Розділ 1. Теоретична частина
Вступ
Статистика продукції промисловості – це галузева статистика. За її допомогою ми можемо оцінити рівень розвитку того чи іншого промислового підприємства, адже кількість виготовленої продукції, її склад, рівень виконання поставлених завдань щодо випуску продукції, її динаміку, виконання плану по асортименту, рівень ритмічності роботи підприємств, якість виготовленої продукції, якість роботи підприємств, тобто всі основні показники, що найповніше характеризують роботу підприємства, досліджує статистика продукції промисловості. Тому статистика продукції промисловості є важливим показником, за допомогою якого здійснюється вивчення соціально-економічних явищ, стану народного господарства країни вцілому.
Теоретична частина даної курсової роботи складається з чотирьох підрозділів, кожен з яких висвітлює те чи інше питання, що досліджує статистика продукції промисловості. Так, в першому підрозділі йде мова про поняття продукції промисловості (висвітлено, що таке готова продукція, напівфабрикати, незавершене виробництво). Для характеристики роботи підприємства необхідно визначати кількість виготовленої продукції. Вимірювати кількість продукції можна в натуральному, умовно-натуралбному і трудовому показниках. Це питання розкрите в другому підрозділі. В третьому йдеться про систему вартісних показників. Для обліку продукції у вартісному виразі застосовуються різні вартісні показники продукції: валовий оборот, валова продукція, чиста продукція, товарна продукція, валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, оскільки у кожного з них є своя мета при обліку загального об’єму продукції. В четвертому підрозділі розкрита суть таких проблем: виконання плану за обсягом і асортиментом продукції, обсягом реалізованої продукції з врахуванням виконання забов’язань на поставки.
Розрахункова частина розрахункової роботи складається з семи завдань. Перше завдання ґрунтується на групуванні даних за однією і двома ознаками. В другому – потрібно знайти середні затрати праці на виготовлення однієї деталі, моду даного ряду, медіану і середнє лінійне відхилення. Третє завдання пов’язане з показниками варіації, четверте – з побудовою кореляційної таблиці, на основі якої потрібно знайти рівняння регресії, зобразити теоретичні і емпіричні дані на графіку, перевірити істотність зв’язку за F критерієм. П’яте завдання ґрунтується на рядах динаміки. В шостому завданні потрібно побудувати тренд, в сьомому – знайти ВВО, ВО, ТПФ,ТПД, ступінь виконання плану.










1.1 Поняття продукції промисловості.
Кожне промислове підприємство призначене для виробництва продукції, виконання робіт, послуг промислового характеру, для задоволення суспільних потреб. Під промисловою продукцією розуміють прямий корисний результат промислово-виробничої діяльності підприємства, той, що має форму матеріальних цінностей або робіт і послуг промислового характеру.
Таким чином до продукції не відносяться:
брак виробництва.
відходи, якщо вони не включаються в планове завдання, а це значить не враховуються по середніх нормах відходів при переробці, вологість.
Якщо ж брак виробництва підроблений, то є стандартною продукцією і включатиметься в об'єм промислової продукції.
Види продукції по ступеню її готовності в виробництві:
Готова продукція – це продукція, вироблення якої закінчене в одному з цехів підприємства, відповідає вимогам стандартів, прийнята ВТК (відділом технічного контролю), забезпечена сертифікатом якості, повністю укомплектована, здана на склад готової продукції, оприбуткована там документально.
Напівфабрикати – це готові види продукції, остаточно закінчені виробленням в одному з цехів підприємства, підлягаючі подальшій переробці в інших цехах даного підприємства. Напівфабрикати передаються з цеху, де вироблені в основне виробництво. Деяка частина їх може бути реалізована на сторону за договорами для ін. підприємств як готова продукція, реалізується у встановлених на них цінах. Частина напівфабрикатів повинна обов'язково залишатися на матеріальних складах на кінець місяця у вигляді продуктових запасів для подальшої переробки на даному підприємстві, але в наступному періоді часу. Ця частина напівфабрикатів є незавершеним виробництвом, враховується як різниця в чисельності залишків на кінець і початок місяця.
Незавершене виробництво – це ті види продукції, обробка яких почата, але до кінця місяця ще не закінчена в межах цеху або підприємства. Цей вид продукції є тільки на тих підприємствах, де цикл вироблення продукції тривалий – більш 2-х місяців. Враховується як різниця у вартості залишків незавершеного виробництва на кінець і початок місяця.
