З М I С Т
1.ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ 2
2. АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 5
2.1. Атмосферне повітря 5
2.1.2. Основні джерела забруднення 7
2.2. Водні ресурси 8
2.2.1. Забір і використання води 8
2.2.2. Скид зворотних вод та забруднювальних речовин 10
2.2.3. Скидання речовин-забрудників у водні об’єкти 10
2.2.4. Водокористувачі-забруднювачі водних об’єктів 11
2.2.5. Якість поверхневих вод 11
2.2.6. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 13
2.2.7. Стан систем водогінно-каналізаційного господарства 13

2.2.8. Дозвільна діяльність 14
2.2.9. Основні джерела забруднення 14
2.3 Відходи 18
3. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 21
4. ВИСНОВКИ 22
Додатки 25
Література 33
1.ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Рівненська область розміщена на північному заході України. Її площа — 20052 км2, що становить 3,1% від загальної території країни.
Клімат помірно континентальний: м’яка зима з частими відлигами, тепле, нерідко дощове літо; середньорічна кількість опадів — 600-700 мм. Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється в останні дні грудня — першу декаду січня. Літо, що приходить наприкінці травня, триває до вересня. Це період найвищих температур повітря і грунту, найбільших опадів, дозрівання врожаю. Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється на початку вересня.
Рівненська область ділиться на три частини: Полісся, Волинське лесове плато і Мале Полісся, що розташоване на півдні, між Радивиловом і Острогом, де у нього вклинюються відроги Подільської височини з висотами понад 300 м над рівнем моря.
Розміщення Рівненщини на межі Східноєвропейської платформи і Карпатської геосинклінальної області зумовили бурхливий і неоднозначний перебіг геологічної історії, що відбилося у неоднорідності тектонічної структури і формуванні досить складного комплексу геологічних відкладів на більшій частині області.
Територія області розташована у межах двох крупних платформенних структур — Українського щита та Волино-Подільської плити і лише незначна ділянка на північно-східній окраїні Рівненщини лежить у межах Прип’ятського прогину.
Гідрологічно Рівненщина знаходиться в межах трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип’ятського та Українського басейну тріщинних вод. Ресурси підземних вод області оцінюються в 3602,5 тис. м3/добу, в тому числі: Волино-Подільський артезіанський басейн – 3521,7 тис. м3/добу, Прип’ятський артезіанський басейн – 12,0 тис. м3/добу, Український басейн тріщинних вод – 68,8 тис. м3/добу. Балансові запаси підземних вод на розвіданих родовищах – 425,6 тис. м3/добу.
Ріки області належать до басейну Прип’яті і живляться в основному за рахунок талих снігових вод, у меншій мірі — ґрунтових вод та атмосферних опадів. Найбільші з них — Горинь, Стир та притока Горині Случ. Основний напрямок течії — з півдня на північ— зумовлений загальним зниженням території від Волинського лесового плато до Поліської низовини.Найбільші серед озер— Нобель (4,7 км2) та Біле (4,5 км2). Нобель розташоване в заплаві Прип’яті; його максимальна глибина 11,9 м. Є також значна кількість невеликих озер у заплавах Горині, Стиру, Веселухи.
Ґрунтовий покрив області неоднорідний. Найпоширеніші дерново-підзолисті, опідзолені чорноземи, дернові, торфові та торфо-болотні грунти. Дерново-підзолисті, характерні для Полісся, — малородючі, бідні на поживні речовини; утворились під лісовою рослинністю, на водно-льодовикових відкладах. На лесах Волинського плато сформувались світло-сірі грунти і опідзолені чорноземи; вони досить родючі, тому майже всі розорані. Південь Полісся представляють дернові грунти та торфо-болотні в заболочених зниженнях озерно-льодовикового та річкового походження.
Територія Рівненщини охоплює декілька природних регіонів і лежить на своєрідній межі — екотоні — між Центральною та Східною Європою, відзначаючись великою різноманітністю рослинного світу. За підрахунками флора області нараховує близько 1600 видів вищих рослин. Чимало з них зростають у багатьох регіонах земної кулі. Але є й такі, що мають досить вузький ареал, та такі, що знаходяться тут на межі свого поширення.
Область за своїм рослинним покривом належить до Східно-Європейської провінції Європейської широколистяно-лісової зони. У рослинному покриві переважають ліси (більше 30% площі), 10% займають луки та 7—8% — болота. При цьому слід зауважити, що заболоченість дуже нерівномірна і варіює від 40% на півночі до 2—3% на півдні.
На Поліссі найбільш поширені соснові та сосново-дубові ліси, на Волинському лесовому плато — здебільшого листяні ліси, а в Малому Поліссі — дубово-соснові ліси з більш багатим, ніж на Поліссі, трав’яним покривом.
Луки, як правило, зосереджені в заплавах річок.
Більшість боліт низинні, менш поширені переходові та верхові.
Тваринний світ характерний для лісової зони.
Екологічна ситуація на території Рівненщини зумовлюється комплексною дією групи чинників глобального (як то руйнування озонового шару, посилення явища парникового ефекту, транскордонні переноси забруднюючих речовин тощо) масштабу, що характерні для всієї земної кулі, регіонального (забруднення радіонуклідами земель шести північних районів області внаслідок Чорнобильської катастрофи) прояву, що мають вплив на всю територію України або окремі її регіони, та місцевої дії, що, як правило, зумовлюються впливом на компоненти навколишнього природного середовища забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 710-и підприємств хімічної, машинобудівної, метало- та деревообробної, легкої, харчової, енергетичної та інших галузей області, пересувними джерелами викидів в атмосферне повітря, скидами неочищених і недостатньо очищених зворотних вод в поверхневі водні об’єкти області та надходженням в навколишнє середовище різних типів неутилізованих відходів.
Так, у 2001 р. викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в атмосферу склали 14,9 тис. т, що на 0,8 тис. т більше, ніж у 2000 р. Збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу спостерігалося здебільшого на підприємствах будівельної та деревообробної промисловості, що зв’язано із збільшенням обсягів виробництва. З 20 адміністративних одиниць області (міст обласного підпорядкування та районів) збільшення викидів в атмосферу мало місце у 12-ти з них.
В 2001 р. в поверхневі водні об’єкти області було скинуто 98,4 млн. м3 зворотних вод, що на 2,8 млн. м3 більше, ніж у 2000 р. При чому скид неочищених стічних вод збільшився за цей період на 0,87 млн. м3, а недостатньо очищених — на 3,15 млн. м3. Збільшився скид недостатньо очищених стічних вод в річки Случ, Замчисько та неочищених в р.Устя. Основними забруднювачами водних ресурсів залишаються підприємства житлово-комунального господарства області.
В 2001 р. в цілому по області було утворено 51,9 тис. т відходів, що на 148,8 тис. т менше, ніж в 2000 р.
Таким чином викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел складають 0,013 т на душу населення, скиди зворотних неочищених вод — 1,295 м3, недостатньо очищених — 17,275 м3 на одного жителя області, і в розрахунку на душу населення було утворено 0,044 т відходів.
Найбільшими ж забруднювачами атмосферного повітря в області в 2001 р. були підприємства хімічної, будівельної та деревообробної промисловості.
Найбільшим споживачем води лишилася промисловість – 65,56 млн. м3, на другому місці - сільське господарство – 30,18 млн. м3 та на третьому місці - житлово-комунальне господарство – 29,02 млн. м3.
Основними агентами забруднення грунтів в області виступають промисловість (хімічна і будівельна галузі), автотранспорт та сільське господарство, хоча внаслідок зменшення обсягів виробництва за останнє десятиліття спостерігається зменшення загального фонового навантаження грунтів токсичними речовинами, проте забруднення на локальних рівнях, особливо в зонах дії окремих промислових об’єктів та вздовж автотрас, і надалі залишається високим
Високого навантаження від об’єктів хімічної промисловості (ВАТ “Рівнеазот”) зазанають і рослинні ресурси області.
Стратегічними проблемами, що потребують головної уваги в сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів області є:
- радіоактивне забруднення території області (і особливо її північних районів) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
- забезпечення ефективної роботи комунальних очисних споруд;
- вирішення проблеми недопущення забруднення довкілля фосфогіпсами ВАТ “Рівнеазот”;
- зниження родючості ґрунтів через їх збіднення на вміст поживних речовин та погіршення фізико-хімічних властивостей, що відбувається внаслідок зменшення внесення в ґрунти мінеральних та органічних добрив, а також скорочення обсягів вапнування кислих ґрунтів;
- посилення державного контролю за станом об’єктів природно-заповідного фонду області, створення нових природно-заповідних територій і об’єднання їх в екологічну мережу;
- покращання економічних механізмів регулювання природокористування;
- створення регіональної інформаційної системи моніторингу навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів області на базі обласної системи екологічного моніторингу СЕМ “Полісся”;
- забезпечення надійної експлуатації системи радіаційного спостереження та раннього оповіщення про радіаційну аварію “Гамма-1”;
- розв’язання проблем, пов’язаних з поводженням з відходами
Для цього необхідне:
- підвищення ефективності державного контролю за природоохоронною діяльністю суб’єктів господарювання; забезпечення ефективної взаємодії з правоохоронними органами та іншими контролюючими службами області; забезпечення повного стягнення збитків за порушення екологічного законодавства та штрафних санкцій; впровадження комп’ютерних методів обробки інформації аналітичного забезпечення контрольної діяльності; здійснення заходів в рамках запровадження нової концепції регулювання охорони атмосферного повітря;
- вирішення питання фінансування виробництва з переробки фосфогіпсів ВАТ “Рівнеазот”;
- забезпечення ремонту і модернізації очисних споруд області;
- інтенсифікація сільськогосподарського виробництва;
- здійснення комплексу організаційно-технічних заходів в рамках забезпечення функціонування Рівненського державного природного заповідника; створення регіональних ландшафтних парків “Дермансько-Мостівський” в Здолбунівському, “Погориння” в Гощанському та “Демидівський” в Демидівському районах;
- посилення контролю за цільовим використанням коштів природоохоронних фондів;
- здійснення комплексу заходів по впровадженню регіональної інформаційної системи моніторингу навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів області на базі системи регіонального екологічного моніторингу СЕМ “Полісся”;
- забезпечення надійної експлуатації системи радіаційного спостереження та раннього оповіщення про радіаційну аварію “Гамма-1”;
- посилення контролю за зберіганням на підприємствах області токсичних промислових відходів та небезпечних речовин;
- розвиток науково-дослідних робіт з екологічної тематики;
- удосконалення еколого-пропагандистської діяльності.
