МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра українознавства


Реферат
на тему:
„Організація навчально-виховного процесу
у вищих навчальних
закладах в умовах ECTS”



Виконала:
Студентка І курсу
3-ї групи
спеціальності „Економіка підприємства”
ФЕіП
Онищук О.Л.
Перевірила:
Ковальова Т.С.

Рівне – 2007
План
ВСТУП
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ECTS. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
КРЕДИТИ ECTS
ПРИЗНАЧЕННЯ КРЕДИТІВ ECTS
ПРИСВОЄННЯ СТУДЕНТАМ КРЕДИТІВ ECTS
КООРДИНАТОРИ ECTS
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Європейське співтовариство сприяє між університетській кооперації як засобу покращення якості освіти на благо студентів і вищих навчальних закладів, а програма обміну студентами є переважно елементом такої між університетської співпраці. Програма „Іразмес” чітко демонструє, що навчання за кордоном може бути особливо цінним досвідом, оскільки це не лише найкращий спосіб дізнатися про інші країни, ідеї, мови і культури; все більше і більше це також стає важливим елементом збільшення можливостей для росту навчальної і професійної кар’єри.
Визнання освіти і дипломів є передумовою для створення відкритої європейської зони освіти і підготовки, де студенти і викладачі можуть переміщатися без перешкод. Тому Європейська система пере зарахування кредитів (ECTS) була розроблена в експериментальному проекті, організованому в рамках програми „Іразмес” як засіб покращення визнання освіти для навчання за кордоном. Зовнішнє оцінювання ECTS продемонструвало потенціал системи, і Європейська комісія вирішила включити ECTS у свою програму „Сократе”. ECTS зараз рухається від своєї обмеженої вузької експериментальної стадії до ширшого використання як елемента європейського масштабу у вищій освіті.
ECTS забезпечує інструментом, щоб гарантувати прозорість, збудувати мости між навчальними закладами і розширити можливості вибору для студентів. Система сприяє полегшенню визнання навчальних досягнень студентів закладами через використання загальнозрозумілої системи оцінювання – кредити і оцінки – а також забезпечує засобами для інтерпретації національних систем вищої освіти. ECTS базується на трьох ключових елементах: інформація (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємна угода (між закладами-партнерами і студентом) і використання кредитів ECTS (щоб визначити навчальне навантаження для студентів).
Цей довідник розроблений, щоб допомогти потенційним користувачам Європейської системи пере зарахування кредитів (ECTS) впроваджувати цю систему у практику. Основні елементи ECTS представлені досить стисло, оскільки їх розробляли, старанно перевіряли і удосконалювали в експериментальному проекті 145 європейських університетів з усіх держав-членів та країн Європейської економічної зони.
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ECTS
Система ECTS базується на трьох ключових елементах: інформація (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємна угода (між закладами-партнерами і студентом) і використання кредитів ECTS (щоб визначити навчальне навантаження для студентів). Ці три ключові елементи приводяться в дію через використання трьох основних документів: інформаційного пакета, форми заяви, навчально контракту і переліку оцінок дисциплін. Більш за все ECTS використовується студентами, викладачами і закладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невід’ємною частиною освітнього досвіду.
За своєю суттю ECTS жодним чином не регулює змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм. Це є питанням якості, яка повинна визначатися самими вищими навчальними закладами під час творення необхідних баз для укладання угод про співпрацю, двосторонніх чи багатосторонніх. Кодекс хорошої практики, що називається ECTS, забезпечує тих дійових осіб інструментами, щоб створити прозорість і сприяти визнанню освіти.
Повне визнання навчання є необхідною умовою для втілення програми обміну студентами в рамках програм „Сократе” чи „Іразмес”. Повне визнання навчання означає, що період навчання за кордоном (включаючи іспити чи інші форми оцінювання) заміняє порівнювальний період навчання у місцевому університеті (включаючи іспити чи інші форми оцінювання), хоча зміст погодженої програми навчання може відрізнятися.
Використання ECTS є добровільним і базується на взаємній довірі і переконанні щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.
ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:
Кредити ECTS, які є числовим еквівалентом оцінки, що призначається розділом курсу, щоб окреслити обсяг навчального навантаження студентів, необхідних для завершення курсу.
Інформаційний пакет, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організації і структуру навчання і розділів курсу.
