Класифікація каналів витоку інформації Основні тенденції розвитку закладних пристроїв КВІ – це фізичний шлях від джерела інформації до ЗЛ. КВІ бувають: Візуально-оптичні Акустичні Електричні Радіо-технічні Матеріально-речовий Ці всі вище перелічені види належать до природних КВІ. Візуально-оптичний канал – спостереження (безпосереднє або віддалене, в т.ч. і телевізійне). Акустичний – джерелами інформації є звукові коливання в діапазоні ультра ( від 20 кгц ), слуховому, інфразвуковому ( < 20 кгц ). 100-6000 Гц – діапазон мови людини; 20-20000 Гц – сприймає вухо; Переносчиком може бути повітря, земля, вода, вуд. Кнс-ї і т.д. Електричний – утворюється паразитними зв’язками та наведеннями електричних кіл. Основні паразитні зв”язки:- Індуктивний; Ємнісний; Ел.- мех-ій; Ел.-магнітний; Зв’язки через кола живлення; Радіотехнічний – переносниками інформації є електро – магнітні коливання від наддовгих ( ? = 1000 м, f <30 кГц ) до субміліметрових хвиль (? = 0.1 – 1 мм, f =300 - 3000 кГц ). Довгі хвилі – на великі відстані, коротші – в межах прямої видимості. Матеріально-речовий – матеріалами в рідкому , твердому і газоподібному вигляді. Технічні КВІ КВІ за рахунок мікрофонного ефекту КВІ за рахунок магнітних випромінювань КВІ за рахунок ел. – магнітного випромінювання КВІ за рахунок паразитної генерації підсилювачів КВІ за рахунок кіл живлення КВІ за рахунок кіл заземлення КВІ за рахунок високочастотного нав’язування КВІ за рахунок взаємного впливу провідників і ЛЗ Причиною виявлення КВІ є недосконалість схем, порушення в монтажі і експлуатації, старіння елементів. Штучні КВІ – передбачають використання спеціальних технічних засобів. Серед технічних засобів можна виділити: Засоби акустичного контролю – радіо закладки. Мікрофони ( направлені, приховані ) Пристрої спостереження ( нічного бачення і т.д. ) Структурна схема радіо закладки ( РЗП ) / РЗП здатні зняти інформацію з відстані до 10 метрів і передавати її на відстань від 30 до 800 метрів. Більшість РЗП працює в УКХ діапазоні ( 88-150 МГц ). Спостерігається тенденція переходу до більш високої частоти ( 450-900 МГц ). Переваги УКХ діапазоні ( в т.ч. ЗЛ ) Простота виробу Можливість приймання на звичаному радіоприймачі Недоліки: Можливість випадкового приймання іншим засобом Достатньо довгі антени (? антени = 1/10 * ? хвилі ) / Переваги діапазону 450-900 МГц Більш короткі антени Краща якість сигналу РЗП можуть бути: З м’яким каналом ( без кварцової стабілізації ) З кварцовою стабілізацією частоти. Переваги (без кварцової стабілізації частоти): простота; дешевизна. Недоліки (без кварцової стабілізації частоти): частота може змінитись під впливом температури, зміни напруги живлення, положення антени. Переваги (з кварцовою стабілізацією частоти): стабілізація частоти; збільшення дальності передачі. Габарити і час неперервної роботи РЗП визначаються елементами живлення: автономне живлення (працює до декількох тижнів або місяців); від електромережі. Для того щоб подовжити час автономної роботи, РЗП можуть бути з дистанційним управлінням або з автоматичним включенням при появі акустичного сигналу. Основні тенденції і шлях розвитку РЗП мінімізація і зменшення енергоспоживання; збільшення просторової, частотної, енергетичної, часової та інформаційної прихованості. Для цього може використовуватися: інверсія спектру мовного сигналу – підвищення інформаційної прихованості; передача сигналу на одній бічній смузі – частотна прихованість; маскування сигналу - (вибір смуги частоти РЗП по низу частот затухання радіопередавачів); використання цифрових та імпульсних методів модуляції; використання для передачі шумоподібних сигналів; використання більш високих діапазонів частот; використання вузьконаправлених систем – підвищення просторової прихованості. створення мініатюрних засобів доставки РЗП на об’єкт; використання мережевих зон призначених для ретрансляції сигналів РЗП; вдосконалення систем дистанційного управління РЗП; розробка нових джерел живлення. 17.02 Класифікація ЗП акустичні; телефонні; апаратні; закладні відеосистеми. Акустичні ЗП № Класифікаційна ознака Значення
1 Технологія виготовлення Дискретна, інтегральна, гібридна
2 Тип користувача Напівпрофесійні, спеціальні
3 Тип джерела живлення Автономне, від електромережі, від телефонної мережі, від зовнішнього дж. випромінюв.
