Реферат Ñ?качан Ñ? Ñ?айта allReferat.org.ua
ФаÑ?изм
<b><big>ФаÑ?изм</big></b></p><p><p>ÐY Л Ð? Ð? </p> <p>Ð’Ñ?Ñ‚Ñ?п.</p> <p>ÐYрихід фаÑ?иÑ?тів до влади.</p> <p>Ð?еханізм фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої диктатÑ?ри, державний Ñ?Ñ?трій та політичний </p> <p>режим.</p> <p>ÐsаралÑ?ні органи, Ñ?к головна опора фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої диктатÑ?ри.</p> <p>ВиÑ?новки.</p> <br clear="all" style="page-break-before:always"> <p>Ð’Ñ?Ñ‚Ñ?п</p> <p>"Третій рейх", залиÑ?ивÑ?и такий помітний Ñ?лід в Ñ–Ñ?торії 20 Ñ?толіттÑ?, Ñ?к це не парадокÑ?алÑ?но, проіÑ?нÑ?вав лиÑ?е 12 років, з 1933 по 1945 рр. в країні, що дала Ñ?вітові ЛÑZтера, Гете, клаÑ?ичнÑ? філоÑ?офіÑZ, Ð?іцÑ?е, ÐYланка, ЕйнÑ?тейна. Ð’ цей незначний навітÑ? длÑ? одного поколіннÑ? Ñ?трок Ð?імеччина перетерпіла жахливÑ? метаморфозÑ?. </p> <p>"Третій рейх" - офіційна нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?ка назва режимÑ? правліннÑ?, що Ñ–Ñ?нÑ?вав Ñ? Ð?імеччині з Ñ?ічнÑ? 1933 по травенÑ? 1945 років. Ð’ епохÑ? Ñ?тановленнÑ? нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої держави верховенÑ?тво Гітлера бÑ?ло абÑ?олÑZтним. Гітлер розцінÑZвав нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?ке правліннÑ? Ñ?к логічне продовженнÑ? двох попередніх Ð?імецÑ?ких імперій. ÐYерÑ?ий рейх - СвÑ?щенна РимÑ?Ñ?ка імперіÑ? німецÑ?кої нації - Ñ–Ñ?нÑ?вав з 962, з чаÑ?Ñ? коронації Ñ? Римі Ðzтто Великого, дрÑ?гого правителÑ? із СакÑ?онÑ?Ñ?кої динаÑ?Ñ‚Ñ–Ñ—, до його покореннÑ? Ð?аполеоном Ñ? 1806 році. ДрÑ?гий рейх бÑ?в заÑ?нований Ðzтто фон БіÑ?марком Ñ? 1871 році Ñ– проіÑ?нÑ?вав до 1918 рокÑ?. У 1923 році німецÑ?кий пиÑ?Ñ?менник-націоналіÑ?Ñ‚ Ð?ртÑ?Ñ€ Ð?єллєр Ван ден БрÑ?к викориÑ?тав термін "Третій рейх" длÑ? назви Ñ?воєї книжки. Гітлер з наÑ?нагоÑZ Ñ?прийнÑ?в цÑZ назвÑ? длÑ? визначеннÑ? нової імперії, Ñ?ка, на його дÑ?мкÑ?, проіÑ?нÑ?Ñ” тиÑ?Ñ?чÑ? років. ЦÑ? назва приваблÑZвала його ще й томÑ?, що мала Ñ?кийÑ?Ñ? міÑ?тичний зв'Ñ?зок з Ñ?ереднÑ?овіччÑ?м, коли "третє царÑ?тво" вважалоÑ?Ñ? тиÑ?Ñ?чорічним.</p> <p>Ðzдним з гірких Ñ?років револÑZції Ñ? лиÑ?топаді 1918 рокÑ? бÑ?ло Ñ?Ñ?відомленнÑ? того, що Ñ–Ñ?нÑ?Ñ” неÑ?Ñ?ний взаємозв'Ñ?зок між демократієÑZ та анархієÑZ, що хаотичні Ñ?тани Ñ– Ñ” влаÑ?ним, непідробленим виразом Ñ–Ñ?тинного народовладдÑ?, а Ñ?ваволÑ? - його законом. ЗвідÑ?и неважко витлÑ?мачити Ñ?ходженнÑ? Гітлера Ñ?к оÑ?таннÑZ Ñ?пробÑ? Ñ?тримати Ñ?тарÑ? ЄвропÑ? в Ñ?мовах звичної величі. Ð?е Ñ?кладає праці, розÑ?иривÑ?и ці Ñ?Ñ?вленнÑ? до глобалÑ?ного рівнÑ?, розпізнати в них Ñ?итÑ?аціÑZ раннÑ?ого етапÑ? знаходженнÑ? фаÑ?измом Ñ?воїх прихилÑ?ників: це Ñ‚Ñ– маÑ?и Ñ?ереднÑ?ого проÑ?аркÑ?, Ñ?кі - на фоні загалÑ?ного панічного наÑ?троÑZ - бачили Ñ?ебе Ñ? повілÑ?но задÑ?Ñ?ливих Ñ—Ñ… обіймах, з однієї Ñ?торони, профÑ?пілок, а з інÑ?ої - Ñ?ніверÑ?алÑ?них магазинів, в обіймах комÑ?ніÑ?тів Ñ– анонімних концернів. І, вреÑ?Ñ‚Ñ– реÑ?Ñ‚, поÑ?вÑ? Гітлера можна розÑ?міти Ñ– Ñ?к Ñ?пробÑ? затвердженнÑ? Ñ?вого родÑ? третÑ?ої позиції - між обома панÑ?ÑZчими Ñ?илами епохи, між лівими та правими. Хоча третÑ? позиціÑ?, до Ñ?кої прагнÑ?в Гітлер, Ñ– повинна бÑ?ла загарбати веÑ?Ñ? континент, але Ñ—Ñ— енергетичним Ñ?дром повинна бÑ?ла бÑ?ти Ð?імеччина: Ñ?Ñ?чаÑ?на міÑ?Ñ–Ñ? рейхÑ? заклÑZчалаÑ?Ñ? в томÑ?, щоб дати Європі нові Ñ?тимÑ?ли Ñ– викориÑ?тати Ñ—Ñ— Ñ?к резервÑ?ар Ñ?ил длÑ? Ñ?вітового панÑ?ваннÑ? Ð?імеччини. Гітлер рвавÑ?Ñ? надолÑ?жити втрачене на імперіаліÑ?тичній Ñ?тадії німецÑ?кого розвиткÑ? та виграти головний із можливих призів - гарантоване гігантÑ?Ñ?коÑZ екÑ?панÑ?Ñ–Ñ”ÑZ влади на Сході панÑ?ваннÑ? над ЄвропоÑZ, а завдÑ?ки цÑ?омÑ? - над вÑ?ім Ñ?вітом. ЗвіÑ?но, білÑ?Ñ? пізніÑ?е вже з 1918 рокÑ? в Ð?імеччині відбÑ?вавÑ?Ñ? процеÑ? гоÑ?трих змін. Ð’ той же чаÑ? цей процеÑ? проходив половинчаÑ?то Ñ– дÑ?же неріÑ?Ñ?че. І тілÑ?ки Гітлер надав йомÑ? Ñ‚Ñ? радикалÑ?ніÑ?Ñ‚Ñ?, Ñ?ка Ñ– зробила цей процеÑ? по Ñ?Ñ?Ñ‚Ñ– револÑZційним Ñ– кардиналÑ?но змінила заÑ?тиглÑ? Ñ– Ñ?тримÑ?ванÑ? в рамках визначених авторитарних Ñ?оціалÑ?них Ñ?Ñ‚Ñ€Ñ?ктÑ?Ñ€ країнÑ?. ТілÑ?ки тепер, під дієÑZ домаганÑ? Ñ„ÑZрерÑ?Ñ?кої держави, Ñ€Ñ?хнÑ?ли Ñ?Ñ?ановані інÑ?титÑ?ти, бÑ?ли вирвані із звичних зв'Ñ?зків лÑZди, Ñ?Ñ?Ñ?нÑ?Ñ‚Ñ– привілеї Ñ– зрÑ?йновані Ñ?Ñ?Ñ– авторитети, Ñ?кі не виходили від Ñ?амого Гітлера або не бÑ?ли Ñ?анкціоновані ним. ÐYри цÑ?омÑ? йомÑ? вдалоÑ?Ñ? чи згаÑ?ити Ñ?трахи, Ñ?кі Ñ?Ñ?проводжÑ?ÑZÑ‚Ñ? звичайно розрив з минÑ?лим, чи перетворити Ñ—Ñ… в енергіÑZ на кориÑ?Ñ‚Ñ? Ñ?Ñ?Ñ?пілÑ?Ñ?тва, томÑ? що він вмів доÑ?татнÑ?о доÑ?товірним чином піднеÑ?ти Ñ?ебе маÑ?ам в Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– загалÑ?ного авторитетÑ?, але головним Ñ‚Ñ?Ñ‚ Ñ” те, що він ліквідÑ?вав найбілÑ?Ñ? конкретнÑ? формÑ? виÑ?вленнÑ? Ñ?трахÑ? перед револÑZційним майбÑ?тнім. </p> <p>ÐYрихід фаÑ?иÑ?тів до влади</p> <p>ФаÑ?изм Ñ? Ð?імеччині з'Ñ?вивÑ?Ñ? відразÑ? ж піÑ?лÑ? закінченнÑ? перÑ?ої Ñ?вітової війни в Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– одного з різновидів реакційних мілітариÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?ких націоналіÑ?тичних течій, коли антилібералÑ?ні, антидемократичні Ñ€Ñ?хи здобÑ?ли загалÑ?ноєвропейÑ?Ñ?кий характер. "Ð’ 1920 г. Гитлер выÑ?Ñ‚Ñ?пил Ñ? программой из "25 пÑ?нктов", Ñ?тавÑ?ей впоÑ?ледÑ?твии программой Ð?ационал-Ñ?оциалиÑ?Ñ‚Ñ?кой немецкой рабочей партии. ÐYронизаннаÑ? националиÑ?тичеÑ?кими, Ñ?овиниÑ?тичеÑ?кими идеÑ?ми превоÑ?ходÑ?тва германÑ?кой нации, программа требовала реванÑ?а длÑ? воÑ?Ñ?тановлениÑ? "Ñ?праведливоÑ?ти попранной ВерÑ?алем"".[1] </p> <p>ÐYрограма Ð?аціонал-Ñ?оціаліÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої робітничої партії Ð?імеччини (Ð?СРÐYÐ?) ("25 пÑ?нктів"), що затверджена 24 лÑZтого 1920 рокÑ? (оÑ?новні положеннÑ?):</p> <p>Ðzб'єднаннÑ? Ñ?Ñ?Ñ–Ñ… німців Ñ? кордонах Великої Ð?імеччини.</p> <p>Відмова від Ñ?мов ВерÑ?алÑ?Ñ?Ñ?кого договорÑ? та підтвердженнÑ? права Ð?імеччини Ñ?амоÑ?тійно бÑ?дÑ?вати відноÑ?ини з інÑ?ими націÑ?ми. </p> <p>Вимога додаткових територій длÑ? виробництва продÑ?ктів Ñ?поживаннÑ? та розÑ?еленнÑ? зроÑ?таÑZчого німецÑ?кого наÑ?еленнÑ?.</p> <p>Ð?аданнÑ? громадÑ?нÑ?тва за раÑ?овими ознаками; євреї не можÑ?Ñ‚Ñ? бÑ?ти громадÑ?нами Ð?імеччини.</p> <p>Ð?е німці в Ð?імеччині Ñ” лиÑ?е гоÑ?Ñ‚Ñ?ми Ñ– Ñ?Ñ?б'єктами відповідних законів.</p> <p>ÐYризначеннÑ? на офіційні поÑ?ти не може відбÑ?ватиÑ?