«Персональний» підхід до ціни продукції характерний для стратегії… диференціації цін на сегментах ринку.
Адміністративні операції включають: планування, організація, керівництво, координація та контроль;
Бюджет – це поточний план, який визначає витрати підприємства та джерела їх покриття;
В перекладі термін „стратегія” означає: мистецтва генерала
Вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан підприємства – це: планування;
Види робіт, які необхідно виконати певним способом та в обумовлений термін – це завдання.
Випуск товарів-замінників: обмежує прибуток галузі накладаючи верхню межу на ціни.
Від чого залежить стратегічний набір кожного підприємства? від умов його функціонування та особливостей адаптації внутрішнього середовища до вимог зовнішнього оточення;
Відсутня або недостатня диференціація галузевого продукту призводить до: зниження ціни і конкуренції у сфері послуг.
Внутрішнє середовище підприємства це: сукупність факторів, які формують його довгострокову прибутковість і перебувають під безпосереднім контролем керівників та персоналу підприємства;
Вперше почали використовувати поняття «стратегії» в : Стародавньому Китаї;
Вхідними бар’єрами підприємництва створюються такими головними способами:економія за рахунок масштабів, товарна диференціація, вимоги інвестувань, перехідні витрати, доступ до каналів розподілу, відносні перевитрати незалежно від масштабу;
Вхідні бар’єри підприємництва створюються:існуючими підприємствами галузі;
Входження підприємства до міжнародних альянсів та союзів передбачає : стратегія глобалізації діяльності;
Галузь – це: сукупність підприємств, які випускають однорідну продукцію, використовують однотипну сировину та матеріали, характеризуються спільністю виробничо-господарської діяльності;
Головними видами стратегічного управління підприємствами є: на основі рангування стратегічних завдань, за слабкими сигналами, в умовах неочікуваних подій;
Гонка за лід
Діяльність закритого підприємства базується на: внутрішніх факторах;
Для довгострокового планування було характерним: створення економіко математичних моделей з використанням ЕОМ;
Для збирання та опрацювання інформації, яка необхідна для формулювання стратегії на підприємстві, створюються: центральний відділ і служби стратегічного планування.
Для реалізації стратегії зростання використовуються такі основні стратегії як проникнення на ринок, диверсифікації, глобалізації діяльності;
Для реалізації стратегії скорочення використовуються такі основні стратегії: „скинення жиру”, відмови від незалежності, ліквідації
Для реалізації стратегії стабілізації використовуються такі основні стратегії: диференціації, паузи, обережного просування, „нічого не змінювати”, концентрації
Для реалізації якої стратегії використовуються такі основні стратегії як «диференціації», «паузи», «обережного просування», „нічого не змінювати”, «концентрації»: стабілізації;
Для реалізації якої стратегії використовуються такі стратегії як „проникнення на ринок”, „диверсифікації”, „ глобалізації діяльності”: зростання;
Для якої стратегії особливо важливою умовою є володіння значною часткою ринку та сприятливий доступ до сировини: диференціації
До внутрішніх змінних підприємства відносяться: цілі, організаційна структура, завдання, технологія і люди;
До внутрішніх змінних підприємства не відносяться: основні фонди;
До головних властивостей зовнішнього середовища відносяться: складність, динамічність, багатогранність, невизначеність та взаємозв’язок усіх факторів;
До головних методів функціонального аналізу внутрішнього середовища підприємства відносяться: крива досвіду, життєвий циклу товару, сегментація ринку, цінова еластичність;
До загальних методів дослідження належить: діалектичний;
До загальних рис фінансового планування відносять: короткостроковий характер та внутрішня спрямованість;
До операційного зовнішнього середовища входять такі компоненти: постачальники, споживачі, конкуренти, фінансові організації, державні закони, джерела трудових ресурсів;
До потенційних конкурентів не можуть бути віднесені: підприємства, які працюють у тій же галузі.
До спеціальних методів, які використовують для дослідження економічних явищ на підприємстві не відносять: діалектичний
До функціональних елементів внутрішнього середовища підприємства відносяться: виробництво, фінанси, маркетинг, персонал, організація управління;
До функціональних елементів внутрішнього середовища підприємства не відносяться: цілі;
До чинників відносних перевитрат незалежно від масштабу не належать: високі стратегічні ставки.