4 Спосіб передачі інформації Радіоканал, прокладені лінії, електромережа, телефонні лінії, елементи конструкції будівлі, накопичення без передачі
5 Спосіб управління Некеровані, з системою VOX (активація по голосу), з дистанційним керуванням
6 Тип давача Мікрофон, вібро-акустичний давач
7 Тип модуляції Аналогова, імпульсна, цифрова, комбінована
2 Потужність випром. Мала (до 10 мВт) Середня ( 10 -100 мВт) Висока (>100 мВт)
3 Вид модуляції Прості (АМ, NFM – вузькосмугова, WFM - широкосмугова), Імпульсні (ЧІМ, АІМ, ШІМ) Цифрові Складні (шумоподібні сигнали)
4 Спосіб стабілізації частоти Без стабілізації, схемотехнічна стабілізація, кварцова стабілізація)
5 Режим передачі Неперервної дії, робота на коротких часових інтервалах, робота по алгоритму
6 Маскування Без маскування, маскування під станцію радіомовлення, маскування під станцію РЛС
7 Закриття передаваної інформації Без закриття, аналогове скремблювання, цифрове шифрування
8 Дистанційне управління Без, з дистанційним управлінням
Особливості РЗП: мініатюрність; мала потужність і обмежений радіус дії; односторонній режим роботи (симплексний); малоканальність (як правило 1); простота протоколу передачі; робота на одній частоті; наявність камуфляжу (конструктивного маскування). Структурна схема РЗП з шумоподібними сигналами:
Схема роботи РЗП з ШПС:
Кодер формує цифровий потік із швидкістю R=1/T. R= 80-100 Кбіт/сек, Т-тривалість передачі одного імпульсу. Цифровий потік поступає на вхід суматора за модулем 2. Генератор ШПС формує послідовність імпульсів з тривалістю T/N, де N – період ШПС (N=100=200 порядок сигналів). / Характеристики РЗП з шумоподібним сигналом Тип РЗП COF-335 TSS-500 Unitel 800/850 DSS-2000 PR-9000P Дельта ШПС
Потужність 10/100 10/100 100/750 10/20/50/100/400 100 0.6/6/60(40ДУ)
Зовнішнє живлення 0-10 6-12 - 6 6-10 6-10
Вбудоване живлення - - 4ААА - 11 -
Радіус виявлення РЗП з ШПС приблизно в 3-4 рази менший, ніж з частотною модуляцією такої самої системи. Структура інформаційного протоколу Преамбула|інформаційне повідомлення 400-600 біт 1010101010 Потрібна для синхр передавача. РЗР з накопиченням і пришвидшеною передачею інформації Ці РЗП володіють часовою прихованістю, оскільки час передачі в них дуже малий і може становити від долей секунди до декількох хвилин. Стурктурна схема РЗП з накопиченням і пришвидшенням передачі / N РЗУ-1 РЗУ-2 РЗУ-3
Діапазон частот, МГЦ 300-1000 250-500 300-400
Потужність передавання 0.2-0.3 0.5 0.2-0.5
Вид модуляції Частотна маніпуляція Частотна маніпуляція Частотна маніпуляція
Смуга ПЧ, КГц 0.3-6 0.2-5 0.3-6
Динамічний діапазон, біт 70 74 70
Час запису Час зчитування 6 10хв 3-6 =< 7хв 30 сек 1,5 сек
Дальність дії, м 100-200 400-500 300
Дистанційне управління + + +
/ R=200 Кбіт/сек-10Мбіт/сек. R –швидкість передачі Тема: Характеристика сигналів РЗП Основні поняття Сигнали РЗП представляють собою складні процеси, які містять детерміновані складові Детерміновані процеси Періодичні Неперіодичні Гармонічні Полігармонічні Майже гармонічні Перехідні Гармонічні U(t)=A0 cos(?0t+?) T0=2?/ ?0=1/f0 Полігармонічні- описуються функцією часу, яка повторюється через період Т U(t) = ?? ???????(??+??) , i=0,1,2,3 Можуть бути представлені рядом Фур`є. S(t) = ??=0 ? ?????????(??) , Ui(t)-базисна функція / Майжеперіодичні – утворюються сумуванням 2-х чи більше синусоїдальних коливань з довільними частотами. U(t) = ?? ??????????(??????+????)
