Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра фінансів і економіки природокористування
Реферат
на тему:
„Формування і зміни Статутного капіталу підприємства”
Рівне 2010
Зміст
Вступ...................................................................................................................3
І.Статутний капітал та порядок його формування.........................................4
ІІ.Формування статутного капіталу державного підприємства.....................8
ІІІ.Формування статутного капіталу акціонерного товариства...................11
ІV.Формування статутного капіталу товариства з додатковою відповідальністю і повного товариства...............................................................13
V.Командитне товариство................................................................................13
Висновок...........................................................................................................12
Література.........................................................................................................14
ВСТУП
Ринкова економіка являє собою розвиток підприємств різних організаційно-правових форм, що засновані на різних видах приватної власності, поява нових власників - як окремих громадян, так й трудових колективів підприємств.
З’явився такий вид економічної діяльності, як підприємництво - це господарська діяльність, тобто діяльність, пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції, виконанням робіт, послуг або продажем товарів, необхідних споживачу. Вона має постійний характер та відрізняється, по-перше, свободою у виборі напрямів та методів діяльності, самостійністю у прийнятті рішень, по-друге, відповідальністю за прийняття рішень та їх виконання; по-третє цей вид діяльності не виключає ризику, збитків, й банкрутств. На кінець, підприємництво чітко орієнтовано на отримання прибутку, чим в умовах розвиненої конкуренції досягається й задоволення суспільних потреб. Це важливіша причина зацікавленості в результатах фінансово-господарської діяльності. Реалізація цього принципу на ділі залежить не тільки від наданої підприємствам самостійності але й необхідності фінансувати особисті витрати бездержавної підтримки, але й від тієї долі прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Крім того, необхідно створити таке економічне середовище, в умовах якої вигідно виробляти товари, отримувати прибуток,знижати витрати.
Статутний капітал — це сукупність в грошовому еквіваленті внесків засновників в майно при створенні підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначеними засновницькими документами.
Розділ І.Статутний капітал та порядок його формування
Статутний капітал являє собою вартість вкладів акціонерів (засновників, учасників) банку, внесених з метою формування його активів для початку чи подальшої банківської діяльності, а також гарантування інтересів вкладників та кредиторів банку.
Аналіз статутного капіталу банку слід здійснювати за такими напрямами:
формування статутного капіталу під час створення банку;
порядок збільшення розміру статутного капіталу;
порядок зменшення розміру статутного капіталу.
Процес формування статутного капіталу створюваного банку має ряд особливостей, основними з яких є:
1. Організаційно-правова форма створюваного банку, яка визначає порядок формування статутного капіталу через безпосереднє вкладення інвесторами коштів та майна або залучення через відкриту чи закриту підписку на акції. Згідно з чинним законодавством банки можуть створюватись як акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю чи кооперативні банки. Акціонерні банки можуть бути, у свою чергу, відкритого чи закритого типу. Якщо банк створюється у формі акціонерного товариства відкритого типу, то його акції пропонуються широкому колу інвесторів, здійснюється публічне розміщення акцій на умовах їх вільного подальшого обігу. Зазначені акції, як правило, є предметом угод купівлі-продажу на біржовому та позабіржовому ринках. Якщо банк створюється у формі закритого акціонерного товариства, то він здійснює закрите розміщення акцій серед обмеженого кола засновників. Такі акції не можуть вільно відчужуватися третім особам без згоди керівних органів акціонерного товариства, визначених його статутом.Згідно з чинним законодавством термін відкритої підписки на акції не може перевищувати шість місяців. Якщо до закінчення цього терміну не вдалося покрити підпискою 60 % акцій, акціонерний банк вважається незаснованим. До дня установчих зборів засновники, що підписалися на акції, повинні оплатити не менше 30 % (для закритих акціонерних товариств — 50 %) номінальної вартості акцій, але не менше розміру, передбаченого ст. 31 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Акціонери у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного банку, повинні оплатити повну вартість акцій. Привілейовані акції можуть бути випущені на суму, що не перевищує 10 % статутного капіталу банку. Банкам забороняється випуск акцій на пред'явника.Пайові банки формують свій статутний капітал за рахунок вкладів (внесків) учасників, при цьому за кожним з них зберігається право власності на його частку в капіталі. До моменту реєстрації пайового банку кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 % внеску (але не менше розміру, передбаченого ст. 31 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Повністю внесення внеску повинно відбутися не пізніше року після реєстрації пайового банку.
