1. Р(А)=m/n – класичне означення ймовірності (Лаплас, 18 ст.)
ймовірність події А дорівнює відношенню кількості шансів, що сприяють події А до кількості всіх шансів.
2. Якщо потрібно виконати дві дії і першу з них можна виконати n1 способами і при будь-якому виконанні першої дії другу дію можна виконати – n2 способами, то ці обидві дії можна виконати n1*n2 способами.
3. Нехай є n різних елементів, вибираємо з них k елементів (0?k?n) і розміщуємо їх в певному порядку. Такі вибірки називаються розміщеннями. Їх кількість позначається Akn і обчислюється за формулою Akn = n!/(n-k)!
4. Кількість перестановок з n елементів познач. Pn
Pn = Апn = n!/(n-n)! = n!
5. З n різних елементів вибирають k елементів (0?k?n), але порядок вибору не важливий. Такі вибірки називають комбінаціями з n елементів по k. Кількість комбінацій з n елементів по k позначають Ckn і обчислюють за формулою:Ckn = Akn/k! = (n!/(n-k)!)/k! = n!/((n-k)! k!)
6. Нехай при n дослідах подія А відбулася рівно k разів. Це число k називається частотою події А, відносною частотою називається число – k/n. Позначається відносна частота: ? n(A)=?(A)=k/n.
Відносна частота ?(A) є мірою частоти події А.
Очевидні властивості відносних частот.
1) ?(Ø)=0/n=0
2) ?(?)=n/n=1
3) 0??(A)?1 (0?k?n), або у відсотках 0%??(A)?100%
4) Якщо події А і В – несумісні, то ?(A+B)=?(A)+?(B).
8. Неможлива подія – це така подія, яка в даному досліді не може відбутись. Позначається Ø.
Достовірна подія – це така подія, яка обов'язково відбувається в даному досліді. Позначається ?.
9. Протилежною подією до події А називають, таку подію, яка полягає в тому, що подія А не відбувається. Позначається .
10. Сумою сукупності подій А1,А2, ...,An називається така подія, яка полягає в тому, що відбудеться хоча б одна з подій цієї сукупності. Позначається: А1+A2+...+An.
Добутком сукупності подій А1,A2,...,An називається така подія, яка полягає в тому, що відбудуться всі події сукупності. Позначається: А1А2...An.