f1 = 200 f2 =300 / Перехідні – одиночні імпульси. Головна відмінність від періодичних процесів в тому, що вони мають суцільний спектр. / Сигнали РЗП з амплітудною, кутовою та імпульсною модуляцією В більшості РЗП в якості несучого використовується гармонічне коливання. S(t) = Acos(?0t+?) амплітуда ?0- фаза ?- частота Амплітудна модуляція Змінюються амплітуда несучого коливання пропорційно до корисного сигналу. / Гармонічна однотональна модуляція / / При АМ часто використовують лише 1 бічну смугу частот, тоді ?FAM =Fmax SBDM – single ВАМ - односмугова амплітудна модуляція. Кутова модуляція Змінюється фаза несучого коливання. Амплітуда залишається без змін. / Фазова модуляція Sфм(t)=A0cos[?0t+?0+?maxx(t)] M=??max – індекс фазової модуляції, або девіація. ?Fmax=2Fmax(1+??max) Частотна модуляція / Вузькосмугова FM (NFM): mчм<1 Широкосмугова FM (WFM): mчм?1 Ширше використвоується частотна модуляція Переваги КМ: Більша завадостійкість Більша корисна потужність Недоліки КМ: Потребує ширшу смугу частот Частотна маніпуляція (ЧМн) При частотній маніпуляції різні / первинного сигналу передаються коливаннями з частотами f1 i f2. / / Фазова маніпуляція (ФМн) При фазовій маніпуляції / сигналу подається коливаннями зі зі зсувами фази на 1800 / Відносна фазова маніпуляція Вона зводиться до перетворення двійкових символів в іншу послідовність за такими правилами: / Сигнали з імпуольсною модуляцією Для передачі інформації використовується імпульси високої частоти. Параметри імпульсної ВЧ-послідовності міняються пропорційно для значення корисної інформації(?). / Розрізняють: АІМ, при якій змінюється амплітуда імпульсів пропорційно до корисних сигналів. ШІМ (PWM), змінюється тривалість імпульсу пропорційно до корисного сигналу. ЧІМ, змінюється частотне скидування(?) імпульсів пропорційно до корисного сигналу. ФІМ, змінюється початкова фаза (положення в часі імпульса) / Може використовуватись комбінування модуляцій, найчастіше це ШІМ і ЧІМ. / Данний вид сигналу забезпечує високу завадостійкість і прихованість. Сигнали з ?-модуляцією. Сигнали з ?-модуляцією будуються на основі передбачення сигналу по одному попередньому відліку. Передаються ними знак помилки (????) 1 – кодує додатній приріст 0 – кодує від’ємний приріст Частота дискретизації = швидкість передачі. / В РЗП використовується / модулятори з кроком квантування h. / / Завади при виявленні РЗП / Найбільша проблема при виявленні РЗП – це необхідність врахування властивостей властивостей середовища розповсюдження, відсутність інформації про сам сигнал, нестаціонарсність завад, екранування сигналу. Всі завади по відношенню до РЗП можна класифікувати: За законом розподілу А) гаусівські Б) негаусівські Флуктуаційна завада – це стаціонарна завада з нормованим/нормальним? законом розподілу. Стаціонарний процес: тепловий шум Нестаціонарний процес: імпульсні завади За характером стаціонарності А) в стаціонарних процесах імовірносні характеристики (M,D) не залежать від моменту часу. Б) нестаціонарні За механізмом виникнення А) природні (пасивні і активні)//пасивні – відбиті від поверхні Б) індустріальні В) системні Активні природні: Внутрішньоприймальні Космічні Атмосферні Внутрішньоприймальні – обумовлені тепловими шумами у вхідних колах приймачів. Існують завжди, усунути їх неможливо, єдиний шлях боротьби – охолодження (або помістити стазис-поле) Космічні – шум, що утворюється з випромінювання зірок і мете-галактики(втф???) Атмосферні завади – обумовлені дальніми і ближніми зарядами. Індустріальні – створюються електричними пристроями і мають імпульсний характер. Системні завади – викликані радіо передаючими пристроями. Їх ще називають синусоїдальними чи вузькосмуговими ( потужність зосереджена у вузькій смузі частот) Вплив на приймальний тракт шумів і завад Різні шуми неоднаково себе проявляють на різних частотах. Внутрішньоприймальні шуми – проявляють себе на високих частотах (від 300 МГц), іноді можуть мати домінуючі значення. Космічні шуми – знаходиться в частотному діапазоні від 10 МГц до 10 ГГц. На частотах <10 МГц ними можна знехтувати. Рівень шумів помітно зменшується із зростанням частоти, за законом: ?n , де ? – довжина хвилі, n=2..2,7 В діапазоні 18-30МГц космічні шуми значно переважають внутрішньопрймальні. Для атмосферних шумів також характерна залежність від частоти. Спектральна густина потужності обернено пропорційна кубу частоти ~ 1 ?? 3 Системні перешкоди існують в широкому діапазоні. Індустріальні завади. Середній рівень U індустріальних шумів обернено пропорційний частоті. / Атмосферні Індустріальні у місті Індустріальні у передмісті Космічний Сонячний Внутрішньо приймальний З графіку видно, що при виявленні РЗП основним є індустріальний шум. Індустріальний шум створює фоновий рівень і залежить від характеру місцевості і частоти. Графіки індустріального шуму в залежності від місцевості
