На сьогодні всі згодні з тим, що економічні реформи в нашій країні проводяться дуже повільно. Світовий досвід показує, що одним із способів структурної перебудови і стимулювання зростання національній економіки можуть бути вільні економічні зони. Тому експерименти в окремих економічних зонах у випадку успіху можуть підказати рішення для всієї економіки, у випадку невдачі- наслідки будуть менш хворобливими, чим якби експеримент проводився на території всієї держави. Крім того ВЕЗ та території пріоритетного розвітку (ТПР) допоможуть визначити і в подкльшому відкоректувати окремі конкретні деталі в економіко-правовій системі: останні укази про ВЕЗ та ТПР розроблені більш досконально ніж попередні. На початку створення ВЕЗ чи визначення ТПР розглянемо, як здійснюється вибір пріоритетних видів діяльності на прикладі Донецької області.
Верховна Рада України 24.12.98 р прийняла Закон України № 356- ХIV “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецької області”.
Отже, що ж дасть в Донецької області створення на її території ВЕЗ?
Перш за все з?явиться можливість здійснити технічне переобладнення базових промислових комплексів, які є основою економіки України. Відтворення роботи галузей паливно-енергетичного комплексу послабить кризу в країні, нормалізує енергоспоживання промислових, комунально-побутових споживачів і населення.
Крім того прогнозується пожвавлення економіки в цілому, зростання бюджетних і реальних доходів населення і як наслідок- зниження соціально-економічної напруги. Для області це буде також корисним з точки зору вирішення проблем зайнятості. Інвестиції дозволять наповнити споживчії ринок якісними товарами власного виробництва, призупинити відток грошей за межі області, направивши їх на розширення виробництва.
Оптимальна потреба в інвестиціях на 1998-2025 рр. Складає 59 млрд грн, в тому числі на створення нових виробництв більше 10 млрд грн. В найближчі 10 років буде створене більше 200 тис робочих місць. Прогнозується пріоритетний приток інвестицій в машінобудівний комплекс. Особливо важливі для Донецької області залучені кошти на охорону навколишнього середовища.
При прогнозованому обсязі експортної продукції сума пільг з митного регулювання становитиме біля 1,2 млрд грн.
Розглянемо деякі фактори інвестиційної привабливості Донецької області з урахуванням яких здійснений вибір пріоритетних видів діяльності.
Трудові ресурси області складають більше 3 млн. чол.
Економічний потенціал складає більше 800 крупних промислових підприємств.
На території регіону діють 105 вугледобувних підприємств.
Енергетична галузь представлена комплексом генеруючих, сітьових, ремонтно- технічних підприємств. Сім теплових електростанцій забезпечують внутрішні потреби регіона в електроенергії і дозволяють постачати її в інші області України та за її межі.
Потужним промисловим комплексом є чорна металургія. Він включає три великих металургійних комбіната, чотири металургійних, трубний і трубопрокатний завод.
Хімічна промисловість на території налічує 15 підприємств.
В машинобудуванні 200 підприємств повністю забезпечують потреби економіки держави в гірничо-добувному обладнанні.
Аграрна галузь має більше 2 млн Га землі.
Загальна довжина автодорог – більше 8 тис. км. Підприємства автотранспорту забезпечують 13% вантажних і 90% пасажирських перевезень. Донецька залізниця забезпечує господарський комплекс і населення Донецької і Луганської областей.
Великою перевагою морського транспорту є Азовське морське пароходство, що обслуговує всі райони світового океану.
В Донецькій області передбачені податкові пільги, які подані в табл…
Деякі спеціалісти вважають, що ТПР можна вважати різновидом ВЕЗ. Їх відмінністю є те, що податкові і митні пільги ожуть отримати не всі підприємства, а тільки ті, що реалізують інвестиційний проект. По-суті, пільги встановлюються для діяльності, що тільки починається, а значить не приховують в собі значної небезпеки для наповнення бюджету. З початком діяльності і реалізації її результатів бюджет отримує надходження у вигляді подоходного податку з фізичних осіб і часткових (в порівнянні з чинним порядком) відрахувань. Це так звана м’яка форма стимулювання інвестицій, яка б могла застосовуватись на всій Україні.
Можна припустити, що після експерименту в ТПР так і відбудеться. ВЕЗ з часо дадуть позитивні результати, хоча ступінь їх успіху буде різний. Значною мірою це залежатиме від транспортно-географічного положення зони і її прихованої соціально-економічної мети: на подолання депресії в регіоні чи на економічне зростання.
Проектом постанови Кабінету Міністрів України визначено перелік пріоритетних видів економічної діяльності, для розвітку яких будуть залучатись інвестиції з метою створення нових робочих місць для працевлаштування робітників, що вивільняються в ході реструктурізації вугільної галузі, подолання несприятливих соціально- економічних умов.
За результатами проведеного аналізу Донецької області здійснений вибір території і спеціализації економічних зон Донбасу.
В самому обласному центрі запропановано створити ВЕЗ- технопарк “Донецьк”, враховуючи достатньо високий рівень наукового потенціалу, наявність виробничої інфраструктури і близкість до міжнародного аеропорту. Територія, яка для цього визначена, не забудована, і створення на ній технопарка направлене на розвіток високотехнологічних підприємств для виробництва товарів на експорт, для внутрішнього ринку, а також імпортозамінних підприємств.