Довгострокове планування базується на гіпотезі :про можливість людини передбачати та контролювати майбутнє;
Довгострокове планування у вітчизняній економіці почало застосовуватись: у 20 роки ХХ століття;
Довгострокове планування у країнах з ринковою економікою почало застосовуватись: у 50 роки ХХ століття;
Еволюція систем планування розвитку підприємства пройшла такі фази: фінансове, довгострокове, стратегічне планування та стратегічне управління;
Економіко-математичний метод дослідження економічних явищ на підприємстві з метою розроблення стратегії його діяльності базується на: побудові моделей економічних явищ та процесів з метою вибору оптимального варіанту управління підприємством.
Економія за рахунок масштабів означає зменшення витрат на одиницю продукції: за рахунок збільшення абсолютного обсягу продукції за певний час;
Ефективність виробничої стратегії залежить від: взаємозв’язків з іншими функціональними стратегіями.
З метою забезпечення нормального відтворення робочої сили та підвищення ефективності підприємницької діяльності розробляється: соціальна стратегія;
За напрямком діяльності цілі поділяються на: економічні, техніко-технологічні, екологічні, соціальні тощо;
За розроблення корпоративної стратегії відповідає: вище керівництво;
За умови коли більшість покупців схильні використовувати товар однаковим способом, стандартизована продукція може задовольнити їх попит, а низька ціна стає вирішальним фактором при прийнятті рішення про покупку, доцільно застосовувати стратегію: найменших сукупних витрат;
За умови, що попит є еластичним за ціною, існує сильна цінова конкуренція серед продавців, а продукт відносно стандартизований і піддається ефективному вдосконаленню, доцільно використовувати стратегію: найменших сукупних витрат;
Завдання – це: види робіт, які необхідно виконати певним способом та в обумовлений термін;
Завданням технологічного дослідження і прогнозування є отримання нової інформації щодо очікуваних інновацій техніко-технологічного характеру та технологічних проривів у тій чи іншій сфері виробництва продукції чи надання послуг;
Завершальним етапом створення бізнес-плану підприємства є формування- операційних стратегій;
Загальна стратегія управління підприємством, що охоплює всі напрямки його діяльності – це: корпоративна стратегія;
Загальне зовнішнє середовища підприємства складають такі фактори як: економічні, політичні, екологічні, соціально-демографічні, рівень освіти населення, культурні традиції, складені в країні та рівень технологій;
Згідно матричної моделі , розробленої фірмою «Сімена», «Виграшне парі» – це … стратегія продовження використання існуючої технології;
Згідно матричної моделі , розробленої фірмою «Сімена», «Загін для худоби» – це … стратегія відмови від використання, ліквідація технологічного процесу.
Згідно матричної моделі , розробленої фірмою «Сімена», «Надійна готівка» – це … стратегія поліпшення використання існуючої технології;
Згідно матричної моделі , розробленої фірмою «Сімена», «Принада» – це … стратегія «зняття врожаю»;
Зовнішнє середовище – це сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість і на які воно не може впливати взагалі, або чинить незначний вплив;
Зовнішнє середовище поділяється на : загальне середовище та операційне середовище;
Ієрархія “стратегічного набору” однопрофільного підприємства включає: конкурентну стратегію, функціональну та операційну стратегію.
Ієрархія “стратегічного набору” однопрофільного підприємства не включає: корпоративну стратегію;
Ієрархія стратегій для диверсифікованого підприємства включає: корпоративна стратегія, стратегії бізнесу, функціональні стратегії, операційні стратегії;
Ієрархія стратегій для диверсифікованого підприємства не включає: виробнича стратегія;
Інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу з метою отримання прибутку.