Крім того піднесенню ефективності управління природоохоронною справою на державному та регіональному регіональному рівнях у найближчій перспективі сприятиме:
- запровадження екологічного аудиту;
- запровадження механізму екологічного страхування юридичних та фізичних осіб на випадок заподіяння ними шкоди навколишньому середовищу, аварій та стихійних лих;
-забезпечення чіткого розмежування повноважень органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування та спеціально уповноважених органів в галузі охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки;
- запровадження системи економічного стимулювання ефективної екологічної діяльності на умовах:
- встановлення податкових, цінових, кредитних, митних та інших пільг для підприємств та фондів, які виготовляють конкурентоздатну, екологічно чисту, безвідходну продукцію, реалізують природоохоронні, ресурсозберігаючі технології і заходи та надають екологічні послуги;
- підвищеного рівня оподаткування екологічно небезпечної продукції та технологій;
- запровадження аукціонної системи купівлі-продажу ліцензій на право викидів, скидів забруднюючих речовин;
- розроблення і прийняття Кабінетом Міністрів України загальнодержавної, а на її основі - регіональних програм моніторингу навколишнього природного середовища з чітким визначенням конкретних заходів, їх виконавців, термінів виконання, обсягів і джерел фінансування.
Вирішення стратегічних екологічних проблем області великою мірою залежить від стану вирішення структурного реформування економіки області (зменшення енергомісткості виробництва), ступеню зношення основних фондів, рівня застосування інноваційних, ресурсозбережних та природоохоронних технологій.
На даний час вартість основних фондів області з урахуванням проведених індексацій станом на 1 січня 2002 р. становить 14,9 млрд. грн. Найбільша частка зосереджена в промисловості (35,7%) та в сільському господарстві (17,8%).
Технічний стан основних фондів незадовільний – коефіцієнт зносу становить 41,9%. У сільському господарстві ступінь зносу складає 54,5%, будівництві – 55,4%, транспорті (включаючи вартість доріг) – 48%, промисловості – 44,6%.
З метою відродження на сучасній технологічній основі господарського комплексу області, оновлення основних фондів здійснюються заходи з активізації інноваційно-інвестиційної діяльності. В 2001 р. введено в дію автоматизоване виробництво глазурованих цукерок на ВАТ “Рівненська кондитерська фабрика”, автоматичну лінію на ТзОВ “Костопільський завод деревинних плит” та 4 механізовані потокові лінії (3 – на ЗАТ “Костопільський завод скловиробів” і 1 – на ВАТ “Рівненська кондитерська фабрика”. Впроваджено 6 нових технологічних процесів, в т. ч. 2 – ресурсозберігаючі. Це дало можливість освоїти 373 нових види продукції, що на 47,4% більше ніж 2000 р.
За роки незалежності в економіку області залучено понад 40 млн. грн. державних інноваційних коштів. Протягом 2001 р. за рахунок вказаних коштів реалізовано інноваційний проект відновлення виробництва електроенергії на Хрінницькій ГЕС потужністю 800 кВтхгод.
За 2001 р. загальний обсяг інвестицій в основний капітал області зріс на 42% в порівнянні з 2000 р. і складає 496 млн. грн.
В 2001 р. підприємствами області зекономлено 78,6 тис. т умовного палива, що майже в 3 рази більше запланованого. При цьому за рахунок реалізації державної, обласної та регіональних програм енергозбереження досягнуто економії 34,5 тис. умовного палива. Впровадження в області Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних, відновлювальних джерел енергії і малої гідротеплоенергетики дало можливість зекономити 44,1 тис т органічного палива в умовному обчисленні.
Всього в 2001 р. в області забезпечено економію паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 4,6% середньорічного їх споживання.
На ВАТ АЕC Рівнеенерго” вдосконалено систему розрахункового та технічного обліку електроенергії, досягнуто економії 18,74 млн. кВтхгод., або 6,59 тис. т умовного палива (економічний ефект від впровадження – 4,52 млн. грн.).На ТзОВ “ОДЕК Україна” введено в експлуатацію паровий котел “КАN4300” потужністю 5 МВт, який працює на відходах деревини. При цьому економія природного газу становить 3,45 млн. м3, або 4,00 тис. т умовного палива (економічний ефект – 1,10 млн. грн.).
В області за 2001 р. фактичні питомі витрати теплової енергії порівняно з 2000 р. зменшились на 0,9%, електроенергії – на 2,2%, проте на 0,6% зросли витрати котельно-пічного палива.
Стан вирішення проблем навколишнього середовища буде постійно зв’язаним з впровадженням економічних механізмів природокористування, зменшення енергоємності виробництва, що розглянуто вище, оптимізацією споживання природних ресурсів на душу населення, в першу чергу мінерально-сировинних ресурсів і води.
Так, як видно з табл.1.1 видобуток корисних копалин на душу населення поступово зменшувався з 1995 р. по 2000 р. В 2001 році спостерігається явище зростання споживання більшості корисних копалин на душу населення.
2. АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
2.1. Атмосферне повітря
Збір і узагальнення статистичних даних про викиди забруднювальних речовин від стаціонарних і пересувних джерел викидів в цілому по області та в розрізі населених пунктів здійснюється Рівненським обласним управлінням статистики. Так, за їх даними у 2001 р. в області 334-ма підприємствами здійснено викиди забруднювальних речовин від стаціонарних джерел обсягом 14,9 тис. т, що на 0,8 тис. т (5,4%) більше, ніж у 2000 р. (табл. 2.1.1, рис. 2.1).

У викидах переважали газоподібні та рідкі речовини – 10,7 тис. т (71,8%). Твердих речовин викинуто 4,2 тис. т. Зменшення викидів забруднюючих речовин спостерігалось у 7 районах області: Дубенському (19,5%), Зарічненському (9,5%), Корецькому (9,9%), Млинівському (17,4%), Острозькому (11,9%), Рокитнівському (4,7%), Сарненському (1,3%) та місті Рівне (18,0%).
Основними забруднювачами атмосферного повітря щодо адміністративного поділу лишаються як і в 2000 р. м.Рівне (3,4 тис. т – 22,9%, хоча сумарно це на 0,7 тис. т менше 2000 р.), Здолбунівський (3,2 тис. т – 21,8%, що на 0,4 тис. т більше попереднього року), Рівненський (1,4 тис. т – 9,2%, що на 0,4 тис. т більше 2000 р.), Сарненський (0,96 тис. т – 6,4%) райони та збільшилась кількість забруднень в Костопільському (0,9 тис. т – 5,8%, що на 0,3 тис. т більше попереднього року), Дубровицькому (0,78 тис. т – 5,2%, що на 0,2 тис. т більше 2000 р.) районах та м.Дубно (0,78 тис. т – 5,2%). Загалом в перерахованих адміністративних одиницях у 2001 р. викинуто в атмосферу 76,6% загальної кількості забруднювальних речовин.
Збільшення кількості викидів в атмосферне повітря відбулося в основному за рахунок пилу та оксиду вуглецю, яке спостерігалося в 10-и і 11-и адміністративних утвореннях області відповідно. Лише в Березнівському, Корецькому, Млинівському, Острозькому, Сарненському районах та містах Рівне і Дубно спостерігалося зменшення викидів пилу та в Дубенському, Рокитнівському районах і м.Рівне — зменшення викидів оксиду вуглецю (табл. 2.1.2 (див. додатки)). В решти районах і містах області викиди даних забруднювальних речовин наближено ті ж, що і в минулому році. Дещо зменшилися викиди діоксиду сірки (на 8,3%) за рахунок м.Рівне, Рокитнівського і Зарічненського районів області. Викиди діоксиду азоту наближено лишилися на минулорічному рівні.
Середня кількість забруднювальних речовин в перерахунку на одне підприємство області протягом року складає 44,6 т, що на 0,7 т більше, ніж у 2000 р.
В розрахунку на 1 км2 території області у 2001 р. стаціонарними джерелами забруднення викинуто 743 кг забруднюючих речовин, що на 38 кг більше попереднього року. Найбільша кількість питомих викидів, як і в 2000 р., припадає на території міст Острог (81,1 т/км2), Рівне (58,8 т/км2), Дубно (41,1 т/км2).
В 2001 р. повітря в області найбільше забруднювалося від викидів стаціонарними джерелами підприємств хімічної, будівельної та деревообробної промисловості.
При цьому загалом викиди речовин-забрудників зменшились на підприємствах хімічної промисловості в основному за рахунок зменшення обсягів виробництва на ВАТ “Рівнеазот” на 0,8 тис. т, водночас викиди речовин-забрудників зросли на підприємстах будівельної промисловості, сільського господарства, деревообробної промисловості здебільшого внаслідок збільшення об’ємів виробництва. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря в Рівненській об­­ласті наведений в табл.2.1.3 (див. додатки).
Аналіз стану атмосферного повітря в м.Рівне, що найбільш забруднене, в період 1991-2001 рр. здійснювався за вмістом забруднюючих речовин, які найбільше впливають на організм людини і рослинність, а саме: пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, оксиду вуглецю, розчинних сульфатів, фтористого і хлористого водню, аміаку, формальдегіду, бензопірену, а також важких металів – заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому і цинку.
За останні 10 рр. спостерігається тенденція до зниження концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі з деяких інгредієнтів, що визначаються. Їх середньодобові концентрації за останні роки стабілізувались і не перевищують середньодобових ГДК (пил, діоксид сірки, оксид азоту, хлористий водень, аміак, оксид вуглецю, розчинні сульфати та важкі метали).
Разом з тим спостерігається незначна тенденція до збільшення середньодобових концентрацій з діоксиду азоту, формальдегіду та бензопірену. За останні роки середньодобові концентрації діоксиду азоту перевищували ГДК в 1,2 раз, формальдегіду - в 2,7 раз, бензопірену - в 2,6 раз.
2.1.2 ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБРУДНЕННЯ
Контроль рівнів забруднення атмосферного повітря в області здійснюють Рівненський обласний центр гідрометеорології, обласна та міська санепідстанції.
Так, санепідстанція м.Рівне відборів проб повітря в стаціонарних точках на здійснює, але дослідження проводить маршрутним та підфакельним способами. Загалом в 2001 р. відібрано 558 проб повітря, з них в 20 рівень забруднення перевищував ГДК, або 3,5% (по пилу – 17 та діоксиду азоту – 3).