Ñ? за принципом кÑ?мівÑ?тва, а лиÑ?е Ñ? відповідноÑ?Ñ‚Ñ– до кваліфікації та можливоÑ?тей.</p> <p>ЗабезпеченнÑ? Ñ?мов Ñ–Ñ?нÑ?ваннÑ? громадÑ?н - перÑ?ий обов'Ñ?зок держави. </p> <p>Ð’'їзд Ñ? країнÑ? не німців повинен бÑ?ти припинений.</p> <p>УчаÑ?Ñ‚Ñ? Ñ? виборах - право Ñ– обов’Ñ?зок Ñ?Ñ?Ñ–Ñ… громадÑ?н.</p> <p>Ðsожен громадÑ?нин повинен працÑZвати на загалÑ?не благо.</p> <p>Ð?езаконно отриманий прибÑ?ток підлÑ?гає конфіÑ?кації.</p> <p>УÑ?Ñ– прибÑ?тки, одержані за рахÑ?нок війни, підлÑ?гаÑZÑ‚Ñ? конфіÑ?кації.</p> <p>Ð’Ñ?Ñ– великі підприємÑ?тва повинні бÑ?ти націоналізовані.</p> <p>УчаÑ?Ñ‚Ñ? робітників Ñ– Ñ?лÑ?жбовців в прибÑ?тках на вÑ?Ñ–Ñ… великих підприємÑ?твах.</p> <p>Ð?алежна пенÑ?Ñ–Ñ? по Ñ?тароÑ?Ñ‚Ñ–.</p> <p>Ð?еобхідно підтримÑ?вати малих виробників Ñ– торговців; великі магазини повинні бÑ?ти передані їм.</p> <p>Реформа землеволодіннÑ? та припиненнÑ? Ñ?пекÑ?лÑ?цій землеÑZ.</p> <p>БезжаліÑ?не карне покараннÑ? за злочин та введеннÑ? Ñ?мертної кари за Ñ?пекÑ?лÑ?ціÑZ.</p> <p>Звичайне римÑ?Ñ?ке право повинно бÑ?ти змінене на "німецÑ?ке право".</p> <p>ÐYовна реорганізаціÑ? націоналÑ?ної Ñ?иÑ?теми оÑ?віти.</p> <p>Держава повинна підтримÑ?вати материнÑ?тво та заохочÑ?вати розвиток молоді.</p> <p>Заміна найманої профеÑ?ійної армії на націоналÑ?нÑ? арміÑZ; введеннÑ? загалÑ?ної воїнÑ?Ñ?кої повинноÑ?Ñ‚Ñ–.</p> <p>ЗаÑ?обами маÑ?ової інформації можÑ?Ñ‚Ñ? володіти тілÑ?ки німці.</p> <p>ВолÑ? віроÑ?повіданнÑ?, за виклÑZченнÑ?м релігій, небезпечних длÑ? німецÑ?кої раÑ?и; партіÑ? на зв'Ñ?зÑ?Ñ” Ñ?ебе Ñ?ким-небÑ?дÑ? виклÑZчним віровченнÑ?м, але веде боротÑ?бÑ? з єврейÑ?Ñ?ким матеріалізмом.</p> <p>СилÑ?на централÑ?на влада, Ñ?ка здатна ефективно здійÑ?нÑZвати законодавÑ?тво. </p> <p>У 1921 році Ñ?кладаÑZÑ‚Ñ?Ñ?Ñ? організаційні оÑ?нови фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої партії, що заÑ?нована на так названомÑ? Ñ„ÑZрер-принципі, необмеженій владі вождÑ? (Ñ„ÑZрера). ГоловноÑZ метоÑZ Ñ?твореннÑ? партії Ñ?тає поÑ?иреннÑ? фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої ідеології, підготовка Ñ?пеціалÑ?ного терориÑ?тичного апаратÑ? длÑ? придÑ?Ñ?еннÑ? демократичних, антифаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?ких Ñ?ил Ñ–, в кінцевомÑ? рахÑ?нкÑ?, длÑ? захопленнÑ? влади. У 1923 році Ñ?лідом за загалÑ?ним Ñ?трайком німецÑ?кого пролетаріатÑ? фаÑ?иÑ?ти заÑ?тоÑ?овÑ?ÑZÑ‚Ñ? прÑ?мÑ? Ñ?пробÑ? захопленнÑ? влади ("пивний пÑ?тч"). "ÐYивний пÑ?тч" відбÑ?вÑ?Ñ? 8-9 лиÑ?топада 1923 рокÑ? в Ð?ÑZнхені. Хоча він Ñ– проваливÑ?Ñ?, але певних політичних резÑ?лÑ?татів він вÑ?е ж таки доÑ?Ñ?г. Ð?ало комÑ? відомий гітлерівÑ?Ñ?кий Ñ€Ñ?Ñ… Ñ?тав відомий не тілÑ?ки Ð?імеччині, але Ñ– Ñ?Ñ?Ñ?омÑ? Ñ?вітові. Ðsрім цÑ?ого Гітлер заÑ?воїв важливий Ñ?рок, щоб отримати Ñ?ерйознÑ? перемогÑ?, необхідно залÑ?чити на Ñ?воÑZ Ñ?торонÑ? Ñ?ирокі проÑ?арки наÑ?еленнÑ? та зарÑ?читиÑ?Ñ? підтримкоÑZ Ñ?к можна білÑ?Ñ?ої кілÑ?коÑ?Ñ‚Ñ– фінанÑ?ових Ñ– промиÑ?лових магнатів. ТілÑ?ки таким чином можна бÑ?ло забезпечити Ñ?обі дорогÑ? до політичного олімпÑ? законними методами. Вже Ñ? 1928 році цÑ? тактика дає Ñ?вої перÑ?Ñ– плоди, фаÑ?иÑ?ти отримÑ?ÑZÑ‚Ñ? 12 міÑ?цÑ? Ñ? рейхÑ?тазі. </p> <p>Світова економічна криза, Ñ?ка почалаÑ?Ñ? Ñ? 1929 році, здобÑ?ла оÑ?обливÑ? гоÑ?тротÑ? Ñ? Ð?імеччині. Ðsриза вразила вÑ?Ñ– Ñ?фери економічного життÑ? країни. ÐYромиÑ?лове виробництво Ñ?коротилоÑ?Ñ? майже Ñ? двічі. ÐsілÑ?кіÑ?Ñ‚Ñ? безробітних Ñ?Ñ?гнÑ?ла 7,5 млн. чоловік. Різко погірÑ?ивÑ?Ñ? Ñ?тан не тілÑ?ки робітничого клаÑ?Ñ?, але Ñ– Ñ?ередніх міÑ?Ñ?ких проÑ?арків. Ðsриза промиÑ?ловоÑ?Ñ‚Ñ– перепліталаÑ?Ñ? з кризоÑZ аграрноÑZ. Ðsриза загоÑ?трила клаÑ?овÑ? боротÑ?бÑ? в країні. У Ñ?ічні 1931 рокÑ? відбÑ?вÑ?Ñ? Ñ?трайк гірнÑ?ків Ð Ñ?ра, в Ñ?комÑ? приймали Ñ?чаÑ?Ñ‚Ñ? майже 350 тиÑ?. робітників. У авангарді робітників йÑ?ла ÐsомÑ?ніÑ?тична партіÑ? Ð?імеччини (ÐsÐYÐ?). У 1930 році вона опÑ?блікÑ?вала "ÐYрограмÑ? націоналÑ?ного та Ñ?оціалÑ?ного визволеннÑ? німецÑ?кого народÑ?". Хоча білÑ?Ñ?а чаÑ?тина ще йÑ?ла за Ñ?оціал-демократами, авторитет ÐsÐYÐ? зроÑ?тав. Ð’ Ñ?мовах економічної кризи Ñ– зроÑ?таÑZчої клаÑ?ової боротÑ?би панÑ?ÑZчі клаÑ?и Ð?імеччини Ñ?хилÑ?лиÑ?Ñ? до дÑ?мки, що бÑ?ржÑ?азно-демократичні методи керÑ?ваннÑ? країноÑZ Ñ?таÑZÑ‚Ñ? неможливими. Ставка бÑ?ла зроблена на фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кÑ? партіÑZ, Ñ?ка мала офіційнÑ? назвÑ? Ð?СРÐYÐ?. Ð?ктивізÑ?валаÑ?Ñ? діÑ?лÑ?ніÑ?Ñ‚Ñ? Ñ?Ñ‚Ñ?рмових загонів гітлерівÑ?Ñ?кої партії (СÐ?), Ñ?кі разом з охоронними загонами (СС) Ñ?влÑ?ли Ñ?обоÑZ апарат наÑ?илÑ?Ñ?тва. ÐYовÑ?ÑZди виникали оÑ?ередки фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої молодіжної організації "ГітлерÑZгенд". Ð?а виборах Ñ? рейхÑ?таг вліткÑ? 1932 рокÑ? гітлерівці отримали 13,8 млн. голоÑ?ів виборців. Загроза захопленнÑ? влади гітлерівцÑ?ми Ñ?тавала вÑ?е білÑ?Ñ? реалÑ?ноÑZ.</p> <p>ЄдиноÑZ партієÑZ, Ñ?ка ріÑ?Ñ?че Ñ– поÑ?лідовно вела боротÑ?бÑ? проти фаÑ?измÑ?, бÑ?ла ÐsÐYÐ?. Ð’ обÑ?тановці кризи Ñ– різкого загоÑ?треннÑ? клаÑ?ової боротÑ?би Ñ? ВеймарÑ?Ñ?кій реÑ?пÑ?бліці найкрÑ?пніÑ?Ñ– німецÑ?кі монополії та значна чаÑ?тина генералітетÑ? оÑ?таточно перейÑ?ли на Ñ?торонÑ? Гітлера. Щоб приÑ?корити передачÑ? влади фаÑ?иÑ?там, президент ГінденбÑ?рг 30 Ñ?ічнÑ? 1933 рокÑ? назначив Гітлера рейхÑ?канцлером (главоÑZ Ñ?Ñ€Ñ?дÑ?), що означало вÑ?тановленнÑ? в Ð?імеччині відкритої терориÑ?тичної диктатÑ?ри найбілÑ?Ñ? реакційних, Ñ?овініÑ?тичних Ñ– агреÑ?ивних елементів фінанÑ?ового капіталÑ?. "Ðzн приходит к влаÑ?ти как глава коалиционного правителÑ?Ñ?тва, так как его партиÑ? даже Ñ? немногочиÑ?ленными Ñ?оÑZзниками не имела болÑ?Ñ?инÑ?тва в рейхÑ?таге. Ðто обÑ?тоÑ?телÑ?Ñ?тво не имело, однако, значениÑ?, поÑ?колÑ?кÑ? кабинет Гитлера был "президентÑ?ким кабинетом", а Гитлер - "президентÑ?ким канцлером". ВмеÑ?те Ñ? тем резÑ?лÑ?таты выборов 1932 г. придали определенный ореол легитимноÑ?ти его канцлерÑ?твÑ?. За Гитлера голоÑ?овали Ñ?амые разные Ñ?оциалÑ?ные Ñ?лои и грÑ?ппы наÑ?елениÑ?. ШирокаÑ? Ñ?оциалÑ?наÑ? база Гитлера Ñ?оздавалаÑ?Ñ? за Ñ?чет тех, Ñ? кого поÑ?ле поражениÑ? Германии была выбита почва из-под ног, той Ñ?амой Ñ?битой Ñ? толкÑ? агреÑ?Ñ?ивной толпы, чÑ?вÑ?твÑ?ÑZщей Ñ?ебÑ? обманÑ?той, потерÑ?вÑ?ей вмеÑ?те Ñ? имÑ?щеÑ?твом жизненнÑ?ÑZ перÑ?пективÑ?, иÑ?пытываÑZщей Ñ?трах перед завтраÑ?ним днем. СоциалÑ?нÑ?ÑZ, политичеÑ?кÑ?ÑZ и пÑ?ихологичеÑ?кÑ?ÑZ неÑ?Ñ?троенноÑ?Ñ‚Ñ? Ñ?