Форми і зміст матеріальної відповідальності.
У процесі вироб., інвест., іннов. Та фін. д-ті п-во бере на себе певні зобов’язання. Такі зобов’язання обумовлені чинним законодавством, різними нормативними актами, госп. договорами тощо. Отже, п-во повинно нести відповідальність за належне виконання зобов’язань. Оскільки основним видом д-ті п-ва є виробнича д-ть, то і його відповідальність стосується передусім цієї сфери. П-во несе відповідальність за виконання своїх зобов’язань щодо поставок продукції та її якості перед споживачами і державою.
Є 2 групи споживачів продукції: п-ва і населення.
На п-вах здійснюється виробниче споживання. Куплені товари стають факторами в-ва, тому дуже важливоюїх своєчасна поставка і належна якість. При поруш. цих параметрів п-ва – споживачі заснають певних збитків, чим порушується еквівалентність товарно-грошових відносин між партнерами. Захист екон. інтересів потерпілої сторони здійсн. через правовий механізм матеріальної відповідальності.
П-ва, які виробляють предмети народного споживання віповідають перед населенням за якість пр-ї у віповідності до ЗУ „Про захист прав споживачів”. Цей закон передбачає матер. відповідальність за виготовлення і продаж неякісних виробів у таких формах як їх обмін, повернення грошей. Компенсації втрат і т.д.
Всі п-ва відповідають перед державою за дотримання вимог чинного зак-ва стосовно вироб. д-ті. Насамперед, стосується дотримання відповідальності параметрів якості пр-ї вимогам чинних стандартів і сертифікатів по питаннях цінової політики, нормах антимонопольних державних актів тощо.
Відносини між п-вами баз. На договірній основі. Ця форма зв’язків з певною модифікацією поширюється і на підрозділи, що мають досить високий рівень оперативної самостійності (центри прибутку). Підрозділи д-ть яких обмежена внутрішніми відносинами (відповідають за виконання план. Завдань з виготовлення пр-ї та її внутрішньовиробничих поставок.
Матеріальна відповідальність п-в та їх підрозділів-суб’єктів ринку за виконання своїх зобов’язань договірних передконтрагентами здійснюється у формах штрафних санкцій і відшкодування збитків. Штраф. Санкції- попередньо встановлені виплати за певні порушення. Їх особливість полягає в тому, що вони фіксовані і кількісно прямо не пов’язані з величиною збитків потерпілої сторони. У договорахштрафи можуть бути встановлені на певну сумуза факт порушення. Інколи штрафи встановлюються залежно від обсягу і терміну невиконання зобов’язань. Н-д, на 1-цю непоставленої пр-ї і термін (запізнення 4 днях.). Штрафним санкціям властива карально-профілактична ф-ія, ніж компенсаційна. Тому для компенс. Ек. Збитків і підтримання еквівалентних відносин важливезнач. Має така форма матер. від-сті, як відшкодування збитків, спричинених порушенням госп. договорів і невиконанням інших взятих на себе зобов’язань. Згідно з положенням госп. зак-ва до збитків належ.
додаткові в-ти потепілої сторони внасл. Порушень з боку контрагента. Н-д, несвоєчасна поставка сировини, матеріалів, комплектуючих виробів може призвести до додаткових в-т через простої; н-д, поставка кількісної сировини; поруш. нормального ритму в-ва веде до неналежного виконання обов’язків перед споживачами пр-ї,
втрата або пошкодження майна виникає внаслідок неналежного зберігання, пакування продукції тощо;
неодержаний прибуток або втрачена вигода (мається на увазі, який прибуток одержала б потепіла сторона за умови належного виконання конртагентами своїх зобов’язань)
Якщо договірні зобов’язання порушили одразу кілька контрагентів, кожен з них відповідає за величину спричинених ним збитків. Якщо неможливо виокремити величину збитків завданих кожним контрагентом, загальна їх сума розподіляється між усіма винуватцями рівними частками.
Економ. Збитки класифікуються ще таким чином:
1)втрачена вигода виникає внаслідок:
- невиконання договірних зобов’язань по обсягу поставок;
- невиконання дог. Зобов’язань по термінах поставок;
- недотримання термінів впровадження нової техніки.
2) матеріальні витрати виникають внаслідок:
- недотримання норм, нормативів і лімітів;
- псування, втрати і розкрадання;
- аварійні та непланові ремонти;
- брак та його виправлення.
3) непродуктивні витрати виник. Внаслідок:
- анулювання замовлень;
- простої обладнання;
-простої робітників4
- понадурочні роботи.
2. Якщо матер. від-сть реалізується у формі відшкодування збитків, то обчис. Величина збитків для застосування економ. Санкцій до контрагентів, які своїми діями спричинили втрати. Величина збитків розрахов. На основі діючих у потерпілої сторони норм, тарифів, цін тощо. Якщо потерпілій стороні завдано збитків кількох видів, то вони обчисл. За кожним видом окремо, після чого підсумовуються. Збитки обчислюються за наслідками порушень договірних зобов’язань незалежно від змісту цих порушень. (Одне порушення може спричинити різні наслідки (Н-д, через поставку неякісних матеріалів або їх недопоставку зменш.обсяг в-ва пр-ї і виникає необхідність пошуку додаткового постачальника. Бувають випадки, коли різні порушення призводять до одного наслідку (н-д, несвоєчасна поставка матеріалів і порушення графіка виконання рем. Робіт зумовлюють простої і форсування в-ва.)