1.2 Методи вимірювання продукції промислового підприємства. Натуральні і умовно-натуральні вимірювачі продукції.
Об'єм промислової продукції враховується:
у натуральному виразі
у вартісному
у трудовому
Облік продукції в натуральному виразі. На кожному підприємстві продукція враховується в натуральному виразі, незалежно від того, в якій кількості був вироблений кожен вид продукції. Враховується в тих одиницях вимірювання, які властиві фізичному стану даного виду продукції. Оскільки кожне промислове підприємство є самостійним господарським суб'єктом, колектив підприємства самостійно розробляє і затверджує планове завдання на визначення періоду часу в визначенні асортименту в натуральному виразі. Облік продукції в натуральному виразі ведуть в наступних одиницях вимірювання:
Натуральні – прості (літри, метри, тонни і т.д.) і складні – виходять як об’єднання двох простих натуральних одиниць (людино-години, людино-день).
Іноді залежно від різних умов виробництва, збуту, споживання можна один і той же вид продукції враховувати в різних одиницях вимірювання (електромотори – в штуках і в кіловатах)
Умовно-натуральні одиниці вимірювання. У багатьох галузях розробляється і встановлюється умовна одиниця вимірювання, що дозволяє натуральні одиниці зіставляти з умовною, одержувати перевідний коефіцієнт, а потім об'єм продукції в натуральному виразі умножити на перевідний коефіцієнт і враховувати продукцію в умовно-натуральних одиницях вимірювання (паливна, консервна галузі і т.д.).
Облік продукції в натуральному виразі необхідний для того, щоб знати, в якому об'ємі вироблені окремі види продукції в народному господарстві для задоволення потреб суспільства, а також для розрахунку душового споживання окремих видів продукції.
Загальні нормативні витрати праці виходять розрахунковим шляхом і враховуються в людино-годинах або людино-дні.
До кінця періоду в порівнянні з планом змінюватиметься фактичний об'єм кожного виду продукції, тому до кінця періоду загальні витрати робочого часу, що пішли на вироблення фактичних об'ємів продукції розрахунковим шляхом одержати не можна. Вони складаються до кінця звітного періоду в тому об'ємі, в якому було фактично відпрацьовано робочий час всіма працівниками в людино-годинах і людино-дні.
Окрім вартісних показників об'єму виробництва в промисловості застосовується і трудовий метод обліку об'єму виробництва – метод нормо-часів. Основу цих показників складають нормативні витрати праці – трудомісткість одного виробу, які розробляються за допомогою методів нормування, затверджуються і заносяться в карти трудомісткості виробів. Сума кількості кожного виду виробів на норми витрат праці – норми часу дає уявлення про об'єм виробництва в трудовому вимірюванні.
1.3 Система вартісних показників обсягу продукції.
Облік продукції у вартісному виразі. Для обліку продукції у вартісному виразі застосовуються різні вартісні показники продукції, оскільки у кожного з них є своя мета при обліку загального об'єму продукції і тому вони мають різне призначення і зміст.
Валовий оборот – призначений для обліку кінцевих результатів роботи підприємства. Виходить як сума чисельності всіх видів продукції, робіт, послуг промислового характеру, вироблених і виконаних у всіх цехах і виробничих ділянках підприємства. У результаті цього, валовий оборот дає неточну кінцеву оцінку загальних результатів роботи підприємства, оскільки в його складі двічі враховується чисельність внутрішньозаводського обороту (тієї продукції, яка 1 раз врахована там, де вироблена, 2-ий раз там, де повторно перероблена або використана). Тому економісти вважають, що валовий оборот не має значення. По складу валовий оборот є сумою чисельності всіх видів готової продукції, всіх напівфабрикатів, незалежно від того, на що вони були використані і незавершеного виробництва, а також чисельність робіт і послуг промислового характеру, чисельність реалізованих відходів виробництва. Якщо підприємство частково виробляє продукцію з «давальницької сировини», то її чисельність у складі валового обороту враховується по повній чисельності – з урахуванням чисельності і «давальницької сировини», і чис-ті його переробки. Сьогодні у формах статистичної звітності по продукції №1-П цей покажчик не враховується в незмінних, фіксованих, зіставних оптово-відпускних цінах підприємства. Сьгодні валовий оборот (У) не розраховується і не включається у форми статистичної звітності №1-П, оскільки включає повторний рахунок чисельності в межах підприємства однієї і тієї ж продукції – внутрішньозаводського обороту, проте на тих підприємствах в галузях харчової промисловості і інші, де окремі виробництва можуть бути об'єднані в одне підприємство, будучи різними цехами його або працювати як самостійні підприємства, то в цьому випадку слід застосовувати єдиний метод обліку передачі продукції з цеху в цех на одному підприємстві або з одного підприємства на інше на наступну обробку і доведення до ступеня готовності. Тому в таких галузях як виноробство, цукрова галузь, крохмалопотокова, тютюнова, м'ясомолочна, рибна і інші передачу продукції їх цеху в цех або на інше підприємство виробляють тільки за оптово-відпускними цінами, а не по цеховій.
