Задача № 1
Вихідні дані
№ ма-гази-ну
Варіант 1


Ціна, Р, грн
По-пит, Q, од

1
15
24

2
16
22

3
17
20

4
18
21

5
19
21

6
20
19

7
21
18

8
22
16

9
23
16

10
24
14


1). Відповідно до методу найменших квадратів параметри и лінійної функції попиту знаходять за співвідношеннями:
; .
Для розрахунку необхідних складових цих формул заповнюють таблицю 1.Тоді:
= 10*3885 – 195*195 = 825;
= 191*3885 – 3641* 195 = 32040;
= 10*3641 – 195*191 = - 835.
( - це кількість магазинів, у нас = 10; суми та розраховані в перших чотирьох стовпчиках таблиці).

Таблиця 1. Розв’язок задачі № 1
Ціна , грн
Попит, , од






15
24
225
360
23,8
-0,630
357

16
22
256
352
22,8
-0,701
364,80

17
20
289
340
21,8
-0,779
370,60

18
21
324
378
20,8
-0,865
374,40

19
21
361
399
19,8
-0,959
376,20

20
19
400
380
18,8
-1,063
376

21
18
441
378
17,8
-1,179
373,80

22
16
484
352
16,8
-1,309
369,60

23
16
529
369
15,8
-1,455
363,40

24
14
576
334
14,8
-1,621
355,20

195
191
3885
3641





Тоді , і рівняння функції попиту
.
2). Розрахунковий обсяг попиту, цінову еластичність попиту та загальну виручку розраховуємо в останніх трьох стовпчиках таблиці 1 відповідно за формулами:
;
;
.
Можна бачити, що попит спочатку нееластичний (коефіцієнти за модулем, тобто абсолютною величиною, менші за одиницю), а потім еластичний (коефіцієнти за модулем більші за одиницю). Чим ближче еластичність до -1, тим більше виручка.
3). Максимальну виручку забезпечує та ціна, при якій еластичність дорівнює -1. Підставляємо це значення до нашої формули для еластичності (туди ж замість доведеться підставити його значення ) і знаходимо оптимальну ціну:
, звідси = 19,40 грн.
З’ясовуємо, чи дійсно виручка при цій ціні є більше, ніж ті значення, що містяться в таблиці. Розрахунковий обсяг попиту:
одиниць;
виручка грн. – дійсно максимальна.
4). Графіки попиту та виручки мають виглядати так:

Задача № 2
Вихідні дані
Ва-рі-ант
Функція попиту, , млн.од
Функція пропозиції, , млн.од
Пода-ток, , грн
Дота-ція, , грн
Фіксована ціна, грн






вище рівно-важної,
нижче рівно-важної,

1
750-50Р
- 500+200Р
5
2,5
7
4


1). Ринок знаходиться в рівновазі, коли обсяг попиту дорівнює обсягові пропозиції:
Р
S
Е