Існують такі види стратегії диференціації: вдосконалення, спеціалізації, здешевлення, звуження;
Існують такі стратегії бізнесу: найменших сукупних витрат, диференціації, зосередження;
Комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших заходів, що забезпечують систематичний контроль за станом і тенденціями розвитку певних процесів це: моніторинг;
Комплексна програма дій, спрямована на ефективну виробничу, науково-дослідну, комерційну та іншу діяльність, реалізація якої забезпечить здійснення місії та досягнення цілей підприємства – це: стратегія підприємства;
Комплексна програма дій, спрямована на розвиток і більш ефективне використання методів виготовлення існуючої продукції, а також дослідження, створення і впровадження нової продукції і відповідно техніки, технології та організації її виробництва, це стратегія НДПКР;
Комплексна програма дій, спрямована на формування і використання грошових коштів, фінансування капітальних вкладень і поточних витрат для забезпечення досягнення цілей та здійснення місії підприємства – це фінансова стратегія;
Конкретний стан окремих характеристик підприємства, досягнення яких є для нього бажаним і на досягнення яких спрямована його діяльність- це: цілі;
Концентрація уваги на конкретній цільовій групі покупців, сегменті ринку чи товарній номенклатурі, передбачено стратегією: ЗОСЕРЕДЖ
Концепція закритого підприємства як економічної системи вважається: техніко-економічною системою.
Концепція підприємства як відкритої системи набула масового поширення з впровадженням на підприємстві: стратегічного планування;
Корпоративна стратегія це: загальна стратегія управління підприємством, що охоплює всі напрямки його діяльності;
Крива досвіду – це: тенденція зменшення витрат на одиницю продукції по мірі збільшення обсягів виробництва;
маркет
Маркетинг, як функціональний елемент внутрішнього середовища підприємства характеризують: обсяг, асортимент та якість продукції, стратегія ціноутворення, частка ринку, стан системи збуту;
Маркетингова стратегія – це: комплексна програма дій, спрямована на аналіз і вибір ринків збуту, виготовлення товарів і послуг для них, встановлення цін і способів реалізації на ринку;
Матриця SWOT використовується для: аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства;
Метод збуту продукції, який потребує створення збутової мережі самим виробником називається: прямим.
Методи екстраполяції, які використовуються при прогнозуванні зовнішнього середовища, базуються на: припущенні про незмінність або відносну стабільність наявних тенденцій у зовнішньому середовищі;
Методи екстраполяції,експертні методи та методи моделювання використовуються при проведенні: прогнозування;
Метою розробки соціальної стратегії є: забезпечення нормального відтворення робочої сили, сприятливого психологічного мікроклімату і підвищення ефективності підприємницької діяльності.
Метою якої стратегії є найкраще обслужити конкретну цільову групу споживачів: зосередження;
Модель Портера конкурентних сил у галузі включає такі головні чинники: існуючі конкуренти, потенційні конкуренти, споживачі, постачальники, товари-замінники.
Моніторинг - це: комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших заходів, що забезпечують систематичний контроль за станом і тенденціями розвитку певних процесів;
Монографічний метод включає: б)обстеження і аналіз економічної діяльності підприємства
На диверсифікованих підприємствах стратегічний набір розробляється на: 4-ох рівнях;
На однопрофільних підприємствах стратегічний набір розробляється на: 3-ох рівнях;
На що спрямована стратегія обережного просування? на підготовку підприємства за різними напрямками допоміжної діяльності для створення відповідного потенціалу при умові можливого сплеску попиту;
На якому етапі стратегічного планування порівнюються перспективи діяльності підприємства у різних видах, встановлюються пріоритети і розприділяються ресурси між різними видами діяльності: 3-й етап: вибір стратегії.
Наближення підприємства до банкрутства залежить від: параметрів факторів виробництва, параметрів факторів попиту, суперництва із галузевими підприємствами, впливу уряду та випадкового впливу;
Навмисне призупинення виробництва або темпів росту збуту передбачає стратегія:
Найбільш «вузькі» стратегії для управління головними ланками в середині функціональних напрямків при рішенні щоденних оперативних завдань, які мають стратегічне значення – це: операційні стратегії;
Найбільшого поширення у світовій практиці набув ………. метод збуту продукції комбінований;
Не існує таких видів стратегічного управління: управління за швидкими сигналами. При стратегічному управлінні підприємством передбачається що: майбутні тенденції завбачити неможливо, тому потрібно щоб усе підприємство функціонувало у стратегічному режимі реалізуючи розроблену реальну стратегію;
Не існує такої стратегії бізнесу: диверсифікації.
