ЛЬВІВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОРДЕНА ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ ІНСТИТУТ
ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО
НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
проведення групового заняття з навчальної дисципліни
«Загальна тактика»
Т Е М А № 24: Механізована (танкова) рота на марші в складі механізованого (танкового) батальйону в передбаченні вступу в бій
Час: 2 години
Місце: навчальна аудиторія

Навчальні питання та розподіл часу:

І. ВСТУП – 10 хв.
Прийняти рапорт чергового навчальної групи, перевірити наявність курсантів на занятті, їх зовнішній вигляд, готовність до занять. Оголосити тему та мету заняття, навчальні питання.
Зазначити взаємозв’язок вивчення даної теми із темами інших дисциплін.
Провести в усній формі поточний контроль засвоєння курсантами навчального матеріалу, заданого на самостійну підготовку:
Перше запитаня: Що таке марш і яка дистанція між машинами в колоні роти (взводу) при здійсненні маршу взводом (відділенням, танком)?
Друге запитання: Яка середня швидкість руху взводу може бути при русі на машинах, на бронетехніці та в пішому порядку?
Третє запитання: Яка тривалість привалів, денних (нічних) відпочинків та їх частота протягом маршу?
Марш – є організоване пересування підрозділів в колонах по дорогах та колонними шляхам з метою виходу в призначений район чи вказаний рубіж.
Коли марш передує бою або розташуванню військ на місці, то після нього війська можуть розгортатися для наступу, зустрічного бою, ведення оборони або зосереджуватися у вказаному районі. Успіх цих дій багато в чому залежить від своєчасності та чіткості проведення маршу. Початком маршу є момент проходження вихідного рубежу головою колони головних сил. Закінчення маршу є прибуття військ в визначений район або вихід їх на вказаний рубіж. Марш може закінчитися і раніше, коли виникла необхідність розгрому угруповання противника, що зустрівся на шляху руху військ.
Марш може здійснюватися до фронту, вдовж фронту, від фронту до тилу. Відповідно до умов проведення прийнято розрізняти марш в передбаченні вступу в бій та марш поза загрозою зіткнення з противником.
В сучасних умовах пересування військ своїм ходом в різних цілях отримує широке розповсюдження, особливо в зв’язку з різким збільшенням просторового розмаху та динамічністю ведення бойових дій.
На даний час війська повністю механізовані та моторизовані, оснащені сучасною бронетанковою та автомобільною технікою. Вони здатні долати водні перешкоди, зони радіоактивного забруднення, мінно-вибухові загородження, здійснювати пересування своїм ходом на значну відстань в будь яких умовах місцевості, погоди та часу доби відповідно до обстановки, яка склалася, зі збереженням повної бойової готовності та безпосередньо з маршу або після короткої підготовки приступати до виконання бойових завдань.
Середня швидкість руху роти на марші складає для змішаних та танкових колон – 20-25 км/год., на автомобілях – 25-30 км/год., в пішому порядку – 4-5 км/год., на лижах – 5-7 км/год. У горах, лісисто-болотистій та в інших несприятливих умовах середня швидкість руху може змінюватися до 15-20км/год.
В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.
Висновок: таким чином, показники руху батальйону (роти) при здійсненні маршу мають таке ж саме значення, що й показники руху при виконанні маршу взводом.
ІІ. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ - 80 хв.
1. Побудова похідного порядку батальйону при діях в авангарді.
Похідний порядок в якому війська здійснюють марш представляє собою побудову сил та засобів, спеціально створену для пересування в колонах та обумовлену завданням, яке отримане, замислом послідуючих дій та умовами обстановки.
Батальйон на марші може виділятися в передовий загін, авангард або бути у складі головних сил бригади (полку), рота – в головну, бокову, тильну похідні застави або бути у складі колони батальйону.
Похідний порядок батальйону (роти), призначеного в передовий загін або авангард (похідну заставу), будується з урахуванням швидкого розгортання підрозділів у бойовий порядок і вступу їх у бій. Він складається із колони головних сил і похідної охорони (див. схему №1).
Колона головних сил батальйону (роти), залежно від умов обстановки, може мати різну побудову. Танковий підрозділ, приданий механізованому батальйону (роті), прямує, як правило, в голові колони, а механізований підрозділ, приданий танковому батальйону (роті), як правило, розподіляється між танковими ротами (взводами) і прямує в їхніх похідних порядках за танками або призначається в похідну охорону; мінометна (артилерійська) батарея прямує за бойовими підрозділами батальйону (роти). Гранатометний підрозділ прямує, як правило, за головною ротою головних сил батальйону. Протитанковий підрозділ батальйону прямує за головною похідною заставою або за головною ротою головних сил батальйону. Більша частина зенітних засобів зенітного підрозділу прямує ближче до голови колони головних сил, а частина з них – з головною похідною заставою.