тих лÑZдей он Ñ?Ñ?мел иÑ?полÑ?зоватÑ?, показываÑ? им пÑ?Ñ‚Ñ? к Ñ?паÑ?ениÑZ Ñ?ебÑ? и Ñ?ниженного отечеÑ?тва, обещаÑ? различным крÑ?гам и грÑ?ппам наÑ?елениÑ? вÑ?е, что они хотели: монархиÑ?там - воÑ?Ñ?тановление монархии, рабочим - работÑ? и хлеб, промыÑ?ленникам - военные заказы, рейхÑ?верÑ? - новое возвыÑ?ение в Ñ?вÑ?зи Ñ? грандиозными военными планами и пр. Ð?ационалиÑ?тичеÑ?кие лозÑ?нги фаÑ?иÑ?тов привлекали немцев болÑ?Ñ?е, чем призывы к "разÑ?мÑ? и терпениÑZ" Ñ?оциал-демократов или к "пролетарÑ?кой Ñ?олидарноÑ?ти" и поÑ?троениÑZ "Ñ?оветÑ?кой Германии" коммÑ?ниÑ?тов".[2] Склад нового кабінетÑ? мініÑ?трів, Ñ?формований Гітлером піÑ?лÑ? 30 Ñ?ічнÑ? 1933 рокÑ?: Гітлер - канцлер, фон ÐYапен - віце-канцлер, Фрік (Ð?СДÐ?ÐY) - мініÑ?Ñ‚Ñ€ внÑ?тріÑ?ніх Ñ?прав, Геринг (Ð?СДÐ?ÐY) - мініÑ?Ñ‚Ñ€ без портфелÑZ, пізніÑ?е мініÑ?Ñ‚Ñ€ Ð’ÐYС, Ð¥Ñ?генберг (Ð?імецÑ?ка націоналіÑ?тична партіÑ?) - мініÑ?Ñ‚Ñ€ економіки, генерал фон Бломберг (безпартійний) - мініÑ?Ñ‚Ñ€ оборони, ЗелÑ?дте (Ð?імецÑ?ка націоналіÑ?тична партіÑ?) - мініÑ?Ñ‚Ñ€ праці, фон Ð?ейрат (безпартійний) - мініÑ?Ñ‚Ñ€ іноземних Ñ?прав, граф Шверін фон Ðsрозіг (безпартійний) - мініÑ?Ñ‚Ñ€ фінанÑ?ів, ГÑZртнер (Ð?імецÑ?ка націоналіÑ?тична партіÑ?) - мініÑ?Ñ‚Ñ€ ÑZÑ?тиції, фон ЕлÑ?тц-Ð ÑZєнах (безпартійний) - мініÑ?Ñ‚Ñ€ зв'Ñ?зкÑ?.</p><p>"ÐYриход к влаÑ?ти фаÑ?иÑ?тов не был обычной Ñ?меной кабинета. Ðzн ознаменовал начало планомерного разрÑ?Ñ?ениÑ? вÑ?ех инÑ?титÑ?тов бÑ?ржÑ?азно-демократичеÑ?кого парламентÑ?кого гоÑ?Ñ?дарÑ?тва, вÑ?ех демократичеÑ?ких завоеваний немецкого народа, Ñ?оздание "нового порÑ?дка" - террориÑ?тичеÑ?кого антинародного режима".[3] Щоб виправдати терор Ñ– не допÑ?Ñ?тити Ñ?Ñ?піхÑ? ÐsÐYÐ? на виборах до рейхÑ?тагÑ?, призначених 5 березнÑ?, гітлерівÑ?Ñ?кі керівники піÑ?ли на провокаціÑZ. За Ñ—Ñ… наказом 27 лÑZтого грÑ?па фаÑ?иÑ?тів проникла в бÑ?динок рейхÑ?тагÑ? та підпалила його. У підпалі рейхÑ?тагÑ? Ñ?Ñ€Ñ?д звинÑ?ватив ÐsÐYÐ?, Ñ?ка нібито готÑ?вала комÑ?ніÑ?тичне повÑ?таннÑ?. ÐYід цим хибним приводом пізніÑ?е бÑ?ли відмінені вÑ?Ñ– пÑ?нкти ВеймарÑ?Ñ?кої конÑ?титÑ?ції, що гарантÑ?вали Ñ?вободÑ? оÑ?обиÑ?тоÑ?Ñ‚Ñ–, Ñ?лова, дрÑ?кÑ?, зборів та Ñ?оÑZзів. Ð?а початкÑ? березнÑ? 1933 рокÑ? гітлерівці ареÑ?Ñ‚Ñ?вали ТелÑ?мана. ÐsÐYÐ? бÑ?ла об'Ñ?влена поза законом. У березні бÑ?в прийнÑ?тий закон про наданнÑ? Ñ?Ñ€Ñ?дÑ? надзвичайних повноваженÑ?. Гітлерівці розігнали нефаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кі профÑ?пілки та інÑ?Ñ– маÑ?ові організації Ñ‚Ñ€Ñ?дÑ?щих. Ð’ червні бÑ?ла заборонена СДÐYÐ?. З чаÑ?ом вÑ?Ñ– бÑ?ржÑ?азні партії заÑ?вили про Ñ?аморозпÑ?Ñ?к, а потім бÑ?ли видані закони, за Ñ?кими в країні могла Ñ–Ñ?нÑ?вати одна Ð?аціонал-Ñ?оціаліÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?ка партіÑ?, об'Ñ?влена Ñ?Ñ€Ñ?довоÑZ організацієÑZ. ÐYÑ–Ñ?лÑ? Ñ?мерті ГінденбÑ?рга Ñ? 1934 році Гітлер об’єднав поÑ?ти президента Ñ– рейхÑ?канцлера, зоÑ?ередивÑ?и в Ñ?воїх Ñ€Ñ?ках вÑ?ÑZ повнотÑ? влади. Ð?аÑ?овий терор Ñ?Ñ?проводжÑ?вавÑ?Ñ? гоніннÑ?ми проти прогреÑ?ивної інтелігенції. Її кращі предÑ?тавники емігрÑ?вали з країни, той хто не вÑ?тиг це зробити, опинивÑ?Ñ? в катівнÑ?Ñ… ГеÑ?тапо. ÐsраїнÑ? захлеÑ?нÑ?ли хвилі кривавих єврейÑ?Ñ?ких розгромів. ЗвірÑ?тво та варварÑ?тво злочинів фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої диктатÑ?ри жахали веÑ?Ñ? Ñ?віт. </p> <p>Ð?еханізм фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої диктатÑ?ри, державний Ñ?Ñ?трій та політичний</p> <p>режим</p> <p>"С первых дней прихода к влаÑ?ти Гитлер начал оÑ?Ñ?щеÑ?твлÑ?Ñ‚Ñ? Ñ?воÑZ программÑ?, в Ñ?оответÑ?твии Ñ? которой ГерманиÑ? должна добитÑ?Ñ?Ñ? нового величиÑ?. Ее оÑ?Ñ?щеÑ?твление предполагалоÑ?Ñ? провеÑ?ти в два Ñ?тапа. Ð?а первом - Ñ?тавилаÑ?Ñ? задача Ñ?плотитÑ? немцев в некÑ?ÑZ "народнÑ?ÑZ общноÑ?Ñ‚Ñ?", на втором - превратитÑ? ее в "общноÑ?Ñ‚Ñ? боевÑ?ÑZ". ДлÑ? Ñ?плочениÑ? немцев в единÑ?ÑZ общноÑ?Ñ‚Ñ? необходимо было очиÑ?титÑ? арийÑ?кÑ?ÑZ раÑ?Ñ? от "чÑ?жой крови", преодолетÑ? клаÑ?Ñ?овые, конфеÑ?Ñ?ионалÑ?ные, идеологичеÑ?кие противоречиÑ?, что доÑ?тигалоÑ?Ñ? пÑ?тем Ñ?Ñ?транениÑ? политичеÑ?ких партий, кроме Ð?СРÐYГ, чÑ?ждой идеологии, общеÑ?твенных организаций, кроме нациÑ?Ñ‚Ñ?ких, верных "Ñ„ÑZрерÑ? и рейхÑ?", а также пÑ?тем "Ñ?нификации гоÑ?Ñ?дарÑ?твенного аппарата" и пр. ÐYроделав Ñ?Ñ‚Ñ? "внÑ?треннÑZÑZ работÑ?", ГерманиÑ?, по планÑ? Гитлера, могла приÑ?Ñ‚Ñ?питÑ? к работе "внеÑ?ней", важнейÑ?ей задачей которой Ñ?влÑ?лоÑ?Ñ? завоевание жизненного проÑ?транÑ?тва, вытеÑ?нение живÑ?щих там народов, главным образом народов ВоÑ?точной Европы, пÑ?тем беÑ?пощадной, кровопролитной войны".[4] УрÑ?д та Ð?СРÐYÐ? до 1935 рокÑ? займалаÑ?Ñ? виріÑ?еннÑ?м задач перÑ?ого етапÑ?. З того чаÑ?Ñ? почалаÑ?Ñ? тоталÑ?на підготовка до війни, а потім Ñ– Ñ?ама війна. ÐYочалиÑ?Ñ? зміни в законодавÑ?тві та в механізмі фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої диктатÑ?ри. 24 березнÑ? 1933 рокÑ? вÑ?Ñ‚Ñ?пив Ñ? діÑZ закон "ÐYро захиÑ?Ñ‚ народÑ? та рейхÑ?", що надавав ГітлерÑ? надзвичайні повноваженнÑ? Ñ– конÑ?титÑ?ційні оÑ?нови длÑ? режимÑ? диктатÑ?ри, по Ñ?Ñ?Ñ‚Ñ– анÑ?лÑZвавÑ?и ВеймарÑ?Ñ?кÑ? конÑ?титÑ?ціÑZ. УрÑ?д отримав законодавчі права, Ñ? томÑ? чиÑ?лі з питанÑ? бÑZджетÑ?. ДопÑ?Ñ?калоÑ?Ñ?, що норми законів, що прийнÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?Ñ€Ñ?дом, можÑ?Ñ‚Ñ? прÑ?мо відхилÑ?тиÑ?Ñ? від норм ВеймарÑ?кої конÑ?титÑ?ції. У Ñ?татті 4 законÑ? підкреÑ?лено, що договори рейхÑ? з іноземними державами та Ñ—Ñ… виконаннÑ? не потребÑ?ÑZÑ‚Ñ? затвердженнÑ? рейхÑ?тагом, Ñ?Ñ€Ñ?д Ñ” Ñ?повноваженим видавати необхідні поÑ?танови длÑ? виконаннÑ? цих договорів. ФормалÑ?но закон бÑ?в прийнÑ?тий Ñ?к тимчаÑ?овий до 1 квітнÑ? 1937 рокÑ?, фактично він Ñ?тав поÑ?тійно діÑZчим оÑ?новним законом фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої держави.</p> <p>ФÑ?нкції партійних Ñ– державних органів бÑ?ли Ñ‚Ñ–Ñ?но пов'Ñ?зані. УправлінÑ?Ñ?кий апарат фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої Ð?імеччини бÑ?в багаточиÑ?елÑ?ним, громіздким, він перебÑ?довÑ?вавÑ?Ñ? за волеÑZ Гітлера, котрий поєднÑ?вав Ñ„Ñ?нкції президента, рейхÑ?канцлера, Ñ„ÑZрера фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої партії та верховного головнокомандÑ?ÑZчого. Так, порÑ?д з Ñ–Ñ?нÑ?ваннÑ?м імперÑ?Ñ?кого Ñ?Ñ€Ñ?дÑ? в фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кій Ð?імеччині бÑ?ли Ñ?творені Рада мініÑ?