10.6. Аналіз ліквідності та фінансової стійкості підприємства.Ліквідність підприємства – це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов’язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності та формування залишку коштів після погашення зобов’язань перед бюджетом, страховими та іншими соціальними фондами, а також виплати дивідендів.Аналіз ліквідності потребує ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Він здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов’язань із наявності ліквідних коштів.Для аналізу ліквідності також доцільно розраховувати в динаміці коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, поточної ліквідності, критичної оцінки, поточної заборгованості, період інкасації дебіторської заборгованості, тривалість кредиторської заборгованості, обертання матеріальних запасів, обертання постійних та усіх активів.Аналіз ліквідності доцільно доповнити аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру. (2, с.275-279).Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:1) абсолютна фінансова стійкість;2) нормально стійкий фінансовий стан;3) нестійкий фінансовий стан;4) кризовий фінансовий стан.Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси тв витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями.Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників. (2, с.279-282).Розглянемо методичну послідовність аналізу ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства на умовному прикладі.Будь-якого користувача фінансової звітності насамперед цікавить питання про ліквідність та платоспроможність підприємства. Для цього за даними балансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних показників. В першу чергу з цією метою використовуються три наступні коефіцієнти:1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) – Кп , що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов’язань.2. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності – Кшл , що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.3. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності (Каб.л), що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити своїми коштами негайно.У таблиці 10.9 наведені розраховані за даними балансу підприємства значення перелічених коефіцієнтів у порівнянні з їх нормативними значеннями.Таблиця 10.9Аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємств.
З даних таблиці видно, що підприємство спроможне погасити свої поточні зобов’язання:· за рахунок грошових коштів усі короткострокові зобов’язання;· за рахунок грошових коштів та коштів у розрахунках з дебіторами – на 177% короткострокових зобов’язань;· за рахунок усіх оборотних активів – 227% короткострокових зобов’язань.Отже, аналізоване підприємство можна охарактеризувати як стійке і незалежне.Оцінку фінансової стійкості підприємства здійснимо на умовному прикладі по даних балансу (табл.10.10).Таблиця 10.10Аналіз показників фінансової стійкості підприємства
Для характеристики фінансової стійкості підприємств доцільно використовувати, в першу чергу, шість таких показників:1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) – Кавт , що показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.2. Коефіцієнт фінансової стійкості – Кф.с – що показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування.3. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами – Кзвз – показує, яка частина матеріальних оборотних активів фінансується за рахунок засобів чистого оборотного капіталу.4. Коефіцієнт ефективності використання активів – Кеа – показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню загальних вкладень в його діяльність. характеризує прибутковість цього капіталу, яким володіє підприємство, незалежно від джерел його надходження.5. Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу (коефіцієнт прибутковості власного капіталу) – Кевк – показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню власного капіталу, тобто характеризує ефективність власних інвестицій.6. Коефіцієнт співвідношення необоротних і оборотних активів – Кн/об – характеризує співвідношення необоротних і оборотних активів.Із таблиці видно, що більшість показників фінансової стійкості підприємства мають фактичні значення вищі за нормативні. Це характеризує підприємство як фінансово стійке.Коефіцієнт автономії протягом року знизився з 0,83 до 0,78. однак як на початок, так і на кінець року цей коефіцієнт вище за оптимальне його значення. Значення коефіцієнту свідчить, що на кінець року в кожних ста гривнях вкладених активів підприємства 78 грн. складають власні кошти (власний капітал).Коефіцієнт фінансової стійкості також дещо знизився протягом року (з 4,93 до 3,58). Однак в обох аналізованих періодах він мав значення, вищі за оптимальне. Значення цього коефіцієнту на кінець року свідчить про те, що на кожну гривню залучених коштів припадає 3,58 грн. власних коштів.Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами протягом року підвищився з 2,20 до 2,53 і має значення, вищі за оптимальне.Негативним в роботі аналізованого підприємства є зниження коефіцієнту ефективності використання активів з 0,20 до 0,13, коефіцієнту ефективності використання власного капіталу з 0,25 до 0,16 та коефіцієнту відношення необоротних і оборотних активів – з 1,92 до 1,02.Отже, у підприємства наявні реальні можливості підвищення фінансової стійкості та стабільності.
Коефіцієнт фінансової автономії розраховують за формулою Кавт = Власний капітал/ Всього джерел коштів Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним і більш незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство. критичне значення коефіцієнта автономії має становити 0,5.