У передбаченні вступу в бій від батальйону, який діє в передовому загоні, авангарді або в голові колони головних сил бригади (полку), висилається розвідувальний дозор. Якщо розвідувальний взвод у дозор не висилається, то він здійснює марш в голові колони головних сил батальйону, як правило, за командно-спостережним пунктом.
Останніми в колоні батальйону ідуть підрозділи технічного забезпечення і тилу. Медичний пункт батальйону прямує, як правило, в голові цих підрозділів, а в передбаченні вступу в бій – за підрозділами, призначеними для дій у першому ешелоні.
Похідна охорона батальйону повинна забезпечити безперешкодний рух головних сил, виключити раптовий напад противника, забезпечити вигідні умови для вступу в бій, а також не допустити проникнення до них наземної розвідки противника. На підрозділи охорони на марші покладається також завдання ведення розвідки.
Для охорони колони на марші від батальйону, який іде в передовому загоні або авангарді, висилаються: в напрямку руху на віддаленні 10 км –головна похідна застава у складі посилених взводу або роти; на фланги і в тил при необхідності – дозорні відділення (танки). Головна похідна застава силою до роти висилає головний дозор у складі взводу на віддаленні 3 – 5 км, головна похідна застава силою до взводу – дозорне відділення (танк) на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.
При загрозі нападу наземного противника залежно від характеру місцевості від батальйонів, які здійснюють марш у складі головних сил бригади (полку), як безпосередня охорона висилаються головні дозори, а від замикаючого батальйону – і тильний дозор або дозорні відділення (танки) на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ними, підтримку їх вогнем і виключає раптовість нападу наземного противника на колону, яку охороняють.
Висновок: похідний порядок батальйону при виконанні маршу не є сталим і назавжди визначений, а може до певної міри варіюватися в залежності від умов виконання маршу та місця батальйону (роти) у побудові колони бригади (полку).
Після доведення положень першого питання викликати 1-2 курсантів для контролю засвоєння даного питання.
2. Порядок та зміст роботи командира батальйону після отримання завдання на марш.
Одержавши завдання на марш, командир батальйону (роти) під час з’ясування завдання та оцінки обстановки крім звичайних питань вивчає по карті маршрут руху, його протяжність та прохідність, умови здійснення маршу, рубежі і час можливої зустрічі з противником або до яких дій бути готовим, місця і час привалів, а також місця, час і порядок дозаправлення техніки, харчування особового складу та поповнення запасів матеріальних засобів, які витрачаються в ході маршу; оцінює маршові можливості штатних та приданих підрозділів; визначає допустимі швидкості руху та розмір дистанції між машинами з метою захисту від високоточної зброї по ділянках маршруту та розраховує час руху по кожному з них; оцінює характер місцевості, умови захисту і маскування в районах привалів, денного (нічного) відпочинку і зосередження; визначає обсяг інженерного обладнання районів та робить інші необхідні розрахунки, а також визначає порядок спостереження та підтримання зв’язку в ході маршу.
У задумі на марш командир батальйону (роти) визначає: побудову похідного порядку; склад, завдання га віддалення похідної охорони; швидкість руху по ділянках маршруту та дистанції між машинами; порядок відбиття ударів повітряного противника, а в передбаченні вступу в бій з противником, крім того, порядок дій головної похідної застави (головного дозору, дозорних відділень, танків) і головних сил,, побудову бойового порядку та вид маневру.
У бойовому наказі на марш командир батальйону (роти) вказує:
У першому пункті – відомості про противника.
У другому пункті – завдання сусідів.
У третьому пункт – завдання батальйону (роти), маршрут руху або напрямок дій батальйону в передовому загоні, місце в похідному порядку бригади, полку (батальйону), район зосередження (відпочинку) або рубіж, час прибуття (виходу) в призначений район або на вказаний рубіж і до яких дій бути готовим, вихідний пункт, пункт регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, задум на марш.