Перелік оцінок з предметів, які показують здобутки студентів у навчанні у спосіб, який є всебічним і загальнозрозумілим, і може легко передаватися від одного закладу до іншого.
Навчальний контракт, що стосується навчальної програми, яка буде вивчатися і кредитів ECTS, які будуть присвоюватися за успішне її закінчення, є обов’язковим як для місцевого і закордонного закладів, так і для студентів.
Хороше спілкування і гнучкість також необхідні, щоб сприяти визнанню навчання, завершеного чи пройденого за кордоном. У цьому координатори ECTS повинні відіграти важливу роль, оскільки їхніми основними завданнями є займатися навчальними і адміністративними аспектами ECTS.
Повний діапазон розділів курсу факультету і закладу, який користується ECTS, повинен, у принципі, бути доступним для студентів, які навчаються за програмою обміну, включаючи розділи курсів, що читаються на рівні докторантури. Студентам варто давати можливість проходити звичайні розділи курсу – і ті, що спеціально для них розроблялися – а відтак не позбавляли можливості дотримуватися вимог для одержання ступеня чи диплому закордонного закладу.
ECTS також дає можливість для подальшого навчання за кордоном. З ECTS студент не обов’язково повернеться назад до місцевого закладу після періоду навчання за кордоном; він може віддати перевагу тому, щоб залишитися у закордонному закладі – можливо, щоб здобути ступінь – чи навіть перейти до третього закладу. До компетенції закладів належить вирішити прийнятне це чи ні, і які умови студент повинен виконати, щоб одержати диплом чи реєстрацію пере зарахування. Перелік оцінок дисциплін є особливо корисним за цих умов, оскільки він показує історію навчальних здобутків студентів, яка допоможе закладам приймати ці рішення.
ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ECTS. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
ECTS може мати успіх лише за умов добровільної участі, прозорості, гнучкості і клімати взаємної довіри і впевненості. Штат працівників потрібно інформувати і готувати до застосування норм і механізмів ECTS.
Основними вимогами є:
призначення координатора ECTS від навчального закладу;
призначення координаторів ECTSз числа працівників кафедр (факультетів) за дисциплінами на всіх факультетах, що мають намір користуватися ECTS;
призначення кредитів ECTS для блоків курсу;
випуск інформаційного пакета щодо всіх навчальних предметів (дисциплін), у яких ECTS буде використовуватися рідною мовою та однією з мов країн ЄС;
використання форм заяв для студентів, перелік оцінок дисциплін і навчальних контрактів.
КРЕДИТИ ECTS
Кредити ECTS є числовим еквівалентом оцінки (від 1 до 100), призначеної для розділів курсу, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, що вимагається для їх завершення. Вони відображають кількість роботи, якої вимагає кожен блок курсу, відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто лекції, практична робота, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна робота – в бібліотеці чи вдома – і екзамени чи інші види діяльності, пов’язані з оцінюванням. ECTS, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.
Кредити ECTS – це скоріше відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента. Вони лише визначають, яку частину загального річного навчального навантаження займає один блок курсу в закладі чи факультеті, який призначає кредити.
У ECTS 60 кредитів становить навчальне навантаження на один навчальний рік, і, як правило, 30 кредитів на семестр, і 20 кредитів на триместр.
Кредити ECTS забезпечують відповідність програми з точки зору навчального навантаження на період навчання за кордоном.
ПРИЗНАЧЕННЯ КРЕДИТІВ ECTS
Як призначаються кредити ECTS для розділів курсу?
Кредити ECTS потрібно розподіляти за принципом „від найбільшого до найменшого”.
За відправну точку потрібно брати повну структуру програми і звичайну модель курсів, які студент повинен буде пройти у навчальному році, щоб завершити кваліфікацію в рамках офіційної тривалості навчання. Розподілення кредитів для індивідуальних блоків курсу на основі принципу „від найменшого до найбільшого” є дуже складним і може збільшити кількість кредитів до 60 на рік, таким чином, пере зарахування кредитів дуже важким.
Необхідно уникати використання дробових чисел у рейтингах кредитів (наприклад 1,82 кредитів) або, принаймні, обмежувати до використання половинок кредитів. Хоча з математичної точки зору це, можливо, і правильно, така точність може створити проблеми, оскільки навряд чи більшість навчальних закладів вважатимуть за необхідне визначати кредити з такою точністю.