D
Q
Рис. 1. Рівновага ринку

, звідси і ціна рівноваги = 5 грн.
Обсяг рівноваги:
 = 750-50*(5) = 500 млн.ед.
Надлишок споживачів:
млн.грн.;
тут знаходимо з умови 0, тобто = 0 та = 15 грн.
Надлишок виробників:
млн.грн.;
тут знаходимо з умови 0, тобто = 0 и = 2.50 грн.
2) Нехай держава встановлює акцизний податок 5 грн. з одиниці продукції:
Рис.2. Встановлення акцизного податку
Нова функція пропозиції:
, млн.од.
Умова рівноваги після встановлення податку::
;
=
звідси і нова ціна рівноваги 9 грн. (ціна для споживачів).
Ціна для виробників:
грн.
Обсяг продажів після встановлення податку:
750– 50*(9)= 300 млн.од.
Надлишок споживачів після встановлення податку:
млн.грн.
Втрати споживачів від податку:
млн.грн.
Надлишок виробників після встановлення податку:
млн.грн.;
тут знаходимо з умови = 0, тобто = 0 та = 7.5 грн.
Втрати виробників від податку:
млн.грн.
Надходження до бюджету, або податковий доход:
млн.грн.
Чисті втрати суспільства від податку:
млн.грн.
.
3). Нехай держава встановлює дотацію 2.5 грн. на одиницю продукції.
Рис.3. Встановлення дотації
Нова функція пропозиції:
, млн.од.
Умова рівноваги після впровадження дотації:
;
=
звідси і нова ціна рівноваги 3 грн. (ціна для споживачів).
Ціна для виробників::
грн.
Обсяг продажів після встановлення дотації:
600 млн.од.
Виплати з бюджету:
млн.грн.
Можна показати, що від дотації виграють і споживачі, і виробники, але втрати держави завжди більше, ніж сумарний виграш споживачів і виробників. Отже суспільство в цілому внаслідок дотації отримує чисті втрати.
4). Нехай держава встановлює фіксовану ціну вище рівноважної 7 грн. з метою підтримати виробників товару.
Обсяг попиту:
= 750-50*7=400 млн.од.
Обсяг пропозиції:
= -50+200*7=900 млн.од.
Надвиробництво:
млн.од.
Фактичний обсяг продажів:
млн.од.
Оскільки встановлення фіксованих цін вище рівноважних завжди призводить до надвиробництва, держава буде вимушена закуповувати надлишки продукції за бюджетні кошти. Загалом це обходиться суспільству значно дорожче, ніж підняття ціни до того ж самого рівня шляхом встановлення дотацій.
Нехай держава встановлює фіксовану ціну нижче рівноважної 4 грн. з метою підтримати покупців товару.
Обсяг попиту:
= 750-50*4=550 млн.од.
Обсяг пропозиції:
= млн.од.
Дефіцит:
млн.од.
Фактичний обсяг продажів:
млн.од.
Оскільки встановлення фіксованих цін нижче рівноважних завжди призводить до дефіциту, доводиться запроваджувати неринкові методи розподілу (талони, картки тощо); до того ж формуються нелегальні (так звані „чорні”) ринки товару. Втрати суспільства від фіксованих цін також виявляються більшими, ніж від зниження ціни до того ж самого рівня шляхом встановлення дотацій.
Наслідки встановлення фіксованих цін вище та нижче рівноважної схематично показані на рис. 4.

Задача № 3
Вихідні дані
Варіант
Бюджет, , грн
Гранич-на ко-рисність грошей, , ютил / грн
Ціна товару , , грн
Ціна товару , , грн
Функції граничної корисності






Товару ,
,
ютил
Товару ,
,
ютил

1
60
2
5
10
40/
40/


1). Кількість одиниць кожного з товарів, яку придбає споживач, можна визначити з правила максимізації загальної корисності:
,
тобто відношення граничної корисності останньої придбаної одиниці кожного товару до ціни цього товару має бути однаковим і дорівнювати граничній корисності грошей.
В нашому випадку:
.
Звідси та , тобто 40/Х = 10 та 40/Y = 20, а отже
Х = 1 одиниця та Y = 4 одиниці.
2). Сума витрачених на товар грошей:
I1=5*4+10*2=20+20=40грн..
Споживач витратив не весь бюджет, в нього залишилося 60-40=20 гривні. Але ж купувати „зайві” одиниці товару йому невигідно, оскільки корисність цих товарів в розрахунку на одиницю витрачених грошей для нього буде меншою, ніж корисність грошей як таких.
3). Розрахуємо загальну корисність товарів, які придбав споживач.
Для товару Х загальна корисність - це гранична корисність єдиної придбаної одиниці товару:
=83.33 ютилів.
Для товару Y загальна корисність - це сума граничних корисностей чотирьох придбаних одиниць:
=
ютилів.
Загальна корисність набору товарів:
= + = 83.33+60=143.33 ютилів.
Споживач витратив на придбання товарів 40 гривень, кожна з яких мала корисність = 2 ютили:
= * = 2*40=80 ютила.
Отже споживачеві було вигідно купити товари, бо він отримав більше корисності від товарів, ніж від витрачених грошей.
Б). Вихідні дані
Варіант
1