2. Статутний капітал банку формується тільки за рахунок власних коштів засновників, акціонерів (учасників) у грошовій формі в національній валюті України та у вільно конвертованій іноземній валюті (для нерезидентів). Забороняється формування статутного капіталу за рахунок бюджетних коштів, якщо такі кошти мають інше цільове призначення, а також коштів, джерела походження яких не підтверджені.
3. Мінімальний розмір статутного капіталу для банків установлюється законодавчо. НБУ має право встановлювати для окремих банків, залежно від їх спеціалізації, диференційований мінімальний статутний капітал на момент реєстрації банку, але не нижче розмірів, передбачених законодавчо.
4. Слід розрізняти зареєстрований та незареєстрований статутний капітал. Виокремлюють також сплачену та несплачену частини статутного капіталу.
5. Банки можуть продавати акції первинного розміщення за ціною, не нижчою від номінальної вартості. У разі продажу таких акцій інвестору за ціною, вищою, ніж номінальна вартість, виникає емісійна різниця, яка використовується як власний капітал банку.
6. Банк може викуповувати в акціонера акції, що належать йому, для їх подальшого перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників чи анулювання або отримувати власні акції в дар. Ці акції повинні бути реалізовані або анульовані у термін не більше одного року з моменту їх придбання. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів проводиться без урахування придбаних банком акцій. Здійснювати придбання власних акцій до повної оплати всіх раніше випущених акцій не дозволяється.
7. Банки мають право придбавати власні акції або паї з наступним письмовим повідомленням НБУ про укладені угоди, яке має бути надіслане протягом п'яти робочих днів з дати укладення угод. Банкам не дозволяється придбання власних акцій, якщо це може призвести до падіння регулятивного капіталу нижче за мінімальний рівень.Про намір банку придбати загальну кількість власних акцій або паїв у розмірі 10 % загальної емісії і більше банк письмово повідомляє НБУ за 15 календарних днів до укладення угод. НБУ має право заборонити банку купівлю власних акцій або паїв у разі, якщо це може призвести до погіршення фінансового стану банку.Зауважимо, в деяких випадках викуп банком власних акцій пов'язаний з метою реінвестування дивідендів. Викуповуючи частину акцій, банк має можливість збільшити розмір прибутку на одну акцію. Це пов'язано з тим, що викуплені акції не враховуються у розподілі прибутку банку.Оцінити формування статутного капіталу банку можна за такою схемою (табл. 1.1.).Дані табл. 1.1. свідчать, що банк початково розмістив 50 % акцій, причому реалізував їх вище номінальної вартості, одержавши емісійний дохід в розмірі 750 тис. грн. Пізніше акції банку були продані за номіналом, причому їх повна вартість була сплачена акціонерами раніше встановленого законодавством строку. Мінімально встановлений розмір статутного капіталу для банків створюваний банк перевищив у 3 рази.Збільшення статутного капіталу акціонерного банку здійснюється за допомогою випуску нових акцій, збільшення номінальної вартості акцій або обміну облігацій на акції, переведення субординованого боргу до розряду статутного капіталу (якщо це дозволено чинним законодавством). Збільшення статутного капіталу акціонерного банку не більш як на 1/3 може бути здійснено за рішенням правління, якщо таке передбачено статутом.
Таблиця 1.1. ФОРМУВАННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ БАНКУ
INCLUDEPICTURE "http://library.if.ua/Content/images/b/05.gif" \* MERGEFORMATINET У разі збільшення статутного капіталу через обмін облігацій існуючої номінальної вартості на акції цього емітента, статутний капітал на загальну номінальну вартість облігацій, що обмінюються на акції. В даному випадку, номінальна вартість облігацій, умовами випуску яких передбачається їх обмін на акції, помітна дорівнювати номінальній вартості акцій.Зауважимо, що збільшення статутного капіталу допускається чи умови, що всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної. Наявність збитків у банку не є перешкодою для оголошення підписки на акції або паї банку та збільшення статутного капіталу банку.Збільшення статутного капіталу пайового банку відбувається за рахунок додаткових внесків учасників, причому ці внески можуть не виливати на розмір частки учасників у статутному капіталі, зазначеної в установчих документах, якщо інше не передбачено ними.