До основних наслідків порушень договірних зобов’язань у більшості випадків належать:
1)простої і форсування в-ва; мається на увазі, що обсяг пр-ї внаслідок простоїв у певному періоді не зменшується, оскільки він компенсується наступним форсуванням в-ва. У цьому випадку виникають додаткові в-ти на виплати працівникам, за час вимушеного простою, а також доплати за надурочну роботу, роботи у вих. І св. Дні. До нарахованої основної зрп. Додається додаткова (вч-ні оплати відпустки) і дійсно відрах. На соц. Потреби. Якщо формування в-ва потребує додаткових в-т електроенергії, інструменту тощо і ці в-ти можуть бути обчислені, то вони включаються в суму збитків. До заг. Суми збитків слід віднести в-ти на оплату санкцій контрагентам за поруш. термінів поставки пр-ї.
EMBED Equation.3
Де:
Зп – виплати працівникам за час простою; грн.
Зф – доплати прац. За форсування в-ва, грн.
Рд –додаткова ЗРП в%;
Рс – відрах. На соц. Заходи, %
Сек – додаткові експлуатац. В-ти;
Сс – сума штрафних санкцій контрагентам:
2) заміна матеріалів та комплектуючих виробів. У цьому випадку можуть виникати додатк. В-ти внаслідок зміни ціни та к-ті матеріалів і комплект. Виробів. Збитки обчисл. Як різниця між вартістю факт. Використаних матеріалів і змінених з урахуванням транспортно-заготівельних в-т. При цьому можуть виникати додатк. В-ти на оплату праці (при підвищ. Трудомісткості операцій) та інші експлуат. Потреби.
Ззагальні збитки обчислюються:
EMBED Equation.3
Де:
Сш.ф. – затрати на матеріали фактично використані;
См –затрати на матеріали змінені;
Зд – доплати прац. За підвищену трудомісткість робіт при використанні інших матеріалів.
усунення недоліків в одержаній пр-ї або виконаній роботі. При необхідності виконання таких операцій виник. Додатк. В-ти на оплату праці прич. Щодо усунення недоліків пр-ї і доведення її параметрів до належного рівня. При цьому здійсн. Відрах. На соц. Потреби, а також на матеріали і експл. В-ти пов’язані з виконанням таких операцій, як нескладний ремонт, заміна дефектних деталей, усунення зовн. Наслідків.
4) повернення неякісної або некомплектної пр-ї. У цьому випадку до збитків віднос. В-ти на доставку пр-ї на п-во, що її замовляло, на розвантаження,зберігання, навантаження і повернення. За змістом до таких в-т належать в-ти на оплату праці з відповідними нарахуваннями і транспортно-заготов. в-ти..
5)брак від прихованих дефектів одержаних матер. комплектуючих виробів. Брак може бути виявлений у процесі в-ва пр-ї або під час її використанняу споживача, тобто є внутр. І зовн. Брак внаслідок прихованих дефектів матеріалів і комплектуючих Збитки від внутрішнього браку = виробничій собів. Пр-ї, а не повного браку – повній собівартості забракованої пр-ї за мінусом виручки від її продажу. У цьому випадку можливі санкції від споживача, а також зменшення прибутку у разі зменшення обсягу в-ва.
EMBED Equation.3
Сб.в. – собівартість внутр. І зовн. Браку;
Сб.п. – виручка від продажу бракованої пр-ї
^П – зменш. Прибутку внаслідок зменшенн обсягу в-ва;
Сс – сума штрафних санкцій виплачених п-вом
6)доставка пр-ї прискореним способом. У цій ситуації виникають додаткові в-ти, які являють собою різницю між факт. Трансп. Витраченими прискореним способом і транс. В-тами, які передбачені договором.
EMBED Equation.3
7)купівля пр-ї в іншого продавця або виготовлення її власними силами. Додатк. В-ти обчислюються порівнянням її вартості.
EMBED Equation.3
Сф.к. – фактичні в-ти на купівлю пр-ї іншого продавця.
Сдк – витрати на доставку.
8)зміна асортименту пр-ї і зниження її якості. Сума збитків визначається в основному зменшенням прибутку внаслідок негативного впливу цінового фактора. Також можливі санкції за поруш. умов договору і додатк.в-ти на гарантійне обслуговування пр-ї пониженої якості.
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3 Пц – зменшення прибутку через зниження виручки від продажу пр-ї або зміни її асортименту.
Ср –додаткові в-ти на гарантійне обслуговування пр-ї пониженої якості.
9) втрата або пошкодження майна. Збитки в цьому випадку = баланс. вартості втраченого майна та в-т на усунення пошкодження. Зниження вартості майна визначається експертним методом, в в-ти на усунення пошкодження – на основі відповідного кошторису.
10) зменшення обсягу в-ва пр-ї. Цей наслідок порушенн договірних зобов’язань веде до зменшення прибутку або втраченої вигоди. Крім цього можливі санкції за неналежну к-сть поставки пр-ї через зменшення обсягу її в-ва.
EMBED Equation.3
Зменшення прибутку обчислюється безпосередньо на основі цін на пр-ю та її собівартості. Можливі 2 варіанти визначення величини втраченого прибутку.
EMBED Equation.3
Ц-ціна 1-ці виробу;
^N –змешенн обсягу в-ва.
Со –повна планова собів. 1 виробу
Сп.о –постійні в-ти у собівартості 1-го виробу