В основі фінансових розрахунків між підрозділами підприємства лежать: внутрішні планово-розрахункові ціни.
В процесі внутрішніх економічних відносин між підрозділами підприємства виникають: майнові, орендні, фінансові, виробничі відносини.
В рамках системи внутрішніх економічних відносин найбільш прийнятним і можливим є виникнення самостійних юридичних осіб, що мають повну організаційно-правову форму, на базі: деяких допоміжних та обслуговуючих підрозділів;
В якому випадку внутрішні економічні відносини можна вважати
Виробнича собівартість продукції включає витрати: цехову собівартість та загальногосподарські витрати;
Виробнича структура підприємства включає: цехи, дільниці, обслуговуючи господарства та служби, взаємозв’язок та співвідношення між ними;
Виробничим дільницям і бригадам планується: окремі елементи витрат, що залежать від їхньої роботи;
Високий рівень дієвості системи внутрішніх економічних відносин
Відносна майнова самостійність підрозділів на практиці реалізується через: організацію договірних відносин;
Вкажіть правильне твердження: на різницю обсягів валової і токарної продукції впливають залишки незавершеного виробництва.
Всі витрати поділяють на постійні і змінні з метою: визначення для кожної конкретної ситуації обсягу реалізації, що забезпечує, беззбиткову діяльність;
Втрачена вигода виникає через: невиконання договірних зобов’язань;
В якому випадку внутрішні економічні відносини можна вважати ефективними: коли відсутні взаємні претензії структурних підрозділів;
Головні напрямки діяльності підприємства: виробнича, інноваційна, комерційна діяльність, після продажний сервіс, вивчення ринку товарів всі ці види діяльності "пронизує" економічна та соціальна діяльність;
Держава втручається у процес планування діяльності підрозділів за допомогою: системи економічних важелів (податки, норми амортизаційних відрахувань та ін.);
Джерелами покриття збитків є: собівартість, прибуток, фонд оплати праці, накладні витрати.
Джерелами фінансових розрахунків для підрозділу є: власний чистий прибуток та оборотні кошти, внутрішній кредит, надходження коштів по санкціям.
Дієвість системи внутрішніх економічних відносин проявляється: у відсутності економічних збитків по вині структурних підрозділів
Дія принципів самоокупності та самофінансування на рівні підрозділів проявляється через: порівняння фактичних та нормативних затрат на виробництво;
Для виробничих підрозділів - суб’єктів ринку планують показники: поставок і реалізації продукції, прибутку;
Для організації системи внутрішніх економічних відносин на підприємстві бути створені наступні умови: відносна майнова, економічна і фінансова самостійність підрозділів;
Для цехів до числа найважливіших показників, за якими планується та оцінюється їхня діяльність відносяться: обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) – найчастіше у натуральному вираженні та собівартість продукції;
До складу кінцевої продукції підрозділу включаються: вироби, деталі, комплекти деталей, що пройшли повністю виробничий цикл у даному підрозділі і поступають за межі підрозділу іншим підрозділам або, що поставляються на сторону як товарна продукція.
Додані витрати виробництва - це: поточні витрати виробництва підрозділу за виключенням вартості купованих матеріалів та ресурсів і вартості напівфабрикатів, що надійшли по внутрішнім поставкам від інших підрозділів.
Економічний механізм - це: спосіб взаємодії господарських явищ;
Економічні збитки включають: втрачену вигоду, непродуктивні витрати, матеріальні втрати.
Економічні збитки покриваються підрозділом: з валового прибутку;
Економічні механізми обміну регулюють: відносини між підрозділами підприємства;
Елементами системи внутрішніх економічних відносин є: підсистеми планування, контролю, економічного стимулювання, економічної відповідальності;
Загальна структура підприємства включає: підрозділи основного, допоміжного виробництва, обслуговуючого та підсобного господарства, управлінської служби та підрозділи.
Кінцева продукція є товарною продукцією у: випускаючих виробничих підрозділах і цехах;
Кінцевою метою функціонування підприємства як системи є: одержання прибутку шляхом випуску і реалізації конкурентоспроможної продукції високої рентабельності;
Коефіцієнт дієвості системи внутрівиробничих економічних відносин на рівні підприємства показує: частку економічних збитків (по затвердженим претензіям) у чистому прибутку підрозділу;
Критерієм розподілу частини прибутку підприємства між його підрозділами виступають: додані витрати виробництва підрозділу.
Матеріальні втрати виникають через: порушення норм, нормативів та лімітів, крадіжки, псування;
На рівні виробничої дільниці і бригади нормативна база включає: норми витрачання сировини, основних матеріалів і затрат праці;
На рівні цеху нормативна база включає: норми витрачання сировини, матеріалів, палива, затрат праці, незавершеного виробництва, цінники на продукцію, напівфабрикат і послуги цеху.
Непродуктивні втрати виникають через: простої обладнання та робітників.
Оперативний план деталізує завдання виконавцям на: місяць, тиждень, добу по комплексам робіт
Орендна плата підрозділом здійснюється: з валового прибутку;
Основним показником обсягу продукції підрозділу є: кінцева продукція;
Особливості будь-якої системи: будь-яка система складається з двох або більше елементів, які мають характерні лише для них особливості і між цими елементами існують зв'язки.
Перевитрачання доданих витрат виробництва порівняно з плановим завданням покривається відповідними підрозділами за рахунок: власного прибутку.
Підприємство як система включає: певну сукупність виробничих та функціональних підрозділів;
Підрозділи підприємства абсолютно самостійно можуть вирішувати питання: внутрішньовиробничого оперативного планування, регулювання і управління виробництвом;
Планові та оцінні показники діяльності підрозділів регламентуються: підприємством;
Повна собівартість продукції включає витрати на: виробництво і збут продукції;
Предметом внутрішнього економічного механізму є: вертикальні та горизонтальні відносини всередині підприємства;
При визначенні обсягу продукції (яких саме?) підрозділів використовують гуртові ціни: підрозділів, що випускають готову продукцію.
При визначенні обсягу продукції (яких саме?) підрозділів використовують планово-розрахункові ціни: підрозділів, що випускають продукцію внутрішнього призначення;
При організації системи внутрішніх економічних відносин підрозділам надається: відносна майнова, організаційна, економічна і фінансова самостійність;
При плануванні діяльності підрозділів повинна бути забезпечена співставність такого показника, як собівартість продукції: за складу витрат і цінами на матеріальні ресурси.
Результатом горизонтального поділу праці на підприємстві є: формування підрозділів підприємства, які виконують певні частини загального трансформаційного процесу.
Робота підприємства в умовах самоокупності: рівність між доходною та витратною частинами.
Розподіл загальної суми прибутку підприємства відбувається між: виробничими підрозділами, що здійснюють свою діяльність на принципах самоокупності і часткового самофінансування.
Розподілу між підрозділами підлягає та частина прибутку підприємства, яка залишається: після розрахунків підприємства з бюджетом, банками, кредиторами і утворення фондів на рівні підприємства;
Створення внутрішньовиробничої ринкової інфраструктури передбачає: формулювання різних підрозділів підприємства;
Технологічна собівартість продукції включає наступні витрати: цеху на виконання технологічних операцій;
У виробничих підрозділах і цехах з тривалим виробничим циклом виготовлення виробів валова продукція визначається наступним чином: Пвал = Пкінц+Н2-Н1;
Форми реалізації економічних інтересів на рівні підприємства: рентабельність;
характеризується таким значенням коефіцієнта дієвості: kд = 0;
Цехова собівартість продукції включає витрати: цеху на виконання технологічних операцій і управління цехом.