А – центр великого міста; В – квартали; С – сільська місцевість; D - віддалені райони. Дослідження показалои, що в діапазоні (100 – 1000)МГц основним джерелом індустріального шуму є пристрої автомобільного запалювання. / Вважають, що індустріальними шумати на частоті > (200 – 400)МГц можна знехтувати (не враховуючи їх вплив при виявленні РЗП). Параметрами індустріального шуму є кількість населення і кількість машин. Випромінювання будь-якого радіоприймача складається з трьох частин: основного; позасмугового; шумового. На практиці ширина позасмугових випромінювань – (30 – 70)дБ по відношенню до основного сигналу. Діапазон Користувач
48.5 – 56.0 Телебачення
58.0 – 66.0 Телебачення
65.0 – 74.0 Радіомовлення
76.0 – 84.0 Телебачення
100.0 – 108.0 Радіомовлення
148.0 – 149.0 Рухомий зв'язок МВС
151.0 – 156.0 Зв'язок на ЗД транспорті
171.0 – 173.0 Зв'язок МВС
423.0 – 428.0 Система зв’язку Smart Trunk
452.0 – 458.0 Радіотелефон NMT-450
464.0 – 468.0 Базові станції NMT-450
625.6 – 675.0 Трансферні РЛС + ТБ
833.0 – 885.0 Радіолокація
890.6 – 915.0 CDMA
935.6 – 960.0 GSM-900
Вид завади З-н розподілу Динамічний діапазон Х-р і причина зміни парам. Діапазон завад
Індустріальні Логарифмічн., Нормальний 17.5 – 74 дБ Кореляція з виробничою діяльністю 0.1 – 450 МГц
Космічні Нормальний До 115 дБ Сонячна активність, атмосферні явища 20 – 150 МГц
Системні Релея ~10 дБ Робота радіопристроїв Зосереджені
17.03 Алгоритми оцінки параметрів комплексів виявлення РЗП Алгоритм оцінки радіуса зони електромагнітної доступності (ЕМД) до джерела радіовипромінювання. Вихідні дані: P1 - потужність джерела радіовипромінювання; C1 - коефіцієнт підсилення передавання антени; C2 - коефіцієнт підсилення приймання антени; Nш - коефіцієнт шуму приймача; PЕМД - імовірність забезпечення ЕМД. Крок 1 Задаємось значенням Рв(імовірність виявлення сигналу)=(0.99 – 0.999). Задаємось значенням бази сигналу В (10 – 30). Задаємо імовірність помилкових тривог Ррт (10-2). Формула для шумоподібних сигналів: Рв=Ф[] – ф-ла Лапласа; Для звичайних сигналів (вузькосмугових): Рв=exp(ln); х= Крок 2. Визначаємо необхідне перевищення сигналу над завадами на вході приймача: Zпр=10lgh2. Крок 3. Визначаємо параметри - середньоквадратичне відхилення рівня сигналу над рівнем завади. =; - УКХ 2..4дБ – середньоквадратичне відхилення сигналу; - 2..13 дБ – середньоквадратичне відхилення завади; Крок 4. Визначаємо параметр х==Ф-1(РЕМД); Крок 5. = zпр+х - середнє перевищення рівня сигналу над рівнем завади; Крок 6. Розраховуємо допустиме послаблення сигналу Lg=; k – стала Больцмана; To – температура (К); F – смуга частот. Крок 7 Обчислення реального послаблення сигналу. / Крок 8 Порівнюються Ld I Lp Ld<Lp , То r=r+¦x і розрахунки повторюються Ld=Lp то ми знайшли зону ЕМД Алгоритм оцінки технічних параметрів комплексів виявлення РЗП Вихідні дані : Ремд V- відстань від д-ла до виявника C1-коеф. Підсіл. Перед. антеи Eпр коеф узгодження передн. І приймальної антени E¦ - коеф.поляризації ¦F - ширина смуги частот nер1 nер2 - коеф.корисної дії перед. І приймал. антени Nш – коеф. Шуму Визначити коеф С2- (коеф.підсилення приймальної антени) Крок 1-Крок 5 (аналогічні попередньому) Крок 6 Знаходимо потужність шумів Рш=-(150..160)+10lg¦F[кГц];дб Крок 7 Рсн=Z+10lgРш Крок 8 Розраховуэмо Ро – затухання сигналу в вільному просторі Lo=32,4+20lg¦F+20lg r Крок 9 Знаходимо Ld по графіку(як попереднє) Крок 10 Знах коефіцієнт С2=Рсн-lн-nср1-nср2-Eh-Епр-Lo-Ld-P1 P1-потужність джерела випромінювання Оцінка середнього часу виявлення часу виявлення часу виявлення РЗП(ото шляпа да ) / Фо-діапазон частот в якому ведеться пошук ?f=N/Фо – питома зав. Діапазону частот N-кількість потуж. Джерел випромінювання t- cеред. Час розпізнавання сигналу tn-час спостереження v- коеф-т розрідження вхід потоку Методи і засоби виявлення ідентифікації РЗП Згідно НД ТЗІ 15 -001-2000 радіовиявлення поділяються на групи і підгрупи Група А Б В Г Ідентифікаторні ?