У четвертому пункті – після слова «наказую» – завдання підрозділам:
головній похідній заставі (головному дозору, дозорним відділенням, танкам) – склад, бойове завдання, час проходження вихідного пункту та пунктів регулювання і порядок доповіді про обстановку;
механізованим і танковим ротам (взводам – засоби посилення, завдання, місце в похідній колоні, порядок відкриття та ведення вогню по повітряних цілях, а під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій з противником і порядок дій;
підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам – завдання на марш і під час вступу в бій з противником, місце в похідній колоні та в бойовому порядку;
зенітному підрозділу – завдання щодо прикриття підрозділів під час руху, на привалах, в місцях відпочинку і в районі зосередження, місце в похідній колоні, чергові підрозділи (засоби) та їх стартові (вогневі) позиції, час і ступені готовності;
іншим підрозділам батальйону і підрозділам посилення – місце в похідній колоні та завдання, до виконання яких бути готовими.
У п’ятому пункті – місця та порядок дозаправлення техніки пальним в ході маршу, а в передбаченні вступу в бій, крім того, витрати боєприпасів та пального на виконання завдання.
У шостому пункті – час готовності до маршу.
У сьомому пункті – порядок спостереження і зв’язку в ході маршу, місце командно-спостережного пункту командира батальйону (роти) в колоні та заступників.
У вказівках щодо всебічного забезпечення командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: порядок подолання загороджень, у тому числі встановлених дистанційним способом, та зруйнувань на маршруті; обсяг і порядок інженерного обладнання району денного (нічного) відпочинку (зосередження); заходи щодо захисту від зброї масового ураження, високоточної та запалювальної зброї; порядок користування приладами нічного бачення (освітлювання) та маскування, а також заходи безпеки та підтримування дисципліни маршу.
Під час підготовки до маршу проводиться поповнення запасів ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, здійснюється технічне обслуговування озброєння і техніки, евакуація поранених та хворих, а також надлишку майна та несправного озброєння і техніки, які не можуть бути відремонтовані до початку маршу.
Командир батальйону (роти) організовує підготовку підрозділів до маршу та здійснює контроль за виходом підрозділів розвідки і похідної охорони.
Шикування колони головних сил батальйону (роти) із засобами посилення проводиться в районі розташування.
Висновок: таким чином, робота командира включає велику кількість завдань, які необхідно вирішити та всебічно проаналізувати, що вимагає чіткого знання послідовності і змісту цієї роботи.
Після доведення положень другого питання викликати 1-2 курсантів для контролю засвоєння даного питання.
3. Дії підрозділів батальйону на марші, привалах та в різних умовах обстановки, що склалася.
Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу батальйону, призначеного в передовий загін, вказуються вихідний пункт і час його проходження, а батальйону, який діє в авангарді або прямує у складі колони головних сил полку, крім того, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку.
Рота (взвод), яка призначена в головну похідну заставу, в установлений час проходить вихідний пункт та рухається по маршруту батальйону з установленою командиром батальйону швидкістю. Командир роти (взводу) іде в голові колони та звіряє по карті маршрут руху.
Тіснини, тунелі та мости головна похідна застава проходить безупинно. Зруйновані ділянки доріг, мости, завали на маршруті руху та заміновані ділянки рота (взвод) обходить, позначаючи покажчиками місця зруйнувань (мінування) і напрямок обходу. Якщо обхід неможливий або на влаштування проходу в зруйнуваннях (завалах) потрібно часу менше ніж на обхід, то головна похідна застава пророблює прохід. При дистанційному мінуванні маршруту руху вихід із мінного поля головна похідна застава здійснює в колоні по проходу, проробленому в найкоротшому напрямку.
Про загородження, зони зараження, райони зруйнувань та шляхи їхнього обходу, а також про зустріч з противником командир роти (взводу) доповідає командиру, який його вислав.
Привали та денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану озброєння та техніки, їхнього технічного обслуговування, харчування та відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок — у кінці кожного добового переходу.
Під час зупинки на привал головна похідна застава за командою командира, який вислав її, зупиняється на вигідному рубежі, організовує спостереження і знаходиться в постійній готовності до відбиття противника.
З виходом у район відпочинку головна похідна застава, зайнявши вигідний рубіж, виконує завдання сторожової охорони, знаходячись у постійній готовності до відбиття нападу противника. Командир роти вказує взводам позиції, смуги вогню та порядок дій при появі противника. У районі відпочинку головна похідна застава може замінюватися сторожовою охороною.