Процес призначення кредиту ECTS спонукає заклади широко охарактеризувати структури своїх навчальних програм, але не вимагається ніяких змін для тих структур. За певних обставин призначення кредиту ECTS може бути простою математичною чи механічною дією, за інших воно спочатку може викликати потребу у важливих переговорах на рівні факультету чи закладу.
У модульних програмах, де всі розділи курсу є рівно важливими, або де діє система кредитів, що базується на навчальному навантаженні студента, все, чого вимагається, - це застосувати коефіцієнт конверсії. Наприклад, норвезька ступенева система є модульною і кредитною, що базується на 20 кредитах на навчальний рік. Щоб конвертувати норвезькі кредити у кредити ECTS, треба просто помножити числову величину норвезького кредиту на коефіцієнт 3, щоб одержати еквівалент оцінки кредиту ECTS.
Для інших систем кредитів, що базуються виключно на годинах аудиторної роботи, застосування коефіцієнта конверсії може бути доречним, за умови врахування усіх інших вищеназваних елементів навчального навантаження.
Концепція ECTS повинна забезпечувати гнучкість, і це стосується розподілення кредитів. До компетенції закладів належить демонстрація цілісного підходу до розподілення кредитів між схожими програмами навчання.
Кредити ECTS слід призначати всім наявним розділам курсу – обов’язковим або факультативним. Кредити слід також виділяти на дипломний проект, кваліфікаційну роботу і виробничу практику, де ці „розділи” є офіційною частиною програми з присвоєнням відповідного кваліфікаційного ступеня, включаючи вчені ступені, поки триває процес оцінювання успішності.
Чи існує зв’язок між кредитами ECTS й кількістю аудиторних годин?
Кредити ECTS не базуються на самих аудиторних годинах, а на загальному навчальному навантаженні, яке генерує аудиторні години. Коли один рік курсу у закладі повністю складається з традиційних лекцій, консультацій та іспитів, цілком імовірно, що аудиторні години безпосередньо пов’язані із навчальним навантаженням студента і, отже, з кредитами ECTS для кожного розділу курсу. Сама природа стосунків може змінюватися у ході курсу; це буде очевидним, якщо наступні роки курсу матимуть різну кількість аудиторних годин, хоча кожен рік має становити 60 кредитів ECTS. Сусідні навчальні заклади, які навчають студентів з різними здібностями, можуть вибирати різні методи навчання, наприклад, один заклад може викладати 5-кредитний блок курсу, а саме: 24 години на лекції, 6 годин на консультації і 60 годин на самостійну роботу перед перевіркою й екзаменами, тоді як інший заклад може викладати той самий 5кредитний блок курсу за 24 лекційні години, 36 годин консультацій і 30 годин самостійної роботи. Обидва заклади у цьому прикладі досягають порівнюваних результатів з таким самим навчальним навантаженням і призначають таку саму кількість кредитів ECTS, навіть незважаючи на те, що кількість аудиторних годин дуже відрізняється.
Складніше, коли курс включає в себе великі блоки аудиторного часу, присвяченого контрольованій лабораторній роботі чи заняттям з проектування. Зрозуміло, що обсяг роботи, виконаний за одну з цих аудиторних годин, не є таким самим, як протягом однієї традиційної лекційної години, і було ю неправильно переводити це у кредити ECTS, так ніби робота є однаковою. Лабораторну годину слід оцінювати між чвертю та половиною лекційної години, залежно від прийнятої практики у закладі. Коли робота над дипломною роботою, значною мірою, не контролюється, найлегше розглянути питання про те, яку частину року потрібно використати, щоб завершити проект на базі денної форми навчання, тобто мислити „тижнями”, а не „годинами”.
Як заявлено раніше, факультативні розділи повинні розділяти кредити за тими самими лініями, що й для основного чи обов’язкового розділу курсу, тобто на базі тієї частини навчального навантаження для одного року навчання. Той розділ курсу, що є факультативним в одному закладі, може цілком бути основним або обов’язковим в іншому. У деяких закладах факультативні розділи не включаються в офіційну програму навчання, але можуть вивчатися додатково. Кредити ECTS у цьому випадку слід призначати для факультативних розділів згідно з навчальним навантаженням, яке вони б становили, якби були включені в дану програму.
Що потрібно зробити, коли офіційна тривалість навчання є меншою, ніж середній час використаний студентами для його завершення?