Невеликим підприємствам, що відчувають себе не зовсім впевнено на певному сегменті ринку рекомендується використовувати стратегію… «полегшеного проникнення»;
Необхідність стратегії на підприємстві зумовлюється: появою несподіваних і неочікуваних змін у зовнішньому середовищі підприємства;
Операційні стратегії – це: стратегії для управління головними ланками в середині функціональних напрямків при рішенні щоденних оперативних завдань, які мають стратегічне значення;
Операції обліку й аудиту включають: інвентаризацію, баланс, статистику;
Організаційна структура – це: форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів;
Основних видів стратегічного управління існує: 3;
Особливістю підприємства як відкритої системи є: адаптація до зовнішнього середовища;
Отримання і ефективне використання грошових ресурсів передбачає розробку: фінансової стратегії
паузи;
Під стратегією «скинення жиру» розуміють: підприємство використовує процеси масового розпродажу продукції за зниженими цінами;
Під стратегією ліквідації слід розуміти: форму виходу з ринку окремого бізнесу;
Підприємства, що спеціалізуються на випуску товарів споживчого характеру з широким асортиментом частіше всього користуються ………… методом збуту продукції. побічним;
Підприємства, які діють у динамічних галузях із швидкою зміною технологій, обирають: стратегію зростання;
Підприємства, які домінують на ринку або діють у сформованих галузях з з відносно стабільною технологією, обирають: стратегію стабілізації;
Планування – це: вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан діяльності підприємства;
Планування стратегії диверсифікованого підприємства здійснюють: вище керівництво, керівники і спеціалісти підрозділів, фахівці з планування та консультанти;
Планування стратегії підприємства шляхом екстраполяції його минулої діяльності використовується у системі: довгострокового планування;
Повільне зростання в галузі: перетворюється в конкуренцію між підприємствами за збільшення частки ринку;
Поняття „стратегія” виникло: в період між 480 і 221 рр. до н.е.;
Порядок виділення стратегічної зони господарювання передбачає: визначення потреби, технології, типу споживача та географічного району;
Поточні бюджети є інструментом реалізації: фінансової стратегії;
Потреба в управлінні в умовах неочікуваних подій виникає тоді, коли: деякі проблеми випадають з під уваги спостерігачів, як би вони не старалися і перетворюються у стратегічні несподіванки;
Пошук сформованої інформації і внесення її в базу даних підприємства – цесканування;
При визначенні місії підприємства потрібно: максимально враховувати інтереси споживачів;
При використанні якої стратегії зменшення витрат не є першочерговою стратегічною метою: диференціації;
При використанні якої стратегії підприємство має переваги, оскільки захищене (ізольоване) від стратегій суперників наявністю торгових знаків, марок або відомого імені виробника диференціації;
При використанні якої стратегії якість товарів дає змогу підприємству встановлювати вищі ціни, оскільки споживачі готові їх сприйняти: диференціації;
Прикладами виробничих стратегій є: всі відповіді правильні
Прикладом виробничої стратегії є: стратегія створення нового виробництва;
Проблеми, які виявляються у ході спостереження за зовнішнім оточенням по різному забезпечені інформацією, одні з них настільки очевидні і конкретні, що підприємство може дати їм оцінку і прийняти відповідні заходи для їх вирішення називається: проблемами визначеними за сильними сигналами;
Пропозиція такого продукту, що сприймається в межах галузі як щось унікальне – це сутність стратегії: диференціації;
Процес стратегічного планування не передбачає такого етапу: аналіз шляхів виходу з кризи.
Процес стратегічного планування передбачає такі етапи: аналіз перспектив підприємства, аналіз конкурентних позицій, вибір стратегії, аналіз шляхів диверсифікації, формулювання короткострокових і стратегічних цілей;
Процес формулювання стратегій підприємства охоплює етапів: 4;
Процес формулювання стратегій підприємства охоплює такі етапи: оцінка й аналіз існуючої стратегії, коригування існуючої або формування нової стратегії, прогнозування потенційно можливих господарських ризиків, обґрунтування і вибір стратегічних альтернатив.
Процес, у ході якого керівники встановлюють місію, формують систему цілей, створюють окремі стратегії та “стратегічний набір”, а також визначають усі складові (компоненти) процесу стратегічного управління підприємством називають: формулювання стратегії;
Проявами якої стратегії є специфічні характеристики товару, фірменне обслуговування, надійність і безпечність, забезпечення запасними частинами, інженерний дизайн і виготовлення за замовленням, технологічне лідирування в методах виготовлення, якість і екологічність виробництва та споживання, марка, ім’я виробника, продавця тощо: диференціації;
Ринкова стратегія включає в себе такі стратегії як: вибору структури ринку збуту товарів, ринкової експансії, ринкової конкуренції.
