2.3 Характеристика внутрішнього середовища підприємства
Внутрішнє середовище – це сукупність всіх підрозділів або підсистем, які постійно функціонують або взаємодіють між собою для досягнення мети організації.
Внутрішнє середовище включає в себе наступні складові:
виробництво;
персонал;
маркетинг;
фінанси;
структура управління.
Внутрішнє середовище - частина загального середовища, яка перебуває в межах організації, яка інтерпретується як універсальне, незалежне від організаційно-правової форми організації й об’єднує всі функціональні сфери її діяльності: маркетинг, фінанси, кадри, дослідження й розвиток. Внутрішнє середовище підприємства являє собою сукупність всіх внутрішніх змінних підприємства, що визначають процеси його життєдіяльності.

Рис. 2.5. Модель внутрішнього середовища організації
Внутрішнє середовище постійно та безпосередньо впливає на функціонування підприємства і складає систему ситуаційних факторів у середині підприємства. Внутрішнє середовище має декілька зрізів, кожний з яких включає набір ключових процесів і елементів організації. Їх стан у сукупності визначає той потенціал і ті можливості, якими володіє підприємство.
Виробництво
Виробництво – це доцільна діяльність людей, спрямована на задоволення їхніх потреб. У цьому процесі взаємодіють основні фактори виробництва: праця, капітал, земля, підприємництво.
Результатом виробництва є створення матеріальних і нематеріальних благ, що задовільняють людські потреби.
Засоби праці
Працівники
Предмет праці
Готова продукція
- матеріали
- сировина
- деталі
- капітал
- інфляція
- напівфабрикат
- основні робітники
- допоміжні робітники
- управлінський персонал
- Виробнича площа
- обладнання
- транспорт
- енергоресурси
- техніка

Рис.2.6. Механізм здійснення виробництва продукції
На підприємстві працює невеликий цех по виготовленні ковбасних виробів. В цеху здійснюють копчення, фарширування та підготовку м’яса.
На підприємстві випускають такий асортимент ковбас, який розглянемо в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.
Асортимент ковбасних виробів та обсяги випуску за 2004-2005 рр.
З таблиці видно, що обсяги випуску зросли по всьому асортименту продукції. Обсяги виробництва ковбаси «Одеської » збільшились на 4,8 %.
В таблиці 2.8 покажемо зміну обсягів виробництва всієї продукції ПП «Олександр» за 2004-2005 роки.
Таблиця 2.8.
Обсяги виробництва продукції за 2004-2005 рр.
EMBED Excel.Sheet.8

Динаміку зміни обсягів випуску покажемо на рисунку 2.9.

EMBED Excel.Sheet.8
Рис. 2.9. Динаміка зміни обсягів випуску продукції ПП «Олександр»
Структуру продукції, яку випускає ПП «Олександр» покажемо на рис. 2.10.
EMBED Excel.Sheet.8
Продуктивність праці – це відношення обсягу виробленої продукції (у грошових чи натуральних показниках) до затрат праці.
На продуктивність праці впливає значна кількість факторів:
- технічна оснащеність підприємства, рівень впровадження досягнень науково – технічного прогресу;
- системи оплати праці на підприємстві, її стимулюючий характер;
- ефективність використання фонду робочого часу;
- плинність робочої сили, та ін.
Визначимо продуктивність праці одного працівника (робітника) в 2004-2005 роках за формулою:
EMBED Equation.3 ,
де ПП - продуктивність праці одного працівника (робітника) за рік, тис.грн.;
EMBED Equation.3 Оп– обсяг випуску продукції ,тис. грн.;
Ч –загальна чисельність працівників (робітників), чол.
Динаміку зміни середньорічної продуктивності праці персоналу ПП «Олександр» показано на рис. 2.11.

EMBED Excel.Sheet.8
Рис. 2.11. Динаміка зміни середньорічної продуктивності праці персоналу
Отже, за період з 2004 року по 2005 рік на ПП «Олександр» спостерігається зростання середньорічної продуктивності праці на 9,7 %.