Рівненський обласний центр гідрометеорології здійснює аналіз проб атмосферного повітря, що відбираються на 3-х стаціонарних постах щодня, крім неділі, чотири рази на добу і на перехрестях вулиць м.Рівне (вимірювались концентрації 10-ти інгредієнтів, визначався вміст бенз-a-пірену та важких металів). В 2001 р. екстремально високого рівня забруднення атмосферного повітря в обласному центрі не спостерігалось.
Взагалі за останні 10 років спостерігається тенденція до зниження концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м.Рівне по деяких інгредієнтах, що визначаються. Іх середньодобові концентрації за останні роки стабілізувались і не перевищують середньодобових ГДК (пил, діоксид сірки, оксид азоту, хлористий водень, аміак, оксид вуглецю, розчинні сульфати та важкі метали).
Разом з тим спостерігається незначна тенденція до збільшення середньодобових концентрацій по діоксиду азоту, формальдегіду, та бенз-a-пірену. За останні роки середньодобові концентрації діоксиду азоту перевищували ГДК в 1,2 разу, формальдегіду - в 2,7 разу, бенз-a-пірену - в 2,6 раза. Максимально разові концентрації вище вказаних інгредієнтів на всіх ПОСТах перевищували санітарні норми.
Що ж до контолю стану атмосфери в області в цілому, за 2001 р. лабораторіями СЕС проведено 1912 досліджень забруднення атмосферного повітря. Перевищення ГДК зафіксовано в 115 випадках (6,0%), що на 0,2% вище, ніж в 2000 р. В міських населених пунктах відібрано 1645 проб, перевищувало ГДК - 102 проби (6,2%).
В сільських поселеннях - 267 проб, 13 (4,9%) з них перевищували ГДК в основному за рахунок пилу.
Перевищення ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі спостерігались за наступними інгредієнтами:
- пил в містах - 17,9%, в сільських поселеннях - 10,9%;
- сірчистий газ в містах - 1,6%, в сільських поселеннях - 2,5%;
- окиси азоту - 7,96%;
- фенол і його похідні - 3,6%;
- формальдегід - 6,3%.
Перевищень за іншими інгредієнтами не виявлено.
При вивченні дифузного забруднення проведено 647 досліджень, що на 64 більше, ніж в 2000 р.; вище ГДК - 5,1% (в 2000 р. - 5,4%). При підфакельних спостереженнях відібрано 994 проби, вище ГДК - 2,7% (в 2000 р. - 5,4%). Вивчення забруднення повітря, зв’язаного з рухом автотранспорту, в т. ч. на вулицях, площах і автомагістралях показало перевищення ГДК в 14,6% проб, яких було відібрано 271 (в 2000 р. - 9,2%).
Основним забруднювачем атмосферного повітря залишається автотранспорт, питома вага серед всіх викидів якого постійно зростає (до 80%). Серед підприємств області значна питома вага викидів припадає на підприємства м.Рівне, Рівненського та Здолбунівського районів.
2.2. Водні ресурси
2.2.1. Забір і використання води
В 2001 році з природних водних об’єктів підприємствами та організаціями області забрано 157,66 млн. м3 прісної води, в тому числі з поверхневих джерел 95,80 та з підземних 61,86 млн. м3. У порівнянні з 2000 роком забір прісної води збільшився на 13,28 млн. м3 (з поверхневих джерел збільшився на 22,18 млн. м3, з підземних — зменшився на 8,90 млн. м3) (рис.2.2).


Рис. 2.2. Динаміка забору води з поверхневих та підземних водних джерел, млн м3.
Фактичне водокористування в 2001 році становило 137,2 млн. м3, в тому числі:
· на господарсько-побутові потреби - 36,85 млн. м3;
· виробничі потреби - 75,67 млн. м3;
· сільськогосподарське водопостачання - 4,89 млн. м3;
· ставкове рибне господарство - 19,75 млн. м3;
· інші потреби - 0,01 млн. м3.

Забір і використання води по області, галузях економіки за три останні роки наведено в табл. 2.2.1 (див. додатки), рис. 2.3. Необхідно відзначити ріст використання води в сільському господарстві (на 46,3%), в галузі риборозведення (на 192%).
В 2001 році в системах оборотного та повторно-послідовного водоспоживання було використано 3144,9 млн. м3 води. Економія свіжої води становила 97,65%. Незворотне водоспоживання становило 55,11 млн. м3, або 35% від забраної води (табл. 2.2.5 (див. додатки)), що говорить про зменшення повторно-послідовного та збільшення безповоротного водоспоживання в цілому по області.
Найбільшими споживачами води лишається промисловість – 65,56 млн. м3, сільське господарство – 30,18 млн. м3 та житлово-комунальне господарство – 29,02 млн. м3.
Забір води по басейнах основних річок області становить:
· р.Припять - 157,7 млн. м3, в тому числі:
· р.Льва - 9,3 млн. м3,
· р.Горинь - 66,2 млн. м3,
· р.Случ - 6,9 млн. м3,
· р.Замчисько - 1,7 млн. м3,
· р.Устя - 23,2 млн. м3,
· р.Стир - 82,1 млн. м3,
· р.Іква - 10,0 млн. м3.
А використання води складає:
· р.Припять - 137,2 млн. м3, в тому числі:
· р.Льва - 5,5 млн. м3,
· р.Горинь - 56,8 млн. м3,
· р.Случ - 4,1 млн. м3,
· р.Замчисько - 1,7 млн. м3,
· р.Устя - 21,0 млн. м3,
· р.Стир - 74,8 млн. м3,
· р.Іква - 9,1 млн. м3.

2.2.2. Скид зворотних вод та забруднювальних речовин
У 2001 р. об’єм зворотних вод, скинутих в поверхневі водні об’єкти області, збільшився на 2,76 млн. м3 і становив 98,36 млн. м3, в тому числі неочищених - 1,53 млн. м3, недостатньо очищених — 20,46 млн. м3, нормативно очищених —41,65 млн. м3, нормативно чистих без очистки — 34,72 млн. м3 (табл. 2.2.2 (див. додатки)). У порівнянні з 2000 р. скид неочищених вод збільшився на 0,87 млн. м3 в основному за рахунок скиду дренажних вод з відвалів фосфогіпсів ВАТ “Рівнеазот” (425 тис. м3). Також збільшився скид недостатньо очищених зворотних вод на 3,15 млн. м3.
Промисловістю скинуто у водні об’єкти 61,24 млн. м3 зворотних вод, з яких 15,39 млн. м3 забруднених (зокрема неочищених вод 0,69 млн. м3), а сільським господарством скинуто 19,36 млн. м3 здебільшого нормативно чистих без очистки. Підприємства житлово-комунального господарства 2001 р. скинули у водойми області 17,41 млн. м3 зворотних вод, з яких 6,53 млн. м3 забруднених, зокрема 0,84 млн. м3 зовсім неочищені.
Динаміку скиду зворотних вод у водні об’єкти основними галузями економіки області за 1999-2001 рр. див. в табл. 2.2.2, рис. 2.4.


У 2001 р. загальна потужність очисних споруд, через які мають проходити перед скидом зворотні води, збільшилась на 3,6 млн. м3 і становила 130,1 млн. м3.
З 41,65 млн. м3 очищених зворотних вод очищені на спорудах біологічної очистки 33,59 млн. м3 і на спорудах механічної очистки - 8,06 млн. м3 (табл. 2.2.3 (див. додатки)). Взагалі кількість нормативно очищених зворотних вод на очисних спорудах в 2001 р. в порівнянні з 2000 р. зменшилась за всіма видами очистки.
2.2.3. Скидання речовин-забрудників у водні об’єкти
У 2001 році в поверхневі водойми області 102-ма підприємствами, які скидали зворотні води, було скинуто крім основних груп речовин-забрудників, що приведені в табл. 2.2.4 (див. додатки), сульфатів 3277 т, хлоридів - 4081 т, СПАР - 2,64 т, заліза - 31,88 т, міді - 0,621 т, цинку - 0,383 т, нікелю - 0,022 т, магнію - 61,98 т, марганцю - 1,104 т, фтору - 30,12 т, формальдегіду - 0,007 т, хрому - 0,008 т, кальцію - 157,1 т, калію - 0,001 т та інші речовини-забруднювачі.
Розподіл за галузями економіки скинутих в поверхневі водойми забруднюючих речовин в тонах на рік приведений в табл. 2.2.8.
Табл. 2.2.8.Розподіл за галузями економіки деяких скинутих в поверхневі водойми забруднюючих речовин в тонах на рік

2.2.4. Водокористувачі-забруднювачі водних об’єктів
Із 102-х підприємств, що скидали зворотні води, 62 скидали недостатньо очищені. А неочищені зворотні води в 2001 році скидали:
· ВАТ “Рівненська фабрика нетканих матеріалів”
(зливові води) - 56 тис. м3;
· Зірненський спиртзавод Березнівського району - 180 тис. м3;
· УТЖКГ ВП “Рівненська АЕС” м.Кузнецовськ
(зливові води) - 27 тис. м3
· Корецька облфізлікарня (води після лікувальних ванн) - 5 тис. м3;
· Рівненське міське ШЕУ (зливові води) - 839 тис. м3;
· ВАТ “Рівнеазот” (дренажні води відвалів фосфогіпсів) - 425 тис. м3.
Перелік основних водокористувачів-забруднювачів водних об’єктів об­ласті за останні три роки наведений в табл. 2.2.6 (див. додатки).
2.2.5. Якість поверхневих вод
Всі річки Рівненщини відносяться до басейну правої притоки Дніпра– Прип’яті. Всього в області налічується біля 170 річок, крім того протікає 1204 невеликих водотоки. Найбільші притоки Прип'яті — Стир і Горинь, що транзитні.
Спостереження за станом забруднення поверхневих вод за гідрохімічними показниками проводились на 16-и річках, 1-му озері, 4-х каналах, 1-му водосховищу, 4-х джерелах, 2-х струмках і 1-му ставку на 70-и контрольних пунктах області.
Погіршенню якості поверхневих вод сприяють скиди недоочищених та неочищених стічних вод. Найбільшими забруднювачами річок в області є комунальні господарства, хоча загалом на річках області протягом 1999-2001 рр. спостерігається стала тенденція до покращення якості води.
Річки Горинь та Устя певним чином характеризують стан поверхневих водотоків області загалом так як Горинь є головною артерією Рівненщини, а Устя є власне Рівненською, бо протікає в Здолбунівському та Рівненському районах.
Устя є самою забрудненою в Рівненській області впродовж 12 років дослідження. Значний вплив на якість води мають скиди недостатньо-очищених стічних вод підприємств Здолбунівського та Рівненського районів, про що свідчать порівняння результатів аналізів на витоці і в гирлі річки.