Ринкова стратегія включає у себе такі стратегії: вибору структури ринку збуту товарів, ринкової експансії, ринкової конкуренції;
Ринкові операції включають: дослідження, купівлю, продаж, обмін;
Розрахунково-конструктивний метод оснований на: застосуванні норм і нормативів;
Самоокупність означає, що: що ресурси вкладені у виробництво та реалізацію продукції окуповуються прибутком, відповідним нормативному рівню рентабельності;
Самофінансування підприємства означає: забезпечення потреб підприємства у фінансових ресурсах з формування та ефективного використання усіх господарських засобів, розширення виробництва і покращення культурно-соціальної сфери за рахунок грошових надходжень від реалізації своєї продукції, робіт та послуг;
Сила постачальників як фактора конкуренції зростає коли: товари постачальників є диференційованими;
Сила споживачів як фактора конкуренції зростає коли: споживачі є сконцентрованими або купують значні обсяги товару порівняно з обсягом збуту, товар, який споживач купує на ринку, є значною часткою його витрат чи закупок; товар, куплений споживачем на ринку, є стандартним або недиференційованим, група споживачів отримує низькі прибутки;
Синергія це: стратегічні переваги, які виникають при об’єднанні двох чи більшої кількості підприємств і створення централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;
Сканування зовнішнього середовища – це: пошук сформованої інформації і внесення її в базу даних підприємства;
Скільки фаз еволюції систем планування розвитку підприємства виділяють: 4;
Слово „метод” походить від старогрецького „методос”, що означає: шлях до чого-небудь; Методи в стратегії підприємства бувають: загальні та спеціальні
Спеціальні методи були розроблені на основі: загальних методів;
Створюючи власну систему збуту продукції, підприємство використовує стратегію: вертикальної диверсифікації вперед;
Стратегії бізнесу призначені для: управління кожним окремим видом діяльності підприємства.
Стратегії НДПКР, націлені на збереження позицій на ринку і охоплюють технологічні рішення для підтримання життєвого циклу продукції, це - захисні стратегії;
Стратегії НДПКР, спрямовані на розроблення нових технологічних рішень називаються наступальними;
Стратегії НДПКР, що формуються і реалізуються за умови, коли нова технологія є найкращим способом проникнення на світовий ринок, це - стратегії проникнення;
Стратегії НДПКР, які застосовуються у випадку, коли є можливість здійснити “технологічний прорив” з боку конкурентів називаються стратегіями реакції.
Стратегічна зона господарювання це: окремий елемент оточення, на який підприємство має або хоче мати вихід;
Стратегічна сегментація включає: стратегічний бізнес-центр, стратегічний господарський центр, стратегічну зону господарювання;
Стратегічна сегментація передбачає: вибір цільових стратегічних зон господарювання, які найбільше відповідають можливостям підприємства та особливостям розвитку ринку;
Стратегічне планування – це: адаптивний процес, за допомогою якого здійснюється регулярне розроблення та коригування системи порівняно формалізованих планів на основі безперервного контролю та оцінювання змін, що відбуваються всередині та ззовні підприємства;
Стратегічне планування у країнах з ринковою економікою почало застосовуватись: у 70 -90 роки ХХ століття;
Стратегічне планування характерне тим, що воно: розробляє “стратегічні відповіді” на дії конкурентів і спрямоване на зменшення впливу загроз на діяльність підприємства та використання шансів, що сприяють його успіху;
Стратегічне управління - це: це управлінський процес, який опираючись на людський потенціал орієнтує виробничу діяльність підприємства на потреби споживачів, гнучко реагує і здійснює своєчасні зміни на підприємстві, що відповідає виклику з боку оточення і дозволяє досягнути конкурентних переваг що в сукупності дозволяють підприємству вжитися у довгостроковій перспективі, досягаючи при цьому поставлених цілей.
Стратегічне управління почало застосовуватись: у 90 роки ХХ століття.