У деяких системах вищої освіти середня тривалість часу, використаного студентами для завершення їхнього навчання, є більшою, ніж офіційна тривалість періоду навчання. Кредити ECTS завжди варто розподіляти для офіційної тривалості навчання за програмою з отриманням кваліфікаційного ступеня (ступеневою програмою), а не для середнього терміну, за який місцеві студенти могли б завершити навчання за цією програмою.
Це може створити проблеми для приїжджих студентів, оскільки їхня 60-кредитна програма навчання може розумітися ними як така, що вимагає від них значно більшого обсягу роботи, ніж це вимагається від середньо місцевого студента.
Також у деяких закладах студентам дозволяють розділити іспити між різними екзаменаційними періодами чи навіть відстрочити їх доти, поки вони відчуватимуть, що можуть здати їх з найбільшим успіхом. Приїжджі студенти, як правило, не володіють цією гнучкістю, оскільки вони повинні досягнути результатів для того, щоб розпочати заняття з початку навчального року у своєму рідному закладі. Там, де будь-яка з цих ситуацій могла б поставити приїжджих студентів у гірші умови в плані успішності порівняно з місцевими студентами і створити труднощі в одержанні 60 кредитів, точку зору з цього приводу слід чітко пояснити в інформаційному пакеті, щоб студент і координатори могли розробити програму, яка є реалістичною з перспективи навчального навантаження, але не ставитиме у невигідне становище на іспитах студента, який навчається за програмою обміну.
ПРИСВОЄННЯ СТУДЕНТАМ КРЕДИТІВ ECTS
Кредити ECTS призначаються для розділів курсу, але присвоюються лише студентам, які успішно завершили курс, задовольняючи всі необхідні вимоги стосовно оцінювання. Іншими словами, студенти не одержують кредитів ECTS просто за відвідування занять чи проведення часу за кордоном – вони повинні задовольнити всі вимоги щодо оцінювання, визначені у закордонному закладі, щоб продемонструвати, що вони виконали заявлені навчальні завдання для даного розділу курсу. Процедура оцінювання може проводитися у різноманітних формах: письмові чи усні екзамени, курсова робота, поєднання цих двох чи інших засобів таких, як презентації на семінарах, інформацію про які слід включити в інформаційний пакет.
Деякі програми з одержанням кваліфікаційного ступеня складаються з інтегрованих навчальних моделей, розтягнених на більше ніж один навчальний рік, впродовж якого студенти повинні завершити всі елементи, перш ніж їм дозволять складати екзамени в кінці курсу. Така система може створити проблеми для приїжджих студентів, які проводять або один семестр, або рік у закордонному закладі. Вони зможуть пройти лише частину розділу курсу, і не зможуть бути ані оціненими з нього, ані отримати кредити ECTS від закордонного закладу, оскільки вони не завершили курсу.
Практичне рішення:
У такому випадку заклади, якщо вони бажають користуватися ECTS, можуть вирішити переробити свої ступеневі програми так, щоб вони стали більш доступними для приїжджого студента. Якщо вони зберігатимуть статус кво, рекомендується така гнучкість з їхнього боку у розподілі кредитів ECTS для різних розділів курсу і організації проміжного оцінювання для приїжджих студентів.
Повне визнання освіти передбачає не лише той факт, що період навчання за кордоном заміняє порівняльний період навчання вдома, але також, що закордонні екзамени (чи інша форма оцінювання) заміняє екзамен у місцевому закладі. Досвід програми „Іразмус” і ECTS показує, що більшість навчальних закладів має можливість гарантувати своїм студентам повне визнання навчання. Часом екзамени, що проводяться у місцевому закладі, охоплюють широкий діапазон предметів і не можуть бути замінені офіційно. У таких випадках місцевий заклад повинен дати гарантію студенту, що екзамени у закордонному закладі будуть якнайповніше взяті до уваги, наприклад, через надання часткових пільг на складання екзаменів у місцевому закладі.
Як для всіх розділів курсу, результати навчання і методи оцінювання повинні бути описані в інформаційному пакеті. Або правила закордонного закладу переважатимуть, або у цих випадках може розглядатися питання про спільне оцінювання місцевим і закордонними закладами (і промисловістю).