, од
20

, од
30

, грн
60


1). Бюджет споживача знаходимо з наступних міркувань. Точка показує кількість товару, яку можна було б придбати, якщо витратити на цей товар весь бюджет. Отже якщо за ціною = 60 грн. купити = 30 одиниць товару, то буде витрачений весь бюджет:
I=*=30*60=1800 грн.
Ціна товару Х визначається так: якщо на бюджет 1800 грн. можна купити = 20 одиниць товару, то ціна:
грн.
Зрештою, рівняння бюджетної лінії за її означенням:
.
2). Гранична норма заміщення в точці рівноваги дорівнює відношенню цін товарів:
.
(В інших точках кривої байдужості значення будуть іншими!)
3). Графіки переміщення бюджетної лінії будуємо виходячи з наступних умов:
якщо ціна товару Х знижується в 2 рази, то кількість товару, яку можна придбати, збільшується в 2 рази (було Х1 = 20, стане Х1 = = 20 * 2 = 40 од); корисність для споживача збільшиться; це лінія 2 на рис. 1;
якщо ціна товару У зросте в 1,5 рази, то кількість товару, яку можна придбати, зменшиться в 1,5 рази (було Y1 = 30 од., стане Y1 = 30 / 1,5 = 20 од); корисність для споживача зменшиться; це лінія 3 на рис. 1;
якщо ціни обох товарів зростуть в 4 рази, а бюджет лише в 2 рази, то кожного з товарів можна буде купити в 2 рази менше, ніж раніше: товару Х замість Х1 = 20 од. лише Х1 = 20 / 2 = 10 од., а товару Y замість Y1 = 30 од. лише Y1 = 30 / 2 = 15 од.; корисність для споживача зменшиться; це лінія 4 на рис. 1.
Задача № 4
Вихідні дані
Ва-рі-ант
Обсяги виробництва, одиниць за місяць
Комбінації ресурсів для обсягу виробництва





Технологія А
Технологія В
Технологія С





, од
, од
, од
, од
, од
, од

1
1000
2000
3000
1
4
2
2
6
1


Варіант
1

, грн
500

, грн
500

, грн
1050

1). Будуємо ламані ізокванти для обсягів виробництва , та .
Таблиця. Розрахунок потрібної кількості ресурсів

Технологія А
Технологія В
Технологія С


, од
, од
, од
, од
, од
, од

1000
1
4
2
2
6
1

1000*2
1*2=2
4*2=8
2*2=4
2*2=4
6*2=12
1*2=2

1000*3
1*3=3
4*3=12
2*3=6
2*3=6
6*3=18
1*3=3


Графіки ізоквант подані на рис
Рис. Графіки ізоквант та ізокост
Для побудови базисної ізокости потрібно знайти її кут нахилу. Він дорівнює співвідношенню цін ресурсів:
Кут нахилу = .
(Бажано скоротити співвідношення до найменшого простого дробу).
Далі за віссю ординат відкладають кількість одиниць капіталу, що дорівнює чисельнику скороченого дробу, і ставлять крапку. За віссю абсцис відкладають кількість одиниць праці, що дорівнює знаменнику скороченого дробу, і також ставлять крапку. Отримані крапки з’єднують прямою лінією – це і буде базисна ізокоста.
Щоб з’ясувати, яка з технологій буде оптимальною (тобто при поточному співвідношенні цін дозволить випускати будь-який заданий обсяг продукції з найменшими витратами), зсувають базисну ізокосту паралельно самій собі догори-праворуч. Той кут ізокванти, до якого першим доторкнеться ізокоста, і відповідає оптимальній технології.
На рис. 4.7 зсув ізокости показаний пунктирними лініями; можна бачити, що раніше інших вона дотикається до кута А1, тобто оптимальною буде технологія А.
2). Витрати на придбання комбінації ресурсів для виготовлення продукції в кількості розраховуємо за рівнянням ізокости:
.
Тут та - відповідно кількість праці та капіталу на виготовлення продукції в кількості з використанням оптимальної технології. При поточних цінах на ресурси = 500 грн. та = 500 грн витрати складуть:
грн. за місяць.
3). Щоб з’ясувати, чи зміниться оптимальна технологія при зростанні ціни праці, знаходимо новий кут нахилу:
Новий кут нахилу = .
Далі будують нову базисну ізокосту так само, як в пункті 2), та шукають нову точку дотику до кута ізокванти. При нових цінах на ресурси = 1050 грн. та = 500 грн витрати складуть:
= 6100 грн. за місяць.
Задача № 4
Вихідні дані
Тис. од
Варі-анти