Коефіцієнт фінансового ризику - співвідношення залучених коштів до власного капіталу управителя.
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами розраховується як відношення величини чистого оборотного (робочого) капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.
Робочий капітал - різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями, тобто він складається з частини оборотних активів, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань.
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.
Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5.
Коефіцієнт незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел.
Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище ризик неплатоспроможності. Низьке значення коефіцієнта говорить про можливість дефіциту грошових коштів.
Коефіцієнт фінансового ризику
Позичений капітал / Власний капітал
(р.480 + р.620) / (р.380 + р.430 + р.630) (Ф. №1) 1:1
4. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень.Він визначається:довгострокові зобов’язання (довгострокові кредити банку + довгострокові позики) / основні кошти та інші позаобігові активи (підсумок І розділу активу балансу). Цей коефіцієнт показує, яка частина основних коштів та інших позаобігових активів профінансована зовнішніми інвесторами, тобто в якомусь сенсі належить їм, а не власникам підприємства.
Коефіцієнт фінансової автономії розраховують за формулою Кавт = Власний капітал/ Всього джерел коштів Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним і більш незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство. критичне значення коефіцієнта автономії має становити 0,5. Коефіцієнт фінансової залежності розраховують за формулою Коефіцієнт фінансової автономії розраховують за формулою Кавт = Власний капітал/ Всього джерел коштів Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним і більш незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство. критичне значення коефіцієнта автономії має становити 0,5. Коефіцієнт фінансової залежності розраховують за формулою Кзол = Всього джерел коштів/ Власний капітал .Зростання цього показника у динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже, втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці (100%), то це свідчить про те, що власники підприємства повністю його фінансують, а, якщо перевищує одиницю, то навпаки. Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу. Його обчислюють за формулою: Кф.р = Залучені кошти/Власний капітал Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. Кман = Власні оборотні кошти/ Власний капітал. Методика розрахунку коефіцієнта структури по-криття довгострокових вкладень ґрунтується на припущенні, що довгострокові позики використано для фінансування придбання основних засобів та інших капітальних вкладень, тобто Кп.д.в = Довгострокові пасиви/Необоротні активи Коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування. Визначаючи значення цих показників, у розрахунок приймають тільки довгострокові джерела коштів. У цю підгрупу входять два взаємодоповнюючих показники – коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел, які обчислюють за формулою Кд.з.п.к = Довгострокові зобов’язання/Власний капітал + Довгострокові зобов’язання Для характеристики джерел формування матеріаль-них оборотних коштів (запасів) використовують кілька показників, які характеризують види джерел: 1. Власні оборотні кошти Кв = Підсумок розд. I па-сиву Балансу – Підсумок розд. I активу Балансу 2. Власні оборотні кошти і довгострокові позико-ві джерела формування запасів (функціонуючий капітал) Кв.п.з = Кв + Підсумок розд. III пасиву Балансу 3. Загальна величина основних джерел форму-вання запасів Ко. = Кв.дп. + Короткострокові кредити – Необоро-тні активи
Література 1. Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України. – 20054. - №3. – с. 117 – 128 2. Економічний аналіз : Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – Київ: КНЕУ, 2001. – 540 с. 3. Ефимова О.В. Финансовый анализ. 2-е изд., перераб. и доп. – Москва: издательство «Бухгалтерский учет», 1998. – 320 с. 4. Захарченко В.О., Счасна С.І. Систематизація методів оцінки фінансового стану підприємства // Фінанси України. – 2005. - №1. – с. 137 – 144 5. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – Москва: «Финансы и статистика», 1996. – 430 с. 6. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент : Навчальний посібник. – Чернігів: ЧДІЕУ, 2001. – 456 с. 7. Конторщикова О. Аналіз фінансового стану як передумова ефективного управління підприємством // Економіка. Фінанси. Право. – 2002. - №6. – с. 3-5 8. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – Київ: т-во «Знання», 2001. – 378 с. 9. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. – Київ: Вища школа, 2003. – 278 с. 10. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности. – Минск: ИП «Экоперспектива», 1997. – 498 с. 11. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств : Навч. посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 460 с. 12. Фінанси підприємств : Підручник / керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – 4-те вид., перероб. та доп. – Київ: КНЕУ, 2002. – 571 с.