трів з питанÑ? оборони імперії (Ñ?Ñ€Ñ?довий орган, Ñ?кий займавÑ?Ñ? питаннÑ?ми переозброєннÑ? та підготовки до війни), Таємний кабінет (заÑ?нований Гітлером 4 лÑZтого 1938 рокÑ? оÑ?обливий кабінет мініÑ?трів, на котрий покладалиÑ?Ñ? питаннÑ? зовніÑ?нÑ?ої політики, в його Ñ?клад входили командÑ?ÑZчі Ñ‚Ñ€Ñ?ома родами війÑ?Ñ?к та началÑ?ник Ñ?табÑ? верховного головнокомандÑ?ваннÑ? Вермахт), колегіÑ? Ñ‚Ñ€Ñ?ох Ñ?повноважених (входили началÑ?ник партійної канцелÑ?рії, началÑ?ник імперÑ?Ñ?кої канцелÑ?рії та началÑ?ник Ñ?таба верховного командÑ?ваннÑ? збройних Ñ?ил, в завданнÑ? входило проведеннÑ? тоталÑ?ної мобілізації та виріÑ?еннÑ? великого кола економічних та війÑ?Ñ?кових питанÑ?). Ð’Ñ?Ñ– ці Ñ?Ñ?танови, що підпорÑ?дковÑ?валиÑ?Ñ? безпоÑ?ереднÑ?о ГітлерÑ?, мали законодавчі повноваженнÑ?. "ГерманиÑ? была разделена на 32 партийные облаÑ?ти во главе Ñ? партийными гаÑ?лÑ?йтерами, но Ñ?охранилоÑ?Ñ? и Ñ?тарое админиÑ?тративное деление на земли и провинции, админиÑ?трациÑ? которых продолжала Ñ?Ñ?щеÑ?твоватÑ? и игратÑ? болÑ?Ñ?Ñ?ÑZ ролÑ? в проведении в жизнÑ? нациÑ?Ñ‚Ñ?ких планов".[5] </p> <p>ВажливоÑZ ланкоÑZ механізмÑ? фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої диктатÑ?ри Ñ?тали органи, що здійÑ?нÑZвали Ñ?ирокомаÑ?Ñ?табнÑ? обробкÑ? німецÑ?кого народÑ?. ВпроваджÑ?ÑZчи політикÑ? держави та партії, нациÑ?ти Ñ?ніфікÑ?вали не тілÑ?ки партії, але Ñ– преÑ?Ñ?. Ðzргани дрÑ?кÑ?, крім нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?ких, чи ліквідовÑ?валиÑ?Ñ?, чи вклÑZчалиÑ?Ñ? в Ñ?иÑ?темÑ? фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої пропаганди, Ñ?коÑZ керÑ?вав мініÑ?Ñ‚Ñ€ народної оÑ?віти та пропаганди ГеббелÑ?Ñ?. Ð?ініÑ?Ñ‚Ñ€ пропаганди підкорив Ñ?воїй владі вÑ?Ñ– Ñ?фери ідеологічного впливÑ? на Ñ?відоміÑ?Ñ‚Ñ? маÑ? - преÑ?Ñ?, радіомовленнÑ?, літератÑ?Ñ€Ñ?, мÑ?зикÑ?, кінематографіÑZ, театр, образотворче миÑ?тецтво, комерційнÑ? діÑ?лÑ?ніÑ?Ñ‚Ñ?, Ñ‚Ñ?ризм. ÐzÑ?обливÑ? Ñ?вагÑ? приділÑ?ли обробці в дÑ?Ñ?Ñ– мілітаризмÑ?, Ñ?овінізмÑ? та раÑ?измÑ? молоді, контролÑ? над Ñ?монаÑ?троєм котрої здійÑ?нÑZвавÑ?Ñ? фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кими молодіжними організаціÑ?ми - ЮнгфолÑ?к (молодÑ?а вікова грÑ?па організації "ГітлерÑZгенд", Ñ?кладалаÑ?Ñ? з хлопчиків від 10 до 14 років), "ГітлерÑZгенд" (молодіжна нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?ка організаціÑ? воєнізованого типÑ?, Ñ?творена декретом від 1 грÑ?днÑ? 1936 рокÑ?, Ñ?кладалаÑ?Ñ? з хлопчиків з 14 до 18 років) та інÑ?ими. ÐYÑ–Ñ?лÑ? 1937 рокÑ? Ñ?чаÑ?Ñ‚Ñ? в гітлерівÑ?Ñ?ких молодіжних організаціÑ?Ñ… Ñ?тала обов'Ñ?зковоÑZ. Ці організації вклÑZчалиÑ?Ñ? в розгалÑ?женÑ? Ñ?иÑ?темÑ? різноманітних нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?ких організацій, що охоплÑZвали вÑ?Ñ– Ñ?торони життєдіÑ?лÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– держави. </p> <p>Юридична Ñ?иÑ?тема "ТретÑ?ого рейхÑ?" повніÑ?Ñ‚ÑZ відповідала оÑ?обиÑ?тим Ñ?Ñ?вам Ñ„ÑZрера про ÑZÑ?тиціÑZ. СтавÑ?и канцлером Ð?імеччини, він прагнÑ?в не допÑ?Ñ?тити контролÑZ чи обмеженÑ? Ñ?воєї влади з бокÑ? законÑ?. ÐYрийÑ?овÑ?и до влади, Гітлер приÑ?Ñ‚Ñ?пив до переглÑ?дÑ? німецÑ?кої ÑZридичної Ñ?иÑ?теми. Його мало цікавили розділи цивілÑ?ного права, він дозволив залиÑ?ити Ñ—Ñ… фактично без змін. "ÐzÑ?новополагаÑZщим принципом проекта нового гражданÑ?кого кодекÑ?а, работа над которым была начата в 1938 г., Ñ?тала формÑ?ла: "право - Ñ?то то, что полезно народÑ? и рейхÑ?". Ð’ Ñ?оответÑ?твии Ñ? Ñ?тим переÑ?матривалиÑ?Ñ? понÑ?тиÑ? "Ñ?обÑ?твенноÑ?Ñ‚Ñ?", "ÑZридичеÑ?кое лицо", отвергалаÑ?Ñ? такаÑ? его форма, как "общеÑ?тво Ñ? ограниченной ответÑ?твенноÑ?Ñ‚Ñ?ÑZ", непременным Ñ?Ñ?ловием деÑ?телÑ?ноÑ?ти акционерного общеÑ?тва Ñ?тановилоÑ?Ñ? его партийное Ñ€Ñ?ководÑ?тво и партийный контролÑ?. Ð’ Ñ?Ñ‚. 70 Закона "Ðzб акционерных общеÑ?твах", принÑ?того в 1937 г. прÑ?мо Ñ?казывалоÑ?Ñ?, что правление акционерного общеÑ?тва "должно Ñ€Ñ?ководÑ?твоватÑ?Ñ?Ñ? Ñ?ознанием ответÑ?твенноÑ?ти перед общим благом народа и рейха"".[6] Ðzднак великÑ? Ñ?вагÑ? він приділив карномÑ? правÑ?, Ñ?к базовомÑ? моментÑ? длÑ? збереженнÑ? влаÑ?ної диктатÑ?ри. За ініціативоÑZ Гітлера бÑ?ла видана ціла Ñ?еріÑ? драконівÑ?Ñ?ких законів, направлених проти вÑ?Ñ–Ñ…, хто опиравÑ?Ñ?, чинив опір чи намагавÑ?Ñ? організовÑ?вати змови проти його держави, Ñ– в перÑ?Ñ? чергÑ? Закон "ÐYро надзвичайні повноваженнÑ?", Ñ?кий зробив владÑ? Ñ„ÑZрера безмежноÑZ. СÑ?дові процеÑ?и проходили поÑ?тійно протÑ?гом вÑ?Ñ–Ñ… років Ñ–Ñ?нÑ?ваннÑ? "ТретÑ?ого рейхÑ?". ÐzдноÑZ з головних Ñ‚Ñ?рбот Гітлера бÑ?ло звілÑ?нити німецÑ?кÑ? ÑZридичнÑ? Ñ?иÑ?темÑ? від євреїв. ÐYрактикÑ?ÑZчі адвокати, правознавці, Ñ?Ñ?дді єврейÑ?Ñ?кого походженнÑ? бÑ?ли звілÑ?нені. ÐsонÑ?титÑ?ційна Ñ?иÑ?тема Ð?імеччини бÑ?ла змінена в Ñ?мовах "ТретÑ?ого рейхÑ?" Ñ?Ñ‚Ñ€Ñ?ктÑ?роÑZ, заÑ?нованоÑZ на оÑ?обиÑ?тих Ñ?Ñ?вах Гітлера про ÑZридичнÑ? Ñ?иÑ?темÑ?. БÑ?ла відмінена виборніÑ?Ñ‚Ñ? та незалежніÑ?Ñ‚Ñ? Ñ?Ñ?ддів, Ñ?Ñ?Ñ?нÑ?тий інÑ?титÑ?Ñ‚ приÑ?Ñ?жних. Ð’Ñ?Ñ– Ñ?Ñ?дді призначалиÑ?Ñ? нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?ким мініÑ?тром ÑZÑ?тиції. Їх патріотичним обов'Ñ?зком бÑ?ло прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? Ñ?Ñ?дових ріÑ?енÑ?, виходÑ?чи з принципів нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кого Ñ?вітоглÑ?дÑ?. РолÑ? прокÑ?рорів Ñ? Ñ?Ñ?дових процеÑ?ах бÑ?ла підÑ?илена, в той же чаÑ? коли ролÑ? Ñ?Ñ?ддів та адвокатів поÑ?лаблена. Ð?двокатÑ?Ñ?кі грÑ?пи на карних процеÑ?ах затверджÑ?валиÑ?Ñ? прокÑ?рором. СÑ?дові процедÑ?ри та вердикти на міÑ?цÑ?Ñ… знаходилиÑ?Ñ? під повним контролем міÑ?цевого керівництва або керівництва СС. ВвійÑ?ло в практикÑ? призначати на клÑZчові ÑZридичні поÑ?ади молодих недоÑ?відчених нациÑ?тів, котрі вважалиÑ?Ñ? надійними. СтÑ?денти Ñ?ніверÑ?итетів, що вивчали право, знаходилиÑ?Ñ? під поÑ?тійним контролем Ñ– проходили обробкÑ? нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?коÑZ ідеологієÑZ. СÑ?ди "ТретÑ?ого рейхÑ?" набÑ?ли Ñ?Ñ?мної Ñ?лави внаÑ?лідок наÑ?илÑ?Ñ?твÑ? та Ñ?вавілÑ?Ñ?твÑ?. ÐYолітичних звинÑ?вачених чаÑ?то заÑ?Ñ?джÑ?вали до примÑ?Ñ?ового Ñ?в'Ñ?зненнÑ? в пÑ?ихіатричнÑ? лікарнÑZ. У 1937 році бÑ?в виданий наказ мініÑ?терÑ?тва ÑZÑ?тиції про те, що побиттÑ? ареÑ?тованих Ñ? процеÑ?Ñ– Ñ?лідÑ?тва вважаєтÑ?Ñ?Ñ? припÑ?Ñ?тимим в інтереÑ?ах Ñ?прави. У 1939 році бÑ?ло заÑ?новано оÑ?обливий підрозділ Верховного Ñ?