1

0
40

1
70

2
90

3
100

4
120

5
150

6
190

7
250

8
330

9
4300

10
570


Варі-ант
Ціна Р, грн
Функція попиту,
, грн

1
60
130 – 10 Q


1). Розраховуємо в таблиці всі відомі показники витрат за формулами:
постійні витрати - це сума загальних витрат при обсязі виробництва 0, бо при відсутності випуску продукції перемінних витрат бути не може; однакові в усіх рядках таблиці;
перемінні витрати = ;
загальні витрати - за умовою з таблиці;
середні постійні витрати ;
середні перемінні витрати ;
середні загальні витрати ;
граничні витрати вираховуються як загальні витрати в даному рядку таблиці мінус загальні витрати в попередньому рядку, тобто це приріст загальних витрат, необхідний для виготовлення даної одиниці продукції.
Таблиця .Розрахунок показників витрат
Обсяг вироб-ництва , тис.од
Постійні ви-трати , тис.грн
Пере-мінні витра-ти , тис.грн
Загальні витра-ти , тис.грн
Середні витрати:
Грани-чні витрати , грн





постій-ні , грн
пере-мінні , грн
загальні , грн


0
40
0
40
-
-
-
-

1
40
30
70
40
30
70
30

2
40
50
90
20
25
45
20

3
40
60
100
13.33
20
33.33
10

4
40
80
120
10
20
30
20

5
40
110
150
8
22
30
30

6
40
150
190
6.66
25
31.66
40

7
40
210
250
5.71
30
35.71
60

8
40
290
330
5
36.25
41.25
80

9
40
390
430
4.44
43,33
47.77
100

10
40
530
570
4
53
57
140


2). Нехай фірма працює в умовах досконалої конкуренції. Тоді оптимальний обсяг виробництва визначається за правилами максимізації прибутку для конкурентної фірми:
(1-й спосіб)
(2-й спосіб)
Тут - загальна виручка, .
Розраховуємо в таблиці 4.4 загальну виручку та прибуток:
Таблиця . Визначення оптимального обсягу виробництва
в умовах досконалої конкуренції
Обсяг ви-робництва , тис.од
Загальна виручка , тис.грн
Прибуток , тис.грн
Ціна Р, грн. (не зміню-ється)
Граничні витрати , грн

0
0
-40
60
-

1
60
-10
60
30

2
120
30
60
20

3
180
80
60
10

4
240
120
60
20

5
300
150
60
30

6
360
170
60
40

7
420
170
60
60

8
480
150
60
80

9
540
110
60
100

10
600
30
60
140


За першим способом максимальний прибуток 170 тис.грн. забезпечується при випуску 6 або 7 тис.одиниць продукції.
За другим способом ціна та граничні витрати співпадають при обсязі виробництва 7 тис.одиниць продукції.
Остаточно приймаємо оптимальний обсяг виробництва 7 тис.одиниць продукції.
3). Нехай фірма працює в умовах монополії. Тоді оптимальний обсяг виробництва визначається за правилами максимізації прибутку для монополії:
(1-й спосіб)
(2-й спосіб)
Тут - загальна виручка, , але ціна для різних обсягів виробництва буде неоднаковою, оскільки визначається функцією ринкового попиту: = 130 – 10 . Далі, гранична виручка показує, наскільки зміниться загальна виручка фірми при збільшенні обсягу реалізації продукції на одиницю і являє собою похідну від :
.
Розраховуємо в таблиці 4.5 ціну, загальну виручку, прибуток та граничну виручку:
Таблиця .Визначення оптимального обсягу виробництва та ціни
в умовах монополії
Обсяг ви-робництва , тис.од
Ціна Р, грн
Загальна виручка , тис.грн
Прибуток , тис.грн
Гранична виручка, , грн
Граничні витрати , грн

0
130
0
-40
-
-

1
120
120
50
110
30

2
110
220
130
90
20

3
100
300
200
70
10

4
90
360
240
50
20

5
80
400
250
30
30

6
70
420
230
10
40

7
60
420
170
-10
60

8
50
400
70
-30
80

9
40
360
-70
-50
100

10
30
300
-270
-70
140


За першим способом максимальний прибуток 250 тис.грн. забезпечується при обсязі виробництва 5 тис.одиниць продукції.
За другим способом гранична виручка та граничні витрати співпадають також при обсязі виробництва 5 тис.одиниць продукції.
Остаточно приймаємо: випуск 75 тис.од., ціна (з таблиці) 80 грн.