Панормальні Вимірювальний Аналізу вальний А1 А2 А3 Б1 Б2 Б3 В1 В2 Г1 Г2 Ідентифікаторні – радіоприймальн іпристрої що здійснють виявлення та індекацію сигналів ,які перевищують рівень заданий оператором.Засоби локалізації сигналу що має найбільший рівень у діапазоні роботи Н-Д індикатору . ? Панормальні - це селективні за частотою скандувальні радіоприймальні пристрої для пошуку ідентифікації та локалізації джерела радіовипромінювання з індикацією розповсюдження сигналів у робочому діапазоні частот. Має можливість настроювання на певну частоту і має вхід для під єднання робочої «зовнішньої» антени Вимірювальні – це селективні за частотою радіоприймальні пристрої для пошуку та ідентифікації випромінювання за рахунок паного вимірювання,енергетичних,часових, частотних параметрів сигналу . Має можливість точсного вимірювання частоти і рівня сигналу імають Н-Д спектроаналізатори Аналізуючи - це селективний за частотою радіоприймальний пристрій для пошуку та ідентифікації ,радіомоніторингу випромінювань з арахунок кількісн. І якісного аналізу електромагнітного оточення частотно часової структури та спектрального складу сигналів.Мають можливість вимірювання рівня сигналів, частоти та спектральних характеристик Н-Д Дідіскан А1 – мають звукову та світлову сигналізацію приймання сигналу що перериваеться в пороговий рівень А2 - А1 + ширший діапазон частот ,вищу чутливість ,і додатково обладнанні системою акустоідентифікації за допомогою спец акустичного сигналу А3 – А1+А2+ додатково здійснюють селекцію за частотою імає систему визначення відстані до джерела за допомогою спец акустичного сигналу. Б1 - вкл.все те що мають панормальні + можливість ідентифікації частоти і рівня сигналу Б2 – Б1 + здатні виконувати демодуляцію сигналів зі складною демодуляцією ,мають ситему Акустоідентифікації та систему визначення до джерела випромінювання Б3- Б1+Б2+ інтерфейс для підключення ПК ,ширший динамічний діапазон і частотний діапазон,мають систему акустоідентифікації для прихованого пошуку ,у комплексі з ПК здатні встановлювати коор джерела випромінювання В1 - містять лінії ,квадратний іпіковий детектор В2 – В1+ більш висока точність вимірювання частоти і рівня сигналу ,інтерфейс від керування ПК, можливість сканування діапазону по частоті. Г1 - мають можливість огляду всього діапазону так і аналізу спектру вибраного сигналу Г2- Г1 + виконують аналіз електро-магнітного оточення,більшу точність вимірювання характеристик спектру сигналу ,інтерфейс для керування з ПК,здатні визначати вид,та параметри модуляції мають можливість адаптації до принятих сигналів Ії х запам’ятовування Таблиця Тема : «Вимоги до апаратури виявлення с-лу РЗП» До складу технічних комплексів виявлення с-лу РЗП входять: 1.Приймач або аналізатор спектру 2.Блок АЦП 3.ПК з відповідним інтерфейсом 4.ВЧ комутатор 5.Антенно Фідерні пристрої Приймач перетворює сигнали в с-ми промітностей частоти смугою пропускання дельта f ПК управляє аппаратурою комплекса , обробляє прияняття с-ми і аналізуеє заданий алгоритм виявлення,приймає рішення при роботі комплексу в атоматичному режимі відображає результата і протоколює їх. Блок АЦП перетворює,оцифровує, с-ми проміжної частоти і передає дл яобробки Блок ВЧ комутатора дозволяє з великою швидкістю комутувати різні антени при здійснені контролю декількох приміщень. Комплекс повинен мати імовірність виявлення сигналу Рвим. Не гірша значення Р* за час Т<Т* ,якшо сигнал потрапляє в зону електроно доступності Рвим.( Т<Т*) > P* Для сучасних комплексів прийнятим є значення 0,99 Ймовірнсть хибних тривог Рхт=0,01 Смуга огляду повинна забезпечувати виявлення не менше 99% всіх відомих РЗП Дослідження показують що 99% РЗП працють в смізу частот 10…..2600МГц чутливість визначає радіус зони електромож доступності Радіус виявлення РЗУ - аналізатором спектру з чутливістю 3*10 мінус 3Вт складає f = 10 м Радыус виявлення скануючим приймаемо AR – 8000-5м Швидкість огляду за частотою ,визначаеться часом ,який потрібно для повного огляду і аналізу у вибраній смузі частот ,має важливе значення при виявленні РЗП з накопиченням і пришвидшеною передачею) Швидкість ск5анування сучасних комплектів 200 Мгц /с-5 ГГц/с Динамічний діапазон має важливе значення оскільки спостереження різних за рівнем сигналів в широкому діапазоні частот іє висока ймовірність одночасного прийому