Стратегічний баланс – це: поєднання негативно та позитивно впливаючих на діяльність підприємства загроз і можливостей зовнішнього середовища з відносно сильними та слабкими сторонами його внутрішнього середовища
Стратегічний бізнес-центр – це: організаційна одиниця підприємства, яка відповідає за розроблення стратегічних позицій підприємства в одній або декількох стратегічних зонах господарювання;
Стратегічний господарський центр – це: самостійна господарська одиниця, для якої може бути налагоджений облік доходів, витрат та капіталовкладень і яка відповідає за реалізацію стратегії підприємства у певних сегментах ринку;
Стратегічний набір це: набір стратегій різного типу, які розробляє підприємство на певний проміжок часу, що показує специфіку його діяльності та рівень претендування на місце і роль у зовнішньому середовищі;
Стратегію диференціації слід застосовувати у випадку, коли: різноманітність продукції сприймається споживачами як її цінність;
Стратегію найменших сукупних витрат не слід застосовувати у випадку, коли: існує висока ймовірність технологічного прориву, який зводить нанівець всі попередні інвестиції в удосконалення продукції;
Стратегія виробництва – це комплексна програма дій, спрямована на налагодження виробничого процесу підприємства та успішне його функціонування;
Стратегія глобалізації передбачає: входження підприємства до міжнародних альянсів та союзів;
Стратегія диверсифікації полягає у: проникненні в нові сфери діяльності не характерні раніше для підприємства, які покликані змінити, доповнити продукцію, що вже випускається;
Стратегія диференціації продукції передбачає: проведення модифікації або удосконалення традиційної продукції за рахунок використання нових технічних принципів;
Стратегія диференціації спрямована на: пропозицію товару, що сприймається в межах галузі як унікальний;
Стратегія діяльності підприємства, яка передбачає зосередження на існуючих видах та їх підтримку називається: стратегія стабілізації;
Стратегія зосередження спрямована на: найкраще обслуговування конкретної цільової групи споживачів.
Стратегія зростання – це: найефективніша стратегія стабільного збільшення підприємства, зростання обсягів виробництва і продажу, капіталу;
Стратегія концентрації передбачає: що підприємство для захисту частини ринку виділяє специфічний сегмент ринку, використовуючи низькі ціни або унікальні пропозиції;
Стратегія найменших сукупних витрат найбільш доцільна, коли: попит є еластичним за ціною і серед продавців існує сильна цінова конкуренція;
Стратегія найменших сукупних витрат передбачає: зростання виробничих потужностей, зменшення витрат завдяки досвіду, політиці економії та мінімізації витрат у таких сферах, як НДПКР, сервіс, робота торгівельного персоналу, реклама тощо;
Стратегія одного інвестиційного проекту, що реалізується переважно через пакет двосторонніх угод, або договорів на окремий конкретний інвестиційний проект – це: стратегія «змія»;
Стратегія підприємства - це: комплексна програма дій, спрямована на ефективну діяльність, реалізація якої забезпечить здійснення місії та досягнення цілей підприємства;
Стратегія підприємства розробляється для того, щоб: визначити напрямок розвитку підприємства й обґрунтувати шляхи досягнення цілей;
Стратегія підприємства, яке працює «на хвостах» життєвого циклу товарів, це стратегія аутсайдера;
Стратегія підприємства, яке слідує за лідером і використовує його як таран, що пробиває ринкові бар’єри, це стратегія напівзахисту;
Стратегія проникнення на ринок полягає у: інтенсифікації руху товару, наступального просування та використанні конкурентоздатних цін;
Стратегія руху за найбільшим стабільним покупцем продукції підприємства – це стратегія «все для вас»;
Стратегія скорочення – це: захисна стратегія, яка використовується під час кризового стану підприємства, її обирають і тоді, коли підприємство збирається переорієнтовувати свою діяльність;
Стратегія стабілізації – це: стратегія діяльності підприємства, яка передбачає зосередження на існуючих видах діяльності та їх підтримку;
Стратегія, що передбачає захист інвестицій різними страховими компаніями, перехресними фінансовими зобов’язаннями та договорами про розподіл ризику – це: стратегія «черепаха»;
Стратегія, що передбачає зростання виробничих потужностей, зменшення витрат завдяки досвіду, політиці економії та мінімізації витрат у таких сферах, як науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи, сервіс, робота торгівельного персоналу, реклама - це: стратегія найменших сукупних витрат;
Стратегія, яка використовується з метою мінімізації ризику від інвестиційного проекту та вирішення проблем фінансування – це: стратегія консорціуму;
Стратегія, яка використовується під час кризового стану, та у випадках коли підприємство збирається переорієнтувати свою діяльність – це … стратегія скорочення;
Стратегія, яка орієнтує керівництво підприємства на використання власних фінансових ресурсів для проведення інвестиційних заходів з розширення своєї діяльності – це: стратегія «сам собі голова».