Валова продукція – це основний показник, вживаний для точного обліку кінцевих результатів роботи підприємства. У його складі, також як і у У враховуються:
а) чисельність всіх видів готової продукції, виробленої основними, підсобними, побічними цехами як з своєї сировини, так і з сировини замовника по повній чисельності
б) чисельність напівфабрикатів власного виробництва і вироби допоміжних цехів, відпущені на сторону за договорами
в) чисельність робіт і послуг промислового характеру, виконаних як для себе господарським способом, так і на сторону для ін. підприємств, а також непромислових господарств свого підприємства
г) чисельність зміни залишків напівфабрикатів, інструментів, пристосувань і т.д., що знаходяться на досвідчений. складах у вигляді виробн. запасів для власного виробництва, але в наступному періоді часу
д) чисельність зміни залишків незавершеного виробництва як різниця на кінець і початок місяця.
Існує 2 методи розрахунку валової продукції:
Виходить як різниця між чисельністю ВО і чисельністю внутрішньозаводського обороту (ВЗО)
ВП=ВО-ВЗО
Розрахунок ВП по складу.
ВП=Г (всі види гот. продукції)
ВП сьогодні не є показником, по якому оцінюється діяльність підприємства, він не показується у формах стат. звітності №1-П, проте він визначається підприємством, оскільки необхідний для розрахунку основних показників об'єму виробництва, чистої і умовно-чистої продукції, а також для оцінки резервів динаміки об'єму виробництва. ВП враховується в незмінних фіксованих зіставних оптово-відпускних цінах підприємства.
Товарна продукція – чисельність всіх видів готової продукції, які передані на склад готової продукції, оприбутковані документально і являвся товаром, підготовленим до реалізації, до передачі в народно-господарський оборот. До складу товарної продукції входять:
а) чисельність всіх видів гот. продукції
б) чисельність реалізованих напівфабрикатів
в) чисельність робіт і послуг промислового характеру, виконаних як для себе, так і за договорами на сторону
г) чисельність реалізованих відходів виробництва
д) чисельність переробки давальницької сировини
Товарна продукція відрізняється по складу від ВП тим, що в неї не включається:
а) зміни в чисельність залишків напівфабрикатів на складах у вигляді виробничих запасів
б) зміни в чисельність залишків незавершеного виробництва на кінець і початок місяця
в) чисельність давальницької сировини
Товарна продукція враховується в діючих на даний момент часу оптово-відпускних цінах підприємства. У даний час у формах №1-П вона показується у вигляді показника « Об'єм продукції » (без ПДВ і акцизів).
Реалізована продукція – це торгова продукція, відвантажена і сплачена в даному періоді.
У об'єм реалізації даного місяця може включатися:
а) торгова продукція, вироблена, відвантажена і сплачена в даному місяці
б) зміни залишків готової торгової продукції на складах і в дорозі, як різниця між чис-ю залишків на початок і кінець періоду.
Враховується в діючих на даний момент оптово-відпускних цінах підприємства.
Сьогодні у формі статистичної звітності №1-П по продукції – реалізована продукція представлена у вигляді вартісного показника « об'єм продажів ».
Всі вартісні показники об'єму продукції розраховуються по так званому «заводському методу», тобто без урахування чисельності внутрішньзаводського обороту.
У житті через широкий розподіл праці в одній і тій же галузі працівники на різних підприємствах зайняті різними видами робіт. Праця одних направлена на виробництво матеріальних цінностей – продукції, праця інших – на виконання різних видів робіт і послуг промислового характеру.
В кінці періоду виникає необхідність обліку у вартісному виразі всіх рез-тів праці, чим би не займалися працівники в даній галузі, тобто обліку загального обсягу виробницва.
У нашій країні для цих цілей розроблений і застосовується цілий ряд вартісних показників для обліку обсягу вир-ва в цілому, як на мікрорівні – підприємств і галузей, так і на макрорівні:
на рівні сфери матеріального виробницва
на рівні всього народного господарства у виробничій і невиробничій сферах діяльності.