В Маріуполі передбачається вільна економічна зона “Азов”. Вибір міста обумовлений сприятливими умовами для розміщення зовнішньо-торгової зони, створення якої буде сприяти відновлення втрачених обсягів вантажоперевезень, в першу чергу транзитних.
Враховуючи “депресивний характер” ряда міст, пов?язаних з закриттям гірничодобувних підприємств, необхідність формування ефективної структури їх господарського комплекса і забезпечення зайнятості населення, до територій пріоритетного розвитку віднесений ряд міст.Перелік пріоритетних видів економічної діяльності розроблено на виконання статті 3 Закону України “ Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області”.Перелік пріоритетних видів економічної діяльності на території Донецької області визначено з урахуванням:
наявних виробництв та потужностей;
визначених пріоритетних напрямів розвитку продуктивних сил області;
природно-ресурсного потенціалу та геополітичного фактору;
необхідності реструктуризації та перепрофілювання підприємств вугільної, металургійної, машинобудівної, легкої промисловостї, агопрмислового, транспортного комплексу та в інших галузях.
Для подолання кризових явищ у будівельної галузі та необхідністю реконструкції та будівництва великої кількості промислових об?єктів до переліку включено будівництво.
З метою забезпечення розвитку необхідної
інфраструктури до переліку пріоритетних видів економічної діяльності також включено охорону здоров?я та надання готельних послуг.
Для підготовки висококваліфікованих фахівців для підприємств області та підвищення рівня освіти п5ередбачається реалізація інвестиційних проектів в професійно-технічних та вищих учбових закладах.
Регулювання діяльності ВЕЗ і ТПР в Донецькій області можна представити на схемі…
Схема регулювання діяльності ВЕЗ і ТПР в Донецькій області.
Згідно зі схемою, що зображує механізм функціонування і регулювання ВЕЗ, передбачається розгляд і ухвалення інвестиційних проектів радою з питань ВЕЗ, а укладання контракту з інвестором – органами місцевого самоврядування. Таки й розподіл повноважень міг би сприяти більшій ефективності в західній демократії. В наших же умовах може статися так, що чиновники різних відомств можуть заблокувати інвестиційний проект, до того ж згода одного органу не гарантує ухвалення проекту. Отже, інвестор не в змозі підрахувати необхідні витрати на проходження проекту до початку оформлення свого спеціального статусу. Таким чином, початкова зарегульованість ВЕЗ – розгляд кожного інвестиційного проекту – ставить під сумнів успіх всього задуму.
Сьогодні проблема великих державних витрат стоїть гостро для України. Субсидії, що надаються вугільній промисловості, можливе закриття багатьох шахт – все це може коштувати дуже дорого. Якщо у ВЕЗ та ТПР почнеться економічний бум і з’являться нові робочі місця держава і платники податків зекономлять значні кошти.
Позитивний ефект від створення ВЕЗ буде мати місце лише в тому випадку, якщо все нижчеперелічене складатиметься вдало:
країна піде шляхом реформ і досвід ВЕЗ і ТПР буде використовуватись;
Верховна Рада не буде перешкоджати чи дуже часто вносити зміни в діяльність ВЕЗ і ТПР;
рада з питань ВЕЗ і питань режиму інвестиційної діяльності не буде забюрократизованою і зможе забезпечити ефективне регулювання діяльності ВЕЗ й ТПР;
вітчизняні та іноземні інвестори повірять у серйьозність і надійність цього наміру;
шахтарі добровільно почнуть шукати роботу в ВЕЗ і ТПР, а значить відпаде необхідність у субсидіях.
Навіть якщо все відбудеться так як написано вище, до перших позитивних результатів в грошовому виразі пройдуть роки. Але сьогодні вже необхідно багато коштів для впровадження інвестиційного режиму.
За оцінками Гарвардського інституту міжнародного розвитку, максимальні збитки бюджету від введення ВЕЗ і ТПР в Донецькій області можуть скласти до 530 млн грн. в рік.
Враховуючи, що з внутрішніми і зовнішніми запозиченнями Україна має серйозні труднощі, виникає питання – де взяти кошти? Навіть якщо вдасться подолати усі перешкоди, створення ВЕЗ і ТПР може призвести до негативних наслідків. ВЕЗ і ТПР будуть знаходитись у привілейованому становищі в порівнянні з іншими областями. Вони залучають до себе інвестиційні проекти і створюють викривлену структуру ринку. Якщо в ВЕЗ і ТПР відбудеться економічне зростання, то в Верховній Раді і уряді почнеться лобіювання створення зони ТПР в інших регіонах. Необхідно буде швидко створювати умови, подібні ВЕЗ і ТПР в усій країні, або в нас буде два рівня – ті, що потрапили у ВЕЗ, та всі інші.
Негтивно ВЕЗ і ТПР можуть вплинути на райони, що знаходяться поруч: звідти почнеть відтік найбільш активної і ефективної частини населення і капіталу. Покращення умов окремих регіонів України за рахунок інших може призвести до загострення політичних протирічч між районами.