Стратегія, яка передбачає проведення модифікації або удосконалення традиційної продукції, що виробляється підприємством за рахунок використання у виробництві нових технічних принципів, додавання в продукцію таких змін, які можуть викликати нові потреби чи нові сфери використання : стратегія диференціації;
Стратегія, яка полягає у намаганні зайняти провідне місце на ринку, розвинути нові технології і запропонувати нові продукти, це стратегія лідерства;
Стратегія, яка характерна для підприємств, які мають в своєму розпорядженні значні кошти і є високоліквідними – це: стратегія «пошук нагороди»;
Субстратегіями стратегії НДПКР є… наступальні, захисні, стратегії проникнення, реакції;
Сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість підприємства і на які воно не може впливати взагалі або має незначний вплив це: зовнішнє середовище;
Сутність якої із стратегій диференціації полягає в тому, що для певних груп споживачів пропонуються продукти, які характеризуються заниженими параметрами, але які мають значно нижчі ціни. Це не означає зниження цінності (якості) вказаних продуктів, але, відмовившись від оснащення їх надлишковими для даної групи споживачів елементами, можна значно знизити витрати, а також ціни цих продуктів.(наприклад, екскурсії для студентів; базовий варіант автомобіля звуження.
Суть стратегії «гонки за лідером» полягає у визначенні ціни на новий товар вслід за підприємством, що вже встановило ціну на цей товар першим;
Суть стратегії «знімання вершків» полягає у… завищенні цін на нову продукцію з метою компенсації витрат на її маркетинг та освоєння;
Суть стратегії «полегшеного проникнення» полягає у… свідомому заниження цін на нову продукцію з метою подолання ринкового бар’єру, полегшення боротьби з конкурентами, завоювання уваги покупців;
Суть стратегії диференціації цін на сегментах ринку полягає у… продажі одного і того ж товару в різних ринкових сегментах за різними цінами.
Технічні операції включають : виробництво та переробку;
технологічне дослідження і прогнозування (планування); Раціоналізація структури за видами продукції і технологій; Адаптація управління НДПКР до сучасних вимог; Можливі альтернативні напрямки стратегії НДПКР підприємства.
Технологія це: засіб перетворення вихідних елементів у кінцеві вироби;
Типами корпоративної стратегії є : стратегія зростання, стратегія стабілізації, стратегія скорочення.
У випадку контролю над ринком при короткотерміновій товарній інтервенції використовується стратегія… «знімання вершків»;
У випадку передбачуваного розвитку ринку, доцільно застосовувати: довгострокове планування;
Управління кадрами включає: підбір працівників, підвищення кваліфікації, мотивацію.
Фізичний зміст функціональних стратегій підприємства зводиться до оптимізації функцій його підрозділу у вигляді ланцюга: забезпечення – виробництво – розподіл – збут; Найбільш поширеною класифікацією функціональних стратегії є поділ їх на: виробничі, маркетингові, фінансові, НДПКР, екологічні, соціальні…
Фінансова стратегія розробляється у вигляді: планів
Фінансові операції включають : формування і використання грошових коштів, залучення капіталів і управління ними;
Функціональні стратегії – це: стратегії для управління кожним окремим функціональним напрямком певної сфери діяльності бізнесу, які забезпечують досягнення ними цілей для здійснення місії підприємства;
Цілі підприємства це: конкретний стан окремих характеристик підприємства, досягнення яких є для нього бажаним і на досягнення яких спрямована його діяльність;Цілі підприємства формулюються у показниках, які характеризують: прибутковість, продуктивність, продукцію, виробничі потужності, персонал і ринок;
Цілі повинні відповідати певним вимогам і бути: конкретними і кількісно вимірюваними, зорієнтованими у часі, реальними, практично досяжними, взаємно узгодженими і підтримуючими;
Цінова конкуренція між підприємствами: призводить до зменшення прибутку в усій галузі.