Персонал
Персонал – це є особовий склад працівників, який призначений виконувати різні функції на підприємстві для ефективності його діяльності.
Кадри будь-якої виробничої галузі діляться на промислово-виробничий та непромислово-виробничий або як ще називають виробничий та управлінський. До виробничого персоналу належать: основні, допоміжні, обслуговуючі робітники та управлінці.
Робітники – це найбільш багато чисельна категорія промислово-виробничого персоналу. Від продуктивності праці робітників, їх відношення до справи , добросовісності в значній мірі залежить ефективність виробництва і якість продукції. Основні робітники зайняті безпосередньо виготовленням продукції (апаратники, лісники, оператори, машиністи) ; допоміжні робітники зайняті обслуговуванням основного виробництва ( підготовка та ремонт устаткування тощо).
Характеризуючи вікову структуру можна сказати , що на підприємстві переважають працівники середнього віку.
EMBED Excel.Sheet.8
Рис. 2.12. Вікова структура персоналу
До управлінського персоналу належать: адміністративно-управлінські та службово-спеціалізовані працівники та технічні службовці.
Управлінців на підприємстві незначна частина, їх основна функція полягає в цілеспрямованій дії на колектив працівників, що зайняті діяльністю організації з метою досягнення поставлених перед організацією цілей.
Управлінський персонал здійснює трудову діяльність у нематеріальному виробництві – у процесі управління виробництвом з переважною часткою розумової праці.
На рис. 2.13. покажемо структуру персоналу ПП «Олександр»
EMBED Excel.Sheet.8
Рис 2.13. структура персоналу ПП «Олександр»
Аналіз середньої заробітної плати в ПП «Олександр» зображено в таблиці 2.14
Таблиця 2.14.
Аналіз середньої заробітної плати в ПП «Олександр»
EMBED Excel.Sheet.8
EMBED Excel.Sheet.8
Рис. 2.15. Динаміка зміни середньої заробітної плати в ПП «Олександр»
За статтю персонал товариства охарактеризуємо на рисинку 2.16.
EMBED Excel.Sheet.8
Рис. 2.16. Структура працівників ПП «Олександр» по категорії „стать”
За освітою персонал поділяється на такі три категорії:
EMBED Excel.Sheet.8
Рис. 2.17. Структура персоналу ПП «Олександр» по категорії „освіта”.
Фінанси
За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.
Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.
Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.
Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.
Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.
Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.
Ліквідність – це здатність активу перетворюватися в гроші. Її можна розглядати як час витрачений на перетворення активу в грошову форму, або як ймовірність продати актив за певною ціною. Чим менше часу необхідно для того, щоб актив отримав грошову форму, і чим більше ймовірність здійснення цієї операції, тим він більш ліквідний.
Розрахунки коефіцієнтів ліквідності зведемо в таблицю 2.18
Таблиця 2.18
Аналіз коефіцієнтів ліквідності
EMBED Excel.Sheet.8
На рис. 2.19 представлена динаміка значень показників ліквідності ПП «Олександр»
EMBED Excel.Sheet.8
Рис.2.19 Динаміка показників ліквідності
Співвідношення між власними і позиковими коштами характеризують фінансову стійкість підприємства. Основними показниками фінансової стійкості є коефіцієнти фінансування (фінансової стабільності), автономії, коефіцієнт фінансової стійкості та інші.
Результати розрахунків основних показників фінансової стійкості наведемо в таблиці 2.20
Таблиця 2.20.
EMBED Excel.Sheet.8
Порівняльний аналіз основних показників рентабельності ПП «Олександр» наведемо в таблиці 2.21
Таблиця 2.21
Аналіз показників рентабельності
EMBED Excel.Sheet.8
Важливим етапом оцінки фінансового стану підприємства є аналіз ділової активності. Основними завданнями аналізу ділової активності виступають — оцінка господарської ситуації; виявлення факторів і причин досягнутого стану; підготовка і обґрунтування майбутніх рішень; викриття і мобілізація резервів підвищення ефективності господарської діяльності. Мета аналізу ділової активності — одержання ключових показників обґрунтованої оцінки стану об'єкта і перспектив його розвитку.
Розрахунок показників ділової активності зведемо в таблицю 2.22


Таблиця 2.22
Аналіз показників ділової активності
EMBED Excel.Sheet.8
Отже, ПП «Олександр» є не рентабельним підприємством, , але слід зазначити, що деякі основні показники рентабельності мають тенденцію до щорічного збільшення, а інші до зменшення. Позитивним моментом в діяльності підприємства є збільшення показників ліквідності. Щодо показників фінансової стійкості то вони мають тенденцію до зменшення, але не великими темпами.