28 жовтня на предметі університетської освіти наш викладач Валентина Михайлівна організувала нам цікаву екскурсію в інформаційно-бібліографічний відділ, який розташовується в затишному новому 2-а корпусі в 225 аудиторії. У просторій та світлій аудиторії панувала тиша та спокій, нас привітно зустрічала Євгенія Петрівна доброзичливою щирою посмішкою. Ще не зовсім розуміючи, що ж зараз має відбутися, ми принишкли на стільцях, міцно тримаючи ручки, олівці і блокноти. Згодом Валентина Михайлівна нас залишила. Ми, чекаючи на потік досі незнайомої нам, малим першокурсникам, інформації про загадкові «абонементи», «реферативні журнали», «читацькі» зручно повмощувалися на стільцях, уважно слухаючи пізнавальну розповідь… Почалося все з історії далекого 1059, коли вперше заснували бібліотеку Українського інституту інженерів водного господарства (теперішній Національний університет водного господарства та природокористування, наш гостинний строгий «Воднік»). Книги комплектувалися на місці, на той час в одному лише існуючому, першому корпусі. В своєму запасі НУВГП нараховує більше восьмисот тисяч примірників книг в різних підрозділах. І це все для нас, трохи лінивих, одних наполегливих, інших не зовсім, одних старанних, інших не дуже, та всіх таких зацікавлених студентів. Для поліпшення наших знань, для покращення балів поки що незрозумілої та дивної болонської системи, для покращення настрою (художня література з романтичними історіями чи захоплюючими пригодами) та погіршення сну( терміново необхідна якась наукова література з якимись страшними формулами та певно не нашої мови визначеннями). Тут ми знайдемо і нормативну, і довідкову, і навчальну, і наукову літературу. Вперше почута довідкова література включає досить знайомі та після ЗНО навіть близькі нам словники, енциклопедії, довідники, збірники наукових інститутів тощо.
Так ось, що ж таке попередньо згадуваний «абонемент»? А це так звуться в бібліотеці книги, що даються додому. Нам, молодшим першим-другим курсам їх можна брати в 203 кабінеті, обов’язково маючи при собі читацький квиток з вклеєною твоєю фотографією, які видавалися кожному студенту при реєстрації. А як станемо старшокурсниками, ми вже повинні будемо ходити до 212 кабінету по абонементи. Працює абонемент з 9 до 17 години без перерви щодня, крім суботи та неділі-в суботу абонемент працює з 10 до 17 години, а в неділю там вихідний день. Також до абонементів відносять абонемент навчально-методичної літератури ( так званий «методичний»), який розташований у 229 кабінеті. Якщо в попередніх перекислених, ви не знайшли потрібної вам літератури, не варто засмучуватися, адже існує ще одна філія абонементу в 1 гуртожитку ( а там є ще й різні періодичні видання-кольорові позитивні журнали, газети, щотижневики), де також є багато книг. Якщо ж Вам просто хочеться подрімати над художньою книжкою з сюжетом на Ваш смак, просто полистати жовті пахучі сторінки ( а погодьтеся, книги пахнуть), Вам прямувати до 6-го гуртожитку, де розміщений абонемент художньої літератури. Отже, як ми бачимо фонд абонементу досить різноманітний і включає посібники, підручники(математика, фізика, хімія для вивчення загальноосвітніх предметів), періодику. І всі бібліотекарі чемно просять повернути всі взяті книжки до кінця сесії, тому будьмо чемними та взаємоввічливими.