потужних і слабких сигналів з різким розходженням по амплітуді Значення динамічного д-лу : 80-95 дБ / Роздільна здатність – цей параметр важливий при моделюванні сигналів. Кількісно роздільну здатність можна визначити задаючись допустимими значеннями глибини спаду між амплітудами двох сусідніх сигналів. Для сучасних комплексів прийнятними є значення роздільної здатності ?1кГц. 7.04 Методи вивчення РЗП Для виявлення РЗП використовують або енергетичний або кореляційний метод. В процесі пошуку небез. сигналу є наперед невідомою , тому єдиною ознакою наявності небезпечного сигналу, по якій здійснюється його виявлення є енергія реалізації процесу на виході виявляча. Енергетичний метод В його основі лежить перевищення енергій деякої випадкової реалізації над спектральною шумів приймача. Виявник побудований на енергетичному методі називається радіометром. Структура радіометра: / СФ – смуговий фільтр КД – квавдратурний детектор ІН – інтегратор ПП – пороговий пристрій Z0 - задє поріг Переваги енергетичного методу: Простота апаратної реалізації Ймовірність виявлення вузькосмугового сигналу РЗП: Р виявл. вузькосмуг. = exp ( ln ?? ???? 1+ ? 2 2 ) Р виявл. шумопод. =1???[ ?? 0?(2?????) 4(??+??) ] ?? ???? ?ймовірність хибних тривог=0.001 ? 2 = ?? сигн ?? шуму
? енергія сигналу ? спектр щільності шумів Структура багатоканального радіометра / Ймовірність хибних тривог зменшується в 1 т . Кожен радіометр виділяє свою смугу частот, яка дорівнює ??? n . ?? ???? =1? (1? ??? ???? ) ?? ?? виявл =1? (1? ?? виявл ) (1? ??? ???? ) ???1 ?? ? виявл = 1 2 ?? ???? ?? 0 ?2 ?? ?? ???? 2?? ?? 0 ?? ?? ?? ?? ???????+8 2?? ?? 0 ?? 2 ?? ??? ???? = 1 2 ??[ ???? ?? 0 ?2 ?? ?? ??? 8 ?? ?? ??????? ] k – кількість вимірювань Багатоканальний радіометр ефективний при виявленні РЗП з вузькосмуговими сигналами РЗП, які працюють в режимі над коротких передач і РЗП, які мають стрибкоподібну зміну частоти. Кореляційний метод При виявленні РЗП виділяють (використовують) кореляційні виявники. Структурна схема двоканального кореляційного виявника: / Виявник має дві просторово рознесені антени, які формують сигнал x і y. Коли сигнал РЗП відсутній в кожному каналі присутня тільки флуктуаційна завада і процеси в каналах є незалежними. Коли з’явиться сигнал РЗП, виникає статистичний зв'язок випадкових процесів x і y. Правило виявлення: ??=1 ?? ( ?? ?? + ?? ?? ) 2 ? ?? 0 ?поріг Якщо n (кількість виборок) набагато більше 1, ймовірність хибних тривог ?? ???? = 1 2 ?? ?? 0 ?? ?? 8?? ? ?? 2 ?? виявл =1??? ?? ???? ? 2 П ?? ?? ?? Взаємокорелятор (структурна схема) / Умова виявлення: ??=1 ?? ?? ?? ?? ?? ? ?? 0 Якщо ???1, то Р виявл. =1??? ?? 0 ??? ?? ?? ?? ?? ?? =1???( ?? ?? ??? ?? ?? ?? ?? ?? ) / Теоретично взаємокореоятор дає найкращі результати при виявленні РЗП. Крім цього він має можливість пеленгації (локалізації) сигналу. Недолік: більш складна апаратна реалізація 14.04 Тема: Нелінійні локатори. Будова, принципи дії, характеристики. Методика пошуку РЗП з використанням нелінійних локаторів (НЛ) НЛ – це простий, ефективний, і універсальний пристрій, який дозволяє виявити РЗП будь-якого призначення, як у включеному стані, так і у вимкненому. Принцип дії НЛ: /f – частота випромінювання При роботі антена НЛ випромінює ВЧ-сигнал, який легко проникає в багато матеріалів, відбивається від об’єкта і приймається приймачем НЛ. Приймач НЛ приймає кратні гармоніки відбитого сигналу 2f, 3f. Поява у відбитому сигналі цих гармонік обумовлена не лінійністю характеристик напівпровідників елементів (p-n переходів), що входять до складу РЗП. Прийом НЛ будь-якої вищої гармоніки вказує на наявність в зоні зондування p-n переходу, що є ознакою РЗП. Умовність виявлення НЛ вбудованих РЗП (в стіні, тощо) становить ~90?95%. Нелінійна характеристика характерна не лише для контактів між металевими предметами із плівкою окисів на поверхні (МОН-діоди). Наявність МОН-діодів приводить до хибних спрацювань НЛ. Тому виявлення 2 і 3 гармоніки у відбитому сигналі, не є достатньою умовою, для виявлення РЗП. Характеристики p-n переходів описуються строго математичною моделлю. ВАХ p-n переходу: ??= ?? 0 ( ?? ???? ???? ?1) ??