Джерелами збільшення статутного капіталу є власні кошти акціонерів (засновників, учасників), а також дивіденди, які направляються на його збільшення у разі прийняття рішення вищим органом управління банку про капіталізацію дивідендів. При аналізі дивідендів, що використовуються на збільшення статутного капіталу, слід враховувати особливості розподілу прибутку та дивідендної політики банку.Зменшення статутного капіталу здійснюється через зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини їх у власників з метою анулювання.Аналіз збільшення чи зменшення розміру статутного капіталу банку можна здійснювати у послідовності, наведеній у табл. 1.2..
Таблиця 1.2.АНАЛІЗ ЗБІЛЬШЕННЯ (ЗМЕНШЕННЯ) РОЗМІРУ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ БАНКУ INCLUDEPICTURE "http://library.if.ua/Content/images/b/06.gif" \* MERGEFORMATINET
Дані табл. 1.2. свідчать, що збільшення статутного капіталу банку відбулося за рахунок нової емісії акцій. Вона була здійснена у встановлені законодавством строки. Джерелами збільшення статутного капіталу були капіталізовані дивіденди та власні кошти акціонерів.
Розділ ІІ.Формування статутного капіталу державного підприємства
Статутний капітал державного підприємства, що перебуває у загальнодержавній або комунальній державній власності, - це сума коштів і вартість матеріальних ресурсів, що безоплатно виділені державою в постійне розпорядження трудового колективу підприємства на правах повного господарчого відання. Чинним законодавством встановлено, що здійснюючи право повного господарчого відання, підприємство володіє, користується, розпоряджається цими ресурсами, чинить по відношенню до них будь-які дії, що не суперечать закону і цілям діяльності підприємства. Розмір статутного капіталу державного підприємства визначається обсягом виробництва товарів і послуг на ньому.
Джерелом формування статутного капіталу державного підприємства є кошти, які належать державі. Вони виділяються або з державного бюджету, або за рахунок інших державних підприємств – у порядку внутрішньогалузевого і міжгалузевого перерозподілу фінансових ресурсів – за розпорядженням державних органів, що виконують функції по управлінню держ. майном (Капітал державного майна, міністерства і відомства України).
Зміна величини статутного капіталу можлива лише у випадках, регламентованих законодавством. Статутний капітал може збільшитися при:
– введенні в дію нових потужностей;
– реконструкції та модернізації обладнання;
– безкоштовному отриманні коштів від інших підприємств;
– дооцінці засобів;
– отриманні коштів внаслідок злиття декількох державних підприємств;
– виділенні додаткових коштів, зареєстрованих в статутних документах державними структурами.
Зменшується статутний капітал за рахунок щомісячного нарахування зносу по основним засобам або в результаті ліквідації та вибуття основних злитті підприємств або їх ліквідації. Статутний капітал приватизованого підприємства визначається в процесі інвентаризації та оцінки майна державного підприємства згідно з положенням, яке затверджене спеціально урядовою постановою.
Синтетичний облік статутного капіталу ведеться на рахунку 40 „Статутний капітал”; рахунок пасивний, фондовий. Сальдо цього рахунка повинно відповідати розміру статутного капіталу.
По дебету рахунка 40 відображаються:
кошти, отримані від інших підприємств;
кошти, отримані від в результаті злиття декількох державних підприємств.
По кредиту рахунка 40 зміни статутного капіталу відображаються:
при ліквідації підприємства;
в зв’язку з передачею коштів іншому державному підприємству.
Розділ ІІІ.Формування статутного капіталу акціонерного товариства
У відповідності з Законом України “Про господарські товариства” акціонерні товариства формують свої статутні капітали за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої підписки на них чи куплі-продіжу на капіталовій біржі (це стосується відкритих акціонерних товариств) або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження акцій через відкриту підписку і купівлю-продіж на біржі (у закритих акціонерних товариствах).