Але все таки, якщо проаналізувати результати досліджень річки протягом 1991-2001 рр., то спостерігається загальне зниження рівня забруднення, але в “літні” місяці (травень-вересень) рівень забруднення зростає і фіксується перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) по багатьох показниках забруднення.
Протягом останніх десяти років спостережень досить високим залишається рівень забруднення р.Устя нижче обласного центру, нижче скиду стічних вод комунальних очисних споруд. Такий стан забруднення річки є наслідком неорганізованих скидів забруднюючих речовин та неспроможністю очисних споруд “нейтралізувати” забруднення, а динаміка зниження рівня забруднення пояснюється зменшенням промислових скидів з підприємств міста.
Середньорічний вміст забруднюючих компонентів за даний період нижче міста варіювався:
- азоту нітритного - від 10 до 2,4 ГДК;
- азоту амонійного - від 8,2 до 2,8 ГДК;
- нафтопродуктів - від 7,6 до 2,2 ГДК;
- біохімічне споживання кисню - від 6,3 до 1,7 ГДК.
Максимальні забруднення спостерігаються в травні-вересні місяці, в цей же період спостерігається дефіцит розчиненого у воді кисню, його вміст знижується до 2-3 мг/дм3.
Значно нижчий рівень забруднення по всіх інгредієнтах забруднення спостерігається у верхній частині р.Устя, 20,5 км вище м.Рівне. В останні роки середньорічні забруднення азотом нітритним, азотом нітратним, азотом амонійним, нафтопродуктами та синтетичними поверхнево-активними речовинами (СПАР) не перевищували ГДК, вміст кисню становив 9,0-11,0 мг/дм3. Сереньорічний вміст шестивалентного хрому знизився від 0,012 мг/дм3 1993 р. до 0,003 мг/дм3 2001 р.; вміст сполук міді – від 0,015 мг/дм3 до природного фону до 0,005 мг/дм3 до природного фону. Однак в окремі місяці спостерігається перевищення ГДК по БСК5 та вмісту сполук цинку.
Аналогічна тенденція до загального зниження рівня забруднення спостерігається і в р.Горинь.
Помірний рівень забруднення річки спостерігався в 8-и км вище смт.Оржів. В останні 3-4 роки середньорічний вміст основних компонентів забруднення не перевищував ГДК та спостерігався високий вміст розчиненого у воді кисню, однак в окремі місяці фіксувалися перевищення ГДК за вмістом шестивалентного хрому, азоту нітритного, БСК5 та азоту амонійного.
Більш забрудненою р.Горинь є в межах смт.Оржів, нижче скиду стічних вод ВАТ “Рівнеазот” та нижче скиду стічних вод підприємства ТзОВ “ОДЕК Україна”.
Середньорічний вміст забруднюючих компонентів за період 1991-2001 рр. становив:
- азоту нітритного - від 5 до 1,4 ГДК;
- азоту амонійного - від 2,8 до 1,6 ГДК;
- нафтопродуктів - від 2,4 ГДК 1992 р. до 1,6 ГДК 2001 р.;
- БСК5 - від 1,5-2,0 до 1,2 ГДК.
Вміст розчиненого у воді кисню спостерігався в межах 11,0-5,4 мг/дм3, забруднення азотом нітратним та синтетичними поверхнево-активними речовинами в середньому не перевищували ГДК.
Продовжують забруднювати р.Горинь стічні води Гощанської дільниці підприємства Рівнеоблводоканалу” та значний негативний внесок робить Устя. Вміст азоту амонійного в контрольному пункті нижче її впадіння перевищує ГДК для рибогосподарського водокористування в 2,7 рази (на 0,69 мг/дм3).
На р.Прип'ять в межах області скиди стічних вод відсутні. В порівнянні з минулим роком якість поверхневої води в звітному році не погіршилась за основними показниками, крім азоту амонійного, концентрація якого в річці збільшилась в 2 рази (з 0,17 до 0,4мг/дм3).
Для р.Льва характерне природне забруднення органічними сполуками та залізом загальним. В порівнянні з 2000 роком суттєвих змін в якості води не відмічено.
Стир в межах області протікає на двох ділянках: перша протяжністю в 254 км та друга — довжиною 95 км. На ній мають місце скиди стічних вод з очисних споруд Рівненської АЕС і ВУКГ смт.Зарічне. За даними контролю якість води в контрольних пунктах смт.Берестечко і с.Нове покращилась в порівнянні з минулим роком. Значних перевищень за основними показниками забруднення (N(NH4), БСК5, завислі речовини), не спостерігалось, за виключенням прикордонного контрольного пункту в с.Іванчиці, на витоку річки в Білорусь, де збільшився вміст азоту амонійного на 0,1 мг/дм3 та БСК5 — на 0,5 мг О2/дм3. А вміст азоту нітратного зменшився на 0,31 мг/дм3, що свідчить про значний вплив стічних вод підприємств області на якість води в річці.
В Ікві впродовж року зафіксовано підвищення вмісту азоту амонійного на 0,59 мг/дм3, азоту нітратного - на 0,74 мг/дм3, азоту нітритного - на 0,012 мг/дм3, міді - на 0,0095 мг/дм3 і марганцю - на 0,038 мг/дм3 в порівнянні з минулим роком.
В контрольному пункті вище м.Дубно, 0,2 км нижче впадіння р.Тартацької, спостерігалось підвищення концентрації азоту амонійного в 1,47 рази, азоту нітритного - в 1,75 рази і БСК5 - в 1,64 рази в порівнянні з минулим роком. Значення цих показників перевищують ГДК у воді для рибогосподарського водокористування. В усіх контрольних пунктах у звітному році спостерігалось збільшення концентрації завислих речовин.
На якість води р.Замчисько негативно впливають стічні води очисних споруд підприємства “Костопільводоканал”. В порівнянні з минулим роком спостерігалось підвищення концентрації азоту амонійного нижче скиду ВАТ “Костопільський ДБК” в 1,8 рази. Нижче скидів ВАТ “Костопільсклозавод” і ДКП “Костопільводоканал" концентрація азоту амонійного перевищує ГДК для культурно-побутового водокористування в 1,2 рази.
Случ є найбільшою правою притокою р.Горинь. В минулому в ній спостерігалось підвищення вмісту завислих речовин, а вище м.Сарни перевищення ГДК рибогосподарського користування за БСК5 - в 1,85 рази, за азотом амонійним – в 1,9 рази.
Впродовж багатьох років неочищені стічні води очисних споруд ВУКГ м.Березне забруднюють річку. Якість води нижче скиду ВУКГ за завислими речовинами і БСК5 погіршилась в порівнянні з минулим роком.
2.2.6. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
Забезпечення населення Рівненської області питною водою здійснюється із підземних горизонтів джерелами централізованого та децентралізованого водопостачання. Всього в області обліковується 620 об’єктів централізованого господарсько-питного водопостачання, забезпечення водою яких здійснюється із 1050 артезіанських свердловин.
Із артезіанських свердловин централізованих водопроводів в минулому році на мікробіологічні показники облсанепідстанцією досліджено 1235 проб, 33 з них не відповідали вимогам (2,7%).
В 2001 році на мікробіологічні показники досліджено 4015 проб з комунальних централізованих господарсько-питних водопроводів, 70 не відповідали вимогам (1,7%).
Із відомчих централізованих водопроводів на мікробіологічні показники відібрано та досліджено 2108 проб, 119 проб не відповідало вимогам існуючого державного стандарту, що становить 5,6%, в 2000 р. даний показник становив 8,2%.
При лабораторних дослідженнях якості питної води із сільських водопроводів на мікробіологічні показники досліджено 1367 проб, з яких 115 не відповідали ГОСТу за величиною колі-індексу (8,3%), що на 0,5% більше ніж в 2000 р.
В цілому бактеріологічними лабораторіями в минулому році із водопровідної мережі всього досліджено 7510 проб питної води, 4,0% якої не відповідали вимогам за величиною колі-індексу, в т.ч. з колі-індексом 20 і більше - 182 проби. Збудників інфекційних хвороб не було виявлено.
Спостереження за якістю поверхневих вод облсанепідслужбою ведеться у 71-му визначеному створі на 22-х річках, що зазнають найбільшого антропогенного навантаження, мають найбільшу довжину, протікають через основні господарсько-промислові зони і використовуються населенням для купально-оздоровчих цілей.
На протязі 2001 р. відібрано та досліджено 1444 проби води на мікробіологічні показники, з яких не відповідали нормативним вимогам 104 (23,4%).
Невідповідність за бактеріологічними показниками спостерігалась за рахунок перевищень за індексом ЛІІК.
Обласний центр постачається питною водою із водозаборів підприємства “Рівнеоблводоканал”, які належать до 1-го та 2-го класу джерел водопостачання.
В 2001 р. на бактеріологічний аналіз із всієї водопровідної мережі обласного центру міською санітарно-епідеміологічною станцією було відібрано 1575 проб, з них 45 не відповідало вимогам, що становить 2,8%.
Збудників хвороб, небезпечних для людини, не виявлено.
Також було на бактеріологічні показники відібрано 59 проб безпосередньо із джерел водопостачання комунального та відомчих водопроводів, з яких не відповідало санітарно-гігієнічним вимогам 6 проб води.
Крім того було відібрано 78 проб на бактеріологічні показники в місцях водокористування населення. Не відповідало вимогам 50 проб, що складає 64%.
2.2.7. Стан систем водогінно-каналізаційного господарства
На якість питної води та екологічний стан річок Рівненської області безпосередній вплив має стан систем водопостачання та водовідведення області, який вимагає бажати кращого. Так, наприклад, із 377,7 км водопровідних мереж комунального водопроводу м.Рівне 160 км морально та фізично застаріли і потребують капітального ремонту. А із 154 водорозбірних колонок 60% потребують ремонту. Внаслідок зношеності комунікацій, обладнання та споруд очисних станцій збільшилась кількість аварійних ситуацій на каналізаційних системах населених пунктів області, що призводить до скидання у водні об’єкти неочищених стічних вод.
Протягом 2001 року експлуатувались з порушеннями та не відповідали санітарним вимогам 34 водопроводи, в тому числі 6 комунальних, 7 відомчих та 21 сільський з різних причин, а саме: через відсутність та порушення зон санітарної охорони — 3 комунальних водопроводи, 5 відомчих та 20 сільських; в зв’язку з відсутністю комплексу очисних спо­руд — відповідно 2 комунальних, 3 відомчих та 6 сільських об’єктів централізованого водопостачання. На 2-х комунальних водогонах від­сутні необхідні знезаражуючі установки.