Ñ?дÑ?, котрий здійÑ?нÑZвав поданнÑ? позовÑ? в обхід Ñ?Ñ?дів нижчих інÑ?танцій. ÐYÑ–Ñ?лÑ? початкÑ? 2-ої Ñ?вітової війни нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?ка ÑZридична Ñ?иÑ?тема набÑ?ла ще білÑ?Ñ?ої жорÑ?ткоÑ?Ñ‚Ñ–. ЧиÑ?ло Ñ?трат збілÑ?Ñ?илоÑ?Ñ?, причомÑ? не бÑ?ло ніÑ?кої різниці між дороÑ?лими Ñ– підлітками; починаÑZчи з 1941 рокÑ? Ñ?мертні вироки могли бÑ?ти винеÑ?ені хлопчикам Ñ? віці 14-16 років. До 1942 рокÑ? зникла оÑ?таннÑ? ознака незалежноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?Ñ?ддів, коли Ñ?тало Ñ?тандартноÑZ прцедÑ?роÑZ визначати вихід Ñ?прави до початкÑ? Ñ?Ñ?дÑ?. ДлÑ? захиÑ?Ñ‚Ñ? влаÑ?ного режимÑ? від Ñ?кого-небÑ?дÑ? поÑ?Ñ?ганнÑ? Гітлер Ñ? 1942 році заÑ?нÑ?вав Ð?ародний трибÑ?нал, що займавÑ?Ñ? оÑ?обливо небезпечними державними злочинами Ñ– Ñ?тав пародієÑZ на законніÑ?Ñ‚Ñ?. УникнÑ?ти Ñ?мертного вирокÑ? в цÑ?омÑ? Ñ?Ñ?ді не бÑ?ло ніÑ?кої можливоÑ?Ñ‚Ñ–. Ð’ зв'Ñ?зкÑ? з заÑ?нÑ?ваннÑ? Ð?ародного трибÑ?налÑ? ÑZридична Ñ?иÑ?тема нацизмÑ? повніÑ?Ñ‚ÑZ відкинÑ?ла оÑ?танні ознаки Ñ?кої-небÑ?дÑ? законноÑ?Ñ‚Ñ–. </p><p>Ð?греÑ?ивні цілі вÑ?тановленнÑ? Ñ?вітового панÑ?ваннÑ? вимагали зоÑ?ередженнÑ? вÑ?Ñ–Ñ… матеріалÑ?них реÑ?Ñ?Ñ€Ñ?ів країни, що могло бÑ?ти доÑ?Ñ?гнÑ?то тілÑ?ки Ñ?лÑ?хом безпоÑ?ереднÑ?ого втрÑ?чаннÑ? фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої держави в економікÑ?. У липні 1933 рокÑ? бÑ?ла Ñ?творена ГенералÑ?на рада німецÑ?кої економіки з метоÑZ мілітарізації економіки "ТретÑ?ого рейхÑ?". Ð’ Ñ—Ñ— Ñ?клад входили предÑ?тавники провідних монополій країни. Це бÑ?в перÑ?ий крок до вÑ?тановленнÑ? тоталітарної форми правліннÑ? Ñ? Ñ?фері економіки, що проіÑ?нÑ?вала з Ñ?ередини 30-Ñ… до Ñ?ередини 40-Ñ… років. "Закон "Ðz подготовке органичеÑ?кого поÑ?троениÑ? народного хозÑ?йÑ?тва" от 27 февралÑ? 1934 г., воплотивÑ?ий нациÑ?Ñ‚Ñ?кие идеи "Ñ„ÑZрерÑ?тва" и "Ñ?амоÑ?правлениÑ?" в промыÑ?ленноÑ?ти (как и в дрÑ?гих Ñ?ферах Ñ?кономики), предпиÑ?ывал образование хозÑ?йÑ?твенных обÑSединений, которые Ñ?тановилиÑ?Ñ? единÑ?твенными предÑ?тавителÑ?ми Ñ?оответÑ?твÑ?ÑZщих отраÑ?лÑ?Ñ… хозÑ?йÑ?тва. Ð’Ñ?е отраÑ?ли хозÑ?йÑ?тва были разделены на "имперÑ?кие грÑ?ппы", чиÑ?ло которых Ñ?начала было 12, а затем Ñ?ократилоÑ?Ñ? до 6: промыÑ?ленноÑ?ти, банков, торговли, Ñ?трахованиÑ?, Ñ?нергетики, ремеÑ?ленного производÑ?тва. ÐYараллелÑ?но Ñ?оздавалаÑ?Ñ? территориалÑ?наÑ? Ñ?Ñ‚Ñ€Ñ?ктÑ?ра Ñ?правлениÑ? хозÑ?йÑ?твом - окрÑ?жные грÑ?ппы промыÑ?ленноÑ?ти в хозÑ?йÑ?твенных окрÑ?гах. Ð? отраÑ?левые, и территориалÑ?ные промыÑ?ленные грÑ?ппы возглавлÑ?лиÑ?Ñ? "Ñ„ÑZрерами" - предÑ?тавителÑ?ми монополиÑ?тичеÑ?кого капитала, которые были наделены Ñ?ирокими полномочиÑ?ми. Ðzбщее Ñ€Ñ?ководÑ?тво промыÑ?ленноÑ?Ñ‚Ñ?ÑZ оÑ?Ñ?щеÑ?твлÑ?лоÑ?Ñ? Ñ?начала Ð?иниÑ?терÑ?твом имперÑ?кого хозÑ?йÑ?тва".[7] Таємним законом від 21 травнÑ? 1935 рокÑ? "ÐYро імперÑ?Ñ?кÑ? оборонÑ?" бÑ?ла заÑ?нована Рада імперÑ?Ñ?кої оборони Ñ– оÑ?обливе відомÑ?тво - УправліннÑ? генералÑ?ного Ñ?повноваженнÑ? по війÑ?Ñ?ковій економіці. Ð?імеччина викориÑ?товÑ?вала на озброєннÑ? колоÑ?алÑ?ні Ñ?Ñ?ми. ÐsоÑ?ти длÑ? цÑ?ого витÑ?галиÑ?Ñ? Ñ?лÑ?хом екÑ?плÑ?атації мілÑ?йонів лÑZдей, беÑ?перервного зроÑ?Ñ‚Ñ? податків, викориÑ?таннÑ? фондів Ñ?трахÑ?ваннÑ? по безробіттÑZ, інвалідноÑ?Ñ‚Ñ– та Ñ?тароÑ?Ñ‚Ñ–, примÑ?Ñ?ових зборів. У вереÑ?ні 1936 рокÑ? на черговомÑ? з'їзді фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої партії Гітлер проголоÑ?ив чотирирічний план, Ñ?кий повинен бÑ?в забезпечити Ñ?амозадоволеннÑ? німецÑ?кої економіки. Ð?а чолі цÑ?ого планÑ? бÑ?в поÑ?тавлений Геринг. Централізоване планÑ?ваннÑ? торкалоÑ?Ñ? розподіленнÑ? реÑ?Ñ?Ñ€Ñ?ів, обмежÑ?вало підприємницÑ?кÑ? Ñ?вободÑ? та Ñ?твореннÑ? нових підприємÑ?тв, Ñ?Ñ?Ñ?вало конкÑ?ренціÑZ. ДÑ?же напрÑ?женим бÑ?ло Ñ?тановище в Ñ?ілÑ?Ñ?Ñ?комÑ? гоÑ?подарÑ?тві, котре з метоÑZ підготовки до війни бÑ?ло поÑ?тавлене під безрозділÑ?ний контролÑ? головного органÑ? фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої держави по регÑ?лÑZваннÑZ Ñ?ілÑ?Ñ?Ñ?когоÑ?подарÑ?Ñ?кого виробництва. Таким чином, мілітаризаціÑ? народного гоÑ?подарÑ?тва призвела до того, що значний зріÑ?Ñ‚ виробництва мав резÑ?лÑ?татом не збілÑ?Ñ?еннÑ?, а Ñ?короченнÑ? Ñ?поживаннÑ?. Економіка країни набÑ?вала вÑ?е білÑ?Ñ? потворний характер. Виникла загроза економічної кризи небÑ?валої Ñ?или. </p> <p>ÐsаралÑ?ні органи, Ñ?к головна опора фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої диктатÑ?ри</p> <p>"Ð?ациÑ?Ñ‚Ñ‹ Ñ?оздали мощный террориÑ?тичеÑ?кий аппарат, который начал Ñ?кладыватÑ?Ñ?Ñ? еще до прихода их к влаÑ?ти. Ð’ 1920 г. возникли первые воорÑ?женные отрÑ?ды - "Ñ?лÑ?жба порÑ?дка" фаÑ?иÑ?тов, которой отводилаÑ?Ñ? ролÑ? охраны фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?ких Ñ?борищ. Ð?Ñ?полÑ?зовалиÑ?Ñ?, однако, Ñ?ти отрÑ?ды чаще вÑ?его длÑ? Ñ?озданиÑ? беÑ?порÑ?дков на митингах левых Ñ?ил, длÑ? нападениÑ? на рабочих ораторов и пр.".[8] ТерориÑ?тичний апарат, Ñ?кий Ñ?кладавÑ?Ñ? з каралÑ?них органів, таких Ñ?к Ð?бвер, СС, СÐ?, СД, РСХÐ?, ГеÑ?тапо, бÑ?в головноÑZ опороÑZ фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої диктатÑ?ри. </p> <p>Ð?бвер - орган війÑ?Ñ?кової розвідки та контррозвідки нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої Ð?імеччини. Створений Ñ? 1919 році Ñ?Ñ€Ñ?дом бÑ?ржÑ?азної ВеймарÑ?Ñ?кої реÑ?пÑ?бліки, коли генерал фон Шлейхер зібрав Ñ?Ñ?Ñ– Ñ?екретні Ñ?лÑ?жби під веденнÑ? мініÑ?терÑ?тва оборони. ÐzÑ?кілÑ?ки Ñ?мови ВерÑ?алÑ?Ñ?Ñ?кого договорÑ? 1919 рокÑ? не припÑ?Ñ?кали Ñ?твореннÑ? Ñ? Ð?імеччині розвідÑ?валÑ?них органів, на Ð?бвер формалÑ?но покладалиÑ?Ñ? Ñ„Ñ?нкції воєнної контррозвідки Ñ? збройних Ñ?илах. З 1933 рокÑ? Ð?бвер знаходивÑ?Ñ? Ñ? поÑ?тійномÑ? конфлікті з нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кими Ñ?пецÑ?лÑ?жбами СД Ñ– ГеÑ?тапо. З Ñ?ічнÑ? 1935 по 1944 роки на чолі Ð?бвера Ñ?тоÑ?в доÑ?відчений розвідник адмірал ÐsанаріÑ?, котрий активно Ñ?приÑ?в перетвореннÑZ Ð?бвера в найважливіÑ?ий інÑ?Ñ‚Ñ€Ñ?мент гітлерівÑ?Ñ?кої політики. У 1938 році Ð?бвер бÑ?в реорганізований в УправліннÑ? розвідки та контррозвідки Верховного головнокомандÑ?ÑZчого збройними Ñ?илами Ð?імеччини (ÐzÐsÐ’). Ð?бвер повинен бÑ?в забезпечити Ñ?екретніÑ?Ñ‚Ñ? війÑ?Ñ?кових приготÑ?ванÑ? Ð?імеччини. ЦентралÑ?ний апарат Ð?бвера Ñ?кладавÑ?Ñ? з 5-ти головних відділів, безпоÑ?ереднÑ?о підпорÑ?дкованих началÑ?никÑ? Ð?бвера. 1-й відділ займавÑ?