщення «радіозакладки» напруженість електромагнітного поля зростає, відповідно підвищується і рівень сигналу на його вході. З перевищенням рівнем сигналу встановленого «нульового» порогу, залежно від вигляду сигналу, збільшується кількість забарвлених секторів одного з рядків індикаторів рівня і, починаючи з четвертого, зростає частота клацань звукової сигналізації в режимі «TONE», а при включенні режиму «AUD» і динаміка гучномовця виникає «акустозавязка».
При достатньому наближенні до джерела радіочастотомір здійснює «захват» частоти і показує в останньому рядку екрану її значення.
Шляхом зменшення гучності кнопкою «-», зміни кордонів динамічного діапазону кнопкою «SET», збільшення вручну порогу спрацьовування детектора, постійного спостереження за свідченнями частотоміра звужується зона обстеження і, тим самим, локалізується місце установки «радіозакладки» з погрішністю в межах 10(15 см.
Для пошука закладок з маскованим радіоканалом необхідно використати амплітудний метод. Якщо вимкнути джерело тестової фонограми і створити в приміщенні, що перевіряється, короткий різкий звук (сильна удар по кришці столу або металевому предмету), то можна зафіксувати характерні зміни сигналу, що демодулюється, «на слух» в режимі «AUD», зміни осцилограми в режимі «OSC» і спектрограми в режимі «SA».
В разі застосування «радіозакладки» з цифровими методами модуляції індикація підвищення рівня відбуватиметься на нижньому індикаторі. Індикація частоти прийнятого сигналу в даному випадку буде випадковою.
В разі застосування як «радіозакладки» телефонів стандарту DECT або GSM, окрім індикації підвищення рівня сигналу в нижньому рядку, на індикаторі з'явиться надпис DECT або GSM.
Для пошуку телефонних радіоретрансляторів необхідно зняти трубки всіх телефонних апаратів. Власне пошук проводиться в два етапи:
Спочатку на наявність закладних пристроїв перевіряються самі телефонні апарати. Встановлений в апараті радіоретранслятор виявляється так само як і радіомікрофон. При наближенні антени приладу до такого телефонного апарату реагують засоби звукової (у режимі «TONE») індикації, індикатор рівня сигналу і частотомір. При перемиканні в режим «AUD» в динаміку або в навушниках прослуховується або безперервний, або перервний тональний сигнал телефонної станції. У ряді випадків при наближенні мікрофону телефонної трубки до динаміка приладу ST 031 «Піранія» може виникнути ефект «акустозавязки». Не рекомендується перевіряти телефонні апарати в режимі гучномовного зв'язку (якщо він передбачений), оскільки в цьому випадку може виникнути помилкова «акустозавязка» між мікрофоном і динаміком самого апарату.
Далі пошук телефонних радіоретрансляторів здійснюється шляхом обходу приміщення уздовж абонентської телефонної лінії і виявлення на ній місць із максимумом рівня радіосигналу. При обході антену приладу необхідно орієнтувати в різних площинах на мінімально можливій відстані від лінії. Практично завжди існує необхідність перевірки лінії аж до основного розподільного щита. Особливу увагу слід звертати на розподільні коробки і місця, де лінія прокладена прихованою проводкою. Встановлені на лінії телефонні радіоретранслятори локалізуються, в основному, амплітудним методом, що доповнюється перевіркою на виникнення «акустозавязки».
Пошук замаскованих радіомікрофонів, що живляться від електромережі, і локалізація місця їх установки:
включити тестове джерело звуку;
необхідно обстежувати всі доступні зовнішні поверхні конструкцій, що захищають приміщення
проаналізувати прийнятий сигналу «на слух» в режимі «AUD»;
антену приладу розташовувати на мінімально можливій відстані від обстежуваних поверхонь;
при перевірці трубопровідних комунікацій необхідно виконувати ці ж рекомендації, але не допускати контакту антени з металевими поверхнями. Локалізація радіостетоскопів здійснюється амплітудним методом в суміжних приміщеннях, що доповнюється, при необхідності, використанням режимів «OSC» і «SA».
При виявленні сигналу від замаскованих відеокамер:
зачинити вікна шторами або жалюзі, залишивши включеним внутрішнє освітлення;
провести кілька разів включення і виключення штучного освітлення;
при включеному режимі «AUD» повинні прослуховуватися чіткі зміни тону продетектованого сигналу;
для підвищення надійності розпізнавання включити режим «OSC» і переконатися в зміні структури сигналу по осцилограмі при включенні і виключенні освітлення. Вигляд осцилограми радіосигналу передачі відеоінформації при різних значеннях параметрів горизонтальної розгортки показаний на мал. 2 і 3. Якщо результати такої перевірки позитивні, то сигнал упевнено можна віднести до категорії внутрішніх, створюваних передавачем відеокамери, оскільки зміна освітленості приміщення на параметри сигналу телевізійного мовлення не впливає. Передавачі відеокамер можуть працювати на частотах до 2300МГц. Виявлення сигналу (схожого на сигнал яскравості) на частотах поза діапазоном телевізійного мовлення практично однозначно свідчить про роботу передавача прихованої відеокамери. Локалізація таких засобів здійснюється амплітудним методом.

Виявлення факту створення просторового високочастотного опромінення:
Виявити факт високочастотного опромінення, для цього необхідно:
піднести антену до внутрішнього скла на відстань 5-10 см;
зафіксувати рівень і частоту найбільш потужного сигналу;
включити режим «AUD» і «на слух» визначити наявність і особливості демодульованого сигналу;
по графічному індикатору оцінити стабільність частоти випромінювання;
перейти в будь-яке з сусідніх приміщень (орієнтованих вікнами в ту ж сторону) і повторити перевірку в районі кожного з його віконних отворів;
Високочастотне опромінення цілком імовірне, якщо:
частота сигналу, що приймається, лежить (або дуже близька) в межах вказаного діапазону;
стабільність частоти висока;
модуляція сигналу відсутня;
у сусідніх, по відношенню до того, що перевіряється, приміщеннях рівень сигналу, що приймається, істотно менший.
Виявлення джерел перевипромінення необхідно ретельно обстежувати кожен з потенційно небезпечних предметів. Підставою для ухвалення кінцевого рішення про опромінення і про наявність в приміщенні перевипроміненюючих предметів є покази індикатора рівня приладу ST – 031 «Піранія» і його частотоміра, а також результати прослуховування в режимі «AUD». При цьому як основні ознаки зазвичай розглядають фіксацію номінала частоти, кратного максимум третій гармоніці опромінюючого сигналу, і ідентифікацію звукового сигналу в режимі «AUD» з акустичним фоном приміщення.
В останню чергу перевірити ПЕОМ на наявність в них «радіозакладок»:
переміщати антену приладу ST 031 «Піранія» довкола монітора і системного блоку, фіксуючи рівень прийнятого сигналу і свідчення частотоміра;
Наявності в ПЕОМ «радіозакладки» і її роботі на передачу відповідають різке зростання рівня сигналу, що приймається, і відносно висока стабільність частоти. В цьому випадку:
зафіксувати положення антени, якому відповідає максимальний рівень;
включити режим «OSC» і візуально оцінити вигляд сигналу;
Для виключення помилкових висновків порівняти його з осцилограмою побічних електромагнітних випромінювань монітора ПЕОМ, вигляд якої показаний на рис 4.;
Крім того, визначення місця установки «радіозакладки» здійснюється, шляхом послідовного включення і виключення монітора і системного блоку.