Із артезіанських свердловин централізованих водопроводів в минулому році на санітарно-хімічні показники досліджено 1077 проб питної води, 242 проби не відповідали існуючим вимогам, тобто 22,5%.
На обліку в області знаходиться 20 комунальних централізованих господарсько-питних водопроводів. В 2001 році на санітарно-хімічні показники із них відібрано та досліджено 3648 проб питної води. Не відповідали вимогам 470 проб, що становить 12,2%.
Із 273 відомчих централізованих водопроводів на санітарно-хімічні показники досліджено 1764 проби питної води, не відповідали вимогам 354 проби (20,1%).
Забезпечення сільського населення питною водою здійснюється із 327 сільських централізованих господарсько-питних водопроводів. При лабораторних дослідженнях якості питної води з них з 1144 проб 207 (18,1%) не відповідали вимогам за санітарно-хімічними показниками.
В цілому, на санітарно-хімічні показники із водопровідної мережі централізованих об’єктів водопостачання лабораторіями санепідслужби Рівненської області в 2001 році було досліджено 6754 проби питної води, не відповідали вимогам 1031 проба (15,3%), в т.ч. за органолептичними показниками 1031, в основному через надмірний вміст іонів заліза і каламутності.
Основними порушеннями санітарно-технічного стану об’єктів водопостачання є відсутність стаціонарних знезаражуючих та знезалізнюючих установок, незадовільна охорона санітарно-захисних зон суворого режиму, часті пориви водопровідної мережі в зв’язку з фізичним зносом, вихід з ладу електронасосів артсвердловин.
2.2.8. Дозвільна діяльність
У 2001 р. підприємствам-водокористувачам області видано (продовжено термін дії) 173 дозволи на спецводокористування (табл. 2.2.7 (див. додатки)). 153 підприємства мають прострочені терміни дії дозволів на спецводокористування. Це в основному сільгосппідприємства, які ще не визначилися після реорганізації та передачі земельних паїв в приватну власність.
У 2001 р. затверджено та продовжено терміни дії нормативів ГДС забруднювальних речовин у поверхневі водойми для 14 водокористувачів.
Згідно з введеними в 1999 р. Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами у 2001 р. перезатверджено 8 встановлених нормативів ГДС.
2.2.9 ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБРУДНЕННЯ
Контроль поверхневих вод області здійснюють перш за все державне управління екології та природних ресурсів в Рівненській обл. згідно програми моніторингових досліджень, Рівненський обласний центр гідрометеорології, санепідемслужби області та Рівненська гідромеліоративна експедиція.
За даними моніторингових спостережень управління екології та природних ресурсів в Рівненській обл. загалом стан поверхневих водотоків області останнім часом покращується (1999-2001 рр.) (див розділ 2.2.5).
Аналогічні висновки зроблені і Рівненським обласним центром гідрометеорології в основному за результатами спостережень річок Устя і Горинь, які відносяться до третьої категорії спостереження, тобто проби води в заданих 5-х пунктах відбиралися і аналізувалися щомісячно, регулярно велися спостереження гідрологічних даних (швидкості та витрати води), а також рівня забруднення біогенними речовинами – азотом нітритним, азотом нітратним, азотом амонійним, завислими та забруднюючими речовинами – хромом шестивалентним, синтетичними поверхнево-активними речовинами, нафтопродуктами і т.д.; металами – сполуками міді, цинку та заліза загального. Крім того проводилися “аналізи 1-го дня”, тобто фіксувалася температура, вміст розчиненого у воді кисню, двоокису вуглецю, рівень рН та біохімічне споживання кисню (БСК5).
Як вже говорилося в розділі 2.2.5, протягом 1991-2001 рр., спостерігається зниження рівня забруднення в усіх пунктах спостережень, але в “літні” місяці (травень-вересень) рівень забруднення зростає і фіксується перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) по всіх показниках забруднення.
Протягом десяти років спостереження досить високим залишається рівень забруднення р.Устя нижче міста, нижче скиду стічних вод очисних споруд міста. Такий стан забруднення річки та низький вміст розчиненого у воді кисню є наслідком неорганізованих скидів забруднюючих речовин та неспроможністю очисних споруд “нейтралізувати” забруднення, а динаміка зниження рівня забруднення обох річок пояснюється зменшенням промислових викидів підприємствами міста.
Середньорічний вміст забруднюючих компонентів в 1992 р. та 2001 рр. р.Устя нижче міста представлений в табл. 2.2.8 (див. додатки).
Максимальні забруднення спостерігаються в травні-вересні місяці, в цей же період спостерігається дефіцит розчиненого у воді кисню, його вміст знижується до 2-3 мг/дм3.
Значно нижчий рівень забруднення по всіх інгредієнтах забруднення спостерігається у верхній частині р.Устя, 20,5 км вище м.Рівне. В останні роки середньорічні забруднення азотом нітритним, азотом нітратним, азотом амонійним, нафтопродуктами та синтетичними поверхнево-активними речовинами (СПАР) не перевищували ГДК, вміст кисню становив 9,0-11,0 мг/дм3. Сереньорічний вміст хрому шестивалентного знизився від 0,012 мг/дм3 1992 р. до 0,003 мг/дм3 2001 р.; вміст сполук міді – від 0,015 мг/дм3 до природного фону в 1992 р. до 0,005 мг/дм3 до природного фону 2001 р. Однак в окремі місяці спостерігається перевищення ГДК по БСК5 та вмісту сполук цинку.
Аналогічна тенденція до зниження рівня забруднення спостерігається і в пунктах спостереження р.Горинь.
Помірний рівень забруднення річки спостерігався в пункті 8,0 км вище смт.Оржів. В останні 3-4 роки середньорічний вміст основних компонентів забруднення не перевищував ГДК та спостерігався високий вміст розчиненого у воді кисню, однак в окремі місяці зафіксовані перевищення ГДК по вмісту шестивалентного хрому, азоту нітритного, БСК5 та азоту амонійного.
Більш забрудненою є р.Горинь в пунктах спостереження в межах смт.Оржів, нижче скиду стічних вод ВАТ “Рівнеазот” та нижче скиду стічних вод ВАТ “ОДЕК Україна”.
Середньорічний вміст забруднюючих компонентів в 1992 і 2001 рр. представлений в табл. 2.2.9 (див. додатки).
Вміст розчиненого у воді кисню спостерігався в межах 11,0-5,4 мг/дм3, забруднення азотом нітратним та синтетичними поверхнево-активними речовинами в середньому не перевищувало ГДК.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 30.03.98 р. “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”, Закону України “Про меліорацію земель” в частині ведення моніторингу осушуваних земель та керуючись відомчими нормативними документами ВБН 33-5.5-01-97 і ВНД 33-5.5-04-98, Рівненський облводгосп виконує роботи з ведення моніторингу осушуваних земель Рівненської області та здійснює моніторинг довкілля в частині контролю якості поверхневих вод за гідрохімічними та радіологічними показниками.
Програма Державного моніторингу довкілля в частині контролю якості поверхневих вод за гідрохімічними та радіологічними показниками на 2001 р. по Рівненській області затверджена наказом Держводгоспу №16 від 22.02.1999 р., погоджена з Дніпровським БУВР від 26.02.01 р. за № АС/6-221.
Згідно програми радіологічного і гідрохімічного контролю якості водних ресурсів басейну р.Дніпро були виконані радіологічні і гідрохімічні аналізи проб води в наступних пунктах спостережень:
р.Стир (притока Прип’яті)
- 48 км - смт.Зарічне (кордон з республікою Бєларусь) - щоквартально;
- 152 км - с.Сопачів - щомісячно;
- 152 км - промислові стічні води РАЕС - щомісячно;
- 152 км - зливові стічні води РАЕС - щомісячно;
- 183 км - м.Кузнецовськ (5 км вище міста)- за показниками щоквартально і щомісячно;
р. Горинь (притока р.Прип’ять)
- 67 км - с.Висоцьк (кордон з республікою Бєларусь) - щоквартально;
- 480 км - с.Вельбівне (зона впливу ХАЕС) - щомісячно;
- річка Гнилий Ріг (притока р.Горинь) - 6 км - ставок охолоджувач ХАЕС;
- 491 км – смт.Нетішин (зона впливу ХАЕС) – щомісячно;
р.Вілія (притока р.Горинь)
-1 км - м.Острог (зона впливу ХАЕС) - щоквартально;
р.Прип’ять
- 420 км - с.Сенчиці (кордон з республікою Бєларусь) - щоквартально.
За результатами гідрохімічних аналізів у 2001 р. відмічено загальні перевищення вмісту нітритів нижче водоскиду РАЕС (с.Сопачів) за місяцями:
квітень - 0,322 мг/дм3;
травень - 0,200 мг/дм3;
червень - 0,423 мг/дм3;
липень – 1,107 мг/дм3;
серпень - 0,625 мг/дм3;
вересень - 0,307мг/дм3;
грудень - 0,225 мг/дм3.
У вересні відмічено перевищення вмісту сольового амонію (2,64 мг/дмЗ) нижче водоскиду РАЕС (с.Сопачів).
Показник рН не перевищував гранично допустимих меж (6,5-8,5) і становив:
р. Стир - 6,9-8,4;
р. Горинь - 7,9-8,0;
р. Прип’ять - 7,0-7,9.
Біологічне споживання кисню (БСКповне) перевищувало допустиму норму 3,0 мг О2/дмЗ:
р.Стир (м.Кузнєцовськ, квітень) - в 1,4 рази;
с.Сопачів (нижче РАЕС, квітень) - в 1,9 рази;
(травень) - в 1,2 рази;
(червень) - в 1,1 рази;
(липень) - в 1,1 рази;
(серпень) - в 1,5 рази;
(вересень) - в 1,1 рази;
(грудень) - в 1,03 рази;
смт.Зарічне (кордон з республікою Бєларусь):
(серпень) - в 1,3 рази;
(грудень) - в 1,05 рази.
Вміст у воді хлоридів, сульфатів, загального заліза, нітратів, магнію, кальцію - в межах допустимих концентрацій.
