кровопролитну громадянську війну і буржуазну революцію, вплив якої поширився далеко за межі Британських островів.
Іншим наріжним каменем британського конституційно-демократичного ладу став Білль про права (ВІН оі* Кі§пІ8) - прийнятий у 1689 р. парламентський акт із метою захисту законів, прав і свобод, а також державних фінансів, від посягань королівської влади. Білль проголошував, що будь-яке справляння грошей на державні потреби під приводом королівської прерогативи без згоди парламенту не має законної сили, як і не слід вимагати надмірних податків, ні накладати непомірні пені, ні визначати надто суворі покарання.
Таким чином, згуртовані в парламенті представники феодальної аристократії, а пізніше, вже остаточно, буржуазії, вирвали право оподатковувати з рук королів, створивши класичну систему контролю представницької влади над податками. Донині Велика хартія вільностей і Білль про права виконують роль актів адміністративного і податкового права основаного на прецедентах конституційно-державного ладу Великої Британії, що можна вважати переконливим доказом послідовності та взірцем сили законів у правовій державі. Не випадково Велика Британія - країна, авторитетна давністю своєї демократії, вільної ринкової економіки, політичних свобод населення.
Хронологічно історію податків Англії до20 ст. можна описати так :
Король Вільгельм І Завойовник заснував Казначейство (Exchequer, Treasury) 1066р.
Проведення податкового кадастру - "Книга Страшного Суду" (Domesday Book) 1086 р.
"Велика хартія вільностей " (Magna Charta) - перше обмеження влади королів запроваджувати податки; пізніше мала декілька редакцій, в остаточний текст (1297 р.) внесений пункт, що "податок не може бути установлений без згоди рицарів і громадян, зібраних у парламенті" 1215 р
Повстання У ота Тайлера, викликане подушним податком 1381р.
Ведення місцевого податку на утримання бідних (Poor Rate) 1601 р.