=1,6• 10 ?19 К – стала Больцмана V – напруга T – Температура (°??) I0 – струм через закритий діод Для МОН-діодів формуля для ВАХ відсутня. / Через відмінності ВАХ, відгуки на 2 і 3 гармоніках матимуть різну інтенсивність. При опроміненні НЛ напівпровідників зєднання (НЛ зєднання) виникає сильний сигнал на 2гій гармоніці і стійкий на 3 гармоніці. При опроміненні МОН-діоду – навпаки. Для коректного порівняння НЛ повинен мати добре відкалібровані приймальні канали і добре ізольовані. Характеристики НЛ: Потужність випромінювання Потужність сучасних НЛ коливається від сотень мВт до сотень Вт (180-300). Чим більша потужність випромінювання, тим глибше проникає сигнал і більша дальність виявлення закладки. Згідно стандарту при неперервній роботі протягом 8 год сумарна доза випромінювання не повинна перевижувати 200мкВт/год. Частота випромінювання З пониження частоти погіршуються можливості НЛ по локалізації РЗП. Чим вища частота сигналу, тим менші геометричні розміри системи, оскільки збільшується загасання сигналу. Сучасні НЛ працюють в діапазоні 650-1000МГц Режим роботи Сучасні НЛ працюють в 2-ох режимах: Неперервному Імпульсному Неперервний режим – Максимальна потужність випромінювання в НЛ неперервної дії становить 3-5 Вт, що є джерелом небезпеки при тривалій роботі. Це є вимога високої чутливості приймача, внаслідок невисокого рівня випромінювання. В сучасних НЛ використовують імпульсний режим, коли зондуючий сигнал предет. собою посл-ть коротких імпульсів (одиниці мкс) радіоімпульсів з частотою сотні Гц і піковою потужністю сотні Вт. Переваги: В імпульсному режимі середня потужність залишається невеликою NR900M (Pc-0,09Вт) Іншою перевагою імпульсного режиму є зростання радіусу дії Менше споживання струму І і менші розміри акумулятора. Недоліки: Небезпека пошкодження радіоелектронних пристроїв Значний рівень перешкод радіозв’язку Чутливість приймача Чутливість визначається дальністю дії НЛ. В сучасних НЛ чутливість становить 110-145 дБ. Якість приймача описується такими характеристиками: Частотами настроювання на 2-3 гармоніку Чутливістю при заданому співвідношенні сигнал/шум Межами регулювання чутливості Спрямовані властивості антенної системи Основні характеристики: КСД – коефіцієнт спрямованої дії антени Ширина головного пелюстка діаграми спрямованості Рівень придушення задніх пелюстків діаграми спрямованості Пристрої індикації Більшість НЛ мають багато-сегментні світодіодні індикатори і звукові сигналізатори. Методика пошуку РЗП з використанням НЛ При пошуку оператор вирішує 3 завдання: Виявлення Визначення місця розташування Ідентифікація нелінійного переходу Найбільші проблеми пов’язані з 3 завданням, через через наявність хибних спрацювань. Виявлення Проводиться при максимальній чутливості і максимальному рівні випромінювання. Пошук ведеться приблизно на відстані 1м від об’єкта. Визначення місця розташування Здійснюється шляхом оцінки рівня і пеленгу сигналу. Під пеленгом розуміють напрямок, який відповідає максимальному рівню прийнятого сигналу. Для точного визначення місця розташування потрібно: Знизити рівень потужності випромінювання і чутливості приймача. Плавно переміщуючи антену добитися максимального рівня прийнятого сингалу Після цього знову зменшити потужність і чутливість Повторити пошук точки з максимальним рівнем випромінювання. Це дозволяє локалізувати обєкт з точністю до 5см. Ідентифікація нелінійного переходу Для селекції справжніх і хибних напівпровідників використовують 2 фізичні принципи: Порівняння рівнів 2 і 3 гармоніки (для справжніх НП рівень 2 гармоніки ~на 20 дБ більший; рівень 3 гармоніки залежить від ??° (??° збільш на 1°?3 гар збільш в 1,2 рази) Нестабільність ВАХ «хибних» напівпровідників при механічному впливі. В деяких випадках для ідентифікації МОН-діодів використовують ефект загасання / При прослуховуванні демодулюючого аудіовідгуку по мірі наближення антени де напівпровідник спостерігається Значне зменшення рівня аудіошуму, яке досягає максимуму безпосередньо над НП. При опроміненні МОН-діодів цей ефект не спостерігається. 3) Максимальний вплив на підозрілий об’єкт. При максимальному впливі на "хибний" НП за рахунок нестабільності його ВАХ виникає АМ відбитих від нього гармонік сигналу зондування. На слух це сприймається як хрускіт з частотою, яка відповідає частоті простукування. 2011-04-28 Методи пошуку РЗП з використанням індикаторів поля, інтерсепторів і радіо частотомірів Індикатори поля (ІП) Індикатор поля – це широкосмуговий приймач з низькою чутливістю і який виявляє РЗП на близьких відстанях (10-20см). Вони дозволяють виявляти РЗП з будь-якими рівнями модуляції. / Основний принцип роботи: полягає у виявленні абсолютного максимуму випромінювання. Якщо цей максимум перевищує порогове значення вмикається звукова або світлова сигналізація. Схема Protect 1203 / ?? 