Результати моніторингових спостережень Рівненської гідрогеолого-меліоратнвної партії основних гідрохімічних показників двох основних водотоків Рівненської обл. у трьох поперечниках:
1.р.Стир (м.Кузнєцовськ, водозабір Рівненської атомної електростанції);
2.р.Стир (с.Сопачів, нижче водоскиду РАЕС);
3. р.Горинь (с.Висоцьк, кордон з республікою Бєларусь)
свідчать:
1. Загальний екологічний стан річок Стир і Горинь, а отже і їх водозборів, добрий. За середніми багаторічними показниками критичного періоду межені згідно з Українськими нормативами води відносяться до 2-го класу якості (чисті) і за максимальними показниками - до 3-го класу (задовільної чистоти). За Польськими нормами (закладеними в основу норм ЄЕС) води відповідно I-го і ІІ-го класу (придатні для рибогосподарських потреб та рекреації).
2. Перевищення ГДК за фосфатами, амонійним та нітритним азотом, а також БСК5 ілюструє сучасний процес евтрофізації досліджуваних водотоків. Про це свідчить також процес збільшення азотних та кисневих показників за період спостережень.
3. Базові гідрохімічні та радіологічні показники річок Стир та Горинь стабільні.
З метою підвищення репрезентативності моніторингових спостережень необхідно розширювати мережу контрольованих об’єктів за рахунок дослідження хімічного та радіологічного стану озер, водосховищ і ставків.
Відповідно до вимог ДСанПІНу №4630-88 “Охорона поверхневих водойм від забруднення” санепідслужби області ведуть спостереження за якістю поверхневих вод в 71 визначеному створі на 22 річках, що зазнають найбільшого антропогенного навантаження, мають найбільшу довжину, протікають через основні господарсько-промислові зони і використовуються населенням для купально-оздоровчих цілей.
На протязі 2001 р. спеціалістами СЕС відібрано та досліджено 481 проба води із відкритих водоймищ на санітарно-хімічні і 1444 проби на мікробіологічні показники, з них не відповідали нормативним вимогам 104 проби (21,6% і 23,4% відповідно).
Невідповідність якості води із поверхневих водоймищ за хімічними показниками фіксувалась в основному за завислими речовинами, вмістом розчинного кисню, БПК5, нафтопродуктами, аміаком, загальним залізом, формальдегідом, окислюваністю.
Невідповідність за бактеріологічними показниками пояснювалась перевищенннями за індексом ЛІІК.
Як вже відмічалось на екологічний стан річок Рівненської області найбільш негативно впливають стічні води підприємств житлово-комунального господарства. Внаслідок зношеності комунікацій, обладнання та споруд очисних станцій збільшилась кількість аварійних ситуацій на каналізаційних системах населених пунктів області, що призводить до скидання у водні об’єкти неочищених стічних вод. Штрафні санкції, які вживаються до винуватців забруднення, малоефективні і не сприяють нормалізації екологічного стану водостоків.
Тому спеціалістами СЕС протягом року здійснювався плановий контроль за експлуатацією 75 об’єктів, що мають випуски стічних вод у поверхневі водоймища, в т. ч. 46 господарсько-побутових і 29 промислових. В порівнянні з минулим роком відбулось зменшення промислових підприємств і збільшення госппобутових за рахунок зміни характеру стічних вод.
В м.Рівне знаходиться 5 постійних створів спостереження за поверхневими водами в місцях використання їх населенням: 3 - на озері Басів Кут та 2 – на р.Устя. Рівненською міською санепідстанцією дослідження проводились в 2001 р. на санітарно-хімічні та бактеріологічні показники: відібрано 59 та 78 проб води відповідно. В 25 пробах (42,3 %) вода не відповідала гігієнічним нормативам за санітарно-хімічними показниками, у тому числі за БСК5 - 6 проб, вмістом заліза - 4, розчиненого кисню – 6, аміаку – 9. В 2000 р. ці показники значно гірші.
На мікробіологічні показники не відповідали гігієнічним вимогам 50 проб, або 64%.
Як вже зазначалось в розділі 2.2, забезпечення населення Рівненської області питною водою здійснюється із підземних горизонтів 1050-ма артезіанськими свердловинами систем централізованого та децентралізованого водопостачання.
Із артезіанських свердловин централізованих водопроводів в минулому році на санітарно-хімічні показники досліджено 1077 проб питної води, 242 проби не відповідали існуючим вимогам, тобто 22,5%.
На мікробіологічні показники досліджено 1235 проб, 33 з них не відповідали вимогам - 2,7%.
Безпосередньо забезпечує населення обласного центру водою підприємство “Рівнеоблводоканал”, за даними лабораторного контролю якого у 2001 р. вода із 95 перевірених артсвердловин усіх водозаборів підприємства відповідає 1 та 2 класу джерел водопостачання та залишається в цілому стабільною за вмістом. Дещо зменшився вміст заліза загального в деяких свердловинах Горбаківського водозабору, збільшилась жорсткість води свердловин майданчика №4.
На виході з насосних станцій м.Рівне підприємством “Рівнеоблводоканал” відібрано 317 проб на хімічні та мікробіологічні дослідження. Всі проби відповідали вимогам ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая”.
З водопровідної мережі м.Рівне відібрано 2565 проб, виконано 15390 хімічних та 5130 бактеріологічних досліджень. Виявлено перевищення з оганолептичних показників в 7 пробах.
У водопровідних мережах Дубенської, Здолбунівської, Квасилівської дільниць підприємства питна вода відповідала ГОСТу за всіма показниками, за винятком виявлених 3 проб в с.Новомильськ за мутністю та загальним залізом, 3 – за жорсткістю в м.Дубно.
2.3. Відходи
Проблема утилізації та екологічно безпечного захоронення техногенних відходів в Рівненській області з кожним роком набуває все більшої гостроти.
Незважаючи на зменшення обсягів виробництва, обсяги розміщення відходів мають тенденцію до збільшення в першу чергу через відсутність централізованих пунктів зберігання, утилізації, знешкодження та захоронення відходів, що сприяє накопиченню їх на території промислових підприємств. З усієї маси особливо небезпечних відходів, що утворюються, лише біля 2% повторно використовуються або знешкоджуються.
В області діє біля 240 підприємств, в процесі виробничої діяльності яких утворюються промислові відходи. За даними державної статистичної звітності (форма 1 - токсичні відходи) цими підприємствами в 2001 р. утворено 51924,625 т відходів, з яких 27,3 т - токсичні відходи I класу небезпеки, 1901,3 т - II класу, 1847,0 т - III класу і 48149,0 т - IV класу небезпеки (рис.2.6) . Це загалом на 148767,332 т менше, ніж у 2000 р.


Рис. 2.6. Розподіл відходів за класами небезпеки у 2001 р.
В 2001 р. утворено на 4,2 т менше відходів I класу в основному за рахунок зменшення кількості свинцю відпрацьованих АКБ. Відходів II класу утворено більше на 44,2 т за рахунок збільшення нафтовідходів та формальдегіду. Спостерігалося збільшення в 3,7 рази кількості утилізованих нафтовідходів та зменшення в 3,2 рази їх захоронення. Кількість відходів III класу збільшилась на 66,6 т. Спостерігалось здебільшого збільшення міді та її сполук і непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів відповідно на 60 та 14,5 т. Різко зросла утилізація відходів III класу в основному через ріст в 1,7 рази кількості утилізованого шестивалентного хрому та його сполук. Зменшення загальної кількості відходів в області на 148767,332 т відбулось практично за рахунок зменшення відповідних відходів IV класу небезпеки, а саме сполук фосфору на 153856,5 т (табл. 2.3.1. див. додатки).
У сховищах організованого складування підприємств області заскладовано 16910882,3 т токсичних відходів, тобто на 18 тис. т менше 2000 р.
Реалізовуючи програму використання відходів виробництва і споживання в 2001 р. підприємствами області збільшилось використання відходів повторного циклу виробництва.
Станом на 01.01.2002 р. на ВАТ "Рівнеазот" у спеціально відведених місцях складування накопичено 15406184,6 т фосфогіпсу.
З метою вирішення питання переробки фосфогіпсу у 1996 р. з ДНДПІ "Хімтехнологія" (м.Северодонецьк) укладений договір №1470-96/96, метою якого є розробка ефективної технології переробки фосфогіпсів з отриманням кінцевої продукції для потреб сільського господарства.
Згідно договору заплановано впровадити два пускових комплекси: 1 комплекс - виробництво товарного сульфату амонію, 2 комплекс - виробництво вапняно-аміачної селітри. Реалізація проекту дасть можливість переробляти 350 тис. т/р. фосфогіпсів, що в кінцевому рахунку дозволить припинити складування фосфогіпсів у відвалах.
В червні 2000 р. проектні роботи були завершені. Вартість проектних робіт становить 1818900 грн. Вартість реалізації проекту становить близько 50 млн. грн. Термін окупності - два роки з моменту пуску.
В даний час підприємством ведуться пошуки інвестора для реалізації проекту. Пропозиції направлялись у фірму "Індустріз консалт" (Німеччина). Розроблений бізнес-план і інвестиційна пропозиція були направлені на економічний форум "Україна. Погляд в ХХІ століття". Була направлена заявка на включення проекту до переліку пріоритетних проектів в рамках програми офіційної допомоги Японії для України. При розробці пакету документів на приватизацію ВАТ "Рівнеазот" проект з переробки фосфогіпсів включений в програму інвестицій.
Серед об'єктів утилізації відходів необхідно виділити Здолбунівський завод пластмасових виробів, що спеціалізується на переробці сировини та відходів з поліетилену, полістиролу, поліпропілену. Технологічний процес безвідходний. Відходи плівки, обрізки, брак продукції після дроблення і гранулювання використовуються у виробництві як вторинна сировина, що йде на виготовлення пластмасових труб.
Костопільський ветсанзавод спеціалізується на виробництві кісткової муки для потреб сільського господарства, сировиною для чого є відходи обваловки туш, кістки тощо.
В області працює цех ПП "Торгово-промислове підприємство "Політор" з утилізації, переробки та виробництва поліетиленових виробів, який розташований в с.Бабин Гощанського району. Протягом 2001 року підприємством утилізовано 20 т відходів поліетилену.
ТзОВ "Еко-Хелп" займається збором відпрацьованих ламп, що містять ртуть. Зібрані відходи транспортуються на ДП "Меркурій" ВАТ "Микитівський ртутний комбінат" для подальшої їх демеркуризації. За 2001 р. зібрано від підприємств і передано на комбінат 32000 шт. ламп.
Також збором відпрацьованих ламп, що містять ртуть, в області займається приватне підприємство "АТТО". Станом на 01.01.2002 р. ними зібрано 33730 штук ламп.
Крім того, для вирішення питання утилізації відходів, що містять ртуть, ВАТ "Рівненський завод "Газотрон" за кошти підприємства закупив установку "УРЛ-2М" для демеркуризації виробів, що містять ртуть. Установка сертифікована державною санітарно-епідеміологічною службою Російської Федерації.
