-
з:-ті---=;чепц потенціали підприємства, конкурентоспроможність -'лек- І ^•^укції, наявність «ноу-хау» тощо. І тільки в разі позитивних резуяя | татів експертизи банк дає новій компанії «добро». По-третє, потенціалні інвестори забезпечуються вірогідною інформацією .про нові АТ— з тим, щоб вони могли зробити свій вибір. Ця інформація включає в себе не тільки розгорнуті проспекти і рекламні ролики, але й серйозні аналітичні статті в таких виданнях, як «Файненшл Тайме» або «Бізнес Уік». Порівнювати її з настирливою і беззмістовною рекламою на,всіх каналах російського і українського телебачення та на газетних шпальтах просто не можна: у нас глядача (читача) активно вмовляють купити кота в мішку, наполягаючи на тому, що мішок прекрасний, а кіт просто чудовий, По-четверте, в західних країнах інвестиційні фонди, як правило, мають стійку репутацію, а їх діяльність постійно контролюється банками і міністерством фінансів.
Щодо Росії, то тут ЧІФи, які концентрують ваучери і готівку потенціальних акціонерів, покликані допомогти рядовим інвесторам зробити свій вибір в умовах майже повної відсутності вірогідної інформації, і Процес масового створення ЧІФів відбувається поспіхом, як і приватизація в цілому, а тому більшість з них не користується хорошою репутацією. Про це свідчить серія сканда.тГз з такими фондами, як «АТ МММ», «Російський Будинок Селекгу». 'Технічний прогрес» та ін. Фонди всіляко ухиляються від надання іі:сЬ:'р-,:ації про свою діяльність не тільки рядовим акціонерам, а.-е й М;;:і:-::'ству фінансів РФ або Держ-коммайна РФ, прагнучи будь-якнмп іг—хзми здобути гроші та використати їх для спекулятивних уго^. Б – В українському законодавчому полі найкращою формою захисту інтересів є об'єднання їх у довірчі товариства, які, маючи значну кількість акцій, можуть впливатпа фінансово-господарську і кадрову діяльність АТ. На другому_етапі „великої” приватизації, який неминуче затягнеться на тривалий строк, відбуваються концентрація акцій (акціонерного капіталу) в малочисельної групи власників і формування .конкретних груп, які володіють або управляють контрольним пакетом акцій. он-центрацТя~акцїй може відбуватися різними споєна1.';: — прямого скуповування акцій у дрібних тримачів (нерідко—чет^; --ідставних осіб)4, організації трастових компаній, яким дрібні тримач- ввіряють управління своїми акціями (а тому передають І свої го.-с::-:'. створення приватних холдингових компаній тощо. В результаті з'являються реальні', приватні власники приватизованих підприємств, кровно заінтересовані в їх ефективній роботі. Такі власники, насамперед, намагатимуться реструктурувати і модернізувати свої підприємства, скоротивши при цьому зайвий персонал. ]П'ому~не можна вважати несподіваною ситуацію; при якій ча'стина дрібних тримачів акцій втратить свою роботу і перетвориться на своєрідних «безробітних капіталістів».
Розглядаючи шлях стихійної концентрації акціонерного капіталу веде до зосередження контрольного пакета акцій у руках випадкових людей, нерідко, не_зв'язаних_з даним__підприємством. Більше того: контрольний пакет може потрапити до замаскованих кримінальних структур.'"ІТоряд~з~тй'м, Можливим є й інший, цілеспрямований шлях концен
4 Контрольний пакет акцій може потрапити до рук вузької групи (організації) приватних осіб і в результаті скуповування ваучерів в особливо великих розмірах. У Росії такі факти мали місце: досить вказати на скандал, пов'язаний з акціонуванням Горьковського автозаводу, ускладнення на московському ЗІЛі тощо.
5 Необхідно підкреслити, що на українських підприємствах (як і на російських) порівняно із західними тих самих профілю і обсягу виробництва чисельність персоналу ', е надмірною. По суті, йдеться про приховане безробіття, яке перешкоджає зростадг. ;Ї» продуктивності праці, зниженню витрат, значна частка яких припадає на зарплат ^о' підвищенню конкурентоспроможності продукції. Тому оптимізація чисельності перс' ^ лу підприємств є необхідною умовою підвищення ефективності виробництва.
10 *'
>. •"
/ < •