1 , ?? 2 , ?? 1 – ВЧ-фільтр (10-3600 МГц) ?? 1 , ?? 2 – діоди, в нормальному стані вони закриті (відкриті при ±0.7В), щоб не перева*** каскаду підсилення! ?? 3 – за***ший конденсатор ?? 1 – для швидкого переключення транзистора ?? ?? 1 – підсилювач по схемі із СЕ ?? 4 , ?? 2 – фільтр НЧ живлення ?? ?? 1 ,?? ?? 2 – діоди Шоткі (швидкодіючі) ?? 5 , ?? 6 ,?? ?? 1 ,?? ?? 2 – піковий детектор на діодах Шоткі Пороговий пристрій / ?? ?? 1 , ?? 4 , ?? 5 , ?? 6 , ?? 7 – схема порівняння ?? ?? – регулятор чутливості (порогу) ?? 1 , ?? 1 , ?? 3 – формувачі порогової напруги ?? 8 , ?? 4 – низькочастотний фільтр Звукова сигналізація / BZ – п’єзоелемент (буде пищати) ?? 4 ,?? ?? 2 – ключовий підсилювач ?? 1 , ?? 2 , ?? 3 ,?? ?? 2 , ?? 1 – НЧ-підсилювач Світлова та вібросигналізація / ?? 1 , ?? 2 – інтенсивність свічення ????1?????10 – світлові індикатори ????3 – ключовий підсилювач M1 – вібросенсор PD1 – перетворювач кодового сигналу (тільки де він на схемі?) ?? 1 , ?? 2 , ?? 3 , ?? 1 – фільтр живлення 5.05 Модель Діапазон 2-T, МГц Акустична зав’язка Індикація Додатково
Методи пошуку РЗП з використанням детектора поля Для активації РЗП з системою VOX перед пошуком в приміщенні створюють тестовий акустичний сигнал, при роботі в складній електромагнітній обстановці використовують детектори поля, які мають режекторні та смугові фільтри. ?? ?? – центральна частота режекторного фільтра, як правило співпадає з частотою випромінення потужного джерела завади. Таким чином досягається максимальне послаблення сигналу завад. / Смугові фільтри придушують сигнали на частотах вище і нижче пран*** і таким чином значно збільшують чутливість детектора поля. Недолік – зростає час пошуку, який необхідно виконати для кожного типа фільтру. Ряд детекторів мають сторожовий режим. У сторожовому режимі, при перевищенні порогового рівня на сторожовому виході детектора поля появляється активний сигнал. Деякі детектори поля мають амплітудні і частотні детектори і вихід на навушники. Прослуховування в навушниках акустичного тестового сигналу говорить про наявність РЗП. Перед пошуком РЗП необхідно виставити поріг чутливості. Це бажано робити поза приміщенням, яке обстежується, при цьому регулятор чутливості встановлюється в таке положення, при якому індиктори знаходяться на межі спрощення, або частоти світлових і звукових імпульсів є мінімальними. Інтерсептори В порівнянні з детекторами поля мають значно більшу чутливість, пам’ять lock-out, і функцію блокування частот. Методика пошуку Подається тестовий акустичний сигнал Інтерсептор захоплює і детектує найпотужніший сигнал, якщо детектований і прослуховуючий сигнал не відповідає тестовому, то дана частота записується в пам’ять lock-out і виключається з подальшого аналізу. Процес продовжується до появи в динаміку тестового сигналу або до зниження всіх сигналів. При виявленні РЗП локалізація здійснюється шляхом обходу за рівнем сигналу, також інтерсептори дозволяють виконувати акустичну зав’язку. Частотоміри (радіочастотоміри) Захоплює найпотужніший сигнал і вимірює його частоту. Знання частоти сигналу дозволяє оператору класифікувати сигнал RFM-12 RFM-13 RFM-21 RFM-22 RFM-31 RFM-32
Дальність виявлення не перевищує 10-50м, для інтер. і радіочастоти до декількох метрів. Методи пошуку телефонних РЗП Піднести телефонну трубку і піднести детектор поля до телефонного апарату. При наявності в корпусі РЗП виникають світлові або звукові індикатори, а в динамік будуть прослуховуватись короткі гудки телефонного стану. Будь-яке підключення до телефонної лінії призводить до зміни електричних параметрів VIRLC. В залежності від спроби підслуховування (послідовне, паралельне) степінь зміни параметрів буде різною. / Основні параметри РЗП: значення вхідного опору ??(||)?100 кОм, C=20.1000 пФ Для виявлення РЗП з паралельними підключеннями використовують режим холостого ходу. ??>?? РЗП ?? > ??РЗП / Для виявлення РЗП з послідовним підключенням використовують режим короткого замикання. / ??>0? РЗП ?? > 0?РЗП Метод контролю напруг в лінії При покладеній трубці (60В), при піднятій (10-12В) Покладена трубка Піднята трубка
Тип закладки ??, В ???, В ???, % ??, В ???, В ???, %