На даний час йде підготовка приміщення, де буде проводитись експлуатація установки. Запуск планується здійснити в 2002 р.
Більш повна характеристика підприємств, що здійснюють утилізацію відходів подана в табл. 2.3.5 (див. додатки).
В Рівненській обл. всього зареєстровано 8 видів відходів I класу небезпеки, 11 видів II класу, 8 видів III класу і 40 видів IV класу небезпеки, для яких визначено умови зберігання. І тільки для відходів IV класу визначено умови видалення та часткової утилізації (табл. 2.3.4 див. додатки).
З метою посилення контролю за екологічним станом місць видалення відходів, оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей та відповідно до постанови КМУ № 1216 від 03.08.1998 р. в області організована робота з ведення реєстру місць видалення відходів (МВВ). Затверджено в облдержадміністрації перелік місць видалення відходів. Власникам МВВ надіслано листи та інструкції щодо необхідності складання паспортів МВВ.
На даний час до реєстру МВВ включено 11 місць видалення відходів області, на які складені спеціальні паспорти, в яких зазначено найменування і код відходів, кількісний і якісний склад, походження, технічні характеристики, відомості про методи контролю та безпечної експлуатації.
Загальна фактична маса на 01.01.2002 р. відходів в місцях їх видалення становить 137734,7 тис. т, з них найбільше знаходиться в Здолбунівському (113762,2 тис. т), Рівненському (18066,7 тис. т) р-нах та м.Рівне (4005,6 тис. т), а найменше - в Зарічненському (7,0 тис. т), Гощанському (9,3 тис. т) та Млинівському (8,4 тис. т) районах (табл. 2.3.2 див. додатки).
На виконання постанови КМУ від 31 серпня 1998 року №1360 "Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення, утилізації відходів" та з метою систематизації та уніфікації інформації щодо об'єктів утворення відходів (ОУВ), а також об'єктів оброблення та утилізації відходів (ООУВ), здійснення контролю за їх станом, оцінки обсягів утворення відходів і рівня їх безпеки в області продовжуються роботи із ведення комплексної системи збирання, оброблення та аналізу інформації (реєстру), згідно якої 34-м підприємствам області доведені інструктивні матеріали щодо складання реєстрових карт ОУВ та ООУВ. На данний час 11 об'єктів утворення відходів розробили 57 реєстрових карт, де зазначені номенклатура, обсяги утворення, кількісні та якісні характеристики відходів, інформація про поводження з ними та заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів і рівня їх небезпеки.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.95 р. №440 "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів" у 2001 р. 70-м підприємствам області було видано 142 дозволи на провадження зазначеної в постанові діяльності. З них на поводження з отруйними речовинами - 61 дозвіл, з відходами - 81 дозвіл. В цілому дозволами в 2001 р. регламентовано 1455633,5 тис. т відходів, з них найбільше - в м.Рівне (1001566 тис. т) та Рівненському ра-ні (273111 тис. т) (табл. 2.3.3 див. додатки).
За результатами проведеної інвентаризації місць накопичення заборонених і непридатних до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин станом на 1.01.2002 р. в області налічується 45570 кг заборонених і непридатних до використання ХЗЗР.
Для виключення негативного впливу на навколишнє природне середовище непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин, що накопичились в області, вирішено питання їх захоронення шляхом контейнеризації, для чого в листопаді 2001 р. держуправлінням екології та природних ресурсів за рахунок державного та районних природоохоронних фондів було виділено кошти для придбання контейнерів.
В даний час поставлено 43 бетонополімерних контейнери у визначені для цього місця в районах області і подальшого затарення в них непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин.
На виконання постанови КМУ від 03.08.1998 р. № 1218 "Про порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів" в 2001 році 134 підприємства, установи та організації області отримали дозволи на розміщення відходів та 124 отримали ліміти на утворення та розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.
В області офіційно зареєстровано 32 організованих звалища та 3 полігони для захоронення твердих побутових відходів.
В повній мірі жодне з існуючих звалищ не відповідає вимогам санітарних норм і правил, 12 з них експуатуються з грубими порушеннями, зокрема, в містах Дубно, Костопіль, Березне, Дубровиця, Корець, смт.Зарічне, Рокитно, Млинів, Демидівка, Оржів, Томашгород с.Н.Рафалівка.
Термін експлуатації полігону твердих побутових відходів м.Рівне закінцується 2005 р. Назріла нагальна необхідність відведення нової ділянки під новий полігон.
На протязі 2001 р. в області ліквідовано 145 несанкціонованих сміттєзвалищ твердих побутових відходів, вивезено в місця організованого складування близько 23,4 тис. м3 відходів.
Органами місцевого самоврядування затверджено графіки вивезення ТПВ від населення і взято під контроль їх виконання. Розроблені і затверджені схеми санітарного очищення міст та селищ області.
Збиранням та видаленням побутових відходів в районних центрах області займаються спеціалізовані підриємства державних управлінь комунального господарства. Інші альтернативні спеціалізовані підприємства по збиранню і переробці побутових відходів в області відсутні.
Погіршення фінансово-економічного стану підприємств комунального господарства, які займаються збиранням та вивезенням побутових відходів, великий амортизаційний знос спецавтотранспорту цих підприємств, а також відсутність альтернативних спеціалізованих підприємств по збиранню і переробці побутових відходів призводить до погіршення еколого-санітарного стану вулиць міст і селищ області.
На території області в 2001 р. аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами, пестицидами, небезпечними відходами, продуктами біотехнології не виникало.
Імпорту небезпечних відходів підприємстами області в 2001 р. не було.
3. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА
В Рівненській області нараховуються десятки об’єктів, які становлять потенційну екологічну небезпеку. Особливо небезпечними є об’єкти, аварії на яких можуть призводити до утворення зон надзвичайних екологічних ситуацій регіонального і міжрегіонального масштабу, мати катастрофічні наслідки для навколишнього природного середовища, створювати пряму загрозу здоров’ю, а то й життю людей.
Такими об’єктами в області є ВП “Рівненська АЕС”, ВАТ “Рівнеазот”, полігон твердих побутових відходів в м. Рівне. Вказані об’єкти увійшли до переліку найбільш екологічно небезпечних об’єктів країни. Екологічно небезпечними в межах області вважаються трансєвропейські нафто- та газопроводи, ділянки міжнародних автомобільних і залізничних магістралей, промислові підприємства з рідкими відходами, кар’єри з відкритою розробкою корисних копалин, а також інші промислово-господарські агломерації. До списку екологічних небезпечних об’єктів обласного значення ввійшло 29 підприємств господарювання табл. 3.1.1.
Більшість перерахованих в табл. 3.1.1 об’єктів тим чи іншим чином впливають на стан поверхневих вод області, серед яких є транскордооні водотоки: річки Прип’ять, Стир та їх притоки, які можуть потенційно переносити забруднювачі в сусідню Білорусь, для чого необхідно посилити контроль за об’єктами, які скидають забруднювальні речовини в поверхневі водотоки, особливо ті які небезпечні в транскордонному плані. Високий рівень техногенного навантаження на геологічне середовище обумовив комплексні зміни геолого-гідрогеологічних і ландшафтно-геоморфологічних умов, які в ряді районів області призвели до стійкого прогресуючого погіршення стану навколишнього середовища. Домінуючими інженерно-геологічними процесами при цьому є карстово-суфозійний процес, бокова і яружна ерозії, підтоплення, зсуви, забруднення всіх компонентів навколишнього середовища важкими металами та іншими шкідливими речовинами.
За даними Рівненської геологічної експедиції найбільш активні прояви бокової ерозії відзначаються в долині р.Горинь на південь від смт.Гоща, на північний захід від с.Решуцьк із середнім балом 4.5 та 4.0 відповідно. Найбільші площі обрушень за останні роки спостерігаються на ділянках Сарни-1 - 150.2 м2, Оржів - 62.3 м2, Бухарів - 100 м2. Наведені дані свідчать про активізацію бокової ерозії в залежності від висоти рівня води в річках під час весняних повеней та дощових паводків.
Найбільш активні прояви яружної ерозії встановлені в м.Острог в районі скиду стічних вод шиноремонтного заводу, в межах Мізоцького кряжу. Значна активізація відзначається в 75 ярах, які знаходяться в активній стадії розвитку, або в яких стабілізувалась донна ерозія різного ступеня активізації. Втричі збільшився лінійний ріст ярів по окремих вершинах. Особливої уваги потребують проблеми підтоплення і прояву суфозійних процесів в м. Рівне, інженерно-геологічний стан проммайданчика ВАТ “Рівнеазот”, активізація карсту в межах проммайданчика Рівненської АЕС. Необхідні дослідження стану і умов експлуатації лінійних об’єктів великої довжини (нафтогазопроводів, ліній зв’язку, залізниць, автошляхів), крупних водних об’єктів і кар’єрів, промислових агломерацій, в межах яких можлива активізація екзогенних геологічних процесів.
Для стабілізації природно-техногенних процесів, які загрожують господарським об’єктам та житловим будинкам, необхідні оперативні інженерні рішення, спрямовані на попередження або недопущення прояву небезпечних екологічних змін.
Серед територій із значними техногенним змінами навколишнього природного середовища в Рівненській області особливо слід виділити район впливу Горбаківського водозабору питної води для м. Рівне, а також територію розташування Рівненської АЕС.
Горбаківський водозабір функціонує у Гощанському районі в заплаві р. Горинь з розташуванням артсвердловин в профілі довжиною понад 15 км. Значні обсяги відбору підземних вод (50 тис.м3/добу) з горбашівського водоносного горизонту призвели до значних негативних змін гідрогеологічних умов в цьому регіоні. Серед них варто виділити значне зниження рівнів води у водоносних горизонтах, переосушення торфовищ в заплаві р. Горинь, зневоднення сільгоспугідь, появу тріщин на поверхні ґрунту, зникнення питної води в колодязях громадян та ін.
Рівненська АЕС розташована на території, де можливий, при певних умовах, подальший прояв карстово-суфозійної активізації, тому безпечна робота РАЕС в значній мірі залежить від своєчасного виявлення та ліквідації небезпечних інженерно-геологічних процесів, в тому числі карстово-суфозійних проявів.
Не менш актуальною для області є проблема забруднення підземних вод нафтопродуктами в Рівненському районі
Протягом 2000 р. на території області природоохоронними органами було виявлено ряд випадків надзвичайних ситуацій техногенного походження, які спричинили забруднення довкілля.