В умовах переходу до ринку змінилася система взаємозв'язаних показників, що характеризують загальні результати економіки в цілому. Раніше існуючий баланс н/г, як макростатистична модель в даний час не відповідає тенденціям і вимогам сучасного розвитку країни. Виникла практична необхідність упровадження в національну статистику моделі обліку, орієнтовану на ринкову економіку і міжнародні стандарти. Така модель вже застосовується більш, ніж в 120 країнах світу і носить назву «системи національних рахунків» (СНР).
СНР є балансом взаємозв'язаних показників, що характеризують вир-во, розподілом, перерозподілом і кінцевим використовуванням кінцевого продукту і НД. СНС цілком відповідає потребам ринкової економіки, де на перший план висуваються фінансово-грошові відносини.
Теоретичною основою балансу народного господарства служить вчення про сукупний суспільний продукт (ССП), НД, про стадії процесу відтворення, розмежування двох сфер дільності в народному господарстві – матеріальному виробництві і невиробничій сфері діяльності. У основі побудови СНР лежить концепція « господарського обороту », що має на увазі перш за все оборот. Така концепція розглядає економіку як єдине ціле – обсяг виробництва без проведення принципових відмінностей між виробництвом матеріальних благ і діяльнісю по проведенню робіт і послуг.
СНР розвиненіша модель обороту, оскільки вона дозволяє прослідити його від виробництва продуктів і послуг, утворення доходів до отримання кінцевих фін. результатів – зміна фінансових активів і пасивів і їх складу.
У міжнародній статистиці відомі 2 системи показників результатів суспільного виробництва. У нашій країні в рамках системи балансу народного господарства основними узагальнюючими показниками в сфері виробництва в народному господарстві на макрорівні служать:
сукупний суспільний продукт (ССП)
НД
ССП – це чисельність всіх матеріальних благ, створених суспільством протягом визначеного часу (як правило за 1 рік). Він визначається як сума ЗП, робіт і послуг в сфері матеріальних благ виробництва, тому цей показник називається ще як валовий суспільний продукт (ВСП).
ССП (ВСП) = СУМА ЗП = С + V + m
Сума ЗП – всіх підприємств сфери матер. виробництва
С – чисельність основних і допоміжних матеріалів і сировини
- чисельність палива - чисельність всіх досвідчених витрат
- чисельність всіх видів енергії - витрати минулої праці
- амортизаційні відрахування
V – оплата живої праці (з/п, дотації підприємства, премії, натуральна оплата праці, все матеріальне заохочення)
m – прибуток
Чиста продукція.
Чиста продукція (ЧП) – це знов створена вартість, оцінка результатів живої праці за визначений період часу.
ЧП не враховує в своєму складі перенесену вартість на продукцію витрат минулої праці (МП).
ЧП розраховується 2 способами:
шляхом складання загального фонду оплати праці за даний період і прибутки, одержаної від реалізації знов створеної вар-ті (m). ЧП це і є « додана вартість » працею працівників за даний період.
ЧП = V + m
виходить як різниця між вартістю ВП і матеріальних витрат (МВ).
ЧП = ВП – МВ
Умовна чиста продукція.
Економісти всього світу вважають, що в створенні нової продукції, робіт, послуг в рівній мірі приймає як працю працівників, так і осн. фонди, участь яких в ви-ві відображено у вигляді їх перенесеної вартості на продукцію – амортизаційних відрахувань. Тому вважають, що знову створену вартість слідує враховувати по показнику УЧП, яка виходить як сума ЧП і амортизаційних відрахувань.
УЧП = ЧП + А = V + А + m
Економісти вважають, що чим більшою мірою праця працівників оснащена основними фондами, тим він більш продуктивний.
ЧП і УЧП розраховуються на мікрорівні – на рівні підприємств і галузей.
Національний дохід.
НД – це знов створена вартість, але в цілому в сфері матеріального виробництва. Ця частина ССП, яка залишається за вирахуванням перенесеної або спожитої в процесі вир-ва засобів виробництва (С), а отже є сумою ЧП всіх галузей матер. виробництва.
V – особистий дохід, що поступає в розпорядження працівників у вигляді оплати результатів їх праці.
m – суспільний дохід, перерозподіляється між державним, муніципальним бюджетом, бюджетом вищестоящих організацій у вигляді штрафів, піні і інших платежів і підприємством у вигляді чистого прибутку, що залишився після виплати всіх податків і платежів.