Основною особливістю, за якою товариство відрізняється від суб'єктів права (не товариств), є об'єднання на підставі угоди майна та зусиль учасників для спільної господарської діяльності. Товариство являє собою об'єднання на засадах угоди майна та підприємницької діяльності фізичних осіб та/ або юридичних осіб у формі підприємства (установи, організації) для спільної діяльності з метою одержання прибутку. Всі товариства згідно з законом є юридичними особами. діють на підставі установчих документів, затверджених учасниками, мають власні назви із зазначенням організаційно-правової форми товариства (акціонерне тощо).
Існують акціонерні товариства відкритого та закритого типів, в залежності від того, як і між ким розповсюджуються акції.
Акціонерне товариство випускає цінні папери відповідно до вимог Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Закрите акціонерне товариство випускає лише іменні акції. Акціонерне товариство не пізніше, ніж через 6 місяців після реєстрації випуску акцій повинно видати акції акціонерам.
Акціонерне товариство в процесі створення може розповсюджувати свої акції шляхом відкритої підписи. Засновники відкритого акціонерного товариства повинні в цьому випадку тримати акцій на суму не менше 25% статутного капіталу і строком не менше 2 років. Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати 6 місяців. Особи, що підписалися на акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10% вартості акцій, на які вони підписалися. Акціонер в строки, встановлені засновницькими зборами, але не пізніше року після реєстрації товариства, повинен оплатити повну вартість акцій.
Відповідно до діючого законодавства (ст.13 Закону України „Про господарські товариства”) засновники акціонерного товариства самостійно проводять оцінку внесків до статутного капіталу.
Акціонерне товариство, яке відповідно то постанови Кабінету Міністрів України провело індексацію балансової вартості основних засобів, має право збільшити статутний капітал на суму, що не перевищує суму індексації балансової вартості основних засобів, зменшену на суму індексації по ним, шляхом емісії акцій нової номінальної вартості або додаткової кількості акцій існуючої номінальної вартості. При випуску акцій в зв’язку зі збільшенням статутного капіталу продаж акцій не здійснюється.
При збільшенні статутного капіталу шляхом емісії додаткової кількості акцій здійснюється випуск акцій тієї ж номінальної вартості, яка визначена раніше випущеними акціями. Додаткова кількість акцій розподіляється між акціонерами пропорційно їх частці в статутному капіталі акціонерного товариства. Обмеження строку отримання акціонерами додаткової кількості акцій не допускається.
При збільшенні статутного капіталу шляхом емісії акцій нової номінальної вартості акції попередніх випусків обмінюються на акції нової номінальної вартості відповідно до кількості акцій, якими володіє акціонер. Обмеження строку обміну акцій не допускається.
Після державної реєстрації підприємства його статутний капітал в сумі внесків учасників, передбачених засновницькими документами, відображається по кредиту рахунка 40 „Статутний капітал” в кореспонденції з рахунками: 10 „Основні засоби”, 11 „Інші необоротні активи”, 12 „Нематеріальні активи”, 20 „Виробничі запаси”, 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 28 „Товари”, 30 „Каса”, 31 „Рахунки в банках”. Вартість акцій, не оплачена акціонерами, відображається в бухгалтерському обліку по дебету рахунка 46 „Несплачений капітал” та кредиту рахунка 40 „Статутний капітал”. Таким чином, на рахунку 40 буде відображена фактична сума підписки на акції.
У випадку, якщо акції розповсюджувалися за ціною, яка перевищує їх номінальну вартість, різниця між емісією та номінальною вартістю випущених акцій обліковується окремо на рахунку 42 „Додатковий капітал”. Ця сума не підлягає використанню або розподілу, крім випадку реалізації акцій за ціною, нижчою від номінальної вартості.
Для обліку розрахунків із засновниками в бухгалтерському обліку використовується синтетичний рахунок 46 „Несплачений капітал”. По дебету цього рахунка відображаються суми заборгованості засновників по внескам до статутного капіталу, а по кредиту — погашення заборгованості по внескам.