Часту зміну номенклатури продукції передбачає стратегія … «знімання вершків»;
Що не являється вимогою до стратегічного набору? відсутність ієрархічного характеру.
Як наука “Стратегія підприємства” виникла: у 50-ті роки ХХ століття;
Яка із стратегій диверсифікації ґрунтується на виробництві нових продуктів на базі існуючого бізнесу: концентричної диверсифікації;
Яка із стратегій диверсифікації полягає в тому, що підприємство має намір займатися певною діяльністю в таких секторах, де можна використовувати уже існуючі канали розповсюдження, рекламу, позицію на ринку, щоб забезпечити успіх новим виробам: горизонтальної диверсифікації;
Яка із стратегій диверсифікації полягає в тому, що підприємство має намір звернутися або до більш ранніх стадій діяльності, наприклад виготовлення напівфабрикатів чи складових, упаковки, або до наступних стадій діяльності, наприклад, від виробництва сировини (бавовна) до виробництва готової продукції (одяг): вертикальної диверсифікації. Стратегія конкуренції це: сукупність наступальних чи оборонних дій, спрямованих на створення стійкого становища в галузі, з метою успішного подолання п’яти чинників конкуренції і гарантування максимальної віддачі від інвестованого капіталу;
Яка із стратегій диверсифікації характеризується наміром підприємств долучитися до господарської діяльності в нових сферах з новими технологіями виробництва: конгломератної диверсифікації;
Яка із стратегій диференціації стосується ситуації, коли на ринку пропонуються вироби підвищеної якості для певного сегменту ринку по відносно високим цінам.(наприклад, броньований автомобіль): спеціалізації;
Яка із стратегій диференціації стосується ситуації, коли удосконалений продукт підприємства стає зауваженим і позитивно оцінений усім ринком або значною його частиною: вдосконалення;
Яка стратегія гарантує захист від конкуренції завдяки прихильності покупців до певної марки товару та, як наслідок, меншої чутливості до ціни: диференціації;
Яка стратегія не відноситься до функціональних стратегій: корпоративна стратегія
Яка стратегія не відноситься до функціональних стратегій: стратегія зростання.
Яка функціональна стратегія підприємства займається проблемами охорони навколишнього середовища? екологічна;
Яке поле потребує стратегій подолання слабкостей підприємства за рахунок можливостей зовнішнього оточення: поле Сл М;
Який вхідний бар’єр постає перед підприємством-новачком для забезпечення збуту свого товару: доступ до каналів розподілу;
Який вхідний бар’єр постає перед підприємством-новачком, змушуючи витрачати значні кошти на завоювання авторитету у споживачів: товарна диференціація;
Який із аспектів не являється аспектом стратегії диференціації? високий рівень стандартизації;
Який із аспектів не являється аспектом стратегії найменших сукупних витрат? гнучкість виробничого циклу.
Який із варіантів є складовою стратегії НДПКР? раціоналізація структури за видами продукції і технології та технологічне дослідження і прогнозування;
Який із спеціальних методів базується на здогадах, інтуїції, домислах, закономірностях розвитку і враховується при плануванні діяльності підприємства у випадку недостатньої інформації: абстрактно-логічний;
Які методи збуту продукції використовуються на практиці? прямий, через посередника, змішаний;
Які методи збуту продукції частіше всього використовуються на практиці? прямий, побічний, комбінований;
Які складові включає стратегія НДПКР?
Якій із стратегій у ринковій економіці підпорядкована виробнича стратегія маркетинговій;
Якщо на підприємстві обсяг реалізації продукції одного виду становить від 70% до 90% загального обсягу реалізації, то це підприємство… домінантно-продуктового типу;
Якщо на підприємстві обсяг реалізації продукції одного виду становить більше 90% загального обсягу реалізації, то це підприємство… монономенклатурного типу;
Якщо на підприємстві обсяг реалізації продукції одного виду становить менше 70% загального обсягу реалізації, то це підприємство… диверсифікованого типу;
Якщо на підприємстві раптово виникають нові проблеми всупереч його прогнозам, які не відповідають його досвіду і призводять до фінансового збитку то необхідно застосувати: управління в умовах неочікуваних подій.