На додаток до розрахунків ССП і НД в практику розрахунку вводяться знов 2 основних показники СНС, які дозволяють врахувати загальні результати виробництва в цілому по народному господарстві , матеріальної і нематеріальної сфери діяльностіті, включаючи результати приватних пібприємств. До них відносяться:
ВВП
ВНП
Валовий внутрішній продукт.
ВВП враховує кінцевий результат у вигляді готової продукції, робіт, послуг, вироблених на території даної країни. На відміну від ССП, до складу ВВП не включається вартість спожитих при його виробництві предметів праці (результати минулої праці - З) – вартості матеріальних витрат на сировині, основні, допоміжні матеріали, паливо, енергію всіх видів і інше, та зате включається вартість послуг, вироблених в невиробничій сфері діяльності.
Величина ВВП може бути обчислена 3 способами:
За джерелами виробництва
По одержаних доходах – визначається як сума всіх форм доходів підприємств, установ, організацій і населення – у складі ВВП враховується:
А) оплата праці працівників (ОТР (V))
Б) податки (Н)
В) прибуток (П)
Г) перенесена вартість ОПФ (ПОФ)
ВВП = ОТР + Н + П + ПОФ
По напрямах використовування.
Валовий національний продукт.
ВНП по своєму значенню і змісту подібний ВВП. Відмінність їх у тому, що у ВНП включається сума доходів, запрацьованих окремими підприємствами даної країни за її межами і виключаються доходи, запрацьовані іноземними підприємницькими одиницями в даній країні, тобто
ВНП = ВВП + (До - Ді)
СОП, НД, ВВП, ВНП – це основні зведені показники об'єму виробництва в цілому по народному господарстві, тобто на макрорівні.
1.4 Статистичне вивчення виконання плану за обсягом і асортиментом продукції, обсягом реалізованої продукції з врахуванням виконання зобов’язань на поставки.
Показник виконання плану за асортиментом продукції розкриває одну з важливих особливостей виконання плану за об’ємом продукції. План за об’ємом продукції може бути виконаний і перевиконаний або й не виконаний. В цьому випадку неможливо позитивно оцінювати підсумки роботи підприємства, бо невиконання плану за номенклатурою ставить у скрутне становище суміжні підприємства. Тому підприємства повинні виконувати план не лише за об’ємом, але й за даним асортиментом (номенклатурою) продукції.
Показник виконання плану за асортиментом зазвичай обчислюється так: продукти, за якими план виконаний чи перевиконаний зараховуються у виконання плану за асортиментом у розмірі вартості планового випуску; продукти, за якими план не виконаний – у розмірі вартості фактичного випуску. Отож, в зарахування йде менше з 2-ох чисел. Потім ці числа додаються і діляться на вартість продукції по плану. Для оцінки планового і фактичного випуску приймаються одні і ті ж ціни. Фактично вироблені продукти, що не передбачені планом, при розрахунку цього показника не враховуються. Таким чином, при виконанні чи перевиконанні плану за обсягом продукції кожного виду процент виконання плану за асортиментом дорівнює 100; якщо план по випуску не виконаний хоча б по одному виду продукції, процент виконання плану по асортименту завжди буде менший 100.
При визначенні цього показника із загального об’єму реалізації по плану виключається розмір недопоставок по кількості терміном та асортиментом у відповідності із заключними договорами і нарядами-замовленнями зовнішньоторгових організацій. Показник визначається як за звітний місяць, так і наростаючим підсумком з початку року. Погашення заборгованості по договірним зобов’язанням включається лише в дані наростаючим підсумком.
Наприклад, підприємство в січні при плані реалізації в 500 тисяч гривень поставило у відповідності з договорами продукції на 455 тисяч гривень і виконало план на 91 %. У лютому при плані реалізації 480 тисяч гривень з урахуванням виконання зобов’язань по поставках було реалізовано продукції на 535 тисяч гривень, в тому числі на ринок не доставок січня – 30 тисяч гривень. Отже, виконання плану лютого по цьому показнику буде не 535 тисяч гривень, а 505 тисяч гривень, що відповідає виконанню плану на 105,2 % (505 : 480 = 1, 05). Виконання плану наростаючим підсумком за січень-лютий складе 101%.
Із сказаного випливає, що показник об’єму реалізації продукції з врахуванням виконання зобов’язань по поставках аналогічний коефіцієнту виконання плану по асортименту.