Статутний капітал акціонерне товариство може збільшувати за умови, що всі акції, випущені раніше, повністю оплачені за ціною, не нижче їх номінальної вартості. Якщо у встановлений строк акції не оплачені, то підписка на акції анулюється або сума зменшується до внесеної величини.
Відповідно до ст.38 Закону України „Про господарські товариства” збільшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій. зменшення статутного капіталу здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення числа акцій у їх власників з метою анулювання.
При приватизації державних підприємств статутний капітал створюється на основі оцінки вартості майна. За результатами оцінки майна складається заключний баланс. Після реєстрації акціонерного товариства комісія з приватизації проводить закриту підписку на акції.
Збільшення або зменшення статутного капіталу здійснюється тільки після внесення змін до статутних документів. При цьому збільшення можливе лише при повному викупі статутного капіталу попереднього розміру.
Розділ ІV.Формування статутного капіталу товариства з додатковою відповідальністю і повного товариства
Товариства з додатковою відповідальністю і повні товариства формують статутні капітали з внесків учасників. В товариствах з додатковою відповідальністю і повних товариствах учасники відповідають за їхні борги сумою своїх внесків у статутний капітал, а якщо сума статутного капіталу недостатня для покриття боргів товариства, то додатково ще й майном, що належить кожному учаснику.
Ці внески оцінені в національній валюті, визначають частку учасників у статутному капіталі.
Розділ V.Командитне товариство
Командитне товариство включає учасників, які формують статутний капітал на засадах повного товариства, а також вкладників, які відповідають за зобов’язаннями товариства лише у межах свого вкладу до його статутного капіталу.
Визначений установчими документами розмір статутного капіталу чи то акціонерного товариства, чи то будь-якого іншого господарського товариства у пасиві бухгалтерського балансу знаходить відображення у повній сумі незалежно від розміру коштів, що фактично надійшли від продажу акцій. Заборгованість акціонерів і учасників по внесках у статутний капітал обраховується на окремому бухгалтерському рахунку в активі балансу. Фінансова служба підприємства повинна слідкувати, щоб кошти надходили до статутного капіталу своєчасно і в повному обсязі. Законом передбачено, що протягом одного року з дня проголошення і реєстрації статутного капіталу він повинен бути сплачений повністю.
Викуп акцій, а також внески часток у статутні капітали акціонери і учасники товариств можуть здійснювати не лише перерахуванням грошей чи готівкою, але й за рахунок натуральних внесків (майно, матеріальні активи).
При створенні статутного капіталу акціонерного товариства, тобто в процесі продажу емітованих ним акцій, товариство може отримувати кошти, які являють собою різницю між продажною (ринковою), і номінальною вартістю акцій. Зростання обсягу виробництва товарів і послуг потребує нарощування статутних капіталів господарських товариств.
Акціонерне товариство збільшує свій статутний капітал за рахунок:
· додаткового випуску акцій
·спрямування прибутку на приріст статутного капіталу шляхом збільшення номінальної вартості акцій.
Частина статутного капіталу підприємства будь-якої організаційно-правової форми може формуватися за рахунок інвестицій іноземних юридичних або фізичних осіб.
Висновок
Статутний капітал – це сума вкладів засновників (власників) в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які передаються у повне господарське володіння підприємству.