З абонементом ніби вияснили , а тепер, що ж це за «читальні зали»? Читальні зали- це своєрідна протилежність абонементам. Це чисті світлі зали з багатьма столами, за якими старанні студенти готуються до пар, пишуть наукові роботи, реферати, дипломні та магістерські роботи, просто щось читають чи переписують інформацію до грубих конспектів. Так, тут тепло та затишно, але чому ж, спитаєте Ви, їм не взяти ті підручники додому і в знайомій атмосфері не готовитися там? А в цьому і є своєрідність читальних залів, оскільки студентам не дозволяється виносити літературу за їх межі, адже та література є значно рідкіснішою і є в менших кількостях. Для користування нею в читальних залах існують такі ж вимоги, що і в абонементах – наявність читацького квитка, чи хоча б студентського. До речі, читальні зали не такі вже погані та незручні, як може здатися на перший погляд. Вони дисциплінують та вчать правильно розраховувати власний дорогоцінний час, також тут можна познайомитися з іншими студентами, які можливо, як мінімум, володіють необхідною Вам інформацією і, як максимум, стануть справжніми друзями чи щось навіть більше. Ненав’язлива атмосфера настроїть Вас на необхідний для навчання лад. Основна читальна зала розміщена в 236 аудиторії. Працює з 9 до 20 години, а в суботу з 10 до 19 години. Тут є підручники з усіх галузей, по всіх спеціальностях з першого по п’ятий курси. До читального залу відносять і довідково-бібліографічний відділ (225-а), де зібрана література довідково-інформаційного характеру(це реферативні журнали, види інформацій – «обзорная информация»). Сьогодні отримуємо реферативний економічно-інформативний журнал «Джерело» в 3-х серіях: перша серія – природні науки, друга – промисловість сільського господарства і третя-це економіка. Також отримуємо реферативний журнал видавництва «Книжкова палата України», який має назву «Економіка. Економічні науки».
Зорієнтуватися в такій кількості літератури нам допоможе систематичний і алфавітний каталоги. Тут варто сказати і про існування такого кабінету, як 206-а, який займається науковою обробкою літератури, чим значно полегшує наш пошук необхідної книги з якоїсь галузі чи напрямку. У систематичному каталозі література ділиться за напрямками, кожному з яких надається певна літера українського алфавіту. Наприклад, книги економічного напрямку мають літеру У. Цифра що стоїть поруч називає ту чи іншу книгу. Наприклад, У-30- економіка підприємства. Кожна книга має карточку, на якій вказані рік, шифр(у верхньому лівому куточку) і авторський знак. У алфавітному каталозі розташовані всі карточки від А до Я за прізвищами авторів і назвами книг, але якщо книга має більше трьох авторів, вказується лише прізвище одного автора. Алфавітно-предметний покажчик - є ключем до систематичного каталогу.
Додатковий бібліографічний відділ допомагає писати реферати, що є дуже важливим для кожного студента, який прагне показати високий рівень знань і набрати максимум балів за кредитно-модульною системою.
Дещо осторонь залишився не менш важливий зал періодичних видань(223-а), який зберігає їх на протязі певного часу, деякі видання зберігаються до 5-ти років, а деякі навіть довічно.
Відділ комплектування займається новою літературою, що потрапляє до бібліотеки. Замовляється і надходить до 206-а- відділу науково-технічної літератури, паралельно ця інформація проступає на сайті університету в алфавітному електронному каталозі. Кожна книга отримує шифр , записується авторський знак (існує ціла універсальна система класифікацій). Також ведеться електронна картотека журналів і статей.
Євгенія Петрівна нам посміхнулась і замовкла, даючи нам змогу дописати останні речення, останню почуту інформацію і побажавши нам успіху, попрощалась з нами. Тут же продзвенів галасливий дзвінок і ми мусили бігти на наступну півпару, оскільки дзвінок був вже з перерви. По дорозі ми обмінювалися думками про щойно почуте, хтось обіцяв собі написати реферат з історії, хтось вже мізкував над звітом про цю екскурсію, дехто не приховуючи щиро думав про щось смачне щоб попоїсти, на всіх обличчях була тепла втомлена посмішка. І все таки, було цікаво! Стільки нового про, здавалось би, банальні речі. Тепер вже ми не зможемо придумати причину ненаписаного реферату, що ніби не вміємо користуватися, не знаємо куди йти. Тепер нам все відомо, головне мати бажання і вперед крізь терни до зірок!