На привалах шикування колони не порушується, машини зупиняються на правій обочині дороги не ближче 10 м одна від одної або на дистанції, яка встановлена командиром. Бойові машини піхоти (бронетранспортери), танки ставляться під крони дерев, у радіолокаційній тіні місцевих предметів, а на відкритій місцевості маскуються штатними маскувальними покриттями та місцевими матеріалами.
Особовий склад виходить з машин тільки за командою (сигналом) своїх командирів і розташовується для відпочинку праворуч від дороги. У машинах залишаються тільки спостерігачі, чергові кулеметники (навідники гармат) та радіотелефоністи (радисти-заряджаючі) командирських машин.
Черговий зенітний підрозділ займає вказану командиром стартову (вогневу) позицію, а чергові стрільці-зенітники розташовуються поблизу своїх машин у готовності до знищення повітряних цілей противника. Інші зенітні, засоби залишаються в колоні на своїх місцях у готовності до відкриття вогню.
Екіпажі машин (обслуга, водії) проводять контрольний огляд озброєння, техніки і разом з призначеним для допомоги їм особовим складом проводять технічне обслуговування.
Підрозділи рухаються тільки по правій стороні дороги, додержуючись встановленої швидкості руху, дистанції між машинами та заходів безпеки. Тіснини, тунелі і мости колона батальйону (роти) проходить безупинно з максимально можливою швидкістю. Під час руху по мостах, залізничних переїздах, тунелях та небезпечних ділянках маршруту вживаються заходи, які забезпечують безпеку руху, виключають затори на маршруті та загазованість тунелів.
Для захисту від високоточної зброї противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, які утворюються складками місцевості та місцевими предметами, населені пункти і придорожня рослинність. Під час руху по відкритих та незамаскованих ділянках маршруту не допускається скупчення машин та зупинка колон, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.
Вночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв, а під час руху на ділянках місцевості, які проглядаються противником, і в світлу ніч — з повністю вимкненим світлом (вимкненими приладами нічного бачення).
Під час здійснення маршу в лісі та під час руху в місті віддаленість похідної охорони та дистанції між машинами в колоні скорочуються. На перехрестях, де утруднене орієнтування, виставляються добре видні покажчики або організовується регулювання руху.
Відбиття ударів повітряного противника на марші здійснюється під час руху або з коротких зупинок вогнем зенітного підрозділу та виділених для цього механізованих (танкових) підрозділів.
За сигналом оповіщення про повітряного противника зенітний підрозділ, а також підрозділи, які виділені для ведення вогню по повітряних цілях, приготовляються до відкриття вогню, люки бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків (крім люків, із яких буде вестись вогонь) зачиняються. Особовий склад переводить протигази в положення «напоготові».
За сигналом оповіщення про радіаційне, хімічне, біологічне зараження батальйон (рота) продовжує рух. У бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) і танках перед подоланням зон зараження люки, двері, бійниці і жалюзі зачиняються, включається система захисту від зброї масового ураження. Особовий склад під час прямування в пішому порядку і на відкритих машинах одягає засоби індивідуального захисту.
Зони з високим рівнем радіації, райони зруйнувань, пожеж та затоплень на маршруті руху, як правило, обходяться; при неможливості обходу зони зараження долаються з максимальною швидкістю з використанням засобів індивідуального захисту та систем захисту від зброї масового ураження, які є на машинах.
Часткова спеціальна обробка проводиться після виходу із зон радіоактивного зараження, а при застосуванні противником отруйних речовин — негайно. Повна спеціальна обробка проводиться, як правило, в районі денного (нічного) відпочинку або після прибуття в призначений район.
При нанесенні противником ядерних та хімічних ударів по колоні командир батальйону (роти) вживає заходів щодо відновлення боєздатності підрозділів, ліквідації наслідків ударів та продовження руху.
У випадку застосування противником запалювальної зброї, а також під час змушеного подолання району пожеж люки, бійниці, жалюзі танків і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) зачиняються. Командир батальйону (роти) швидко виводить колону із району пожеж вперед або в навітряну сторону, зупиняє її, організовує гасіння осередків вогню на озброєнні та техніці, рятування особового складу і надання першої медичної допомоги тим, хто постраждав, після чого колона продовжує рух.
Мінні поля, встановлені системами дистанційного мінування противника, обходяться, а при неможливості їхнього обходу долаються по проходах, які пророблені інженерними підрозділами, групою розгородження батальйону, групами розмінування рот і з використанням возимих комплектів розмінування.