Кредити надаються не лише за хороші оцінки – загальна кількість кредитів на один курс є фіксованою і однаковою для всіх студентів, які досягають успіху в цьому оцінюванні. Якість роботи студентів над програмою навчання визначається через виставлення оцінок.
КООРДИНАТОРИ ECTS
Навчальні заклади, які користуватимуться ECTS, повинні призначити координатора ECTS від закладу і від кожного задіяного факультету. Їхня роль полягатиме у тому, щоб займатися адміністративними й академічними аспектами ECTS і надавати консультації студентам.
Координатор ECTS від закладу
Важливість ролі координатора від закладу полягає в тому, щоб гарантувати виконання зобов’язань закладу перед нормами ECTS і механізми реалізації.
До загальних обов’язків координатора належатиме сприяння поширенню ECTS як на рівні закладу, так і за його межами, наприклад, в рамках міжнародних програм про співпрацю, сприяння практичному втіленню ECTS і надання підтримки координаторам від факультетів.
Більш конкретними завданнями буде інформувати студентів про ECTS і узгоджувати підготовку, виробництво і доставку партнерам пакетів інформації з координаторами від факультетів. Координатор від закладу також буде відповідальним за договірні заходи з Європейською комісією і з Державним органом присвоєння грантів.
Координатор ECTS від факультету
Координатор від факультету, звичайно, буде тією особою, яка підтримуватиме ділові зв’язки із студентами та викладацьким складом кафедри чи факультету і займатиметься, більшою мірою, практичними й навчальними аспектами реалізації ECTS.
Він більш детально інформуватиме студентів про ECTS, наприклад, забезпечуватиме студентів інформаційними пакетами, що надійшли від закладів-партнерів, допомагатиме студентам заповнити форму заяви, пояснюватиме процедуру визнання освіти і оформлення документів (навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін) і т. ін. Координатор від факультету спрямовуватиме студента на розробку програми навчання, поєднуючи навчальні вимоги з індивідуальними інтересами.
Зв’язок між місцевими і закордонними закладами офіційно здійснюється координаторами від факультетів, які обмінюються формами заяв і підписаними копіями, обговорюють програми навчання, готують перелік оцінок дисциплін для студентів, що від’їжджають на навчання, а також для тих, хто повертається після завершення навчання у їхньому закладі.
Координатори від факультетів інформуватимуть своїх колег про ECTS і її втілення з точки зору розподілення кредитів для всіх курсів кафедри (факультету). Вони готуватимуть ту частину інформаційного пакета, яка стосуватиметься їхньої кафедри (факультету).
Вона також забезпечуватимуть, щоб студенти, які від’їжджають, досягли успіхів у закордонних закладах шляхом підтримання з ними постійного контакту.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Ван дер Венде М.К. Болонская декларація: расширение доступності и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Высшее образование в Европе . – 2000. - №3. – Том XXV.
Долженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению…/// Вестник высшей школы: Alma mater. – 2000. - №6.
Реформа высшего образования в Нидерландах // Голландский институт в Санкт-Петербурге: HYPERLINK "http://www.holinst.spb.ru" http://www.holinst.spb.ru.
Barlablan A. The Sorbonne Declaration – Follow-Up and Implications: A Personal View. – Geneva: AEU/CRE, 1999.{Сорбонська декларація – реалізація і значення: особистий погляд}
From Bologna to Prague – Reform of Study Programmes and Structures in Germany. – Bonn, HRK, 2000. – 77pp. {Від Болоньї до Праги – Реформа програм навчання та навчаючих структур у Німечинні}
Haug Guy. Trends and Issues in Leaning Structures in Higher Education in Europe. - Bonn, HRK, 2000. – 77pp.{Перспективи і проблеми навчаючих структур у вищій освіті Європи}
HYPERLINK "http://www.europa.eu.int/comm/education/recognition" www.europa.eu.int/comm/education/recognition
HYPERLINK "http://www.europa.eu.int/comm/education/sndex_en.html/" www.europa.eu.int/comm/education/sndex_en.html/
HYPERLINK "http://www.his.de/doku/abereich/ausland/proj/Eurostudent/" www.his.de/doku/abereich/ausland/proj/Eurostudent/
HYPERLINK "http://www.jointquality.org/" www.jointquality.org/
HYPERLINK "http://www.ingaahe.nl/" www.ingaahe.nl/
HYPERLINK "http://www.isic.de/" www.isic.de/