Ñ? організацієÑZ розвідки за кордоном, добÑ?вав інформаціÑZ про воєнно-економічний потенціал ймовірного Ñ?Ñ?противника. 2-й відділ керÑ?вав організацієÑZ диверÑ?ійної діÑ?лÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– за кордоном та в тилÑ? війÑ?Ñ?к Ñ?Ñ?противника. Головні задачі 2-ого відділÑ?: підрив моралÑ?ного дÑ?Ñ…Ñ? армії та наÑ?еленнÑ? країн-Ñ?Ñ?противників, знищеннÑ? або захопленнÑ? оÑ?обливо важливих воєнних та промиÑ?лових об'єктів, здійÑ?неннÑ? терориÑ?тичних операцій, дезінформаціÑ? політичного та війÑ?Ñ?кового керівництва Ñ?Ñ?противника. 3-й відділ Ð?бвера очолÑZвав війÑ?Ñ?ковÑ? контррозвідкÑ? та вів політичний розÑ?Ñ?к Ñ? збройних Ñ?илах Ñ– війÑ?Ñ?ковій промиÑ?ловоÑ?Ñ‚Ñ– Ð?імеччини. Ð’ його Ñ?клад входили підвідділи, Ñ?кі займалиÑ?Ñ? контррозвідкоÑZ в Ñ?Ñ?хопÑ?тних війÑ?Ñ?ках, Ð’Ð?С, Ð’ÐYС, охороноÑZ Ñ?екретів Ñ– боротÑ?боÑZ з Ñ?аботажем Ñ? війÑ?Ñ?ковій промиÑ?ловоÑ?Ñ‚Ñ–, дезінформацієÑZ іноземних розвідок, контррозвідкоÑZ за кордоном (проникненнÑ? в розвідÑ?валÑ?ні Ñ?лÑ?жби інÑ?их держав, виÑ?вленнÑ? Ñ—Ñ… планів Ñ– діÑ?лÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ? відноÑ?енні до нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої Ð?імеччини). 4-й відділ, що взаємодіÑ?в з мініÑ?терÑ?твом іноземних Ñ?прав, збирав розвідÑ?валÑ?нÑ? інформаціÑZ Ñ?лÑ?хом вивченнÑ? іноземної преÑ?и, радіопередач Ñ– літератÑ?ри, обробки даних, що поÑ?Ñ‚Ñ?пали від німецÑ?ких війÑ?Ñ?кових атаÑ?е за кордоном, фактично керÑ?вав Ñ—Ñ… розвідÑ?валÑ?ноÑZ діÑ?лÑ?ніÑ?Ñ‚ÑZ. 5-й, ЦентралÑ?ний, відділ Ð?бвера займавÑ?Ñ? адмініÑ?тративними питаннÑ?ми, вів централÑ?ний архів Ñ– картотекÑ? агентів Ð?бвера. Ð?бвер мав розгалÑ?жений периферійний апарат Ñ?к Ñ? Ñ?амій Ð?імеччині, так Ñ– за кордоном. ÐzÑ?новними його ланками Ñ? Ð?імеччині бÑ?ли Ñ?пеціалÑ?ні відділи, що Ñ?творÑZвалиÑ?Ñ? при Ñ?табах війÑ?Ñ?кових окрÑ?гів Ñ– війÑ?Ñ?ково-морÑ?Ñ?ких баз. Вони Ñ?пеціалізÑ?валиÑ?Ñ? на розвідÑ?валÑ?ній та контррозвідÑ?валÑ?ній діÑ?лÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ–. За кордоном розгалÑ?женÑ? Ñ?иÑ?темÑ? периферійних органів Ð?бвера Ñ?кладали резидентÑ?ри в країнах-Ñ?Ñ?противниках. Головне призначеннÑ? цÑ?ого органÑ? - веденнÑ? підривної діÑ?лÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– проти держав, Ñ?кі нациÑ?ти вважали ворожими. До початкÑ? та в перÑ?ий період 2-ої Ñ?вітової війни Ð?бвер, не дивлÑ?чиÑ?Ñ? на гоÑ?Ñ‚Ñ€Ñ? конкÑ?ренціÑZ інÑ?их розвідÑ?валÑ?них Ñ?лÑ?жб (наÑ?амперед СД - Ñ?лÑ?жби безпеки нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої партії), бÑ?в централÑ?ним органом веденнÑ? розвідÑ?валÑ?ної діÑ?лÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– за кордоном. Він зіграв великÑ? ролÑ? Ñ? підготовці та забезпеченні Ñ?Ñ?піхÑ? гітлерівÑ?Ñ?кої агреÑ?Ñ–Ñ— проти держав Європи. 14 лÑZтого 1944 рокÑ? в зв'Ñ?зкÑ? з невдачами Ð?бвера в діÑ?лÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– проти СРСРі в резÑ?лÑ?таті боротÑ?би з інÑ?ими органами розвідки, а також зі зниженнÑ?м довіри нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої верхівки до ÐsанаріÑ?а вийÑ?ов декрет про розформÑ?ваннÑ? Ð?бвера. За цим декретом Ð?бвер поділивÑ?Ñ? на чаÑ?тини, що відходили до різних відомÑ?тв, - в оÑ?новномÑ? в Ñ?клад Головного Ñ?правліннÑ? імперÑ?Ñ?кої безпеки (РСХÐ?).</p> <p>ВійÑ?Ñ?ка СС - озброєні формÑ?ваннÑ? нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої партії. ІÑ?торіÑ? війÑ?Ñ?к СС починаєтÑ?Ñ?Ñ? з 1933 рокÑ?, коли Гітлер перейменÑ?вав Ñ?воÑZ Ñ?табнÑ? охоронÑ? Ñ? "ÐYолк оÑ?обиÑ?тої гвардії Ð?долÑ?Ñ„ Гітлер", Ñ?творивÑ?и з неї озброєне формÑ?ваннÑ?, незалежне від регÑ?лÑ?рної армії та поліції. Ð?а початкÑ? 1936 рокÑ? еÑ?еÑ?івÑ?Ñ?кі чаÑ?тини бÑ?ли розділені на дві грÑ?пи: "ЧаÑ?тини підÑ?иленнÑ? СС", в Ñ?кі входив полк оÑ?обиÑ?тої охорони Гітлера, та загони "Ð?ертва голова". З 1 жовтнÑ? 1936 в рамках головного Ñ?правліннÑ? СС бÑ?в Ñ?творений інÑ?пекторат "ЧаÑ?тин підÑ?иленнÑ? СС". ÐYеред ним Ñ?тоÑ?ла задача перетворити Ñ?лабко навчені збройні формÑ?ваннÑ? СС (що налічÑ?вали в той чаÑ? білÑ? 8,5 тиÑ?. чоловік) в добре підготованих та Ñ?порÑ?джених новітнÑ?оÑZ зброєÑZ війÑ?Ñ?ка. ЧиÑ?елÑ?ний Ñ?клад охоронних баталÑ?йонів Ñ? 1936 році збілÑ?Ñ?ивÑ?Ñ? до 35 тиÑ?. чоловік; з березнÑ? 1936 рокÑ? вони отримали назвÑ? "Ð?ертва голова". Ð’ Ñ?екретномÑ? наказі Гітлера від 17 Ñ?ерпнÑ? 1938 рокÑ? Ñ?точнÑZвалоÑ?Ñ?, що вони не входÑ?Ñ‚Ñ? ні в Вермахт, ні в поліціÑZ (хоча Ñ– знаходилиÑ?Ñ? під загалÑ?ним командÑ?ваннÑ?м рейхÑ?Ñ„ÑZрера СС Гіммлера), що вони Ñ” поÑ?тійним озброєним формÑ?ваннÑ?м СС, Ñ?твореним длÑ? "виконаннÑ? Ñ?пеціалÑ?них завданÑ? поліцейÑ?Ñ?кого характерÑ?". ЗразÑ? піÑ?лÑ? опÑ?блікÑ?ваннÑ? цÑ?ого наказÑ? Гіммлер передививÑ?Ñ? організаціÑZ війÑ?Ñ?к СС: він моторизÑ?вав Ñ—Ñ… Ñ– Ñ?творив нові чаÑ?тини протитанкової оборони, кÑ?леметні та розвідÑ?валÑ?ні баталÑ?йони. Ð’ перÑ?их чиÑ?лах вереÑ?нÑ? 1939 рокÑ? почалаÑ?Ñ? конверÑ?Ñ–Ñ? еÑ?еÑ?івÑ?Ñ?ких Ñ?пецпідрозділів Ñ? війÑ?Ñ?ка. Ð?а початкÑ? 1940 рокÑ? вони Ñ?кладали білÑ? 100 тиÑ?. чоловік. ВійÑ?Ñ?ка СС приймали Ñ?чаÑ?Ñ‚Ñ? в війÑ?Ñ?кових діÑ?Ñ… Ð?імеччини. Ð’Ñ?ÑZди поÑ?ва цих війÑ?Ñ?к Ñ?Ñ?проводжÑ?валаÑ?Ñ? жорÑ?токими акціÑ?ми. </p> <p>Головне Ñ?правліннÑ? імперÑ?Ñ?кої безпеки (РСХÐ?) - бÑ?ло Ñ?творене 27 вереÑ?нÑ? 1939 рокÑ?. БÑ?ло одним з 12 головних Ñ?правлінÑ? СС. З вереÑ?нÑ? 1939 по травенÑ? 1942 років РСХÐ? очолÑZвав грÑ?пенфÑZрер СС Гейдріх, а піÑ?лÑ? його Ñ?мерті - ÐsалÑ?тенбрÑ?ннер. ГоловноÑZ задачеÑZ РСХÐ? в Ñ?мовах розпочатої війни та перÑ?пектив розÑ?иреннÑ? панÑ?ваннÑ? "ТретÑ?ого рейхÑ?" бÑ?ла координаціÑ? дій ЗІÐYÐz (поліції безпеки) та СД. Ð?а перÑ?омÑ? етапі Ñ?вого Ñ–Ñ?нÑ?ваннÑ? РСХÐ? Ñ?кладалоÑ?Ñ? з декілÑ?кох Ñ?правлінÑ?, що займалиÑ?Ñ? різними проблемами:</p> <p>1 - адмініÑ?тративні та ÑZридичні питаннÑ?;</p> <p>2 - Ñ?иÑ?тематичний політичний аналіз зміÑ?Ñ‚Ñ? пÑ?блікацій з ціллÑZ веденнÑ? пÑ?ихологічної війни;</p> <p>3 - контролÑ? за оÑ?обливо важливими Ñ?ферами внÑ?тріÑ?нÑ?ого життÑ? Ñ?Ñ?Ñ?пілÑ?Ñ?тва Ñ– партії. Ð’ Ñ?воÑZ чергÑ? поділÑ?лоÑ?Ñ? на чотири відділи: кÑ?лÑ?Ñ‚Ñ?ри, наÑ?еленнÑ?, Ñ?Ñ?Ñ?пілÑ?ного життÑ? та економіки;</p><p>4 - державна таємна поліціÑ? ГеÑ?тапо. Ð’ його завданнÑ? входило виÑ?вленнÑ? ворогів "ТретÑ?ого рейхÑ?" та боротÑ?ба з ними;</p> <p>5 - криміналÑ?на поліціÑ? рейха (ÐsРІÐYÐz), Ñ—Ñ— завданнÑ?м бÑ?ла боротÑ?