продуктивності праці здатен протидіяти цій негативній тенденції: "Всякое дальнейшее увеличение численности населення после того, как оно уже достигло такой степени плотности, какая позволяет воспользоваться основними благами комбинирования труда, идет ему во вред. Но процесе улучшения вьізьівает противодействие зтой тенденции и позволяет большему числу людей жить, не испьітьівая какого-либо ухудшения материального положення и даже, с постоянньїм повьішением ереднего уровня благосостояния" [ 13, с. 82 ].
В тому ж випадку, коли приріст населення відбувається швидшими темпами ніж приріст продуктивності праці, вчений пропонував два шляхи для того щоб не допустити значного зубожіння населення: завезення продуктів із інших країн та еміграцію [ 2с. 266 ].
Дж. Мілль, на противагу поглядам його сучасника К. Маркса, не визнавав існування об'єктивних причин для антагоністичних протиріч в суспільстві і тим самим заперечував класову боротьбу: "Не социальная несправедливость, а скупость природи являетея причиной бедствий, связанных с перенаселением. Несправедливость в распределении богатства даже не усугубляет зтого зла, самое большее, она является причиной того, что зло зто начинает ощущаться несколько ранее" [ 2, с. 265 ]. Полемізуючи з марксистами, вчений зазначав, що не політичний устрій, а рівень освіти населення та його кількість визначають добробут населення.
Дж. Мілль розвив положення про те, що капіталотворення як основа інвестицій дозволяє розширити масштаби зайнятості і може зупинити безробіття, якщо, правду кажучи, не маються на увазі „непродуктивні витрати багатих".
Вчений зазначав, що життєвий ідеал не можна розглядати як „боротьбу за розквіт, бо лише у відсталих країнах світу збільшення виробництва є найбільш важливим завданням, а в більш розвинених країнах економічно необхідним вважається удосконалення розподілу".
Дж. Мілль виступав за розширення ролі держави в питанні соціально-економічного розвитку. Наприклад, він вважав що державі доцільно орієнтувати центральний банк на ріст (збільшення) банківського процента, оскільки за цим