Нерухома бокова застава у складі роти (взводу) призначається для прикриття колон підрозділів, які здійснюють марш, виходить на вказаний їй рубіж, повністю або частиною сил розгортається в бойовий порядок, організовує оборону і знаходиться на рубежі до вказаного часу, а потім діє відповідно до вказівок командира, який її вислав.
Тильна похідна застава іде слідом за колоною, яку охороняє, а бокова похідна застава — на рівні голови колони, яку охороняє, їхнє віддалення від колони, яка охороняється, може бути до 5 км.
Дрібні групи противника, які опинилися в тилу, тильна і бокова похідні застави знищують і потім продовжують виконувати завдання. При загрозі нападу переважаючих сил противника вони займають вигідний рубіж і не допускають удару по колоні, яку охороняють.
При зміні завдання і напрямку руху командир передового загону, авангарду (головної похідної застави) повинен негайно зупинити підрозділи, які виконують завдання щодо ведення розвідки й охорони, і вказати їм порядок подальших дій. Колона в попередньому похідному порядку або після необхідного перешикування по найкоротших шляхах виводиться на новий напрямок (маршрут) і виконує нове завдання.
Машини, які вийшли із ладу в ході маршу, зупиняються на правій обочині дороги або відводяться в сторону. Екіпажі (водії) машин визначають причини несправностей і вживають заходів щодо їх усунення. Після усунення несправностей машини продовжують рух, приєднуючись до похідної колони, місця в колонах своїх підрозділів вони займають на привалах. Обгін колон під час руху забороняється.
Замикання колони батальйону надає допомогу екіпажам (водіям) під час усунення несправностей, організовує передачу несправних (які не підлягають ремонту своїми силами) машин та машин, які застряли, евакуаційним і ремонтним підрозділам бригади (полку) і забезпечує прибуття машин батальйону, які відстали, в призначений район. Про машини, які відстали на шляху, заступник командира батальйону (роти) з озброєння (технічної частини, старший технік роти) та командири підрозділів особисто доповідають командиру батальйону (роти).
Поранені та хворі після надання їм медичної допомоги евакуюються в найближчі медичні пункти (заклади), а при неможливості евакуації ідуть слідом зі твоїми підрозділами або з медичним пунктом батальйону.
Командир батальйону, як правило, пересувається в голові колони батальйону, командир роти — завжди в голові колони роти. Звіряючи по карті маршрут руху, командир батальйону (роти) управляє діями висланого розвідувального (бойового розвідувального) дозору, похідної охорони і суворо підтримує встановлений порядок маршу.
Зв’язок на марші здійснюється рухомими засобами, а в підрозділах, крім того, встановленими сигналами. Радіозасоби працюють тільки на прийом. У ході маршу командир батальйону через комендантські пости та диспетчерські пункти повідомляє номер своєї колони, інформацію про стан пройденої ділянки дороги та обстановку на ній, а від старшого комендантського поста (чергового диспетчера) одержує накази і розпорядження, які надійшли для нього, інформацію про стан наступної ділянки руху та про об’їзди. Для управління військами можуть також використовуватися канали опорної мережі зв’язку Збройних Сил України та державної мережі зв’язку.
Висновок: дії підрозділів, їх особового складу, та робота командирів під час виконання маршу батальйоном (ротою) направлена на своєчасне його прибуття в призначений район або на вказаний рубіж у повному складі і в готовності до виконання бойового завдання.
Методика розрахунку основних показників руху батальйону на марші.
Для своєчасного здійснення маршу командир заздалегідь повинен вміти розраховувати та використовувати основні показники руху колони та загальну тривалість маршу.
Визначення тривалості маршу з одного району в інший здійснюється наступним чином:
EMBED Equation.3 ,
де t – тривалість маршу, год.;
D – відстань між угрупованнями військ сторін, км;
tз – загальний час зупинок (привалів) в ході руху, год.;
tвт – час втягнення в новий район зосередження, год.
Для визначення часу тривалості втягнення похідної колони в район зосередження tвт використовується наступний вираз:
EMBED Equation.3 ,
де Гк – глибина похідної колони, км;
Гр – глибина району зосередження, км;
Vвт – швидкість руху похідної колони при втягуванні, км/год.
Такий показник руху як тривалість витягування похідної колони до вихідного рубежу (пункту) розраховується за допомогою формули:
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА – 5 хв.
1. Підвести підсумок заняття.
2. Відповісти на запитання курсантів.
3. Дати завдання на самостійну підготовку.
Розробив:
кандидат військових наук, професор кафедри тактики
майор Ю.А. ДЗЮБЕНКО
« ___» ___________200_ р.