ба зі злочинніÑ?Ñ‚ÑZ. СкладалаÑ?Ñ? з чотирÑ?ох відділів: криміналÑ?на поліціÑ? Ñ– превентивні міри; репреÑ?ивна криміналÑ?на поліціÑ?, злочини та правопорÑ?Ñ?еннÑ?; дізнаннÑ? Ñ– розÑ?Ñ?к; ІнÑ?титÑ?Ñ‚ криміналіÑ?тики ЗІÐYÐz (ГеÑ?тапо Ñ– ÐsРІÐYÐz);</p> <p>6 - Ñ?лÑ?жба зовніÑ?нÑ?ої розвідки СД.</p> <p>ВоÑ?ени 1940 рокÑ? відбÑ?лаÑ?Ñ? подалÑ?Ñ?а реорганізаціÑ? РСХÐ?. 1 Ñ?правліннÑ? прийнÑ?ло на Ñ?ебе кадрові питаннÑ?, Ñ?иÑ?темÑ? навчаннÑ? та організації СД Ñ– ЗІÐYÐz. БÑ?ло Ñ?творене нове 2 Ñ?правліннÑ?, Ñ?ке займалоÑ?Ñ? гоÑ?подарÑ?Ñ?ко-адмініÑ?тративними Ñ?правами та поÑ?тачаннÑ?м. 2 Ñ?правліннÑ? бÑ?ло перетворене в 7 Ñ?правліннÑ?, котре займалоÑ?Ñ? аналізом Ñ?итÑ?ацій в тій чи інÑ?ій Ñ?фері, воно виконÑ?вало ролÑ? цензора вихідних пÑ?блікацій рейха. </p> <p>СÐ? - Ñ?Ñ‚Ñ?рмові загони, напіввійÑ?Ñ?кові з’єднаннÑ? нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої партії, почали Ñ?творÑZватиÑ?Ñ? в Ð?імеччині з Ñ?ерпнÑ? 1921 рокÑ?. БÑ?ли знарÑ?ддÑ?м фізичної розправи з Ñ?Ñ?противниками нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кого режимÑ? Ñ– наÑ?амперед комÑ?ніÑ?тами. У 1931 році СÐ? налічÑ?вали приблизно 100 тиÑ?. чоловік, Ñ? 1932 - 400 тиÑ?., а на початкÑ? 1934 - приблизно 3 млн. чоловік. ÐYÑ–Ñ?лÑ? приходÑ? Гітлера до влади Ñ?Ñ‚Ñ?рмові загони СÐ? бÑ?ли перетворені в допоміжнÑ? поліціÑZ, неÑ?ли охоронÑ? в концентраційних таборах, здійÑ?нÑZвали декотрі види війÑ?Ñ?кової та напіввійÑ?Ñ?кової підготовки.</p> <p>СД - нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?ка Ñ?екретна Ñ?лÑ?жба безпеки, розвідÑ?валÑ?не Ñ?правліннÑ? СС. Утворена Ñ? 1934 році, Ñ?початкÑ? з метоÑZ забезпеченнÑ? безпеки Гітлера Ñ– нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кого керівництва. ÐYерÑ?ий чаÑ? СД бÑ?ла Ñ?к допоміжна поліціÑ?, Ñ?ка підпорÑ?дкована нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кій партії. Теоретично СД підпорÑ?дковÑ?валаÑ?Ñ? мініÑ?Ñ‚Ñ€Ñ? внÑ?тріÑ?ніх Ñ?прав, на практиці вона повніÑ?Ñ‚ÑZ підпорÑ?дковÑ?валаÑ?Ñ? ГіммлерÑ?. Як Ñ– ГеÑ?тапо, займаÑZчиÑ?Ñ? в оÑ?новномÑ? питаннÑ?ми внÑ?тріÑ?нÑ?ої безпеки "ТретÑ?ого рейхÑ?", СД тим чаÑ?ом бÑ?ла Ñ?амоÑ?тійноÑZ Ñ?лÑ?жбоÑZ. Ðzргани СД займалиÑ?Ñ? доÑ?лідженнÑ?м Ñ– підготовкоÑZ екÑ?пертиз Ñ– матеріалів загалÑ?ного характерÑ? - плани опозиційних партій та течій, Ñ?фери Ñ—Ñ… впливÑ?, Ñ?иÑ?теми зв'Ñ?зків Ñ– контактів, вплив окремих нелегалÑ?них організацій Ñ– таке інÑ?е. У розпорÑ?дженні СД опинилаÑ?Ñ? розгалÑ?жена інформаційна мережа в Ñ?ередині країни та за кордоном, доÑ?Ñ?Ñ” та оÑ?обові Ñ?прави на Ñ?Ñ?противників нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кого режимÑ?.</p> <p>ГеÑ?тапо - тайна державна поліціÑ? "ТретÑ?ого рейхÑ?", призначена длÑ? боротÑ?би з Ñ?Ñ?противниками нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кого режимÑ?, що Ñ?тала Ñ?имволом нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кого терорÑ?. 26 квітнÑ? 1933 рокÑ? Геринг опÑ?блікÑ?вав Ñ?пеціалÑ?ний декрет, Ñ?ким Ñ?творÑZвалаÑ?Ñ? таємна державна поліціÑ?, підпорÑ?дкована оÑ?обиÑ?то йомÑ?. БÑ?ли видані Ñ?пеціалÑ?ні інÑ?Ñ‚Ñ€Ñ?кції, в Ñ?ких наказÑ?валоÑ?Ñ? вÑ?ім чиновникам Ñ?лідкÑ?вати за характером виказÑ?ванÑ? державних Ñ?лÑ?жбовців, повідомлÑ?ти мініÑ?терÑ?твÑ? про бÑ?дÑ?-Ñ?кÑ? критикÑ? та вводилаÑ?Ñ? практика донеÑ?еннÑ? Ñ?еред робітників та Ñ?лÑ?жбовців. 10 лÑZтого 1936 рокÑ? Геринг, Ñ?к прем'єр-мініÑ?Ñ‚Ñ€ ÐYÑ€Ñ?Ñ?Ñ–Ñ—, підпиÑ?ав текÑ?Ñ‚ наказÑ?, Ñ?кий назвали потім оÑ?новним законом ГеÑ?тапо. Він проголоÑ?Ñ?вав, що ГеÑ?тапо дорÑ?чаєтÑ?Ñ?Ñ? розÑ?лідÑ?ваннÑ? діÑ?лÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?Ñ?Ñ–Ñ… ворожих державі Ñ?ил на вÑ?ій території; в нÑ?омÑ? також говорилоÑ?Ñ?, що накази та Ñ?прави ГеÑ?тапо не можÑ?Ñ‚Ñ? підлÑ?гати розглÑ?дÑ? адмініÑ?тративними Ñ?Ñ?дами. Ð’ червні 1936 рокÑ? імперÑ?Ñ?ким керівником ГеÑ?тапо бÑ?в призначений Гіммлер. Декретом від 17 червнÑ? 1936 рокÑ? геÑ?тапо бÑ?в наданий законний Ñ?татÑ?Ñ?. ÐYÑ–Ñ?лÑ? Ñ?твореннÑ? РСХÐ? ГеÑ?тапо ввійÑ?ло до нÑ?ого в Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– 4 Ñ?правліннÑ?. З цÑ?ого моментÑ? Ñ– до кінцÑ? "ТретÑ?ого рейхÑ?" геÑ?тапо очолÑZвав Ð?ÑZллер. Його централÑ?на Ñ?лÑ?жба Ñ?кладалаÑ?Ñ? з 1500 Ñ?півробітників. ВнÑ?тріÑ?нÑ? Ñ?Ñ‚Ñ€Ñ?ктÑ?ра ГеÑ?тапо налічÑ?вала п'Ñ?Ñ‚Ñ? відділів:</p> <p>Ð? - боротÑ?ба з Ñ?Ñ?противниками нацизмÑ?, здійÑ?нÑZвав заходи проти Ñ?аботажÑ? та заходи загалÑ?ної безпеки;</p> <p>Ð’ - наглÑ?д за політичноÑZ діÑ?лÑ?ніÑ?Ñ‚ÑZ католицÑ?кої та протеÑ?тантÑ?Ñ?кої церков, релігійних Ñ?ект, євреїв, франкмаÑ?онів та опозиційних течій молоді;</p> <p>С - картотека, дрÑ?к, Ñ?кладаннÑ? доÑ?Ñ?Ñ”, а також превентивні ареÑ?ти та Ñ?лідкÑ?ваннÑ?;</p> <p>D - Ñ?прави окÑ?пованих територій;</p> <p>Е - контррозвідка, боротÑ?ба зі Ñ?пигÑ?нÑ?твом.</p> <p>ÐYÑ–Ñ?лÑ? реорганізації Ñ? 1943 році ГеÑ?тапо Ñ?к 4 Ñ?правліннÑ? РСХÐ? отримало назвÑ? "ВиÑ?вленнÑ? та боротÑ?ба з Ñ?Ñ?противником". Сфера діÑ?лÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– залиÑ?илаÑ?Ñ? без змін, бÑ?в Ñ?творений відділ F, що Ñ?кладавÑ?Ñ? з двох Ñ?екторів: прикордонної поліції та бÑZро паÑ?портів. У боротÑ?бі з Ñ?Ñ?противниками нациÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кого режимÑ? ГеÑ?тапо Ñ?ироко заÑ?тоÑ?овÑ?вало катÑ?ваннÑ? над заареÑ?тованими. З кожним роком зроÑ?тала кілÑ?кіÑ?Ñ‚Ñ? розÑ?трілÑ?них заложників. ÐYо вÑ?ій Ð?імеччині та на окÑ?пованих неÑZ територіÑ?Ñ… Ñ?творÑZвалаÑ?Ñ? Ñ?ирока агентÑ?рна мережа з оÑ?іб, котрих вдалоÑ?Ñ? зламати за допомогоÑZ фізичного та пÑ?ихологічного тиÑ?кÑ?, різних форм Ñ?антажÑ? та загроз. ÐYÑ–Ñ?лÑ? розгромÑ? "ТретÑ?ого рейхÑ?" ГеÑ?тапо Ñ? 1945 році бÑ?ло визнано поза законом. </p> <p>Ð?іжнародний війÑ?Ñ?ковий трибÑ?нал в Ð?ÑZрнберзі Ñ? 1946 році визнав вÑ?Ñ– каралÑ?ні органи фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кої Ð?імеччини злочинними організаціÑ?ми. БілÑ?Ñ?Ñ–Ñ?Ñ‚Ñ? з Ñ—Ñ… головних організаторів та керівників бÑ?ли заÑ?Ñ?дженні до Ñ?мертної кари та різних Ñ?троків Ñ?в'Ñ?зненнÑ? за злочини перед лÑZдÑ?твом. </p> <p></p> <p>ВиÑ?новки</p> <p>Ð?айже без переходÑ?, немов одна митÑ? змінила інÑ?Ñ?, зі Ñ?мертÑZ Гітлера Ñ– капітÑ?лÑ?цієÑZ зник Ñ– націонал-Ñ?оціалізм, ніби він бÑ?в лиÑ?е Ñ€Ñ?хом, Ñ?таном оп'Ñ?ніннÑ? та катаÑ?трофоÑZ, Ñ?кий він же й породив. Ще раз з'Ñ?Ñ?Ñ?валоÑ?Ñ?, наÑ?кілÑ?ки націонал-Ñ?оціалізм - та Ñ– фаÑ?изм взагалі - по Ñ?воїй Ñ?