Вклад, якщо він здійснений в матеріальній чи нематеріальній формі, оцінюється в гривнях і становить частку засновника, учасника у статутному капіталі. Первісна вартість активів, що внесені до статутного капіталу, визначається як погоджена засновниками їх справедлива вартість. При створенні державного (муніципального) підприємства держава виділяє кошти і майно, необхідні для нормального функціонування підприємства. Розпорядчий документ про виділення відповідних ресурсів для створення підприємства є основою для розробки установчих документів цього підприємства з подальшою реєстрацією їх у відповідних органах. Відповідно до п. З статті 6 Закону України "Про власність" від 26.03.91 р. власник засобів виробництва та іншого майна має право створити у встановленому законом Порядку підприємство, організацію, що є юридичною особою. Приватне підприємство створюється на власності фізичної особи. Законодавством України не встановлено будь-яких обмежень на розмір статутного капіталу приватного підприємства. Приватне підприємство може створюватись і без статутного капіталу. Якщо статут приватного підприємства передбачає створення статутного капіталу, то облік формування статутного капіталу такий же, як і на державному підприємстві. Для приватного й державного підприємства власник один - відповідно фізична особа, юридична особа. Облік формування статутного капіталу колективних підприємств. Прикладом колективного підприємства є кооператив - організація громадян, які на основі добровільності членства й взаємодопомоги об'єднуються для спільного господарювання. В статуті споживчого товариства (кооперативу) визначається порядок вступу і виходу з нього, порядок утворення майна й розподілу прибутку. Член споживчого товариства відповідає за зобов'язаннями споживчого товариства в межах внесеного ним обов'язкового пайового внеску, якщо інше не передбачено статутом. На підприємствах споживчої кооперації, в колективних сільськогосподарських підприємствах, житлово-будівельних кооперативах, кредитних спілках створюється пайовий капітал, що передбачено установчими документами. Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько – фінансової діяльності, що передбачено установчими документами. Додаткові пайові внески вносяться пайовиками на добровільних засадах з метою забезпечення розвитку господарської діяльності підприємства. Товариство з обмеженою відповідальністю – товариство, яке має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких фіксується установчими документами. Відповідальність кожного з учасників по забовязаннях товариства знаходиться в межах вкладу до статутного капіталу. Для створення товариства засновники повинні оголосити свої наміри. Для цього збираються установчі збори засновників (акціонерів), на яких приймається рішення про створення товариства, затверджуються установчі документи. Якщо товариство створюється як акціонерне, засновники повинні здійснити передплату на акції. Акціонерне товариство — це товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки своїм майном. Акціонерні товариства можуть бути двох типів: — відкриті акціонерні товариства (ВАТ), акції яких розповсюджуються способом відкритої передплати та можуть перебувати у вільному обігу на фондовій біржі; — закриті акціонерні товариства (ЗАТ), акції яких розповсюджуються лише серед засновників та не можуть перебувати у вільному обігу на фондовій біржі. На момент створення акціонерного товариства його статутний капітал не може бути менший від 1250 мінімальних заробітних плат, що дає можливість забезпечити здійснення статутної діяльності товариства. В обліку та звітності відображається сума зареєстрованого статутного капіталу, який (власники) акціонери зобов'язались поповнити внесенням коштів або майна. Зміни статутного капіталу можливі за рішенням загальних зборів учасників (акціонерів) у випадках, передбачених реєстраційними документами і за рішенням правління. У всіх випадках зміни статутного капіталу слід внести зміни в реєстраційні документи. Порядок їх здійснення в акціонерних товариствах регулюється Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.04.1998 № 44. При створенні державного (муніципального) підприємства держава виділяє кошти і майно, необхідні для нормального функціонування підприємства. Розпорядчий документ про виділення відповідних ресурсів для створення підприємства є основою для розробки установчих документів цього підприємства з подальшою реєстрацією їх у відповідних органах. Відповідно до п. З статті 6 Закону України "Про власність" від 26.03.91 р. власник засобів виробництва та іншого майна має право створити у встановленому законом Порядку підприємство, організацію, що є юридичною особою. Отже, в даній дипломній роботі було розглянуто суть формування статутного капіталу в підприємствах різних видів. Детальніше було викладено матеріал щодо формування статутного капіталу в акціонерних товариствах і державних підприємствах. На прикладах було показано, як формується статутний капітал в державних підприємствах і акціонерних товариствах.
Література
1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” № 996-XIV від 16.07.99р.
2. Закон України „Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.97р., з наступними змінами і доповненнями.
3. Закон України „Про господарські товариства” № 1577-12 від 19.09.91р., з наступними змінами і доповненнями.
4. Закон України „Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р. № 887-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 24.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 „Звіт про власний капітал”, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99р.
6. Володькіна М.В. Економіка промислового підприємства. Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 196 с.
7. Економічний аналіз / За ред. Ф.Ф.Бутинця. — Житомир: ПП "Рута", 2003.-680с.
8. Ковальов А.И. Аналіз фінансового стану підприємства. — М.: Центр економіки й маркетингу, 2004.-256с.
9. Коробов А.М. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства. – К., 2006.