11.02.2001 р. на площадці ЛДВС 5С ПУ “Прикарпаттранснафтопродукт” в с.Смига Дубенського р-ну внаслідок транспортної аварії стався вилив 20 м3 дизельного пального, що призвело до забруднення землі на площі 45 м2. Збитки, нанесені довкіллю – 2966 грн.
20.03.2001 р. на продуктопроводі “Прикрпаттранснафтопродукт” біля с.Черняхів Острозького р-ну стався вилив дизельного пального об’ємом 19,1 м3, внаслідок чого було забруднено 2300 м2 грунту. Збитки нанесені довкіллю – 70000 грн.
31.10.2001 р. на ВП “Рівненська АЕС” внаслідок промислової аварії відбувся вилив 12 кг трасформаторного масла.
Всі перераховані аварії відносяться до категорії об’єктових.
З точки зору екологічної безпеки дуже важливим питанням є регламентування поводження з небезпечними хімічними речовинами, інформація щодо їх кількості, на яку було видано дозволи, представлена в табл. 3.1.2 (див. додатки) і в табл. 3.1.3 (див. додатки) надана інформація про аварії, які виникли під час поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами.
4. ВИСНОВКИ
Екологічна ситуація на території Рівненщини зумовлюється комплексною дією групи чинників глобального (як то руйнування озонового шару, посилення явища парникового ефекту, транскордонні переноси забруднюючих речовин тощо) масштабу, що характерні для всієї земної кулі, регіонального (забруднення радіонуклідами земель шести північних районів області внаслідок Чорнобильської катастрофи) прояву, що мають вплив на всю територію України або окремі її регіони, та місцевої дії, що, як правило, зумовлюються впливом на компоненти навколишнього природного середовища забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 710-и підприємств хімічної, машинобудівної, метало- та деревообробної, легкої, харчової, енергетичної та інших галузей області, пересувними джерелами викидів в атмосферне повітря, скидами неочищених і недостатньо очищених зворотних вод в поверхневі водні об’єкти області та надходженням в навколишнє середовище різних типів неутилізованих відходів.
Так, у 2001 р. викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в атмосферу склали 14,9 тис. т, що на 0,8 тис. т більше, ніж у 2000 р. Збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу спостерігалося здебільшого на підприємствах будівельної та деревообробної промисловості, що зв’язано із збільшенням обсягів виробництва. З 20 адміністративних одиниць області (міст обласного підпорядкування та районів) збільшення викидів в атмосферу мало місце у 12-ти з них.
В 2001 р. в поверхневі водні об’єкти області було скинуто 98,4 млн. м3 зворотних вод, що на 2,8 млн. м3 більше, ніж у 2000 р. При чому скид неочищених стічних вод збільшився за цей період на 0,87 млн. м3, а недостатньо очищених — на 3,15 млн. м3. Збільшився скид недостатньо очищених стічних вод в річки Случ, Замчисько та неочищених в р.Устя. Основними забруднювачами водних ресурсів залишаються підприємства житлово-комунального господарства області.
В 2001 р. в цілому по області було утворено 51,9 тис. т відходів, що на 148,8 тис. т менше, ніж в 2000 р.
Таким чином викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел складають 0,013 т на душу населення, скиди зворотних неочищених вод — 1,295 м3, недостатньо очищених — 17,275 м3 на одного жителя області, і в розрахунку на душу населення було утворено 0,044 т відходів.
Найбільшими ж забруднювачами атмосферного повітря в області в 2001 р. були підприємства хімічної, будівельної та деревообробної промисловості.
Найбільшим споживачем води лишилася промисловість – 65,56 млн. м3, на другому місці - сільське господарство – 30,18 млн. м3 та на третьому місці - житлово-комунальне господарство – 29,02 млн. м3.
Основними агентами забруднення грунтів в області виступають промисловість (хімічна і будівельна галузі), автотранспорт та сільське господарство, хоча внаслідок зменшення обсягів виробництва за останнє десятиліття спостерігається зменшення загального фонового навантаження грунтів токсичними речовинами, проте забруднення на локальних рівнях, особливо в зонах дії окремих промислових об’єктів та вздовж автотрас, і надалі залишається високим
Високого навантаження від об’єктів хімічної промисловості (ВАТ “Рівнеазот”) зазанають і рослинні ресурси області.
Стратегічними проблемами, що потребують головної уваги в сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів області є:
- радіоактивне забруднення території області (і особливо її північних районів) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
- забезпечення ефективної роботи комунальних очисних споруд;
- вирішення проблеми недопущення забруднення довкілля фосфогіпсами ВАТ “Рівнеазот”;
- зниження родючості ґрунтів через їх збіднення на вміст поживних речовин та погіршення фізико-хімічних властивостей, що відбувається внаслідок зменшення внесення в ґрунти мінеральних та органічних добрив, а також скорочення обсягів вапнування кислих ґрунтів;
- посилення державного контролю за станом об’єктів природно-заповідного фонду області, створення нових природно-заповідних територій і об’єднання їх в екологічну мережу;
- покращання економічних механізмів регулювання природокористування;
- створення регіональної інформаційної системи моніторингу навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів області на базі обласної системи екологічного моніторингу СЕМ “Полісся”;
- забезпечення надійної експлуатації системи радіаційного спостереження та раннього оповіщення про радіаційну аварію “Гамма-1”;
- розв’язання проблем, пов’язаних з поводженням з відходами
Для цього необхідне:
- підвищення ефективності державного контролю за природоохоронною діяльністю суб’єктів господарювання; забезпечення ефективної взаємодії з правоохоронними органами та іншими контролюючими службами області; забезпечення повного стягнення збитків за порушення екологічного законодавства та штрафних санкцій; впровадження комп’ютерних методів обробки інформації аналітичного забезпечення контрольної діяльності; здійснення заходів в рамках запровадження нової концепції регулювання охорони атмосферного повітря;
- вирішення питання фінансування виробництва з переробки фосфогіпсів ВАТ “Рівнеазот”;
- забезпечення ремонту і модернізації очисних споруд області;
- інтенсифікація сільськогосподарського виробництва;
- здійснення комплексу організаційно-технічних заходів в рамках забезпечення функціонування Рівненського державного природного заповідника; створення регіональних ландшафтних парків “Дермансько-Мостівський” в Здолбунівському, “Погориння” в Гощанському та “Демидівський” в Демидівському районах;
- посилення контролю за цільовим використанням коштів природоохоронних фондів;
- здійснення комплексу заходів по впровадженню регіональної інформаційної системи моніторингу навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів області на базі системи регіонального екологічного моніторингу СЕМ “Полісся”;
- забезпечення надійної експлуатації системи радіаційного спостереження та раннього оповіщення про радіаційну аварію “Гамма-1”;
- посилення контролю за зберіганням на підприємствах області токсичних промислових відходів та небезпечних речовин;
- розвиток науково-дослідних робіт з екологічної тематики;
- удосконалення еколого-пропагандистської діяльності.
Крім того піднесенню ефективності управління природоохоронною справою на державному та регіональному регіональному рівнях у найближчій перспективі сприятиме:
- запровадження екологічного аудиту;
- запровадження механізму екологічного страхування юридичних та фізичних осіб на випадок заподіяння ними шкоди навколишньому середовищу, аварій та стихійних лих;
- забезпечення чіткого розмежування повноважень органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування та спеціально уповноважених органів в галузі охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки;
- запровадження системи економічного стимулювання ефективної екологічної діяльності на умовах:
- встановлення податкових, цінових, кредитних, митних та інших пільг для підприємств та фондів, які виготовляють конкурентоздатну, екологічно чисту, безвідходну продукцію, реалізують природоохоронні, ресурсозберігаючі технології і заходи та надають екологічні послуги;
- підвищеного рівня оподаткування екологічно небезпечної продукції та технологій;
- запровадження аукціонної системи купівлі-продажу ліцензій на право викидів, скидів забруднюючих речовин;
- розроблення і прийняття Кабінетом Міністрів України загальнодержавної, а на її основі - регіональних програм моніторингу навколишнього природного середовища з чітким визначенням конкретних заходів, їх виконавців, термінів виконання, обсягів і джерел фінансування.
Вирішення стратегічних екологічних проблем області великою мірою залежить від стану вирішення структурного реформування економіки області (зменшення енергомісткості виробництва), ступеню зношення основних фондів, рівня застосування інноваційних, ресурсозбережних та природоохоронних технологій.
Додатки
Табл.1.1.Динаміка видобутку основних корисних копалин Рівненської області за 1995-2001 рр. на душу населення
Табл.1.2. Забір води підприємствами та організаціями Рівненської обл. за 1995-2001 рр. на душу населення
Табл. 2.2.8.Розподіл за галузями економіки деяких скинутих в поверхневі водойми забруднюючих речовин в тонах на рік
Табл. 2.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря
Таблиця 2.1.2 Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. т
Табл.2.1.3. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря
Табл. 2.2.1. Забір і використання води, млн. м3 на рік
Табл. 2.2.2. Скидання зворотних вод, млн.м3/рік
Табл. 2.2.3. Типи очищення зворотних вод, млн.м3 на рік
Табл. 2.2.4. Скидання забруднювальних речовин у поверхневі водні об’єкти, т/рік
Табл. 2.2.5. Використання води у системах оборотного, повторно-послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн.м3/рік
Табл. 2.2.6. Перелік основних водокористувачів-забруднювачів водних об’єктів
Табл. 2.2.7. Інформація щодо дозвільної діяльності управління у 1999–2001 рр. (дозволи на спецводокористування)
Табл. 2.2.8. Показники якості води р. Устя (середньрічні) за даними щомісячних спостережень Рівненського обласного центру з гідрометеорології
Табл. 2.2.9. Показники якості води р.Горинь (середньрічні) за даними щомісячних спостережень Рівненського обласного центру гідрометеорології
Табл. 2.3.1 Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів у 2001 р., т
Табл. 2.3.2 Інвентаризація місць видалення відходів на території області
Табл. 2.3.3 Видача дозволів на розміщення відходів , лімітів на утворення та розміщення відходів
Табл. 2.3.4 Зареєстровано відходів у області
Табл. 2.3.5 Утилізація відходів (перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів)
Література
Rovno area Ecology Report HYPERLINK "http://www.nature.org.ua/rovno" nature.org.ua/rovno/
Екологічні сторінки України nature.org.ua/ekua/
А. Качинський, Екологічна безпека України: системний аналіз перспективи покращення, Київ 2001 р