Ñ?Ñ‚Ñ– залежав від переважаÑZчої Ñ?или, амбіційноÑ?Ñ‚Ñ–, тріÑ?мфÑ?, Ñ– Ñ?ким непідготованим він бÑ?в, по Ñ?Ñ?Ñ‚Ñ–, на момент поразки. Ð?едарма ж вказÑ?валоÑ?Ñ? на те, що Ð?імеччина бÑ?ла єдиноÑZ країноÑZ, що не породила ніÑ?кого Ñ€Ñ?Ñ…Ñ? ÐzпорÑ?. ЦÑ? відÑ?Ñ?тніÑ?Ñ‚Ñ? не в оÑ?таннÑZ чергÑ? наглÑ?дно проÑ?тежÑ?єтÑ?Ñ?Ñ? в поведінці провідних діÑZчих оÑ?іб Ñ– Ñ„Ñ?нкціонерів режимÑ?. Ð?аÑ?амперед хід Ð?ÑZрнберзÑ?кого процеÑ?Ñ? продемонÑ?Ñ‚Ñ€Ñ?вав Ñ?вні Ñ?проби ідеологічно диÑ?танціÑZватиÑ?Ñ? від того, що відбÑ?валоÑ?Ñ?, а злочинні діÑ?ннÑ? зменÑ?ити чи оÑ?порити, щоб в кінцевомÑ? резÑ?лÑ?таті вÑ?е - наÑ?илÑ?Ñ?тво, війна, геноцид - набÑ?ло характерÑ? Ñ?когоÑ?Ñ? Ñ?траÑ?ного Ñ– прикрого непорозÑ?міннÑ?. Ð’Ñ?е це допомагало Ñ?твореннÑZ враженнÑ?, нібито націонал-Ñ?оціалізм зовÑ?ім не бÑ?в Ñ?вищем, що охоплÑZвало цілÑ? епохÑ?, а бÑ?в породженнÑ?м жаги влади Ñ? одної конкретної лÑZдини, а також комплекÑ?Ñ? почÑ?ттів заздроÑ?Ñ‚Ñ– та зневаги Ñ? одного неÑ?покійного, що прагнÑ?в завоÑZванÑ?, народÑ?, бо Ñ?кщо б націонал-Ñ?оціалізм мав глибÑ?Ñ– корені в Ñ?вій чаÑ? Ñ– бÑ?в одним з неодмінних Ñ€Ñ?хів його, то воєнна поразка на змогла б Ñ?Ñ?Ñ?нÑ?ти Ñ– так крÑ?то витіÑ?нити його в забÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ?. Ð?ле ж він вÑ?Ñ?ого лиÑ? за Ñ?кіÑ?Ñ?-то дванадцÑ?Ñ‚Ñ? років надав Ñ?вітові новий виглÑ?д, Ñ– вочевидÑ?, що такі потÑ?жні процеÑ?и не можÑ?Ñ‚Ñ? бÑ?ти доÑ?татнім образом поÑ?Ñ?нені капризом одиночки, котрий дорвавÑ?Ñ? до влади. Ð’ такомÑ? виглÑ?ді ще раз поÑ?тає ролÑ? та значеннÑ? Гітлера по відноÑ?еннÑZ до оточÑ?ÑZчих його Ñ?ил: Ñ–Ñ?нÑ?вав гігантÑ?Ñ?кий, невпорÑ?дкований потенціал агреÑ?ивноÑ?Ñ‚Ñ–, Ñ?трахÑ?, Ñ?амовіддачі та егоїзмÑ?, що лежав Ñ? Ñ?покої Ñ– потребÑ?вав тілÑ?ки того, щоб Ñ?кеÑ?Ñ? владне Ñ?вище збÑ?дило, Ñ?фокÑ?Ñ?Ñ?вало та викориÑ?тало його. Ðzднак Гітлер бÑ?в не тілÑ?ки фігÑ?роÑZ, що б'єднÑ?вала так багато тенденцій чаÑ?Ñ?; в ще білÑ?Ñ?ій мірі він Ñ– Ñ?ам надавав подіÑ?м Ñ—Ñ… напрÑ?мок, маÑ?Ñ?таби та радикалÑ?ніÑ?Ñ‚Ñ?. СприÑ?ло йомÑ? при цÑ?омÑ? ще й те, що його дÑ?мки не бÑ?ли обтÑ?жені Ñ?кими-небÑ?дÑ? попередніми Ñ?мовами Ñ– що бÑ?квалÑ?но вÑ?е - антагонізми Ñ?Ñ?противників, партнерів по Ñ?пілці, нації, ідеї - він також холоднокровно, Ñ?к Ñ– маніакалÑ?но підкорÑ?в Ñ?воїм цілÑ?м. Його екÑ?тремізм відповідав тій внÑ?тріÑ?ній диÑ?танції, котрі він зберігав по відноÑ?еннÑZ до вÑ?Ñ–Ñ… Ñ?ил. ЗміÑ?Ñ‚Ñ? та правоти того, що здійÑ?нилоÑ?Ñ?, він не Ñ?Ñ?відомлÑZвав зовÑ?ім. Саме таким чином йÑ?ов він на здійÑ?неннÑ? Ñ?воїх замиÑ?лів. Ð’ той же чаÑ? Ñ?к інÑ?Ñ– державні діÑ?чі враховÑ?вали реалÑ?ніÑ?Ñ‚Ñ? Ñ–Ñ?нÑ?ÑZчого Ñ?піввідноÑ?еннÑ? Ñ?ил, він відÑ?товхÑ?вавÑ?Ñ? від чиÑ?того міÑ?цÑ?: Ñ?аме так, Ñ?к почав він не дивлÑ?чиÑ?Ñ? на Ñ–Ñ?нÑ?ÑZче проектÑ?вати новий мегаполіÑ? Берлін, планÑ?валаÑ?Ñ? Ñ– ним повна перебÑ?дова Європи та вÑ?Ñ?ого Ñ?вітÑ?. Ð?е звертаÑZчи Ñ?вагÑ? на кордони на географічній карті Європи, що закріплені в резÑ?лÑ?таті війн та зміни Ñ?піввідноÑ?еннÑ? Ñ?ил, він переробив цÑZ картÑ? на Ñ?вій лад, зрÑ?йнÑ?вав держави та допоміг піднÑ?тиÑ?Ñ? новим Ñ?илам, визвав револÑZції та поклав край Ñ?толіттÑZ колоніалізмÑ?. ÐzÑ?кілÑ?ки фаÑ?изм занÑ?Ñ€ÑZєтÑ?Ñ?Ñ? Ñ?воїми коренÑ?ми в почÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? кризи епохи, він бере Ñ?вій кінецÑ? тілÑ?ки разом з епохоÑZ. Так Ñ?к він значноÑZ міроÑZ Ñ?влÑ?Ñ” Ñ?обоÑZ реакціÑZ та відчайдÑ?Ñ?ний оборонний рефлекÑ?, то його природі належне, що передÑ?мови, на Ñ?ких він базÑ?єтÑ?Ñ?Ñ?, Ñ– Ñ” вÑ?Ñ?ого лиÑ? передÑ?мовами, тобто фаÑ?иÑ?Ñ‚Ñ?Ñ?кі Ñ€Ñ?хи потребÑ?ÑZÑ‚Ñ? білÑ?Ñ?е, чим інÑ?Ñ– політичні Ñ?грÑ?пÑ?ваннÑ?, видатного вождÑ?. Саме він акÑ?мÑ?лÑZÑ” вÑ?Ñ– негативні емоції, називає по імені ворогів, перетворÑZÑ” депреÑ?Ñ–ÑZ в оп'Ñ?ніннÑ? та призводитÑ? безÑ?иллÑ? до Ñ?Ñ?відомленнÑ? ним Ñ?воєї Ñ?или. До найбілÑ?Ñ? значних доÑ?Ñ?гненÑ? Гітлера Ñ– відноÑ?итÑ?Ñ?Ñ? Ñ?к раз те, що він зміг вгадати великі перÑ?пективи в кризі нерві та викориÑ?тати Ñ—Ñ…; Ñ?к ніхто інÑ?ий, зÑ?мів він підкорити Ñ?обі ідеологічні та динамічні можливоÑ?Ñ‚Ñ– міжвоєнних років. Ð?ле з його кінцем вÑ?е це неминÑ?че Ñ€Ñ?хнÑ?ло, Ñ– зведені в Ñ?Ñ‚Ñ?пінÑ?, Ñ?фокÑ?Ñ?овані та цілеÑ?прÑ?мовано введені Ñ? діÑZ почÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? негайно повернÑ?лиÑ?Ñ? до Ñ?вого розÑ?лабленого, невпорÑ?дкованого початкового Ñ?танÑ?.</p> <p>Л І Т Е Ð Ð? Т У Ð Ð?</p> <p>Ðz.Ðz. Шевченко "ІÑ?торіÑ? держави та права зарÑ?біжних країн". - "ВентÑ?рі" Ðs, 1994. </p> <p>"Ð?Ñ?ториÑ? гоÑ?Ñ?дарÑ?тва и права зарÑ?бежных Ñ?тран" ÐYод ред. Ðz.Ð?. Жидкова и Ð?.Ð?. ÐsраÑ?енинниковой - "Ð?орма - Ð?нфра-Ð?" Ð?., 1998.</p> <p>"ÐнциклопедиÑ? ТретÑ?его Рейха" СоÑ?Ñ‚. С. Воропаев. - "Локид-Ð?иф" Ð?., 1996. </p> <p>З.Ð?. ЧерниловÑ?кий "Ð’Ñ?еобщаÑ? иÑ?ториÑ? гоÑ?Ñ?дарÑ?тва и права". - "ЮриÑ?Ñ‚" Ð?., 1996.</p> <p></p> <br clear="all"> <p>[1] "Ð?Ñ?ториÑ? гоÑ?Ñ?дарÑ?тва и права зарÑ?бежных Ñ?тран" ÐYод ред. Ðz.Ð?. Жидкова и Ð?.Ð?. ÐsраÑ?енинниковой - "Ð?орма - Ð?нфра-Ð?" Ð?., 1998 - Ч. 2, Ð . 2, гл. 11, Ñ?Ñ‚Ñ€. 321.</p><p>[2] "Ð?Ñ?ториÑ? гоÑ?Ñ?дарÑ?тва и права зарÑ?бежных Ñ?тран" ÐYод ред. Ðz.Ð?. Жидкова и Ð?.Ð?. ÐsраÑ?енинниковой - "Ð?орма - Ð?нфра-Ð?" Ð?., 1998 - Ч.2, Ð . 2, гл. 11, Ñ?Ñ‚Ñ€. 322.</p> <p>[3] "Ð?Ñ?ториÑ? гоÑ?Ñ?дарÑ?тва и права зарÑ?бежных Ñ?тран" ÐYод ред. Ðz.Ð?. Жидкова и Ð?.Ð?. ÐsраÑ?енинниковой - "Ð?орма - Ð?нфра-Ð?" Ð?., 1998 - Ч.2, Ð . 2, гл. 11, Ñ?Ñ‚Ñ€. 323.</p> <p>[4] "Ð?Ñ?ториÑ? гоÑ?Ñ?дарÑ?тва и права зарÑ?бежных Ñ?тран" ÐYод ред. Ðz.Ð?. Жидкова и Ð?.Ð?. ÐsраÑ?енинниковой - "Ð?орма - Ð?нфра-Ð?" Ð?., 1998 - Ч.2 ,Ð . 2, гл. 11, Ñ?Ñ‚Ñ€. 324.</p> <p>[5] "Ð?Ñ?ториÑ? гоÑ?Ñ?дарÑ?тва и права зарÑ?бежных Ñ?тран" ÐYод ред. Ðz.Ð?. Жидкова и Ð?.Ð?. ÐsраÑ?енинниковой - "Ð?орма - Ð?нфра-Ð?" Ð?., 1998 - Ч.2, Ð . 2, гл. 11, Ñ?Ñ‚Ñ€. 327.</p> <p>[6] "Ð?Ñ?ториÑ? гоÑ?Ñ?дарÑ?тва и права зарÑ?бежных Ñ?тран" ÐYод ред. Ðz.Ð?. Жидкова и Ð?.Ð?. ÐsраÑ?енинниковой - "Ð?орма - Ð?нфра-Ð?" Ð?., 1998 - Ч.2, Ð . 2, гл. 11, Ñ?Ñ‚Ñ€. 332.</p> <p>[7] "Ð?Ñ?ториÑ? гоÑ?Ñ?дарÑ?тва и права зарÑ?бежных Ñ?тран" ÐYод ред. Ðz.Ð?. Жидкова и Ð?.Ð?. ÐsраÑ?енинниковой - "Ð?орма - Ð?нфра-Ð?" Ð?., 1998 - Ч.2, Ð . 2, гл. 11, Ñ?Ñ‚Ñ€. 331.</p> <p>[8] "Ð?Ñ?ториÑ? гоÑ?Ñ?дарÑ?тва и права зарÑ?бежных Ñ?тран" ÐYод ред. Ðz.Ð?. Жидкова и Ð?.Ð?. ÐsраÑ?енинниковой - "Ð?орма - Ð?нфра-Ð?" Ð?., 1998 - Ч.2, Ð . 2, гл. 11, Ñ?Ñ‚Ñ€. 328.</p></p>
